Ліга корупції. Випуск 25: Хто і як нещадно вирубує українські ліси

Черговий випуск сенсаційного проекту розслідувань "Ліга корупції" вийшов в ефірі телеканалу "112 Україна" в суботу, 16 березня, о 18:15. Журналісти розповіли, скільки заробляють на краденій деревині в Україні. Також вони з'ясували, чому лісники живуть як олігархи.

"Лига коррупции" - это программа о тех, кто богатеет за счет государства. Поэтому от зрителей не будет скрыто ни одной детали расследования. Все имена и фамилии, адреса и даты, документы под грифом "совершенно секретно" и другие секретные материалы - все это без исключения пойдет в эфир, потому что главной целью проекта является обнародование бюджетных воров и обращение в полицию, чтобы уже там расследовали

112 Украина Live

Опубліковано 16 бер. 2019 р.


Величезні маєтки та дорогі "мерседеси": Хто наживається на незаконній вирубці українських лісів

Програма "112 Україна"
09:33       17.03.2019

Рубай, продавай і заробляй! Лише одна спущена смерека збагачує чорних лісорубів щонайменше на десять тисяч гривень. Дуб значно дорожчий: зрубав і приблизно 30 тисяч гривень у кишені. У погоні за шаленими заробітками українські ліси нещадно винищують. Деревину крадуть вже навіть не лісовозами, а ешелонами! Тож хто, як та скільки заробляє на лісах?

На вершинах Карпат замість вікових дубів та смерек тепер пустота. Зате місцеві князьки живуть не гірше олігархів. У помешканнях королівського розмаху.

Поки увага українців прикута до нескінченної Антитерористичної операції та чергових виборів верховної влади, гвинтики корупційної системи на місцях сумлінно працюють на благо своїх патронів.




Київська область. Ігор Петрушенко все життя працює майстром лісу у Снітинському лісництві ДП "Фастівський лісгосп". За 30 років не мав жодної догани, допоки не змінився директор.

НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ
Скандал міжнародного рівня, або Як крадуть український ліс15:32 16.07.2018

"Мені директор сказав: пиши заяву і тихенько розходимся. Я сказав, що писати нічого не буду, тоді директор сказав, що піду по статті", - говорить Ігор Петрушенко.

У листопаді 2018-го Ігор зі своєю бригадою, як завше, працював у лісі. "Ми загрузили машину лісу, пиловника 3- і 4-метрового, правда без бірок, порушуючи внутрішню інструкцію. А порушили через те, що багато вивозки, і щоб більше часу було, щоб не сидіти тут в лісі до ночі, загрузили машину лісу і вивезли на майданчик Верхнього складу лісництва", - розповідає Ігор.

У цей момент посеред лісу раптово з’явилася група СБУ.

"Приїхали СБУшники, 5 чоловік. І все, зробили з мене злочинця – викликали директора, викликали головного лісничого, і потом забрали цю машину до себе на територію СБУ, типу на штрафмайданчик.


Оскільки на деревині не було чіпів, на Ігоря Петрушенка завели провадження за незаконну вирубку лісу. Чоловік визнає, що працювати чесно у лісовій галузі апріорі неможливо. Одначе на його ділянках свавілля ніколи не було.

Пан Петрушенко наважився показати і розказати журналістам, як крадуть ліс його колеги та керівники.

На жодній колоді немає маркування. Приблизно тут 80 кубометрів ділової деревини. Це щонайменше 120 тисяч гривен. А загалом, за підрахунками майстра лісу, у Фастівському лісгоспі, якому і підпорядковується Снітинське лісництво, щороку крадуть деревини на приблизно 12 мільйонів гривень.

Директора Фастівського лісгоспу Олега Чемерського застати на роботі не вдалося, він раптово захворів. Шукати начальника журналісти вирушили до нього додому. Живе він на околиці Фастова з промовистою назвою "Царське село".


Загальна площа цього маєтку аж 455 квадратних метрів. Він навіть на фоні церкви відрізняється. Але згідно декларації, жодного бізнесу сім’я лісника не має. Пан Чемерський все життя працює на державній службі. Звідки взялися гроші на таке обійстя, пояснює його підлеглий.

