ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

29 січня 2016

Министр агрополитики написал заявление об отставке

29 января 2016, 20:28
Алексей Павленко
Министр аграрной политики и продовольствия Украины Алексей Павленко написал заявление об отставке.

Об этом он сообщил на своей странице в Facebook.

"Фракция "Самопоміч" приняла решение об отзыве меня с должности министра аграрной политики и продовольствия Украины. Решение никоим образом не связано с моей работой в должности. Фракция дала высокую оценку деятельности команды Минагрополитики и реформам, которые мы начали внедрять вместе с Правительством", - заявил он.

"Сделано много. Многие проекты находятся в стадии реализации, многие проекты мы начали в этом году. Наша аграрная политика признана успешной не только в Украине, но и в мире. Вместе с тем, фракция сделала свой выбор, обусловленный исключительно политической целесообразностью. Я должен выполнить решение фракции, которая 14 месяцев назад выдвинула меня на должность министра", - добавил Павленко.

ЧИТАЙТЕ:
Эксперт об отзыве Павленко: Украина не в том положении, чтобы убирать человека с мозгами

Он написал, что заявление об отставке уже подано им в Верховную Раду Украины.

"Дальнейшую судьбу заявления решит коалиция депутатских фракций и украинский парламент. До принятия решения парламентом я и команда Минагрополитики продолжаем работать, не сбавляя темпов работы", - резюмировал Павленко.

Виступ Остапа Єднака на засіданні Верховної Ради України 29 січня 2016 року (Стенограма+Відео)


ГОЛОВУЮЧИЙ. Остап Єднак, будь ласка.

12:47:23

ЄДНАК О.В.

Шановні народні депутати, шановний народ України! Наслідки непрофесійного, нефахового та неякісного управління і фактично халатності можуть мати негативні наслідки для цієї галузі, для населення і навіть призвести до смертей. Саме такі наслідки ми можемо відчути уже цієї весни і влітку, коли схід і південь України може палати, адже через нефахове, неякісне і халатне управління в бюджеті цього року на утримання лісового господарства закладено 120 мільйонів гривень лишень з необхідних – близько півмільярда, 60 мільйонів з яких підуть на утримання природо-заповідного фонду. Що це значить? Що південь і схід України, лісгоспи, які є фактично дотаційними, функція яких – це збереження лісів, вони будуть без фінансування. Уже зараз працівники цих лісових господарств працюють лише один день на тиждень. Це значить, що в нас будуть незаконні рубки, тому що не буде, кому охороняти ліси. І це значить, що не буде, за що проводити протипожежні заходи в цих регіонах.

Я закликаю негайно уряд, Міністерство фінансів, Міністерство аграрної політики внести зміни до бюджету України і збільшити фінансування до необхідного рівня. Але ми не повинні просто механістично додати півмільярда гривень. Я закликаю також, щоб кожна стаття цих бюджетних витрат, щоб ми чітко бачили: і народні депутати, і громадські організації, і експертне середовище, - на що йде кожна копійка цих коштів, щоб ми, коли будемо затверджувати ці витрати, чітко розуміли, що ні одна копійка не буде вкрадена, як це, очевидно, було в минулі роки.

Натомість з хороших новин. Минулого року, коли ми затвердили мораторій на експорт необробленої деревини, фактично зараз щотижня я бачу в новинах примноження і збільшення інвестицій в деревообробну галузь. На Рівненщині будується величезний завод – це найбільша інвестиція в області, 20 мільйонів євро, на Волині, на Житомирщині. Тобто Верховна Рада України минулого року, заборонивши експорт необробленої деревини, фактично дала шанс деревообробній галузі на розвиток.

Також важливо розуміти, що в галузі є фаховий кадровий резерв, середня ланка управління – це молоді професійні кадри: спеціалісти, інженери, - які ніколи не були задіяні в корупційних оборудках, які не мали управлінських фактично повноважень. Вони зараз знаходяться, і саме з них ми повинні формувати кадровий резерв галузі і саме їх призначати на управлінські посади в лісовому господарстві, не колишніх крадіїв – директорів лісгоспів, не начальників обласних управлінь, і призначати фахових людей на управління галуззю. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

http://iportal.rada.gov.ua/meeting/stenogr/show/6106.html


В Белгородской области появились общественные лесные инспекторы

118 активистов изъявили желание патрулировать леса и пресекать нарушения



Для привлечения общественности к борьбе с нарушениями лесного законодательства, управление лесами Белгородской области создали институт общественных лесных инспекторов, рассказали в пресс-службе губернатора и правительства региона. Кандидатов в лесные инспекторы области отбирали среди белгородцев, живущих рядом с лесами, и активистов экологических объединений области.
Удостоверения лесных инспекторов получили 118 человек.

Активисты приступили к своим обязанностям под руководством директоров лесничеств. С начала 2016 года вместе с государственными инспекторами лесничеств они провели 120 рейдов по лесам, чтобы выявить нарушения лесного законодательства. Работа лесных инспекторов по охране лесов будет продолжаться и в дальнейшем.

