Закарпатське обласне управління лісового та мисливського господарства заявляє про те, що в публікації «Як зник дубовий ліс на Тячівщині (Фотофакт)», що розміщена в інтернет-виданнях краю, безпідставно та неповно описано стан справ щодо незаконної вирубки в лісах області.
Так звані звинувачення не підтверджені конкретними фактами та наносять моральну шкоду колективу лісового господарства Закарпаття та не мають достовірного характеру.
Всі рубки в кварталі 38/7 Нересницького лісництва проводилися на підставі матеріалів базового лісовпорядкування 2004-2005 рр яке проведено Львівською державною лісовпорядною експедицією ВО «Укрдержліспроект» у 2004-2005 рр на основі попередніх лісовпорядкувань з використанням «Інструктивних вказівок при повторному лісовпорядкуванні»;
Відповідно до планів проведені лісогосподарські заходи даного кварталу 38/7 були запланованими та здійснювались згідно матеріалів лісовпорядкування та планом санітарно-оздоровчих заходів;
Якщо говорити про рубці окремих дерев, то люди, що не володіють знаннями в лісовій галузі, не можуть на око визначити можливість рубки конкретного дерева. В цілому термін, вид і місце рубок повинен визначати лісничий, який має необхідні знання.
На фото видно, як з 2012 року дубовий ліс у селі руське Поле Тячівського району фактично зник. Світлини у у мережі Фейсбук опублікувала Наталія Маджара”, – йдеться в публікації. – Де можна подивитися дані цих рубок? І чому одне фото зроблено на відстані 50 метрів, а інше – приблизно 200?!
Також хочемо повідомити, що восени 2014 року у кварталі 38/7 Нересницького був проведений експеримент по сприянню природного поновлення – штучна мікоризація дуба виявилася вдалою. Зараз триває робота над можливістю використання під заліснення всіх земель. За останні 2 роки зусиллями лісівників Тячівщини було висаджено понад 8 тисяч молодих саджанців.
Обласне управління працює відкрито, реагуючи на всі факти й звернення від громадськості, що стосуються ведення лісового господарства.
Вважаємо несправедливим висвітлення у негативному світлі роботи лісівничого колективу Закарпатського ОУЛМГ. Тим більше в той час, коли в області триває лісокультурна кампанія і всі сили лісівників спрямовані на вчасне та якісне створення нових лісів.
За позовом Житомирської місцевої прокуратури судом визнано недійсними рішення Новогуйвинської селищної ради про передачу у приватну власність 1,5 га землі та державні акти на право власності на земельні ділянки вартістю 1 млн грн.
Установлено, що у 2005 році Новогуйвинська селищна рада, з порушенням вимог земельного законодавства, без розроблення необхідної землевпорядної документації передала у власність 15 громадян земельні ділянки для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд за рахунок земель лісового фонду.
Унаслідок незаконної зміни цільового призначення земель, із користування державного підприємства «Житомирське лісове господарство» протиправно вибули ліси площею 1,5 га. Житомирською місцевою прокуратурою вжито заходів представницького характеру, завдяки яким державі буде повернуто землі лісового фонду вартістю один мільйон гривень.
2. Керівникам бюджетних установ природно-заповідного фонду установити у штатному розписі з 01 грудня 2015 року посадові оклади (тарифні ставки, ставки заробітної плати) працівників відповідно в таких розмірах:
1 тарифного розряду - 1378 гривень;
2 тарифного розряду - 1383 гривні;
3 тарифного розряду - 1393 гривні;
4 тарифного розряду - 1414 гривень;
5 тарифного розряду - 1514 гривень;
6 тарифного розряду - 1614 гривень;
7 тарифного розряду - 1714 гривень;
8 тарифного розряду - 1825 гривень;
9 тарифного розряду - 1925 гривень;
10 тарифного розряду - 2026 гривень;
11 тарифного розряду - 2193 гривні;
12 тарифного розряду - 2360 гривень;
13 тарифного розряду - 2527 гривень;
14 тарифного розряду - 2693 гривні;
15 тарифного розряду - 2872 гривні;
16 тарифного розряду - 3105 гривень;
17 тарифного розряду - 3339 гривень;
18 тарифного розряду - 3573 гривні;
19 тарифного розряду - 3806 гривень;
20 тарифного розряду - 4051 гривня;
21 тарифного розряду - 4285 гривень;
22 тарифного розряду - 4519 гривень;
23 тарифного розряду - 4753 гривні;
24 тарифного розряду - 4853 гривні;
25 тарифного розряду - 5020 гривень.
