КІРОВОГРАД. 29 квітня. УНН-Центр. Представників лісового господарства нагороджено відзнаками Федерації профспілок області “Майстри Кіровоградщини”. Про це повідомили у прес-службі Кіровоградського ОУЛМГ, передаєУНН-Центр.
До числа переможців профспілкового конкурсу увійшли Віталій Вакуленко, водій автотранспортних засобів ДП “Оникіївський лісгосп”, Олексій Крамаренко, майстер лісу ДСДЛ центру “Веселі Боковеньки”, Олександр Ласка, водій автотранспортних засобів Компаніївського лісництва ДП “Компаніївський лісгосп”, Володимир Мінич, провідний спеціаліст обласного управління лісового та мисливського господарства, Валерій Тріскало, водій автотранспортних засобів Гурівського лісництва ДП “Долинський лісгосп” та Віталій Яцина, тракторист-машиніст Деріївського лісництва ДП “Онуфріївський лісгосп”.
Під час урочистостей їм було вручено дипломи за високий професіоналізм у професійній діяльності та грошові заохочення.
Переможця обласного конкурсу на кращий колективний договір у 2015 році — ДП “Чорноліський лісгосп” нагороджено дипломом Федерації, пам’ятним знаком і грошовим заохоченням.
Портрети майстрів Кіровоградщини прикрасять Дошку пошани Федерації профспілок області.
Нагадаємо, свято “Майстри Кіровоградщини” започатковане Федерацією профспілок області 15 років тому назад. За умовами конкурсу кандидатури на нагородження дипломами визначаються в ході конкурсів професійної майстерності в колективах. Переможці отримують відзнаку “Майстри Кіровоградщини”. Крім того, зважаючи на великий внесок колдоговорів у забезпечення соціального захисту працівників, Федерацією профспілок області запроваджено конкурс на кращий колдоговір.
Штучний ліс було висаджено на Херсонщині аби зупинити пустелю Олешківські піски (до слова теж найбільшу Європі)
Олешківські піски в нинішньому вигляді з'явилися не так давно. У пониззі Дніпра піски були завжди, але їх просування стримував покрив степової рослинності, яка сягала людського зросту.
Зрозуміло, що ця трава стала ласим шматком для власників ферм, а тому у XIX столітті сюди почали масово завозити овець (величезними стадами володів барон Фальц-Фейн, засновник заповідника Асканія-Нова). Ненажерливі вівці швидко знищили траву і таким чином звільнили піски, які за допомогою вітрової ерозії почали швидко розширюватися.
Щоб зупинити пісок почали висаджувати штучні ліси, загальна площа яких склала понад 100 тисяч гектарів, як з’ясувалося - це найбільший штучний ліс у світі.
Колективи лісогосподарських підприємств Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства зібрали харчі для передачі в зону проведення Антитерористичної операції. Завдяки волонтерам Координаційного центру допомоги військовим, які беруть участь в АТО, смаколики отримають солдати безпосередньо на передовій. Про це повідомляє прес-служба лісівників.
Лісівники передали копчене м'ясо, ковбаси, пасхи, писанки, картоплю, олію, консервацію, солодощі та інші харчі. Також працівники ДП «Глибоцький держспецлісгосп АПК» зібрали для військовослужбовців справжні великодні кошики.
- Ми хочемо, щоб наші оборонці, які залишились далеко від рідних домівок, не зважаючи на всі труднощі війни, відчули дух цього світлого і доброго свята, - каже в.о. начальника Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства Роман Череватий. – Дякуємо їм за подвиг і бажаємо найшвидшого повернення до родин.
Також лісівники забезпечили волонтерів дизельним пальним для поїздки в АТО перед Великоднем.
В облдержадміністрації запевнили, що працівники лісгоспів уже зустрілись із представниками 28-ми місцевих громад, на території яких у 2016-му році заплановані вирубки.