Анна БЕССОНОВА

У 2015 році вітчизняний виробник придбав необробленої деревини на 2 млрд грн більше



У Державному агентстві лісових ресурсів України підбили попередні підсумки щодо обсягів реалізації деревини у 2015 році та зазначили, що спостерігається позитивна тенденція із забезпечення сировиною вітчизняних деревообробників.

Загальний обсяг реалізації деревини у круглому вигляді на внутрішній ринок у 2015 році становить 10,6 млн куб. м на загальну суму 5,2 млрд грн (відповідно, у 2014році – 9,4 млн куб. м на суму 3,2 млрд грн).

Враховуючи значне бюджетне недофінансування галузі, можливість поставки наекспорт лісоматеріалів, які не мають збуту на внутрішньому ринку, значною мірою даєзмогу лісогосподарським підприємствам щорічно забезпечувати виконання комплексулісогосподарських заходів, підтримувати в належному стані матеріально-технічну базу, у тому числі протипожежну техніку, розвивати мережу лісових доріг, виконуватифінансові і соціальні зобов’язання та реалізовувати заходи щодо боротьби з лісовимипожежами.

На зовнішній ринок реалізовано 3,6 млн куб. м деревини у круглому вигляді назагальну суму 3,7 млрд грн (відповідно, у 2014 році – 4,1 млн куб. м на суму 2,8 млрдгрн).

Запровадження обмежень на вивіз необробленої деревини з країни повинно ґрунтуватись на реальних можливостях її внутрішньоїпереробки. Ці кроки мають бути продуманими та виваженими, оскільки обмеження вільної реалізації деревини за відсутності споживачів навнутрішньому ринку неминуче призведе до падіння обсягів заготівлі і реалізації лісопродукції лісогосподарських підприємств.

Також відмічається, що на аукціони з продажу необробленої деревини впродовж 2015 року було виставлено 7,6 млн куб. м, з яких продано 5,1 млн куб. м, а фактично викуплено споживачами, згідно з аукціонними договорами, 4,4 млн куб. м.

Порівняно з минулим 2014 роком зросла ціна знеособленого кубометра заготовленої деревини на 41,4 %, а реалізованої деревини - на 38,9 % і у середньому по галузі становить 630 грн.

Прес-служба Держлісагентства
29.01.2016

В 2015 году продажа лесоматериалов выросла на 3 млрд грн /Гослесагентство/


29.01.16 19:08


В Гослесагенстве Украины отмечают положительную тенденцию по обеспечению сырьем в 2015 году отечественных деревообработчиков, сообщает пресс-служба ведомства.

На внутреннем рынке в минувшем году было реализовано 10,6 млн куб. м сырья на сумму 5,2 млрд грн, что на 2 млрд грн дороже чем в 2014 (соответсвенно - 9,4 млн куб. м на суму 3,2 млрд грн).

Лесоматериалы, которые не имеют сбыта на внутреннем рынке, поставляются на экспорт. Так на внешнем рынке было продано 3,6 млн куб. м «кругляка» на общую сумму 3,7 млрд грн, что также превышает финансовые показатели минувшего года (соответственно - 4,1 млн куб. м на сумму 2,8 млрд грн). Это позволяет лесохозяйственным предприятиям ежегодно обеспечивать выполнение комплекса лесохозяйственных мероприятий: поддерживать в надлежащем состоянии материально-техническую базу, в том числе противопожарную технику, развивать сеть лесных дорог, выполнять финансовые и социальные обязательства и реализовывать меры по борьбе с лесными пожарами, говорится в сообщении пресс-службы.

В Гослесагентстве отметили, что введение ограничений на вывоз необработанной древесины из страны должны основываться на реальных возможностях ее внутренней переработки. Такие шаги должны быть продуманными и взвешенными, поскольку ограничения свободной реализации древесины при отсутствии потребителей на внутреннем рынке неизбежно приведет к падению объемов заготовки и реализации лесопродукции лесохозяйственных предприятий.

В ведомстве отчитались и по другим финансовым показателям. Так, на аукционы по продаже необработанной древесины в течение в 2015 году было выставлено 7,6 млн куб. м, из которых продано 5,1 млн. куб. м, а фактически выкуплено потребителями согласно аукционными договорам 4,4 млн куб. м. По сравнению с прошлым 2014 годом выросла цена обезличенного кубометра заготовленной древесины на 41,4%, а реализованной древесины - на 38,9% и в среднем по отрасли составляет 630 грн.

Ранее СМИ сообщали, что в государственном агентстве лесных ресурсов Украины начались реформы и борьба с коррупцией. По словам председателя агентства Александра Ковальчука, стратегия реформирования отрасли предусматривает выбор новой модели хозяйствования, которая не подлежит приватизации. Таким образом лесное хозяйство сможет само зарабатывать, внедрять современные технологии и модернизировать собственные производственные мощности. При этом профильное агентство готово взять на себя обязательства сохранить все нынешние рабочие места.

Вінницькі мисливці взялися рахувати диких тварин




За двома зайцями. Вінницькі мисливці взялися рахувати диких тварин. Чоловіки вийшли у ліси та поля, аби провести облік зайців і лисиць. Кажуть: у такий спосіб традиційно підбивають підсумки сезону полювання та приймають рішення на наступний рік. Якщо пухнастих замало – на них встановлюють обмеження чи взагалі не чіпають.

