ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

13 травня 2016

Дніпропетровська область: в рамках навчань відпрацьовані нові підходи до гасіння лісових пожеж

Щороку лісові пожежі завдають великої шкоди державі. Їх гасіння потребує значного залучення пожежно-рятувальної техніки, особового складу та коштів. Страждає природа, створюється ризик дорожніх аварій, псування ліній електропередачі, гинуть та хворіють люди, знищується майно.

13 травня Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській областіпроведено навчання на тему: «Дії органів управління, сил цивільного захисту області та військових формувань по гасінню великих лісових пожеж». Комплексні навчання проводилися на базі державного підприємства «Новомосковський військовий лісгосп». Площа лісового масиву складає понад 18,0 тисяч га, з якого хвойного – 8,5 тисяч га.

У заході приймали участь: Головне управління ДСНС у Дніпропетровській області, Дніпропетровське обласне управління лісового та мисливського господарства, Оперативне командування «Схід» ЗС України, Спеціалізовані служби цивільного захисту Новомосковської районної ланки та Головне управління Національної поліції України у Дніпропетровській області

Під час проведення навчань відпрацювалися наступні етапи: проведення наземної та повітряної розвідки під час початку пожежі та гасіння окремих осередків пожежі в лісовому масиві, гасіння підстилки, сухої трави та низової лісової пожежі, гасіння верхової лісової пожежі, гасіння залишків осередків окремих пожеж із залученням військових формувань. Також під час проведення заходу учасники мали змогу ознайомитись з елементами наметового містечка регіонального пункту управління та пункту життєзабезпечення.

Цього року особливістю навчань стало використання безпілотних літальних апаратів для проведення повітряної розвідки лісової пожежі, визначення площі лісу, охопленого полум’ям та напрямку розвитку вогню, а також залучення військових формувань для допомоги рятувальникам. За сприянням Дніпропетровської обласної державної адміністрації було розроблено 20-тонну ємність для забору води, використання якої суттєво зменшує час на дозаправку водою пожежного автомобіля та скорочує час гасіння лісової пожежі.

Загалом у навчаннях задіяно 12 одиниць техніки та 45 осіб особового складу Служби порятунку, 7 одиниць техніки та 16 осіб управління лісового та мисливського господарства, 2 одиниці техніки та 28 осіб оперативне командування «Схід» ЗСУ тощо. Всього залучено: 26 одиниць техніки та 105 чоловік.

За статистикою Головного управління з початку року зафіксовано близько 370 пожеж в екосистемах на загальній площі 293,6 га. Для ліквідації цих пожеж залучалося – 1551чол., 380 од. техніки Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області.

ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області

http://strichka.com/item/45617450

Чому «дрейфує» сосна?

Протягом 50 років ліси в Україні можуть зміститися на 300 кілометрів з півдня на північ



Так вважають вчені та експерти з огляду на активне всихання найпоширенішої в нашій країні деревної породи. Один із таких фахівців — директор Національного представництва міжнародної неурядової організації Лісова опікунська рада (FSC) в Україні Павло Кравець (на знімку). Кореспондент «Голосу України» розмовляє з ним про серйозну для функціонування вітчизняного лісового господарства проблему, її чинники, географічні масштаби, екологічні та економічні наслідки.

— Павле Васильовичу, всихання сосни має справді масовий характер?

— На жаль. Дослідження свідчать, що всихання поширилося на 134 тис. га, або майже 6% усіх соснових лісів, які перебувають у підпорядкуванні підприємств Державного агентства лісових ресурсів України. Переконаний, що ситуація у заповідниках, національних природних парках, агролісгоспах не краща. Тенденція до всихання спостерігається з півдня на північ. Сьогодні ми є свідками поступової втрати наших соснових лісів на півдні та в центрі країни — в Херсонській та Черкаській областях. Боюся, що за кілька років ми не побачимо в тому вигляді, який існував раніше, відомий Черкаський бір. Найбільші осередки всихання спостерігаються, окрім зазначених областей, ще й у Волинській, Житомирській, Київській, Чернігівській, Харківській та Полтавській. Потерпають у першу чергу насадження, які знаходяться в Лісостепу та на переході до Полісся.

Слід наголосити, що це проблема не окремого господарства, регіону чи України. З такими викликами зіштовхнулися інші країни Європи. За прогнозами вітчизняних учених, унаслідок змін клімату, природній ареал поширення сосни може зміститися з півдня на північ до 300 км. Підвищення температури, збільшення кількості посушливих днів, інші супутні зміни в навколишньому середовищі спричинять появу таких умов, до яких соснові насадження не встигають адаптуватися.