«Лісгоспи обласного управління лісового та мисливського господарства продовжують активно залучати місцеві громади до обговорення лісогосподарських заходів», – повідомили сьогодні, 28 квітня, в прес-службі обласної державної адміністрації, де також розповіли подробиці:
«Зокрема, цього місяця працівники лісових господарств зустрілись із представниками 28-ми місцевих громад, на території яких у 2016-му році заплановані вирубки. Найбільше ж обговорень планових рубок головного користування та рубок формування і оздоровлення лісів відбулось на території Бібрського, Боринського, Рава-Руського, Самбірського та Стрийського держлісгоспів.
Про це розповів начальник обласного управління Анатолій Дейнека, який також зазначив: «Представників сільських громад також цікавили плани лісовідновних робіт, озеленення та благоустрій міст і районів у весняний період. Такі громадські слухання триватимуть і надалі.
Зазначимо також, що уся інформація про планові рубки лісу також доступна на сайтах Львівської облдержадміністрації, Львівського ОУЛМГ та лісогосподарських підприємств».
Львовский областной совет потребовал от Кабинета министров Украины полностью прекратить промышленную вырубку леса в Карпатах на 25 лет.
Местные депутаты призвали правительство ввести мораторий, а от правоохранителей потребовали останавливать все без исключения лесовозы и проверять документы на срубленные деревья, пишет NewsOboz.org со ссылкой на Zaxid.Net.
"За 25 лет можно будет восстановить лесные насаждения, потому что сейчас карпатские вершины голые. Это грозит экологической катастрофой", - отметил депутат Львовского облсовета Леонид Цыбуля.
От напомнил, что такие соседи Украины, как Польша, Словакия и Румыния прекратили промышленную вырубку леса в Татрах и Карпатах.
"Они понимают угрозу. Более того, Европа сейчас закупает украинскую необработанную древесину. То есть, мы за бесценок отдаем свой лес, а тем временем отечественные деревообрабатывающие предприятия останавливаются, потому что у них нет заказов", - подчеркнул депутат.
В облсовете отмечают, что за последние три года на Львовщине открыли 440 уголовных производств по фактам вырубки и уничтожения лесных насаждений. Ущерб составил почти 20 млн грн.
Сьогодні, 28 квітня 2016 року, Міністр екології та природних ресурсів України зустрівся із учасниками проекту «Збереження Карпатських лісів» та представниками ініціативної групи підтримки.
Створення проекту було ініційоване представниками «Українським товариством птахів» та підтримане Русланою Лижичко, яка вже багато років працює в напрямку збереження автентичної української карпатської культури.
Природоохоронці звернулися до Міністра екології та природних ресурсів Остапа Семерака підтримати проект та допомогти зберегти праліси в українських Карпатах. На думку природо охоронців, це можливо зробити шляхом розширення території 9 національних парків.
Українська співачка Руслана Лижичко розповіла про те, що сьогодні є загроза втрати карпатського регіону. На її думку варварська вирубка пралісів приведе до знищення унікальної гуцульської культури.
«В Картах ще збереглося близько 50 тис. га пралісів, з яких близько 20 тис. га – у господарських лісах, які не мають природоохоронного статусу і тому перебувають під прямою загрозою знищення. Українські Карпати – це не лісоповал, а реальний український природний аватар. І ми спільно із Міністерством екології та природних ресурсів зробимо все, для його збереження та примноження, - зазначила Руслана Лижичко.
Остап Семерак в свою чергу зазначив, що підтримує проект «Збереження карпатських лісів» і вже наступного тижня планує побувати в Львівській та Івано-Франківських областях, де обговорить це питання із керівниками національних природних парків Карпат.
Також Руслана Лижичко попросила міністра стати на захист багатовікового Чернечого лісу в Києві і підтримати проект створення заповідника «Чернечий ліс».
Государственное агентство лесных ресурсов планирует в этом году привлечь у Турции технику в виде международной помощи для борьбы с лесными пожарами в южно-восточных регионах Украины.
