ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

13 травня 2016

Держлісагентство вирішило змінити санітарні правила в українських лісах



фото: ua-reporter

Державне агентство лісових ресурсів планує в найкоротші терміни вдосконалити нормативно-правові акти, які регулюють санітарно-оздоровчі заходи у лісах

Про це повідомила перший заступник голови Держлісагентства Христина Юшкевич, коментуючи рішення Уряду про тимчасове припинення санітарно-оздоровчих заходів у лісах.

"Ми ініціюємо створення міжвідомчої робочої групи для розроблення змін до санітарних правил в лісах України, до якої запрошуємо фахівців Мінагрополітики, Мінприроди, інших органів влади, експертів та науковців", - зазначила вона.

За її словами, зміни повинні бути розроблені та подані на затвердження Урядом до кінця травня – початку червня.

"Зокрема, розглядатиметься питання внесення змін до Санітарних правил у частині залучення представників органів місцевого самоврядування до складу спеціальних комісій, за рішенням яких видаватиметься дозвіл на санітарну рубку. Ми не будемо зволікати з вирішенням цього питання. Тимчасове припинення незаконних рубок може бути до того часу, поки ми не змінимо правила", - наголосила Юшкевич.

За її словами, планується обговорити питання більш широкого застосування вибіркових та поступових рубок із використанням повітряно-трелювальних установок. У свою чергу, Мінагрополітики ініціюватиме створення міжвідомчої комісії щодо перевірки стану лісів та проведення санітарно-оздоровчих заходів.

http://strichka.com/item/45591363

Міністр збрехав? Очільник прикарпатської екоінспекції досі на посаді


news-image: Міністр збрехав? Очільник прикарпатської екоінспекції досі на посаді


Минулого тижня Міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак побував з робочою поїздкою в Національному природному парку «Гуцульщина», що на Косівщині.
Шокований вирубкою карпатських лісів, Остап Семерак там же на місці заявив, що дав  доручення негайно звільнити начальника Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області Ігоря Стефурака. Таку заяву того ж дня оприлюднили на сайті Міністерства

Та схоже Ігор Стеферак продовжує обіймати посаду начальник обласної екоіспекції. Саме так він представився під час спільного засідання Громадської Ради при Держекоінспекції в Івано-Франківській області та керівництва Держекоінспекції в області, передає кореспондент Бліц-Інфо з місця події.

«За рік моєї роботи ми нарахували фактів незаконної рубки на 7 млн. Остання скарга надійшла від громадянина Гудзинського у Поляниці. Коли ми виїхали на місце місцева Самооборона нам погрожувала, була небезпека життю та здоров’ю. Зокрема казали що застрелять, обіллють нечистотами... », - розповів про робочі будні Стефурак.


За його словами, зараз йде планова перевірка НПП «Гуцульщина» та Делятинського лісгоспу. Окрім того, у НПП «Гуцульщина» дозволили зробити санітарної вирубки – 5 тис. куб. Чиновник каже, що з початку року екологічна інспекція провела 75 позапланових та 25 планових перевірок. Щодо свого звільнення, то Стефурак нічого не коментує. Мовляв, є законодавство і міністр не має повноважень звільняти очільників екоінспекції, а може тільки рекомендувати Кабміну.


http://www.blitz.if.ua/news/ministr-zbrehav-ochilnyk-prykarpatskoi-ekoinspekcii-dosi-na-posadi.html

В Ужгороді обговорять сертифікацію лісу

У понеділок, 16 травня, о 9.00 в актовій залі Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства відбудеться засідання на тему: «Лісова сертифікація на Закарпатті: виклики та шляхи їх вирішення».

Організатори: Закарпатське обласне управління лісового та мисливського господарства, ТОВ «ЕНО-меблі», Національне представництво FSC в Україні, Дунайсько-Карпатська програма WWF.

Учасники: відповідальні працівники державних лісогосподарських підприємтсв; представники деревообробних компаній; предстаники неурядових громадських оргшанізацій, органів місцевого самоврядування, контролюючих органів, органів сертифікації.

Засідання відбудеться в актовій залі Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства, вул. Собранецька, 156. Початок о 9.00, - пише прес-служба Закарпатського ОУЛМГ.

Птн, 13/05/2016 - 13:23

Скільки податку сплатити прикарпатські підприємці за використання лісових ресурсів?