"Коли директор будував будинок, практично з кожної ділянки головного користування було 100 кубів директорських. Вивозилося в першу чергу", - говорить Петрушенко.



112.ua

Тим часом Ігорю Петрушенку за нібито незаконну рубку зараз загрожує до півроку тюрми. Одначе ця справа є нетиповою для Служби безпеки, зауважують правники. За їхніми словами, стаття про незаконну вирубку лісу не є підслідністю СБУ. Отже проводити якісь слідчі дії СБУ не має права в рамках провадження. Як спецслужба зацікавилася темою лісу, у фастівському відділі СБУ пояснювати не захотіли.

Сам же підозрюваний стверджує, що справа сфабрикована. "Я став неугодний керівництву і вони не знали, як мене звідси "кишнути", і підключили СБУ", - впевнений Петрушенко.

* * *

Майже тисячу кілометрів від Києва. Закарпаття. Найбільш європейська область України. Тут чи не у кожного два паспорти в кишені. І хто не займається контрабандою, той працює в лісі.

В Україні понад 10 млн гектарів лісів, це 16% території. Закарпаття ж виглядає справжнім ельдорадо. Пуща займає більше половини території області. Це найбільш заліснена частина України.

Але ліс не тільки рубають. Ще з 2015-го року в Україні діє десятирічний мораторій на вивіз необробленої деревини за кордон. Це стосується не лише дуба, бука, а й сосни. Відтак виникла контрабанда лісу. Ешелони з деревиною, попри заборону, курсують в напрямку ЄС.

Тим часом українські ліси все рідшають.


Ось така лісосіка у Великобичківському районі. Техніка є, але людей, на жаль, немає.

Більш вражаюча картина – з висоти пташиного польоту.



112.ua

І подібні прогалини – це мільйони у чиїсь кишені.

Тячівський район. Місцевий активіст Микола Дочинець показує, як господарюють лісоруби. Якщо дерево зрубали законно, то на пеньку має бути клеймо. Але спеціальні позначки тут рідкість.


За підрахунками, лише на цій ділянці незаконно зрубали до півсотні дубів. Тобто чорні лісоруби збагатилися приблизно на 400 тисяч гривень.

Про незаконні рубки пан Дочинець повідомив екологічну інспекцію. Але порушень з боку лісгоспу перевірка не виявила.

Крадуть деревину не лісники, а браконьєри, переконує начальниця місцевого лісгоспу Наталія Катреняк: "Я не гарантую, що там хтось не поїхав із лісорубів чорних і щось там не напакостив. З чорними лісорубами ми боремося і нічними рейдами, і коли ловимо на місці, часом добровільно порушники визнають свою вину і йдуть у касу лісгоспу оплачують".

Але буває, що на чорних лісорубів ніхто й уваги не звертає. Той же Тячівський район. За кількасот метрів від сільських хат починається дубова діброва. Рубають тут безбожно. І безкарно.


Активіст неодноразово звертався до поліції, але толку жодного. Бо цей ліс – нічийний. А брати його на баланс ані держава, ані місцева влада чомусь не поспішають. Може тому, що кубометр дуба вартує 100 доларів, а тут можна рубати і не боятися?



112.ua

Чому в Карпатах процвітають підпільні рубки – їдемо питати начальника управління лісового господарства Закарпатської області. Та по дорозі заїжджаємо в гості ще до кількох лісників.
* * *

Свалявський район. Наші журналісти разом з місцевим активістом Іваном Годею бачать, як з лісу виїжджає величезна машина з деревиною. Кілька кубометрів ділової деревини і жодної бирки. Товарної накладної у водія теж нема. Журналісти викликають поліцію. Водій теж комусь телефонує.

Невдовзі приїхав підприємець, який представився власником деревини, і майстер лісу. Останній почав обліковувати деревину прямо на машині. Коли приїхала поліція, то на деревині уже були бирки.


Тим часом йдемо глибше в ліс. Ділянка, де рубають, офіційно має бути спеціально облаштована. А тут жодної інформації про роботи нема.

