Вісім держав, через територію яких пролягають гори, визначили основні цілі для розвитку Карпат. У пріоритеті – будівництво доріг, відкриття нових пунктів пропуску, “зелене світло” для бізнесу та відновлення лісу. Приклад братимуть з Альп
Величні і неповторні в красі своїй гори, покриті віковічними лісами, бурхливі ріки, кришталево прозорі високогірні озера, барвистий килим полонин із отарами овець, мелодії гуцульської трембіти... Таким на мить постає в уяві цей чудовий карпатський край – край чарівної природи, невичерпних земних багатств визначних пам’яток минулого, працьовитих і талановитих людей!
Славнозвісний український композитор Микола Мозговий колись так гарно описав наші Карпати у пісні “Край, мій рідний, край”. Краєвиди гір, широкі полонини, бескиди та діброви… Краса та велич Карпат зачаровує. Туристи приїжджають у Карпати насолодитися цією неймовірною енергетикою. Вдихнути ковток свіжого повітря, зібрати ягоди та пахучі трави. Спостерігати за потоком водоспаду та насолодитися тишею…
Насправді попри усю романтику Карпатських гір туристи не помічають, як важко жити у гірському регіоні, якому часто приписують статус депресивного.
Проблема розвитку туризму в Україні полягає у тому, що сьогодні цим питанням у державі безпосередньо не займається жоден орган чи жодна структура
Туристи, їдучи у Карпати, хочуть утекти від цивілізації, пожити у хатинці десь біля підніжжя гори, до якої доведеться брести кілька кілометрів, а ще там не “ловитиме” телефон, питна вода буде тільки в криниці, а водні процедури доведеться приймати… у річці.
Релакс із першого погляду для містян, однак, вже звиклий клопіт для жителів гір, які ще на додаток мусять миритися з відсутністю інфраструктури та каналізації, масовою вирубкою лісів та захаращеними річками. Багатий на природні ресурси регіон насправді бідує, бо відірваний від світу.
Та й, зрештою, усі вакації у Карпатах не завжди так виграшно виглядають на фоні закордонних курортів. Відтак навіть на лижні спуски люди надають перевагу їхати у ту ж Словаччину, бо там є вигідніші пропозиції для туриста-лижника. Не говорячи вже про літній період, коли українці масово втікають на закордонні моря. Хоча, звісно, у Карпатах процвітають і розвинені курорти, куди вкладені мільйони. Там нема відбою від туристів. Однак так пощастило лише малій частині Карпат.
Цими вихідними у Трускавці відбувся Форум місцевого розвитку, на якому представники восьми країн, через які пролягають гори Карпати, органи місцевого самоврядування західних областей України та голова Верховної Ради обговорили проблеми та перспективи розвитку Карпатського регіону. Про що ж домовились і чи є вже якісь конкретні напрацювання, чи все лише поки що на словах – дізнавалась “Пошта”.
фото: Діана Кормухіна (2)
Від амбіцій до дій… шлях немалий
У “Державній стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року”, затвердженій урядом, питання розвитку гірських територій є одним із пріоритетних. Про це нагадав перший заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України В’ячеслав Негода. Він підкреслив, що органи центральної виконавчої влади України підтримують ініціативу польських колег щодо створення нової макрорегіональної стратегії для Карпатського регіону.
“Думаю, вона матиме підтримку і в інших наших партнерів. Переконаний, що Форум дасть новий поштовх для підтримки та реалізації в майбутньому цієї стратегії, оскільки вона – це запорука успіху”, – резюмував В’ячеслав Негода.
Голова Львівської облради Олександр Ганущин зазначив, що Карпати розділені численними кордонами, але їх треба об’єднати спільними проектами для розвитку усього регіону.
“Макрорегіональна стратегія розвитку Карпат налічує чотири блоки – екології, історико-культурної спадщини, інфраструктури та інновацій. Зокрема у блоці інновацій розглядаємо питання енергозбереження та енергоефективності. Сьогодні Львівщина – лідер серед областей з альтернативної енергетики, та наша частка дуже мала у порівнянні зі словаками, чехами та поляками. У разі схвалення цього документа Євросоюзом, кожен блок отримає потужні фінансові ресурси”, – каже Олександр Ганущин.
