ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

08 березня 2016

Полиция: что делать, если вы сбили животное?

Иллюстративное фото

В последнее время жители Латвии активно интересуются тем, как правильно действовать в случае, если автоводитель сбил животное, - сообщили в Государственной полиции. Поводом для беспокойства, вероятно, стал замеченный в конце февраля в центре Риги автомобиль-внедорожник, в переднем бампере которого застряла сбитая косуля.


Как уже сообщалось, водитель автомобиля пояснил, что столкновение произошло в районе Энгуре на трассе Слока-Талси. Мужчина ехал в сторону Риги, как вдруг на дорогу выбежала стая косуль. Водитель почувствовал легкий удар, но решил, что серьезного столкновения не произошло, и все животные остались целы, поэтому продолжил путь, даже не останавливаясь. Сбитую косулю он заметил уже в Риге, когда на это обратили внимание другие участники движения. Животное он отвез в лес, после чего обратился к страховщикам. Полиции об инциденте мужчина не сообщил.
Не смотря на это, полиция сумела выяснить личность водителя автомобиля, ездившего с застрявшим в бампере трупом косули, и выписала ему минимальный штраф в размере 70 евро, сообщает BNS.
Напоминаем, что дорожно-транспортное происшествие трактуется законом как несчастный случай на дороге с участием, по крайней мере, одного транспортного средства, в результате которого: пострадал или погиб человек; нанесён ущерб имуществу физического или юридического лица или окружающей среде; произошло любое другое происшествие с участием транспортного средства, например, было сбито животное. Закон также предусматривает, что после столкновения с животным, его запрещено увозить с места происшествия.
В случае, если автоводитель сбил животное (вне зависимости от того, дикое оно или домашнее), ему ни в коем случае нельзя покидать место происшествия, потому как данный инцидент рассматривается как дорожно-транспортное происшествие.
Реклама
Правоохранительные органы информируют о случившемся соответствующие компетентные организации, которые, в свою очередь, в случае необходимости оказывают помощь животному или передают его на утилизацию.
Согласно статистике Государственной полиции,
в 2014 году на дорогах зарегистрировано 274 несчастных случая, в которых пострадали животные.
В 2015 году их количество незначительно увеличилось, произошли 302 аварии.
В течение первых двух месяцев этого года зарегистрированы 35 дорожно-транспортных происшествий, в результате которых пострадали или погибли животные. Но эти цифры не отражают реальную ситуацию, так как многие автоводители не сообщают о столкновением с животным, считают в Государственной полиции.
В случае, если автоводитель сбил или заметил на дороге уже сбитое животное, ему следует сообщить в полицию по телефону 110.
Чем раньше о произошедшем узнают представители правоохранительных органов, тем меньше вероятность того, что произойдёт ещё одно ДТП.
Государственная полиция также призывает автоводителей быть предельно осторожными и внимательно следить за дорожными знаками, которые информируют о возможном появлении диких животных на соответствующих участках дороги. Также автоводителям, заметившим приближающихся к дороге диких животных, следует снизить скорость движения, так как поведение животных непрогнозируемо.
Напоминаем, что за оставление места ДТП с нарушением установленного законом порядка полагается штраф на сумму от 70 до 100 евро.

http://rus.tvnet.lv/novosti/obschjestvo/319299-policija_chto_djelat_jesli_vi_sbili_zhivotnoje

На Запоріжжі очищатимуть ліси мобільною щепорізкою і зароблятимуть на трісках 600 тис. гривень


У Пологівському лісництві Запорізької області почали очищати ліс мобільною щепорізкою і виготовляти тріску для твердопаливних котлів.

Спеціальний пристрій для переробки залишків стовбурів і гілок у екологічно чисте паливо на підприємстві з’явився місяць тому, передає ТВ-5.

Як зазначає головний механік Пологівського лісомисливського господарства Олег Корж, щепорізка зручна у експлуатації і працює з деревом будь-якої породи.