Насамперед це торкається штучно створених лісів на місці колишніх сільськогосподарських угідь. Такі насадження є визначально менш стійкими до несприйнятливих природних умов і потребують більшого піклування і догляду з боку людини. Усунення держави від охорони й захисту таких лісів обертається катастрофічними екологічними наслідками — пожежами, розвитком ерозійних процесів, а далі соціальними та економічними втратами. Перші наслідки такого недбалого ставлення вже спостерігаємо на прикладі Херсонської області.

Водночас, слід наголосити, що проблема всихання торкнулася не тільки сосни, а й інших порід. Гостро стоїть питання з всиханням ялини в Карпатському регіоні, дуба та ясеня — в рівнинній частині країни. Це серйозний виклик для лісового господарства, який не можна недооцінювати. Тому вже зараз необхідно здійснювати певні заходи з тим, щоб попередити негативний розвиток цієї ситуації. Мова — про перехід від традиційних методів ведення лісового господарства до так званих адаптивних, коли необхідно прогнозувати реакцію та розвиток лісових екосистем в умовах високої динаміки змін навколишнього середовища та потреб суспільства.

— У принципі це можливо?

— Так, це можливо. Традиційне ведення господарства у нас полягало, насамперед, у визнанні сосни головною породою. А це означало здійснення комплексу господарських заходів — посадка лісу, догляд за ним таким чином, щоб на місці вирубаних соснових насаджень вирощувалася та сама сосна.

— Тобто, лісозміни не практикувались?

— Ні. Така практика не є притаманною для лісового господарства. Адже основна мета полягала у відновленні лісів, які складаються з таких господарсько цінних порід, як сосна, дуб, ялина, бук. У такий спосіб поступово відбувалася заміна природних, більш складних за структурою різновікових, зазвичай мішаних лісів на одновікові та складені з однієї породи штучних насаджень. Відповідно такі насадження є менш стійкими до негативного впливу природних і антропогенних чинників. Зміни клімату зумовлюють частіші стихійні природні явища — сніголами, вітровали, льодолами, буревії, зсуви тощо. Розладнання таких насаджень позначається на їх стійкості. Вони стають уразливішими до пошкодження шкідниками і хворобами лісу. Не треба бути спеціалістом лісового господарства для визначення ослабленого дерева сосни. Таке дерево має зріджену крону. Складається враження, що начебто хтось «повистригав» хвою. Тим часом необхідно не просто спостерігати та фіксувати погіршення санітарного стану лісів, а й активно діяти.

Лісівнича наука і практика не стоять на місці. Є кваліфіковані працівники, які розуміють необхідність змін у веденні лісового господарства. Напрацьовується практика і методи попередження негативного розвитку ситуації. Уже зараз необхідно переходити до створення та формування насаджень, які складаються з кількох порід, ярусів та є різновіковими. Такі лісівничі підходи дозволять посилити «імунітет» лісу. Так, навіть у тому разі, коли почне всихати сосна певного віку, вціліють інші породи, а лісова екосистема продовжить функціонувати та приносити користь природі й суспільству. В тих умовах, де сосна виконує виключно захисні функції, варто активно використовувати сучасні досягнення лісової селекції задля пошуку і розмноження рослин, які відрізняються більшою стійкістю до несприятливих умов середовища.

Поряд із цим необхідно проводити роз’яснення, виважену та конструктивну дискусії у суспільстві з усіх актуальних проблем лісового господарства. Ми стаємо свідками «вкидання» в інформаційний простір суспільно резонансних повідомлень на кшталт «знищення лісів», «незаконні рубки» з вимогою повної заборони будь-яких рубань. Відчувається брак професіоналізму під час обговорення, відсутнє бажання пошуку збалансованого рішення чи то принаймні консенсусу. Радикалізація суспільної думки у поєднанні з популістськими закликами призводить до хибних управлінських рішень або ж їх відтермінування і покладання відповідальності на наступні покоління.

Бездіяльність може мати більші негативні наслідки, ніж певні прорахунки в разі розумного і виваженого втручання.

— Але ж, напевне, перш ніж широко застосувати адаптивні, можна навіть сказати, рятівні заходи і технології, спрямовані на збереження лісового фонду в масштабах усієї держави, їх варто було б випробувати і відпрацювати на локальній території.

— Звичайно. І таким своєрідним полігоном і одночасно взірцем є Боярська лісова дослідна станція — відокремлений підрозділ Національного університету біоресурсів і природокористування. Підстав для цього, як на мене, є кілька. Насамперед, станція не підпорядковується Державному агентству лісових ресурсів, тому має більше ступенів свободи для того, щоб активно впроваджувати передові технології ведення лісового господарства. 

