Проект рішення Всеукраїнського круглого столу «Правовий режим полезахисних лісових смуг. Хто реальний господар?

Проект

РІШЕННЯ

Всеукраїнського круглого столу

«Правовий режим полезахисних лісових смуг. Хто реальний господар?»

(Київ, 11 березня 2016 року)

11 березня 2016 року в м. Києві Навчально-науковим інститутом лісового і садово-паркового господарства Національного університету біоресурсів і природокористування України на базі кафедр лісової меліорації і оптимізації лісоаграрних ландшафтів та кафедри дендрології і лісової селекції, громадською організацією «Незалежне експертне партнерство» проведено Всеукраїнський круглий стіл, на якому обговорювались актуальні проблеми полезахисного лісорозведення, законодавчо-нормативного забезпечення імплементації Концепції розвитку агролісомеліорації в Україні, збереження, охорони та ведення господарства в полезахисних лісових смугах.

У роботі круглого столу взяли участь народні депутати України, відповідальні працівники секретаріатів комітетів Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи; з питань аграрної політики та земельних відносин; представники Міністерства аграрної політики і продовольства України; Міністерства екології і природних ресурсів України; Міністерства юстиції України; Державного агентства лісових ресурсів України; Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру; керівники департаментів агропромислового розвитку та екології обласних державних адміністрацій; представники громадської спілки "Аграрний союз України"; асоціації фермерів та приватних землевласників; асоціації сільських та селищних Рад; Світового банку; міжнародних організацій; науковці, освітяни та представники засобів масової інформації. Учасники круглого столу представили різні точки зору на сучасний стан полезахисного лісорозведення, законодавчо-нормативне забезпечення імплементації Концепції розвитку агролісомеліорації в Україні, лісомеліоративної освіти і науки.
У результаті обговорення наукових доповідей, обміну думками з проблем полезахисного лісорозведення, сталого розвитку аграрного сектору, учасники круглого столу приймають наступні рекомендації:

1. Рекомендувати Міністерству аграрної політики і продовольства України, комітетам Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи; з питань аграрної політики та земельних відносин законодавчо визначити статус полезахисних лісових смуг, як основних засобів сільськогосподарського виробництва та статус земель під ними.

2. Порушити клопотання перед Кабінетом Міністрів України (Міністерством фінансів України) при підготовці Бюджетного Кодексу на 2016-2017 рік і узгодженні його з відповідними комітетами Верховної Ради передбачити виділення необхідних коштів на потреби полезахисного та захисного лісорозведення.

3. Рекомендувати Міністерству аграрної політики і продовольства України, Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України у процесі розвитку ринку землі передбачити механізми збереження полезахисних смуг, без права зміни цільового призначення земель під ними.

4. Просити Міністерство юстиції, Державне агентство лісових ресурсів України, комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи внести зміни до Кримінального кодексу України, в яких передбачити кримінальну відповідальність за збереження та переробку нелегально заготовленої деревини.

5. Запропонувати обласним державним адміністраціям (ОДА), територіальним органам Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру відповідно до ст. 122 Земельного кодексу України вирішити питання щодо закріплення полезахисних смуг:
– площею до 5 га – за фермерськими господарствами;
– в областях, де створені агролісгоспи – за даними лісгоспами;
– надати право місцевим громадам, створеним відповідно до рішення про децентралізацію влади, на передачу в довгострокову оренду полезахисних смуг землекористувачам.

6. Розробити нормативно-правову базу щодо використання та здійснення лісогосподарських заходів у полезахисних лісових смугах, які можуть виконувати створені відповідні госпрозрахункові підрозділи в сільськогосподарських підприємствах (як варіант, комунальні – на рівні районів), або шляхом укладання угод з держлісгоспами, що забезпечить виконання всіх обов’язкових заходів охорони, збереження та догляду за ними.

7. Запропонувати ОДА ввести в штатний розпис департаментів агропромислового розвитку спеціалістів з питань агролісомеліорації. Покласти на них координацію охорони, збереження та догляду за полезахисними лісовими смугами в області.

8. Запропонувати Міністерству аграрної політики і продовольства України внести зміни в «Єдину комплексну стратегію розвитку сільського господарства та сільських територій на 2015-2020 роки», в яких передбачити питання захисту земель від водної та вітрової ерозії й розвиток полезахисного лісорозведення, як одного з основних елементів захисту сільськогосподарських угідь.

9. Запропонувати Міністерству екології і природних ресурсів України, Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру внести зміни до Земельного кодексу України ст. 209 щодо можливості використання коштів, отриманих за зміну цільового призначення земель, на проведення інвентаризації полезахисних лісових смуг.

10. До визначеності статусу земель, зайнятих під полезахисними лісовими смугами, обласним державним адміністраціям, органам місцевого самоврядування, екологічній інспекції посилити охорону захисних лісових насаджень від самовільного вирубування та пошкодження.

11. Міністерству аграрної політики і продовольства України, Державному агентству лісових ресурсів України під час термінової розробки Державної програми “Ліси України до 2020р.”, врахувати рекомендації цього круглого столу щодо реалізації довгострокових основних напрямів, обсягів і державного фінансового забезпечення розвитку полезахисного та захисного лісорозведення із урахуванням міжнародних зобов’язань України.

