ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

18 травня 2016

Ради кредита Кабмин разрешит экспорт леса



Вывоз леса из Украины в ближайшее время и вовсе может стать массовым. Чиновники из Минэкономики задумались над отменой моратория на экспорт необработанной древесины. Пугают траншами от ЕС. Мол, не сделаем, денег не получим. Зачем в Европе требуют увеличить вырубку украинских лесов на экспорт? Разбиралась, Елена Митясова.

Пойти на поводу у финансовых партнеров или все же начать играть по собственным правилам? Вариантов два, но в Минэкономики предпочли первый. На кону, говорят в ведомстве, второй и третий транши от ЕС, а это чуть более миллиарда евро. И чтобы деньги получить, считают в Минэкономики, Украина должна отменить запрет на вывоз за границу необработанного леса-кругляка. Его парламентарии ввели весной прошлого года на десять лет.

Такой прямой запрет вызывает такое значительное беспокойство у наших европейских партнеров. Поэтому сегодня правительством уже был подан в Верховную раду законопроект, который предусматривает снятие запрета на экспорт леса кругляка и предложил другой вариант продажи леса", - объясняет первый заместитель Министра экономического развития и торговли Украины Юлия Ковалив

При этом, в Минэкономики не объясняют как дальше планируют продавать лес. Но, если сейчас, говорят эксперты не отстоять свои интересы у Евросоюза, об оптимистических прогнозах и росте экономики можно навсегда забыть. Киев потеряет в разы больше, чем получит помощи.

"Наши партнеры из ЕС, которые настроили фабрики на границе с Украиной, получают из Украины очень дешево необработанную древесину и там производят качественные товары с добавленной стоимостью и продают назад нам. Но уже в 10 раз дороже.

И поэтому лучше нам делать это самим. И здесь уже просто конфликт интересов. И надо уметь защищать свои интересы. Если мы хотим жить как в ЕС, нужно экспортировать продукты с добавленной стоимостью", - утверждает эксперт по экономическим вопросам Александр Савченко.

В пример эксперты ставят ситуацию с семечками подсолнуха. Когда Украина экспортировала их в ЕС, а потом на поставки ввели мораторий. Катастрофы не случилось, наоборот, открылись заводы по производству подсолнечного масла, появились рабочие места и сейчас мы - лидеры по экспорту масла в Европе. Так же будет и с лесом, говорят экономисты.

А тем временем в Минэкономики и Минагрополитики замахнулись на масштабную реформу - как правильно управлять огромнейшим госресурсом. Пока все на стадии переговоров. Но чиновники из Минэкономики уже намерены предложить продавать украинскую древесину через аукционы.

18 мая 2016 21:48 по материалам: Подробности-ТВ автор: Елена Митясова 

Площадь пожаров в Канадской провинции Альберта увеличилась

Площадь лесных пожаров в канадской провинции Альберта за сутки увеличилась на 15% - до более, чем 400 тысяч гектаров. Об этом сегодня сообщил представитель противопожарной службы региона.

Огонь продолжает стремительно распространяться, чему способствует ветер", - заявил он телеканалу Си-би-си. Были эвакуированы около 8 тыс. сотрудников нефтяных компаний, которые находились в поселках, расположенных в радиусе 50 км к северу от Форт-Макмюррея. Леса на северо-востоке Альберты горят с 1 мая.

Канівські лісівники контролюють дотримання періоду тиші

18.05.2016



У черкаських лісах триває період тиші. До 15 червня підприємства, установи, організації і громадяни при здійсненні будь-якої діяльності, що впливає або може вплинути на стан тваринного світу, зобов’язані забезпечувати охорону середовища існування тварин, шляхів їх міграції, а також умов репродукції.

– У цей період забороняється проведення робіт, які є джерелом підвищеного шуму та неспокою, – розповідає мисливствознавець ДП «Канівське лісове господарство» Сергій Лисак. – Саме тому здійснюємо посилений контроль та нагляд за угіддями, аби тварини мали змогу спокійно і безтурботно привести потомство і виростити малят.

Дотримуючись режиму тиші, лісівники у цей період не проводять навіть санітарні рубки, аби зайве не тривожити тварин.

