«Це ж не догма, все воно буде мінятись, і ви будете приймати в цьому процесі участь», – запевнив Перший віце-прем’єр-міністр – міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів під час зустрічі із профспілковими лідерами з питань проекту бюджету на 2018 рік. У заході також взяли участь міністр соціальної політики Андрій Рева, заступник Голови ФПУ Олександр Шубін, Голова Профспілки працівників охорони здоров’я Вікторія Коваль, Голова Всеукраїнської профспілки виробничників і підприємців Наталя Землянська, Голова Профспілки працівників держустанов Юрій Піжук, Голова Профспілки працівників суднобудування України Микола Бутенко, Голова Профспілки працівників лісового господарства України Степан Кривов’язий, голова Профспілки працівників вугільної промисловості України Віктор Турманов та інші. Зустріч пройшла на виконання положень Генеральної угоди, що була підписана минулого року трьома сторонами соціального діалогу.
Проект бюджету України на 2018 рік розроблено Міністерством фінансів України спільно з іншими відомствами Кабміну на основі трирічної резолюції.
Сьогодні, 15 вересня документ мають подати на розгляд Парламенту. Проект уже був розглянутий Радою національної безпеки і оборони.
Бюджет буде прийматись щонайменше в двох читаннях. За цей час планується відкоригувати документ із врахуванням позицій сторін соціального діалогу. Так, Степан Кубів наголошує, що доопрацювання бюджету на наступний рік буде відбуватись за участі профспілок, а одним з пріоритетів у цьому процесі залишиться підняття соціальних стандартів.
Водночас нагадаємо, що нещодавно було напрацьовано фінальну версію законопроекту пенсійної реформи до другого читання – документ не містить жодної з базових вимог профспілок попри запевнення Андрія Реви, що пропозиції представників трудового класу будуть враховані.
Ключові параметри проекту бюджету
Основні сфери, на які проектом виділяють кошти, це оборона і безпека, освіта, медицина, соціальна сфера, децентралізація, підтримка фермерів, ремонт та будівництво доріг та інші.
Передбачається, що рівень інфляції буде знижуватись, а соціальні видатки – зростати.
Відповідно до статті 7 проекту бюджету передбачено, що прожитковий мінімум у розрахунку на одну особу з 01.01.2018 складатиме 1700 гривень, з 01.07.2018 – 1777, з 01.12.2018 – 1853 гривні.
На кінець 2018 року мінімальна пенсія в Україні складе близько 1500 грн.
Мінімальна заробітна плата, яка закладена в проект бюджету, передбачається в розмірі 1723 грн на місяць з 1 січня, в погодинному розрізі 22 гривні 41 копійка.
Проект бюджету передбачає також зростання заробітних плат в бюджетній сфері. Зокрема, в освітян – на 25%, та в медичних працівників – для цієї категорії робітників відсотки підняття зарплат не визначені, за словами представників Кабміну, позиція з цього питання уточнюється.
Зазначимо, затверджена освітня реформа, зокрема, прив’язує мінімальну ставку до мінімальної заробітної плати замість прожиткового мінімуму. На думку А.Реви, це, навпаки, призведе до погіршення ситуації з оплатою праці, оскільки законодавчими актами щорічно «буде зупинятись дія цієї статті і фактично в ручному режимі регулюватись зарплата освітян (…) Якби прописали 4 прожиткових мінімуми, то кожен раз, коли б прожитковий мінімум мінявся, мінялась би ставка, по грошам це було б те саме. Те, що прописали зараз, вилезе боком», – говорить міністр соціальної політики.
Також представники Кабміну звернули увагу на потребі у впровадженні державної програми стимулювання працевлаштування вимушено переміщених осіб: «Потрібно, щоб держава стимулювала переселенців переїжджати на Захід країни, де зараз відкриваються підприємства. Зокрема, за рахунок кредитування житла».
Профспілкові пропозиції
Заступник Голови ФПУ Олександр Шубін зазначив, що чи не вперше обговорення документу проводилось на рівні міністерств ще на початку літа, тобто під час розробки проекту, проходили консультації по основним напрямках бюджетної політики тощо.
