У лісовому господарстві Микола Ігорович з 2005
Ви нічого не знаєте про роботу лісника, якщо не приходили до лісу удосвіта. Щоб відчути усі принади професії, відправляємося рано-вранці у село Липне в останні дні літа.
Новий герой проекту «Лісівники Волині. Портрет у детелях» – 35-річний Переходько Микола Ігорович, майстер лісу Холоневичівського лісництва, що входить до ДП «Цуманський лісгосп» Ківерцівського району. Цю посаду він займає вже п’ять років, а в лісовому господарстві працює з 2005-го.
Читайте також: «Такого лісу немає в області, як мій обхід», – найстарший лісівник Волині
Обхід лісника займає понад тисячу гектарів. Об’їзд всієї території потребує багато часу, тому, за словами майстра лісу, роботи вистачає на кожен день. Чіткого розпорядку немає, інколи затримується на роботі до ночі, влітку намагається виходити дуже рано, щоб в спекотний обід відпочити.
Є також графік рейдових нічних чергувань, коли лісник має проїхати всі території і дороги, щоб перевірити, чи немає крадіїв.
Середня зарплата – 8 тисяч гривень у місяць, також дають премії за виконання планових показників із заготівлі деревини, догляду, насаджень. Премія становить 30% від зарплати.
Микола Григорович дуже любить свою роботу і старанно працює день у день.
Його будинок розташований поряд з лісом, у селі Липне. Тут багато побілених хатин з блакитними вікнами, в кожному дворі рясніють яблуками та сливами плодові дерева, на городах працюють люди. У Липному немає природного газу, але майже в кожному будинку є інтернет.
Завдання, які виконує майстер лісу?
Загальна площа Холоневичівського лісництва займає майже сім тисяч гектарів, на яких працюють сім майстрів лісу і понад 250 гектарів займають ділянки з новими насадженнями.
Чистка дубових насаджень
Зараз найважливішими є заходи з протипожежної безпеки, адже літо цього року дуже спекотне і сухе. В серпні потрібний особливий контроль, бо люди в близьких до лісу селах палять непотрібне зілля та сіно.
Остання масштабна лісова пожежа була три роки тому. Щоб вона не повторилась, майстри лісу здійснюють протипожежні заходи: розмовляють з людьми, що ходять в ліс, попереджають, що є така небезпека, є спеціальні плакати і знаки, в школах проводять повчальні бесіди з дітьми.
У випадку пожежі відразу доповідаємо лісничому, говорить Микола Григорович. У Холоневичах є пожежна, є підготовлені помпи, бочки, люди, які постійно чергують на місці, несуть службу з пожежної безпеки без вихідних.
Лісове господарство на Волині досі традиційне. З нововведень – техніка, яка допомагає людям, та електронний облік (маркування бірками деревини), кожна колодка є у базі, можна зайти і перевірити, звідки вона, з якої ділянки. Це допомагає зменшити незаконне вивезення деревини.
Особливістю своєї ділянки майстер лісу вважає пасіку, яка існує ще з часів колгоспу. З часом пасіка почала руйнуватись та занепадати, і лісгосп вирішив її відновити. Зараз там 30 вуликів з бджолами, є ще 60 нових, які планують встановити до 2019 року.
На місці вичистили стару криницю та незабаром почнуть будувати невелику споруду для меду та споряджень. На пасіці є бджоляр, який працює тут вже давно. Мед планують продавати у майбутньому.
У лісі завжди є заробіток для місцевих жителів: збирають чорниці, малину, ожину, гриби, заготовляють березовий сік.
Всі 60 вуликів встановлять до Нового року
Зараз на пасіці діють 30 вуликів
Які проблеми турбують Холоневичівське лісництво?
Короїд – вже відомий і дуже поширений у волинських лісах жук, що масово знищує дерева; особливо страждають насадження на територіях, що входять до заповідника, адже вирубка лісу там заборонена, і комаха розмножується, за один сезон вона може тричі переходити з одного дерева на інше; заражені дерева врятувати ніяк не можливо, лише усувати.
Африканська чума свиней – небезпечне вірусне захворювання, яке вражає тварин; велика кількість диких кабанів загинула від цієї хвороби; на думку лісника, вона прийшла з білоруських територій, через неї страждають і домашні свині в місцевих селах.
Самовільні порубки – проблема, яка турбує деякі ділянки лісництва загалом, крадуть дуб, але на підконтрольних територіях Миколи Григоровича немає таких порушників через те, що немає потрібної для них деревини: дуби, що тут ростуть ще занадто молоді.