Окрім того, він наголосив, що ідея стратегії має повне схвалення й представниками місцевого самоврядування, адже “є розуміння, що коли разом візьмемося за справу, то зможемо вийти на спільний фінансовий інструмент для вирішення спільних проблем усього Карпатського регіону”.
“Сьогодні Карпати розділені багатьма кордонами, а треба з’єднати їх спільними проектами”, – додає Олександр Ганущин.
Наразі Карпатський регіон України має багато труднощів в інфраструктурі
Як писала “Пошта”, торік у Плав’є голова Верховної Ради України наголосив на амбітній меті України: розвивати Карпати за прикладом Альп. Через півроку після такої обіцянки “Пошта” у Трускавці запитала Андрія Парубія, що вдалось зробити за цей час, аби реалізувати задумане, на що спікер ВРУ відповів: “Сьогодні українське міністерство спільно з польським опрацьовують конкретні кроки з реалізації стратегії. Ще півроку тому у Плав’є, були закладені перші ідеї стосовно розвитку Карпат за прикладом Альп. Власне другий Форум місцевого розвитку спрямований на перехід від ідей до конкретного плану дій. Відтак сьогодні від ідей і планів, які висловлювали півроку тому, на лінії урядів маємо конкретні етапи виконання цих планів. Вважаю, що це досить стислий термін, щоб від ідеї перейти до плану, а згодом і до його реалізації”.
Водночас він зазначив: “Карпатський регіон – унікальний. Він практично в центрі для Європи, який розтягується на 1,5 тисячі кілометрів та охоплює 8 держав, які, як і Україна, зацікавлені в його розвитку”.
фото: прес-служба Форуму місцевого розвитку
На думку спікера українського парламенту, саме регіональна співпраця – це шлях до надання нової якості життя у Карпатському регіоні, до його відродження і відбудови.
“Наразі Карпатський регіон України має багато труднощів в інфраструктурі, економіці і під час зустрічей із головами місцевих рад ми шукаємо шляхи вирішення проблем. Утім саме напрацювання макрорегіональної стратегії дозволять Карпатам стати перспективною і шансом для його мешканців. Тим паче, ми маємо позитивні приклади. Така регіональна стратегія була реалізована в Альпах, у Балтійських країнах. Тож цей досвід ми маємо поширити і використати у нашому регіоні”, – переконаний Андрій Парубій.
На його думку, “розвинена інфраструктура дасть можливість залучити нові інвестиції та покращить життя мешканців гірських регіонів”.
З його слів, стратегія корисна не лише для Карпат, а й для усієї країни. Бо проект “Віа Карпатія” охоплює дороги, що проходять на території України, за межами Карпатського регіону.
Курс на розвиток залізниці через Карпати
Важливу роль у розвитку Карпатського регіону займає залізничне сполучення. Зокрема мовиться про відновлення залізничних колій та створення нових залізничних шляхів.
“Сьогодні в Україні є національні виробники, які виготовляють якісну продукцію для залізничного транспорту та мають зацікавленість у підтримці залізниці. Зокрема, національні виробники готові укладати ділянки суміщених колій на сполученні Львів – Варшава, Нижанковичі – Хирів, Мукачеве –Чоп”, – зазначила завідувач кафедри Львівської філії Дніпропетровського нацуніверситету залізничного транспорту ім. академіка В. Лазаряна Олена Баль.
Якщо ж говорити про іноземних туристів, то їм теж нелегко відвідати українські Карпати. Адже після запровадження безвізового режиму постала нова проблема для України – мала кількість пунктів пропуску на кордоні. Тож сьогодні важливо створити нові пункти пропуску, аби туристи з легкістю могли перетнути кордон та побачити красу українських Карпат.