Об этом сказала первый заместитель главы ведомства Кристина Юшкевич.
«У нас будет рабочий визит в Турцию 5-7 мая. Мы хотим привлечь их технику, а они готовы ею поделиться и передать нам для борьбы с пожарами в южно-восточных регионах. Кроме того, возможно, мы получим новые программы работы по борьбе с пожарами от наших коллег», — сказала она.
Согласно статистике, количество лесных пожаров в прошлом году составило 3813, что почти вдвое больше, чем в 2014 году. Площадь подверженного пожарам леса в 2015 году увеличилась на 7% и составила 14,7 тыс. га.
В госбюджете Украины на нынешний год не выделили средств на борьбу с лесными пожарами.
Об этом заявила первый заместитель главы Государственного агентства лесных ресурсов Кристина Юшкевич.
По словам Юшкевич, борьба с пожарами осложняется тем, что в 2016 году на эти цели отсутствует бюджетное финансирование.
«В прошлом году мы нанимали около 20 тысяч людей для борьбы с пожарами. Сейчас финансирования нет, поэтому у нас с этим возникли проблемы … В связи с этим наши предприятия из ресурсных северно-западных и центральных регионов передают предприятиям южно-восточных регионов горюче-смазочные материалы, технику», — отметила она.
Чиновница отметила, что для финансирования работ по борьбе с пожарами в южно-восточных областях необходимо 422 млн грн. Соответствующий законопроект уже направлен в бюджетный комитет Верховной Рады, однако депутаты затягивают его рассмотрение.
«Вложить сейчас 422 миллиона гривень – это не вкладывать в будущем сотни миллионов гривень на возобновление инфраструктуры и ликвидацию какой-то беды», — резюмировала она.
При этом лесные предприятия остальных регионов за счет дохода от реализации древесины укомплектованы современной техникой для мониторинга за ситуацией в лесах с помощью онлайн-трансляций с вышек и для оперативного реагирования на чрезвычайную ситуацию.
Согласно статистике, количество лесных пожаров в прошлом году составило 3813, что почти вдвое больше, чем в 2014 году. Площадь подверженного пожарам леса в 2015 году увеличилась на 7% и составила 14,7 тыс. га.
Областной главк МЧС отрапортовал о готовности региона к пожароопасному сезону
В бюджете Свердловской области на охрану лесов от пожаров заложено 90 млн рублей. Всего с учетом средств местных бюджетов в нынешнем сезоне на эти задачи предусмотрено 164 млн.
Вопросы предотвращения лесных пожаров сегодня обсуждались на заседании Совета безопасности региона. Начальник областного ГУ МЧС России Андрей Заленский доложил, что Средний Урал полностью готов к пожароопасному сезону. На территории области проведено более 50 учений, подготовлена спецтехника, определены природные источники водоснабжения для тушения пожаров.
Однако 2% земель сельхозназначения не оформлены паспорта пожарной безопасности. Кроме этого, в ряде муниципалитетов не работают пожарные гидранты. По итогам проверки 2015 года было зафиксировано 3347 неисправных устройств.
Губернатор Евгений Куйвашев поручил подготовить предложения в федеральные отраслевые министерства для ежегодного проведения проверок в особо охраняемых территориях.
Около 21:40 27 апреля 208-ой экипаж патрульных, проезжая по ул. Менделеева в Корабельном районе Николаева, обратил внимание на подозрительный шум. Подъехав ближе к его эпицентру, инспекторы заметили двух мужчин, которые, в свою очередь, увидев патрульное авто, замерли. Подойдя к ним поближе, патрульные сразу все поняли. Мужчины занимались незаконной вырубкой лесных культур.
На место происшествия правоохранители вызвали лесного инспектора, который составил на правонарушителей админматериалы, — сообщает патрульная полиция Николаева.
