Ліс — в очікуванні весни. І хоча потроху ще сніжить і морозить, але вже наповнюються теплим сяйвом золотисті стовбури сосен, під корою дубів відчувається пульсація сили, повітря стає прозорішим, із ледь вловимим ароматом різнотрав’я, яке готове до відродження.
Ще два-три тижні, — говорить начальник Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства Олександр Дзюбенко, — і держлісгоспи області почнуть висаджувати сіянці. Лісокультурну кампанію, як і завжди, буде проведено в стислі строки, оскільки рослини повинні прижитися, поки в грунті є достатньо вологи. Цього року плануємо відтворити ліси на площі 1230 гектарів, з них лісовідновленням — 1036 гектарів, природне поновлення становитиме 165 гектарів, буде також створено 29 гектарів захисних насаджень. А ще на 13-ти гектарах лісових розсадників висіємо лісове насіння.
— Олександре Миколайовичу, щороку лісівники Черкащини висаджують сотні тисяч сіянців. Це надзвичайно важлива і водночас нелегка праця — вирощувати ліси, формувати лісові масиви, дбайливо оберігати і захищати кожне дерево, яке росте довго — десятиліття, і весь цей час потребує до себе уваги.
— Олександре Миколайовичу, щороку лісівники Черкащини висаджують сотні тисяч сіянців. Це надзвичайно важлива і водночас нелегка праця — вирощувати ліси, формувати лісові масиви, дбайливо оберігати і захищати кожне дерево, яке росте довго — десятиліття, і весь цей час потребує до себе уваги.
— Покоління лісівників створювали лісове багатство Черкаської області й сьогодні наші працівники продовжують їхню працю, вкладаючи серце і душу в збереження та розвиток наших лісів. І я щиро вдячний їм за відданість лісовій справі, розуміння, наскільки важлива лісова екосистема для захисту життя, особливо в умовах глобального потепління.
Слід сказати, що на недавньому засіданні Американської асоціації сприяння розвитку науки йшлося про максимальне збільшення на нашій планеті лісів, які, як вважають учені, ефективно протистоятимуть кліматичним змінам, завдяки своїй здатності поглинати вуглець, уловлювати пил, сажу, радіоактивні сполуки і виділяти кисень. Мова йшла про необхідність додатково посадити трильйон дерев, причому — на деградованих територіях, яких, як підтверджують спостереження з супутників, на планеті достатньо.
Дійсно, чим більше лісу — тим більше здоров’я. Але ліс не тільки пом’якшує клімат, очищує повітря, він життєдайно впливає на біосферу, захищає тваринний світ, виконує водоохоронні, ґрунтозахисні, ресурсопостачальні та інші функції. Нашій області також потрібне збільшення лісових площ. Сьогодні лісистість Черкащини становить 15,4 відсотка. А може бути й усі 16 відсотків та навіть більше. Є немало землі, непридатної до сільськогосподарського використання, — пустирів, яруг, ерозійних балок тощо. Все це може бути засаджене лісами. От тільки органи місцевого самоврядування передавати держлісгоспам землі, які самі не використовують, не поспішають. На законодавчому рівні теж немає спрощеного механізму передачі цих територій, який би влаштував як селян, так і лісову галузь. Немає й політичної волі у цьому питанні. Та й фінансування на створення лісових культур і як мінімум п’ятирічний догляд за ними — немає. А клімат тим часом змінюється. Й не на краще. Пом’якшити його великою мірою допомогло б заліснення. Безумовно, в країні сьогодні багато економічних і соціальних проблем, які потребують нагального вирішення, але ж і про майбутнє потрібно думати вже зараз, щоб воно не стало для нас прикро несподіваним.
Ми ж, лісівники, хоч зараз можемо розпочати лісорозведення на таких землях. У розсадниках держлісгоспів виростили майже 10 мільйонів сіянців, заготовлено понад 85 тонн насіння основних лісоутворюючих порід: сосни звичайної, дуба звичайного та північного, горіха чорного тощо.
Минулого року відтворення лісів та лісорозведення було проведено на площі 1418 гектарів. На всіх ділянках після рубок щороку в обов’язковому порядку висаджуються молоді ліси. Ми дотримуємося раціонального використання лісових ресурсів. Ліс повинен рости в майбутнє і в жодному разі не зменшуватися.