Статистика свідчить: життя у гірських територіях є складнішим, ніж будь-де
“У планах будівництво нових прикордонних переходів, зокрема Маховіце –Нижанковичі. Вдячний українському уряду за підтримку ініціативи побудови дороги з Греції через Румунію, Словаччину, Україну до Польщі – проект “Віа Карпатія”. Цей проект доречний у розвитку співпраці між трьома морями – Чорним, Балтійським і Середземним. Також плануємо з підтримкою України розвивати аеропорти у Карпатах”, – каже депутат Сейму Республіки Польща Богдан Жоньц.
“Сьогодні найголовніше – розвиток не українських чи польських Карпат, а розгляд усього карпатського Єврорегіону. Певен: це регіон, який дасть нову динаміку для розвитку країн центральної та східної Європи. Загалом стратегія створена задля єдиної мети – покращити життя людей, які проживають у Карпатському регіоні. З розвитком інфраструктури та об’єднанням усіх зусиль покращиться рівень життя людей, які живуть в Карпатах. Українські Карпати – гостинні, безпечні та об’єднують усіх”, – каже очільник Львівщини Олег Синютка.
З його слів, аби забезпечити доступність Карпат, надзвичайно важливо мати певні компоненти: автомобільна інфраструктура, залізничне сполучення, якісна прикордонна та туристична інфраструктура, що відповідали б примхам вибагливих туристів.
фото: versii.if.ua
Карпатський туризм кинутий напризволяще?
Парламентар Микола Княжицький певен: проблема розвитку туризму в Україні полягає у тому, що сьогодні цим питанням у державі безпосередньо не займається жоден орган чи жодна структура. Немає чіткої політики та достатньої уваги до цієї галузі.
“Прекрасні курорти має Львівщина. Проте у багатьох регіонах Карпат туризм недорозвинений. У цьому значну роль відіграє будівництво доріг, розвиток туристичних об’єктів, – зауважив він. – Також для приваблення європейського туриста має бути належна прикордонна інфраструктура. Для прикладу, в Україні ми бачимо недостатню кількість пунктів пропуску, черги на кордоні. Це все потрібно розвивати, адже є надзвичайно багато можливостей для розвитку”.
“Для досягнення бажаного розвитку туристичної галузі в українських Карпатах потрібно багато працювати”, – резюмував Княжицький.
Діана Кормухіна,
Олена Петришин
Олена Петришин
Львів – Трускавець – Львів
Андрій Білоус, перший заступник голови Львівської обласної ради:
– З екологічної точки зору у Карпатах маємо кілька проблем. Насамперед, йдеться про забруднення навколишнього середовища, зокрема, забруднення стічних вод. Перед нами два виклики – прибрати сміття і очистити воду. Щодо води: проблема полягає в тому, що дуже є багато населених пунктів, у яких відсутні очисні споруди, а ті села, що каналізовані – дуже часто мають застаріле каналізування. І це, зокрема, дуже характерно для Сколе, Славського, Турки, Самбора, Старого Самбора. Потрібні величезні кошти, щоби вирішити цю проблему. Обласна рада значну частину екологічних коштів спрямовує власне на очисні споруди. Треба розуміти, що маємо ситуацію, коли частина наших річок тече в ЄС і через це отримуємо слушні зауваження з польського боку, мовляв ми мусимо пильнувати, які стоки скидаємо у річки. У цю галузь потрібно дуже багато інвестицій, але сподіваюсь, що розуміння цієї проблеми буде і на державному рівні – мова, насамперед, про відповідне фінансування.