3. Керівникам бюджетних установ природно-заповідного фонду забезпечити внесення змін до штатного розпису з урахуванням нових розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати).
4. Департаменту роботи з персоналом у встановленому порядку подати наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування та застосовується з 01 грудня 2015 року.
6. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра - керівника апарату Гребенюк І. І.
Міністр
О. М. Павленко
ПОГОДЖЕНО:
Заступник Міністра фінансів України
Р. Качур
Міністр соціальної політики України
П. Розенко
Голова Державного агентства лісових ресурсів України
О. П. Ковальчук
Перший заступник Голови Спільного представницького органу сторони роботодавців на національному рівні
О. Мірошниченко
Голова ЦК Профспілки працівників лісового господарства України
29 березня рахівські рятувальники спільно із працівниками Карпатського біосферного заповідника та начальником сектора з питань цивільного захисту райдержадміністрації провели рейд лісовим масивом, що належить до вищенаведеного заповідника.
Учасники рейду пройшлися лісом і провели обстеження аварійних дерев, які ростуть уздовж доріг протипожежного та лісогосподарського значення й туристичних маршрутів. Таким чином вони визначили дерева, які в найближчому майбутньому треба буде спиляти. Усе задля того, аби аварійні насадження не впали на дорогу й не заважали проїзду транспорту, зокрема до місця виникнення пожежі, а також не загрожували життю туристів.
Крім цього, у зв’язку з близьким настанням літнього пожежонебезпечного періоду рятувальники організували профілактичну бесіду з працівниками Карпатського біосферного заповідника. Лісникам роздали листівки на тему запобігання пожежам в екосистемах, які вони в подальшому розповсюджуватимуть серед туристів. Також працівники заповідника передаватимуть відвідувачам повідомлення від рятувальників щодо правил поводження у лісових масивах.
Працівники ДСНСУ провели перевірку структурних підрозділів ДП «Дрогобицьке лісове господарство» щодо готовності підприємства до пожежонебезбечного періоду 2016 року.
Про це повідомив власкор IA ZIK з посиланням на сектор з питань інформаційної діяльності і комунікацій з громадськістю РДА.
Перевіряли укомплектування опорних пожежних пунктів, наявність та облаштування пожежних водойм, створення та догляд за мінералізованими смугами, наявність пожежних дружин, технічну документацію.
За результатами перевірки було відзначено, що лісова охорона ДП «Дрогобицьке лісове господарство» має в своєму розпорядженні достатньо протипожежних спеціальних засобів, інвентаря для ліквідації лісових пожеж. У гірській місцевості, де ускладнюється використання тяжкої протипожежної техніки та спеціальних засобів, наявні переносні водяні помпи, протипожежні ранці, лопати, сапки. Для більш ефективного реагування при лісгоспі створено ще один опорний протипожежний пункт, який оснащено новими засобами для боротьби із лісовим лихом. Забезпечується також цілодобове чергування в лісництвах, а в засушливу погоду – патрулювання лісових масивів.
Комісія констатувала, що в цілому ДП «Дрогобицьке лісове господарство» повністю готове до пожежонебезпечного періоду.
Після перевірки Раневицького лісництва відбулось спільне навчання лісової охорони лісгоспу та працівників ДСНСУ з ліквідації лісових пожеж.
2 квітня об 11.00 Міністр аграрної політики та продовольства України Олексій Павленко візьме участь у садінні лісу.
Захід відбудеться в рамках Всеукраїнської щорічної акції «Майбутнє лісу у твоїх руках». Участь у ньому також візьме Голова Державного агентства лісових ресурсів України Олександр Ковальчук.
Під час заходу відбудеться брифінг для ЗМІ.
