03 вересня 2019

В Україні стало більше унікальних водно-болотних угідь, які знаходяться під захистом Рамсарської конвенції: тепер їх п’ятдесят



Відтепер наша країна безпосередньо бере на себе відповідальність за збереження ще 11 угідь
фото: Peter Moroz

До попередніх 39 нещодавно додалися 11 нових – на Закарпатті, Львівщині, Івано-Франківщині та Вінничині.

Відтепер наша країна безпосередньо бере на себе відповідальність за збереження цих угідь у рамках глобальної угоди з охорони та збереження природних ресурсів.

Впродовж 2012-2014 років Всесвітній фонд природи разом з Національним природним парком «Зачарований край» успішно реалізували проект з відновлення відтепер рамсарської території — болота Чорне багно, на Закарпатті, інформує сторінка Фейсбук WWF Україна.

У рамках проекту вдалося майже повністю відновити природний водний режим екосистеми болота.

Мова йде про 11 водно-болотних угідь (ВБУ) на території України, які отримали статус Рамсарських і тому визнані територіями міжнародного значення.
Новий статус отримали такі угіддя: Атак-Боржавське, Долина нарцисів, Печера “Дружба”, Чорне багно, Урочище Озірний-Бребенескул (Закарпатська обл.), Бурштинське водосховище та ріка Дністер, витоки ріки Прут, витоки ріки Погорілець (Івано-Франківська обл.), Верхове болото “Надсяння” (Львівська обл.) та Лядова-Мурафа (Вінницька обл.), інформує сайт wwf.panda.org.Це означає, що відтепер наша країна безпосередньо бере на себе відповідальність за збереження цих угідь у рамках глобальної угоди з охорони та збереження природних ресурсів.

За словами керівника напрямку охорони природи WWF Україна Василя Костюшина, тепер головним є те, як буде опікуватися країна цими угіддями. Адже, ініціюючи процес визнання у себе рамсарських угідь, вона бере на себе певні зобов’язання, передбачені Рамсарською конвенцією, щодо збереження цих територій.

Досі офіційним відповідальним за це органом в Україні було Міністерство екології та природних ресурсів України, а конкретно — Департамент екомережі та природно-заповідного фонду.

“Позитивним є те, що визнали 11 нових об’єктів. І частина з них розташована на територіях існуючих ПЗФ, тому, існує велика вірогідність, що до цих рамсарських угідь буде підвищена увага”, — пояснює Костюшин.

Відтак, сукупно в Україні Рамсарською конвенцією офіційно визнано 50 угідь. Востаннє відповідні сертифікати Україна отримувала у 2016-2017 роках для чотирьох водно-болотних угідь на Поліссі та двох на Дніпрі в Запорізькій області.

“29 серпня 2019 року відбулося урочисте вручення сертифікатів Рамсарської конвенції представникам адміністрацій установ природно-заповідного фонду, в межах яких створені нові водно-болотні угіддя міжнародного значення, та представникам обласних державних адміністрацій”, — розповідає головний спеціаліст відділу координації наукових досліджень, еколого-освітньої та рекреаційної діяльності Міністерства природних ресурсів та екології України Олеся Петрович.

Примітно, що території були погоджені до внесення до Списку водно-болотних угідь міжнародного значення відповідним розпорядженням Кабінету Міністрів України ще 2011 року. Утім, узгоджувальні процедури тривали у Рамсарському Секретаріаті майже 9 років, оскільки їх ускладнили введенням спеціальної онлайн-платформи, оскільки описи до ВБУ довелося переробляти і подавати заново.

Існує 9 критеріїв відповідності водно-болотного угіддя вимогам Рамсарської конвенції. У більшості випадків українські угіддя відповідають трьом-чотирьом критеріям, зокрема: їхня екосистема важлива для збереження рідкісних видів та для підтримки існування біорізноманіття властивого певному біогеографічному регіону.

Окремі водно-болотні угіддя є вкрай важливими для мігруючих видів птахів, зокрема таким угіддям є Бурштинське водосховище. Також Бурштинське водосховище підтримує існування птахів за несприятливих умов на інших біотопах під час зимівлі. Воно є єдиною незамерзаючою водоймою у регіоні.

“Включення нових українських ВБУ до рамсарського Списку — це дійсно знакова природоохоронна подія для нашої країни. Необхідно берегти й відновлювати такі території, адже саме від їхнього стану залежить кількість і якість питної води для українців”, — говорить керівниця прісноводного напрямку WWF Україна Ольга Денищик.

Впродовж 2012-2014 років Всесвітній фонд природи, разом з Національним природним парком “Зачарований край”, успішно реалізували проект з відновлення відтепер рамсарської території — болота Чорне багно, розташованого на схилах гори Бужора у Закарпатті. Це угіддя є найбільшою болотною екосистемою регіону, воно займає площу біля 15 га. Унікальністю цього високогірного болота, розташованого на висоті 840 м над рівнем моря, є велика потужність торфових покладів (глибиною до 5,9 м) та своєрідна рослинність. У рамках проекту вдалося майже повністю відновити природний водний режим екосистеми болота.

Довідка
Основні положення щодо захисту водно-болотних угідь міжнародного значення були закріплені 2 лютого 1971 року підписанням Рамсарської конвенції в іранському місті Рамсаре. Тоді її підписали 18 країн. Цей документ став першою глобальною угодою з охорони та збереження природних ресурсів. Наразі до Конвенції приєдналися вже 170 країн світу, серед яких і Україна, де мережа водно-болотних угідь міжнародного значення нараховує 39 територій загальною площею 786 321 га.

Водно-болотними угіддями вважаються природні комплекси боліт, заплавних лук і лісів, а також плавні та мілководні водойми чи їх ділянки глибиною до 6 метрів. Крім прісних територій, сюди відносять також солонкуваті та солоні, наприклад, морські акваторії, глибина яких під час відпливу також не перевищує 6 метрів.

Відтепер наша країна безпосередньо бере на себе відповідальність за збереження ще 11 угідь.

Чорне багно, що на Закарпатті, є найбільшою болотною екосистемою регіону.

21:35 | 03.09.2019

0 коммент.:

Дописати коментар