«Причепивши мобільну установку до трактора, можна виїхати в ліс і порубкові залишки прибирати не спалюючи, - наголошує фахівець. – Таким чином, і ліс очищується, і господарство отримує додатковий прибуток».
Згідно з попередніми підрахунками, за допомогою щепорізки лісництво зможе заробити близько шестисот тисяч гривень за сезон. «Установка за місяць переробила 300 кубів деревини, - пояснюють фахівці, - А один кубометр тріски зараз коштує 160 гривень».

Розмір дерев'яних трісок можна регулювати у межах від двох до 15-ти сантиметрів.

За словами працівників лісового господарства, попит на сировину вже є. «На відміну від звичайної печі у твердопаливних котлах деревна тріска горить довго, - наголошують фахівці. - Двох відер вистачає на 3-4 години».

Наразі мобільна щепорізка дозволила лісництву відмовитись від газу, перейти на біопаливо власного виробництва та заощаджувати десятки тисяч гривень. В перспективі на підприємстві планують закупити спеціальне обладнання для виробництва паливних брикетів з деревних відходів.

Ялина Європейська має право на життя в Поліських лісах





Початок нинішнього століття характеризується погіршенням екологічного стану внаслідок глобальних змін клімату та підвищення антропогенного навантаження на лісові екосистеми. Збереження цілісності та біологічного різноманіття лісів, підтримка і підвищення стійкості та продуктивності деревостанів стають першочерговими для сталого розвитку лісового господарства в умовах погіршення стану навколишнього середовища.

Серед лісотворних порід Новгород-Сіверського Полісся ялина європейська посідає важливе місце. Порода відрізняється швидким ростом, високою продуктивністю, інтенсивним природним поновленням, порівняно легко культивується та має цінну деревину.

Проте ялина виявилася нестійкою до тривалої ґрунтової і повітряної посухи. Аномально спекотний вегетаційний період 2010 року призвів до погіршення санітарного стану, ослаблення та масового всихання середньовікових та старшого віку ялинових насаджень. Протягом 2010–2013 рр. осередки всихання ялинових деревостанів у Новгород-Сіверському Поліссі виявлено на площі 748 га (22% загальної площі ялинників).

Всихання дерев ялини під час посухи обумовлене тепловим і водним стресом у хвої та стовбурі дерева, їх зневодненням, перегріванням та порушенням механізму транспорту вологи від кореня внаслідок градієнта температури. Коренева система у випадку, коли ґрунт ще холодний, а хвоя дерева зазнає підвищеного сонячного опромінення та нагрівання внаслідок дії розжарених повітряних мас, не здатна в належній кількості забезпечити крону необхідною вологою. Брак вологи знижується до згубних рівнів для нормального функціонування та підтримання життєздатності дерев, що викликає їх всихання.