А це вже інший ліс. Тут на вирубку пустили столітні дуби.

Хто і чому рубає - йдемо питати керівництва Свалявського лісгоспу. Директор Олександр Дуфінець раптом пішов у відпустку. А головний лісничий пояснює, що ділянки належно не облаштовані, бо вони не знали про приїзд журналістів.

За підрахунками тутешнього активіста Івана Годі, у Свалявському лісництві щорічно незаконно вирубують до 40 тисяч кубометрів деревини.


112.ua

"У рік у нас самовільно рубають десь 200 кубів музичного явора, що йде на елітні меблі. Його забирають на Італію по 3 тис. євро за куб", - розповідає Іван Годя.

Тобто лише на музичному яворі збагачуються щонайменше на 600 тисяч доларів щороку.

З 2011 року Свалявським лісгоспом керує Олександр Дуфінець. До цього він 30 років працював у правоохоронних органах.

Мешкає головний лісник району у цьому будинку. Чотириповерховий будинок, такому позаздрять навіть народні депутати. А на подвір’ї два автомобілі "Мерседес". До речі, з цих машин у декларації є тільки одна.


Дуфінець говорить, что працює у лісгоспі з 2011 року, а будинок побудував ще в 2008-му. Щоправда, у декларації цей будинок досі вказаний як незавершений. А на вулиці журналісти побачили сина директора лісгоспу на незадекларованому квадроциклі за 20 тисяч доларів. Але справжньою багатійкою є теща лісника. Пенсіонерка є власницею двох квартир в Ужгороді та позашляховика.

"З приводу автомобілів і квартир, які купила теща, йдіть до неї та й запитайте. Я з тещею нічого спільного не маю", - говорить Дуфінець.



112.ua

Журналісти так і зробили. Тож звідки у бабці гроші на дорогі покупки? Жодним бізнесом теща лісника ніколи не займалася. Сам директор Свалявського лісгоспу Олександр Дуфінець, окрім зарплати, інших офіційних доходів немає. Дружина, яка працює у лікарні, теж багато не заробляє.
* * *

У приватному секторі Берегова у цьому шикарному будинку мешкає колишній голова місцевого лісгоспу Михайло Лакатош.

Берегове вважається козирним регіоном, бо тут росте рідкісний для Карпат дуб. Його вартість до 300 доларів за кубометр, для порівняння куб смереки коштує приблизно 120 доларів.

Якраз за керівництва Лакатоша у 2016-му році у береговському лісгоспі зрубали кілька гектарів дубів. Тільки от держава з кількох гектарів дубів отримала трохи менше мільйона гривень.

У передмісті Ужгорода, у престижному селі Кам’яниця живе ще один ветеран лісової галузі. Пан Іван Костів донедавна очолював ужгородський лісгосп, тепер на пенсії.

У "чеснозаробленій" оселі з охайним газоном він коротає вік. Хазяїна немає вдома, а сусіди неговіркі.


А це вже інший карпатський регіон – Великий Березний.

На деревині – жодної бірки. Її водій тримає в кишені. За ці зупинені лісовози з вантажем на кілька тисяч євро активісту пропонували хабар – 800 євро. Але той не взяв. В результаті кожен отримав своє. Активіст – незаплямовану совість, а лісоруби – викрутились і далі рубають.

Ще у далекому 2009 році задля боротьби з незаконними рубками уряд розпорядився запровадити електронний облік деревини. Себто на кожне зрубане дерево лісники мають прибити спеціальний чіп і внести його в базу. Але на практиці деревину досі часто не маркують, а бирки водії в кишенях возять.

Ця вантажівка їхала на Перечинський лісохімкомбінат. На його території безліч деревини. Але звідки вона - адміністрація пояснювати не хоче.


За словами активіста Павла Павлова, лісохімкомбінат займається скупкою "лівої" деревини.

Натомість директор Перечинського лісгоспу Ярослав Кополовець переконує, що його підприємство махінаціями з деревиною не промишляє.