Місце проведення: Житомирська область, ДП «Малинське лісове господарство», Іршанське лісництво (80 км траси Київ-Ковель).
Запрошуємо ЗМІ до участі.
Збір представників ЗМІ відбудеться 2 квітня о 09.30 біля адміністративної будівлі Держлісагентства заадресою: м. Київ, вул. Шота Руставелі, 9а. (Представників ЗМІ буде забезпечено транспортом).
Акредитація на прес-тур здійснюється на електронну пошту прес-служби Держлісагентства: allen7@ukr.net
Координатори для ЗМІ: 0674056863 - Шпильківська Олена; 0501570719 - Гвоздецький Сергій.
В начале апреля, с установлением сухой и теплой погоды, традиционно объявляют начало пожароопасного периода в лесах и лесопарковых зонах вокруг столицы.
«Киевзеленстрой» уже предупредил, что предпринял меры и ограничил доступ в пригородные леса любителям шашлыков на автомобилях. В лесной зоне заблокировали шлагбаумами и надолбами 170 дорог и проездов, а контролировать их будут лесные патрули.
Как рассказали в «Киевзеленстрое», к периоду массовых пикников подготовлены все 38 стационарных зон отдыха вокруг столицы. Они расположены в лиственных участках леса, оснащены всем необходимым инвентарем и лесной мебелью, и там непросто устроить пожар. А вот в смолистые легковоспламеняющиеся хвойные участки леса отдыхающих просят не заезжать и по возможности даже не заходить, а уж тем более не разводить там костры.
В благоустроенных пикниковых зонах вокруг Киева у работников лесопарковых хозяйств можно прямо на месте приобрести дрова (вязанка сосновых дров обойдется в 30 гривен, дубовых — в 50 гривен), арендовать мангал или гриль за 100 гривен. Там есть лавки и столы, беседки для больших компаний. Столичные пикниковые зоны, особенно примыкающие к жилым окраинам города, очень популярны: часто по выходным дням места для отдыха здесь занимают с 6—7 часов утра.
В Святошинском лесничестве оборудованы места для костров и мангалов «Партизанский бор» — на улице Лесной, «Жемчужина» — на 14-й линии поселка Пуща-Водица, «Горенская» — в поселке Горенка, «Виноградарь» — на проспекте Свободы, «Межигорская» — на Минском шоссе, «Нивка» и «Мир» — на Житомирской трассе, «Сосновый бор» — на улице Строительной, «Имени Коцюбинского» — возле поселка городского типа Коцюбинское.
В Дарницком лесопарковом хозяйстве у Бориспольской трассы расположена зона отдыха «Дубки», на улице Новороссийской — тоже зона «Дубки», на улице Братиславской — «Березка», по дороге на Зазимье — «Белая дубрава», на улице Маршала Жукова — зона «Здоровье», вдоль трассы Киев — Чернигов есть зоны «Березовая роща», «Тростянец», «Демидовка», «Придорожная».
В Конча-Засповском лесничестве горожанам предлагают посетить большие зоны отдыха, оборудованные всем необходимым для приготовления шашлыков и приема больших компаний. Вдоль Столичного шоссе расположен ряд таких мест: «Ласкаво просимо» — на 23-м километре, «Сосновый бор» и «Лесной колодец» — на 29-м километре, «Березовая роща» — на 30-м километре, «Приветливая» — возле санатория «Конча-Заспа», зона для шашлыков «Конча-Заспа» — возле хутора Мриги.
В Голосеевском районе столицы можно отдохнуть в зоне «Китаевские озера» на улице Китаевской, в «Голосеевской балке» на улице Генерала Родимцева, в зоне «Здоровье» на улице Академика Заболотного, на поляне для пикников «Буковая» в Голосеевском лесничестве.
Как говорится в сообщении, местные говорят о как минимум двух раненых со своей стороны в столкновениях с полицией. У одного мужчины прострелено ухо, другой, якобы, ранен в руку.
А тем временем на сайте ГУ Нацполиции в Ровенской области говорят уже о 10 раненых полицейских, из которых - 5 бойцы спецподразделения.