Друге — це все-таки дослідна станція, вона має власний науковий підрозділ і одночасно може розраховувати на університетських науковців, зокрема, Навчально-наукового інституту лісового і садово-паркового господарства, що входить до складу вишу і де сконцентровано вчену і педагогічну еліту лісового господарства. Третє — починаючи з 2012 року, станція щорічно проходить незалежну оцінку на відповідність ведення лісового господарства міжнародним вимогам Лісової опікунської ради. Вони налічують близько ста п’ятдесяти екологічних, соціальних і економічних показників. Основна ідея сертифікації полягає у досягненні збалансованого і відповідального ведення лісового господарства, що дозволяє як раціонально і невиснажливо використовувати лісові ресурси, так і зберігати біорізноманіття та ліси високої охоронної цінності, враховувати інтереси працюючих та місцевих громад та інших зацікавлених сторін. Четвертий рік поспіль станція підтверджує відповідність визнаному в усьому світі стандарту. В сукупності зазначені чинники зумовлюють формування активного творчого і професійного пошуку, впровадження новітньої техніки і технологій персоналом станції. Співробітники ініціюють консультації з громадськістю та місцевими громадами з різних питань, у тому числі з питань всихання соснових лісів.

Як приклад: у березні мене разом із іншими фахівцями запросили до складу комісії з обстеження соснових ділянок, де зафіксовано всихання. Мала місце всебічна дискусія, за результатами якої намічено заходи з розв’язання цієї проблеми. Важливо, що комісія намагалася підійти індивідуально до кожної з ділянок, уникнути стереотипних підходів. На частині обстежених територій проектується поступовий перехід від одновікових насаджень чистої сосни до різновікових із домішкою дуба, берези, клена. Тим паче, що в Боярській ЛДС вже є позитивні приклади такої практики. Такий досвід має стати в нагоді для інших лісових господарств, які потерпають від цієї проблеми.

— За логікою, щоб успішно протистояти негативному явищу, треба добре знати його чинники. В даному випадку причини всихання деревної породи...

— Це комплексна проблема, яка включає кілька чинників. Слід наголосити, що половина всіх лісів країни є рукотворними насадженнями, створеними на староорних землях чи штучно відтвореними на місці зрубів. Як я вже зазначав, такі ліси є більш простими за своєю віковою і породною структурою, а отже, і менш стійкими до негативних природних явищ. Значна частина таких лісів створювалася в повоєнні роки, і зараз вони досягнули того віку, коли з втратою енергії росту стають більш чутливими до ураження шкідниками і хворобами лісу. 

Стихійне природне явище, невдало чи невчасно проведений господарський захід, низова пожежа можуть стати тим пусковим механізмом, коли насадження розладнується, втрачає стійкість, уражається шкідниками і хворобами й далі гине. Збільшення рекреаційного навантаження на ліси, особливо поблизу населених пунктів, зрозуміло, не кращим чином позначається на здоров’ї лісу. Вказані чинники багатократно посилюються змінами клімату, зокрема, збільшенням кількості днів з аномально високою температурою, зменшенням кількості опадів. Клімат помірної зони стає дедалі посушливішим, але з різкими коливаннями температури. Відповідно, не тільки науковці, а й пересічні громадяни фіксують збільшення кількості природних стихійних явищ, які зумовлені змінами клімату. Кліматичні зміни виявляються сприятливішими для масового розмноження шкідників лісу, а отже, зростає ймовірність ураження ними насаджень. На думку науковців, додатковим негативним чинником виступає коливання рівня ґрунтових вод. Регулювання гідрологічного рівня Дніпра та інших річок також позначається на життєздатності насаджень.

В останні роки ці негативи накладаються на фінансові негаразди. Адже традиційно лісове господарство отримувало фінансування з держбюджету. Такі заходи, як посадка лісу, догляд його в молодому віці для того, щоб сформувати насадження, є збитковими. Ті господарства, які мають достатньо коштів, покривають їх за рахунок своїх доходів, а інші отримували асигнування із державного бюджету. До початку 90-х років минулого століття співвідношення між бюджетним та самостійним фінансуванням становило 55% до 45%. В останні роки ця пропорція змінилася кардинально — 75% власні кошти і лише 25% — з державного чи місцевих бюджетів. А в бюджеті на 2016 рік кошти на фінансування лісового господарства практично відсутні. Таким чином, господарства в деяких випадках змушені відмовлятися від проведення рубок догляду в молодому віці. А це ж найважливіший етап формування насаджень, особливо створених штучно. Непроведення вчасного догляду призводить до входження насаджень в більш старші віки вже ослабленими і менш стійкими до перерахованих вище негативних чинників.


Водночас я є прихильником орієнтації на природне поновлення лісу. Адже висівання і сходження насіння з тисячі дерев дає можливість природного добору стійкіших і витриваліших особин.

— Чи не робилися прикидки обсягу наявних чи очікуваних втрат від усихання сосни?