12. Рекомендувати науковим центрам Національної академії аграрних наук України та Міністерства освіти і науки України (УкрНДІЛГА, НЛТУ України, НУБіП України тощо) під час опрацювання перспективних планів наукової роботи врахувати необхідність комплексного вирішення питань розвитку захисного лісорозведення, пов’язаних із створенням, реконструкцією, збереженням, охороною та веденням господарства в полезахисних лісових смугах та інших захисних насадженнях.

13. Вважати пріоритетними дослідження із розробки наукових біоекологічних і технологічних основ полезахисного лісорозведення. З метою ефективної діяльності агролісомеліоративної служби забезпечити підготовку висококваліфікованих фахівців-агролісомеліораторів.

14. Рекомендувати вищим навчальним закладам, які готують фахівців зі спеціальностей лісове господарство, агрономія, геодезія та землеустрій передбачити вивчення дисциплін агролісомеліоративного спрямування з віднесенням їх до блоку нормативних.

15. Систематично проводити агролісомеліоративний моніторинг лісоаграрних ландшафтів, який неодмінно має бути складовою державного екологічного моніторингу України.

16. Науковим установам і навчальним закладам, які займаються питаннями агролісомеліоративного спрямування, розробити для потреб виробництва науково-консультаційні, інформаційні та методичні рекомендації з питань захисного лісорозведення.

17. До засобів масової інформації - поінформувати широкі верстви населення про результати та рішення Всеукраїнського круглого столу.

18. Ініціативній групі з організації Всеукраїнського круглого столу до 20.03.2016 року узагальнити надані пропозиції та направити їх відповідним міністерствам, відомствам та ОДА.

Голова Оргкомітету, професор П. Лакида
Секретар, доцент В. Малюга

http://www.lesovod.org.ua/node/27977

Далі...

О внесении изменений в приказ Министерства аграрной политики и продовольствия Украины от 27 февраля 2012 года N 86

Министерство аграрной политики и продовольствия Украины
Приказ от 10.02.2016 № 37

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

НАКАЗ

10.02.2016

м. Київ

N 37

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
01 березня 2016 р. за N 316/28446

Про внесення змін до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 27 лютого 2012 року N 86

Відповідно до пункту 18 частини другої статті 18 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади", пункту 1 параграфа 37 глави 3 розділу 4 Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 року N 950 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09 листопада 2011 року N 1156), та пункту 3 розділу III Схеми спрямування і координації діяльності центральних органів виконавчої влади Кабінетом Міністрів України через відповідних членів Кабінету Міністрів України, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 року N 442,

НАКАЗУЮ:

1. Внести до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 27 лютого 2012 року N 86 "Про затвердження Порядку взаємодії Міністерства аграрної політики та продовольства України з центральними органами виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 березня 2012 року за N 415/20728 (із змінами), такі зміни:

1) пункт 2 виключити.

У зв'язку з цим пункти 3 - 8 вважати відповідно пунктами 2 - 7;

2) у пункті 2:

слова "Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України" замінити словами "Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів";

слова "Державного агентства земельних ресурсів України," виключити;

слова "та Державної інспекції сільського господарства України" виключити.

2. Затвердити Зміни до розділу I Порядку взаємодії Міністерства аграрної політики та продовольства України з центральними органами виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 27 лютого 2012 року N 86, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 березня 2012 року за N 415/20728 (далі - Зміни), що додаються.

3. Департаменту правової та законопроектної роботи забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування, крім абзацу четвертого підпункту 2 пункту 1 наказу та абзацу четвертого пункту 1, пункту 3 Змін, які набирають чинності після завершення заходів, пов'язаних з ліквідацією Державної інспекції сільського господарства України.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра - керівника апарату Гребенюк І. І.

Міністр

О. М. Павленко

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України
10 лютого 2016 року N 37

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
01 березня 2016 р. за N 316/28446

Зміни
до розділу I Порядку взаємодії Міністерства аграрної політики та продовольства України з центральними органами виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України

1. В абзаці другому пункту 1.1:

слова "Державною ветеринарною та фітосанітарною службою України" замінити словами "Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів";

слова "Державним агентством земельних ресурсів України," виключити;

слова "та Державної інспекції сільського господарства України" виключити.

2. Пункт 1.3 викласти в такій редакції:

"1.3. Відповідальними за взаємодію з ЦОВВ в Міністерстві є:

1) Департамент тваринництва - з Державним агентством рибного господарства України, Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в галузі ветеринарної медицини, у сфері державного нагляду (контролю) за племінною справою у тваринництві, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, Державним агентством лісових ресурсів України у сфері мисливського господарства;

2) Департамент землеробства та технічної політики в АПК - з Державним агентством лісових ресурсів України у сфері лісового господарства, Державною інспекцією сільського господарства України, Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у сферах карантину та захисту рослин, насінництва та розсадництва, охорони прав на сорти рослин;

3) Департамент продовольства - з Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у сферах попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення, безпечності та окремих показників якості харчових продуктів;

4) Департамент стратегії та економічного розвитку - з Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у сфері державного контролю за дотриманням законодавства про захист прав споживачів, у тому числі споживачів виробів з дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, і рекламу в цій сфері, дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;

5) Департамент фінансово-кредитної політики - з ЦОВВ з питань бюджетного планування та фінансування;

6) Департамент науково-освітнього забезпечення та розвитку підприємництва на селі - з Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері туризму та курортів;

7) Відділ міжнародної інтеграції в сфері технічного регулювання, санітарних та фітосанітарних заходів в АПК - з Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у сферах ринкового та метрологічного нагляду.".