Сезон полювання закінчився, а вони знову у пошуках зайців та лисиць. Щоправда, цього разу без зброї. Вінницькі мисливці та єгері зібралися, аби диких тварин порахувати.
Тактика підрахунку, як і тактика полювання – злагоджено та галасливо вздовж обраної ділянки мисливці рухаються з собаками. За кілька хвилин від шуму тікає перший заєць.
Слідом за вухатим з’являється лис. Аби полювання на цих тварин не заборонили – їх щільність має бути 1 на 1000 гектарів.

Єгер Олександр Ткаченко розповідає, що останніх декілька років зайців стало більше.

Єгері Вінницького району у супроводі екологів підраховують зайців-русаків та лисиць. Облік в області проводять також оленів плямистих, вовків, козуль та кабанів, втім, таких тварин у цих краях немає. Але за дичину, яка прижилася тут, кажуть: постійно хвилюються. Бо ж маленькі зайченята гинуть на полях під колесами техніки, а лисиці - наївшись отруєних гризунів. Але найбільша загроза для фауни – браконьєри. 

Начальник відділу комплексного управління природоохоронною діяльністю Департаменту екології та природних ресурсів Вінницької ОДА Дмитро Герус розповідає, що наразі дуже багато зафіксовано фактів про використання безпілотників, браконьєри стріляють з-під фар, стріляють вдень, стріляють вночі. Коли будуть підбиті підсумки цього обліку, до губернатора буде направлена доповідна про необхідність застосування відповідних заходів.

Перший заступник начальника Державної екологічної інспекції у Вінницькій області Ігор Осадчук каже, якщо полювання і в забороненому місці не мало наслідків добування тварин, то таке порушення карається від попередження до штрафу 1200 грн, а якщо мало наслідок добування тварин – матеріали передаються на розгляд місцевих судів і там передбачена конфіскація майна, і штрафи відповідно зростають в рази.

Тим часом мисливці завершують обхід території та хваляться першими результатами.
Анатолій Тушинський, голова Вінницької міськрайонної організації «Українське товариство мисливців та рибалок зазначає: «Сьогодні ми пройшли 50-40 га і підняли 5 зайців. Це свідчить про те, що щільність більша на 1000 га. Цьогорічна тенденція до зростання скоріше за все пов’язана з налагодженням сільського господарства».

Перші показники дають втішні надії, але до остаточних результатів потрібно перевірити ще тисячі гектарів. Чи доведеться цього року полювати на когось із тварин менше – знатимуть пізніше. Але кому стовідсотково варто боятися 2016-го – так це браконьєрам. Їх каратиме закон, а мисливці кажуть: провчатимуть власними способами.

119 випадків незаконної заготівлі деревини виявили у минулому році в лісах державного лісового фонду на Житомирщині




Обсяг виявлених незаконних рубок склав 496 кубометрів деревини, майже третина (29 %) зрубана невиявленими лісо порушниками. 

Як інформує прес-служба Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства, розмір нанесеної незаконними рубками шкоди становить 1,7 мільйона гривень. Відшкодовано впродовж року 12 % нанесеної шкоди (209,3 тис.грн.). 

До правоохоронних органів передано матеріали в 29 випадках лісопорушень на суму заподіяної шкоди 1492,3 тис.грн.. порушено п'ять кримінальних справ.

Опубліковано: П'ятниця, 29 січня 2016, 14:53

Майже 5 мільйонів дерев посадять на Тернопільщині


4,5 млн дерев посадять на Тернопільщині. Цьогоріч на Тернопільщині буде створено 600 гектарів лісів. Про це повідомила головний спеціаліст відділу лісового та мисливського господарства Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства Надія Козацька.

Так, під створення лісових культур 2016 року минулоріч проведено підготовку грунту на площі 318 гектарів при плані 248 (128%). Для початку проведення весняної кампанії держпідприємства забезпечені садивним і посівним матеріалом. Зокрема, вирощено 4,5 млн штук садивного матеріалу лісових порід.

2015 року тернопільські лісівники заготовили 42562 кг насіння при плані 30000, чим перевиконали план на 142 відсотки, з них жолудя дуба звичайного заготовлено 36900 кг при плані 25000 (147%). Зі всього заготовленого насіння 26050 кг зібрано на об’єктах постійних лісонасіннєвих баз держпідприємств Тернопільського ОУЛМГ.

План відновлення лісів на 2016 рік становить 600 гектарів, із них створення лісокультур шляхом посіву і посадки – 550 гектарів, під природне поновлення – 50 гектарів. Левова частка майбутніх створених лісових культур 2016 року на Тернопільщині припадає на дуб звичайний – 80 відсотків.

http://poglyad.te.ua/podii/45mln-derev-posadyat-na-ternopilschyni/

Цьогоріч на Тернопільщині буде створено 600 гектарів лісів

29.01.2016 | 19:27

Цьогоріч на Тернопільщині буде створено 600 гектарів лісів, повідомила головний спеціаліст відділу лісового та мисливського господарства Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства Надія Козацька.