Стосовно сміття: ми зараз стоїмо на порозі затвердження програми поводження з твердими побутовими відходами (ТПВ). Держава готує національну програму поводження з ТПВ. Зрозуміло, що поштовхом до цього стала наша львівська сміттєва проблема, тому всі впритул зайнялись цим питанням. У рамках затвердження нової стратегії ТПВ буде запропонований кластерний підхід до вирішення сміттєвої проблеми, коли територія області буде поділена на кілька кластерів (територій), і один із цих кластерів буде обслуговувати гірський регіон. Очевидно, розвиток цього кластеру, забезпечення там полігонa і відповідного обладнання для вивезення ТПВ і стане одним із пріоритетів. Бо це власне і є запорукою збереження екології Карпат. Інші екологічні виклики стосуються експлуатації природних ресурсів. Йдеться, про ліс. Ми маємо затверджену програму по відновленню лісів, і рухаємось у цьому напрямку. Ще одна велика біда – це падіння рівня води. Тому господарська діяльність на території Карпат, яка призводить до падіння рівня води, має бути під серйозним контролем суспільства.
Потрібно працювати також над проблемами Карпат не тільки із туристичного погляду, а й пам’ятати, що у гірських районах живе багато людей. Якщо оцінювати кількість жителів Карпат (не тільки українських, а всіх), то мова про кілька десятків мільйонів людей. Відповідно, розвиваючи цей регіон, ми створюємо умови для життя населення. Адже наразі статистика показує, що життя у гірських територіях є складнішим, ніж будь-де. Тому, якраз реалізація таких стратегічних ініціатив, спрямованих на покращення якості життя, дозволяють вирівняти цю ситуацію. А що для цього потрібно? Розвиток транспортної інфраструктури, бо є дорога – є життя, є можливість розвивати бізнес, є можливість їздити, тобто комунікація забезпечує розвиток регіону. Також це сприяє розвитку головного карпатського ресурсу – рекреаційного потенціалу. Тому, власне ідея всього Форуму місцевого розвитку, щоб на європейському рівні була прийнята п’ята регіональна програма розвитку Карпат як спільного європейського регіону. Якщо така стратегія буде прийнята Європейським Союзом – це забезпечить особливі умови фінансування, реалізацію програм. Така зустріч є важлива, тому що вона поступово формує думку політичних представників різних країн про важливість прийняття такої стратегії.
Іван Груник, начальник регіональної філії “Львівська залізниця”:
– Львівська залізниця має сьогодні стратегічне значення для розвитку України, у тому числі і для розвитку Карпатського регіону, тому що вона з’єднує нашу державу із країнами Європейського Союзу. Сьогодні через Львівську залізницю пролягає 15 транспортних залізничних коридорів із країнами ЄС – мова про Польщу, Угорщину, Румунію, Молдову тощо. З цими країнами ми сьогодні тісно співпрацюємо щодо перевезення пасажирів та вантажів. Бачимо за останні півроку динаміку зростання – на 20% – імпортних та експортних вантажів. Це свідчить про те, що Україна впевнено взяла курс на європейську інтеграцію. Багато є дискусій щодо того, що Україні варто переходити на європейську вузьку колію.
Однак, вважаю, що це теоретично можна, а практично – ні. Бо для цього потрібні величезні кошти із держбюджету. Адже постає питання не лише змінити ширину колії – із 1520 мм до 1435 мм, а й також потрібно замінити весь рухомий склад, близько 120 тис. вантажних, а також пасажирських вагонів, нові локомотиви. Це все потребує величезних ресурсів, яких сьогодні нема. Хоча, звісно, якби ці значні гроші були виділені, то таку амбіцію можна було б реалізувати. У такому випадку я б навіть запропонував перехід на вузьку колію від кордону із Росією, аби ми назавжди відірвались від них. Це було б дуже важливе питання з погляду геополітики. Водночас переконаний, що широка колія на сьогоднішній день не заважає Україні тримати вектор у напрямку європейського розвитку. Це лише ускладнює процес перевантаження вагонів та перевезення пасажирів по кордону. Бо власне на кордоні відбувається перевантаження рухомого складу із широкої колії у вузьку, і навпаки. Щоб полегшити цей процес, думаю, було б добре, щоби поставити пристрій, який був розроблений інженером Ришардом Сувальським разом із на той час міністром транспорту Георгієм Кирпою. Цей пристрій дає змогу на ходу автоматично змінювати ширину колій, і, до слова, він уже встановлений на станції “Мостиська-2”.
0 коммент.:
Дописати коментар