В Україні розроблять програму відновлення лісових фондів, - Гройсман

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман вважає за необхідне розробити програму відновлення лісових фондів України. Про це він заявив 30 вересня у Львові під час спілкування із викладачами та студентами в науковій бібліотеці Львівського університету ім. Івана Франка.

За його словами, уряд замовить аерофотозйомку лісів Західної України, де є густі масиви, для того, щоб проаналізувати масштаби вирубки лісів за останній час, передає прес-служба ЛОДА.

Прем’єр-міністр розповів, що Руслана Лижичко надала йому детальну інформацію про вирубку карпатських лісів, яку зібрала її експедиція.

«Мене непокоїть лісове господарство України. Нам потрібно відновлювати наші лісові угіддя, які, на превеликий жаль, були годівницею багато років», ― наголосив Володимир Гройсман.

Лісова галузь країни, на думку Гройсмана, потребує змін. Тому спільно із народними депутатами буде створено робочу групу для напрацювання стратегії у цій сфері. Адже системи державного контролю за вирубкою лісів відсутні.

Сьогодні порушується багато кримінальних справ щодо тих, хто мав відношення до лісових оборудок, починаючи з 2010 року, зазначив Прем’єр-міністр.

Нагадаємо, прем'єр-міністр України Володимир Гройсман перебуває на Львівщині з робочим візитом. Він взяв участь у відкритті другої черги заводу японської компанії Fujikura, а також зустрівся з паралімпійцями.

Суспільство — Орися Шиян, сьогодні, 19:48

http://zaxid.net/news/showNews.do?v_ukrayini_rozroblyat_programu_vidnovlennya_lisovih_fondiv__groysman&objectId=1405337

Далі...

Уряд розробить програму відновлення лісових фондів України, - Володимир Гройсман

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман вважає за необхідне розробити програму відновлення лісових фондів України. Про це він заявив під час спілкування із викладачами та студентами в науковій бібліотеці Львівського національного університету ім. Івана Франка.

"Нам треба розробити програму відновлення лісових фондів України", - заявив Володимир Гройсман.

Він зауважив, що лісова галузь країни потребує зміни. "Мене непокоїть лісове господарство України. Нам потрібно відновлювати наші лісові угіддя, які, на превеликий жаль, були годівницею багато років", - наголосив він.

Уряд замовить аерофотозйомку лісів Західної України, де є густі масиви, для того, щоб проаналізувати масштаби вирубки лісів за останній час, повідомив Прем’єр-міністр.

Спільно із народними депутатами України буде створено робочу групу для напрацювання стратегії у цій сфері, зазначив Голова Уряду.

Прем’єр-міністр також зазначив, що Руслана Лижичко надала йому детальну і "дуже невтішну" інформацію щодо вирубки карпатських лісів, що була зібрана очолюваною нею експедицією.

Володимир Гройсман зауважив, що у кожному лісовому господарстві є ті, хто намагаються використовувати загальнодержавний ліс як власне майно. При цьому, системи державного контролю за цим відсутні.

Сьогодні порушується багато кримінальних справ та відбувається затримання тих, хто мав відношення до лісових оборудок, починаючи з 2010 року, зазначив Прем’єр-міністр.

Так, за його словами, у кожній області, де є лісові фонди, діяли достатньо організовані злочинні групи. Вони сьогодні виявлені, порушені кримінальні справи, є арештовані.

30.09.2016 | 18:10
ДЕПАРТАМЕНТ ІНФОРМАЦІЇ ТА КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ СЕКРЕТАРІАТУ КМУ

http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=249366728

Далі...

В лесах Украины будут действовать новые санитарные правила

28 сентября 2016 года правительственный комитет по вопросам экономической, финансовой и правовой политики, развития топливно-энергетического комплекса, инфраструктуры, обороны и правоохранительной деятельности рассмотрел новую редакцию Санитарных правил леса, которая будет вынесена на ближайшее заседание правительства. Сообщает «Телеграф».

По словам министра экологии и природных ресурсов Остапа Семерак, новые правила усовершенствуют и повысят качество санитарно-оздоровительных мероприятий в лесах и обеспечат прозрачность и правомерность решений проведения в древостоях соответствующих санитарно-оздоровительных мероприятий, передает пресс-служба министерства.

Согласно новых правил сплошные санитарные рубки будут запрещены в различных видах заповедников, заказников, национальных природных парках, вокруг мест гнездования редких и находящихся под угрозой исчезновения птиц. Отбор деревьев для санитарных рубок в пределах природно-заповедного фонда будут проводиться с участием главного естествоиспытателя, а на территории и объектах природно-заповедного фонда при участии должностного лица ответственного за охрану окружающей природной среды предприятий, в ведении которых находятся такие территории и объекты.

Новые правила запрещают вырубка дуплистых, сухостойных, фаутных деревьев, что даст возможность обеспечить представителей фауны естественным укрытием.

30.09.2016

http://vesti.dp.ua/v-lesax-ukrainy-budut-dejstvovat-novye-sanitarnye-pravila/

Далі...

Кам`янські лісівники будують рекреаційні пункти у Холодному Яру (фото)

Понад 20 рекреаційних пунктів різного формату функціонує сьогодні у лісах Холодного Яру, що підпорядковані ДП "Кам`янське лісове господарство".

Тільки цьогоріч у Креселецькому та Грушківському лісництві встановили 6 таких пунктів для відпочинку туристів, подорожуючих та місцевих жителів. Робота в цьому напрямку триває постійно, а підприємством на цей напрямок діяльності щороку виділяється близько 100-150 тисяч гривень власних коштів, інформують у обласному управлінні лісового та мисливського господарства.

– Наші ліси відкриті для вільного відвідування громадянами, тому розвиток рекреації – це одна з важливих складових ведення лісового господарства, – зазначає директор Кам`янського лісгоспу. – Встановлюємо рекреаційні пункти у найбільш відвідуваних місцях, поблизу історичних та природних пам'яток, криничок та джерел, вздовж доріг та туристичних маршрутів. Цим самим забезпечуємо комфортний та цивілізований відпочинок, протидіємо засміченню лісів.

Так, приміром, біля Гайдамацького ставу навесні лісівники збудували унікальну альтанку – вона є найбільшою в області серед подібних рекреаційних пунктів. Врахували численність відвідувачів Мотронинського монастиря та спорудили таку дерев'яну споруду, яка одночасно може вмістити до 150 осіб.

Всі рекреаційні пункти облаштовані необхідними побутовими зручностями, інформаційними стендами на природоохоронну тематику, під’їзними шляхами або мають пряме сполучення з автомобільними дорогами. Наявність же спеціально відведених місць для багаття, облаштованих відповідно до вимог техніки безпеки, дозволяє знизити ризик виникнення пожежонебезпечних ситуацій.

Головне, як зазначають у Кам`янському лісгоспі, щоб відвідувачі рекреаційних пунктів не руйнували та не нищили те, що створено руками лісівників і з повагою ставилися до їхньої праці. А ще закликають усіх, хто перебуває в лісі, не залишати там сміття та спільно дбати про чистоту в зелених масивах.

http://dr.ck.ua/news/region/23604

Далі...

Чому цього року Україна не отримає третій транш від ЄС

П'ЯТНИЦЯ, 30 ВЕРЕСНЯ 2016, 15:29

Євросоюз переніс третій транш фіндопомоги Україні в розмірі 600 млн євро на 2017 рік.

Про це повідомляє РБК-Україна.