В полиции рассказали о подробностях противостояния.
Так, во время приезда следственно-оперативных групп для документирования уголовного преступления старатели оказывали сопротивление стражам порядка, нецензурно ругались, угрожали физической расправой. К тому же, чтобы исключить документирования правонарушений, а в дальнейшем и изъятие оборудования для незаконного промысла, янтарекопатели перекрыли доступ к мотопомпам, заблокировав проезд автомобилями.
"В 11.40 30 марта, в урочище «Гальбин» ориентировочно 30 человек подожгли металлический вагончик, который использовался как стационарный пост для обеспечения общественной безопасности и порядка. Кроме того, утром во время отработки территории Сарненского района в урочище "Смітник" вблизи поселка Клесов работники спецподразделения, Сарненского ОП ГУНП в Ровенской области, местной прокуратуры, межрайонного отдела СБУ в области и гослесохраны обнаружили места незаконной добычи янтаря. Во время выезда из урочища почти тысяча человек в балаклавах и камуфлированной одежде, вооруженные деревянными битами, камнями, палками заблокировали дорогу поваленными деревьями и оказывали сопротивление сотрудникам правоохранительных органов", - говорится в сообщении.
Разъяренная толпа начала бросать камни и подручные средства, стрелять из неустановленного оружия, а также призывать к нанесению телесных повреждений работникам правоохранительных органов и повреждению служебных автомобилей.
"Только после применения правоохранителями специальных средств защиты, в том числе травматического оружия, удалось унять раздраженных янтарекопателей. Однако впоследствии к недовольной действиями правоохранителей толпы подъехала бронетехничная гусеничная машина, после чего старатели снова взбунтовались. В результате противостояния полицейским удалось договориться о мирном урегулировании конфликта и разблокировать путь", - говорится в сообщении полиции.
По факту сопротивления работникам правоохранительных органов открыто уголовное производство по части 2 статьи 342 Уголовного кодекса Украины. Проводится досудебное расследование.
В рамках робочої поїздки Олександрівський лісгосп відвідав голова обласної державної адміністрації Сергій Кузьменко.
У супроводі начальника обласного управління лісового та мисливського господарства Наталії Ревенко голова обласної адміністрації ознайомився з вирощуванням сіянців сосни й дуба в коробах у Бірківському лісництві, оглянув розсадник декоративних рослин, а також відвідав деревообробну дільницю.
Спілкуючись з колективом підприємства, Сергій Кузьменко відзначив високий рівень господарювання працівників лісової галузі та відповідальне ставлення до виконання ними завдань зі створення лісів, охорони та захисту зелених насаджень від пожеж та незаконних рубок.
На його думку, у лісовому господарстві обрали правильну стратегію для підтримки фінансової стабільності підприємств у нинішніх складних економічних умовах. А саме за рахунок вирощування та реалізації декоративного садивного матеріалу лісгоспами залучаються додаткові надходження.
До дня довкілля на Кіровоградщині проведуть низку заходів з озеленення територій. Садивний матеріал декоративних порід буде придбано у лісових господарствах. На це в обласному бюджеті передбачено 55 тис. грн., сказав Кузьменко. Також вирощеними лісівниками декоративними рослинами озеленять територію навколо відремонтованої обласної дитячої лікарні.
Перебуваючи у лісгоспі, очільник області дав високу оцінку рівню заробітної плати його працівників та своєчасній і повній сплаті підприємством податків та платежів до бюджетів усіх рівнів.
Голова ОДА наголосив на важливій ролі лісів у забезпеченні екологічного благополуччя Кіровоградщини. Попри відсутність фінансування з боку держави на виконання лісовою охороною завдань зі збереження та примноження лісових насаджень, працівники лісової галузі гідно виконують свою роботу і є прикладом для наслідування, підкреслив Сергій Кузьменко, подякувавши лісівникам за сумлінню роботу та суспільно значимі результати їхньої праці.