Зі зрозумілих причин забороненим є і полювання та стрільба. Однак, на жаль, для браконьєрів – це не перепона. – Тому пильнувати ліс у цей період доводиться з посиленою увагою, – розповідає директор Канівського лісгоспу Едуард Симоненко. – Наглядаємо і за користувачами мисливських угідь, і за гостями лісу. Загалом роботи лісовій охороні вистачає, адже з настанням тепла доводиться оберігати не лише місцеву фауну, а й самі насадження від пожеж.

Тож лісівники просять у цей період буди особливо відповідальними та обачними.

– Ходити до лісу, якою б не була мета візиту, потрібно з одним принципом – не нашкодь!, — зауважує керівник підприємства. – Якщо це відпочинок – то безпечний для довкілля. Якщо полювання на дичину – то у встановлений сезон і в дозволених місцях. Адже справа не лише в адміністративній відповідальності, а у відповідальності особистій за те, якими будуть наші ліси через десятиліття: чи буде там життя, чи вони стануть пусткою.

Черкаське обласне управління лісового та мисливського господарства

На 31% збільшили лісгоспи Житомирщини витрати на ведення лісового господарства

18.05.2016, 21:57, Житомирщина

В І кварталі 2016 року на ведення лісового господарства підприємства Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства спрямували 93,6 млн. грн. Лише 1,0% із цієї суми надійшов із бюджету для Поліського природного заповідника, решта – власні кошти підприємств.

На кожен гектар лісового фонду підприємства витратили 119,3 грн. власних коштів; а також 47,9 грн. державних коштів на 1 га Поліського природного заповідника, в середньому – 117,5 грн. на 1 га лісового фонду – це на 31% більше, ніж у І кварталі 2015 року.

Реалізація з 1 га загальної площі земель, які перебувають у постійному користуванні, становить 591 гривню, це на 19% більше, ніж у минулому році.



При цьому в порівнянні з аналогічним періодом минулого року обсяг реалізації товарів лісопереробки також збільшився на 63 %.

Прес-служба ЖОУЛМГ

На Волині визначили найкращих студентів-лісорубів

Сьогодні 22:00



У рамках циклової комісії спеціальних дисциплін технічного профілю, на Волині визначили найкращих студентів-лісорубів.
Про це повідомляють у прес-службі Волинського ОУЛМГ.

Тиждень циклової комісії спеціальних дисциплін технічного профілю – це завжди творча співпраця студентів і викладачів. Вони разом дбають про формування наукового світогляду та вдосконалення науково-методичного рівня. Викладачі готуються дуже ретельно, ведуть пошук нетрадиційних форм та методів організації аудиторної та позааудиторної роботи. Цього разу вони провели олімпіади з основ креслення, будівельної справи та експлуатації доріг, геодезії, технології лісозаготівель, лісокористування, побували на відкритому занятті з практики «Використання комп’ютерних програм для будівництва планів». Студенти ж, під керівництвом наставників-викладачів, підготували цікаву конференцію на тему «Основи дисциплін технічного профілю», а ще показали свої практичні навики у змаганні майбутніх лісорубів.

У заміні ланцюга до бензопили найбільше балів набрав студент 33 групи Вадим Митчик, у розпилюванні колоди найкращим виявився студент 35 групи Юрій Романюк, а в конкурсах на точність розпилювання і рубання, відповідно, перемогли студенти 33 і 34 груп Валентин Мельник та Дмитро Михайлов. У загальнокомандному заліку перше місце здобула команда 33 групи, 2 – команда 34-ї, 3 місце – за 35-ою групою. Переможців нагородили грамотами та солодкими подарунками.

Також кожен викладач комісії представив свої напрацювання за рік: комплекси методичного забезпечення занять, складені за новітніми вимогами, творчі роботи, доповіді, реферати, рецензії, рекомендації студентам і викладачам. Загалом же, декада циклової комісії пройшла у формі емоційної, інтелектуальної, комунікативної, пошукової та творчої взаємодії студентів і викладачів.

Фото: Андрій ПАНАСЮК

На Міжгірщині водій намагався двічі провезти деревину за одними й тими ж документами


55-річний водій пред’явив документи на вантаж. Однак з’ясувалося, що дана накладна вже була використана для перевезення аналогічної партії лісопродукції. Вантажівку з деревиною затримано.