Стихійне подвоєння заповідних територійвважають на Буковині екологічно й економічно недоцільним
Чергову хвилю розширення кордонів національних природних парків ініціювало Українське товариство охорони птахів. Екологічний проект втілюють під гаслом збереження карпатських пралісів. Він передбачає суттєве збільшення площі дев’яти НПП у Чернівецькій, Івано-Франківській, Львівській та Закарпатській областях за допомогою експлуатаційних лісів державних лісгоспів, щоб перетворити їх на зону гармонійного хаосу.
Переваги лише на словах
Проти таких перетворень виступили територіальні громади Буковини. Адже місцеві природні парки не в змозі дати лад державним землям, які їм довірили раніше. Депутати Вижницької, Путильської, Заставнівської районних рад назвали плани столичних охоронців птахів рейдерським захопленням лісосічного фонду області.
Попри думку місцевої влади і громадськості, Мінекології, схоже, вважає вже вирішеним питання зміни меж буковинських національних парків і готове подати проект відповідного указу на підпис Президенту без згоди законних розпорядників цих земель — Чернівецької облдержадміністрації та громад краю.
За благородним фасадом збереження старовікових масивів ініціатори проекту не приховують суто меркантильних інтересів. Європейські фінансові донори обіцяють 14 мільйонів євро для розвитку заповідних об’єктів. Парки зможуть придбати авта високої прохідності, навігатори, біноклі. Але чомусь тільки за умови розростання новими землями. Адже, за європейськими нормами, природний парк мусить мати в користуванні не менш ніж 20 тисяч гектарів угідь. Інакше його територіальну структуру вважатимуть недосконалою. Проте у світі природно-заповідні об’єкти оцінюють не за площею, а за роботою, яку там проводять.
Розвиток туризму, наукові досягнення в національних парках Буковини — лише на словах і в проектах. А неспроможність їхніх адміністрацій забезпечити належну охорону цінних лісових масивів засвідчують численні протоколи силових структур та невдоволення громадськості: найбільші обсяги незаконних самовільних рубок саме у заповідних лісах, підпорядкованих Мінекології.
— Потрібно нарешті оцінити діяльність природних парків, а потім говорити про їхнє розширення, — зазначає голова Вижницької райради Михайло Андрюк.
Вижницькі депутати, приміром, хочуть знати, куди зникли призначені для лісорозведення плантації елітних дерев високоцінних порід, що опинилися у віданні НПП «Вижницький» у перші хвилі його територіального збагачення.
Яйця для туристів
Тож для територіальної оптимізації НПП «Вижницький» зажадав земельні угіддя сусідів: 8 тисяч гектарів лісового фонду від Берегометського лісомисливського господарства, понад 3 тисячі гектарів від Вижницького та Заставнівського держспецлісгоспів. А НПП «Черемоський» вимагає у путильських лісогосподарських підприємств аж 22 тисячі гектарів лісів для постійного користування до своїх п’яти тисяч, на які він досі не має жодних документів. До речі, заповідні ділянки з пралісами становлять на цих землях всього 1,2 тисячі гектарів.
— Ми готові забрати від парку раніше надані йому ліси, оскільки ані наукою, ані туризмом там ніхто не займається. Зате лісозаготівлю ведуть повним ходом, повирубували в горах цілі масиви, — каже голова Путильської райради Микола Шевчук.
Дирекції природних парків пояснюють, що через брак державного фінансування змушені проводити в своїх угіддях не тільки санітарні рубки, а й заготовляти деревину на продаж. Належно не облікована продукція лісозаготівель, яку вилучили зальотні лісоруби без узгодження з проектами лісовпорядкування, прямує із паркових зон до покупців поза аукціонами, передбаченими законом, і без належного оподаткування.
Тому небезпідставно керівники місцевих громад запевняють у своїх зверненнях до численних інстанцій, що проект Українського товариства захисту птахів призведе до погіршення стану лісів, скорочення робочих місць, збіднення місцевих скарбниць, а відтак — погіршення соціально-економічної ситуації в довколишніх селах.