Сміття, яке вивозять жителі навколишніх сіл у ліс; з ними розмовляють, є навіть спеціальні штрафи (від 510 гривень), але повністю проблема не вирішена;
Інколи у лісівників виникають питання із місцевими через дороги, адже важка лісова техніка руйнує їх. У таких випадках намагаються домовлятись, ремонтувати, рівняти шляхи.
На підконтрольній території Миколи Григоровича є ділянка сухих ялин, але щоб її вирізати, потрібний дозвіл спеціальної перевірки. Цим займається в основному Державне спеціалізоване лісозахисне підприємство «Херсонлісозахист».
Співпрацює Холоневичівське лісництво з Оржівським деревообробним комбінатом, що на Рівненщині, та Костопільським деревообробним фанерним заводом.
Сухі ялини
«Тварин краще фотографувати»
Микола Переходько – не тільки хороший лісівник, він ще й турботливий чоловік та люблячий батько. З дружиною Оленою та трьома дітьми вони живуть недалеко від лісу, у батьківській хаті. Старший син Павло йде у другий клас, донька Анна ще у садочку, наймолодшому Віталію чотири роки. Сім’я ліс дуже любить, Микола Григорович часто бере дітей до лісу, їм тут дуже подобається. Пані Олена каже, що важко бути дружиною лісника. Бо він з ранку до вечора на роботі.
Дружина Олена
Свій вільний час чоловік намагається приділяти сім’ї та господарству, щоб і дружині допомогти, і з дітьми погратись, з’їздити покупатися. Лісівник любить риболовлю, але на тварин не полює, лише спостерігає.
Село Липне
Спілкувалась Іванна МАСЯК
Фото Олесі САЄНКО
Ви нічого не знаєте про роботу лісника, якщо не приходили до лісу удосвіта. Щоб відчути усі принади професії, відправляємося рано-вранці у село Липне в останні дні літа.
Новий герой проекту «Лісівники Волині. Портрет у детелях» – 35-річний Переходько Микола Ігорович, майстер лісу Холоневичівського лісництва, що входить до ДП «Цуманський лісгосп» Ківерцівського району. Цю посаду він займає вже п’ять років, а в лісовому господарстві працює з 2005-го.
Читайте також: «Такого лісу немає в області, як мій обхід», – найстарший лісівник Волині
Обхід лісника займає понад тисячу гектарів. Об’їзд всієї території потребує багато часу, тому, за словами майстра лісу, роботи вистачає на кожен день. Чіткого розпорядку немає, інколи затримується на роботі до ночі, влітку намагається виходити дуже рано, щоб в спекотний обід відпочити.
«В нас така професія, що на зв’язку потрібно бути завжди, зателефонували і за дві хвилини маєш десь бути. Немає такого, що з восьмої до п’ятої на роботі, а потім вільний», – говорить про особливості роботи пан Микола.
«Але до такого графіку звикаєш, часом не знаєш куди подітись, коли роботи немає», – додає він.
Є також графік рейдових нічних чергувань, коли лісник має проїхати всі території і дороги, щоб перевірити, чи немає крадіїв.
Середня зарплата – 8 тисяч гривень у місяць, також дають премії за виконання планових показників із заготівлі деревини, догляду, насаджень. Премія становить 30% від зарплати.
Микола Григорович дуже любить свою роботу і старанно працює день у день.
«Має працювати в лісі той, хто тут живе», – стверджує чоловік.
Його будинок розташований поряд з лісом, у селі Липне. Тут багато побілених хатин з блакитними вікнами, в кожному дворі рясніють яблуками та сливами плодові дерева, на городах працюють люди. У Липному немає природного газу, але майже в кожному будинку є інтернет.
Завдання, які виконує майстер лісу?
- контролює проведення лісозаготівельних та лісопильно-деревообробних робіт;
- забезпечує заготівлю насіння на ділянці (проводить збір жолудів, шишок, тощо)
- підтримує насадження та вирощення та догляд молодих дерев;
- охороняє ліс від самовільних вирубок;
- слідкує за мисливцями, щоб унеможливити браконьєрство;
- тримає ділянку у чистоті;
- береже ліс від пожеж.
Загальна площа Холоневичівського лісництва займає майже сім тисяч гектарів, на яких працюють сім майстрів лісу і понад 250 гектарів займають ділянки з новими насадженнями.
Чистка дубових насаджень
Зараз найважливішими є заходи з протипожежної безпеки, адже літо цього року дуже спекотне і сухе. В серпні потрібний особливий контроль, бо люди в близьких до лісу селах палять непотрібне зілля та сіно.
