Під Кабінетом Міністрів України 14 травня пройшла акція екологів під гаслом “Гройсман, зупини лісоцид в країні”, яку провели Форум порятунку Києва та Київський еколого-культурний центр.
Вони вимагали від прем’єра скоротити вирубку лісу в Україні в 2-3 рази, а у Карпатах — припинити її повністю; заборонити вирубки в Сухолуччі та створити там національний парк, а також звільнити очільника Держлісагентсва за непрофесіоналізм та разблокувати роботу екоінспекції. Своєю постановою Кабінет Міністрів заборонив Держекоінспекції України проводити в цьому році перевірку лісгоспів та інших господарюючих суб’єктів, таким чином захистивши лісників від контролю з боку держави, вважають мітингувальники.
На жаль зв‘язатися з екологами по телефону нам не вдалося, а на їх сторінці в Фб відсутня можливість відправляти повідомлення.
Натомість, ці теми вже досить давно і постійно є предметом дискусій в лісовій галузі. Отже, що ж раніше лісівники говорили щодо дискусійних питань, з якими екологи вийшли до Кабміну.
В першу чергу — щодо традиційного питання про вирубки лісів. За інформацією Держлісагенства лише до кінця весни відтворено майже 25 тис. га лісів на минулорічних зрубах та створено 1,1 тис. га нових лісів.
«Державні лісогосподарські підприємства на 10% перевиконали план з висадки лісу на весну», — наголосив Володимир Бондар. Статистика підтверджує — останніми роками висаджується більше, ніж вирубають, Наприклад, обсяги садіння, висівання та природного відновлення лісів у 2017 році склали – 53,2 тис. га (у тому числі нових (лісорозведення) – 1,7 тис. га), що на 0,6 тис. га більше, ніж у минулому році.
“Ще один аспект вирубок, на який далеко не всі захісники лісіва хочуть звертати увагу, як не дивно — екологічний. Коли ми залишаємо ліси старіти, вони втрачають екологічну функцію”, — каже заступник директора Науково-дослідного інституту лісового господарства і агролісомеліорації Ігор Букша.
Щоб ліси поглинали більше вуглецю та парникових газів, старі насадження мають замінювати молодими. Звісно, масові вирубки старих дерев можуть викликати невдоволення громадськості, але слід розуміти — створення нових насаджень та заміна дерев, які загинули, новими видами — одні з основних напрямків розвитку галузі для покращення екології та якості лісів. Крім того, вважають спеціалісти, в наступні роки Україна буде змушена рубати більше, ніж сьогодні. Основні ліси саджалися в післявоєнний період, і сьогодні багато лісів набувають віку стиглості.
Стосовно ж постанови Кабінету Міністрів, якою скорочено кількість функцій Державної екологічної інспекції, то ми не будемо проводити глибокий її юридичний аналіз, однак, хотілося б зазначити, що Уряд затвердив концепцію реформування системи державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища, якою, окрім іншого, взагалі планується ліквідувати Державну екологічну інспекцію. В першу чергу така реформу пов’язують з низькою ефективністю роботи Держекоінспекції та високим рівнем корупційного тиску.
“Ми спостерігаємо дублювання функцій Держекоінспекції іншими центральними органами виконавчої влади. Також відсутній дієвий громадський контроль і закрита інформація про результати екологічних перевірок», – говорить міністр екології Остап Семерак.
До речі, у 2017 році Кабмін доручив провести службове розслідування діяльності екс-глави Держекоінспекції Андрія Заїки, за результатами якої було виявлено низку корупційних порушень, тому колегія Мінекології прийняла рішення про притягнення Заїки до дисциплінарної відповідальності.
На закінчення хотілося б сказати, що захист екології та природних ресурсів від протиправних зазіхань, без сумніву, корисна для суспільства справа. Однак, може варто підходити до неї розважливо та вивчивши ту чи іншу проблему з усіх боків. Саме так екологічна та природозахисна діяльність принесе набагато більше користі суспільству і державі.
Марина Галанова, журналіст
14/05/2018
0 коммент.:
Дописати коментар