3. У підпункті 2 пункту 1.3 слова "Державною інспекцією сільського господарства України" виключити.

Заступник директора Департаменту правової та законопроектної роботи

М. Ю. Дорофеєв

Далі...

За добу на Прикарпатті зловмисники вирубали ліс на суму понад 50 тисяч гривень

За останню добу на Косівщині, у Верховинському та Богородчанському районах зафіксовані випадки незаконної вирубки лісу. Заподіяна зловмисниками шкода становить понад 50 тисяч гривень.

Зокрема, встановлено, що самовільну порубку в селі Яблунька, урочище “Заломище” Богородчанського району здійснив 20-річний житель цього ж села. Він вчинив незаконну рубку 4 дерев породи ялина, завдавши місцевому лісництву збитків понад 23 тисячі гривень. На Верховинщині 8 дерев породисмерека загальною кубомасою 3,24 м. куб на власний розсуд зрубав 23-річний житель району. В результаті порубки завдано шкоди на суму близько2 0 тисяч гривень. В Косівському районі зафіксовано два факти незаконної порубки лісу. Перший випадок стався в Нижньоберезівському лісництві, де 37-річний житель села Космач здійснив самовільну рубку 3- х дерев породиялиця, завдавши збитків на суму понад 7 тисяч гривень. В іншому випадку 47-річний місцевий чоловік в лісовому масиві в селі Вербовець незаконно вирубав 2 смереки, інформуєСектор комунікації Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області.

Як з’ясувалося, правопорушники мали на меті продати деревину як будівельний матеріал. Цю лісопродукцію у них вилучено та повернуто на зберігання у лісові господарства.

В діях зловмисників вбачаються ознаки злочину, передбаченого ч.1 ст. 246 Кримінального кодексу України (незаконна порубка лісу). Санкція статті передбачає покарання штрафом від п’ятдесяти до ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією незаконно добутого.

12 Бер, 2016 19:05

http://www.galka.if.ua/za-dobu-na-prikarpatti-zlovmisniki-virubali-lis-na-sumu-ponad-50-tisyach-griven/

Далі...

На Житомирщині масово всихають хвойні насадження

09:44    12.03.2016

На Житомирщині масово всихають хвойні насадження. До того ж лісівники помітили, що характер протікання хвороби відмінний від відомого раніше, властивого для кореневої губки. Науковці наразі лише розводять руками та інших порад, як вчасно прибирати хворі дерева та створювати стійкі до хвороб насадження, - не дають.

«Нам, лісівникам, ця проблема болить більше, ніж будь-кому, - не стримує емоцій головний лісничий Городницького лісгоспу Леонтій Валєнкевич. – Ви уявляєте, як то: бачити, що насадження вмирають передчасно, не досягши віку стиглості, вмирають дуже швидко, втрачаючи економічну цінність. Ми ледь встигаємо прибирати хворі екземпляри, аби деревина не пропала зовсім та аби не допустити розповсюдження шкідника, а нам ще й повсякчас дорікають, що ми безжально знищуємо ліси. Та нам душа болить від того, що ми бачимо щодня!»

«Он погляньте зліва осередок всихання, а ось і з правого боку ділянка уражена,- ледь встигає Леонтій Михайлович показати нам проблемні квартали, поки ми їдемо УАЗиком лісовою дорогою. – Хвороба прогресує настільки швидко, що нерідко трапляються випадки, коли ми виявляємо осередки хворого лісу, проводимо обстеження, відводимо в рубку, а поки ці рубки проводяться, то виявляється, що площа ураження значно збільшилася і потрібно обстежувати знову.»

«Хвороба дійсно поширюється надзвичайно швидко, - підтверджує головний лісопатолог державного спеціалізованого лісозахисного підприємства «Вінницялісозахист» Олександр Болюх. – Перші осередки всихань хвойного лісу на території Житомирської області були помічені в 2011 році – їх ми нарахували близько 10. В 2012 році цих осередків було близько 100, в 2014 – понад 1000, а на сьогодні - їх маємо більше 10 000. І це дуже умовно, адже провести облік всіх хворих ділянок практично неможливо, тому що кількість їх збільшується мало не щодня.»

Основна гіпотеза, яку висувають науковці, щодо причин всихання говорить, що глобальні кліматичні зміни спричиняють ослаблення насаджень. Саме такі слабкі дерева і заселяє вершинний короїд – шкідник, який є перенощиком офіостомових грибів, котрі і є причиною «посиніння» деревини.

«Самка короїда – дуже плодюча,- продовжує Олександр Григорович, - вона має два основних покоління та сестринське, тобто може заселяти дерева як навесні так і кілька разів упродовж літа. Тому основна рекомендація лісівникам щодо способів боротьби з розповсюдженням хвороби полягає в тому, щоби вчасно виявляти уражені дерева та вчасно їх прибирати, обов’язково при цьому спалюючи порубкові рештки. Якщо ж не провести санітарні рубки в зимовий період – то в квітні-травні шкідники вилітають, заселяють нові території, і площа уражених насаджень таким чином відразу збільшується в 3-4 рази.»