Учора зранку на посту поліції «Сойми» в Міжгірському районі поліцейські зупинили для перевірки вантажний автомобіль «КАМАЗ» із причепом, завантажений лісом.
55-річний водій, житель м.Міжгіря, пред’явив документи на 37 кубометрів хвойної деревини. Однак під час перевірки правоохоронці з’ясували, що надана водієм накладна вже використовувалася. На її підставі інший водій, на вантажівці «Рено», вже перевозив на початку травня аналогічну партію деревини…
Автомобіль «КАМАЗ» із деревиною затримано для з’ясування обставин справи.

Відділ комунікації ГУНП в Закарпатській області

На Львівській залізниці стурбовані затриманням потяга з деревиною в Ходорові


На Львівській магістралі глибоко стурбовані ситуацію з затримкою руху вантажного поїзда на станції Ходорів. Такі затримки вагонів з лісовою продукцією по суті є ні чим іншим, як втручанням сторонніх осіб в роботу залізничного транспорту.

Як повідомили у прес-службі залізниці, магістраль належно співпрацює з усіма правоохоронними та іншими компетентними органами, аби якнайшвидше виправити ситуацію та не допустити повторень в подальшому. Оскільки такі втручання безпосередньо впливають на роботу залізниці, затримують рух поїздів, унеможливлюють ефективне використання рухомого складу.

Також наголошують, що відповідно до міжнародних норм, залізниця, як перевізник, лише надає послуги з перевезення вантажу, а сам відправник забезпечує правильність відомостей, вказаних у накладній, і несе відповідальність за вказану ним інформацію.

«Слід зазначити, що вантажі, завантажені у ці вагони, згідно з перевізними документами, прямують на експорт, тому до моменту прийняття вагонів до перевезення залізницею відправник отримує усі дозвільні документи на вивіз за межі митної території України від контролюючих органів, передбачені законодавством України (сертифікати, тощо), про які зазначає в перевізному документі (накладній), як супровідні, а також здійснює митне оформлення вантажу», – йдеться в повідомленні.

Відтак залізничники додали, що встановлення належності лісової продукції на відповідність до конкретної характеристики Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності не входить до компетенції працівників залізниці, а тому вони керуються дозвільними документами, наданими відправниками, які видані відповідними контролюючими органами.

Як повідомлялося, на Львівщині правоохоронці за доручення голови ЛОДА Олега Синютки перевіряють інформацію про незаконний вивіз лісу у Ходорові

Читайте більше тут: http://zik.ua/news/2016/05/18/na_lvivskiy_zaliznytsi_sturbovani_zatrymannyam_potyaga_z_derevynoyu_v_700258

У Євросоюзі Україну сприймають тільки як постачальника сировини – політолог

У Євросоюзі Україну сприймають тільки як постачальника сировини – політолог, євросоюз, Україна, постачальник сировини, Олексій Якубін

У Євросоюзі Україну сприймають тільки як постачальника сировини – політолог

Заява Євросоюзу про те, що зняття заборони на експорт деревини розблокує отримання другого і третього траншу ЄС, говорить про те, що Україну сприймають тільки як постачальника сировини.
Таку точку зору висловив політолог Олексій Якубін.
«Ця ситуація з вимогою Європейського Союзу щодо розв'язання експорту необробленого лісу «кругляка» говорить про те, що в ЄС розглядають Україну в першу чергу як постачальника сировини. А не як рівноцінного партнера і індустріальну країну. Тому виникають такі заяви з боку Євросоюзу», — підкреслив А. Якубін.
Крім того, політолог не виключає того, що подібна ситуація може повторитися і з іншими видами сировини, коли «ЄС почнуть використовувати таку форму підлозі-шантажу».
«Приміром, вимагатимуть від України зняти обмеження на експорт зерен соняшника. Все робиться для того, щоб перетворити нашу країну в зручного постачальника сырьядля європейської індустрії», — резюмував А. Якубін.

Копачі бурштину проти лісорубів

Варварська вирубка лісу є не менш серйозною проблемою країни, аніж неконтрольований видобуток бурштину, вважає наш карикатурист Олександр Дубовський. І нагадує: в обох проблемах винна не лише влада...