Скільки коштує сільгоспземля в обхід мораторію на її купівлю-продаж? Про це «УК» розповів голова Земельної спілки України Андрій Кошиль
В Україні діє тіньовий ринок землі сільгосппризначення в обхід заборони на купівлю-продаж землі, а конкуренція на ринку набуває ознак війни. Це визнають як незалежні експерти, так і чиновники з Держгеокадастру. Про те, скільки коштує гектар в обхід мораторію, про інвестиції у сільгоспземлю та перспективи відкриття ринку землі — наша розмова з президентом Земельної спілки України Андрієм КОШИЛЕМ.
Фото Світлани СКРЯБІНОЇ
Президент асоціації «Земельна спілка України» Андрій КОШИЛЬ. Фото Світлани СКРЯБІНОЇ— Андрію Григоровичу, скільки нині, за вашими оцінками, землі в тіні?
— Фактично вся. По суті всі операції із сільгоспземлями держава не контролює, і вони тіньові. Просто є тінь повна, а є сіра. На земельному ринку — сіра. Бізнес пристосувався до ситуації, що склалася, і знайшов кілька юридичних схем, які з різним ступенем захищають його від наслідків напівлегальної участі в ринку. Але великий бізнес сюди не йде через дію мораторію та значні ризики.
— Як бізнесу вдається обминати мораторій?
— Нині діють дві основні легальні схеми. Перша — це продаж корпоративних прав підприємств, які уклали договори оренди із власниками паїв. Друга — новіша і перспективніша — укладення договорів емфітевзису, що по суті своїй схожі на купівлю-продаж, але з деякими відмінностями. Схема з продажем корпоративних прав була основною останні сім-вісім років. Та за нинішнього ажіотажу й очікування скасування мораторію лишилося мало власників, які готові укладати довгострокові договори оренди на 10, 20 чи навіть 49 років, як це було у 2000-х. Зробити це можна переважно обманом, вписавши «строком на 49 років» дрібним шрифтом у договір оренди і сподіваючись, що бабуся не вчитається. За доброї волі — ніяк. Останнім часом зазвичай укладали короткострокові угоди — на 2—5 років. Та переукладання договору оренди за такі короткі проміжки часу робили його майже золотим (через транзакційні витрати, зар?плати груп, що скуповують землю, реєстрацію ділянок у реєстрі прав тощо). Це призводило до споживацького ставлення до землі. Навіщо орендарю вкладати кошти в землю, зрошення, внесення органіки і дотримуватись агротехнологій, якщо за 2—5 років йому можуть відмовити в оренді. Тож парламент ухвалив компромісне рішення — обмежити мінімальний строк оренди терміном сім років. З одного боку, це добре, бо забезпечує аграрію стабільність. А з іншого — це обмеження прав власників. Нелегальні схеми теж є, але вони поступово відмирають з огляду на високі ризики.
Та, попри наявність схем і дірявий мораторій, масового скуповування землі в Україні не сталося. На те є дві основні причини — великий бізнес не вкладатиме гроші в сумнівні схеми і через парцеляцію (роздрібненість) земельних масивів. Сформувати середнє поле у 50—100 гектарів — це все одно, що розселити хрущовку. Треба домовитися з кількома десятками людей про розселення. Але якщо на ринку житла хоча б сформовано ціни, які публікують у різних ЗМІ, то від чого відштовхуватись на ринку землі?
— Але ж бізнес купує землю? За скільки?
— Готовий купувати за тисячу, три, рідше п’ять тисяч доларів. Це залежить від місцерозташування ділянки, якості грунтів, правового статусу землі, маржинальності агробізнесу, площі земельного масиву тощо. Нині більшість власників землі не налаштовані на її продаж і очікують на відкриття ринку. А ті, що готові, правлять економічно недоцільні ціни — 20—50 тисяч доларів за пай чи 7—8 тисяч доларів за гектар, наслухавшись заяв політиків, що гектар землі у Франції коштує 50 тисяч євро. Це нормальна ціна для європейських країн, де фермери та власники землі отримують дотації 200—300 євро за гектар на рік і де можна взяти кредит під 2% річних, але не для України з її умовами кредитування та фінансовим станом.