«Підходити до цієї проблеми потрібно комплексно, - веде далі Леонтій Валенкевич. - Бо аж ніяк не можна упускати економічну складову. Тут вкрай важливо провести санітарні рубки до того, поки деревина не втратить свою ділову цінність. Бо якщо стовбур дерева посиніє – його можна реалізувати максимум як дрова. Від цього втрати несе не лише лісгосп, а й держава. Адже податок, сплачений підприємством від реалізації ділової деревини у 8-9 разів більший, ніж податок від реалізації такої ж кількості дров.

В цьому році в Городницькому лісгоспі уже обстежено і відведено під санітарні рубки 69 гектарів всихаючих хвойних насаджень.

«Набагато важче отримати дозвіл на проведення таких заходів у заказниках, зауважує головний лісничий підприємства, - адже на цих територіях ми не можемо проводити рубки, а хвороба, на жаль, їх не оминає. Лише в одному заказнику «Казява», що в Броницькому лісництві, на площі майже 10 гектарів сосна всихає. Якщо ж не прибрати ці дерева до весни – важко спрогнозувати наскільки пошириться хвороба».

Якщо з причинами всихання науковці якось визначилися, то з методами боротьби з цією хворобою поки що сутужно. Залишається лише сподіватися, що природа сама втрутиться в цей процес і чи то рослини пристосуються до нових кліматичних умов та не будуть ослаблюватися, чи, можливо, під впливом якихось факторів шкідники не матимуть таких сприятливих умов для розмноження – і хвороба відступить.

www.0412.ua

http://www.0412.ua/news/1152489

Ще раз про всихання хвойних

12.03.2016

           

           

            Те, що на Житомирщині масово всихають хвойні насадження – уже не новина. До того ж лісівники помітили, що характер протікання хвороби відмінний від відомого раніше, властивого для кореневої губки. Науковці наразі лише розводять руками та інших порад, як вчасно прибирати хворі дерева та створювати стійкі до хвороб насадження, - не дають.

«Нам, лісівникам, ця проблема болить більше, ніж будь-кому, - не стримує емоцій головний лісничий Городницького лісгоспу ЛеонтійВалєнкевич. – Ви уявляєте, як то: бачити, що насадження вмирають передчасно, не досягши віку стиглості, вмирають дуже швидко, втрачаючи економічну цінність. Ми ледь встигаємо прибирати хворі екземпляри, аби деревина не пропала зовсім та аби не допустити розповсюдження шкідника, а нам ще й повсякчас дорікають, що ми безжально знищуємо ліси. Та нам душа болить від того, що ми бачимо щодня!»

 «Хвороба дійсно поширюється надзвичайно швидко, - підтверджує головний лісопатолог державного спеціалізованого лісозахисного підприємства «Вінницялісозахист» Олександр Болюх. – Перші осередки всихань хвойного лісу на території Житомирської області були помічені в 2011 році – їх ми нарахували близько 10. У 2012 році цих осередків було близько 100, в 2014 – понад 1000, а на сьогодні  - їх маємо більше 10 000. І це дуже умовно, адже провести облік всіх хворих ділянок практично неможливо, тому що кількість їх збільшується мало не щодня.» 

Основна гіпотеза, яку висувають науковці, щодо причин всихання говорить, що глобальні кліматичні зміни спричиняють ослаблення насаджень. Саме такі слабкі дерева і заселяє вершинний короїд – шкідник, який є перенощиком офіостомових грибів, котрі  і є причиною «посиніння» деревини.

«Самка короїда – дуже плодюча,-  продовжує Олександр Григорович, - вона має два основних покоління та сестринське, тобто може заселяти дерева як навесні, так і кілька разів упродовж літа. Тому основна рекомендація лісівникам щодо способів боротьби з розповсюдженням хвороби полягає в тому, щоб вчасно виявляти уражені дерева та вчасно їх прибирати, обов’язково при цьому спалюючи порубкові рештки. Якщо ж не провести санітарні рубки в зимовий період – то в квітні-травні шкідники вилітають, заселяють нові території, і площа уражених насаджень таким чином відразу збільшується в 3-4 рази.»

«Підходити до цієї проблеми потрібно комплексно, -  веде далі Леонтій Валенкевич. - Бо аж ніяк не можна упускати економічну складову. Тут вкрай важливо провести санітарні рубки до того, поки деревина не втратить свою ділову цінність. Бо якщо стовбур дерева посиніє – його можна реалізувати максимум як дрова. Від цього втрати несе не лише лісгосп, а й держава. Адже податок, сплачений підприємством від реалізації ділової деревини у 8-9 разів більший, ніж податок від реалізації такої ж кількості дров.

У цьому році в Городницькому лісгоспі уже обстежено і відведено під санітарні рубки 69 гектарів всихаючих хвойних насаджень.