Мешкає лісничий Кополовець у маєтку на 226 квадратних метрів у передмісті Ужгорода. Щоправда, будинок зареєстрований на його колишню дружину. Власне обійстя Ярослав Кополовець якраз добудовує. У декларації ця інформація чомусь відсутня, але, згідно з реєстром нерухомості, лісничий зводить маєток поблизу Ужгорода. До речі, щомісяця держслужбовець Кополовець заробляє приблизно 18 тисяч гривень.

Величезні склади та пилорами, такі як у Перечині, на Закарпатті не рідкість. Місцеві говорять, що переважно ці пилорами належить родичам голів сільських рад, або лісників.


Ужгородський район, село Циганівці. За парканом безліч деревини, жодних чіпів на колодах не видно.



112.ua



Йдемо питати, звідки ліс. Давати телефон керівництва охоронець відмовився. Зрештою, ніхто нам так і не передзвонив. А місцеві жителі розповіли, що на цей склад звозять переважно лише "лівак".

Земельна ділянка, на якій розташована пилорама, належить депутату Закарпатської обласної ради Мирону Помпелю. Телефоном він підтвердив, що територія справді його, але він її здає в оренду.

Пилорама належить компанії "Грінвуд 2005". Її керівником є Бреза Василь Васильович. Цей же чоловік, відповідно до реєстрів, є директором підприємства "Трансвуд", яке належить тому ж таки Мирону Помпелю. Одначе обласний депутат жодного зв’язку тут не вбачає.


Компанія Помпеля "Трансвуд" займається вантажними перевезеннями. До речі, "вуд" – це ліс по-англійськи. Фірму з такою ж назвою - "Трансвуд" - Помпель має ще й у Словаччині, і вона займається обробкою деревини.

Схоже, бізнес у депутата іде дуже добре, адже у його декларації незліченна кількість нерухомості. Гектари землі, квартири і величезний будинок поблизу центру Ужгорода.

І це ще не все, що пов’язує Мирона Помпеля із лісовою галуззю. Його син Іван Помпель працює лісничим в Ужгородському лісгоспі. І якраз в Ужгородському районі розташований той самий величезний склад немаркованої деревини. На роботі Івана Помпеля ми не застали, вдома теж.



112.ua



Що цікаво, у декларації є лише одна автівка. І то легкова, а сусіди говорять про два джипи. Телефоном пан лісничий відмовився відповідати на будь-які питання.


Ужгород. Управління лісового господарства. Тутешній начальник Валерій Мурга сімейство Помпелів знає особисто. У тому, що депутат Мирон Помпель займається деревообробним бізнесом, а син його Іван працює лісничим, Валерій Мурга конфлікту інтересів не вбачає. Каже: на Закарпатті ледь не всі родичі.

Начальник говорить: незаконні рубки справді є. Але він з ними бореться. Лісників, які причетні до крадіжок деревини, одразу звільняють.

Та це лише на папері кількість незаконних рубок зменшується, стверджують активісти.

За словами Влада Каменци, начальник управління не може не бути причетним до сірих схем.


"Це не може бути без його участі. Але більше скажу: не Мурга головний в цій всій тематиці. Мурга – виконавець, головний – губернатор Закарпаття. Головний – обласний прокурор Закарпатської області. Головний – поліцейський Закарпатської області.

Лісовим управлінням Закарпаття Валерій Мурга керує з 2015-го. Цю ж посаду він обіймав за часів Ющенка. За майже все життя роботи у лісі пан Мурга заробив на хороше життя. Їздить на начальник на представницькому "Мерседесі". Живе у приватному будинку. Оминути обійстя головного лісівника неможливо – на паркані вибиті його ініціали.

Будинок з панорамними вікнами. Загальна площа 240 квадратів. Подвір’я встелене бруківкою, видніється позаду, схоже, дерев’яна лазня.



112.ua



Згідно з декларацією, у 2018-му році Валерій Мурга заробив всього 151 тисячу гривень. Значно більші доходи у його дружини – понад 900 тисяч гривень. Але й з такими заробітками на таке обійстя треба відкладати далеко не один рік.

* * *

А ці лисі Карпати належать вже до Львівщини. Найбільш лісистим регіоном області є територія Славського лісгоспу. Громадськість неодноразово фіксувала тут зловживання.