— Минулий рік був надзвичайно складним для лісової галузі області. Варто лише згадати січневий сніголам, який пошкодив дерева на величезних площах практично по всій області. І те, як лісівники Черкащини протистояли цьому випробуванню, не може не викликати повагу.
— Наші працівники дійсно склали іспит на мужність і професіоналізм, долаючи наслідки стихії. І продовжили виконання планових завдань.
Вчасно й у повному обсязі було проведено минулого року лісокультурну кампанію. На площі понад 2240 гектарів здійснено формування молодняків. Заходи з поліпшення санітарного стану лісів відбулися на території понад 9,3 тисячі гектарів. За власні кошти підприємств відремонтовано 40 кілометрів лісових доріг, створено 2080 кілометрів нових протипожежних мінералізованих смуг, збудовано 14 нових рекреаційних пунктів для відпочинку громадян у лісах, розчищено та облаштовано вісім лісових джерел та криничок.
Цю роботу буде продовжено й цього року. Триває і допомога військовослужбовцям Збройних сил України, яких через волонтерські, ветеранські організації лісгоспи області підтримують найнеобхіднішим: лісоматеріалами, амуніцією, продуктами харчування тощо. Надсилаємо й саджанці для озеленення населених пунктів після бойових дій. Родини учасників АТО та ООС забезпечуємо в районах дровами, ветеранів АТО залучаємо до патрулювання лісових насаджень.
Минулий рік був дійсно надзвичайно напружений. Нам доводилось розбирати сніголами, вилучати пошкоджені, потенційно небезпечні дерева на тисячах гектарів — переважно це соснові насадження.
— Сосна в основному й є жертвою «біологічної пожежі» — масового всихання лісів, яке розповсюдилося майже по всій Україні.
— Всихання лісів в Україні, яке минулого року становило 440 тисяч гектарів — це вже проблема державного значення. Подібне явище, причиною якого є глобальне потепління, зміна гідрорежиму грунтів, присутнє і в Європі. Але там всохлі дерева відразу прибираються. Наше ж законодавство, передусім Санітарні правила в лісах України, аж ніяк не сприяють вчасному реагуванню на всихання лісових площ. Ми не маємо права проводити рубки, в тому числі й санітарні, в період так званої «тиші», коли птахи і звірі створюють потомство. Але в цей час розмножуються й шкідники, які заселяють ослаблені дерева одне за одним і таким чином заражають цілі масиви. Все більшою загрозою для сосни стає паразит — омела австрійська, яка буквально висмоктує з дерева життєдайні соки. Але знову ж таки — зрубати хворі дерева, щоб вони не інфікували здорові, часто ми не маємо права. Майже два місяці нам забороняє проводити санітарно-оздоровчі заходи законодавство, потім — бюрократичні перепони, часом — громадськість, яка взагалі налаштована проти будь-яких рубок. Тож якщо в 2017-му році насадження, що всихали, в області займали 11 тисяч гектарів, то минулого року ми вже мали 32 тисячі площ, на яких зафіксували пошкоджені лісові насадження. З них — 18 тисяч гектарів сосни звичайної і майже 10 тисяч гектарів дуба звичайного. А всихання сильного ступеня було зафіксовано на 5,7 тисячі гектарах. Процес набув глобального характеру і для того, щоб його зупинити, й протидія йому повинна бути відповідною. Передусім потрібні зміни в законодавстві і, що не менш важливо, необхідно, щоб громадськість зрозуміла, що ми впритул наблизилися до втрати значної частини українських лісів, які без допомоги людей не зможуть протистояти кліматичним змінам.
Слід сказати, що молоді лісові культури вже й самі почали адаптуватися до кліматичних змін. Вони перебудовують свою кореневу систему, щоб дістатися до ґрунтових вод. Ослаблені насадження пристосуватися до глобального потепління вже не можуть.