За користування лісом, надрами й водою за останні чотири місяці бізнесмени сплатили до бюджету майже 15,5 млн грн, –  пишуть Версії з посиланням на Курс.
Зокрема, частка рентної плати за використання лісових ресурсів найбільша – 11,7 млн грн. За використання надр місцеві бюджети отримали 1,9 млн грн та за спеціальне використання води 1,9 млн грн.
Про це повідомляють в Головному управлінні ДФС в Івано-Франківській області.
Зокрема, до місцевих бюджетів Прикарпаття у січні-квітні 2016 року надійшло 858,6 млн грн. податкових платежів, що на 250,4 млн грн. більше, ніж у відповідному періоді 2015 року.
Основним джерелом наповнення місцевих бюджетів залишається податок на доходи фізичних осіб, його питома вага в загальних надходженнях становить 54,8 відсотки. Загалом за січень-квітень п. р. цього податку до місцевого бюджету надійшло 470,8 млн грн, що більше на 160,5 млн грн, ніж за аналогічний період 2015 року.
Наступними за рівнем надходжень стали: плата за землю – 124,5 млн грн, що на 44,8 млн грн більше, єдиний податок – 98,1 млн грн, що на 31,2 млн грн більше, та акцизний податок з роздрібного продажу суб’єктами господарювання підакцизних товарів – 94,7 млн грн, що на 40,7 млн грн більше, ніж у відповідному періоді минулого року.
Крім того, збільшились надходження з екологічного податку – 19,5 млн грн та податку на прибуток – 17,6 млн грн, що на 4,7 млн грн більше, ніж у відповідному періоді минулого року.
Також місцеві бюджети поповнились на 7 млн грн за рахунок плати за ліцензії на право оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами.

Держлісагентство перегляне та вдосконалить правила, які регулюють здійснення санітарно-оздоровчих заходів у лісах

Державне агентство лісових ресурсів України планує в найкоротші терміни переглянути та вдосконалити нормативно-правові акти, які регулюють порядок здійснення санітарно-оздоровчих заходів у лісах з метою посилення їх захисних властивостей та збереження лісових насаджень від незаконних вирубок.

Про це повідомила Перший заступник Голови Держлісагентства Христина Юшкевич, коментуючи рішення Уряду про тимчасове припинення санітарно-оздоровчих заходів у лісах.

«Ми ініціюємо створення міжвідомчої робочої групи для розроблення змін до Санітарних правил в лісах України, до якої запрошуємо фахівців Мінагрополітики, Мінприроди, інших органів влади, експертів та науковців», - зазначила Христина Юшкевич.

За її словами, зміни повинні бути розроблені та подані на затвердження Урядом до кінця травня – початку червня.

«Зокрема, розглядатиметься питання внесення змін до Санітарних правил у частині залучення представників органів місцевого самоврядування до складу спеціальних комісій, за рішенням яких видаватиметься дозвіл на санітарну рубку. Ми не будемо зволікати з вирішенням цього питання. Тимчасове припинення незаконних рубок може бути до того часу, поки ми не змінимо правила. Адже всі розуміють, що санітарно-оздоровчі заходи вкрай необхідні для наших лісів, їх мета – збереження лісу, запобігання розвиткові патологічних процесів у лісі, зменшення шкоди, що завдається шкідниками, хворобами, стихійними природними явищами та техногенними впливами», - наголосила Христина Юшкевич.

Окрім того, як повідомила Перший заступник Голови Держлісагентства, планується обговорити питання більш широкого застосування вибіркових та поступових рубок із використанням повітряно-трелювальних установок. У свою чергу, Мінагрополітики ініціюватиме створення міжвідомчої комісії щодо перевірки стану лісів та проведення санітарно-оздоровчих заходів.

13.05.2016 | 13:03
ДЕРЖАВНЕ АГЕНТСТВО ЛІСОВИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ

В Украине отсутствует государственная лесная политика

Мы должны решительно отказаться от всех видов лжи, от практики подготовки важных отраслевых программ, законов и правил лесной политики анонимными дилетантами без широкого участия профессионалов, общественности, без квалифицированного и открытого национального обсуждения. Если этот вопрос решится, остальные проблемы украинского леса уйдут сами собой.



Мы должны решительно отказаться от всех видов лжи, от практики подготовки важных отраслевых программ, законов и правил лесной политики анонимными дилетантами без широкого участия профессионалов, общественности, без квалифицированного и открытого национального обсуждения. Если этот вопрос решится, остальные проблемы украинского лесауйдут сами собой.

Так считает Руслан ДЕРЕЧИНСКИЙ, профессиональный лесовод (окончил Украинскую сельскохозяйственную академию по специальности "Инженер лесного хозяйства"), председатель совета Всеукраинской ассоциации деревообрабатывающей промышленности, которая входит в Федерацию работодателей Украины — мощнейшего всеукраинского объединения, представляющего интересы работодателей в экономических и социально-трудовых отношениях с властью и профсоюзами на национальном уровне.

— Руслан, уголовная слава тянется за лесным комплексомгосударства вот уже более двух десятилетий. Он является наиболее коррумпированным и неэффективным в плане бюджетной отдачи. Состояние дел в лесной отрасли Украины за последние годы показало, что отечественному лесу нужна мотивированная, обученная и высококвалифицированная администрация (имеется в виду качество человеческого ресурса отрасли). Что у нас на сегодняшний день?