«Набагато важче отримати дозвіл на проведення таких заходів у заказниках, зауважує головний лісничий підприємства, - адже на цих територіях ми не можемо проводити рубки, а хвороба, на жаль, їх не оминає. Лише в одному заказнику «Казява», що в Броницькому лісництві, на площі майже 10 гектарів сосна всихає. Якщо ж не прибрати ці дерева до весни – важко спрогнозувати наскільки пошириться хвороба».

Якщо з причинами всихання науковці якось визначилися, то з методами боротьби з цією хворобою поки що сутужно. Залишається лише сподіватися, що природа сама втрутиться в цей процес і чи то рослини пристосуються до нових кліматичних умов та не будуть ослаблюватися, чи, можливо, під впливом якихось факторів шкідники не матимуть таких сприятливих умов для розмноження – і хвороба відступить.

Прес-служба Житомирського ОУЛМГ

http://dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/publish/article?art_id=165105&cat_id=32888

Далі...

Функціонування полезахисних лісових смуг потребує зміни законодавчої бази

11 березня в університеті розпочав свою роботу всеукраїнський круглий стіл, присвячений обговоренню правового режиму полезахисних лісових смуг. 

На запрошення організаторів – ННІ лісового і садово-паркового господарства, кафедри лісової меліорації і оптимізації лісоаграрних ландшафтів, кафедри дендрології та лісової селекції, ГО «Незалежне експертне партнерство» – участь у ньому взяли науковці, викладачі, представники профільного міністерства, обласних державних адміністрацій, обласних управлінь лісового і мисливського господарства Держлісагентства України, Асоціації сільських і селищних рад, Асоціації фермерів, авторитетних ЗМІ та виробничники. Під час доповідей і фахової дискусії вони спробували знайти відповідь на нагальне запитання, хто реальний господар полезахисних лісових смуг? 

Від імені 30-тисячного колективу університету загал привітав ректор Станіслав Ніколаєнко. Він зазначив, що тематикою круглого столу стало життєве питання, що стосується кожного, але, разом із тим, на сьогодні реального господаря лісосмуг немає. Причина – у державній невизначеності, земельній та адміністративній реформі. Власне це і змусило фахівців зібратися за круглим столом та звернутися до органів державної влади. Підсумком стане напрацювання відповідного звернення, тож нинішній захід поза увагою не залишиться, зазначив ректор. А значущість круглого столу ще раз підкреслює той факт, що проведені минулого року два саміти ООН були присвячені збереженню природи. Тож Станіслав Ніколаєнко закликав присутніх до діалогу та побажав усім плідної дискусії.

Вітання продовжив директор ННІ лісового і садово-паркового господарства Петро Лакида. Він наголосив, що проблема збереження лісосмуг є державною, адже ними вкриті близько півмільйона гектарів земель. А от питання їхнього підпорядкування залишається відкритим. Тому попрохав учасників бути відвертими та конкретними.

     Модератор заходу – завідувач кафедри дендрології та лісової селекції Юрій Марчук – висловив сподівання, що круглий стіл отримає суспільний резонанс. І зауважив, що ми маємо визначитися врешті-решт, чи працюємо у світлі міжнародних конвенцій.

     

Завідувач кафедри лісової меліорації і оптимізації лісоаграрних ландшафтів Василь Юхновський розпочав з того, що Україна – батьківщина полезахисного лісорозведення. Він доводив, що лісосмуги позитивно впливають на мікроклімат, за рахунок утримання вологи, температурного режиму, захисту від суховіїв дозволяють збільшити врожайність зернових культур. Наукою обґрунтовано оптимальні параметри таких насаджень. І увесь цивілізований світ йде шляхом облямування полів лісосмугами. Однак після розпаювання маємо проблеми з бездоглядністю, засмічуванням тощо. Мало не щодня отримуємо інформаційні повідомлення про тотальне винищення насаджень та безконтрольну вирубку в комерційних цілях. Біда, що відповідальності за це, по суті, не несе ніхто. Але там, де дбайливий господар, зауважив доповідач, там усе доглянуте. Професор порушив питання дієвості законодавчих документів, що регламентують використання лісових смуг. Так, за роки незалежності прийнято низку законів, постанов, концепцій, проте ефективність їх виконання доволі низька. Та й пропозицій з удосконалення є багато, однак жодна з них детально не опрацьована, а тому не може лягти в основу прийняття рішення. Прикро, що мало уваги приділяється правовому режиму лісокористування, захисному лісорозведенню. Тому Василь Юхновський серед ключових позицій назвав потребу законодавчо визначити статус полезахисних лісових смуг та статус земель під ними. Крім удосконалення законодавчого поля, доповідач відзначив ще й необхідність підготовки висококваліфікованих фахівців у цій галузі. 

     

Дискусію розпочав представник департаменту землеробства та технічної політики в АПКМіністерства аграрної політики та продовольства України Віталій Степанюк. Він озвучив позицію свого відомства щодо заявленої проблеми. За його словами, питання підпорядкування лісосмуг порушувалося двічі на нарадах, тож доповідач зупинився на трьох варіантах його вирішення.Перший – провідна роль має належати органам місцевого самоврядування. Наступний – передати їх сільгоспвиробникам, але для цього слід створити економічні механізми, а не примус, мотивуючи це тим, що зазначені насадження підвищують урожайність. Останній – створення умов для притягнення до відповідальності осіб. Маємо зберегти лісосмуги та розвивати меліорацію, резюмував гість та запевнив, що міністерство, яке він представляє, готове до конструктивного діалогу.