Дослідження фізіології всихаючих дерев ялини, проведені Н. І. Федоровим та В. В. Сарнацьким (2001), виявили істотний вплив посухи на зміни і порушення функціонування смоловидільної системи з місцевим засмоленням та блокуванням провідних і запасних тканин стовбуру. Під час тривалого недостатнього вологозабезпечення клітини, що утворюють смоляний хід, починають відмирати, що призводить до руйнування смоляних ходів. При цьому вивільняється смола, яка закупорює елементи провідної системи і виділяється на поверхні стовбура через розтріскування кори у вигляді крапельних або суцільних патьоків. 
Дехто помилково пов’язує їх з пошкодженням короїдами, проте шкідники до їх появи не мають жодного відношення. Ці ознаки можуть служити для ранньої діагностики незворотного порушення санітарного стану дерев. Смолові закупорки зумовлюють порушення відтоку поживних речовин у стовбурі дерева і до кореневої системи та зниження біологічної стійкості. Хвоя уражених дерев залишається зеленою навіть після опадання кори, оскільки заболонна частина стовбура не пошкоджується і забезпечує безперешкодне надходження вологи з поживними речовинами до крони, певний час забезпечуючи її функціонування. Хвоя опадає значно пізніше від появи ознак відшаровування кори, через 1–3 місяці і більше.
Проведений нами аналіз вологості деревини підтверджує те, що в осередках всихання втрату життєздатності дерев ялини європейської зумовив загальний вологодефіцит під час аномальної посухи. В нормі середній показник відносної вологості деревини життєздатних, без ознак ослаблення, дерев ялини становить близько 50%. В осередках всихання втрачали життєздатність екземпляри, в яких середня вологість деревини знижувалася нижче 33%. Життєздатними залишилися дерева нижчих ступенів товщини IV–V класів росту за Крафтом. 
До виникнення і поширення процесів всихання в насадженні ці дерева перебували у дуже ослабленому стані, пригнічені панівними деревами. Вони росли в умовах жорсткої конкуренції, одним із наслідків якої була недостатня вологість. На час розповсюдження осередку всихання середнє значення відносної вологості їх деревини становила 40–33%. Менші вимоги до зволоження дали їм змогу не втратити життєздатність в умовах загального вологодефіциту.
Наші дослідження підтверджують істотний вплив участі ялини європейської у складі насаджень за запасом на сприйнятливість їх до всихання. Частка всихання деревостанів різко зростає з перевищенням 8 одиниць участі ялини у їх складі за запасом. Мішані насадження з участю у складі ялини європейської є найбільш стійкими до впливу несприятливих факторів навколишнього середовища. Згідно з аналізом структури ялинників, які зазнали всихання, встановлено, що зі зменшенням частки ялини європейської у складі біологічна стійкість насадження зростає.



У зв’язку з великими обсягами всихання ялинових деревостанів державні лісогосподарські підприємства почали повністю відмовлятися від вирощування ялини. Проте слід зазначити, що до моменту впливу екстремальної посухи ялинники добре росли і накопичували чималий запас стовбурової деревини. Тобто вирощування ялини європейської як головної породи в умовах сугрудів було доцільним з економічної і лісівничої точок зору. Лише аномалії клімату та сприйнятливість ялини до повітряної і ґрунтової посухи зумовили відмирання ялинників. 
Помилкою лісогосподарської діяльності у минулому було те, що створювалися переважно монокультури ялини. Під час та після Другої світової війни великі об’єми лісозаготівлі призвели до вирубки лісів на значних площах. Потреба в їх швидкому відновленні призвела до формування великої кількості насаджень спрощеної структури, одновікових, чистих за складом деревостанів з порушеною біологічною стійкістю, у тому числі і ялинників.



За даними досліджень, в екстремально посушливих умовах зберігали свою біологічну стійкість мішані насадження з невеликою часткою у складі ялини європейської. В умовах вологих і свіжих сугрудів високу життє­здатність під час посухи мали мішані насадження з часткою ялини до 4-х одиниць за запасом.

В умовах періодичної посушливості клімату необхідно забезпечити вирощування швидкорослих високопродуктивних стійких мішаних насаджень відповідно до типу лісорослинних умов. Ялину можна вводити до складу культур у вологих сугрудах в якості домішки (10–40% від складу) для підвищення продуктивності та збереження біо­різноманіття лісів. Головною породою у складі створюваних лісових культур має бути сосна звичайна,  допоміжною – дуб звичайний. Доцільне введення до їх складу інших супутніх порід, таких як липа дрібнолиста, дуб червоний, клен гостролистий, береза повисла, що підвищує біологічну стійкість насадження. Добре поєднуються ялиново-соснові культури з модриною європейською. Мішані культури, створені відповідно до лісорослинних умов, більш стійкі до змін природно-кліматичних факторів, мають високу приживлюваність та життєздатність.

Більше половини площ ялинників регіону є молодняками, які є переважно чистими за складом. Тому в них необхідне проведення рубок догляду, спрямованих на їх переформування у мішані насадження. Збереження біологічної стійкості ялинників необхідно досягати збільшенням в їх складі частки інших господарсько-цінних деревних порід.

Застосування комплексу цих лісогосподарських заходів дозволить зберегти ялину європейську у складі лісів для наших нащадків. Ми не можемо допустити, щоб це гарне і вічнозелене дерево зустрічалося лише на сторінках книжок та в розповідях людей старшого покоління.