Остання масштабна лісова пожежа була три роки тому. Щоб вона не повторилась, майстри лісу здійснюють протипожежні заходи: розмовляють з людьми, що ходять в ліс, попереджають, що є така небезпека, є спеціальні плакати і знаки, в школах проводять повчальні бесіди з дітьми.
У випадку пожежі відразу доповідаємо лісничому, говорить Микола Григорович. У Холоневичах є пожежна, є підготовлені помпи, бочки, люди, які постійно чергують на місці, несуть службу з пожежної безпеки без вихідних.
Лісове господарство на Волині досі традиційне. З нововведень – техніка, яка допомагає людям, та електронний облік (маркування бірками деревини), кожна колодка є у базі, можна зайти і перевірити, звідки вона, з якої ділянки. Це допомагає зменшити незаконне вивезення деревини.
Особливістю своєї ділянки майстер лісу вважає пасіку, яка існує ще з часів колгоспу. З часом пасіка почала руйнуватись та занепадати, і лісгосп вирішив її відновити. Зараз там 30 вуликів з бджолами, є ще 60 нових, які планують встановити до 2019 року.
Читайте також: Одна з найкращих пасік – в Ківерцівському районі
На місці вичистили стару криницю та незабаром почнуть будувати невелику споруду для меду та споряджень. На пасіці є бджоляр, який працює тут вже давно. Мед планують продавати у майбутньому.
У лісі завжди є заробіток для місцевих жителів: збирають чорниці, малину, ожину, гриби, заготовляють березовий сік.
Всі 60 вуликів встановлять до Нового року
Зараз на пасіці діють 30 вуликів
Читайте також: В Ізраїль з Цумані відправили перший контейнер перероблених ягід. ФОТО
Які проблеми турбують Холоневичівське лісництво?
Короїд – вже відомий і дуже поширений у волинських лісах жук, що масово знищує дерева; особливо страждають насадження на територіях, що входять до заповідника, адже вирубка лісу там заборонена, і комаха розмножується, за один сезон вона може тричі переходити з одного дерева на інше; заражені дерева врятувати ніяк не можливо, лише усувати.
Читайте також: Як боротися із короїдом, - розповіли шацьким лісівникам науковці
Африканська чума свиней – небезпечне вірусне захворювання, яке вражає тварин; велика кількість диких кабанів загинула від цієї хвороби; на думку лісника, вона прийшла з білоруських територій, через неї страждають і домашні свині в місцевих селах.
Самовільні порубки – проблема, яка турбує деякі ділянки лісництва загалом, крадуть дуб, але на підконтрольних територіях Миколи Григоровича немає таких порушників через те, що немає потрібної для них деревини: дуби, що тут ростуть ще занадто молоді.
Сміття, яке вивозять жителі навколишніх сіл у ліс; з ними розмовляють, є навіть спеціальні штрафи (від 510 гривень), але повністю проблема не вирішена;
Інколи у лісівників виникають питання із місцевими через дороги, адже важка лісова техніка руйнує їх. У таких випадках намагаються домовлятись, ремонтувати, рівняти шляхи.
На підконтрольній території Миколи Григоровича є ділянка сухих ялин, але щоб її вирізати, потрібний дозвіл спеціальної перевірки. Цим займається в основному Державне спеціалізоване лісозахисне підприємство «Херсонлісозахист».
Співпрацює Холоневичівське лісництво з Оржівським деревообробним комбінатом, що на Рівненщині, та Костопільським деревообробним фанерним заводом.
Сухі ялини
«Тварин краще фотографувати»
Микола Переходько – не тільки хороший лісівник, він ще й турботливий чоловік та люблячий батько. З дружиною Оленою та трьома дітьми вони живуть недалеко від лісу, у батьківській хаті. Старший син Павло йде у другий клас, донька Анна ще у садочку, наймолодшому Віталію чотири роки. Сім’я ліс дуже любить, Микола Григорович часто бере дітей до лісу, їм тут дуже подобається. Пані Олена каже, що важко бути дружиною лісника. Бо він з ранку до вечора на роботі.
Дружина Олена
Свій вільний час чоловік намагається приділяти сім’ї та господарству, щоб і дружині допомогти, і з дітьми погратись, з’їздити покупатися. Лісівник любить риболовлю, але на тварин не полює, лише спостерігає.
«Я не займаюсь полюванням. Краще тварину сфотографувати, ніж стріляти», – говорить Микола Григорович.
Село Липне
Спілкувалась Іванна МАСЯК
Фото Олесі САЄНКО
0 коммент.:
Дописати коментар