— Начну с лесной "экономики". Если и дальше сохранятся нынешние объемы заготовки древесины, то уже через 15–20 лет от лесных массивов лесистых регионов страны останутся лишь фрагменты из кустов, самосева осин и берез, которые даже не будут напоминать главных черт лесных ландшафтов. В худшем случае, при большей интенсивности рубок, деловая древесина на этих территориях исчерпается за еще более короткий срок — 5–10 лет. Такое состояние лесов вызовет не только серьезную экологическую проблему, но и острый социально-экономический кризис в лесистых регионах. Сегодня в связи с резким увеличением объема заготовки древесины лесной сектор перешел в состояние хронической стагнации. Вот круг проблем отрасли, лежащих на поверхности: нестабильность и неэффективность работы большинства гослесхозов, отсталость технологий заготовки и переработки древесины, отсутствие модернизации и инвестиций, резкий рост нелегальных рубок, снижение качества древесины, несовершенство законодательства относительно реализации необработанной древесины в Украине. На вершине этой пирамиды — ужасная коррупция, вседозволенность т.н. лесных чиновников. Отрасль еле держится на экспорте древесины по минимальным ценам, да еще и с "откатами". Такое лесное хозяйство экономически бесперспективно, поскольку не обеспечивает даже самовоспроизведения. Система нормативов, действующих в лесохозяйственном секторе, привязана к методике советского времени и не учитывает ни новых технологий, ни особенностей конкретных территорий. Извечный вопрос — что делать?

Положение спасет немедленное размежевание функций лесовыращивания и переработки древесины. Мы до сих пор топчемся вокруг проблемы, когда лиса выращивает цыплят, сама за ними ухаживает и, наконец, ведет их учет и отчитывается. У лесоводов должны остаться функции лесопосадки и лесоразведения, лесоустройства, ухода, защиты леса от вредителей и пожаров с доведением его до возраста главного пользования. Функции же переработки должны перейти к частным субъектам предпринимательской деятельности. Это — практика Европы, практика всего цивилизованного мира. Деловая древесина должна реализовываться исключительно на аукционах по конкурсным ценам. Такое распределение функций автоматически снимает коррупцию и хищническое отношение к природному благу, которое принадлежит всему украинскому народу. Но это еще не все. На сегодняшний день государство не определило законодательно всех форм коррупции и злоупотреблений в лесной отрасли. Этим пользуются представители власти в личных целях, а некоторые представители бизнеса используют эти лазейки для получения коммерческих преференций.

Что же касается человеческого ресурса отрасли, ее администрации, то их уровень не выдерживает никакой критики. Зато наблюдаются повсеместный цинизм, приспособленчество, невежество, непрофессионализм и правовой нигилизм, которые все больше укореняются.

— Вы затронули проблемы экспорта древесины. О ней в украинских СМИ написано больше, чем о Французской революции. И все — негатив. А нельзя ли подробнее об этом теневом грабительском государственном бизнесе?

— В Украине нет специальных законов об экспорте леса. Возможно потому, что нет государственной лесной политики. Экспорт осуществляется в общем порядке: никакой предыдущей регистрации в таможенном органе как участника внешнеэкономической деятельности (экспортера лесоматериалов) не требуется. При этом, как свидетельствует практика заготовки, обработки и экспорта лесоматериалов, у подавляющего большинства т.н. экспортеров нет документов, которые бы подтверждали факт легальной заготовки или приобретения древесины. А действующая нормативно-правовая база лесной отрасли делает нерентабельной цивилизованную лесозаготовку. Именно в этом — причина ее упадка, поскольку экстенсивная модель лесопользования, оставшаяся по наследству от СССР, была рассчитана на другую экономику и другие реалии, а в новых социальных условиях она исчерпала себя и перестала работать.

Экстенсивные методы хозяйствования и при этом экспорт круглой древесины поставили крест на дальнейшем развитии лесной отрасли, которая должна быть сбалансирована с потребностями внутреннего рынка, но последний мешает нашим чиновникам, которые за деревьями не видят леса. На т.н. экспорт отгружается высокосортная древесина по низкой цене, в которой заложена соответствующая маржа. Эта маржа оседает на зарубежных счетах лесных баронов и чиновников. В погоне за экспортным кругляком такие "экспортеры" обедняют сырьевую базу, которая в недалекой перспективе приведет к закрытию местных предприятий и деградации лесных районов.

Модернизация лесного сектора заключается в организации глубокой переработки древесины всех сортов на местах. Такая форма должна обеспечить занятость населения, его социальный уровень, развитие инфраструктуры и расширение сопредельных производств. А бороться с негативным фактором сырьевой экономики можно лишь развивая высокотехнологические производства.

