Парламентські та президентські вибори вже незабаром. Кількість охочих обійняти президентський пост рекордно зросла, і очевидно, що учасників боротьби за місця в парламенті буде не менше. Особливість ситуації, що склалася, в тому, що в програмах та гаслах нинішніх політиків ще менше конкретики, ніж раніше, а основні ставки роблять на маніпуляції – знизити ціни на газ у декілька разів, підвищити зарплати до захмарних висот, вирішити екологічні проблеми миттєво тощо. Самі виборці за нинішніх умов низького рівня життя і соціальної напруженості заряджені емоціями і часто саме ними керуються у виборі. Дуже важливо, щоб на цих виборах українці змінили свій підхід та оцінювали кандидатів раціонально, зазначають експерти. За їхніми словами, важливо не тільки вдаватися в передвиборчі програми, чого багато хто досі не робить, а й аналізувати їх з погляду реальних строків виконання: деякі питання, такі як, наприклад, гостре і животрепетне питання екології, не вирішуються за один день, що б з цього приводу не казали або обіцяли політики
* * *
Парламентські та президентські вибори вже незабаром, шум передвиборчих гасел і обіцянок щодня все голосніший. В умовах уже розпочатої передвиборчої кампанії партії та кандидати готові вдаватися до різних методів, щоб сподобатися виборцю.
Ситуацію ускладнено тим, що виборці досі думають на емоціях. "Люди з низьким рівнем життя (а нині рівень життя в більшості дійсно є дуже низьким) на виборчих дільницях керуються емоціями. Програми ніхто не читає. Обирають за принципом: сподобався кандидат чи не сподобався, красиво або некрасиво каже, лає того, хто призначений людьми винуватим за труднощі в їхньому житті (за тарифи на газ, комунальні платежі). Люди в Україні обирають емоцією і шлунком, задовольняючи свої базові потреби. З цієї причини політики які балотуються, з радістю використовують методи маніпуляцій зі свідомістю людини", - сказала 112.ua психолог, член Європейської професійної психотерапевтичної ліги Наталія Кухтіна. В Україні програми пишуть для Центрвиборчкому, для журналістів та експертів. Але для масового виборця це не головне, він запам'ятовує речі інакше, як, наприклад, "Юліну тисячу". Виборець нині гостро реагує на тему тарифів, війни і миру, зарплат і пенсій, погоджується політолог Володимир Фесенко.
За словами Кухтіної, особливість нинішньої ситуації в Україні ще і в тому, що напруження і градус обурення людей є неймовірно високими: "І тому найбільш високі шанси бути обраним матиме той, хто голосніше за всіх стане лаяти інших. Люди будуть сприймати його як такого, хто розуміє, наскільки їм погано. Але, знову ж, це просто емоції та громадянська безвідповідальність".
У боротьбі за симпатії виборців політики нині використовують теми зарплат і пенсій, корупції, обіцянок знизити комунальні тарифи. Також усе популярнішою стає тема екології, адже екологічні обіцянки вже стали трендом в українській політиці. "Окремі області, де екологічна тема є надзвичайно популярною, – Кривий Ріг, Запоріжжя, Маріуполь. Там кандидати, які порушують ці екологічні теми, отримують максимальний електоральний дивіденд", - каже політолог Віталій Кулик.
"До мене як до експерта в галузі екології вже зверталася одна з партій, яка готується до виборів, просили допомогти виписати в програмі екологічний блок", - сказала 112.ua експерт з корпоративної соціальної відповідальності бізнесу та у сфері поводження з відходами упаковки Ганна Таранцова. Як вона зазначила, схоже, що набільше питання екології будуть розглядати саме в програмах партій до парламентських виборів, а не до виборів президента.
Водночас кандидати часто обмежені тільки політичними заявами, а до конкретних кроків з поліпшення екології не вдаються. "Кандидати напишуть, що будемо працювати над ситуацією із поліпшення навколишнього середовища тощо. Фактично обмежуються загальними фразами і не дуже звертають увагу на наповнення цих фраз", - зазначив політолог Кость Бондаренко. "Тема екології складається з популярних питань, які не можна вирішити протягом одного дня. Це і забруднення повітря, зокрема питання постійного моніторингу рівня забруднення промисловими підприємствами. Також проблема забруднення води через неякісне очищення як побутових, так і промислових стоків", - наголосила Ганна Таранцова.
* * *
Наприклад, політична партія "Сила людей" своїм передвиборчим гаслом вибрала тему екології. Восени ця політсила представила в Кривому Розі власну екологічну програму, організувала екологічні протести в Маріуполі, Кривому Розі та Запоріжжі, мусувала тему в ЗМІ. Однак після того, як на екомітинги вийшли близько 40-50 осіб, тема вщухла. Навіть екс-міністр екології та природних ресурсів Ігор Шевченко, який хотів балотуватися у президенти від "Сили людей", у результаті пішов на вибори шляхом самовисування.