— Спеціальні дослідження не проводилися. Можна надати експертну оцінку. Вимушене вирубування насаджень у більш молодшому віці, ніж це передбачається нормативами, наприклад у 60 років, а не в 90, призводить до недоотримання від 15% до 25% запасу деревини. До всього, всохла та уражена шкідниками і хворобами деревина є менш цінною. У цьому випадку господарства недоотримають 50% або більше її вартості. Подібна ситуація виникає, коли насадження досягнули критичного віку існування. Тому мають здійснюватися активні заходи, спрямовані на сприяння природному поновленню лісу, залишення цінних старовікових груп дерев, підростання молодих дерев, що дозволяє, з одного боку, зібрати урожай, а з другого — забезпечити збереження лісової обстановки та перейти до формування складніших за структурою і віком лісів.

На превеликий жаль, простого, швидкого і єдино вірного рішення з приводу всихання сосни немає. Вихід — в об’єднанні зусиль небайдужої та відповідальної частини суспільства з професіоналами. Лише взаєморозуміння, повага і діалог дозволять знайти вірні шляхи для вирішення багатьох проблем, які є в лісовому господарстві держави.

Розмову вів Віктор КОЛОМАК.

Київ.
http://www.golos.com.ua/article/268825

Лісові пожежі загострили конфлікт Альберти з рештою Канади – The Economist

13 травня в 17:05 


Нафтодобувна провінція безрезультатно добивається спорудження трьох нафтопроводів. Лісові пожежі загострили проблеми у відносинах Альберти з іншими провінціями. Facebook/Pray for Fort McMurray Канадці згуртувалися навколо міста Форт МакМюррей, яке цього місяця постраждало від лісових пожеж. Вони відправляють харчі, одяг і повідомлення про підтримку близько 90 тисячам людей, яким довелося покинути свої домівки і евакуюватися з міста. "Червоний хрест" за лічені дні зібрав 42 мільйони доларів на допомогу, а прем'єр-міністр Джастін Трюдо пообіцяв федеральну підтримку. 

Але стихійне лихо виявило і розкол у відносинах між нафтовидобувною Альбертою і рештою Канади. Про це сьогодні пише The Economist. 

Спочатку злостиві повідомлення з'явилися в соціальних мережах. Деякі користувачі писали: "Вітаємо Альберту у світі, де змінюється клімат. Продовжуй заперечувати це". Відповідь користувачів з провінції була не менш жорсткою. Потім суперечка поширилася на газети і телебачення. Прем'єр-міністр Джастін Трюдо на одній з останніх прес-конференцій відмовився відповідати на питання про те, чи вважає він зміну клімату винним у спалаху стихійних пожеж. 

Місто Форт МакМюррей живе за рахунок нафтоносних пісків Атабаски. Попри те, що вчені не впевнені в тому, що зміна клімату відбувається через такі катастрофи, як пожежі в Альберті, багато людей переконані, що добування нафти з пісків Атабаски викидає в атмосферу більше шкідливих речовин, ніж під час застосування звичайних методів видобутку. 

Коли ціни на нафту були високими, такі міста як Форт МакМюррей збагатилися і додали ваги канадській економіці. Але коли вартість бареля обвалилася, регіон дуже сильно постраждав. Альберта другий рік поспіль переживає рецесію. Цього року дефіцит бюджету в провінції буде становити рекордні 10 мільярдів канадських доларів. Після того, як пожежі змусили компанії поблизу Форту МакМюррей припинити видобуток, економісти переглянули свої прогнози щодо канадського зростання в другому кварталі цього року. 

Разом з тим, мешканці Альберти хочуть дещо більше, ніж допомогу від "Червоного хреста", а саме нафтопровід, який би дозволив їм експортувати нафту на світові ринки. Зараз провінція продає майже весь свій видобуток в США, які платять дуже не багато. Крім того, президент Барак Обама заблокував відкриття нафтопроводу Keystone XL, який би скоротив витрати на транспортування. Зараз канадці в Альберті сподіваються на інші три проекти нафтопроводів. Один з них - Energy East, протяжність якого повинна становити 4,5 тисяч кілометрів – частково вже збудований. Він буде доставляти нафту на узбережжя Атлантики. Ще два проводи - Northern Gateway і Trans Mountain, які простягнуться поруч з вже існуючими трубами, будуть забезпечувати Тихоокеанське узбережжя. Але всі три проекти ще потребують урядового затвердження, а також дозволів від корінних громад і кожної провінції окремо. На всіх етапах є перешкоди. 

Британська Колумбія, приміром, дозволила спорудження Northern Gateway за умов, що громади корінного населення будуть захищені, провінція отримає плату за транспортування нафти. Крім того, провінція вимагає гарантій, що будуть вжиті заходи з протидії витокам нафти. 

Більшість виборців у Британській Колумбії взагалі проти того, щоб нафтопровід проходив через її територію. Уряди Онтаріо і Квебека теж чинять схожий опір спорудженню Energy East. Мер Монреаля Дені Кодерре навіть заявив, що проект нафтопроводу повинен пройти "кліматичну перевірку". Чиновник серйозно налаштований перетворити місто на екологічно чисте. 