Однак попри паритетний старт і оптимістичні наміри урядовців прийняти бюджет, який буде погоджений зі сторонами соціального діалогу та врахує профспілкові пропозиції, вже зараз деякі вагомі пропозиції СПО об’єднань профспілок не були підтримані Мінфіном.
Зокрема, Міністерством фінансів не було підтримано такі профспілкові пропозиції до бюджету:
– встановлення розміру затвердженого прожиткового мінімуму (який є базовим соціальним стандартом та впливає на визначення розміру більшої частини видатків соціального спрямування) на рівні фактичного прожиткового мінімуму. Наприклад, сьогодні прожитковий мінімум затверджено на рівні 1624 грн, у той час як фактичний, за даними Мінсоц, складає 3035 грн.
– Встановлення розміру посадового окладу працівника І тарифного розряду ЄТС вище розміру мінімальної заробітної плати.
– Погашення заборгованості з виплати заробітної плати працівникам бюджетної сфери та державних підприємств (з урахуванням компенсаційних виплат відповідно до чинного законодавства). Зокрема, зараз лише серед працівників медицини спостерігається заборгованість по заробітній платі на рівні 107 млн грн.
– Скасування практики застосування показника «рівень забезпечення прожиткового мінімуму (гарантований мінімум)» для призначення допомоги малозабезпеченим сім’я, у тому числі, багатодітнім сім’ям, де обидва батьки не працюють.
Зазначимо, цей показник є значно меншим за розмір прожиткового мінімуму та складає для працездатних осіб 353,64 грн. «Я вважаю принциповим збереження цього обмеження по виплаті тим, хто не працює – повинні йти працювати! Все! Не треба їх ще годувати, щоб вони сиділи на шиї у держави, і не хотіли працювати», – говорить Андрій Рева.
Нагадаємо, за 25 років незалежності України населення нашої держави скоротилося на понад 9 млн осіб. У цьому році, за даними Держстату, залишається суттєвим перевищення кількості померлих над кількістю народжених: сьогодні на 100 померлих – 58 народжених.
Обговорення проекту бюджету триває, профспілкова сторона направила Уряду свої пропозиції до проекту та наполягає на врахуванні в документі вимог представників трудового населення України.
Степан Кубів запевнив, що з 25 вересня проведе близько 5 галузевих нарад з профспілками.
«Ми продовжуємо формування бюджету на рівні макростабілізації та економічного зростання», – зазначив Степан Кубів.
Бюджет буде прийматись щонайменше в двох читаннях. За цей час планується відкоригувати документ із врахуванням позицій сторін соціального діалогу. Так, Степан Кубів наголошує, що доопрацювання бюджету на наступний рік буде відбуватись за участі профспілок, а одним з пріоритетів у цьому процесі залишиться підняття соціальних стандартів.
«Мова йде про те, що потрібен діалог. Ті цифри бюджету, які там передбачені в різних напрямках, вони мають бути, на мій погляд, узгоджені», – наголосив міністр соцполітики Андрій Рева.
Водночас нагадаємо, що нещодавно було напрацьовано фінальну версію законопроекту пенсійної реформи до другого читання – документ не містить жодної з базових вимог профспілок попри запевнення Андрія Реви, що пропозиції представників трудового класу будуть враховані.
Ключові параметри проекту бюджету
Основні сфери, на які проектом виділяють кошти, це оборона і безпека, освіта, медицина, соціальна сфера, децентралізація, підтримка фермерів, ремонт та будівництво доріг та інші.
Передбачається, що рівень інфляції буде знижуватись, а соціальні видатки – зростати.
Відповідно до статті 7 проекту бюджету передбачено, що прожитковий мінімум у розрахунку на одну особу з 01.01.2018 складатиме 1700 гривень, з 01.07.2018 – 1777, з 01.12.2018 – 1853 гривні.
На кінець 2018 року мінімальна пенсія в Україні складе близько 1500 грн.
Мінімальна заробітна плата, яка закладена в проект бюджету, передбачається в розмірі 1723 грн на місяць з 1 січня, в погодинному розрізі 22 гривні 41 копійка.