Так, під створення лісових культур 2016 року минулоріч проведено підготовку грунту на площі 318 гектарів при плані 248 (128%). Для початку проведення весняної кампанії держпідприємства забезпечені садивним і посівним матеріалом. Зокрема, вирощено 4,5 млн штук садивного матеріалу лісових порід, передає 20 хвилин.

2015 року тернопільські лісівники заготовили 42562 кг насіння при плані 30000, чим перевиконали план на 142 відсотки, з них жолудя дуба звичайного заготовлено 36900 кг при плані 25000 (147%). Зі всього заготовленого насіння 26050 кг зібрано на об’єктах постійних лісонасіннєвих баз держпідприємств Тернопільського ОУЛМГ.

План відновлення лісів на 2016 рік становить 600 гектарів, із них створення лісокультур шляхом посіву і посадки – 550 гектарів, під природне поновлення – 50 гектарів. Левова частка майбутніх створених лісових культур 2016 року на Тернопільщині припадає на дуб звичайний – 80 відсотків

Детальніше читайте на УНІАН:http://ecology.unian.ua/naturalresources/1250374-tsogorich-na-ternopilschini-bude-stvoreno-600-gektariv-lisiv.html

Зустріч з експертами Світового банку в рамках програми FLEG II щодо підготовки та стану реформування лісового сектору. ПРОТОКОЛ

29.01.2016

Дата проведення наради: 18 січня 2016 року.

Місце проведення: студія селекторного зв’язку Міністерства аграрної політики та продовольства України  (вул. Хрещатик, 24, к. 308).

Головував Краснопольський Я.В. – перший заступник Міністра аграрної політики  та продовольства України.

Присутні:

Топчій В.М. – директор Департаменту землеробства та технічної політики в АПК Мінагрополітики;

Степанюк В.Р. – начальник управління використання та охорони земель сільськогосподарського призначення, удосконалення земельних відносин Мінагрополітики;

Бондарчук О.М. – головний спеціаліст управління використання та охорони земель сільськогосподарського призначення, удосконалення земельних відносин Мінагрополітики;

Ковальчук О.П. – Голова Державного агентства лісових ресурсів України;

Юшкевич Х.В. – Перший заступник Голови Держлісагентства;

Романовський В.Ф. – начальник управління лісового господарства та відтворення лісів Держлісагентства;

Байраківська Г.Б. – начальник відділу бухгалтерського обліку та звітності Держлісагентства;

Дудка В.П. – завідувач юридичного сектору Держлісагентства;

Полякова Л.В. – головний спеціаліст сектору міжнародних відносин Держлісагентства;

Марчук Ю.М. – національний координатор проекту FLEG, завідувач кафедри дендрології та лісової селекції НУБіП;

Слензак О. – представник Світового банку;

Коваленко О. – консультант Світового банку;

Попков М. – консультант Світового банку;

Сторожук В. – консультант Світового банку;

Листопад О. – консультант Світового банку;

Сторчоус О. – консультант Світового банку;

Шпильківська О.В. – прес-служба Держлісагентства;

Гвоздецький С.В. – прес-служба Держлісагентства.

1. Круглий стіл відкрив Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Я.В. Краснопольський.

У вступному слові головуючим зазначено, що зустріч організовано Мінагрополітики з метою конструктивного обговорення зауважень експертів Світового банку щодо підготовки та стану реформування лісової галузі.

«Мінагрополітики отримало лист Світового банку із переліком питань щодо проблем реформування лісового господарства. Керівництво Міністерства вже організовувало круглий стіл за участі народних депутатів, експертів і представників ЗМІ та Держлісагентства. Тому вважаємо, що тільки спільне обговорення проблемних питань та обмін досвідом можуть дати плідні результати».

Слово було надано О. Слензаку. Старший координатор проектів Світового банку зауважив, що експерти Світового банку мають бажання не тільки донести до Мінагрополітики напрацювання FLEG і звернути увагу на питання, порушені в листі Світового банку, а й ширше обговорити проблемні питання лісового господарства. Разом з тим було зазначено, що питання про лісогосподарську структуру порушувалося  Світовим банком ще з березня 2015 року. Тоді напрацювання програми FLEG щодо питання лісогосподарської структури були представлені на нараді за участі представників Держлісагентства. У жовтні та грудні 2015 року проводились круглі столи для обговорення можливих напрямів реформування інституційної структури лісового господарства. На цих круглих столах також було зроблено презентацію варіантів єдиної лісогосподарської структури.

2. Бачення експертами FLEG питань стану лісового сектору і реформування лісової галузі презентував М. Попков.

У своїй доповіді експерт зупинився на двох питаннях: 1) стан галузі і необхідність проведення реформ; 2) висловлення зауважень до концепції реформування, запропонованої Держлісагентством. Зокрема, експертом презентовано:

- Експертну оцінку виконання різними владними структурами функцій управління.

- Основні тези щодо ключових питань, які потребують вирішення.

- Пояснення збільшення доходів державних лісогосподарських підприємств.

- Оцінку рівня заробітної плати в системі Держлісагентства.

- Зменшення обсягів створення нових лісів та скорочення працівників лісової охорони.

- Відношення до експорту деревини та стану розвитку деревообробної галузі.

- Виконання плану заходів Програми діяльності Кабінету Міністрів України.

