Олег Листопад, GreenPost, 10.01.2020
«Ось у такій формі працюють австралійські пожежники, – директор Регіонального Східноєвропейського Центру моніторингу пожеж Сергій Зібцев показує на комплект форми, який висить на стіні. – А це – запалювальний апарат для створення відпалів (зустрічних палів), його американські пожежники носять на поясі, ось так, прилад врятував чимало життів».
На сусідніх поличках лежить інше обладнання, з яким працюють пожежники різних континентів, посібники, емблеми пожежних служб. Під іншою стіною – потужний комп’ютер з великим екраном, на якому зручно відстежувати пожежі в будь-якій точці планети, дипломи та сертифікати різними мовами. Центр працює у міжнародній мережі аналогічних установ.
З паном Сергієм говоримо про австралійські пожежі – їхні масштаби, наслідки, вплив на клімат планети, адекватність дій уряду та пожежних служб. Окремо – про уроки для України.
Сергій Зібцев. Доктор біологічних наук. Тема дисертації – «Теоретичне та методологічне обґрунтування моніторингу лісів у зонах радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильський АЕС». Професор кафедри лісівництва та директор Регіонального Східноєвропейського Центру моніторингу пожеж на базі НУБіП (Національного університету біоресурсів та природокористування України). Опублікував понад 150 наукових праць. Працює над удосконаленням управління природними пожежами в Україні. Досліджує вплив пожеж на довкілля. Зокрема, перенесення вуглецю від пожеж в Україні на льодовики Арктики, викиди в атмосферу радіонуклідів унаслідок пожеж у зоні відчуження. Співавтор методик тренінгів для лісових пожежників, першого в Україні термінологічного словника з природних пожеж, керівництва для гасіння транскордонних пожеж, програмного забезпечення для підтримки прийняття рішень при гасінні пожеж у зоні відчуження.
Причина – погодні умови. Коли більше 40 градусів у тіні, і ця температура триває 10-20 і більше днів, або навіть місяці, коли вітер 60-100 км на годину. За таких умов ніякі заходи не будуть дієвими. Таку ситуацію не може контролювати ніхто. Найкраще екіпірована нацгвардія та підрозділи Лісової Служби США у Каліфорнії, там пожежні підрозділи всіх відомств працюють в одній системі – Incident Command System. Пожежники Австралії, Канади та Південної Америки йдуть за рівнем підготовки відразу за ними. Але ні екіпіровка, ні підготовка за таких умов не допоможуть. Не можна застосувати авіацію – вода випаровується не долітаючи до землі. Наземні сили не посилають, бо висока небезпека.
Пожежні підрозділи всіх відомств США працюють в одній системі – Incident Command System І якраз восени (а там – навесні) у Австралії настали такі безпрецедентні кліматичні умови. У 2009 теж було жарко і вітряно, але не так довго. А тут це затягнулося на 3-4 місяці.
Пожежні ставки висохли, рівень ґрунтових вод упав. Вертоліт або літак скидає п’ять тон води, прибиває полум’я. Через декілька хвилин пожежа відновлюється. Фронт пожежі – тисячі кілометрів. Просто немає стільки літаків, щоб охопити таку територію. Єдиний варіант реакції, дій – евакуація, рятувати людей.
Карта пожеж за три доби (6-8 січня) з сайту Fire Information for Resource Management System (FIRMS) Національного космічного агентства США (NASA) Доводиться читати у ФБ та ЗМІ, що «Австралія постійно горить, це для них типово, нема чого особливо перейматися». Чи таки варто?
Ще й як варто. Дійсно, пожежі у бушах – покритих травою та кущами ландшафтах – для Австралії типові. Але пожежі сезону 2019/2020 є безпрецедентними. Перед цим серйозна пожежа, визнана національною катастрофою, була в Австралії десять років тому, у 2009. Той день навіть назвали «чорна субота». Тоді вогнем було пройдено до 2 (двох) мільйонів гектарів.
Нинішню пожежу вже деякі джерела оцінюють у десять млн га. За весняний (це ж південна півкуля) сезон 2019 року з жовтня по грудень включно пройдено пожежами 8,4 млн га. За історично достовірний період таких пожеж у світі були одиниці.