Видання пише, що навіть до стихійних пожеж, Альберта зіштовхувалася з конфліктами інтересів у інших провінціях. 

"Ми не можемо продовжувати підтримувати канадську економіку, поки Канада не підтримує нас", - сказала прем'єр-міністр провінції Рейчел Нотлі. 

Її "лівий" уряд посилив екологічні правила, щоб здобути прихильність інших канадців у питанні нафтопроводів. За словами лідера федеральної Консервативної партії Рони Абмрос, підтримка спорудження Energy East – це питання національної єдності. Дехто навіть побоюється, що такі конфлікти поглядів можуть породити сепаратистський рух в Альберті. 

Раніше повідомлялося, що лісові пожежі в Канаді вийшли з-під контролю. Влада очікує, що пожежа може тривати кілька місяців. В бортьбі з нею беруть 1400 пожежників, 133 гелікоптери, 200 одиниць спеціальної техніки. Вогонь поширюється на 43 окремих ділянках. Тим часом видобуток нафти в Альберті тимчасово зупинили. Через це Канада зазнає фінансових збитків. 

За матеріалами:DT.UA


Як нищать ліси. ВІДЕО








Українські ліси масово вирубують прикриваючись санітарною очисткою. Проконтролювати це дуже важко, тому спритні ділки зрізають на продаж молоді дерева.


Після шокуючого звіту інспекції Національних парків Карпат, Кабмін цього тижня звільнив голову Держлісагентства. А вирубування лісів – заборонили.

На Золочівщині екоінспектори вийшли на ревізію з місцевими активістами. Й одразу натрапили на галявину з пеньками, без клейма, а це свідчить про те, що дерево зрубали без законних підстав. Діаметр зрізаного дерева – 70 см. У документах – зовсім інше.

Ще одну ділянку прорідили настільки, що дерева залишилися де-не-де. Частина пеньків також без маркування. Окрім того, знайшли і заховані пеньки.

Позапланову перевірку зініціювали місцеві жителі, які протестували проти масового вирубування лісу. Уже за перший день екоревізори знайшли чимало порушень: самовільні вирубування та масові невідповідності у маркуванні дерев.

Зауважили, що на деревах, які не зрубані, але відведені, немає категорії придатності, жодної не зазначено. Чи це ділова, чи півділова, чи дрова. Не має чітко відмежованих ділянок по певних площах, які певні рубки мали робитися. По окремих нумераційних відомостях дерева не відповідають відомостям,
– зазначив начальник відділу оперативного екологічного контролю Микола Барабаш.

Схожа ситуація і у сусідньому Буському лісгоспі. Там виявили жахливі порушення – незаконні вирубки та пожежу, яка завдала чимало збитків.

Загалом державі нанесено збитків понад 20 мільйонів. На посадових осіб склали понад 10 протоколів. Загальна сума штрафів 980 грн, збитків нарахували на 39 465 тисяч гривень,
– додав Микола Маланич, головний інспектор екологічної інспекції у Львівській області.

Триватиме ревізія Золочівського лісу до 25 травня. Екоінспектори кажуть, винуватці усе одно відшкодують збитки, незважаючи на те, що вони звільнились з роботи.
18:13, сьогодні
http://24tv.ua/yak_nishhat_lisi_n685615

Джерело: 24 Канал

У Львові відбудеться Всеукраїнський з’їзд деревообробників та лісозаготівельників



Деревообробники Львівщини закликають припинити маніпуляції з політичною метою навколо проблемних питань лісу. Завтра у Львові відбудеться Всеукраїнський з’їзд деревообробників та лісозаготівельників.

Учасники заходу, зокрема, підготують звернення для затвердження Положення про порядок реалізації необробленої деревини.

З’їзд розпочнеться о 10-й годині в актовому залі Львівського Національного Лісотехнічного університету.