«Ми сподіваємось, що упродовж 2–3 років, ми вийдемо на рівень середньої заробітної плати по Україні не менше 500 євро», – зазначив Андрій Рева.
Проект бюджету передбачає також зростання заробітних плат в бюджетній сфері. Зокрема, в освітян – на 25%, та в медичних працівників – для цієї категорії робітників відсотки підняття зарплат не визначені, за словами представників Кабміну, позиція з цього питання уточнюється.
Зазначимо, затверджена освітня реформа, зокрема, прив’язує мінімальну ставку до мінімальної заробітної плати замість прожиткового мінімуму. На думку А.Реви, це, навпаки, призведе до погіршення ситуації з оплатою праці, оскільки законодавчими актами щорічно «буде зупинятись дія цієї статті і фактично в ручному режимі регулюватись зарплата освітян (…) Якби прописали 4 прожиткових мінімуми, то кожен раз, коли б прожитковий мінімум мінявся, мінялась би ставка, по грошам це було б те саме. Те, що прописали зараз, вилезе боком», – говорить міністр соціальної політики.
Також представники Кабміну звернули увагу на потребі у впровадженні державної програми стимулювання працевлаштування вимушено переміщених осіб: «Потрібно, щоб держава стимулювала переселенців переїжджати на Захід країни, де зараз відкриваються підприємства. Зокрема, за рахунок кредитування житла».
Профспілкові пропозиції
Заступник Голови ФПУ Олександр Шубін зазначив, що чи не вперше обговорення документу проводилось на рівні міністерств ще на початку літа, тобто під час розробки проекту, проходили консультації по основним напрямках бюджетної політики тощо.
Однак попри паритетний старт і оптимістичні наміри урядовців прийняти бюджет, який буде погоджений зі сторонами соціального діалогу та врахує профспілкові пропозиції, вже зараз деякі вагомі пропозиції СПО об’єднань профспілок не були підтримані Мінфіном.
Зокрема, Міністерством фінансів не було підтримано такі профспілкові пропозиції до бюджету:
– встановлення розміру затвердженого прожиткового мінімуму (який є базовим соціальним стандартом та впливає на визначення розміру більшої частини видатків соціального спрямування) на рівні фактичного прожиткового мінімуму. Наприклад, сьогодні прожитковий мінімум затверджено на рівні 1624 грн, у той час як фактичний, за даними Мінсоц, складає 3035 грн.
– Встановлення розміру посадового окладу працівника І тарифного розряду ЄТС вище розміру мінімальної заробітної плати.
– Погашення заборгованості з виплати заробітної плати працівникам бюджетної сфери та державних підприємств (з урахуванням компенсаційних виплат відповідно до чинного законодавства). Зокрема, зараз лише серед працівників медицини спостерігається заборгованість по заробітній платі на рівні 107 млн грн.
– Скасування практики застосування показника «рівень забезпечення прожиткового мінімуму (гарантований мінімум)» для призначення допомоги малозабезпеченим сім’я, у тому числі, багатодітнім сім’ям, де обидва батьки не працюють.
Зазначимо, цей показник є значно меншим за розмір прожиткового мінімуму та складає для працездатних осіб 353,64 грн. «Я вважаю принциповим збереження цього обмеження по виплаті тим, хто не працює – повинні йти працювати! Все! Не треба їх ще годувати, щоб вони сиділи на шиї у держави, і не хотіли працювати», – говорить Андрій Рева.
Нагадаємо, за 25 років незалежності України населення нашої держави скоротилося на понад 9 млн осіб. У цьому році, за даними Держстату, залишається суттєвим перевищення кількості померлих над кількістю народжених: сьогодні на 100 померлих – 58 народжених.
Обговорення проекту бюджету триває, профспілкова сторона направила Уряду свої пропозиції до проекту та наполягає на врахуванні в документі вимог представників трудового населення України.
Степан Кубів запевнив, що з 25 вересня проведе близько 5 галузевих нарад з профспілками.
0 коммент.:
Дописати коментар