11 липня 2019

Чому лісовий сектор допоможе подолати хронічну депресивність

Підписання Президентом України Володимиром Зеленським 9 липня 2019 року Указу «Про деякі заходи щодо збереження лісів та раціонального використання лісових ресурсів» варто вважати початком нового циклу в національній лісовій політиці, оскільки даний указ знаменує запровадження нещодавно обраним главою держави додаткових заходів стосовно підвищення рівня прозорості функціонування ринку деревини.
Доктор экономических наук, профессор, академик Инженерной академии Украины


Фото: EPA/UPG

Для значної кількості регіонів, особливо адміністративних районів, непромислової спеціалізації, лісове господарство та переробка деревини виступають базовими галузями господарського комплексу, оскільки забезпечують левову частку робочих місць, продукують вагому складову сукупних доходів домогосподарств, виконують важливу бюджетонаповнюючу роль. Тому удосконалення регуляторного впливу на діяльність суб’єктів лісогосподарського та деревообробного підприємництва для названих регіонів, в першу чергу Полісся та Карпат, – запорука подолання хронічної депресивності.

У 2015-2018 рр. державними лісогосподарськими підприємствами заготовлялося деревини 15,9-16,5 млн. куб. м. За даний період обсяг реалізації деревини на внутрішній ринок демонстрував висхідний тренд. Якщо у 2015 р. на внутрішній ринок було реалізовано 10,8 млн. куб. м, у 2016 р. – 11,7 млн. куб. м, у 2017 р. – 12,6 млн. куб. м, то у 2018 р. – 13,7 млн. куб. м. (рис. 1). Тобто за період 2015-2018 рр. спостерігається перманентне зростання обсягів реалізації деревини на внутрішній ринок, що розширює ресурсну базу деревообробних виробництв.





Рис. 1. Заготівля, реалізація та переробка деревини державними лісогосподарськими підприємствами у 2015-2018 роках*

*розраховано European Analytical Centre за даними Державного агентства лісових ресурсів України

Водночас у 2018 р. порівняно з 2015 р. спостерігається невпинне зменшення обсягів реалізації державними лісогосподарськими підприємствами деревини у круглому вигляді на експорт. Це пов’язано з тим, що у 2015 р. було введено мораторій на експорт лісу-кругляка. Якщо у 2015 р. на експорт продавалося 3,6 млн. куб. м деревини у круглому вигляді, то у 2018 р. – 0,5 млн. куб. м.

Якщо на внутрішній ринок у 2015 році реалізовувалося 10,8 млн. куб. м. деревини у круглому вигляді, у 2016 – 11,7 млн. куб. м., у 2017 – 12,6 млн. куб. м., то у 2018 – 13,7 млн. куб. м. Певні зрушення у 2015-2018 рр. спостерігаються в динаміці обсягів деревини у круглому вигляді, яка спрямовувалася на переробку у власні цехи державних лісогосподарських підприємств. У 2015 р. даний показник становив 1,45 млн. куб. м, у 2016 р. – 1,66 млн. куб. м, у 2018 р. – 2,2 млн. куб. м.

Тобто спостерігається зростання пропозиції лісосировини на внутрішньому ринку, що є вагомим чинником підвищення інвестиційної привабливості індустрії переробки деревини в цілому. Однак відсутність виваженої державної політики підтримки вітчизняної деревообробки не дає змоги трансформувати кількісні позитивні зрушення в якісні.

Найбільш перспективними з огляду на можливість суттєвого нарощення потужностей у деревообробному сегменті виступають Поліський (Волинська, Рівненська, Житомирська, Київська та Чернігівська області) та Карпатський (Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська та Чернівецька області) економічні райони. Зокрема у 2015 р. обсяг заготівлі деревини держлісгоспами цих економічних районів становив 11,6 млн. куб. м, у 2017 р. – 11,8 млн. куб. м, а у 2018 р. – 12,2 млн. куб. м.

Динаміка обсягів заготівлі деревини державними лісогосподарськими підприємствами Поліського та Карпатського економічних районів свідчить про нарощення ресурсної бази деревообробного виробництва. Тим більше, що починаючи з 2015 р. і завершуючи 2018 р. невпинно зростає обсяг реалізації деревини у круглому вигляді на внутрішній ринок. Якщо у 2015 р. ці підприємства реалізували на внутрішній ринок 7,4 млн. куб. м, у 2016 р. – 8,2 млн. куб. м, у 2017 р. – 9,0 млн. куб. м, то у 2018 р. – 9,8 млн. куб. м.

Про вагомість Поліського та Карпатського економічних районів для розвитку деревообробного виробництва в загальнонаціональному масштабі свідчить питома вага державних лісогосподарських підприємств названих районів в загальному обсязі заготівлі деревини в цілому по підприємствах Державного агентства лісових ресурсів України (Агентства). У 2015 р. цей показник становив 72,7 %, а у 2018 р. – 73,4 % (рис. 2).





Рис. 2. Заготівля та реалізація деревини у круглому вигляді державними лісогосподарськими підприємствами Поліського та Карпатського економічних районів*

*розраховано European Analytical Centre за даними Державного агентства лісових ресурсів України

Також спостерігається зростання питомої ваги державних лісогосподарських підприємств Поліського та Карпатського економічних районів в загальному обсязі реалізації деревини в круглому вигляді на внутрішній ринок в цілому. Якщо в 2015 р. цей показник становив 68,7 %, у 2016 р. – 70 %, у 2017 р. – 71,3 %, то у 2018 р. – 71,8 %.

Поліський та Карпатський економічний райони мають значний ресурсний потенціал для розвитку деревообробного виробництва. Водночас деревообробка може виступити вагомим чинником диверсифікації діяльності великих бізнес-груп, знизивши для них тим самим численні ризики послаблення господарської самодостатності.

Прискорити процеси нарощення потужностей у деревообробному виробництві має політична воля регіональних владних інститутів та бізнес-еліт, зокрема в частині формування інституціонального підґрунтя підвищення інвестиційної привабливості деревообробного бізнесу шляхом укладання угод публічно-приватного партнерства та надання певного набору кредитних, митних та податкових преференцій.


Чи буде Зеленський проводити реформи у лісовому секторі?


 
Доктор экономических наук, профессор, академик Инженерной академии Украины

0 коммент.:

Дописати коментар