Щороку навесні й восени селяни із дбайливою ретельністю спалюють суху траву.
Селяни переконані, що таким чином попіл від старих рослин удобрює землю для нових, тож таким чином підвищують родючість.
У ДСНС попереджають, що через спалювання трави може спалахнути небезпечна пожежа. У вогні можуть загинути дрібні тварини.
Екологи стверджують, що це забруднює атмосферу і псує родючий шар ґрунту.
Крім того, за паління трави можна отримати й чималий штраф.
- Як забруднення повітря шкодить розумовим здібностям
- Після лісових пожеж повітря в Каліфорнії - “найгірше у світі”
- 500 пірамід Хеопса: скільки сміття є в Україні
BBC News Україна вирішила розпитати селян про причини цього явища та експертів, що переважає при спалюванні трави — користь, або шкода.
"Економія грошей і сил"
Як розповіла BBC News Україна жителька села Пашківка на Київщині Параска Лисенко, місцеві мешканці регулярно палять суху траву на полях та присадибних городах навесні.
Спалювати починають зазвичай як тільки сходить сніг і люди готуються до весняних польових робіт, розповідає селянка.
"Люди так економлять гроші й сили, аби не косити стару траву", - каже пані Лисенко.
Вона пояснює, що так їм простіше "наводити лад" на полях — просто спалюючи сміття і бур'яни, без потреби кудись їх переносити.
У спаленні сухостою мешканка Пашківки бачить ще один позитив: на її думку, так звільняється місце для "свіжої й зеленої травички".
Втім, інколи вогонь виходить з-під контролю.
"Якось знайома палила траву і вогонь пішов до сусідів по вулиці, то ледь змогли його погасити", - розповіла пані Лисенко.
Неконтрольоване полум'я
Вогонь при спалюванні трави легко може вийти з-під контролю, кажуть пожежні
Найочевидніша небезпека паління трави — висока ймовірність виникнення пожежі.
Значна відкрита площа горіння та сильний вітер можуть призвести до того, що невеличке багаття перетвориться на неконтрольовану пожежу.
Наприклад, тільки на Закарпатті з початку року сталося вже 343 пожежі, спричинені підпалом сухостою.
Перша з них — 2 січня, коли довкола ще лежав сніг. На другий день нового року жінка спалювала сміття на своїй ділянці. Через пожежу, що виникла, селянка отримала значні опіки й згодом померла.
Начальниця прес-служби ДСНС у Закарпатській області Наталія Батир розповіла BBC News Україна, що з роками тенденція до спалювання сміття серед жителів регіону зростає, а від її наслідків страждають передусім старші люди.
Внаслідок пожеж через підпал сухої трави нищаться будівлі, а цього року вогонь підійшов на небезпечну відстань до станції автозаправки.
Найочевидніша небезпека паління трави — висока ймовірність виникнення пожежі.
Значна відкрита площа горіння та сильний вітер можуть призвести до того, що невеличке багаття перетвориться на неконтрольовану пожежу.
Наприклад, тільки на Закарпатті з початку року сталося вже 343 пожежі, спричинені підпалом сухостою.
Перша з них — 2 січня, коли довкола ще лежав сніг. На другий день нового року жінка спалювала сміття на своїй ділянці. Через пожежу, що виникла, селянка отримала значні опіки й згодом померла.
Начальниця прес-служби ДСНС у Закарпатській області Наталія Батир розповіла BBC News Україна, що з роками тенденція до спалювання сміття серед жителів регіону зростає, а від її наслідків страждають передусім старші люди.
Внаслідок пожеж через підпал сухої трави нищаться будівлі, а цього року вогонь підійшов на небезпечну відстань до станції автозаправки.
Страждає від таких пожеж і інфраструктура.
"Цього року вогонь від згорання трави знищив 10 опор телефонного зв'язку", — розповіла Наталія Батир.
Сталося це у високогір'ї Великоберезнянського району, і через це "люди тривалий час сиділи без телефонного зв'язку".
На початку весни "гарячою зоною" у боротьбі зі спаленням трави є низинні частини регіону, бо у високогір'ї Карпат ще подекуди лежить сніг.
Проте рятувальники побоюються, що пізніше навесні палити траву почнуть і в горах, а там пожежі загрожують уже лісовим масивам.
"У нас, на щастя, немає торф'яників, як у Львівській та Волинській областях, ба там пожежі більш загрозливі, ніж пожежі сухої рослинності, вони горять вглиб шару (землі - ред.), а не по площі", — каже Наталія Батир.