Станом на 5 січня – 25 людських жертв, 2500 будинків втрачено. Більше мільярда тварин загинуло. Загинули двоє американських волонтерів-пожежників.
А якщо порівнювати з пожежами в інших регіонах планети за останні кілька років?
Великі збитки завдали пожежі 2017 року в США. Вигоріло близько 2,5 млн га. Тільки на гасіння лісова служба потратила тоді більше 2,4 млрд доларів. Це більше половини бюджету цієї служби. Усі знають, що були великі пожежі цього року в Росії, але їхні реальні масштаби і наслідки – таємниця за сімома печатками. Офіційні джерела кажуть про 2,7 мільйона га сибірських лісів у Бурятії, Красноярському краї та Забайкаллі. Але центр моніторингу пожеж, який у Красноярську і який користується технологіями ДЗЗ – дистанційного зондування землі, говорить про – 15 (п’ятнадцять) млн га.
Близько 900 тис. га згоріло цьогоріч у Бразилії. Новий президент країни заявив, що треба «ширше використовувати наші ресурси». В результаті там змінили закон, який дозволив 15% лісів Амазонії переконвертовувати у нелісові землі. Ліси приватні. Власники ділянок почали спалювати ліси. Це призвело до масових пожеж і надзвичайної ситуації.
Але ж Амазонія – це тропічні вологі ліси, як же їх вдалося спалити?
По-перше, палили навмисне, витрачаючи на це чималі кошти. По-друге, є невеликий період сухого сезону, десь місяць. Я був там цьогоріч 29 вересня – це був сухий період, 34 градуси у Куритібі (це столиця штату Парана), на Лісовому конгресі (The International Union of Forest Research Organizations). Період без дощів. Снігу практично не буває. У них це зима з температурою 10-15 градусів тепла.
Так, рахуємо далі. У Малайзії та Індонезії дим від тривалих 20 000 торф’яних пожеж створив задимлення у семи країнах південно-східної Азії, яке призвело до масової евакуації населення. Причина – також переконвертування у сільськогосподарські території. Горить з жовтня безперервно.
У США згоріло до 800 тис. гектарів. От це – щорічно, традиційно.
Але особливість: вперше за останні кілька десятиліть північна і південна півкулі горіли одночасно. Бурятія, наприклад, горіла вересень-жовтень. Зазвичай пожежний сезон рухається разом з весною.
А чому не запобігли? Раз пожежі трапляються регулярно, раз у 2009 була така біда.
Австралія – країна малонаселена, безлюдних земель багато. Блискавка вдарила за 100-200 км від найближчого поселення. Загорілося. Погоріло. Вигоріло. Зупинилося. Раз на 5-10 років на кожній ділянці бушу таке стається, і це не страшно.
Часто загорання можуть виявити лише на другий-третій день. Є великі заповідні території, де вишки для спостереження не поставиш. Тому патрулюють. І спостерігають через супутники.
Які причини загорань? Люди? Стихія?
Десять відсотків – люди. 90% – блискавки. Пожежна служба Австралії добре підготовлена, навчена гасити пожежі у природних системах, бо це інше, ніж гасити у містах. Добре коли одна пожежа – вони гарно справляються. Коли тисячі – ресурсів не вистачає. 10-50 тис. га у США, наприклад, гасять півтора-два місяці. Залучають 150-200 осіб підготовленого персоналу. А якщо трапиться триста і більше пожеж одночасно, як у Австралії – просто не вистачає людей і техніки, ресурсів.
Після пожеж 2009 була Королівська комісія. Вони, зокрема, шукали що зробити з пожежами на природоохоронних територіях. Площа тамтешніх парків – до мільйона і більше га. Робити протипожежні розриви? Так не допоможе, навіть шириною у 500 м. І навіть п’ять км не допоможе. При сильному вітрі іскри легко долають цю відстань, пожежа перекидається далі. Тому парки залишили у спокої і зосередилися на захисті населення. Тут єдиною тверезою рекомендацією було посилити оперативність реагування і захист житла. Це створення зон безпеки до 500 м навколо населених пунктів і навчити людей правильно поводитися. Також визнали доцільним будувати бункери. Куди жителі мають ховатися, якщо не можна, не встигають втекти. Зверху вогонь нищить садок, сараї, гараж, будинок, а люди ці 30 хвилин, поки усе згорить, сидять у бункері. І залишаються живі. Якщо вогонь ще не катастрофічний, то треба мати воду щоб поливати дах. Ну й завчасно на 500 м очистити територію навколо садиби, хати.