Карикатура дня: копачі бурштину vs лісорубівмал. Олександра Дубовського
Нагадаємо, сьогодні на Львівщині активісти заблокували потяг з контрабандною деревиноюЙмовірну контрабанду, яку оцінено в кілька мільйонів гривень, намагається стримати лише шестеро відчайдухів. Цієї кількості людей дуже мало тому інші ешелони деревини прориваються через станцію "Ходорів".
Відзначимо, що збиток від незаконної вирубки лісів в Україні (без урахування тимчасово окупованих території АР Крим, м. Севастополя та частині зони проведення антитерористичної операції) протягом 2015 року склав 114,2 млн грн, що в 2,4 рази більше порівняно з 2014 роком. Крім того, площа загибелі лісів склала 27,8 тис. га, що на 57% більше, ніж в 2014 р. Основними причинами стали: лісові пожежі (30,8%, або 8,6 тис. га), вплив несприятливих погодних умов (30,1%, або 8,4 тис. га) і хвороби лісу (26,1%, або 7,3 тис. га).

Як рубають і продають український ліс

Лісові господарства, які контролюють майже 80% лісів, кажуть, що ліс вирубують у нормах закону, а заборона експорту для них не вигідна

З 1 листопада 2015 року в Україні почала діяти заборона на вивезення ділової деревини (круглий ліс та пиломатеріали), окрім сосни. А наступного року не можна буде експортувати і її.
Як рубають і продають український лісФото: Закарпатський кореспондент
Автори закону пояснили, що він має сприяти розвитку деревообробки в Україні, а також завадити незаконним вирубкам, яких останнім часом, за словами активістів, стало забагато.
Лісові господарства, які контролюють майже 80% лісів, кажуть, що ліс вирубують у нормах закону, а заборона експорту для них не вигідна.
Водночас деякі представники приватного бізнесу вважають, що ці нарікання - лукаві.

Вагони з лісом як "мем"

На станції Чернівці не помітити ешелони з лісом неможливо. Вони стоять тут у кілька рядів. Якщо вийти на найближчий залізничний міст, то видно - майже усі колії зайняті переповненими вагонами. Подібні світлини зі станції не раз поширювали у соціальних мережах.
Зокрема, наприкінці січня опублікував на своїй сторінці фото зі станції голова правління Міжнародного центру перспективних досліджень Василь Філіпчук. Повідомлення було про те, що чернівецькі лісгоспи незаконно вивозять ліс до Румунії під виглядом дров.
Упродовж минулого року Буковина неодноразово опинялася в епіцентрі дискусії щодо крадіжки лісу. Центральні телеканали робили сюжети про масову вирубку лісів та вивезення дерева за кордон. У Верховній Раді вирішили, що український ліс використовують нераціонально і заборонили його експортувати.
Тема про ешелони із лісом стала для працівників Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства своєрідним "мемом".
Олександр Москалюк, який там працює, каже, що журналістам та активістам треба було спочатку з'ясувати, що у вагонах лежить сосна, яка на території області не росте.
У селі Тереблече, за 40 кілометрів від Чернівців, розташований пункт пропуску Вадул-Сірет. Цим шляхом деревину до Румунії експортує мало не вся Україна.
Лісівники області вважають, що у крадіжці їх звинувачують або некомпетентні люди, або ж хтось намагається навмисне дискредитувати їхню роботу. Незаконну вирубку тут також заперечують.
І пояснюють - обсяг заготівлі деревини в області впродовж останніх п'яти років дійсно збільшився через вирубку смереки. Досягши віку 40-50 років вона почала всихати, тому довелося понаднормово вирубувати десятки гектарів лісу.

Активісти лісгоспам не вірять

Активіст "Патріотичної громади Буковини" Володимир Дарчук переконаний, що лісу на Буковині рубають занадто багато. А вивозять, за його словами, цілком законно через домовленості між прокуратурою, поліцією, митницею та директорами лісгоспів.
"Усі закордонні фірми, які купують ліс на Буковині, домовляються про це не з лісгоспами, а безпосередньо з Державним агентством лісових ресурсів. Коли ми минулого року разом із СБУ хотіли здійснити перевірку наших лісових управлінь, нас не допустили до неї. Ми їздили у Путильський район, там рубали 70 тисяч кубів санітарної вирубки в додаток до 60 тисяч основної. Мовляв, рубали суху смереку. Але коли ми поїхали на лісосіку, я бачив, що половина з тих дерев були здоровими", - розповів пан Дарчук.