Сьогодні наше завдання — допомогти лісу протистояти кліматичним потрясінням. Для цього запроваджуємо створення змішаних лісів, починаємо працювати з новими, більш стійкими до різних несприятливих умов деревними породами, практикуємо вирощування сосни і дуба під «пологом» дорослих дерев у тих насадженнях, де низька повнота. Хочу запевнити: ліс на Черкащині є і буде — як для теперішнього, так і для наступних поколінь.
— Наскільки ефективно працюють лісівники Черкащини, підтверджує 361 мільйон гривень податків та зборів, сплачених минулого року держлісгоспами області. При цьому до Державного бюджету сплачено 195,3 мільйона гривень, до місцевих бюджетів — 96 мільйонів гривень, майже 70 мільйонів гривень сплачено єдиного соціального внеску.
— Лісова галузь — одна з найпотужніших бюджетоутворюючих структур в області. Ми діємо чесно і відкрито по відношенню до держави і суспільства, а наше податкове навантаження — це 75 відсотків від чистого прибутку, який отримують держлісгоспи.
Це безумовно непросто — розвивати підприємства за таких податкових умов, оснащувати їх новою технікою, запроваджувати сучасні технології, платити працівникам зарплату, відповідну їх нелегкій праці. Але ми це робимо. Протягом минулого року лісгоспи за власний кошт спромоглися навіть оновити автотранспортний парк: придбали 10 спеціальних автомобілів для лісового патруля, 14 тракторів, три гідроманіпулятори, десятки механізмів для обробітку грунту і догляду за насадженнями. Цей напрямок роботи будемо активно продовжувати, адже сучасна техніка дозволить зменшити витрати на ремонт застарілих машин та механізмів, розширити та підвищити рівень виробництва. Приміром, цього року плануємо максимально перейти на механізовані догляди за лісовими культурами, що дозволить економити кошти та відійти від людської праці.
Це якщо нам не збільшать податки до 95 відсотків. А про це сьогодні вже йде мова.
А ще наші можновладці знову повертаються до питання обкладання податком всіх лісових земель України.
Пропонується внести зміни до законодавства щодо сплати земельного податку, який становитиме 1% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, вкритої лісовою рослинністю. По Черкаській області нормативно-грошова оцінка землі становить від 100 до 290 тис. грн. за один гектар. Передбачається, що цей новий земельний податок замінить рентну плату та існуючий земельний податок. Проте елементарні підрахунки свідчать, що це буде катастрофа для держлісгоспів. У такому разі держлісгоспи Черкащини при максимальній нормативно-грошовій оцінці повинні будуть платити 512 мільйонів гривень земельного податку на рік. І це тільки одного земельного податку! Для порівняння — торік сплатили рентної плати та земельного податку — 55 мільйонів гривень. Крім того, ще сплатили понад 300 мільйонів інших податків, зборів та платежів, які є обов’язковими, які не відміняються. Тож нововведення в законодавстві можуть призвести до того, що податкові нарахування становитимуть більше, ніж отримано коштів держлісгоспами від реалізації продукції. І що у цих запропонованих змінах найбільш нелогічно — податок на землю повинен буде сплачуватися незалежно від реалізації продукції та наявності/відсутності господарської діяльності. Наприклад — за всі лісові землі з молодими насадженнями, об’єкти природно-заповідного фонду. Такий додатковий податковий тягар призведе до збитковості та знищення державних лісогосподарських підприємств.
Так, лісовій галузі реформи потрібні. Але спрямовані на розвиток лісів, лісового господарства. Необхідні зміни в управлінні лісами, але виважені, з позицій державництва, а не чиїхось інтересів. І врешті-решт, скільки можна політичними методами налаштовувати суспільство проти лісівників, які роблять усе для розвитку українських лісів.
Втім, хто б і що про нас не говорив, як би на нас не тиснули, ми продовжуємо виконувати свою роботу — вирощувати, примножувати, охороняти і захищати ліси.
Невдовзі стартує лісокультурна кампанія, буде проводитися традиційна акція «Майбутнє лісу в твоїх руках». Запрошуємо всіх бажаючих: приєднуйтесь до нашої справи — створення лісів, посадіть своє дерево, відчуйте серцем ліс, який працює для людей і нашої держави.
Інтерв’ю вела Наталя ВІРГУШ
0 коммент.:
Дописати коментар