Спілкуватися з журналістами директор лісгоспу Сергій Кокоць не захотів.

Набагато красномовнішим фактом є будинок держслужбовця. Мешкає голова лісгоспу під Славським, в селі Тухолька в будинку зі зрубу. Одразу видно - чоловік деревом займається.

Після Майдану пана Кокоця намагались звільнити, йому приписують незаконні вирубки. Але далі полеміки справа не пішла. Опальний лісник далі на посаді.


У провінціях людям головне, що начальник роботу дає.

Журналісти запустили в небо безпілотник і вжахнулись. Здавалось, непролазні хащі, а виявляється - лісосмуга. Цілі ділянки вирубані під корінь.

Це вже територія Стрийського лісгоспу на Львівщині. На місцевій залізничній станції Ходорів у 2016 році активісти затримали величезний ешелон з нелегальною деревиною.

Оскільки вивозити кругляк з України заборонено, у документах було написано, що у вагонах – дрова. Як виявилося, 53 вагони з деревиною рухались в напрямку Румунії. Активісти потяг затримали, викликали поліцію, але вночі ешелон зник. Знайшли його вже в Румунії.


Вагони з деревиною досі накатаним маршрутом їздять в напрямку Європи. А скандали з незаконними рубками на території Стрийського лісгоспу - вже давно буденність. Йдемо в гості до директора.

Стрий – тихе і симпатичне містечко за годину їзди від Львова. Колись у тутешній школі навчався Степан Бандера. А нині в будинку, який за розмірами нагадує школу, живе директор лісгоспу. За високим парканом майже півтисячі квадратів у самому центрі міста. Та двері у маєтку лісника ніхто так і не відчинив.

Активіст Тарас Матвіїв розповідає: "Лісник Павлів, як і його куратор пан Дейнека - це одвічні керівники, він - районного держлісгоспу, а пан Дейнека - взагалі обласної структури. Це люди, на яких і тримається ця вся система, система вирубок, кришування, співпраця з правоохоронцями".

Дейнека отримав посаду навіть не за Януковича, а ще в часи Ющенка. І тримається донині. Анатолій Дейнека наглядає за львівськими лісами вже понад добрих десять років.


Ліси покривають третину Львівщини. Це менше, ніж на Закарпатті, але кожне п'яте тутешнє дерево – дороговартісний дуб. Він коштує до 300 доларів за куб.

Громадськість неодноразово вимагала змінити начальника. Вже згадані мажорні лісники із Славського та Стрия – це підлеглі Дейнеки.

Сам начальник управління теж не бідує.

Престижний район Львова. Тутешню затишну місцину, як говорять місцеві, ще за Австрії облюбували багатії. Cім’ї лісника належить ось цей чималенький маєток.


Будинок на понад 500 квадратних метрів, замощене бруківкою подвір'я. Дерев’яна лазня. Кована огорожа. За таке обійстя у Львові правлять до півмільйона доларів.



112.ua



Може, пан Дейнека й живе на зарплату у 23 тисячі гривень, та дружина у нього займається, як не дивно, деревообробним бізнесом.

"Коли його дружина займається лісопилкою, то зрозуміло, яким чином було надбане майно, зокрема, наприклад, його шикарний маєток", - говорить нардеп Дмитро Добродомов.

Сам же Дейнека переконує, що він навпаки – бореться зі зловживаннями у лісовій галузі.

* * *

Мораторій на вивіз кругляка. Маркування чіпами деревини. Навіть благі ідеї законодавців розбиваються об вітчизняну корупційну реальність. І в цій схемі задіяні не тільки лісники.



В Україні щороку офіційно вирубують до 15 млн кубометрів деревини. Про обсяги "лівака" можна лиш здогадатись, глянувши на маєтки звичайних лісників. Найнижчої ланки у корупційному ланцюжку.

https://ua.112.ua/statji/velychezni-maietky-ta-dorohi-mersedesy-khto-nazhyvaietsia-na-nezakonnii-vyrubtsi-ukrainskykh-lisiv-484078.html