20 серпня 2016

Карпатські «гойдалки». Від екології до політики



Не перший рік Закарпаття стає полем для експериментів, як будь-який прикордонний регіон. Тепер мова зайшла про можливість нажитися на вирубці дерев цінних порід - і заодно «качнути» ситуацію в умовах гібридної війни.

16 серпня були проведені обшуки в адміністрації Держприкордонслужби України в Києві, а також в Західному регіональному управлінні та Чопському прикордонному загоні. Причина - незаконне вирубування лісу на кордоні України та Словаччини.

Генпрокурор Юрій Луценко на змирливому брифінгу з директором Національного антикорупційного бюро Артемом Ситником приділив увагу і темі закарпатського лісу, розповівши практично детективну історію.

У 2015 році прикордонний уповноважений Словаччини звернувся до українських прикордонників за сприянням в облаштуванні кордону зі словацького боку сейсмічним кабелем і камерами відеоспостереження. Про вирубці лісу при цьому не йшлося.

Під виглядом цих робіт з української сторони вирубали ліс на ділянці 30 км кордону.
При цьому сліди від тракторів вели на словацьку сторону. Збиток в результаті - близько 800 тис. Доларів, так як дерева були особливо цінних порід. Тепер з'ясовують, хто дозволив закарпатським прикордонникам пускати на територію України іноземних громадян з технікою і хто нажився на цій схемі.

Тим часом, Держприкордонслужба висловила невдоволення тим, що справою про вирубку займається саме військова прокуратура - нібито вся увага направлена на рівень адміністрації прикордонної служби, а місцеві виконавці та натхненники, в тому числі що засіли в правоохоронних органах, залишаються в тіні. Крім того, прикордонники відзначають, що мова йде про дискредитацію всієї служби, а обшуки були більше схожі на шоу, так як у слідчих були пропуски і ломитися в приміщення не було необхідності.

Тим часом в Закарпатській облраді неспокійно - там уже фактично запанувала «широка коаліція» за участю БПП, «Оппоблока» і депутатів-угорців, а також «Відродження», який курирує Михайлом Ланьо, які мають крім прізвища та кримінальну кличку. Втім, про нього нижче.

У липні минулого року новина про перестрілку в Мукачево і про пошуки в Карпатах сховалися від правосуддя бійців «Правого сектора» застала мене в полуматрасном гірському поході над Криворівня.

Ми з якоюсь сумішшю занепокоєння і співчуття поглядали у бік хребта, по іншу сторону якого відбувалися такі пристрасті, і періодично гортали новини, поки гаджети остаточно не сіли.

Згодом з'ясувалося, що в конфлікті фігурує Михайло Ланьо, нардеп, колишній регіонал, про який «правосекі» кажуть, що він возив «тітушек» в Маріїнку під час Майдану. Згадується в цій історії і Віктор Балога, нібито підтримує ПС. І заодно разом з медведчуківськими структурами розгойдувати тему децентралізації на Закарпатті.

А в 2014 році була ще одна, на цей раз малопомітна спроба диверсії - російських журналістів, які назвалися фінськими, спіймали на Закарпатті за збором інформації для Киселевського «Вістей».
Журналістів дуже цікавило, обмежують чи в мовному плані місцевих угорців - але нічого такого, що лягало б їм прямо в задану концепцію, жоден з респондентів не розповів. А місцеві повідомили в СБУ, і журналістів видворили з країни.

Якщо їздити на Західну регулярно з 2002-го включно, не можна не помітити, що місцеві рубають Карпати потроху з року в рік, і кожен раз дивуються паводків, які під корінь зносять городи, сараї, а іноді й не дуже міцні будинки. Ходять навіть народні прикмети з поправкою на реалії: якщо кришталевої чистоти вода в гірських річках стає рудою від глини - то нагорі «почалося».

У дрімучі часи якщо якась прокуратура і працювала трохи, так це її «екологічні філії». І все було б добре - хоча б тому, що тепер екологічна тема здалася актуальною і для центральної структури, яка, можливо, успадкує від природоохоронних підрозділів якась подоба ефективності.

Але варто згадати, скільки вирубано на Закарпатті під угіддя екс-лідера СДПУ (о) Віктора Медведчука, а також яку довгу і яскраву історію мають в цьому регіоні «есдеки» - і розумієш, що розслаблятися рано. Тому що мова не тільки про екологію.

Багатонаціональний регіон, з трьох боків оточений осколками старих імперій, а від решти території України відокремлений Карпатами, роками перебуває «на своїй хвилі», навіть по відношенню до всіх інших західних областей. Результати виборів за всі роки незалежності це наочно демонструють.

У Карпатах є певні маршрути, що проходять впритул до кордону, і законослухняні гірські туристи в цьому випадку вже звикли отримувати дозвіл від Державної прикордонної служби.

Тому дуже цікаво, що це було таке на кордоні зі Словаччиною, з якої, якщо що, по лісах можна пройти - якщо уміючи - практично до Сколе у Львівській області?
Дерибан лісу або перевірка на реакцію прикордонників - чи вдасться домовитися про вирубку, закриють очі на лису смугу (дорогу?) Уздовж кордону, як довго вийде приховувати беззаконня? А враховуючи, що під лінії електропередач в горах за минулі роки вирубані смуги в багатьох місцях, Карпати більше не можна вважати стіною, яка нас від чогось захищає. І якщо ще згадати періодичні спроби ротації в кріслах голови Державної фіскальної служби і Закарпатської митниці, а також судові переслідування харківських волонтерів через затримання в Чопі партії ліків, переданих з-за кордону бійцям на Донбас, то вимальовується невтішна картина. І добре ще, якщо виявиться, що в цій ситуації у закарпатських еліт всього лише два інтереси: контрабанда і карпатський ліс.

0 коммент.:

Дописати коментар