Як наголосив міністр фінансів Олександр Данилюк, у 2016 році Україна розраховує на отримання чергового траншу макрофінансової допомоги від Євросоюзу в розмірі 600 млн євро, однак ще один транш на таку ж суму буде перенесений на 2017 рік.

"Є два транші по 600 млн євро – один ми плануємо отримати в цьому році, наступний пересувається на наступний рік", – заявив Олександр Данилюк.

За його словами, Україна досі не виконала всі умови для отримання коштів від ЄС, зокрема, не прийняла закон про зняття мораторію на експорт лісу-кругляка.

Нагадаємо, Верховна рада встановила 10-річний мораторій на експорт лісоматеріалів та пиломатеріалів у необробленому вигляді у квітні минулого року.

http://varianty.lviv.ua/38029-tsoho-roku-ukraina-ne-otrymaie-tretii-transh-vid-yes

НА ТІЙ СТОРОНІ БАРИКАД          

Мораторій на експорт лісу-кругляка вигідний Україні

30 сентября 2016, 12:39

Організував в парламенті круглий стіл за участі голів Комітетів, авторитетних депутатів, урядовців та головне - виробників меблів, паркету, пелетів та інших продуктів з деревини з усієї України. Обговорили перші результати мораторію на експорт цінних порід деревини, який діє 7 місяців.

Зробив депутатські звернення до ДФС, зібрав галузеву статистику, провів низку нарад з виробниками. Це дало можливість оцінити вплив мораторію на виробництво, експорт, інвестиції та наповнення бюджету. По всіх позиціях "плюс"! А головне - створюються нові робочі місця в промисловості, галузь починає оживати.

Висновок простий - мораторій на експорт лісу-кругляка вигідний Україні. Ті хто виступають за його відміну - грають проти інтересів свого народу. Ми з Олегом Ляшком і фракцією Радикальної партії та однодумцями в парламенті не дамо компрадорам та імітаторам знехтувати українськими промисловими та екологічними інтересами!

http://obozrevatel.com/blogs/09678-moratorij-na-eksport-lisu-kruglyaka-vigidnij-ukraini.htm

Віктор Галасюк
Голова Комітету ВР з питань промислової політики та підприємництва

Далі...

ОХОРОНА ЛІСІВ ВІД ПОЖЕЖ У СВІТІ ТА В УКРАЇНІ -ВИКЛИКИ ХХІ СТОРІЧЧЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

Протягом останніх десятиріч встановлено збільшення кількості та площі катастрофічних лісових пожеж у світі, які негативновпливають на суспільства, економіку та екосистеми. Наведено аналіз сучасних тенденцій розвитку охорони лісів від пожеж танапрямів наукових досліджень у галузі лісової пірології в світі та Україні. Запропоновані заходи щодо удосконалення організаціїохорони лісів від пожеж в Україні.

Ключові слова: лісові пожежі, охорона лісів від пожеж, транскордонні пожежі, пожежна небезпека.

Проблема лісових пожеж в останні роки привертає до себе особливу увагу в контексті зростання впливу таких глобальних процесів,як зменшення площ лісів світу, втрата біорізноманіття, глобальні зміни клімату та зміни у землекористуванні. Це пов’язано зкомплексністю й неоднозначністю впливу лісових пожеж на ліси, довкілля та громади, що живуть навколо лісів. Лісова пожежазалежно від її інтенсивності, погодних умов,характеристик лісових горючих матеріалів може бути позитивним фактором длярозвитку лісу або фатальним, що знищує екосистему як таку [1,7,19]. Характерні особливості взаємодії в тріаді «вогонь –екосистема – суспільство» в кожній країні формує певне відношення до лісових пожеж суспільства. Це виражається у принципахлісопожежної політики, що регулюють лісове господарство, охорону довкілля, безпеку людей та інфраструктури.

Більшість фахівців, які аналізують лісопожежну ситуацію на глобальному рівні вказують на те, що у найближчій перспективі слідочікувати збільшення кількості великих пожеж. В основі таких прогнозів знаходяться повідомлення національних урядів різних країнпро катастрофічні пожежі та збитки, завдані ними [5,7-10,14,16,21]. Матеріальні збитки від масових лісових пожеж у Греції у серпні2007 року сягнули 5 млрд євро при загальній площі пожеж до 270 тис. га. У цей же рік найбільші за роки незалежності лісові пожежімали місце і в Україні: на території Херсонської області та Криму.

День 7 лютого 2009 року увійшов в історію Австралії як «чорна субота», коли почалась найбільша та найстрашніша за наслідкамиприроднапожежа в історії країни [15]. Температура повітря до 400С та ураганний вітердо 120 км на годину сприяли виникненнюмасових пожеж на території штату Вікторія, які неможливо було загасити навіть пожежною авіацією. До гасіння, крім підрозділівАвстралії, які були мобілізовані з усієї країни, були залучені протипожежні сили США, Нової Зеландії та інших країн. Боротьба звогнем тривала близько півтора місяця. Тільки у середині березня дощова погода дозволила повністю взяти під контроль вогонь.Наслідки пожежі нагадували повідомлення з бойових дій: вогнем було пройдено 450 тис га, 173 чоловіки загинуло, 414 поранено, 7,5 тис. чоловік були евакуйовані, майже 5,5 тис будівель зруйновано вогнем, в тому числі більше 2 тис.житлових будинків.Загальні збитки досягли 4 млрд доларів.

У серпні 2010 року увага всього світу була прикута до відчайдушної боротьби російських пожежних та сільського населення ізмасовими лісовими та торф’яними пожежами, які нищили все на своєму шляху [2,16]. Надзвичайна пожежна небезпеказумовилавиникнення численних пожеж на значній території від Нижнього Новгорода до Москви та Карелії. Незважаючи на прийнятінадзвичайні мобілізаційні заходи, участь перших осіб держави, залучення потужної закордонної допомоги, в тому числі й з України,наслідки пожеж були не менш трагічними ніж в Австралії. Повністю вогнем було знищено 147 поселень та 2,5 тис. житловихбудинків. У вогні загинуло 60 чоловік. За різними оцінками, площа лісів, пройдених вогнем тільки у Європейській частині РФстановила більше 400 тис. га. Тривале задимлення Москви від торф’яних пожеж призвело до різкого (на 50%) збільшеннясмертності людей з критичної групи із захворюваннями органів дихання. Велика шкода була нанесена довкіллю у глобальномумасштабі. За оцінками Мюнхенського університету викиди в атмосферу в результаті лісових пожеж у Росії у 2010 році такогопарникового газу як двоокис вуглецю коливалися від 30 до 100 млн тонн. Так званий чорний вуглець від російських пожеж, заданими університету штату Меріленд, був зафіксований на льодовиках Арктики. У 2011 році за даними ООН мали місце великілісові пожежі у Західній Австралії, Непалі, Мексиці, США, Росії та в альпійському регіоні Європи, чого не спостерігалося раніше.

Наведені приклади свідчать, що лісові пожежі дестабілізують ліси, негативно впливають на атмосферу у глобальному масштабі і,відповідно, на здоров’я населення та його безпеку. Глобальна статистика лісових пожеж свідчить про стале зростання площі такількості пожеж протягом останніх десятиріч у США, Канаді, Австралії, Туреччині та багатьох інших країнах [5,7-10,14,16,21].Враховуючи таку тенденцію, у рішенні 5-ї Всесвітньої конференції, присвяченої лісовим пожежам, учасники констатували, щолісопожежна проблема в світі виходить на якісно новий, більш небезпечний рівень. Сьогодні стає зрозумілим, що всуперечоптимістичним прогнозам, які висловлювались у середині ХХ століття, проблема лісових пожеж не має ефективного рішення ні внайбільш розвинутих країнах, ні в країнах з перехідною економікою, а потребує постійної уваги, співпраці та координації наглобальному рівні.