Конкурс «Людина і ліс»: є перший переможець І етапу



Першими підсумки конкурсу дитячих малюнків і творів на тему «Людина і ліс» підбили лісівники ДП «Старовижівське ЛГ». Журі, до складу якого увійшли головний лісничий Андрій Авдіюк, державний інспектор з ОНПС Андрій Савчук, інженер лісового господарства ДП «Старовижівське ЛГ» Андрій Чабан, заступник редактора районної газети «Сільські новини» Юрій Коваль, методист відділу освіти Старовижівської райдержадміністрації Тетяна Муравчук, переможцями конкурсів малюнків і творів назвали четвертокласника ЗОШ І-ІІІ ст. с. Смідин Артема Піцика (малюнок «Лісова ідилія» та восьмикласника ЗОШ І-ІІІ ст. с. Глухи Дениса Крикончука (твір «Людина і ліс. Страждання природи від людського недбальства»). Другі місця відповідно посіли другокласниця ЗОШ І-ІІІ ст. с Кримне Марія Бондар (малюнок «Ліс – наше майбутнє») та восьмикласниця ЗОШ І-ІІ ст. с. Яревище Марина Бідзюра (твір «Красу лісу і природи творить людина»), третє – четвертокласниця ЗОШ І-ІІІ ст. с. Любохини Анна Сукач (малюнок «Осінь у лісі») та восьмикласниця ЗОШ І-ІІІ ст. с. Дубечне Надія Лазарук (твір «Неоціненний скарб»). Директор лісгоспу Андрій Бабій вже підписав наказ про преміювання переможців. Згідно з положенням про конкурс дитячих малюнків та творів, затвердженого наказом ВОУЛМГ від 18.03.2016 р., призери нагороджуються преміями у розмірі 400 (І місце), 300 (ІІ місце) та 200 грн (ІІІ місце). Всього на конкурс надійшло 68 малюнків і 25 творів.

Сергій Цюриць.

На конкурс:

Людина і Ліс. Страждання природи від людського недбальства

Ліс стояв непорушною стіною – мовчазний, могутній, похмурий. Сонячне проміння, що падало згори, обережно торкалося верхів’я дерев, ясним золотом осипало крони, стовбури і опускалось на зелену траву і торішнє листя.

Легкий вітерець ледь-ледь ворушить зелені листочки, а вони, тулячись, переповідають один одному якусь таємницю. Могутні дуби, як велетні-богатирі, готові у першу-ліпшу мить стати на захист своєї домівки.

Ліс вражає своєю красою, неповторністю, таємничістю.

Здалека польовою стежкою наближалася Людина. На узліссі вона зупинилась. Зачарована невимовною красою, вона мовчки споглядала цю живу казку.

– Заходь сміливіше! – проказав ліс. – Я повідаю тобі свої радощі і печалі, поділюся з тобою своїми думками і мріями. Ми повинні бути друзями, адже ми обоє діти матінки Природи.
Людина несміливо ступила на лісову стежку, яка повела її у дивний світ.

– Поглянь, ось лежить гілля сосни, яку вчора зрубала людина, подібна тобі. Стовбур вона забрала для своїх потреб, а гілля залишила під ногами.

А он під розлогою березою – згарище вчорашнього вогнища, а біля нього –розкидані пляшки, бляшанки, паперові кульки. Тут вчора відпочивало веселе товариство. Їхні діти, граючись, ламали молоду паросль, зруйнували гніздо дятла.

Вражена побаченим, Людина раптом зупинилася. Її погляд впав на мурашник. Лісові трудівники завзято працювали, переносячи на собі вантажі у кілька разів більші, ніж самі. Серед них не було ні начальників, ні підлеглих, всі працювали дружно, злагоджено. Людина замилувалася побаченою картиною. З прикрістю вона помітила, що мурашник зруйновано, а його жителі працюють так завзято, щоб відремонтувати свій чарівний палац.

– Це теж справа людських рук, – почула Людина докірливий голос Лісу.

Опустивши голову, вона сумно побрела стежкою далі.

Раптом Людина опинилася на лісовій галявині. Посеред галявини стояла берізка. Білокора красуня пишно розпустила свої коси-віти, що торкалися до землі. До Людини долинув тонкий аромат ніжного запаху конвалій. Вона побачила, що у багатьох місцях конвалії витоптані і зірвані, деякі навіть з корінням.

– Хочеш, я поведу тебе далі і покажу інші сліди людської жадності? – сказав Ліс.

– Ні! – з соромом відповіла Людина. – Мені дуже прикро за моїх братів, які так жорстоко знищують те, без чого життя наше було б набагато гіршим.

Пригнічена побаченим, Людина присіла на пеньок і опустила від сорому голову. А вгорі схвильовано тріпотіло листя осики, наче злякалось усього, що почуло від Лісу. А Ліс продовжував свій монолог: «За всіма законами, що існують у природі, за добро слід платити добром. Чому ж за моє добро люди платять злом? Чи забули, яку користь я їм приношу? Я постійно турбуюсь про людей. Моя рослинність збагачує атмосферу киснем і я дбаю про здоров’я. Я захищаю людські оселі і поля від вітрів і буревіїв. Затримуючи вологе повітря, я приношу дощ. Мої гриби – безцінний подарунок харчування. Я дарую людям чудодійні ягоди: малину, чорницю, горобину, брусницю, журавлину. А дерева, що вирощені в лісі, це не лише промисловий та енергетичний ресурс, а й матеріал, з якого виготовляють ліки і парфуми. Скільки морального задоволення отримують люди, поки слухають спів моїх пташок, милуються красою лісових краєвидів. Мої хащі є притулком для лісових мешканців. Я горджуся тим, що потрібен людям і приношу їм велику користь.