Ігор Порохняч,
молодший науковий співробітник
ДП «Новгород-Сіверська лісова науково-дослідна станція»
http://bilahata.net/kimnaty/navkolo/yalyna-evropejska-maje-pravo-na-zhyttya-v-poliskyh-lisah.html

На Волині просять ввести мораторій на санітарну рубку лісів




Оскільки часто санітарна рубка лісів є прикриттям для комерційної заготівлі лісу та завдає шкоди тваринам, внесеним до Червоної книги, ввести мораторій на санітарну рубку лісів екологи просять депутатів Волиньради.

Про це йшлося під час засідання постійної комісії обласної ради з питань екології, раціонального використання природних ресурсів 4 березня.

Члени комісії розглянули звернення Київського еколого-культурного центру щодо екологічних проблем на територіях об’єктів природо заповідного фонду місцевого значення.

«У травні 2015 року був прийнятий дуже важливий природоохоронний закон «Про внесення змiн до деяких законодавчих aктів України щодо охорони бiорiзноманiття», завдяки якому були забороненi caнітарні рубки лiсу в заповiдних зонах об'єктiв природно- заповiдного фонду загальнодержавного значення - бiосферних заповiдникiв та нацiональних паркiв.

Рубки лiсу, i насамперед сантарні, як i очищення лiсу вiд захаращеності, завдають величезної шкоди видам тварин, рослин i грибiв, занесених до Червоної книги України та Списку Бернської конвенцiї», - йдеться у зверненні.

Автори документа звертають увагу на тривожну ситуацію, що склалася з рубками в об’єктах ПЗФ, де проводяться санітарні та інші рубки. Так, торік у Волинській області суцільні санітарні рубки були заплановані на 600 гектарах заповідних об’єктів.

«У результатi суцiльних санiтарних рубок, якi часто є звичайним прикриттям для комерційної заготiвлi лiсу, об’єкти природно-заповiдного фонду втрачають свою екологiчну цiннiсть i по cyтi вже не виконують своєї ролi з охорони бiорiзноманiття. Так, зі 1З8 українських територiй програми IBA (Important Bird Area - мiжнародна програма з охорони оселищ птахiв) 38 територiй (28%), через рiзнi суцiльнi рубки лiсу втрачають свою екологiчну цінність», - йдеться у зверненні.

Отже, депутатів Волиньради просять, за прикладом Київської облради, розробити та ухвалити проект рішення, що заборонятиме санітарні рубки, насамперед суцiльнi, в таких об’єктах ПЗФ, як заказники, заповідні урочища та пам’ятки природи.

Водночас, у листі Державної екологічної інспекції у Волинській області першому заступнику голови облради щодо цього питання йдеться, що протягом 11 мiсяцiв 2015 року Держекоінспекція провела 636 перевірок, до адмінвідповідальності притягнули 744 особи, наклали адміністративних штрафів на суму 101 123 гривні, нараховано збитків на суму 2 671 876 гривень.

Так, під час проведення перевірок Держекоінспекцією, встановили, що ДП «Цуманське ЛГ» та Шацький національний природний парк проводили лісогосподарські та санітарно-оздоровчі рубки за відсутності лімітів та дозволів. Цим підприємствам виставили претензії на добровільне відшкодування заподіяної шкоди у розмірі: ДП «Цуманське ЛГ» - 109 тисяч гривень (сплачено), Шацький національний природний парк – 11,7 мільйона гривень.

Своєю чергою, зі слів представників керівництва ВОУЛМГ, два роки тому санітарні рубки лісів законодавчо прирівняли до спеціального використання лісових ресурсів, що, мовляв, унеможливило утримання в належному стані лісові насадження на території об’єктів ПЗФ. Нараз 52 тисячі гектарів лісу потребують санітарних заходів, з них 30% - об’єкти ПЗФ. Вже впродовж трьох років санітарних рубок на об’єктах ПЗФ практично не здійснюють. Тому позиція ВОУЛМГ полягає у тому, що питання, підняте у зверненні – не на часі. Волинське ОУЛМГ вважає недоцiльним введення мораторiю на проведення санiтарно-оздоровчих заходiв в лiсах ПЗФ мiсцевого значення, «оскiльки це неминуче призведе до загострення лiсопатологiчної ситуацii в цiлому в лiсах областi».