Замечу, что нынешняя нормативно-правовая база лесного сектора давно не в состоянии обеспечить интеграцию в нее нужд частного сектора — деревообработки. Ведь бизнес принимает серьезные меры для обеспечения устойчивого и продолжительного доступа к сырью, что является ключевым фактором для принятия обоснованных инвестиционных решений. А потенциал украинского лесного ведомства бессилен перед требованиями рыночной экономики и принципами конкуренции. Бессилен во всех отношениях, потому что ведомство прежде всего думает о собственном кармане.

— Вы — деревообделочник. Хотелось бы услышать, какими факторами сейчас определяется эффективность деревообработки, которая тесно связана с лесной отраслью?

— Сегодня уже никто не сомневается в необходимости иметь мощную деревообрабатывающую промышленность. Именно она указывает единственный путь отхода от экспорта круглого леса. Если Украина претендует на статус государства с развитой экономикой, она просто обязана перейти от экспорта к собственной глубокой переработке. Остальное — от лукавого. Например, на предприятии "Цунами" (Волынская обл.), где работают 280 специалистов, создается годовой национальный продукт, эквивалентный 0,5 млрд грн. Такой же продукт создают все лесные предприятия Волынского областного управления лесного и охотничьего хозяйства, где работают более 2 тыс. чел. Комментарии излишни.

Повторяю, эффективность работы отрасли во многом определяется производством готовой продукции с высокой добавленной стоимостью. По общему индексу участия в цепочке этого экономического показателя Украина очень отстает не только от ведущих мировых производителей, но и от всех бывших советских республик. Сейчас, по мнению украинских деревообделочников и экономистов, ключевым вопросом развития отечественной глубокой переработки древесины является увеличение добавленной стоимости на кубометр заготовленного леса. Поэтому государству крайне необходима стратегия развития лесного комплекса как минимум на 20 лет, которая должна содержать такие меры, как развитие внутреннего спроса, развитие цивилизованного экспорта и технологий, восстановление отечественной лесной науки и образования. В итоге за 15–20 лет можно ожидать увеличения добавленной стоимости в 1,5–2 раза. Это подтверждает практика развитых стран. Сейчас же вся добавленная стоимость на всех этапах — от древесины на пне до конечного продукта — остается за рубежом и в карманах тех, кто причастен к лесной экономике.

Но вернемся к собственно лесной отрасли. Сегодня т.н. примитивная лесопереработка в государственных лесохозяйственных предприятиях, которые берут себе лес по себестоимости, — это производство с высоким уровнем риска для новых капиталовложений. О какой-либо конкуренции не следует даже вести речь. Несмотря на относительно небольшую капиталоемкость оборудования, производительность такой лесопереработки низкорентабельна и нередко убыточна. Вместе с тем скажу, что тут возникают вопросы. Хватит ли политической воли новому правительству Украины умерить аппетиты лесозаготовителей — как легальных, так и нелегальных, которые правят лесной бал? Увлечет ли президента и правительство идея государственного масштаба — организовать правильное лесное хозяйствование на основе принципов постоянного пользования лесом и сохранения его биологического разнообразия? Или все и дальше будет происходить по принципу "после нас — хоть потоп"? Вопросы не риторические. Ведь именно от государства, от нашего профессионализма зависит, будем ли мы топтаться на месте (как последние два десятилетия, с печалью вспоминая светлые идеи классиков лесной науки) или все же сделаем шаг вперед.

— Вернемся к правовым аспектам рынка древесины, которые сегодня, как и все остальное в лесной отрасли, далеки от требований времени.

— Повышение эффективности лесного хозяйства за счет изменения правил лесопользования — неотложная задача, которую государство и бизнес должны решать уже сегодня. Поэтому переход на рельсы интенсивного использования лесных ресурсов обсуждают специалисты отрасли, бизнесмены-деревообработчики, экологи, Верховная Рада. Всем известна сложная судьба законопроекта №1362 "Об особенностях государственного регулирования деятельности, связанной с реализацией и экспортом лесоматериалов". Приняли его 9 апреля 2015 г., а президент Украины Петр Порошенко подписал лишь через три месяца, после того как с соответствующими требованиями к нему обратились народные депутаты Украины и предприятие "Еврошоп-Смыга" (Ровенская обл.).

— Руслан, Гослесагентство Украины мотивирует собственный экспорт 2 млн кубометров древесины (сосны) в год тем, что, дескать, отечественная деревообрабатывающая промышленность не имеет технических возможностей ее переработать. Прокомментируйте, пожалуйста, этот феномен.