- Хід проведення реформ у лісовому господарстві у 2015 році.

- Зменшення бюджетного фінансування галузі та його наслідки.

- Проблеми, що можуть виникнути при ліквідації державних лісогосподарських підприємств як юридичних осіб.

- Можливі форми створення нового господарюючого суб’єкта.

Крім того, доповідачем зауважено, що:

- На півдні України ведеться не лісове господарство, а захисне лісовирощування й агролісомеліорація. Південні регіони не потрібно включати до єдиної господарюючої структури.

- Необхідно забезпечити бюджетне фінансування півдня, сходу України, проектних та наукових установ галузі.

- Необхідно провести як професійне, так і громадське обговорення шляхів реформування.

Нормативно-правове забезпечення утворення державного лісогосподарського об’єднання представив В. Сторожук.

Доповідач схематично презентував можливі форми реформування інституційної структури та створення державного лісогосподарського об’єднання. Було оцінено переваги та недоліки трьох моделей:

1. Утворення державного лісогосподарського підприємства.

2. Створення державних обласних лісогосподарських об’єднань із надоб’єднанням.

3. Створення єдиного державного лісогосподарського об’єднання (корпорації) із регіональними відокремленими підрозділами.

Експертом представлено конкретні кроки, необхідні для створення лісогосподарської корпорації, та зазначено про довгостроковість впровадження будь-якої форми господарюючого суб’єкта.

Крім того, доповідачем проаналізовано функції секретаріату правління, ради директорів та наглядової ради лісогосподарської корпорації.

До доповідей були такі запитання:

- Ковальчук О.П. – щодо можливих внесків до фонду виконання спільних проектів лісогосподарської корпорації. Головою Держлісагентства зазначено, що лісогосподарські підприємства, які знаходяться в різних кліматичних та економічних умовах, не можуть робити однакові відрахування до такого фонду відповідно до чинного законодавства.

Під час обговорення цього запитання учасники зустрічі погодилися з тим, що воно потребує додаткового вивчення.

- Бондарчук О.М. – щодо функцій Мінагрополітики щодо лісогосподарської корпорації.

- Сторожуком В.Ф. зазначено, що Мінагрополітики у запропонованій ним формі реформування інституційної структури залишатиметься основним розпорядником бюджетних коштів та матиме право робити подання на призначення генерального директора лісогосподарської корпорації.



3. Ковальчук О.П. подякував доповідачам за критичні зауваження та закликав до конструктивного вирішення порушених питань. Також Головою Держлісагентства було зазначено:

- Різниця між цінами внутрішнього та зовнішнього ринку існує і щорічно державні лісогосподарські підприємства втрачають дохід унаслідок цього. Держлісагентством проведена робота щодо удосконалення системи продажу необробленої деревини. Було проведено значну кількість зустрічей робочої групи з цього питання, проект змін підготовлено та узгоджено зацікавленими сторонами і найближчим часом буде передано в Мінагрополітики для погодження.

- Держлісагентство запровадило електронний облік деревини, поєднаний з бухгалтерським. Однак придбання відповідного обладнання та навчання фахівців потребують додаткового фінансування у південно-східних областях.

- За ініціативи Держлісагентства ще в листопаді 2015 року розпочата робота із впровадження електронних закупівель. Крім того, Держлісагентство готове перейти до післяпорогових електронних закупівель товарів та послуг, яких щорічно здійснюється на 7 млрд гривень. Вже є результати, оскільки за два місяці впровадження електронних закупівель державні підприємства зекономили понад 9 млн грн.

- Враховуючи ситуацію із недостатнім рівнем фінансової підтримки державою ведення лісового господарства, єдиним шляхом щодо забезпечення належного фінансування ведення лісового господарства в південних та східних областях є створення єдиного державного підприємства. Це надасть можливість вирівняти заробітну плату в різних регіонах України та створити належну фінансову підтримку цих регіонів. Головою Держлісагентства зазначено, що для створення такого господарюючого суб’єкта потрібно 6 місяців.

- Пропозиція Держлісагентства щодо створення єдиного державного підприємства не передбачає звільнень працівників, тому не буде необхідності здійснення повних виплат, як було зазначено у доповіді М. Попкова.

- Кількість податків і місце їх сплати після реформування не зміниться. Також зазначено, що потрібно робити конкретні кроки, направлені на покращення фінансового забезпечення ведення лісового господарства.

Крім того, Голова Держлісагентства запросив експертів Світового банку делегувати юристів для проведення наради у Держлісагентстві з метою обговорення юридичних переваг та недоліків створення державного лісогосподарського підприємства або лісогосподарської корпорації з метою напрацювання найбільш прийнятного варіанта реформування.

Разом з тим зазначено, що політичну відповідальність за вибір моделі господарюючого суб’єкта керівник Держлісагентства бере на себе.

Я.В. Краснопольський підкреслив, що реформування мало бути втіленим вже сьогодні, оскільки часу на обговорення було більш ніж достатньо (2 роки). Тому, враховуючи недостатній рівень фінансування лісогосподарської діяльності та ситуацію, яка склалась у державі, потрібно прийняти остаточне рішення.