— Не знайдете в наших горах жодного, хто проти збереження пралісів. Але навіщо для цього забирати землю у лісгоспів і доводити до банкрутства успішні підприємства? — дивується голова Мигівської сільради Василь Мудрак. — Ініціатори відчуження земель не надали обгрунтування свого проекту, не запитали думки людей. Однозначно, передача національному парку значних земельних угідь Берегометського лісомисливського господарства та Вижницького держспецлісгоспу призведе до суттєвого зменшення надходжень до бюджетів усіх рівнів. До того ж лісгоспи завжди допомагають нам ремонтувати дороги, будинки, забезпечують селян дровами.
— Проект розширення меж національних парків передбачає вирішення соціальних, виробничих питань, — запевняє Віталій Стратій, заступник директора НПП «Вижницький». — Розвиватимемо туризм, виробництво сувенірів, держаків для лопат. Відтак місцеве населення зможе продавати туристам молоко і яйця зі своїх присадибних господарств.
Не колодами єдиними
Майже увесь природно-заповідний фонд області створено на вилучених землях лісгоспів.
— Екологи кажуть, що унікальні стародавні праліси залишилися лише в українських Карпатах. То хто ж як не лісівники забезпечили їм режим заповідності? Охорона екологічно цінних територій у нас краща, ніж у нацпарках, — запевняє головний інженер Берегометського держлісомисливського господарства Зіновій Джурик.
Усі рідкісні деревостани, вікові дерева-велетні на землях держлісгоспів таксаційно обліковані; праліси, заповідні території під охороною і без європейських грантів.
— На землях держлісфонду розташовані 102 об’єкти ПЗФ. Ми вклали чималі кошти в будівництво дорожньої, туристичної інфраструктури. Загалом лісове господарство ведемо на плановій основі з урахуванням екологічних аспектів, про що свідчить отриманий у 2013 році міжнародний лісовий сертифікат стандарту FSC, — розповідає в. о. начальника Чернівецького обласного управління лісового господарства Роман Череватий.
Берегометське лісомисливське господарство для всієї країни — приклад того, як можна успішно розвивати туризм і рекреацію. Нині це єдиний в країні лісгосп, який забезпечує воїнам АТО безкоштовне оздоровлення і сімейний відпочинок.
ОФІЦІЙНО
Піклуючись про природу, слід дбати про потреби й інтереси громад
Іван МУНТЯН, голова Чернівецької обласної ради:
— Вдячні фахівцям лісового господарства області, які свого часу зберегли від вирубки старовікові ліси у високогір’ї буковинських Карпат. Ними захоплюється весь світ. Тепер наш обов’язок — передати нащадкам ці унікальні куточки природи у первозданному вигляді як еталон первісної природи Європейського континенту. Отже, потрібно визначити структуру, яка забезпечить професійну природоохоронну діяльність у пралісах і довкола них.
Водночас, турбуючись про природу, її біорізноманіття, про коридори міграції диких ссавців та гніздування птахів, не слід забувати і про потреби людей, які також здавна проживають у карпатських горах. Проте наукові обгрунтування доцільності проведення певних екологічних заходів зазвичай не враховують, а то й узагалі не розглядають соціально-економічні аспекти розвитку територій, населених пунктів.
Відкритим залишається питання, як позначиться розширення меж природних парків, за яке клопоче Українське товариство охорони птахів, а також на життєдіяльності гірських поселень Вижницького, Путильського районів? Адже для них лісокористування, з рекреацією включно, — це традиційний і чи не єдиний вид господарської діяльності і джерело наповнення місцевих бюджетів.
Визначаючи подальший розвиток області, ми акцентуємо на використанні недеревних лісових ресурсів. У гірських районах фермери, місцеві підприємці створюють кооперативи із заготівлі, переробки дарів лісу, залучаючи приватні інвестиції та міжнародну фінансову допомогу. Щойно депутати облради затвердили комплексну програму розвитку туризму в Чернівецькій області до 2020 року, реалізація якої також сприятиме збагаченню місцевих скарбниць та позитивному іміджу Буковини.
