З 50-річчям вітаємо Олександра Шевчука, директора державного підприємства "Овруцьке спеціалізоване лісове господарство"
Шановний Олександре Івановичу!
Прийміть найщиріші вітання з Днем народження! Бажаємо Вам успішного здійснення всіх планів та задумів, розуміння та підтримки колег і однодумців. Нехай кожен Ваш день збагачується добрими справами та професійними здобутками. Зичимо міцного здоров'я, благополуччя, поваги та шани від людей, любові від рідних та близьких, добра, миру та достатку.
Нині село Анастасівка, де «осіло» сімейство Шевчуків, знаходиться за кілька кілометрів від Городниці (колишній райцентр) і це типова глибинка Полісся...
Тут Іван Аврамович Шевчук збудував великий родинний будинок, тут виросли і потім відправились у «велике життя» всі його діти: четверо із п’яти стали лісівниками. Сюди ж, на побачення до мами Станіслави Григорівни вони вже приїздять із родинами, дітьми і внуками. Тут в Анастасівці ходили по гриби, ягоди, заготовляли сіно, доглядали за лісокультурами, тут народилася їх велика любов до лісу.
Першим пішов вчитися в Малинський лісотехнічний технікум старший брат Юрій, за ним менший – Олександр, а Валентин навчався у Львівському ДЛТУ. Молодша сестра Оля теж не довго вагалась із професійним вибором – нині трудиться в Городницькому держлісгоспі маркувальником. У цьому ж лісогосподарстві нині працює лісничим Валентин Шевчук, а Юрій Іванович очолює Білокоровицький держлісгосп.
Із простого лісоруба, як і батько, розпочав свій трудовий шлях Олександр Шевчук, герой нашої сьогоднішньої розповіді. Після навчання у Малинському лісо технікумі та служби в армії, Олександр Іванович пройшов майже всі посадові «щаблі» лісогосподарської діяльності: починаючи від лісника у Григорівському лісництві Канівської ГЛМС, потім працював помічником лісничого та лісничим у Новоград- Волинському ДЛГ, де вкладав усю душу, навички та вміння при створені лісових культур, про які і зараз з любов’ю та радістю розповідає, будучи вже директором. Із 1994 року продовжує свою діяльність у Городницькому лісгоспі на посадах лісничого, інженера лісозаготівель, начальника виробничого відділу, головного інженера. У жовтні 2008 року Олександра Шевчука, вже досвідченого організатора і керівника, призначають головним лісничим ДП «Житомирське лісове господарство», а з листопада 2010 року – він незмінний директор Овруцького спецлісгоспу. У 1998 році закінчив Львівський державний лісотехнічний університет, навчався заочно.
– Найкращий університет – це активна участь у робочих процесах безпосередньо на лісосіках де ведеться заготівля лісу, а потім на лісовідновлювальних роботах при посадці лісу, а також контроль та професійна підтримка при вирощуванні посадкового матеріалу у розсадниках та теплицях – стверджує Олександр Іванович. – Без конкретної практики важко набути необхідних знань і досвіду. А гарний досвід, як відомо, породжує досконалість, що є дуже необхідним в сьогоднішніх реаліях, коли виростити добротні деревостани стає все важче і дорожче. Отож потрібен чіткий, продуманий прогноз, а також зважений розрахунок. Адже зараз від держави лісове господарство отримує лише підвищені податки, а ще 20 років тому майже усі лісогосподарські роботи фінансувались з бюджету.
Наприклад, створення лісових культур і догляд за ними, утримання лісової охорони, рубки прорідження – це все фінансувала держава. Сьогодні ж навіть наш спеціалізований (чорнобильський) держлісгосп жодної копійки від держави не отримує. Зате скільки лунає різноманітних звинувачень, що, мовляв, лісівники вже весь ліс дорубують. Хоча по факту, зрубавши на 1 га до 500 дерев, висаджуємо там близько 6 тисяч молодих дерев – зауважує Олександр Іванович.
Ще у 1992 році був створений Овруцько-Народицький спецлісгосп, який «об’єднав» майже всі забруднені внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС лісові угіддя на площі 90 тисяч гектарів. У 2006 році цього громіздкого «чорнобильського лісового монстра» розділили на два окремих спецлісгоспи: Народицький і Овруцький. У 2010 році новий керівник Овруцького спецлісгоспу розпочавши свою лісогосподарську діяльність, звернув велику увагу на дослідження та моніторинг забруднених радіонуклідами лісових територій, і коли запрошені науковці та експерти дослідивши зразки проб грунту та тирси, дали позитивні висновки по зменшенню рівня радіації, такі дослідження почались проводитись щорічно і протягом 9 років із 21000 га забруднених угідь були реабілітовані 11000 га.