М. Попков ще раз підкреслив, що реформування необхідне, та підтвердив, що лісова компанія Латвії дійсно ефективно веде лісове господарство, однак умови й масштаби господарювання в Латвії й Україні різні, а обрана форма організації лісогосподарської структури Латвії (LVM – акціонерне товариство) не підходить для бездохідних областей і не отримає підтримки в Україні.

Потрібно зважено підходити до реформування, яке необхідно проводити на основі економічних розрахунків. Зазначено, що експерти Світового банку не мали нагоди бачити обґрунтування створення єдиного лісогосподарського підприємства, тому не мають можливості обговорювати «плюси» і «мінуси» запропонованої моделі, а критичні зауваження щодо питань «швидкого» реформування направлені на недопущення помилок у ході цього процесу. Також зауважено, що на цьому етапі галузь не має необхідного часу на реформування, допомога галузі потрібна негайно для збереження професійних кадрів і недопущення припинення діяльності підприємств, що не мають можливості самофінансування.

На зауваження експерта О.П. Ковальчук відповів, що з метою забезпечення роботи в східних та південних областях Держлісагентство проводить роботу щодо:

- виділення повного обсягу бюджетного фінансування у першому кварталі;

- підготовки пропозицій щодо внесення змін до бюджету;

- розробки механізму надання поворотної фінансової допомоги державними лісогосподарськими підприємствами ресурсних областей підприємствам, що потребують бюджетного фінансування.

Я.В. Краснопольський підкреслив, що процес підготовки змін до бюджету лише розпочато, і раніше березня не можна очікувати отримання конкретних результатів, тоді як допомога галузі потрібна вже сьогодні. Створення єдиного господарюючого суб’єкта допоможе вирішити це питання.

О. Слензак на запит Держлісагентства щодо проведення зустрічі юристів з метою обговорення найкращого варіанта створення господарюючого суб’єкта зазначив, що всі пропозиції програми FLEG вже передані Держлісагентству, і запропонував спочатку вивчити ці матеріали.

Я.В. Краснопольський наголосив, що експерти Світового банку аналізували лише створення лісогосподарської корпорації і не вивчали питання створення єдиного державного лісогосподарського підприємства, тому така зустріч була б корисною з метою узгодження позицій двох сторін.

В. Сторожук зазначив, що рішення щодо вибору форми господарюючого суб’єкта є політичним. Стосовно утворення державного підприємства, то такий варіант є простішим для Держлісагентства, але процес реорганізації буде складнішим для підприємств.

М. Попков ще раз наголосив на необхідності представлення Держлісагентством економічного обґрунтування створення державного підприємства, оскільки досі ці матеріали експертам Світового банку не надані.

О. Листопад зауважив, що у ході проведення Світовим банком круглого столу 17.12.2015 було зазначено, що економічно неефективні об’єкти не потрібно включати до складу господарюючого суб’єкта. Фактор часу є вирішальним, але не потрібно проводити реформи без експертного прозорого обговорення. Експерт зазначив, що Єдина комплексна стратегія розвитку сільського господарства та сільських територій на 2015–2020 роки щодо лісового господарства не містить попередніх пропозицій експертів, що долучались до її розробки.

О. Сторчоус зазначив, що до залучення юристів у процес реформування необхідно підготувати економічне обґрунтування розглянутих моделей.

Ю.М. Марчук зазначив, що рівень бюджетного фінансування лісового господарства є найнижчим за всі роки Незалежності України. На жаль, не можна покласти витрати на ведення лісового господарства Херсонської області на собівартість лісового господарства Житомирської області. Робоча група, створена при Держлісагентстві, рекомендувала запровадження пілотних проектів з метою опрацювання механізмів створення лісогосподарських об’єднань. Лісогосподарська корпорація не зможе вирішити всі проблемні питання ведення лісового господарства. Без бюджетного фінансування нормальне функціонування лісових підприємств півдня та сходу неможливе.

О. Слензак зазначив, що обговорення реформування повинно бути публічним із запрошенням усіх зацікавлених сторін. У східних та південних регіонах України як регіонах, де лісове господарство не орієнтоване на прибуток, запропоновано розробити окрему програму для отримання бюджетного фінансування лісогосподарської діяльності. Потрібно обрати оптимальний варіант господарюючого суб’єкта. Також запропонував порушити питання про виключення з лісової економіки підприємства півдня та сходу.

Я.В. Краснопольський зазначив, що існує заборона щодо розробки нових програм. Мінагрополітики спільно з Держлісагентством до останнього вносили пропозиції щодо необхідного фінансування лісової галузі. Ці пропозиції були обговорені як в Мінфіні, так і у Комітеті з питань бюджету Верховної Ради України в ніч перед голосуванням Закону України про державний бюджет на 2016 рік. Однак при розподілі бюджетного фінансування наприкінці року не  було взято до уваги важливість лісового господарства для екологічної безпеки держави. Зважаючи на це, перший заступник Міністра наголосив на досить важливому процесі реформування інституційної структури для забезпечення стабільності лісового господарства та незалежності від політичних коливань. На його думку, більш логічним є перерозподіл коштів всередині створеної господарської структури.