Вражена всім почутим, Людина підвелася і тихо побрела з лісу. А він шумів верховіттям старих сосон, виливаючи ще недосказаний біль. Ліс закінчувався асфальтною дорогою. Край лісу, на узбіччі дороги красувався щит, на якому працівники лісового господарства написали: «Ліс – наше багатство! Бережімо його!»

Частіше б нам усім ходити тією дорогою, частіше б слухати розмову Лісу і пам’ятати, що ліс наше багатство і його треба берегти.

Денис Крикончук,
учень 8-го класу ЗОШ І-ІІІ ст. с. Глухи Старовижівського р-ну.

Про звільнення Ковальчука О. П. з посади Голови Державного агентства лісових ресурсів України



Текст документа:“Про звільнення Ковальчука О. П. з посади Голови Державного агентства лісових ресурсів України ” № 355-р — редакція від  11.05.2016
Герб України
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ
від 11 травня 2016 р. № 355-р
Київ

Про звільнення Ковальчука О. П.
з посади Голови Державного агентства
лісових ресурсів України

Звільнити Ковальчука Олександра Петровича з посади Голови Державного агентства лісових ресурсів України згідно з поданою заявою.



Прем’єр-міністр України


В. ГРОЙСМАН


Інд. 19
http://www.kmu.gov.ua/control/uk/cardnpd?docid=249029886 

Про заходи щодо відстрілу і відлову хижих та шкідливих тварин

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

НАКАЗ

11.04.2016
м. Київ
N 143
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
27 квітня 2016 р. за N 641/28771

Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Державного комітету лісового господарства України від 16 грудня 1997 року N 121

Відповідно до пункту 16 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року N 731, та пункту 8 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року N 1119,
НАКАЗУЮ:
1. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Державного комітету лісового господарства України від 16 грудня 1997 року N 121 "Про заходи щодо відстрілу і відлову хижих та шкідливих тварин", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 25 грудня 1997 року за N 623/2427 (із змінами).
2. Департаменту тваринництва забезпечити подання цього наказу в установленому законодавством порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Краснопольського Я. В.

Міністр
О. М. Павленко
ПОГОДЖЕНО:

В. о. Міністра екології
та природних ресурсів України
Г. О. Вронська
Голова Державного агентства
лісових ресурсів України
О. П. Ковальчук

Спокійно! Рубки ніхто не забороняв - Facebook

У відповідь на гостру кампанію громадських організацій проти призначення на посаду заступника Міністра екології та природних ресурсів Віктора Канцурака (http://epl.org.ua/events/2513-liudy-yanukovycha-stavytskoho-povertaiutsia-v-minpryrody) міністр Мінприроди Остап Семерак провів влучну піар-акцію, яка відволікла увагу більшості ЗМІ від кадрового скандалу. Після неоднозначного повідомлення міністра у мережі Facebook(http://ecology.unian.ua/naturalresources/1342265-uryad-zaboroniv-rubku-v-lisah-i-zvilniv-kerivnika-derjlisagentstva.html), в якому він говорить, що «Уряд підтримав пропозицію Мінприроди щодо тимчасового припинення санітарно-оздоровчих заходів (рубок) в лісах до перегляду Мінприроди, Мінагрополітики, Держлісагенством нормативно-правових актів, які регулюють порядок та правила їх здійснення», більшість представників ЗМІ сприйняли новину як повідомлення про прийняття рішення щодо заборони рубок лісу в Україні. Повідомлення підхопили більшість центральних ЗМІ.

У дійсності жодних рішень щодо заборони рубок не приймалось, і навіть проект такого рішення ще остаточно не розроблений. Згідно інформації, наданій ЕПЛ Центром підтримки реформ при КМУ заступником директора Департаменту з питань безпеки життєдіяльності охорони навколишнього середовища та АПК Нагорним Сергієм Івановичем, проект розпорядження про заборону рубок ні 11, ні 12 травня не виносився на розгляд КМУ, а прем’єр-міністр України Володимир Гройсман лише доручив віце-прем’єру Володимиру Кістіону провести зустріч Мінприроди України та МінАПК України для з’ясування, чи варто повністю забороняти рубки лісу чи тільки санітарні. 

Про це свідчить зокрема і повідомлення на сайтах КМУ http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=249021513&cat_id=244274130 та Мінприроди http://menr.gov.ua/press-center/news/123-news1/4864-ministr-ekolohii-ta-pryrodnykh-resursiv-ukrainy-ostap-semerak-pidniav-pytannia-varvarskoi-vyrubky-lisiv-karpat-na-zasidanni-uriadu-ukrainy

Разом з тим, варто відзначити, що питання значного обмеження санітарних рубок у в лісах України є найбільш актуальним напрямком боротьби із згубною для природи лісовою корупцією. Санітарні рубки, що практично не оподатковуються, з часів президента Януковича і до сьогоднішнього часу є основним корупційним ризиком у галузі і призводять до масового знищення українських лісів. 