"Цього року вогонь від згорання трави знищив 10 опор телефонного зв'язку", — розповіла Наталія Батир.
Сталося це у високогір'ї Великоберезнянського району, і через це "люди тривалий час сиділи без телефонного зв'язку".
На початку весни "гарячою зоною" у боротьбі зі спаленням трави є низинні частини регіону, бо у високогір'ї Карпат ще подекуди лежить сніг.
Проте рятувальники побоюються, що пізніше навесні палити траву почнуть і в горах, а там пожежі загрожують уже лісовим масивам.
"У нас, на щастя, немає торф'яників, як у Львівській та Волинській областях, ба там пожежі більш загрозливі, ніж пожежі сухої рослинності, вони горять вглиб шару (землі - ред.), а не по площі", — каже Наталія Батир.
Шкода людям, рослинам і тваринам
Біолог з Ужгородського національного університету Андрій Мигаль пояснив, що під час спалювання сухостою, очевидно, страждають трав'яний, кущовий та деревний покрив.
Ці рослини утримують у собі вуглець.
При спаленні рослин вивільняється вуглець, який забруднює атмосферу
"Внаслідок пожеж цей вуглець у вигляді різних сполук вивільняється і потрапляє в атмосферу і відповідно, її забруднює", - зазначає біолог.
Пан Мигаль відкидає думку про те, що спалювання старих рослин йде на користь молодій траві.
"Через вогонь сильно знижується потенціал вегетативного і насіннєвого розмноження рослин, оскільки знищується так званий банк насіння, який міститься в ґрунті й в зерновій частині рослин", - зауважив фахівець.
Через шкоду, яку спалювання завдає рослинам, страждають і комахи.
За словами науковця, до одного виду рослин "прив'язані" приблизно 20 видів комах: хтось харчується цими рослинами, інші серед них мешкають, і якщо в пожежі гине росина, то гинуть і комахи.
Кінець Facebook допису , автор: ДСНС України
Також жертвами пожеж можуть стати й тварини, які живуть у траві.
Для ґрунту й гаманця краще не палити
Еколог Оксана Станкевич-Волосянчук переконана, що сухостій варто залишати і не скошувати, якщо ці ділянки не використовують у господарюванні.
"Однак чомусь заведено сприймати стерню чи суху траву як проблему. Спалювати траву взагалі не потрібно. На городах це протипоказано", - каже вона.
"Внаслідок пожеж цей вуглець у вигляді різних сполук вивільняється і потрапляє в атмосферу і відповідно, її забруднює", - зазначає біолог.
Пан Мигаль відкидає думку про те, що спалювання старих рослин йде на користь молодій траві.
"Через вогонь сильно знижується потенціал вегетативного і насіннєвого розмноження рослин, оскільки знищується так званий банк насіння, який міститься в ґрунті й в зерновій частині рослин", - зауважив фахівець.
Через шкоду, яку спалювання завдає рослинам, страждають і комахи.
За словами науковця, до одного виду рослин "прив'язані" приблизно 20 видів комах: хтось харчується цими рослинами, інші серед них мешкають, і якщо в пожежі гине росина, то гинуть і комахи.
Кінець Facebook допису , автор: ДСНС України
Також жертвами пожеж можуть стати й тварини, які живуть у траві.
Для ґрунту й гаманця краще не палити
Еколог Оксана Станкевич-Волосянчук переконана, що сухостій варто залишати і не скошувати, якщо ці ділянки не використовують у господарюванні.
"Однак чомусь заведено сприймати стерню чи суху траву як проблему. Спалювати траву взагалі не потрібно. На городах це протипоказано", - каже вона.
За словами еколога, старі рослини самі можуть стати гарним добривом для молодої зеленої трави.
"Є агротехніки, за допомогою яких стерню можна перетворити на органічне добриво", - зазначила експертка.
Біолог Андрій Мигаль переконаний, що люди у селах помилково вважають, що "спалювати траву добре".
За його словами, трапляються випадки пожеж і через суху траву й в містах, але тут "спрацьовує людська неуважність", наприклад, кинутий недопалок.
Палити листя, чи суху траву забороняє й законодавство, за такі дії можна отримати штраф від 340 до 1 360 гривень, а якщо це роблять підприємці, то від 850 до 1700 гривень.
0 коммент.:
Дописати коментар