Крім того, перший заступник Міністра акцентував увагу на листі Світового банку, в якому висловлені зауваження до процесу підготовки та стану реформування лісового сектору. Для міністерства важливо знайти спільну позицію щодо вирішення питань у лісовому секторі.

Краснопольський Я.В. зазначив, що під час розмови Директор Світового банку у справах Білорусі, Молдови та України, Європи та Центральної Азії Чімяо Фан запевнив про підписання листа, а не додатків. На жаль, є питання щодо використання змісту додатків у політичному аспекті.

М. Попков погодився з тим, що Директором Світового банку Чімяо Фаном підписувався лист, а не додатки, відповідальність за зміст яких несуть експерти.

Підсумовуючи результати наради, Я.В. Краснопольський зазначив про:

- необхідність розробки спільної позиції щодо зауважень експертів Світового банку та запропонував представникам Мінагрополітики, Держлісагентства, Світового банку та пану Ю.М. Марчуку узгодити спільну позицію щодо цих зауважень;

- експерти Світового банку не повинні брати участь у політичних протистояннях, що точаться навколо лісового господарства;

- у протокольному рішенні за результатами наради доцільно зазначити, що:

- при опрацюванні питання створення єдиного господарюючого суб’єкта взяти до відома пропозиції Світового банку;

- провести нараду юристів для узгодження позицій щодо створення єдиного господарюючого суб’єкта;

- зобов’язати Держлісагентство більш активно висвітлювати напрями своєї діяльності.

О. Слензак зазначив, що експерти Світового банку можуть надати експертні висновки щодо того чи іншого питання, але не можуть працювати над розробкою єдиного бачення проблеми. Запропонував перед тим, як організовувати нараду, ознайомитись із пропозиціями програми FLEG від Світового банку, які передавались у Держлісагенство і Мінагрополітики.

М. Попков висловив зауваження щодо розбіжності позиції Мінагрополітики з позицією експертів Світового банку стосовно окремих питань, висловлених у листі Світового банку.

Х.В. Юшкевич зазначила, що Концепція реформування лісового та мисливського господарства, яка була винесена на громадське обговорення з 18 травня по 18 червня 2015 року, розроблена без конкретних пропозицій щодо утворення суб’єкта господарювання. Вона затверджена попереднім складом Платформи реформ, яка складалась із 4 осіб. Що стосується презентації Головою Держлісагентства Концепції на колегії Мінагрополітики в жовтні 2015 року, то така Концепція доопрацьована оновленим складом Платформи реформ у зв’язку із кадровими змінами.

О. Листопад зазначив, що лісогосподарська корпорація однозначно повинна підпорядковуватись Кабінету Міністрів України.

Я.В. Краснопольський підкреслив, що Кабінет Міністрів України не управляє суб’єктами господарювання, крім того, існують законодавчі обмеження щодо втручання центрального органу виконавчої влади у господарську діяльність підпорядкованих підприємств. Зазначено, що керівник новоствореної структури буде призначений за конкурсом, що відбудеться у два етапи, відповідно до чинного законодавства.

Підсумовуючи проведену зустріч, усі учасники погодились із необхідністю конструктивної співпраці та вибору оптимальної моделі суб’єкта господарювання.

Протокол складений
головним спеціалістом сектору
міжнародних відносин Держлісагентства                                       Л.В. Поляковою

Протокол ПОГОДЖЕНО:

Перший заступник Міністра аграрної
політики та продовольства України                                              Я.В. Краснопольський

Голова Державного агентства
лісових ресурсів України                                                                              О.П. Ковальчук

Координатор програми FLEG,
Світовий банк                                                                                                     О.О. Слензак


У Херсоні чиновники та громадськість думають, де взяти гроші на лісників



Лісникам не платять зарплату, крім цього, немає коштів для виконання обов'язкових весняних заходів, у т.ч. садити нові насадження і гасити пожежі, пише "Гривня. Новий формат".

Заст. директора облдепартамента екології Микола Мартиненко запропонував написати відкритий лист Президенту України - «висвітлити проблематику, щоб вони розуміли, який крок зробили і до чого це може призвести».

«І залучити великий загал громадськості, зібрати велику кількість підписів. Продумати питання, як в соцмережах піднімати це питання.

Я тільки зараз почув це питання - раніше не знав, що така ситуація склалася », - сказав чиновник.

Начальник управління організації реагування на НС та цивільного захисту облУМЧС Херсонщини Олексій Єрьоменко каже: без лісників рятувальники з лісовими пожежами не впораються.

Не працюватимуть лісопожежні станції - не вийде «засікти» загоряння на початковій стадії.

Лісники приїжджають на пожежі раніше (хвилин за 5-10, а рятувальники - за 15, 20, 30 хв.). За цей час пожежа знищить набагато більші території.

Відповідно збиток буде набагато більше, ніж ті 50 млн. грн., які з держбюджету просять наші лісники.

Кожна обрубана гілка – загублене життя



У сосновому лісі в селі Бродецькому, що на Катеринопільщині, є дещо незвичний для цієї місцевості пам’ятник. Обабіч гранітної стели стоять два таких же дерева з обрубаними вітами і верхівками, що символізують собою втрачені людські життя у їхньому розквіті. На кожному з них – написи, як стверджують місцеві жителі, на стародавньому івриті.