Підтвердженням того, що проблемі лісових пожеж, як глобальній загрозі, приділяється увага на найвищому рівні, стало звернення Генерального Секретаря ООН Бан Гі Муна до учасників 5-ї Всесвітньої конференції з лісових пожеж («Wildfire2011»), в якому, зокрема, було зазначено, що «надзвичайні лісові пожежі останніх років показали, якими незахищеними є наші міста, селища та їх мешканці і які значні додаткові зусилля необхідні для зменшення небезпеки».

У цьому контексті слід підкреслити, що міжнародні організації та національні уряди країн активно співпрацюють у напрямі узгодження дій у випадку надзвичайних пожеж, підписують угоди про взаємодопомогу. Однією з найбільш впливових та активних міжнародних організацій у галузі охорони лісів від пожеж є Глобальний Центр моніторингу пожеж (GFMC), що базується у м. Фрайбург, Німеччина, якому ООН надано мандат на координацію впровадження Міжнародної стратегії ООН із зменшення катастроф (UN ISDR) у галузі охорони лісів від пожеж [11]. Глобальний Центр координує діяльність 14-ти регіональних центрів з охорони лісів від пожеж, розташованих на всіх континентах і роботу «Команди фахівців з лісових пожеж ЄЕК ООН», до якої від України входять представники Державного агентства лісових ресурсів України та НУБіП України.

На даний час однією з найскладніших проблем у цьому напрямку залишається проблема транскордонного впливу лісових пожеж. Типовими прикладами є транскордонне перенесення диму від пожеж площею сотні тисяч гектарів між Росією, Монголією і Китаєм, Канадою та США, країнами Латинської Америки, Африки тощо [2,15,19]. Відповіддю країни є координація гасіння пожеж, які перетинають кордони, а також своєчасне інформування про перенесення диму від пожеж на території інших країн.

Наочним прикладом ефективності такої співпраці було вчасне оповіщення казахською стороною у серпні 2010 року російських пожежних щодо великої пожежі, яка швидко рухалася в бік російсько-казахстанського кордону. В результаті вчасної евакуації жителів двох поселень вдалося уникнути трагічних наслідків, оскільки пожежа не була локалізована і населенні пункти були повністю знищені вогнем. У багатьох інших випадках в той рік, за нестачі часу органам МНС на евакуаційні заходи, в будинках залишалися люди похилого віку, які не були здатні евакуюватися самотужки, що спричиняло їх загибель.

У цьому контексті дуже корисною є діяльність регіональних офісів Глобального Центру моніторингу пожеж з проведення консультацій, конференцій, тренінгів, спільних навчань для відпрацювання механізмів своєчасного інформування про загрози представників держав у регіоні. Прикладом такої конференції був Пожежний саміт високого рівня у Іркутську у червні 2010 року, у якому взяли участь керівники лісових відомств та МНС країн Європейсько-Азійського регіону, в тому числі Китаю, Монголії, Казахстану, Південної Кореї, Білорусі, України тощо. У регіоні Східної Європи у останні роки аналогічні консультації та спільні навчання проводились у Болгарії, Сербії, Македонії, Хорватії, Німеччині та Туреччині. У рамках такої співпраці підписуються угоди про спрощений режим перетину державного кордону силами та засобами гасіння з інших країн. Проте, як показує досвід гасіння пожеж у Росії в 2010 році, залучення закордонної допомоги без попередніх тренувань значно знижує ефективність взаємодії з керівниками гасіння та місцевими пожежними підрозділами.

Одним з найбільш вдалих прикладів міждержавної співпраці у галузі охорони лісів від пожеж є взаємодія лісопожежних підрозділів США та Австралії, в рамках якої, завдяки багаторічним цілеспрямованим зусиллям обох країн, була забезпечена уніфікація всього процесу гасіння пожеж. Оскільки пожежні сезони у зазначених країнах відбуваються у різні періоди року, Лісова Служба США та Міністерство сільського, рибного і лісового господарства Австралії підписали міжурядову угоду про координацію дій та взаємодопомогу у боротьбі з лісовими пожежами, яка включала створення аналогічних структур пожежних підрозділів, спільного регламенту базування, розгортання, гасіння та взаємодії з авіаційними засобами та доданими підрозділами, сумісні засоби зв’язку та технічні засоби.

В основі такої співпраці знаходиться використання системи боротьби з надзвичайними ситуаціями Incident Command System (ICS), яка розроблялася Лісовою Службою США починаючи з 70-х років ХХ століття [17]. Згодом ICS почали застосовувати в США не тільки при гасінні лісових пожеж. Зокрема, вона була використана під час реагування на терористичну атаку на башти Всесвітнього Торгового Центру у Нью-Йорку у вересні 2001 року, ураган Катрина у Новому Орлеані, при гасінні нафтових платформ у Мексиканській затоці у 2010 році тощо [13,17]. Міжнародна стратегія із зменшення катастроф ООН рекомендувала впровадження ICS в інших країнах як інструмент, що буде сприяти універсалізації технологій гасіння лісових пожеж і спрощувати залучення міжнародної допомоги. Перевагою ICS є її системний підхід до управління протипожежними силами та засобами, використання сучасних інформаційних технологій, уніфікація команд та систем зв’язку, що дозволяє інтегрувати під єдиним управлінням необхідну кількість наземних підрозділів, яка може бути мобілізована з різних частин країни або із-за кордону, організувати взаємодію наземного гасіння та гасіння з повітря, вести розвідку та моніторинг (у тому числі космічний) розвитку пожежі, коригувати дії всіх підрозділів.

З метою підтримки постійного високого рівня готовності лісопожежних сил у багатьох країнах зараз створюються національні тренінгові центри з підготовки персоналу для гасіння лісових пожеж. Зокрема, нещодавно такий центр було створено в структурі міністерства лісового господарства Туреччини. Центр створювався протягом кількох років у співпраці з Лісовою Службою США та іншими партнерами і оснащений найсучаснішими тренажерними системами для відпрацювання дій пілотів гелікоптерів і літаків при гасінні пожежі, водіїв пожежних машин, керівників гасіння. Навчальна програма включає теоретичне освоєння лісової пірології, освоєння моделей поведінки пожеж, основ прогнозування пожежної небезпеки, вивчення сучасних технологій та обладнання для гасіння природних пожеж, стратегії і тактики гасіння, надає практичні навички проведення контрольованих профілактичних палів, відпалів. Уряд Туреччини пропонує на базі цього центру створити Європейський центр підготовки лісових пожежних, де будуть готувати вогнеборців для країн регіону.

Цілий ряд країн у рамках двосторонньої співпраці з Лісовою Службою США почали підготовку до переходу на систему ICS при гасінні великих лісових пожеж [6,17]. Зокрема,підрозділ по боротьбі з природними пожежами SDS13, Марсель, Франція в рамках міжнародного проекту з США інтегрував систему ICS до національної системи мобілізації у випадку великих лісових пожеж. Така інтеграція включала розробку і адаптацію нормативної документації, проходження підготовки французьких інструкторів у навчальних лісопожежних центрах у США, а згодом у Франції, адаптацію обладнання та техніки. Система ICS використовується пожежними підрозділами Південно-Африканської Республіки як базова. Слід зазначити, що в рамках міжнародного проекту «Зниження ризиків великих лісових пожеж у зоні відчуження ЧАЕС», який координує кафедра лісівництва НУБіП України у партнерстві з Лісовою Службою США, Єльським університетом та Глобальним Центром моніторингу пожеж, передбачена можливість впровадження ICS для гасіння природних пожеж на радіоактивно-забруднених землях.