Чи відновляться австралійські ліси, природа після таких пожеж?
Природі вдасться відновитися, але питання – коли, у які терміни. Після нинішньої пожежі це займе десятиліття а то й століття. У світі за період останніх 200-300 років такі пожежі були одиничні.Хоча в принципі 50 тис. га пожежа не рідкісна для Австралії. Нижче 10 см ґрунту не прогорає, ті тварини, які ховаються в ґрунт, рятуються. Раніше такі пожежі раз на 60 років поверталися на це ж місце. А зараз – повертаються раз на 10 років. Це вже біда.
Корисні пожежі – це контрольовані весняні швидкі пожежі, які озоляють підстилку. А масштабні – шкідливі: великі викиди вуглецю, масштабне знищення біорізноманіття.
Наскільки великий ризик, що такі пожежі стануться в Україні?
Австралійську ситуацію переносити на Україну автоматично не варто. Там пустелі і буші, великі природні масиви, малонаселені території. У нас кругом дороги. Наші ліси розбиті фрагментовано житловою інфраструктурою. У нас люди одразу бачать як тільки починає горіти, а у них можуть не помічати і два дні.
Сергій Зібцев: Австралійську ситуацію переносити на Україну автоматично не варто Тому у нас не може бути такого за нинішніх погодних умов. У нас більше 40 градусів спеки тиждень підряд не було. Та ще щоб був такий вітер. Але суто теоретично (поки що) варто звернути увагу, скажімо, на південь та південний схід України. Хоча лісів там небагацько, але горіти є чому. І у таких ландшафтах пожежі можуть бути дуже небезпечними. Згадаймо Росію 2012 року. Коли від Камчатки до Уралу за 8 місяців згоріло 27 млн га лісів і нелісових земель. А почалося усе з випалювання городів та полів.
А що з палами у нас?
Наш Центр моніторингу пожеж став розбиратися з Херсонщиною і Одещиною. Заборонено законом спалювання рослинних решток. Але – палять. А ми можемо сказати прізвище фермера, який палив – бо є кадастрові карти. Можемо сказати, коли підпалив, коли згоріло, коли переорав. Супутникові карти показують тисячі ділянок, які, скажемо, о 10 ранку підпалені, о 12 вигоріли, а на наступний день – переорані. Сліди, здавалося би, заметені. Але зараз технології дозволяють усе відстежити. Десятки тисяч людей порушують законодавство. Будуть жорсткіші заходи запроваджені – виявляти порушників не проблема. Позбудемося величезних ризиків та збитків. Законопроєкт про підвищення відповідальності за несанкціоноване спалювання рослинних решток вже зареєстровано у Верховній раді, ми його готували разом з професором Юрієм Марчуком.
Наскільки Україна готова до катастроф подібного масштабу?
У нас трошки інші масштаби катастрофічності. Серед найбільших лісових пожеж – це 15 тис. га, які згоріли 2015 у Чорнобильській зоні та 17 тис. га, які там згоріли у 1992. У 2007 пожежа на Херсонщині – до 10 тис. га, її наслідки видно досі і в натурі, і з космосу. Тобто у нас найгірше, що може бути в лісі – це десятки тис. га. Але 20 тис. га – і це катастрофа. Бо це площа лісгоспу, хто його буде відновлювати?
Щодо нелісових територій – поля, степи, балки, яруги, плавні тощо. У 2014 – до 3 млн га пройдено пожежами на сільгоспземлях по всій території України. Минула весна була дуже гарячою, це окремо можна розповідати. У квітні минулого року у природних пожежах загинуло 19 осіб.
Тож якщо на Одещині буде температура плюс 40 підряд 10-20 днів та сильний вітер – буде погано.
Плюс у тому, що блискавок у нас австралійських нема. З іншого боку є громадяни, які за необережністю або навмисно можуть підпалити …Тепер ближче до питання про готовність. Не готова! Нуль! Чому: пожежі в лісах гасять працівники лісового господарства. А не пожежники.