Свого часу мені разом із сільськими головами, вчителями історії, місцевими краєзнавцями довелося працювати над історичними довідками населених пунктів району. Тож про історію цього пам’ятника знаю добре і хочу повідати його читачам газети, щоб ніколи не забували про одну з трагічних сторінок історії Другої світової війни, зокрема Голокосту, коли «вища арійська» раса сотнями тисяч знищувала євреїв, не жаліючи нікого: ні стариків, ні жінок, ні дітей.

Була неділя 22 червня 1941 року. Ще зранку день видався тихим і теплим. Звістка про війну дійшла до Бродецького опівдні цього ж дня. У село приїхали представники з району, провели мітинг, під час якого запевняли, що радянські війська не допустять ворога на рідну землю, а битимуть його на його ж території.

Але не так сталося, як гадалося. У серпні німецькі танки з’явилися від Катеринополя і просувалися на П’ятироту (село Калниболото Кіровоградської області). Їх було багато, і ніхто їм не заважав у пересуванні. 

На другий день із Катеринополя приїхали німці, зізвали сходку. Вибрали старосту і доручили йому з селян сформувати загін поліції, який би наводив порядок у селі. До цього загону потрапили люди, які бажали наживи, влади та почестей.

Село виявилося над німецьким стратегічним шляхом, який проходив біля Лисянки, потім – через Звенигородку, Єрки, Катеринопіль, Бродецьке на Ямпіль, Калниболото, Новоархангельськ і далі на південь. Це якраз і була Київська стара траса на південь. Шлях скрізь був ґрунтовий і не завжди його можна було успішно експлуатувати. Тому німці в кожному селі вздовж всього шляху наказали організувати з місцевих жителів дорожні бригади. В селі була сформована бригада з двадцяти п’яти осіб. 

На шляхові роботи німці пригнали велику колонію євреїв, в основному, з Катеринополя та Шполи, чоловіки та жінки переважно середнього та похилого віку, хоча серед них були дівчата й хлопці. Їх розмістили в сільському клубі, який займав приміщення колишньої церкви. Було їх близько триста осіб. Табір охоронявся озброєною охороною, яка гонила і пригонила з роботи. 

Наприкінці 1942-го – на початку 1943 року в таборі з’явився сипний тиф – спочатку поодинокі захворювання. Але через відсутність профілактичних і медичних засобів люди почали вмирати. Хоронили відразу в садку Петра Гнатюка, а потім викопали могилу на подвір’ї табору. Щодня шикували євреїв у шеренги, лікарі оглядали, виявлених хворих на тиф тягли до ями і тут же розстрілювали.

Тягнуть матір до ями, за нею – діти, тягнуть дітей – матері приймають смерть разом із дітьми. Коли хвороба вибралася в село, сталося найжахливіше.

Пізньої осені 1943 року село ще вдосвіта заполонили німці та поліцаї з Катеринополя і Звенигородки. Вони зупинилися в центрі села, щільним кільцем оточили будинок колишньої церкви з євреями і нікого не випускали. Взяли з них команду чоловіків, повели на піщаний пустир з боку села Вербовець і наказали там копати ями для розстрілу. Коли ями були готові, німці з поліцаями почали виводити з церкви групи по десять-двадцять осіб, проводили їх біля сільської ради, потім – по мосту через річку Вербівчик. Виводили на пустир, на якому зрідка тоді росла верба-шелюга з червоними пагонами. Зупиняли їх, не доводячи до ями десь за 50 чи 100 метрів, наказували повністю роздягтись, а потім – по п’ятеро голими під конвоєм вели до ями, над якою стояв німець-кат у прогумованому плащі й чоботях із довгими халявами. Він клав євреїв у яму рядами і зверху розстрілював, після цього давав команду вести до нього наступних п’ятьох осіб. І все це робилося на очах у всього села.

Але один сміливець (якраз у той момент, коли у складі чергової п’ятірки доходив уже майже до ями) вловив момент і кинувся тікати в напрямку села Шостаково. Пролунало кілька пострілів та грізних окриків «Стій!», та він не зупинився. За ним навздогінці за наказом німців кинулося кілька поліцаїв, але його вже не стало видно. Так його і не впіймали. Цей чоловік після війни жив у Ізраїлі, а його рідні – в Звенигородці.

Останньою була дівчинка років дванадцяти, яку один із односельців, нишпорячи по опустілому приміщенню церкви в пошуках наживи, знайшов під підлогою і передав німцям для розстрілу.

Цього дня було розстріляно і захоронено 243 особи. Жителі села, подивившись на це звірство, бігли й ховалися у свої двори і лише охали та хрестилися. Кожного не покидала думка: сьогодні так чинять з євреями, а завтра те ж саме може бути і з нами.

Згодом німці почали групуватися, бо наближалася Червона армія. Німці втікали в напрямку Румунії. З фронтів приходили хороші повідомлення, наші гнали фашистів, не давали їм відпочинку ні вдень, ні вночі.

Пройшли десятиліття з тих пір, однак ми не повинні забувати про тих, хто був розстріляний, закатований, спалений у печах крематоріїв нацистських концтаборів, тільки через те, що народився євреєм.

Василь Ходзіцький