Треба констатувати, що до цього часу Україна вважалася відносно благополучною країною у лісопожежному відношенні. За даними ФАО, річна площ пожеж в останні роки в Україні у перерахунку на один гектар лісових земель була однією з найнижчих в регіоні Східної Європи [5,10]. Це підтверджує високий рівень ефективності охорони лісів від пожеж. Річна кількість лісових пожеж в Україні останніми роками збільшувалась, що, як уже згадувалося, є загальносвітовою тенденцією і відображає посилення антропогенного впливу на ліси та може бути результатом глобальних змін клімату [24]. Разом із тим, за оцінками фахівців з СШ+

Опубліковано REEFMC
2015-07-28 12:10

Зібцев С.В. к.б.н., проф. кафедри лісівництва, Борсук О.А., аспірант

http://edorada.org/articles/views?id=261

Регіональний Східноєвропейський Центр моніторингу пожеж (REEFMC) Керівник: Зібцев Сергій Вікторович

---

Зібцев Сергій Вікторович, доктор сільськогосподарських наук, професор кафедри лісівництва НУБіП України, завідувач лабораторіїлісової пірології, директор Регіонального Східноєвропейського Центру моніторингу пожеж.

Народився 3 травня 1961 року у м. Києві. Після закінчення Української сільськогосподарської академії (УСГА) у 1984 році працювавінженером, а потім проходив навчання в аспірантурі в Українському НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім.. Г.М.Висоцького, м. Харків під керівництвом видатного українського лісового вченого проф. Пастернака П.С. Після успішного захисту кандидатськоїдисертації на біологічному факультеті Дніпропетровського державного університету у 1991 році, протягом 1991 – 1999 рр. працювавмолодшим, а згодом і старшим науковим співробітником Київської лісової дослідної станції, де був керівником ряду наукових розробок,що стосувалися оцінки впливу радіаційного забруднення після аварії на ЧАЕС на ліси, ведення лісового господарства, в тому числі іоцінки впливу на довкілля лісових пожеж у забруднених лісах.

У 1999-2000 роках працював заступником декана та доцентом біологічного факультету Міжнародного Соломонового університету, а з 2000року – доцентом кафедр лісівництва, заступником декана, а згодом заступником директора та керівником міжнародних програм Інститутулісового і садово-паркового господарства Національного університету біоресурсів і природокористування України. З 2013 р. - професоркафедри лісівництва, завідувач лабораторії лісової пірології і директор Регіонального Східноєвропейського Центру моніторингу пожеж.

У 2004 – 2005 роках працював на посаді професора факультету лісівництва та екологічних досліджень Єльського університету, США врамках гранту програми ім. Фулбрайта. Зібцев С.В. працює координатором та виконавцем ряду міжнародних проектів з ЄвропейськимСоюзом та США в галузі охорони лісів від пожеж та сталого управління лісами, наближеного до природи лісівництва. Призначений членомгрупи фахівців з лісових пожеж Європейської Економічної Комісії ООН та ФАО в якості представника від України.

Має більше 100 наукових публікацій в тому числі і міжнародні, відзнаки Державного комітету лісового господарства України. У 2013 р.нагороджений престижною нагородою ООН “GREEN STAR AWARD” за багаторічні дослідження, спрямовані на розробку принципів,підходів та методології побудови інтегрованої системи охорони лісів від пожеж та практичне застосування їх у кризових лісопожежнихрегіонах у першу чергу в зоні відчуження Чорнобильської АЕС.

Контактна інформація:

м. Київ, 03041, вул. Генерала Родимцева 19, кім. 67а

Тел./Факс: (044) 527 82 82

E-mail:sergiy.zibtsev@nubip.edu.ua

www.nubip.edu.ua
http://nubip.edu.ua/en/reefmc

Далі...

Єврокомісар Мальмстрьом має позитивні очікування щодо зняття заборони на експорт лісу

Єврокомісар з питань торгівлі Сесілія Мальмстрьом висловила сподівання, на те що український уряд скасує дискримінаційний мораторій на експорт деревини.

Про це, як повідомляє корреспондент ЄвроПравди, вона заявила на зустрічі з журналістами.

Вона нагадала, що для отримання наступного траншу макрофінансової допомоги ЄС Україна має виконати три умови.

"Ми сподіваємося, що скоро зможемо виплатити наступний транш макрофінансової допомоги. Це пов'язано з виконанням трьох умов: перша – закон про незалежного енергорегулятора, що вже вирішено, друга стосується внутрішньо переміщених осіб і тут лишилася певна робота" - зазначила єврокомісар.

"Третє питання, яке ще не вирішене, стосується заборони на експорт деревини, яка суперечить угоді про ЗВТ Україна-ЄС, суперечить нормам СОТ" - наголосила вона.

За словами єврокомісара, така дискримінаційний характер заборони є симптомом непередбачуваності бізнес-клімату.

При цьому, за її словами, ЄС розуміють проблеми, які є в України у цій сфері і готові надавати допомогу.

"Я сподіваюся, що уряд вже на шляху вирішення цього питання", - наголосила Мальмстрьом.

Нагадаємо, Україна очікує отримання траншу макрофінансової допомоги ЄС у розмірі 600 млн євро. У 2015 році країна отримала перший транш такої допомоги на аналогічну. Загалом, ЄС планує виділити Україні 1,8 млрд євро.

П'ятниця, 30 вересня 2016, 15:45

http://www.eurointegration.com.ua/news/2016/09/30/7055228/

Далі...

Одна проблема на три держави: що клімат і люди зробили із соснами, і навіщо лісам вирубки

Протягом останніх років на Львівщині та в інших областях країни масово всихають сосни. Лише за даними Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства, зараз йдеться про 960 га лісів – і ці площі збільшуються. Це стосується також Білорусі та Польщі. Науковці пояснюють, що це насамперед пов’язано із кліматичними змінами, зменшенням кількості опадів, що призводить до ослаблення захисних функцій дерев та сприяє розмноженню стовбурових комах, які прискорюють відмирання сосняків.

Соснам бракує вологи

Проблема всихання сосни на території України почалася у 2010-2012 рр. Перші сигнали надійшли із Житомирського Полісся, повідомив доцент кафедри лісівництва Національного лісотехнічного університету України Володимир Крамарець. За словами науковця, Львівщина стикнулась із цим рік-два тому. А цього року проблема загострилась дуже сильно.

«Процес проходить дуже швидко з кількох причин. По-перше, в останні роки у нас дуже високі температури повітря при малій кількості опадів, – пояснив Володимир Крамарець. – Сосна – порода, яка може рости у різних умовах – від вологого ґрунту до досить сухого. Але якщо вона звикла до одного рівня вологи, то зараз її не отримує, бо спостерігається падіння ґрунтових вод. А це наслідки меліорації, яку проводили у 60-70-х рр. ХХ століття, і вплив посушливих років.

Він також наголосив, що за останні роки у селах дуже обміліли криниці, в них влітку зникає вода: «А ліс – живий організм, що звик жити у певних умовах при певному режимі зволоження. Тому саме ліс найперше страждає від таких змін».

Дощі стали короткими і локальними

Метеорологи відзначають, що за останні шість років кількість опадів на Львівщині дійсно зменшилась. Начальник відділу метеорологічних прогнозів Львівського регіонального центру з гідрометеорології Надія Ясюренко зазначила, що за цей період найвологішим був 2010 рік.