— В настоящее время в Украине строятся современные высокотехнологические мощные перерабатывающие предприятия в Одесской, Житомирской, Волынской и Ровненской областях. Продолжается техническое переоснащение ряда деревообрабатывающих предприятий Закарпатья. Уже в конце 2017 г. они начнут работать и смогут ежегодно принимать количество древесины (сосны), которая сейчас экспортируется.

— И напоследок. Вы надеетесь на государственную поддержку?

—Как заметил в начале с.г. эксперт программы FLEG II, Всемирный банк (Украина) Михаил Попков на заседании круглого стола, посвященного проблемам лесной отрасли Украины, вывод из анализа состояния лесной отрасли печален: "Государственное управление лесами за годы независимости Украины так и не смогло разработать систему экономических и правовых рычагов, которые бы регулировали работу лесных предприятий с разными сырьевыми возможностями. Ситуацию пустили на самотек, вследствие чего произошло размежевание предприятий по уровню финансового обеспечения. На грань банкротства поставлены предприятия южных и восточных областей, утрачены ориентиры экономической деятельности гослесхозов, созданы тепличные условия для использования различных коррупционных схем при осуществлении их хозяйственной деятельности, подорваны основы справедливости и равенства возможностей, которые были фундаментом стабильного развития отрасли".

Лучше и не скажешь. Считаю, что многое зависит от решений новой исполнительной власти Украины. Во время встречи 28 апреля с.г. президента Петра Порошенко и премьер-министра Владимира Гройсмана с представителями отечественного и иностранного бизнеса (у меня была возможность принять в ней участие) Владимир Гройсман заявил, что "…в Украине необходимо изменить систему принятия решений и повысить качество государственного управления, что позволит преодолеть зарегулированность и давление на бизнес, будет способствовать развитию национальной экономики и восстановлению социальной справедливости в стране".

Лишь общими усилиями мы сможем сформулировать государственную лесную политику, отвечающую национальным интересам страны, которая обеспечит рациональное использование нашего общего богатства — леса, поможет сохранить его для грядущих поколений. Впереди большая и ответственная работа.

Ліси в Карпатах рятують від олігархічної змови!

13.05.2016 (07:07)
«Лісовий майдан» розкручується штучно групою олігархів.
«Лісовий майдан» розкручується штучно групою олігархів.
Останнім часом в ЗМІ активно розкручується “лісова тема”. Щодня на сайтах, в газета, в соцмережах з’являється інформація про масові рубки, про тваринок, які втратили домівку, і так далі… Але, як пишуть ЗМІ, ліс вирубували і раніше, то чому не було такого масового психозу навколо вирубок?

“Дещо прояснилося після заяви Голови Асоціації деревообробних та лісозаготівельних підприємств Західної України Ігоря Соболевського. Це людина, яка зробила дуже багато для збереження лісів України і в той же час він мислить раціонально і пояснює, що лісове господарство є важливим для України.

Ось заява Ігоря Соболевського: «Останнім часом у ЗМІ з’явилася велика кількість інформації про тотальне вирубування карпатських лісів та лісів України в цілому. Розмах інформаційної компанії вражає. ХТОСЬ провокує так званий «лісовий майдан». Іншими словами, – Україну продовжують знищувати руками самих українців, уміло маніпулюючи їхніми почуттями патріотизму та відповідальності за свій край.

Асоціація деревообробних підприємств “Прикарпаття” першою вступила у бій за збереження наших лісів, виборюючи Закон про мараторій на вивіз круглого лісу за межі України. Своїми активними діями ми добилися його прийняття Верховною Радою а пізніше подолали опір Порошенка, який майже 70 днів не підписував згаданий Закон. За це на активістів Асоціації здійснювався шалений тиск, – від погроз до знищення підприємств та замахів на життя. Разультат є – з першого листопада 2015 року діє заборона на вивіз всіх порід деревини крім сосни, а з першого січня 2017 року соснові породи теж буде заборонено вивозити.

Якраз ешелони з експортованою сосною фотографують на залізничних перегонах Чернівців, видаючи їх за карпатську смереку. Недавно ще уряд Яценюка вніс до Верховної Ради новий правотворчий опус, який має на меті відмінити мараторій і продовжити зіштовхувати Україну у прірву сировинного придатку Європи. Ставленик п. Яценюка – голова Державної агенції лісових ресурсів п. Ковальчук намагається знищити лісгоспи, перетворивши лісове господарство всієї країни на так званий “ХОЛДИНГ”, у якому буде один цар-повелитель розпорядник лісів та коштів. До цього результату українців підводять давно. Спочатку перетворили Міністерств лісового господарства у Комітет, пізніше у Агенцію, а сьогодні, на їхню думку, настав час отримати повний контроль та розпорядництво лісовими ресурсами держави , позбавивши цих функцій територіальні громади і якраз це дозволяє здійснити юридичний статус “холдингу”.