Сьогодні 11:36

Головне управління ДСНС України у Харківській області попереджає: випалювати суху траву небезпечно!


За минулу добу на території Харківської області сталося 7 пожеж, пов’язаних з горінням сухої трави, сміття, очерету та хвойної підстилки. Сумарна площа горіння склала близько 1,2 гектарів. Усі пожежі виникли через необережне поводження з вогнем або занесення відкритого джерела вогню. В минулому році вже траплялись випадки пожеж, на яких через спалювання очерету та сухої трави вогонь перекидався на будівлі.

Так найбільша пожежа трапилась у с. Південий Харківського району області. Там, по
вулиці Комунальна, на відкритій території горіла суха трава. Площа пожежі склала близько 500 квадратних метрів. Завдяки оперативному прибуттю рятувальних підрозділів пожежу вдалося швидко загасити, не давши їй розповсюдитись до житлових будинків.

Головне управління ДСНС України у Харківській області звертається до громадян:

Шановні мешканці Харкова та області! Спалювання сухої трави, сміття, підпалювання очерету небезпечно для вашого життя. Вогонь може перекинутись на будівлі, ліси, опори електромереж, газові підстанції та газові мережі. Будьте вкрай обережними під час поводження з відкритим вогнем!
ГУ ДСНС у Харківській області
08.03.2016

Жителей Цюрупинска приглашают высаживать лес



Мэр Цюрупинска совместно с лесниками лесохотхоза планируют повторить прошлогоднюю массовую акцию по высадке леса в Цюрупинске. Как сообщает «Олешье онлайн», в прошлый раз в акции участвовали школьники, волонтеры, работники культуры, милиции, прокуратуры, чиновники, депутаты, общественники и др. Мероприятие состоится 20 марта, точное время и места для сбора сообщат дополнительно.


По материалам: 0552.ua
Дата публікації 08.03.2016 


Из-за бюрократии эстонские браконьеры могут уклониться от ответственности

БК, Таллинн, 08.03.2016

Браконьеры в Эстонии, застрелившие в начале 2016 года Выруском уезда двух взрослых лосей — самца и беременную самку, могут уйти от ответственности, поскольку охотники не вызывали на вскрытие лосей инспектора природоохранной инспекции, и потому пулю редкого калибра невозможно использовать в качестве улики, пишет LETA/BNS.

"При вскрытии лосей и при обнаружении пули присутствовали 20 охотников, однако это ничего не значит. На месте должен был находиться кто-то из инспекторов, однако мы этого не учли. Мы все обрадовались, что обнаружили пулю, а это было ошибкой",- сказал в понедельник BNS вице-председатель Общества охотников Вырумаа Тоомас Каун.

Пресс-секретарь природоохранной инспекции сказал BNS, что дело о погибших лосях произведено наполовину. "Особенно хороших перспектив в настоящий момент не видим, но в любом случае дело будем продолжать", — сказал пресс-секретарь.

9-10 января браконьеры застрелили в волости Сымерпалу Выруского уезда двух взрослых лосей самца и беременную самку, обе туши лежали неподалеку друг от друга, в одной из туш пуля была обнаружена редкого употребляемого калибра — 6,5, по словам Кауна, пуля редкого калибра могла бы помочь в задержании преступников.

Лосей убили, скорее всего, в ночь на субботу в районе Хыримо в охотничьих угодьях Сымерпалу, в сотне метров от лесной дороги, в зарослях тростника на вырубке. Как сообщил исполнительный директор Эстонского общества охотников (EJS) Тынис Кортс, самец и самка с двумя эмбрионами лежали на расстоянии нескольких десятках метров друг от друга. «При вскрытии в одном из них нашли пулю калибра 6,5. Это редкий калибр, который мало используется в Эстонии, это одна из зацепок, которые помогут поймать браконьеров», — сказал он.