«Норма для Львова – це 740 мм опадів, а у 2010 р. зафіксовано 932, 5 мм. Також вища за норму кількість опадів була у 2013 і 2014 рр. Решта років спостерігався дещо нижчий показник. За вісім місяців 2016 року у Львові випало 461 мм опадів. Можу вже сказати, що цього року ми не дотягнемо до норми. Але, думаю, це не критично сухий рік», – зазначила Надія Ясюренко.

За її словами, в останні роки на Львівщині у літній період змінився характер опадів. Зараз здебільшого фіксують короткочасні дощі локального характеру на незначних територіях.

«Якщо раніше у нас влітку могли бути дощі, які затягували майже всю область і тривали один або декілька днів, то зараз тривалі опади – це рідкість, – зазначила метеоролог. – Ми пов’язуємо це з тим, що практично немає виходу південних циклонів, які б приносили затяжні та інтенсивні дощі. Якщо раніше вони приходили щонайменше десять разів на рік, то зараз до п’яти. І теперішні циклони лише приходять та йдуть».

Надія Ясюренко додала, що до 2010 року на Львівщині були циклони, що утворювалися у Карпатах. Вони спричиняли досить інтенсивні дощі. Зараз такого майже немає.

«Північноатлантичні циклони проходять дещо північніше від нас, а виходу південних циклонів практично не фіксуємо. Це поодинокі випадки. В основному вони ідуть на південь України через Одещину», – повідомила Надія Ясюренко.

Говорячи про локальні зливи, метеоролог зазначила: «За кілька годин у певному місці може випасти місячна норма. Але на загал місяць вважатиметься сухим, бо опадів дуже мало. До прикладу, у серпні Бродівський район став єдиним, де кількість опадів перевищила норму. Але це пов’язано з тим, що там за шість годин одного дня випало 48 мм опадів. Тобто, це більше, ніж півмісячна норма. Та протягом серпня у них було дуже мало дощу».

Стовбурові нематоди стали загрозою для дерев

Директор Інституту екології Карпат НАН України д.б.н. Микола Козловський додав, що протягом останніх років збільшилась тривалість теплого періоду, а зими тепер не такі холодні. Це призвело до того, що протягом останніх десяти років вегетація рослин починається на 10 днів швидше і завершується на 10-15 днів пізніше. Тобто, якщо раніше середня тривалість вегетації становила 84 дні, то зараз це приблизно 100-115 днів.

«За рахунок цього шкідники дерев мають можливість дати не лише одне потомство, а кілька. Тому значно погіршилась ситуація», – наголосив М. Козловський і зазначив, що тепер причиною всихання сосен є навіть стовбурові нематоди, які завжди жили на дереві і не приносили йому шкоди.

«Нематода – це не є щось недобре. Вона живе і буде жити поруч з нами. Загалом у кожному дереві можна знайти нематоди, але ними не цікавились, бо вони не приносили шкоди, – пояснив директор Інституту екології Карпат. – Зараз ж зараження виглядає так: є сухе дерево з стовбуровими нематодами, прилетів жук, відклав яйця, певний час його личинки живуть там, а перед тим, як стати лялечкою, всередину комах потрапляють нематоди. Коли комаха виростає і відлітає, то може мати у собі 10-20 тис. личинок. Їй вони не шкодять. Однак, коли нематоди потрапляють на здорові сосни, заражають їх».

За словами науковця, усе не було б так страшно, якби у нас зберігалися ті самі кліматичні умови, які були.

«При 12 градусах тепла шкідники розвиваються місяць від яйця до дорослої особини. При 17 градусах тепла – за два тижні, при 25 – за три дні, тобто дуже бурхливо. Виходить така геометрична прогресія. Це, як ядерний вибух, що призводить до всихання дерев за два тижні», – пояснив М. Козловський.

Небезпечний верхівковий короїд

Сприяє всиханню сосен і розвиток групи комах, які живляться на стовбурі дерева. Вони живуть у соснових лісах віками, але останнім часом з’явилися сприятливі умови для розвитку так званого верхівкового короїда та інших видів стовбурових шкідників.

«Якщо види стовбурових комах, які розвиваються у нижній частині стовбура, можна виявити за висипанням бурової муки, то ті, що заселяють тонкі гілки, виявити важко. Часто, коли вже активно іде процес всихання, лише тоді ми бачимо проблеми з кроною – пожовтіння хвої, всихання гілок», – пояснив Володимир Крамарець.

«У природі усе існує у комплексі. Якщо є трохи стовбурових нематод, то одна гілка може всохнути, а потім відновитися. Але якщо знизу є опеньок, у стовбурі нематоди, ще щось у корінні та корі, то виходить спільна дія, – наголосив М. Козловський. – Тут йдеться про так звану теорію спускового механізму – хто перший наробить більше біди. Тобто, все діє в комплексі. Короїди й інші шкідники, які проникають у деревину стають переносниками нематодів. Це виглядає як взаємовигідна праця: нематоди зробили так, що дерево всохло, а короїди відклали там яйця, лялечки заразилися нематодами, пізніше комахи розлетілися по лісу... І процвітають тільки шкідники, а дерева сохнуть».

Проблема всихання сосен не знає кордонів

Фахівці відзначають, що сосни всихають не лише в Україні. З такою проблемою стикнулися і в Білорусі, і в Польщі. Саме тому нещодавно в державному підприємстві «Рава-Руське лісове господарство» відбувся спільний українсько-польський семінар щодо всихання соснових насаджень. Лісівники з обох країн поділилися досвідом боротьби з цією проблемою.

«Від колег з польського боку прозвучало питання, чому на Львівщині досі не забрали з лісу всохлі дерева, не усунули причини всихання (тобто короїдів), – розповів Володимир Крамарець, який доповідав під час семінару. – Наші лісівники пояснювали, що зараз перебувають під пильним наглядом громадських організацій, різних контролюючих установ. Тому кожен крок мусить бути виваженим».

За словами науковця, саме тому лісівники не можуть зрубувати великої кількості дерев.

«Польські колеги не розуміють, як певні дії лісівнику може диктувати людина без освіти, без спеціальних знань. У них також були подібні спроби. Але у Польщі відповіли таким критикам з громадських організацій: «Добре, хочете, щоб ми не рубали, то дайте документ, що ви берете відповідальність на себе». Ніхто цього робити не схотів», – пояснив В. Крамарець.

Саме тому, за словами науковця, у Польщі лісівники йдуть попереду короїдів, а в Україні – слідом за ними.

«Поляки не чекають, поки сосна всохне повністю і втратить свою технічну якість, якщо її можна використати як хорошу деревину. Ми ж чекаємо, поки дерево всохне і короїд, який є переносником грибів, що розвиваються всередині деревини, знищить його. Верхівковий короїд є одним із основних поширювачів грибів-збудників синизни. Саме тому ми, замість нормальної дошки, отримуємо деревину з темно-сірими, синіми, майже чорними смугами, що суттєво погіршує її технічну якість».

М. Козловський зазначив, що польських лісівників карають – виганяють з роботи – за те, що вони допускають перебування у лісі всохлих чи всихаючих сосен.

«У нас навпаки – усі чекають на дозволи. А так не можна. Дерева хворі – їх треба забрати», – додав він.

Для збереження лісу потрібно вчасно рубати дерева

Володимир Крамарець наголошує, щоб вберегти ліс, потрібно вчасно рубати хворі та заселені короїдами дерева.