— Але ми ж ідемо в Європу…
— Так, але політики забувають сказати, що в ЄС висока ціна на землю через дешеві кредити на її купівлю та дотації. А також, що гектар у Європі теж може коштувати 2—3 тисячі євро, а не 50 тисяч. Ціна залежить від багатьох чинників: місцерозташування, якості та інфраструктури. Так, якщо вартість землі в передмісті Берліна чи Потсдама сягає 50 тисяч євро за гектар і вище, то на сході країни — 2—3 тисячі євро за гектар. До речі, у Польщі та Румунії стартова ціна землі була саме 1—2 тисячі євро, як у нас, та поступово зросла до 7—8 тисяч євро.
— Скільки, за вашими оцінками, нині працює гравців на ринку? Як я розумію, регіонами їздять сформовані групи, які скуповують землю чи прицінюються, готуючись зайти на ринок?
— Такі групи справді є. Вони скуповують землю у вигляді договорів оренди. Це зазвичай працівники агрохолдингів і сільгосппідприємств, які займаються розширенням земельного банку. Але ця справа іде з великим скрипом, бо майже всі якісні землі вже обробляють. Офіційно чи неофіційно. Тому будь-які спроби переділити кордони наражаються на супротив. Нині навіть на Поліссі, де раніше не було сильної конкуренції, важко щось купити.
— Чи можливий запуск ринку з 2017 року? Нещодавно голова земельного комітету парламенту Тарас Кутовий заявив, що прий?няття законопроектів щодо запуску ринку землі прискорять. І на першому етапі, який триватиме два роки, планують продавати виключно державні землі в обсязі 1 мільйон гектарів.
— Запустити ринок у 2017-му буде досить складно. Бо, приміром, фракції БЮТ і Радикальна партія виступають різко проти ринку. Нині найвигідніша позиція — критикувати будь-які спроби наблизитися до ринку. Ця тема несе політичні ризики партіям та окремим політикам. Про це можна судити і з ініціативи Президента подискутувати на тему введення ринку, яку було «вкинуто» рік тому в ЗМІ через заступника глави його Адміністрації Дмитра Шимківа, а не ним особисто. Зверніть увагу, що сам гарант з цього приводу публічно не висловлюється. Можливо, ще в частині продажу держземель депутати підуть назустріч.
Припускаю, що може бути впроваджено якусь цікаву модель ринку, яка дасть змогу, наприклад, зробити державу єдиним покупцем, щоб зібрати за невисокими цінами землі у власників. У підсумку державні цільні масиви — поля по 20 і більше гектарів — матимуть попит. Адже набагато легше купувати сформований масив у одного продавця, який одразу можна обробляти. Та й легітимність купівлі такого поля на публічному аукціоні під сумнів не поставиш. Або парламент буде вимушений проголосувати за скасування мораторію задля продовження співробітництва з міжнародними організаціями та залучення інвестицій.
— Яким ви бачите ринок землі? Держгеокадастр прописав обмеження — 200 га в руку і покупець — фізособа, громадянин України. Як це вплине на ринок?
— Основні баталії відбуваються стосовно двох моментів: скільки гектарів у руки продавати і хто може бути покупцем — юрособи чи лише фізособи, громадяни України. На мою думку, максимальні площі на одного покупця мають визначити аграрні науковці з урахуванням багатьох факторів — кліматичної зони, родючості грунтів, економічних показників тощо. Щодо кола покупців, то треба розуміти, що допуск до ринку юросіб, навіть тільки українських, через юридичні схеми може призвести до активних вливань іноземного капіталу. Дехто виступає і за те, аби надавати право купувати лише особам з аграрною освітою і які проживають у цій місцевості.
Але, на мою думку, це шкідливі обмеження, які спровокують корупцію. Бо разом із землею купуватимуть дипломи аграрних вишів і прописку. Треба дати змогу усім українцям легально купити землю. Звісно, є ще багато інших дискусійних моментів — наявність і черговість права пріоритетної купівлі, оподаткування операцій, можливість зміни цільового призначення, створення державних підприємств — монополістів з проведення земторгів і зембанків.