     

     

 Наразі дискусія ще триває, за результатами якої буде напрацьоване відповідне рішення.

Ольга Наконечна

http://nubip.edu.ua/node/20522

Далі...

Рубаймо ліс — садімо парк

12 Бер 2016, 15:51




У книжці «Шуміли сосни і діброви», написаній і виданій за власний кошт моїм добрим товаришем і односельцем Іваном Карп’яком, є повчальний як для наших часів факт. Згадуючи своє трудове життя, присвячене лісовому господарству, він розповідає про політику радянської влади в цій галузі на Гуцульщині. На початках 1960-их Іванові випало працювати в Брустурівському лісництві маркувальником. З усіх лісництв Коломийського лісокомбінату звозили тоді в гори т. зв. лісокультурні бригади, щоб засадити лісом відібрані в гуцулів сінокоси й пастівники. Землі ці відходили в державний лісовий фонд, чим місцеві мешканці, ясна річ, не були задоволені, тож чинили лісокультурним бригадам спротив. Все ж на весну 1963-ого, як запевняє Іван, було посаджено понад 300 гектарів лісу. Навіть на кам’янистих розсипах гори Ґрегіт з’явилися молоді смерічки, хоча це був тяжкий труд. Землю і саджанці піднімали підвісною дорогою, серед суцільного каміння робили гнізда. «Карпати зеленіли на той час, – підсумовує автор, – більше, ніж тепер, коли маємо свою державу, бо владці дивляться на ліс як на джерело збагачення, а не як на легені земної кулі».

Що правда, то не гріх. Підіть хоч на залізничний вокзал у Коломиї, чи в Чернівцях, чи в будь-якому іншому місті – і побачите вщерть заповнені кругляком вагони, готові вирушити за кордон. Незважаючи на те що вивозити ділову деревину начебто заборонено. Ліси взялися вирубувати настільки інтенсивно, що мине ще якихось десять-п’ятнадцять років, і навколишні краєвиди остаточно полисіють. Проте щось не доводиться чути у звітах керівників лісгоспів, коли приїжджає до них на професійне свято районне чи обласне начальство, щоб наголос було зроблено на тих, «хто діброви молоді ростить». «Ми перерахували в бюджет таку-то суму», – бадьоро доповідають начальству в очікуванні похвали. Предметної ж розмови про те, що саме садять замість вирубаного, чи доброякісні саджанці, чи належний догляд за посадженими дубками, – нічого такого особисто мені не доводилося чути або читати.

Веду до того, що лісова реформа в нас давно назріла, якщо й не перезріла. Чи має вона полягати, ця реформа, в негайній приватизації лісів? Розмірковуючи на цю тему, відомий економіст Каха Бендукідзе характеризував державну власність лісів у Грузії одним словом – безумство. У Грузії понад 50 % території вкрито лісами (в Україні – близько 17 %). І багато тамтешніх урядовців намагалися переконати Бендукідзе, що високогірні ліси не можуть належати приватним особам. Прийдуть, мовляв, китайці й усе скуплять. Він так і не зумів, як визнав наприкінці короткого життя, здолати опір, єдине, чого добився, – це щоб запровадити довгострокові ліцензії з правом їхнього продовження. Громадянин міг отримати на аукціоні ліцензію на оренду ділянки лісу на 50 років, а потім продовжити її. Фактично цей ліс ставав його власним. Однак таким чином у концесію передали дуже малу частину лісів, близько 1 %. «Бо як це так, – протестували грузинські урядовці, – лісів не cтане, усе вирубають!»

Стала мені цікавою думка з цього приводу мого товариша Івана. Усе життя він віддав, висловлюючись високопарно, лісові, закінчив академію, дослужився до лісничого. Заслужив у держави, як і переважна більшість із нас, мізерну пенсію, а що, по-перше, набридло рахувати кожну копійку, а по-друге, боліло серце, спостерігаючи за знущанням над карпатськими лісами, то поїхав до дочки далеко-далеко за межі України. І тепер ми з ним спілкуємося завдяки сучасним технологіям.

Так ось стосовно приватизації лісів. Потрібно з’ясувати головне, наполягає Іван, – це буде звичайна зміна власності й ліси відійдуть олігархові N чи дійде до розпаювання лісів на дрібні клапті й передачі їх населенню? Хоча й одне, й інше, як на його думку, не підходить. Олігарх робитиме що завгодно: збудує в лісі котеджі, не пускатиме вас у ліс збирати гриби… Лише не сушитиме собі голову тим, як правильно вести господарство, щоб мати за 80-100 років високосортну деревину. Населення поведеться з приватизованими клаптиками приблизно так, як повелося з розпайованою колгоспною землею, тобто здебільшого занедбає її. Спочатку вирубає кращі дерева, а тоді те, що лишилося.

Потрібен, упевнений мій товариш, компроміс. Деякі малі клаптики й окремі контури можна приватизувати з умовою суворого дотримання правил користування лісом, а великі масиви слід залишити в руках держави. І держава зобов’язана виділяти кошти на лісове господарство так же, як виділяє на оборону. Тому що деревина – сировина стратегічна.