«У наших умовах – це кінець травня – початок червня, коли короїд знаходиться під корою в деревині. Коли ми забираємо пошкоджені дерева, то одночасно боремося з короїдом. Якщо цього не робити, то з одної сім’ї із 5-7 комах за місяць-півтора з’являється 60-70 особин молодого покоління, які заселяють нові дерева. Відповідно, ми маємо геометричну прогресію збільшення кількості шкідників, чисельність та шкідливість яких наростає лавиноподібно. В наших умовах короїди можуть заселяти нові дерева сосни кілька разів протягом літа, тому польські колеги надають такого великого значення власне весняній боротьбі – це різко знижує активність шкідників в літній період», – наголосив фахівець.

З ним погоджується і директор Інституту екології Карпат Микола Козловський: «Ми мусимо змінювати існуючі санітарні норми. Не дуже компетентні люди ніби жаліють ліс, коли пропонують від квітня до середини червня заборонити санітарні рубки. Але водночас слід розуміти, якщо у здоровому лісі є два-три хворі дерева, яких ми не вирізаємо, чекаємо, поки з них вилізуть шкідники, то таким чином заразиться велика площа насаджень».

Володимир Крамарець додав, що у Польщі є надзвичайно високий рівень довіри до лісівників та їхньої професійної діяльності.

«Над цим українським колегам треба ще довго і багато працювати – пояснюючи свою діяльність та пропагуючи свою роботу», – підкреслив В. Крамарець.

«Для попередження подальшого всихання сосняків лісівники повинні вчасно забирати пошкоджені, заселені шкідниками дерева з лісу, подобається це нашим друзям-екологам, громадськості чи ні, – наголосив він. – Лісівник вчився, щоб виростити здорові ліси і при тому не допустити пошкоджень деревини, вчасно забрати її. Але разом з тим необхідно забезпечити і своєчасне лісовідновлення – створення нових лісових насаджень на місці зрубаних. Лісогосподарські заходи не дають змоги повністю попередити процеси всихання та деградації сосняків. Однак їх проведення дозволить уповільнити процеси всихання, використати деревину до повної втрати технічної якості та забезпечить додатковий час для проведення лісозахисних та лісовідновлюваних заходів».

«Цей ліс садили для того, щоб він дав продукцію, – додав М. Козловський. – Він має виконувати і економічну функцію (деревина і інші супутні речі), і екологічну (затримував воду, щоб не було ерозії), і соціальну (відпочинок, робота людей у лісі). На це потрібно дивитись комплексно. Якщо ж дерева посадили, щоб зрізати, а вони зараз вмирають, то що з ними робити? Тримати? Це не вигідно».

За його словами, на місці вирубаних насаджень потрібно формувати уже зовсім інший деревостан. Цим повинні займатися лише професіонали.

Надія Сапіга,
ІА ZIK Читайте більше тут: http://zik.ua/news/2016/09/29/odna_problema_na_try_derzhavy_shcho_klimat_i_lyudy_zrobyly_iz_sosnamy_i_navishcho_906362

Далі...

Марність санітарних рубок як методу боротьби з шкідниками лісу - Борейко

Ще в середині-кінці 20 століття багатьма вченими було доведено, що санітарні рубки лісу та боротьба з захламленностью лісів не приносять ніякої користі в боротьбі з так званими «шкідниками» лісу.

Як вважає російський лісівник В. Наумов, ліс в змозі забезпечувати своє існування самотужки. Що ж стосується «шкідливих» комах та інших лісових «шкідників», то вони нападають на ослаблені і відсталі у рості дерева, тобто, ті дерева, які відбраковані самою природою. Комахи тільки прискорюють їх загибель і створюють кращі умови для росту і розвитку найбільш сильних дерев. Вони допомагають екосистемі прискорити розпад деревини. Дятли, вибираючи короїдів, також прискорюють цей процес (19). Санітарні же рубки провокують «шкідників» нападати на здорові дерева, на які вони в лісах, де немає втручання лісників, не нападають (19).

Нерідко лісники заявляють про необхідність рубки усихаючих дерев. Однак аналіз наслідків рубок заповідних дібров дозволив С.В. Нікітіної зробити висновок, що проведені рубки проти сухостою ще більше прискорили всихання дерев (20). Рубки значно омолоджують лісу, що, в свою чергу, викликає бурхливе зростання диких копитних, що призводить, як в Воронезькому заповіднику, до масового затравліваніе природного відновлення лісу і підросли деревних порід (21).

Суховершинность дерева не завжди веде до його швидкої загибелі. Більш того, старіння і отпад дерева - такі ж по ценотичних значущості явища в житті дерева - як і його відновлення (22).

На думку екологів нічого страшного в всиханні лісів немає - це явище систематично повторюється в природі (раз в 10-12, а особливо сильно раз в 25-30 років) (23).

На прикладі Вісімскій заповідника В.Г. Турков показав, що масовий періодичний отпад дерев - таке ж закономірне явище, як і природне їх відновлення (цит. За 23).

Використання санітарних рубок лісу для боротьби з «шкідниками» лісів також є сумнівним аргументом лісників. Так, фітопатолог А.Т. Вакін не вважає санітарні рубки засобом, радикально поліпшує санітарний стан лісів, і вважає, що навіть його часткове изреживание може викликати негативні наслідки (24). Ю. Ликов повідомляє про те, що будь-який изреживание лісу призводить до ще більшого зараження деревостанів щетинистим трутовиком (25). На думку Д.Ф. Руднєва масове

розмноження великої дубового вусаня зобов'язана перш за все періодичним изреживание лісу і вирубки ярусу другорядних порід (26). П.М. Рафес пише про те, що рубки в лісах сприяють посиленню шкідливої ​​діяльності комах (27). П.А. Положенцев і А.С. Ісаєв довели неможливість масової появи і розвитку вторинних «шкідників» на стовбурах здорових дерев. Навіть в осередках розмноження «шкідники» не нападають на здорові дерева (28, 29).

Таким чином, «нашестя» комах «шкідників» в заповідному лісі є звичайним природним процесом, і відповідно боротьба з ним за допомогою санітарних рубок - людським втручанням в заповідну екосистему.

До висновку про марність боротьби з кореневою губкою за допомогою санітарних рубок прийшли В.І. Саутін з колегами (30) і С.Ф. Негруцька (31), І.А. Алексєєв (32).

Так, В.І. Саутін з колегами (30) стверджує, що «розміри вогнищ кореневої губки зростають зі збільшенням інтенсивності рубки». І там, де не проводилися рубки догляду, вогнищ кореневої губки не було виявлено. Досліди, проведені І.А. Алексєєвим (32) дали той же результат - в ділянках лісу, де рубки не проводилися, коренева губка була відсутня. На думку автора, для боротьби з кореневою губкою краще використовувати насадження змішаних культур.

Додамо, що в великих лісових заповідниках Сибіру ніхто санітарні рубки для боротьби з «шкідниками» не веде (на увазі непосильності такого завдання), але від цього санітарний стан цих заповідних лісів не погіршується (22).

Є.Г. Мозолевська провела обстеження шести невеликих за площею заповідників середньої смуги європейської частини Росії і прийшла до висновку, що «біологічна стійкість насаджень, де тривалий час не проводилися господарські заходи, не знижується, а часто підвищується. Стійкість насадження до певної міри є функцією їх заповідного режиму »(33).

Як довели американські вчені, ліс, який постраждав від стихії (ураган, пожежі, ветровал і т.п.) здатний «саморегенеріроваться» за 20 років. Коли мова йде про здоров'я лісів, пошкоджених ураганами, пожежами, найкращим способом управління є бездіяльність (7).