Ось у цьому питанні ми просимо підтримки громад та активістів Щодо лісового майдану, то це один з елементів гібридної війни проти України. Його організатори прекрасно розуміють, що заборона рубок на один місяць знищить весь лісопромисловий комплекс краю, на блюдечку подарує європейський ринок пиломатеріалів Росії і позбавить засобів до існування біля мільйона людей. Це у свою чергу призведе до соціального вибуху та його ланцюгової реакції.

Ліс наше багатство і його потрібно берегти та розумно використовувати. Приріст Прикарпатських лісів складає бля двох мільйонів метрів кубічних на рік, а рубається мільйон. Майже мільйон переходить у категорію перезрілих лісів і стає легкою здобиччю буреломів. Зміни клімату призводять до масового всихання недозрілих смерічників. Ці фактори вимагають від усіх прикарпатців зваженого підходу до лісового господарювання, щоб зберегти підростаючі молоді масиви, насадити зрубані ділянки, з максимальною економічною вигодою використати дозрілу та всихаючу деревину.

З метою припинення маніпуляцій у галузі лісового господарства Асоціація деревообробників Прикарпаття ініціює негайне створення робочої групи з числа фахівців-лісоводів, екологів, зарубіжних експертів та громадськості для професійної оцінки стану лісів Карпатського регіону та планування подальшого функціонування лісопромислового комплексу».

Фактично ця заява Ігоря Соболевського розклала всі крапки над «і». Так, проблеми в лісах є. Говорити про те, що несанкціонованих вирубок немає, ніхто не буде. Вони є і лісогубів ловлять. Однак останнім часом дійсно ми стали свідками якоїсь нездорової істерії навколо лісів і, якщо проаналізувати тверезо, то часом серед логічних критичних матеріалів про рубки звідкись появляються істеричні матеріали, висмоктані з пальця.

Ситуація в Закарпатті

Свого часу ліс був чи не єдиним годувальником закарпатців. Навіть був момент, коли вирубка була настільки масштабною, що потребувала контролю і раціональності. Саме через те ще з часів перебування нашого краю в складі Австро-Угорщини до області були запрошені німецькі та австрійські фахівці-лісоводи. Подібна ситуація була при угорській та чеській владі. Саме тоді будувалися крупні лісозаготівельні комбінати та лісо-хімічні комбінати. Згадайте хоча б корпорацію «Бантлін», яка викупила величезні території лісів в Закарпатті на початку ХХ-го століття і будувала комбінати і відповідну інфраструктуру з вузькоколійками, цехами, складами, тощо…

Тоді ліс вирубували доволі серйозно. Але ніхто не говорив про знищення лісу, бо ліс грамотно відновлювався.

У радянські часи розвиток лісогосподарства також був неймовірно широким: тоді ліси відправляли на меблеві комбінати та на підприємства для виготовлення лісоматеріалів.

І дійсно, у часи незалежності України лісогосподарство почало давати збій. З розпадом СРСР потрібно було шукати виходи на інші ринки. У часи кризи у будь яких державах потрібна валюта і тоді росте частка так званого сировинного експорту. Подібна ситуація у нас була останнім часом, коли експортувалися не вироби з металу, а металобрухт, не ювелірні вироби з бурштину, а необроблений бурштин, не вироби з деревини, а ліс-кругляк.

Закарпатський ліс отримав удар. Однак зараз ситуація почала нормалізовуватися. І Ігор Соболевський навів приклад боротьби за відміну експорту кругляка. Наразі в області вже всі розуміють, що потрібно інвестувати в лісопереробку і виготовляти власні вироби, можливо відродити меблеву галузь.

Які позитивні тенденції

Якщо проаналізувати роботу Закарпатського управління лісо-мисливського господарства в останні місяці, то можна виділити цілий ряд позитивних моментів, яких раніше не було. І це при тому, що у нас не було ілюзій щодо призначення Валерія Мурги на цю посаду і ми були чи не найбільшими противниками цього призначення. І як це не дивно, заради об’єктивності слід виділити декілька позитивних моментів:

По-перше. Це прозора робота. Господарство отримало професійну прес-службу і тепер журналісти краю можуть отримувати будь яку необхідну інформацію.

По-друге. Новий начальник Закарпатського обласного управління ЛМГ Валерій Мурга не те що не побоявся громадського контролю, а сам став ініціатором створення Громадської ради при управлінні. Його попередники чомусь цього не робили.

Більше того, начальник запрошує до себе громадських активістів, щоб разом працювати над проблемами ведення лісового господарства, боротися з несанкціонованими рубками і навіть запрошує громадськість на публічні висадки дерев, тобто лісовідновлення.