Дмитро КАРП’ЯК

http://strichka.com/item/42020101

Далі...

На Львівщині стартувала лісокультурна кампанія: посадили близько мільйона сіянців

12 березня 2016 року

На території державних лісогосподарських під-приємств розпочалася весняна лісокультурна кампанія. В перший тиждень її проведення підприємства Львівського ОУЛМГ створили лісові насадження на площі понад 200 га, де висаджено близько 1 мільйона сіянців головних лісоутворюючих деревних порід. Про це повідомили у Львівському обласному управлінні лісового та мисливського господарства. З метою громадського контролю за якістю проведення лісокультурних робіт на сайтах державних лісогосподарських підприємств управління та офіційному сайті Львівського ОУЛМГhttp://www.lvivlis.com.ua/uk/Lisovidnovluvalny_roboty/ висвітлено зведені відомості проектів лісових культур та природного поновлення на 2016 рік. В цьому році, уже традиційно 11-й рік поспіль, проводитиметься всеукраїнська акція "Майбутнє лісу у твоїх руках", яка стартує 21 березня у "Всесвітній день лісівництва". 

Львівське обласне управління лісового та мисливського господарства запрошує громадськість долучитися до весняної акції "Майбутнє лісу у твоїх руках" та взяти участь у садінні лісових культур та інших заходах, які будуть заплановані в рамках акції.

http://strichka.com/item/42017205

Далі...

Держлісагентство підтримало Положення про реалізацію деревини: перевагу надаватимуть місцевим підприємцям

Новини ОДА

Голова Державного агентства лісових ресурсів України Олександр Ковальчук підтримав нове Положення про порядок реалізації необробленої деревини. Про це повідомив Голова Львівської ОДА Олег Синютка за результатами їх зустрічі, яка відбулась у четвер, 10 березня у Києві.

"Якщо це Положення затвердять – усі лісокористувачі постачатимуть сировину на аукціонні торги, де її у рівних умовах зможуть придбати зацікавлені підприємці, - наголосив очільник Львівщини. - Також це дасть змогу перш за все забезпечити сировиною переробні підприємства області".

До кінця березня його планують направити до Кабінету Міністрів України для затвердження відповідною Постановою.

Нагадаємо, що згадане Положення розробили спільними зусиллями представників Державного агентства лісових ресурсів України, підприємницького середовища та громадських експертів. Також для його удосконалення провели кілька круглих столів.

Положення фактично регулює порядок реалізації усієї необробленої деревини, заготовленої підприємствами, які здійснюють її заготівлю як постійні користувачі лісових ресурсів. Також регулює організацію та проведення аукціонних торгів та порядок оформлення договорів купівлі-продажу.

Але головна зміна полягає у тому, що аукціони проводяться у два етапи. У першому візьмуть участь деревообробники, які зареєстровані на території області. Другий етап торгів передбачає участь усіх резидентів України.

http://strichka.com/item/42003008

Далі...

Под Мариуполем лесная охрана задержала на «горячем» дровосеков

08:11 12.03.2016
 

В Янисольском лесничестве лесная охрана задержала местных жителей как раз в том момент, когда они спиливали деревья.

Как сообщил 0629 директор ГП «Приазовское лесное хозяйство» Игорь Москаленко, похищенные насаждения нарушители складировали в автомобиль.

«Это уже не первый случай в этом году, когда жители близлежащих к лесу или посадкам населенным пунктам на дрова пилят и рубят лес. Недавно подобные факты были выявлены и в «Першотравневом районе. Кстати, в преддверии новогодней кампании не было зарегистрировано ни одного случая хищения хвойных деревьев», - говорит он.

Нарушители были привлечены к административной ответственности.

К слову, лесная охрана, как и работники лесхоза, все так же работают на одном энтузиазме. Финансирование лесной отрасли до сих пор нет.

www.0629.com.ua

http://strichka.com/item/42000161

Далі...

Звірячий перепис завершився в ЄАО

Мисливствознавці обстежили майже 3 млн гектарів ділянок, на яких мешкають представники різних популяцій промисловоъ фауни

Біробіджан, 12 березня, EAOMedia. На всіх особливо охоронюваних природних територіях ЄАО, а також в мисливсько-промислових угіддях завершені щорічні облікові роботи по перепису чисельності диких тварин. Фахівцями мисливствознавства і найбільш досвідченими штатними промисловиками в січні-лютому виконана вражаюча за обсягами специфічна робота. Так, загальна площа маршрутного обліку становить майже 3 млн гектарів гірничо-тайгових і рівнинних ділянок, на яких мешкають представники різних популяцій промисловий фауни, повідомляє ІА ЕАОMedia з посиланням на статтю Віктора Горєлова в газеті "Біробіджанськая зірка".

Для цього обліковцям довелося пройти майже 200 маршрутів загальною протяжністю близько 2 тисяч км! На згадку супутникових навігаторів закладені відомості про чисельність мисливських видів, починаючи з найбільших об'єктів промислу, якими є у нас лосі, і до пернатої "дрібноти", як рябчики. А між ними умовно, звичайно, розміщуються изюбри, козулі, кабани, кабарга, рисі, видри, колонки, фазани, соболі, білки ... Перепис бурих і гімалайських ведмедів проводиться в літній період.