Охотники волости Сымерпалу нашли убитых лосей во время обхода леса в первой половине дня в воскресенье. «В Эстонии сезон охоты на лося длится с 15 сентября по 15 декабря, таким образом, это не охота, а браконьерство или, что еще хуже, просто безжалостное убийство», — сказал Кортс.

Заместитель председателя правления Вырумааского общества охотников Тоомас Каун осудил этот поступок от лица охотников как Сымерпалу, так и всего Вируского уезда и назвал его «верхом наглости». По его словам, это очередной вызов как инспекции окружающей среды, так и законопослушным охотникам.

Кортс также назвал этот поступок недопустимым. «Он нарушает как закон, так и хороший тон охоты. Совершивших этот поступок нужно непременно найти и привлечь к суду. Это преступление. Охотники сделают все возможное, чтобы убийцы были наказаны по закону», — сказал Кортс.

По инициативе EJS в 2014 году была принят этический кодекс охотников, где впервые в Эстонии прописаны этические вопросы охоты. Вырумааское общество охотников является членом EJS.

По словам Кортса, в Сымерпалу и раньше происходили подобные отвратительные случаи. Примерно год назад в том же районе убили взрослого лося, убийцы оставили на снегу следы ATV и внедорожника, но их не поймали. На самом деле, охотники более-менее знали, кто это сделал, но официальные власти не смогли доказать факт браконьерства.

Вітання Голови Держлісагентства з 8 Березня!


Милі, красиві, мудрі, чарівні, кохані!

Прийміть сердечні вітання з нагоди чудового весняного свята!

Все найсвітліше, що є у нашому житті, пов’язане з Жінкою – берегинею роду людського, але у наш стрімкий час вона не лише народжує дітей та опікується родиною. Сьогодні її  активна життєва позиція впливає на економічні,  наукові,  політичні, гуманітарні,  екологічні процеси, вона  бере участь у формуванні морально-етичних та громадянських засад суспільства.

Чарівні жінки-професіонали є справжньою окрасою  і лісової галузі, тому від імені всього чоловічого колективу бажаю Вам міцного здоров'я, щастя, гармонії, добра, любові. Нехай у Вашому домі панують спокій та добробут, а Ваші серця будуть зігріті теплом та повагою рідних і близьких.     Нехай оминають Вас негаразди, а всі життєві труднощі візьмуть на свої плечі люблячі чоловіки.

Бажаю натхнення для нових успіхів, високих злетів  та життєвих перемог!

З повагою,
Голова Держлісагентства
Олександр Ковальчук

http://dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/publish/article?art_id=164860&cat_id=32888

Чернігівщина: півстоліття з городнянськими лісами

Здається, ніби це недавно було: молодим лісівником почав свою трудову біографію у Городнянських лісах Федір Ілліч Ханін. а минуло з того дня ціле півстоліття!


І от сьогодні, коли вісімдесятий рік стукає в серце і спомини, згадуються ті далекі п’ятдесяті роки минулого століття, коли на базі декотрих колгоспів засновувалися лісництва — Моложавське, Невклянське, багато інших.

Ті роки Федір Ілліч згадує як найбільш клопітні — у таких лісництвах потрібно було, як мовиться, починати з нуля, готувати лісівничі кадри, заліснювати величезні території, прокладати лісові просіки. Одним словом, започатковувати ліси, які нині верховіттями сосон сягають неба.

Федора Ілліча позаочі називають патріархом лісівничої справи. Бо й справді, ніхто більше не знає про ліси, ніж він. І ось тому в городнянському учнівському лісництві юні піклувальники лісу з великою увагою дослухаються до порад Федора Ілліча, розпитують його про ті минулі десятиліття, які довелося йому пережити разом із рідним лісом.


На день свого вісімдесятиліття він прийматиме щедрі привітання і подарунки. Та найдорожчим для нього буде той подарунок, який за околицею в Городні простягається на сотні кілометрів — його ліс.