Зараховують людину першого січня пожежним сторожем у лісгосп, на лісопожежну станцію. Приходить весна, приходить пожежа, а людина не готова! Не пройшла навчання, не має спорядження. Півтора метра висотою іде вогонь, 20 км/год швидкість пожежі – не втечеш. Був випадок – тракторист згорів у тракторі, був у промасленій синтетичній робі.
Працівники лісового господарства мають досвід гасіння невеликих пожеж до 10-15 га, та й то якщо без задимлення, коли невисока швидкість. Якщо буде як у Австралії – то…
Якщо верхова пожежа 10 га, низова 25 га на землях ПЗФ, то це вже НС – надзвичайна ситуація і гасити має ДСНС, Державна служба з надзвичайних ситуацій. Є відповідно, місцевий, регіональний і національний рівні таких НС. Наші пожежники, чи як зараз кажуть, рятувальники, дуже класні, але – у населених пунктах, не у лісі, де треба спецпідготовка.
ДСНС не має техніки, наприклад, у них не стоїть в ангарі трактор з плугами. Автомобілі ДСНС часто не можуть з’їхати з асфальту. Надзвичайники не знають лісових доріг та території. У них не налагоджена взаємодія з лісівниками, тренування формальні. Не зрозуміло хто кому підпорядковується, хто керує. Приклад: пожежа у Поліському заповіднику. Куди ДСНС має посилати людей? До кого звертатися по допомогу – директора заповідника чи директора сусіднього лісгоспу, до якого прямує пожежа? Я був неодноразово у штабі гасіння великих пожеж. Немає розписаного підпорядкування. Законодавчо. Керівник гасіння великих лісових пожеж має бути підготовлений, така операція включає роботу 100-200 автомобілів, 200-300 людей. Які працюють позмінно. Складна задача. Годувати, мити, забезпечити ночівлю, відпочинок. Бачив, як люди спали просто на землі, хоча погода була далеко не літня.
Що робити?
Внести професію «лісовий пожежник» у класифікатор професій. Мінекоенерго має ініціювати законодавчі зміни. Тоді будуть вимоги як до небезпечного виду робіт, соціальний захист, відповідальність працедавця. Лікування опіків того тракториста коштувало 30 тис. щодня, збирали усім миром. Але помер усе одно.
Підготовка. Працівників українських лісових пожежних станцій – рядових пожежних сторожів – треба навчити. Хоча би тижневий тренінг. Готувати керівників гасіння пожеж, хоча би одного на область. І законодавчо забезпечити підпорядкування такому керівнику усіх на пожежі. Навіть президента Ющенка у 2007 році на херсонській пожежі не повинно було бути. Його присутність тільки погіршила обстановку. Проводити семінари для селян, щоб громада знала, як убезпечити своє село і як залишитися в живих усім.
Запобігання. Люди які мають усвідомлювати наслідки і небезпеку. Мати 300-400 метрів навколо хати без горючих матеріалів. Знати як евакуюватися. Голова сільради має знати де інваліди, щоб допомогти евакуювати. Бо нерідко неходячих просто забувають.
Зараз безсніжний рік, повтор 2014. Від Волині до Чернігова тоді горіли тисячі пожеж вже у лютому. Зараз вже маємо торфові пожежі, які скоро перетворяться на трав’яні та лісові. Так було, наприклад, коли зайнялося у Чорнобильській зоні у 2015. Заплава річки Уж горіла всю зиму. Весною з торфу в ліс, з лісу в поле. І знову в ліс.
Тут почалася пожежа 2014 року у Чорнобильській зоні. Одна з причин – меліорація річки Уж Кожен має засвоє відповідати. Більшість природних пожеж в Україні починається з недобросовісного фермера. Громада має зібратися і вирішити як усі разом можуть запобігти пожежі, того ж фермера попередити, щоб – не дай Бог!
І пам’ятаємо, що нам нема кого просити про допомогу. У Австралії угода зі США, там літо коли у США зима, тож найкращі у світі пожежники не завантажені на повну, можуть і до країни кенгуру полетіти на допомогу. Але ми з США у одній півкулі. Тому – порятунок потопельників (погорільників) – справа рук…
0 коммент.:
Дописати коментар