Зараз матеріали маршрутного обліку обробляються в заповіднику "Бастакия", в Дирекції з охорони державних природних заказників обласного значення, в обласному товаристві мисливців і рибалок, а також в чотирьох комерційних організаціях, що мають в оренді приблизно півтора мільйона гектарів мисливських угідь. Десь в середині поточного місяця облікові матеріали будуть передані в управління з охорони і використання тваринного світу уряду ЄАО.

Після остаточної обробки всіх матеріалів підсумки обліку будуть направлені до Міністерства природних ресурсів РФ. І вже там в них будуть внесені поправочні коефіцієнти і встановлені квоти на промислову здобич диких тварин. Зазвичай квота, як правило, не перевищує 10-15 відсотків кожного виду, що гарантує йому оптимальну чисельність і збереження в природному середовищі.

Викладена вище схема обліку диких тварин суворо дотримується на особливо охоронюваних природних територіях. До них відносяться заповідник "Бастакия" і п'ять природних заказників. При цьому самі достовірні відомості про наявність "братів менших" отримані, як і в минулі роки, в "Бастакия". Перепис мешканців заповідних урочищ там була проведена двічі - в грудні і в лютому. Це дає можливість отримати вичерпні відомості з усіх видів облікових тварин. Як повідомив "Витоки" заступник директора заповідника П.Збань, якихось серйозних змін в чисельності копитних, хутрових, пернатих видів порівняно з обліковими роботами 2015 року не відбулося, якщо не брати до уваги природної міграції змін в тій чи іншій популяції.

Така ж об'єктивна і повна оцінка стану тваринного світу отримана в заказниках "чурки", "Шухи-Поктой", "Журавлиний", "Ульдури". На цих особливо охоронюваних територіях також не зафіксовано будь-яких серйозних змін в тій чи іншій популяції.

Однак ніхто не візьметься стверджувати, що в заповіднику і заказниках враховані абсолютно всі мешканці тайгових угідь. Згідно спеціальним науковим дослідженням, найвищі облікові результати перепису тварин не перевищують 80% від всієї їх кількості.

Найдостовірніші, майже 100-відсоткові, відомості про наявність великих промислових тварин може дати лише авіаційний облік. Взимку з повітря звірі видно як на долоні. Це ще раз було підтверджено авіаучетним обстеженням заповідника "Сіхоте-Алинь", проведеного в кінці лютого. Кошти на ці досить затратні заходи виділила адміністрація Приморського краю за підтримки Всесвітнього фонду дикої природи. "Максимально достовірні відомості про просторовий розподіл копитних, їх чисельності мають надзвичайно важливе значення при прийнятті рішень і раціонального використання об'єктів тваринного світу" - прокоментували підсумки авіаучетов в Амурському філії Всесвітнього фонду дикої природи.

Між іншим, авіаційний облік свого часу був далеко не в дивину і на території нашої області. У 60-70-х роках його проводили в угіддях основного промислового підприємства того часу - Облученского госпромхозов. Після тривалої перерви цей ефективний метод візуалізації тварин потроху повертається в Амурську область, Забайкальський і Приморський краї. Будь в нашій області така можливість (навіть без участі вертольотів, а з використанням безпілотників, що набагато дешевше), авіаучетов варто було б провести перш за все хоча б в одній з організацій охотпользованія. Адже якщо судити за даними зимових маршрутних обліків, то чисельність найбільш цінних промислових тварин у нас роками не зменшується, а в деяких популяціях навіть збільшується. І це при тому, що не тільки не скорочується, а й зростає розмах браконьєрства; відчутної шкоди деяким представникам фауни завдають природні пожежі. За оцінкою одного з найдосвідченіших мисливствознавців автономії, яким є голова обласної добровільного товариства мисливців і рибалок В.Паневін, чисельність промислових тварин на території автономії скоротилася за чверть століття як мінімум в три рази. Може бути, це суб'єктивна оцінка? Ні в якому разі. Всесвітній фонд дикої природи, наприклад, опублікував нещодавно доповідь з жахливою статистикою: за останні 40 років на земній кулі чисельність тварин скоротилася на 52%! Це пов'язано з тим, підкреслюють фахівці фонду, що швидкими темпами розвивається неприродний процес: знищення тварин і рослин людиною. Це і бездумне вирубування лісів (місце існування тварин), і неграмотне застосування отрутохімікатів, і браконьєрство. Що це? Безкарність плюс комерційний інтерес.

У цьому комерційний інтерес, як кажуть, і заритий собака. Бізнесменам від полювання потрібна проста схема: чим більше в паперових звітах буде кількість об'єктів полювання, тим більше вони отримають ліцензій на їх відстріл, від продажу яких стане вагоміше грошова виручка. (До речі, вартість платних ліцензій в останні роки зросла до непристойних розмірів). Ось і виходить, що через вкрай низькою забезпеченості фінансами і технікою обласної служби охотнадзора, який до того ж мізерний за складом, належного контролю за проведенням обліку немає. Тому доводиться встановлювати обсяги промислу тварин виходячи лише з поданих звітів.

http://eaomedia.ru/news/society/12.03.2016/494390/zverinaya-perepis-zavershilas-v-eao.html

Далі...