– Залишилося відновити зовсім небагато – близько 10 тисяч гектарів вражених радіацією лісів, – уточнює Олександр Іванович. – Зрозуміло, що на цих лісових угіддях зараз не здійснюються лісогосподарські роботи, а лише забезпечується їх охорона та необхідні протипожежні заходи. Ми несемо великі витрати на охорону цих вражених радіонуклідами масивів, бо відстані до них багатокілометрові, а люди відселені. До того ж, три наших лісництва межують із сусідньою Білорусією, а кордон пролягає і через «чорнобильську» територію. Щодня ганяємо туди декілька авто, по 50 – 100 кілометрів.
З іншого боку, забруднений ліс поступово «очищається» і це вселяє надію. Ми також всіма силами сприяємо поступовій реабілітації лісу. Так, на площі близько 4 тисяч гектарів ще забруднених угідь створили заказник (це не заборонено законодавством). Відповідно там будуть зберігатися унікальні поліські рослини, частина із яких «червонокнижні». Отож, по факту, нині в лісгоспі залишаються не відновленими близько 6 тисяч гектарів чорнобильського лісу, – запевняє Олександр Іванович.
Та є ще на балансі спецлісгоспу більше 30 тисяч гектарів, так би мовити, чистих лісових угідь, які також потребують підвищеної господарської уваги та догляду. А ще в лісгоспі нині трудиться більше 200 чоловік із середньомісячною зарплатою 11,2 тисячі гривень і її необхідно щороку збільшувати та платити належні платежі до бюджетів. Торік, наприклад, Овруцький спецлісгосп сплатив 30,2 мільйонів гривень всіх видів податків і зборів, він один з найбільших платників в районі та області. А його нинішній керівник – найдосвідченіший лісівник і менеджер, який успішно керує не простим «чорнобильським» лісгоспом. До речі, організаторські здібності Олександра Шевчука високо цінують в обласному управлінні лісового та мисливського господарства.
Начальник управління Андрій Курінський: « Це керівник, який перебуває, як кажуть, на своєму місці і навіть в скрутний час може з гордо піднятою головою відповідати на всі виклики сьогодення, завдяки своїм знанням та вмінню розвивати економіку підприємства, створювати позитивний морально-психологічний клімат в колективі та гордитись його здобутками».
Гарні слова і краще мабуть й не скажеш.
Володимир ВАСИЛЬЧУК.
Із династії лісівників
Директор ДП «Овруцьке спеціалізоване лісове господарство» Олександр Іванович Шевчук, як мовиться, з діда-прадіда – лісівник і народився у найбільш «лісовому» регіоні – Городницькому. Батько Іван Аврамович у цей час вже 11 років працював лісорубом, отож 5 його дітей знали лісове господарство, як кажуть, не з оповідей і картинок. Мама Станіслава Григорівна більше 30-ти років відпрацювала на місцевому фарфоровому заводі, але майбутній професійний вибір дітей підтримала сповна.
Нині село Анастасівка, де «осіло» сімейство Шевчуків, знаходиться за кілька кілометрів від Городниці (колишній райцентр) і це типова глибинка Полісся...
Тут Іван Аврамович Шевчук збудував великий родинний будинок, тут виросли і потім відправились у «велике життя» всі його діти: четверо із п’яти стали лісівниками. Сюди ж, на побачення до мами Станіслави Григорівни вони вже приїздять із родинами, дітьми і внуками. Тут в Анастасівці ходили по гриби, ягоди, заготовляли сіно, доглядали за лісокультурами, тут народилася їх велика любов до лісу.
Першим пішов вчитися в Малинський лісотехнічний технікум старший брат Юрій, за ним менший – Олександр, а Валентин навчався у Львівському ДЛТУ. Молодша сестра Оля теж не довго вагалась із професійним вибором – нині трудиться в Городницькому держлісгоспі маркувальником. У цьому ж лісогосподарстві нині працює лісничим Валентин Шевчук, а Юрій Іванович очолює Білокоровицький держлісгосп.
Із простого лісоруба, як і батько, розпочав свій трудовий шлях Олександр Шевчук, герой нашої сьогоднішньої розповіді. Після навчання у Малинському лісо технікумі та служби в армії, Олександр Іванович пройшов майже всі посадові «щаблі» лісогосподарської діяльності: починаючи від лісника у Григорівському лісництві Канівської ГЛМС, потім працював помічником лісничого та лісничим у Новоград- Волинському ДЛГ, де вкладав усю душу, навички та вміння при створені лісових культур, про які і зараз з любов’ю та радістю розповідає, будучи вже директором. Із 1994 року продовжує свою діяльність у Городницькому лісгоспі на посадах лісничого, інженера лісозаготівель, начальника виробничого відділу, головного інженера. У жовтні 2008 року Олександра Шевчука, вже досвідченого організатора і керівника, призначають головним лісничим ДП «Житомирське лісове господарство», а з листопада 2010 року – він незмінний директор Овруцького спецлісгоспу. У 1998 році закінчив Львівський державний лісотехнічний університет, навчався заочно.