Андрій МИХАЙЛИК,
кінорежисер, що понад 20 роківфільмує унікальну природу українських Карпат, для «Урядового кур'єра»
Те, що відбувається останнім часом в українських Карпатах, нагадує зведення з фронту. Недавно соціальні мережі розірвало фото і коментар Василя Філіпчука: «Світлина з рідних Чернівців. Сотні вагонів з необробленою деревиною стоять у черзі, щоб потрапити до Румунії. Старожили кажуть, що такої дикої вирубки не було ніколи». Тож «чернівецькі лісівники бережуть лісофонд» якось дивно.
Зелені легені Європи деякі «спеціалісти» розглядають виключно як лісосічний фонд. На місцевому рівні отаке «лісокористування» аргументують турботою про потреби громад. Однак світова практика свідчить: розвиток територій можливий лише на засадах сталого розвитку. Тобто, задовольняючи потреби теперішніх поколінь, слід дбати про нащадків.
Надзвичайно важливу роль у сталому розвитку краю відіграють зокрема національні природні парки.
Скажімо, в Австралії екотуризм щорічно забезпечує країні прибуток у 23 мільярди, в Німеччині — майже 14, у Кенії — приблизно 750 мільйонів доларів на рік. Такі перспективи реальні для наших карпатських НПП.
Та чи поїде турист милуватися місячними ландшафтами лисих гір, а інвестор хіба реалізуватиме масштабний туристичний проект у такій розрусі?
Саме влада зобов’язана створювати сприятливе бізнес-середовище для розвитку туризму, підтримувати адміністрації недавно створених національних природних парків. Але для цього слід мати стратегічне бачення на перспективу, а не відчувати себе тимчасовими на керівній посаді. Для латання бюджетних дірок збільшенням заготовленої «кубомаси» великого розуму не треба. Найпростіше оголосити лісозаготівлю майже безальтернативним джерелом «світлого майбутнього» горян. А позитивні приклади поряд: після побудови курорту «Буковель» почала стрімко розвиватися Яремчанщина. Може, там живуть «не такі» гуцули, як у Путилі чи Вижниці? Або візьмемо Закарпаття. Чому сільські громади буквально просяться увійти до складу НПП «Синевир»? Бо адміністрація парку тісно співпрацює з місцевими владою та громадами.
Однак більшість НПП через складну ситуацію у країні і недостатнє фінансування не здатні ефективно розвивати свій потенціал. Тож на допомогу паркам приходять громадські організації. Наприклад, третій рік поспіль ГО «Українське товариство охорони птахів» за фінансової підтримки Франкфуртського зоологічного товариства (Німеччина) впроваджує проект «Збереження карпатських пралісів». Через передачу в парки автомобілів, квадроциклів, оргтехніки тощо проект посилює фінансово-матеріальну спроможність НПП. Екологи ставлять за мету врятувати від знищення якомога більше пралісів, розпорошених карпатськими горами. Саме ці острівці незайманої природи слугують кістяком екологічної стабільності Карпатського регіону. Проектна команда налагоджує співпрацю з лісівниками Франківщини, Закарпаття. Чого не скажеш, на жаль, про Буковину.
Найближчим часом у Карпатах запрацює ще один природоохоронний проект, який профінансувала німецька сторона. Європейці не альтруїсти і вміють рахувати гроші. Але їм конче потрібні карпатські ліси-легені, аби Європі було чим дихати.
«Урядовий кур’єр», 29 квітня 2016 року, № 92 (5702), 8 стор.
детальна ілюстрована інструкція де можна знайти інформацію про плановані санітарні рубки, як визначити місце розташування конкретних призначених в рубку ділянок лісу, як з'ясувати їх додаткові характеристики, і як отримати відомості про стан цих ділянок за космічними знімками