Як вважає д.с.-г.н., зав. лабораторією захисту лісу Українського НДІ лісового господарства та агролісомеліорації В.Л. Мєшкова (34, 35) «проведення санітарних заходів рідко призводить до поліпшення стану лісів». Її науковими співробітниками були проведені дослідження санітарного стану дубових лісів після проведення вибіркових санітарних рубок. Виявилося, що «після вибіркових санітарних рубок, проведених в осередках комах-листоїдів, санітарний стан дубових насаджень поліпшується лише тимчасово» (36).

Її дослідження показали несумлінність складання лісниками документації для проведення санітарних рубок. Наприклад, нерідко по звітності площа вогнищ соснових пильщиків перевищує площу соснових лісів в лісництві (36). Що ж стосується старого сухостою, то він не є горючим матеріалом, так як дрібні гілочки, кора впали на землю. Більш того, старі сухі дерева затінюють ґрунт, сприяють збереженню вологи в грунті, поблизу старих сухих дерев швидше розвиваються молоді дерева (36).

Кожен вид, в тому числі «шкідники», займає своє становище в круговороті речовин і є носієм унікальної генетичної інформації.

    

Гусениці деяких метеликів, навесні об'їдаючи листя і хвою лісових дерев, сприяють більш рівномірному відкладенню осаду, а надходження випорожнень комах сприяє підгодівлі рослин (37). В середньому на кожен гектар лісу припадає 500 грам птахів, 3-4 кг гризунів, 15 кг великих ссавців і до 300 кг комах. В окремі роки маса деяких метеликів зростає до 600 кг на 1 гектар (37). Вся ця маса шкідників лісу і сільгоспрослин, потрапляючи в грунт, перетворюється в родючий гумус (37). Багато шкідники, поїдаючи листя, хвою, стебла, ще й є запилювачами цих рослин, що також не можна скидати з рахунків.

Т.Д. Жданова пише: «Наприклад, поширена думка, що комахи, які пошкоджують дерева в лісі або культурні рослини, завдають їм шкоди. Але ж одне з призначень рослин - споживання їх в їжу, тобто участь у харчовому ланцюгу. Тому дерева утворюють більше листя, ніж необхідно. Приблизно кожен четвертий лист на дереві є запасним, щоб існувала можливість харчування фітофагів. У багатьох випадках незначні пошкодження не тільки не шкодять рослині, а й стимулюють його зростання, підвищуючи продуктивність. Тому фітофаги здатні збільшити врожай, природно, при оптимальній їх чисельності. Це говорить про те, що в спадкової програмі розвитку рослин закладені втрати деякої його частини. А генетична програма фітофагів забезпечує їх таким організмом і поведінкою, яке дозволяє вживати рослини в пишу. Все передбачено і доцільно.

Кожен гектар широколистяні ліси зазвичай заселяють гусениці, маса яких 200-300 кг. У тих лісах, де гусениць, визнавши шкідниками, повністю знищили отрутохімікатами, листя залишалася неушкодженою. Але восени покриваються нею шар грунту був настільки товстим, що його не встигали переробляти ні дощові черв'яки, ні інші грунтові організми. Ця лісова підстилка з року в рік ставала все більш потужною, в результаті чого між грунтом і повітрям відбулася зміна газового та водного обміну. Коріння стали потроху відмирати, і у дерев з'явилися сухі вершини. Впали

насіння не добиралися до землі, щоб прорости, тому припинилося відновлення лісу - він «вмирав стоячи». У тих лісах, де гусениць не чіпали, до початку літа вони з'їдали частину листя. Розгромна замовна стаття до середини лісу не дуже густе листя восени давала помірну масу осаду. До весни він відмінно встигав перегнити, збільшуючи кількість органічних речовин в грунті під деревами. До цього ще додалася солідна порція добрив від життєдіяльності гусениць - понад 200 кг їх екскрементів на гектар лісу! І це все не парадокс природи, а «мудрість» механізму екологічної рівноваги.

Навіть при масовому розмноженні «шкідників» рослин результат не буває негативним. Так, в період одночасної появи величезної кількості гусениць дубової листовійки дуби до кінця травня можуть виявитися без листя. Але ці дерева не гинуть і через деякий час дають нове листя. Знижується лише річний приріст деревини. Зате поросль, чахнущіе в тіні могутніх дерев, при їх оголенні отримує до початку літа трохи більше світла і починає активно розвиватися. Адже молоді дуба вирости в тіні великих дібров практично неможливо. Крім того, грунт під дубами рясно вдобрюється екскрементами комах, дуже корисними для самих дерев і навколишнього рослинності. Один гектар лісу при масовому розмноженні гусениць отримує до 400 кг таких рівномірно розсіяних добрив »(38).

До подібних висновків дійшов і П.М. Рафес. Крім того, на його думку рослиноїдні комахи лісу (або «шкідники») має величезне екологічне значення ще й тому, що здійснюють кругообіг речовин і енергії в лісі, покращують грунтові умови (підвищуючи вміст азоту за рахунок екскрементів комах при масовому розмноженню. Автор глибоко переконаний , що «не можна рекомендувати« просто »вилучити з біогеоценозу якусь «шкідливу» популяцію» (39).

Нашестя лісових комах - шкідників, також як лісові пожежі: є паливо для вогню еволюції. Вони сприяють еволюції лісових екосистем, формування нових видів дикої флори і фауни, і життєво необхідні для лісу.

Що ж стосується терміну «шкідники лісу», то цей термін взагалі надумане, так як всі ці комахи здавна співіснували з лісом, не завдаючи йому ніякого серйозного збитку.

Приклад Станично-Луганського відділення Луганського заповідника

Станично-Луганське відділення, що займає площу близько 500 га, знаходиться в заплаві річки Сіверський Донець і охороняє заплавні ліси. Ніяких санітарних та інших рубок там не проводиться ось уже

кілька десятиліть, практично з моменту організації філії. І, незважаючи на це, дерева заповідника не загинули від пожеж, комах «шкідників» або кореневої губки.

Старі дерева падають, розкладаються, на зміну їм виростають молоді. Тому ліс заповідника являє дикий, первозданної ділянки вільної природи.

І все це пояснюється тим, що Станично-Луганський філіал входить в Луганський заповідник, який офіційно вважається степовим заповідником. Тому в штаті даної філії немає лісників, які б роздмухували міф про загрозу комах «шкідників» і під виглядом санітарних рубок губили б заповідний ліс.

Приклад Станично-Луганської філії красномовно доводить, що ліс навіть на невеликій площі сам, без впливу людини, здатний чудово захиститися від комах «шкідників» і процвітати.

Приклад Канівського заповідника

У Канівському заповіднику в 2000-2004 рр. спостерігалася масова спалах відомого комахи-шкідника лісу - зимової п'ядуна (40). Однак для боротьби з нею заповідник не робив ніяких заходів. Як вважають дослідники, спалах зимової п'ядуна в цілому позитивно відбилася на лісових екосистемах заповідника - прискорилися процеси старіння і розвалу вікових грабових насаджень, що позитивно вплинуло на ріст і розвиток помосту, а також на трав'яний ярус (40).

Приклад Поліського заповідника

На ділянках абсолютної заповідності, які існують в Поліському заповіднику з 1970-х років (де немає ніякої лісогосподарської діяльності) лісові пожежі, спалахи шкідників лісу і грибкові захворювання за останні 10-15 років не зафіксовано (41).

Приклад Кримського заповідника

Адміністрація Кримського заповідника в 2006-2009 рр. постійно розширювала обсяги санітарних рубок. У 2006 р санітарні рубки велися на площаді80,6 га (2994 куб. М.), В 2007 р - на 185,05 га (11811 куб. М.), У 2008 році - на площі 203,9 га ( 11967 куб. м.).