– Найкращий університет – це активна участь у робочих процесах безпосередньо на лісосіках де ведеться заготівля лісу, а потім на лісовідновлювальних роботах при посадці лісу, а також контроль та професійна підтримка при вирощуванні посадкового матеріалу у розсадниках та теплицях – стверджує Олександр Іванович. – Без конкретної практики важко набути необхідних знань і досвіду. А гарний досвід, як відомо, породжує досконалість, що є дуже необхідним в сьогоднішніх реаліях, коли виростити добротні деревостани стає все важче і дорожче. Отож потрібен чіткий, продуманий прогноз, а також зважений розрахунок. Адже зараз від держави лісове господарство отримує лише підвищені податки, а ще 20 років тому майже усі лісогосподарські роботи фінансувались з бюджету.
Наприклад, створення лісових культур і догляд за ними, утримання лісової охорони, рубки прорідження – це все фінансувала держава. Сьогодні ж навіть наш спеціалізований (чорнобильський) держлісгосп жодної копійки від держави не отримує. Зате скільки лунає різноманітних звинувачень, що, мовляв, лісівники вже весь ліс дорубують. Хоча по факту, зрубавши на 1 га до 500 дерев, висаджуємо там близько 6 тисяч молодих дерев – зауважує Олександр Іванович.
Ще у 1992 році був створений Овруцько-Народицький спецлісгосп, який «об’єднав» майже всі забруднені внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС лісові угіддя на площі 90 тисяч гектарів. У 2006 році цього громіздкого «чорнобильського лісового монстра» розділили на два окремих спецлісгоспи: Народицький і Овруцький. У 2010 році новий керівник Овруцького спецлісгоспу розпочавши свою лісогосподарську діяльність, звернув велику увагу на дослідження та моніторинг забруднених радіонуклідами лісових територій, і коли запрошені науковці та експерти дослідивши зразки проб грунту та тирси, дали позитивні висновки по зменшенню рівня радіації, такі дослідження почались проводитись щорічно і протягом 9 років із 21000 га забруднених угідь були реабілітовані 11000 га.
– Залишилося відновити зовсім небагато – близько 10 тисяч гектарів вражених радіацією лісів, – уточнює Олександр Іванович. – Зрозуміло, що на цих лісових угіддях зараз не здійснюються лісогосподарські роботи, а лише забезпечується їх охорона та необхідні протипожежні заходи. Ми несемо великі витрати на охорону цих вражених радіонуклідами масивів, бо відстані до них багатокілометрові, а люди відселені. До того ж, три наших лісництва межують із сусідньою Білорусією, а кордон пролягає і через «чорнобильську» територію. Щодня ганяємо туди декілька авто, по 50 – 100 кілометрів.
З іншого боку, забруднений ліс поступово «очищається» і це вселяє надію. Ми також всіма силами сприяємо поступовій реабілітації лісу. Так, на площі близько 4 тисяч гектарів ще забруднених угідь створили заказник (це не заборонено законодавством). Відповідно там будуть зберігатися унікальні поліські рослини, частина із яких «червонокнижні». Отож, по факту, нині в лісгоспі залишаються не відновленими близько 6 тисяч гектарів чорнобильського лісу, – запевняє Олександр Іванович.
Та є ще на балансі спецлісгоспу більше 30 тисяч гектарів, так би мовити, чистих лісових угідь, які також потребують підвищеної господарської уваги та догляду. А ще в лісгоспі нині трудиться більше 200 чоловік із середньомісячною зарплатою 11,2 тисячі гривень і її необхідно щороку збільшувати та платити належні платежі до бюджетів. Торік, наприклад, Овруцький спецлісгосп сплатив 30,2 мільйонів гривень всіх видів податків і зборів, він один з найбільших платників в районі та області. А його нинішній керівник – найдосвідченіший лісівник і менеджер, який успішно керує не простим «чорнобильським» лісгоспом. До речі, організаторські здібності Олександра Шевчука високо цінують в обласному управлінні лісового та мисливського господарства.
Начальник управління Андрій Курінський: « Це керівник, який перебуває, як кажуть, на своєму місці і навіть в скрутний час може з гордо піднятою головою відповідати на всі виклики сьогодення, завдяки своїм знанням та вмінню розвивати економіку підприємства, створювати позитивний морально-психологічний клімат в колективі та гордитись його здобутками».
Гарні слова і краще мабуть й не скажеш.
Володимир ВАСИЛЬЧУК.
09.03.2019 07:26
Прес-служба Житомирського ОУЛМГ
Прес-служба Житомирського ОУЛМГ
0 коммент.:
Дописати коментар