Сьогодні понад 54 % всіх вирубаних дерев оформлені як «санітарні заходи» (http://pryroda.in.ua/forest/lisova-haluz-voroh-pryrody-v-ukrayini-1/). Протягом останніх років природоохоронні НУО неодноразово звертались до Мінприроди та Держлісагенства з пропозиціями обмеження санітарних рубок, втім підтримки в цьому так і не отримали. 

ЕПЛ вимагає КМУ, МінАПК та Мінприроди України не займатися популізмом та негайно виставити для громадського обговорення проект розпорядження КМУ про заборону санітарних рубок ( у разі його наявності) та залучити до його подальшої розробки експертів громадських природоохоронних організацій.

Дерев’янко просить Гройсмана та Семерака перевірити посадовців Мінекології, які покривали незаконну вирубку лісів в “Гуцульщині”

2016.05.13

Народний депутат від партії «ВОЛЯ» Юрій Дерев’янко звернувся із запитами до прем’єр-міністра Володимира Гройсмана та міністра екології Остапа Семерака, в якому просить провести службове розслідування відносно посадових осіб Мінекології, які покривали факти незаконної вирубки лісів на території України, у тому числі, на території Національного природного парку «Гуцульщина».

Про це повідомила прес-служба нардепа, передають ”Вікна”.

Дерев’янко підкреслив, що неодноразово надсилав депутатські звернення до Міністерства екології та природних ресурсів України, в яких вказувались численні факти порушень у сфері охорони навколишнього природного середовища, що завдали довкіллю непоправної шкоди, зокрема в НПП «Гуцульщина».

«Проте станом на сьогоднішній день належного реагування на надіслані мною депутатські звернення так і не було, що може вказувати про зловживання посадовими та службовими особами Мінприроди, покривання ними фактів незаконної вирубки лісу та інших порушень законодавства, які вчиняються керівником НПП «Гуцульщина»», — заявив депутат.

Він додав, що крім того, посадові та службові особи Мінприроди вводили в оману керівництво Міністерства, у тому числі і новопризначеного міністра.

Зокрема, Дерев’янко процитував відповідь Мінприроди, в якій зазначається:

«За результатами роботи Комісії встановлено, що більшість тверджень представників територіальної громади Косівського району Івано-Франківської області від 28.03.2016, не підтвердились. Стосовно фактів, які мали місце, адміністрацією Парку вжито належних заходів реагування відповідно до чинного законодавства».

«Однак дане повідомлення не відповідає дійсності, адже незаконна вирубка лісів парку мала місце та продовжується й надалі», — підкреслив Дерев’янко.

Він вважає, що може мати місце зацікавленість посадових чи службових осіб  Департаменту заповідної справи Мінекології, основним завданням якого є забезпечення організації, охорони та використання природно-заповідного фонду.

«Вказаним департаментом протягом тривалого часу не вживалися належні заходи щодо охорони лісових ресурсів на території НПП «Гуцульщина», — підкреслив нардеп.

Дерев’янко зазначив, що лише завдяки тому, що міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак безпосередньо 4 травня 2016 року здійснив робочу поїздку на територію НПП «Гуцульщина» та особисто переконався у наявності фактів численних порушень на території даної установи природно-заповідного фонду, ситуацію вдалося зрушити з місця.

«У зв’язку з вищевикладеним, є необхідність у проведенні службових розслідувань щодо посадових та службових осіб екології та природних ресурсів України, які покривали та продовжують покривати факти незаконної вирубки лісів на території України, зокрема на території заповідного фонду та НПП «Гуцульщина», — заявив парламентар.

Він підкреслив, що факти порушень лісового законодавства на території України є непоодинокими та мають місце не лише на території НПП «Гуцульщина». Зокрема, про факти незаконної вирубки лісів на території Івано-Франківської, Львівської, Закарпатської, Київської, Вінницької, Чернівецької областей, у тому числі на території установ природно-заповідного фонду, та факти широкомасштабного вивезення за межі митної території України.

Дерев’янко просить Гройсмана та Семерака:
1.  Забезпечити проведення службових розслідувань щодо посадових та службових осіб Міністерства екології та природних ресурсів України, які упродовж тривалого часу покривали факти незаконної вирубки лісів на території України, зокрема на території Національного природного парку «Гуцульщина».
2.  Притягнути винних осіб до встановленої законодавством відповідальності.
3.  Взяти на особистий контроль вирішення порушеного у зверненні питання.

Нагадаємо, Юрій Дерев’янко вимагав негайно відсторонити Василя Пророчука з посади в. о. директора Національного природного парку “Гуцульщина” та провести прозорий конкурс на цю посаду.