У цьому питанні вичерпним є ось цей коментар начальника Закарпатського управління ЛМГ Валерія Мурги: «Воля народу і контроль за роботою лісівників – це позитивні кроки в свідомості суспільства. Тому при лісовому управлінні й була створена Громадська Рада. Однак звинувачувати лісівників у всіх вирубках недоречно. Треба спочатку розібратися чому і хто рубав і кому підпорядковуються ліси, а вже потім проявляти свою позицію щодо підтримки чи не підтримки лісівників».

По-третє. Подеколи штучна істерія навколо вирубок лісів має конкретну мету: інформаційно добити лісове господарство, знищити нинішню структуру, щоб на її базі створити підконтрольний одній олігархічній групі лісовий холдинг.

Щодо Закарпаття, то управління ЛМГ почало реагувати практично на всі критичні зауваження. Навіть на дописи в соціальних мережах. Останній приклад це дописи у мережі Facebook Святослава Макітри про вирубку лісів у Лазещинському лісництві в напрямку гір Говерли та Петрос із докладним описом ситуації та цифрами.

Подібне пояснення було і нещодавно щодо вирубки на Мукачівщині, на Червоній горі, коли управління опублікувало всі дані щодо вирубок і закрило питання, не давши йому набути популістської безпідставної критики.

Ну і по-п’яте: керівництво Закарпатського ОУЛМГ, схоже, не має наміру закривати очі на порушення з боку самих лісівників. Останній приклад з Великоберезнянщини. Так при перевірці Лютянського лісництва ДП «В.Березнянського ЛГ» виявлені порушення лісового законодавства, а саме незаконна рубка в кількості 108 м³, матеріали перевірки передані в правоохоронні органи.

Таким чином у громади Закарпаття появився шанс:

фільтрувати неправдиву інформацію про вирубки лісів і отримувати офіційні дані щодо цих вирубок.
боротися з несанкціонованими вирубками лісів і отримувати при цьому сприяння офіційного органу – управління лісо-мисливського господарства.
разом з управлінням брати участь у контролі над лісами та їх відновленням.

Усе це разом дає змогу врятувати ліс в Закарпатті і при цьому раціонально вести діяльність, надаючи можливість заробітку тисячам людей, які задіяні в лісовому господарстві”.


Інтернет-видання
UA- Reporter.com

День посадки лісу може призвести до ще більших пожеж


День посадки лісу, запланований на 21 травня, може призвести до того, що в регіонах Сибіру згорить ще більше лісів, заявив керівник лісового відділу Грінпіс Олексій Ярошенко.

«Організація цих заходів неминуче вимагатиме чималих зусиль з боку органів управління лісами і лісогосподарських організацій усіх трьох регіонів, тобто, додатково відверне чималі сили від боротьби з лісовими пожежами. В результаті за найближчі дні в Байкальском регіоні може згоріти у багато разів більше лісів, ніж їх в принципі можна посадити в рамках Дня посадки лісу. Коли сил на охорону лісів майже немає - нерозумно витрачати залишилися на організацію масових публічних заходів на самому початку пожежонебезпечного сезону в лісах», - написав Він на форумі Greenpeace.

Найбільші посадки лісу 21 травня заплановано провести в Бурятії, Забайкальському краї та Іркутській області. У перших двох регіонів зараз складається найбільш складна лесопожарная обстановка. Зараз в регіонах горить понад 35 тис. га тайги. Для їх гасіння залучено сили авіалісоохорони з інших регіонів, літаки МНС.

http://flashsiberia.com/news/vserossiyskiy-den-posadki-lesa-mozhet-privesti-k-eshche-bolshim-pozharam-v-tayge



Губернатор: Місцева влада повинні підключатися до ліквідації природних пожеж, незалежно від того, на чиїх землях виявлено загоряння


13.05.2016

Органи місцевого самоврядування на своїх територіях мають оперативно підключатися до ліквідації природних пожеж, незалежно від того, кому підвідомчі ті чи інші землі. До цього закликав Губернатор Ірк.обл. Сергій Левченко глав муніципальних районів на засіданні Ради у справах Усть-Ординського БО, яке відбулося напередодні в селищі Баяндай.

– Поки координація сил, задіяних у гасінні лісових пожеж, у нас в області йде на задовільному рівні. Майже всі загоряння ліквідовуються протягом доби. Приблизно до 15 червня найскладніший етап лесопожарного сезону ми повинні пройти, далі буде легше. Але в цей місяць злагодженість і взаємодопомога всіх організацій, наведених у режим підвищеної готовності функціонування, залишається для нас одним з найважливіших завдань, – підкреслив глава регіону.

За даними Іркутської бази авіаційної охорони лісів, з початку пожежонебезпечного періоду в області зареєстровано 243 загорання на загальній площі 2 775,5 га, в тому числі 2 588,9 га, вкритих лісом. На аналогічний період минулого року було виявлено 456 лісових пожеж, вогонь пройшов 24 431,7 гектарів.