Експерти сходяться на думці, що навряд чи екологічна риторика сильно додасть балів у скарбничку політиків. З тієї самою екологією, крім звичайного передвиборчого популізму, треба шукати сліди і бізнес-складової, радять опитані експерти. Особливо коли йдеться про прифронтові промислові регіони, де працюють найбільші металургійні комбінати країни.
Експерти зазначають, що, наприклад, екологічна ситуація в Маріуполі останнім часом не погіршувалася, а акції активістів припали на початок передвиборчих перегонів.
"У світовій політиці нині домінує комерційне ставлення до екології: тему експлуатують з комерційною метою, ці питання порушують, коли треба закрити якийсь проект, нашкодити конкурентам. В українській політиці також будуть використовувати екологію переважно в такому самому напрямі. А також на популістському протиставленні типу "у вас у місті брудно - я зроблю чистіше", - сказав 112.ua директор Інституту стратегічних досліджень "Нова Україна" Андрій Єрмолаєв.
Утім, політтехнологи впевнені, що політикам, які зробили екологію своєю передвиборчою фішкою, далеко виїхати на цій темі не вдасться. "Тема екології є актуальною для багатих країн, для яких питання елементарного виживання (як в Україні) не стоїть гостро. Екологія взагалі нікого не хвилює в країні, де важливими є питання "чи зможу я купити хліб і заплатити за електрику", - сказав 112.ua політтехнолог Сергій Гайдай.
* * *
Хоча питання екології дійсно є важливим для країни, дивитися все ж треба трохи в іншу сторону, не таку популярну для політиків. "Знищення лісових масивів відбувається через споживче ведення лісового господарства, ліси не відновлюються і втрачають біологічну стійкість (площа лісів, уражених шкідниками і хворобами, постійно збільшується). А цінні породи деревини (дуб, бук і сосна) заміщуються малоцінними (грабом, березою, осикою). Найскладнішою маємо ситуацію в Карпатах: через деградацію лісових масивів розвиваються ерозія ґрунтів і зсувні процеси. Одним із пунктів вирішення цієї проблеми може стати обов'язкова сертифікація лісових господарств і підприємств, які продукують вироби з деревини відповідно до світових сертифікаційних систем, наприклад за стандартом Лісової опікунської ради. Наприклад, у країнах ЄС продати несертифіковану деревину та вироби з неї неможливо: там лісове господарство ведуть згідно зі строгими правилами і регламентами. Причому як вируб, так і поновлення лісу. В Україні поки що сертифікують тільки ті підприємства, які експортують деревину та вироби з неї до Європи", - сказала Ганна Таранцова.
Одне з центральних питань у галузі екології – поводження з відходами. Щодо цих питань нам необхідно гармонізуватися з європейським законодавством і поступово впроваджувати відповідне законодавство в Україні. "Питання упорядкування сфери поводження з відходами стоїть особливо гостро, оскільки на практиці не відбулося жодних помітних проривів у цій сфері останніми роками. Відходи, як і раніше, вивозять на переповнені полігони, а відповідальність хоч і впроваджена на законодавчому рівні, але на практиці не працює, роздільний збір є тільки на рівні невеликих пілотних проектів і приватних ініціатив, поводження з небезпечними відходами, зокрема з батарейками, електронікою, досі не впорядковано. Проте на законодавчому рівні рік тому Кабмін затвердив Національну стратегію поводження з відходами (від небезпечних до аграрних) та Національний план поводження з відходами. Тепер відповідно до цих документів має бути розроблено національне законодавство, яке містить вузькопрофільні закони щодо відходів, проте навряд чи вже нинішній парламент встигне за них проголосувати, а Мінекології їх подати", - впевнена Ганна Таранцова.
Водночас, щоб до влади прийшли люди, які будуть здатні зробити зміни, реально просунутися у вирішенні проблем, і не тільки екологічних, виборцям варто бути уважними і раціональними, не сподіватися на гарні гасла, а також уважно читати передвиборчі програми партій, одностайно погоджуються експерти. "Виборці мають адекватно оцінювати передвиборчі програми кандидатів і цілком усвідомлювати, що, по суті, це контракт. Якщо в програмі не прописано конкретних кроків з чіткими строками їхнього здійснення, то, відповідно, потім і питати нема за що. Програма – це набір трудових обов'язків кандидата. Вона повинна містити не тільки чіткі кроки, дії, параметри, а й конкретні строки, в які їх буде реалізовано. Якщо відповідного алгоритму немає, то підтримувати такого кандидата не варто", - сказав 112.ua політичний консультант Руслан Бортник.
Дуже важливо, щоб український виборець починав працювати зі своєю свідомістю, розбудовував власні очікування та відходив від міфу віри в доброго царя, який прийде та одразу зробить життя щасливим, каже Наталія Кухтіна. Хоча бути раціональним у своєму виборі на голодний шлунок дуже непросто, додала вона.
Олена Голубєва
0 коммент.:
Дописати коментар