Санітарні рубки велися як вибіркові, так і суцільні. При цьому в заповіднику там ні рішення науково-технічної ради заповідника про збільшення масштабів проведення санітарних рубок. Разом з тим, під час аудиту Рахунковою палатою України було встановлено, що згідно актів про проведення Лісопатологічне обстежень на 2007 і 2008 рр. ніяких пошкоджень лісових угідь лісовими шкідниками не встановлено. Що стосується

Рескомкримекологіі, то з її боку не здійснювався моніторинг процесів всіх рубок (42).

Тобто санітарні рубки в цьому заповіднику були виключно надуманим заходом і велися тільки з однією метою - комерційної заготівлі деревини.


Приклад Біловезької національного парку

У західній частині Біловезької національного парку (Польща) вже сторіччя не проводяться ніякі санітарні рубки і розчищення лісу від захаращеності. Проте ліс знаходиться в прекрасному стані і ніякі насекомие- «шкідники» його не знищують. Приклад Біловезькій пущі переконливо свідчить, що ліс може прекрасно жити без лісників (6).

 Більш докладно про марність застосування санітарних рубок в боротьбі з шкідниками лісу дивись = нову книгу-Вол.Борейко і Г. Левіна, Санітарні рубки в об'єктах ПЗФ. Екологічна шкода і протизаконний вид діяльності, К., КЕКЦ, 132 стр.http: //ecoethics.ru/wp-content/uploads/2016/04/int_sanitarnie_rubki_2016....

Прес-служба КЕКЦ

НАГАДАЄМО

Конкурс для СМИ “Гнилое перо”

Материалы на конкурс принимаются за 2012г. до 1 января 2013 г. Торжественное вручение дипломов конкурса победителям состоится в феврале 2013 г.

Жюри конкурса “Гнилое перо”.
ЭКЦ.  На конкурс “Гнилое перо”.

Положение

о  международном конкурсе  для журналистов и СМИ на соискание премии <Гнилое перо> им. Старухи Шапокляк за распространение сенсационно-желтых сплетен и слухов о животных и разжигание видового террора

Ассоциация зоозащитных организаций Украины, Украинский центр охраны кажанов,  Киевский эколого-культурный центр, Дружина охраны природы <Зелене майбутне> и Всепольское общество <На пользу всех существ> проводят международный  конкурс для журналистов и СМИ на соискание премии <Гнилое перо> им. Старухи Шапокляк за распространение сенсационно-желтых сплетен и слухов о животных и разжигание видового террора.

На конкурс присылаются журналистские материалы, опубликованные в газетах, журналах, Интернете, телепрограммах и распространяющие непроверненные, антинаучные и антигуманные сведения о диких животных (волках, лисицах, бобрах, серых воронах, бакланах, хищных птицах, кротах,  беспризорных собаках, шакалах, мелких грызунах, грачах, летучих мышах, совах и др., а также о  вымышленном звере – чупакабре), которые воспитывают у людей жестокое отношение к животным и сеют биоксенофобию.

Конкурс  проводится  ежегодно, один  или два раза в год.

Номинации конкурса:

1.     Автор материала (первое, второе, третье места).

2.     Редакция СМИ (первое, второе, третье места).

3.     Грант-при.

Почтовый адрес оргкомитета конкурса: 02218, Киев, ул. Радужная, 31, кв. 48,

Электронный адрес: kekz-office@ukr.net

Члены жюри

1. Владимир Борейко, директор Киевского эколого-культурного центра, Заслуженный природоохранник Украины, Председатель жюри конкурса.

2. Кшыштов Войцеховский, член правления Всепольского общества <Напользу всех существ>.

3. Иван Парникоза, заместитель командира Дружины охраны природы <Зелене майбутне>.

4. Ася Серпинская, Президент Всеукраинской Ассоциации зоозащитных организаций Украины.

5. Алексей  Бурковский, эколог-журналист, Секретарь конкурса.

6. Елена Годлевская, Украинский центр охраны кажанов, к.б.н.

Далі...

Ядовитая смесь незаконной вырубки леса и коррупции уничтожает последний девственный лес Европы. ВИДЕО

«Здесь был густой лес. Девственный и древний». Кадр из документального фильма «Преступная вырубка», созданного OCCRP и RISE Project.

На этой неделе журналисты из Центра по исследованию коррупции и организованной преступности (Organized Crime and Corruption Reporting Project, OCCRP) и RISE Project («Проекта “Восход”») опубликовали документальный фильм о последствиях незаконной вырубки леса в Румынии и на Украине. Фильм под названием «Clear Cut Crimes» [анг] («Преступная вырубка») рассказывает о действиях легального и нелегального бизнеса, в результате которых уничтожаются последние в Европе девственные леса.

• Перевод
 
• Оригинальная цитата

«Clear Cut Crimes» — 42-минутный документальный фильм, который снимали в течение года в Карпатских горах. Наше расследование о том, кому выгодно это преступление — незаконная вырубка леса, которая может повлечь за собой экологическую катастрофу и ущерб, измеряемый в сотнях миллионов долларов.

Главным выгодоприобретателем названо крупное австрийское деревообрабатывающее предприятие Holzindustrie Schweighofer, развившее в Румынии деятельность, масштабы которой превышают легальные квоты на лесозаготовку в этой стране.

Schweighofer использовала в своих целях деструктивную систему, созданную преступными группами, вовлечёнными в незаконную вырубку леса. Эти люди действуют в сговоре с коррумпированными политиками, которые помогают грабителям расширять их незаконный бизнес. Они используют своих бедных служащих и готовы переехать бульдозером всех и всё, что преградит им путь. Правоохранительные органы безучастно наблюдают за их преступлениями.

В фильме освещена и деятельность казачьего батальона — вооружённого формирования, борющегося с незаконной вырубкой леса на границе с Украиной. Казаки полагают, что организованная преступная сеть, экспортирующая лес из той части Карпат на румынские фабрики, «действует при поддержке коррумпированных киевских чиновников».

В Румынии и других странах Восточной и Центральной Европы истребление леса в последние годы привело к увеличению негативных последствий наводнений. Анализ стихийных бедствий в Боснии и Герцеговине, Сербии [анг], Болгарии [анг] и Македонии показал, что последствия могли были бы не столь плачевны, если бы не были вырублены близлежащие леса.

Помимо подпитки сырьём строительной и мебельной промышленности нелегальная вырубка лесов напрямую связана с бедностью местного населения. В Македонии, где нет сети газоснабжения, домохозяйства используют незаконно срубленный — и поэтому дешёвый — лес для отопления жилищ в зимний период, поскольку не могут себе позволить электрообогрев или дизельное топливо. На этом низовом уровне играет свою роль и коррумпированность чиновников.




На видео, снятом в 2009 году во время местных выборов в деревне под Струмицей, кандидат одобрительно кивает, когда местный аппаратчик говорит жителям, что они смогут бесплатно рубить лес в ближайшем лесу, если изберут её. Кандидат, Силвана Бонева, в течение долгого времени бывшая членом парламента, в том году не выиграла выборы.

Попавшие в прессу видеозаписи свидетельствуют, что на последующих выборах партия Боневой оказывала массовое [анг] давление на население и бизнес (в её городе и с её ведома). Сейчас Бонева — член Государственной избирательной комиссии и отвечает за обеспечение законности предстоящих всеобщих выборов, которые пройдут в декабре.

АвторMarko Angelov

ПереводчикЕлена Донцова

Перевод опубликован 29 Сентябрь 2016 19:59 GMT

Далі...