У четвер 12 травня на території області було виявлено та ліквідовано дев'ять лісових пожеж на загальній площі 110 га, покритих лісом, і 523 нелісових гектарів. За два вогнища було зареєстровано в Усольскому, Зимінському і Заларинскому районах, по одному – в Боханському, Ангарському і Іркутськом районах. Ліквідація ще однієї пожежі, виявленого і локалізованого 11 травня в 74-х км від Качуга на площі 32 га, вкритих листяними деревами, триває сьогодні. Там зосереджено 40 десантників Іркутської бази авіаційної охорони лісів, 15 співробітників лісової охорони та мобілізованих громадян, дев'ять одиниць техніки, включаючи три трактори.

За минулу добу за порушення вимог особливого протипожежного режиму оштрафовано 14 громадян. З початку пожежонебезпечного періоду до цього виду адміністративної відповідальності притягнуто 259 правопорушників, включаючи 12 посадових осіб, сума накладених штрафів збільшилась до 674 тис. рублів. Крім того, працівниками лісової охорони і поліції складено 672 протоколу за нехтування правилами пожежної безпеки в лісах.

http://irkobl.ru/news/202959/

Про використання гвинтокрилів для авіапатрулювання лісів

Тест-драйв унікального українського гелікоптера


13 травня 2016, 01:35

Дата ефіру/події: П’ятниця, 13 травня 01:35

Код вставки


Швидкий, компактний та український.
  І поки у єдиному екземплярі. Вітчизняні конструктори показали ґвинтокрил Скаут. Йому аналогів у світі, кажуть, немає. Тож, які переваги вертольота?

Невеличкий завод у Київській області. Саме тут сконструювали гелікоптер "Скаут". Наразі вертоліт лише в одному екземплярі. І саме Свідку вдалося першому побути кілька хвилин у повітрі.

Назар Міліневич, кореспондент:
- Два з половиною роки - саме стільки часу працювали українські конструктори над створенням нового гелікоптера Скаут. Основна його перевага - що він розвиває швидкість 209 кілометрів і вважається у світі найшвидшим у свому сегменті.

Два тижні пілот Михайло Панчук випробовує гелікопетер у повітрі. Запланованого результату майже досягли. Вертоліт уже розвивав максимальну швидкість - сто дев'яносто кілометрів за годину. А поки працівники заводу удосконалюють характеристики: збільшують швидкість та вантажопідйомність.

Михайло Панчук, пілот:
- По підйомності повноцінно ми беремо двох людей там по 120 кілограм,там 240 ми можемо загрузити. І плюс там паливо, в нас там йде десь приблизно до ста п'ятдесяти кілограм, ну і в загальному ми можемо підняти до чотирьохсот кілограм. 

Аналогів українському маленькому гелікоптеру у світі є чимало. Утім "Скаут" - дешевший. Його вартість - приблизно двісті тисяч доларів. І дуже потужний.

Євген Серіков, керівник лабораторії двигунів:
- Главное его преимущество - что он имеет по высотности мощность двигателя, он может поддерживать до 230 лошадиных сил, до полторы тысячи метров. То на предыдущем двигателе с высотой мощность двигателя падает. 

Тримісний гелікоптер розробляли конструктори не лише для розваги товстосумів. 

Назар Міліневич, кореспондент:
- Наразі український гелікоптер "Скаут" працює ще у тестовому режимі, утім, як зазначають конструктори, що на практиці його могли б застосовувати і полісмени, і рятувальники.
Михайло Панчук, пілот:
- Це достатньо універсальний літаючий апарат у порівнянні з літаком, він може приземлитись на будь-яку площадку. Він може бути як для патруля, так і лісовим патрулем, і нафтовий, і для полісменів може бути - він такий багатоцільовий. 

Утім, на практиці в поліції чи в надзвичайників такий міні-гелікоптер побачити найближчим часом не доведеться. Вся проблема у вартості сертифікату літального апарата саме в Україні. 

Володимир Єреєв, конструктор гелікоптера:
- Сертифікація в Україні коштує дуже дорого, А на Україні ніхто не знає, скільки вона буде коштувати, от ми зараз починаємо сертифікацію, але ми не знаємо, скільки нам прийдеться заплатити. В США відома ця сума, у Франції також, в Німеччині, а на Україні невідомо. 

На заводі вже запустили серійне виробництво "Скаутів". Та не для українського ринку, а для американців.
Володимир Єреєв, конструктор гелікоптера:
- Ми плануємо і орієнтуємось на американський ринок, конкретно на американський, поки так. Тому що на Україні, ви самі розумієте, скільки таких штук можна тут продати?!

Та конструктори таки сподіваються, що їхній винахід стане у пригоді й в Україні, а не за кордоном.