Під час численних обговорень експерти дійшли висновку, що відкривати ринок землі треба поступово. Першим етапом може бути проведення державно-правового експерименту. Наприклад, доцільно було б в окремому законі прописати два варіанти ринку землі — ліберальний і дуже зарегульований, а згодом запровадити їх на невеликих територіях. Це можуть бути окремі укрупнені сільради, райони, але, знову ж таки, за бажанням та узгодженням з органами місцевого самоврядування. Упродовж певного часу функціонування таких локальних «ринків» стануть зрозумілі всі недоліки та сильні сторони обраних моделей. І вже за результатами виписуватимуть і прийматимуть Закон «Про обіг земель сільгосппризначення», який запустить ринок землі по всій Україні.
— Але ж заборона продажу землі юрособам та іноземцям відтягує момент здорожчання землі.
— Ключова ціль реформи — не продати дорожче землю, а знайти їй ефективного власника. Добре, аби власниками були ті, хто оброблятиме землю, дрібні та середні агропідприємства. Я не хочу демонізувати агрохолдинги, які забезпечують валютні надходження і по-своєму ефективні. Водночас, на мій погляд, щоб більше грошей крутилося в країні, треба дати можливість дрібним і середнім виробникам купити землю і взяти участь у її перерозподілі. Тоді з’являться гроші у громадян. По суті, крім агробізнесу, в Україні особливо немає куди інвестувати. Промисловість лягла. Імпортні операції через курс долара теж падають. Фінустанови банкрутують. Чимало тих, у кого лишився капітал, нині інвестують в агросектор.
Україна лише виграє від ринку, навіть якщо землю куплять внутрішні інвестори за невеликі гроші. Бо те, що заробить малий і середній бізнес, швидше за все, залишиться в Україні, тоді як прибутки агрохолдингів, як і раніше, переважно лягатимуть в офшори (у нас сплачують лише зарплати).
— Кого бачите оператором ринку? Бо Держзембанк, як відомо, чи то ліквідують, чи то передадуть на приватизацію?
— Дуже хочеться, щоб не було створено чергового монополіста. У законопроекті Держгеокадастру «Про обіг земель» є спроба монополізувати оприлюднення інформації, проведення земельних торгів, як і спірний механізм пріоритетного викупу, реалізація якого несе корупційні ризики. Ми не проти державної інформаційної системи, до якої вносять дані щодо продажу ділянок чи державного оператора з організації аукціонів. Однак не повинно бути державного «ексклюзиву» — нехай бізнес має такі ж самі права.
— Але ж у Європі теж є оператори на ринку землі?
— У Німеччині є оператор — підприємство зі стовідсотковою державною часткою. Воно займається продажем держземель колишньої Східної Німеччини. Чи можна цей досвід повністю скопіювати для України? Думаю, ні. Особливо, якщо в цю систему буде включено монополістів — державні підприємства. У нас понад 2 тисячі сертифікованих фахівців-ліцитаторів, є багато бірж, інтернет-майданчиків. Нехай конкурують і надають найкращі послуги з організації аукціонів.
Галина ІЩЕНКО, «Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Андрій КОШИЛЬ. Народився 1971 р. у Казахстані. Закінчив факультет економіки Київського національного університету імені Тараса Шевченка. У 1996—2004 рр. працював на фондовому ринку, займаючи керівні посади у компаніях. З 2004-го і дотепер — президент Земельної спілки України. У 2004—2005 рр. — радник міністра агрополітики України. У 2006—2010 рр. — депутат Шевченківської районної ради в м. Києві, заступник голови комісії із землекористування, будівництва та інвестицій. З 2010 р. — член Ради підприємців при Кабміні, громадських рад при Мінекономіки, Держпідприємництва та Держінвестпроекту.
А далі читайте в газеті "Урядовий кур'єр" 31 березня 2016 року на 1, 5 сторінках
детальна ілюстрована інструкція де можна знайти інформацію про плановані санітарні рубки, як визначити місце розташування конкретних призначених в рубку ділянок лісу, як з'ясувати їх додаткові характеристики, і як отримати відомості про стан цих ділянок за космічними знімками
СМИ опубликовали фото с места схватки янтарекопателей и полицейских вблизи поселка Клесово.