Микола ТИЩЕНКО
08 березня 2016

http://www.sknews.net/chernihivschyna-pivstolittya-z-horodnyanskymy-lisamy/

Охоронюваним територіям Брестчини загрожують транскордонні пожежі


06 березня 2016

У минулому сезоні Україна стала вельми вогненебезпечним сусідом: на прикордонних з Білоруссю землях з липня по вересень буйно горіли торфовища і ліси. Двосторонньої угоди щодо профілактики та гасіння природних пожеж у Білорусі з Україною немає. Кордон з Україною у нас тільки по лісфонду становить 590 км, з них в Брестській області - близько 350.

«Тільки в Столінського районі чотири великих природних пожежі з території України зайшло, і нам великі сили і засоби довелося задіяти, щоб їх загасити», - повідомив головний лісничий Брестського державного виробничого лісогосподарського об'єднання Олександр Матюшевскій.

Тому Мінлісгосп і Державний прикордонний комітет розробили проект додаткового протипожежного облаштування прикордонних територій. Складнощі виникли саме в Брестській області: в Брестському і Поліському лісгоспах. Заплановані там протипожежні розриви і канали потрапляють на території республіканських заказників «Прибузьке Полісся» і «Ольманскіе болота», де вести такі роботи неприпустимо в принципі. Вихід із ситуації шукали на нараді за участю першого заступника міністра лісового господарства Олександра Кулика та заступника міністра природних ресурсів і охорони навколишнього середовища Ігоря Качанівського, яке пройшло на базі Брестського і Поліського лісгоспів.

«У «Прибузькому Поліссі» вирішили додатково нічого не вирубувати і не будувати, - пояснює Олександр Матюшевскій. - Будемо прив'язуватися до того, що вже зробили прикордонники, коли проводили роботи по створенню рубежів охорони, і облаштовувати їх як протипожежні бар'єри. Це не на самому кордоні, а на видаленні 1-1,5 км. Є смуга шириною 25 метрів розчищена. Ми задіємо ці рубежі, щоб не допустити транскордонних пожеж ».

Складніше ситуація з заказником «Ольманскіе болота». Будь-яке серйозне втручання людини (наприклад, будівництво протипожежних водойм) загрожує зміною гідрологічного режиму. «Перед тим як в заказнику почнуть вестися роботи, там дуже ретельно попрацює наука, - обіцяє начальник відділу Брестського обласного комітету природних ресурсів і охорони навколишнього середовища Володимир Ревяко. - Вчені проведуть дослідження, і на основі їх укладення буде розроблений окремий проект з облаштування водойм з обов'язковим проходженням екологічної експертизи ».

Ольманскіе болота - найбільший в Європі комплекс верхових, перехідних і низинних боліт, що зберігся до наших днів в природному стані. У білоруській частині Ольманскіх боліт на території Столінського району створено однойменний республіканський ландшафтний заказник площею 94 219 га. Заказник має статус водно-болотного угіддя міжнародного значення (Рамсарської території) і ключовий орнітологічної території. Місце розміщення колишнього секретного авіаційного полігону «Мерлінського». Саме на місці цього полігону минулим посушливим літом вирували великі природні пожежі. Південна межа заказника проходить по державному кордоні з Україною.

Республіканський ландшафтний заказник «Прибузьке Полісся» створено в 2003 році. Тоді ж на базі заказника оголошений біосферний резерват «Прибузьке Полісся», площа якого значно більше площі заказника і займає всю південну частину Брестського району. Резерват «Прибузьке Полісся» удостоївся офіційного статусу біосферного резервату ЮНЕСКО в 2004 році. У 2012 році отримав офіційне підтвердження свого статусу на міжнародному рівні транскордонний тристоронній біосферний резерват «Західне Полісся». Його ядром став ГПУ «Республіканський заказник" Прибузьке Полісся "» в Білорусі, Поліський національний парк в Польщі і Шацький національний парк в Україні. Заказник межує з Україною на протязі близько 30 км.

http://www.vb.by/econom/goseconimic/pojary_ugroza_lesu_ukraina.html