Фото: Valeriy Siroshtan
Перевірка лісових господарств на Буковині, про яку згадує Володимир Дарчук, відбувалася у серпні 2015-го за дорученням Арсенія Яценюка. Її проводили Генпрокуратура, представники міністерства екології та агропромислового розвитку.
Чернівецька обласна рада після того повідомила, що комісія Держлісагенства незаконних вирубок не виявила, і що лісгоспи вирубують у межах норми.

Лісові господарства втрачають прибутки

Лісові господарства скаржаться, що мораторій значно скоротив їхні прибутки, а приватники не купують усю деревину. Дуб і бук український ринок викуповує повністю, але підприємці не хочуть і не мають можливостей переробляти надто тонке дерево. Раніше його повністю продавали за кордон.
Зараз, як розповідає Олександр Москалюк, на складах Буковини вже накопичилось 8 тисяч кубометрів необробленої деревини діаметром до 24 сантиметрів. І вона просто псується. До запровадження мораторію деякі лісгоспи області експортували 70% своєї продукції.
Роман Череватий, виконувач обов'язків начальника управління Чернівецького лісового та мисливського господарства розповідає, що від збитків заборони експорту страждають не лише лісгоспи, а й бюджет держави.
"Агенція і підприємства були проти мораторію. Звісно, Буковина не має бути ресурсним придатком для тої чи іншої держави, але потрібен був термін для зняття відповідних податкових навантажень, щоб підприємці могли завезти європейське обладнання, запустити його. Досі цього ніхто не зробив", - розповів він.
У січні минулого року лісове господарство Буковини заробило на експорті більше 700 тисяч доларів. Цього ж року - 43,68 тисячі доларів, тобто у 16 разів менше.
Схожа ситуація і на Львівщині. Начальник Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства Анатолій Дейнека переконаний, що спочатку, потрібно було скасувати ввізне мито на деревообробне устаткування.
"За три місяці закон ударив по державних лісгоспах, які мали половину доходів від експорту продукції. Падіння доходів наразі складає 20-30%. Тому, звісно, намагаємося збільшити переробку. За минулий рік ми у цехах переробили 150 тисяч кубометрів лісу, а це на 16% більше, ніж минулого року за цей час", - вважає представник галузі.
За словами начальника управління, обговорення закону було на рівні обласної адміністрації та Державного агентства лісових ресурсів. Але домовитися про поступове введення мораторію не вдалося.
"Спосіб простий і надзвичайно примітивний - заборонити. Хоча це не ринковий шлях. Економіка будується не заборонами, а стимулами", - зазначив пан Дейнека.

40 років, аби виростити дерево

Бродівське лісництво - одне з найбільших у Львівській області. Там працюють 460 людей. Від державного фінансування відмовилися понад десять років тому. Середня зарплатня - 6300 гривень.
Раніше, там вирощували посадковий матеріал для всієї області, тепер тільки для себе. На сайті лісництва є окремий розділ цін на посадковий матеріал для населення: у переліку понад 150 позицій.
Майже 60% доходу від реалізації деревини лісгоспу дає Бродівський лісозавод. Це один із вдалих прикладів, коли державне лісове господарство самостійно переробляє свою деревину. Майже 70% продукції продають на експорт у 18 країн, серед яких Туреччина, Польща, Німеччина, Бельгія, країни Прибалтики, Словаччина, Румунія та інші.

Фото: Valeriy Siroshtan
"Споживачі на внутрішньому ринку не готові платити таку ціну, як закордонні. Вигідніше поки що працювати на експорт. Минулого року ми вклали в оновлення підприємства 6 мільйонів гривень. Але якщо форвардер (Транспорт для лісозаготівлі. - Ред.) раніше коштував два мільйони, то тепер усі п'ять", - розповідає головний інженер заводу Микола Серватович.
Лісівники скаржаться, що населення їх сприймає не завжди добре. Мовляв, усім здається що вони продають ліс і гроші кладуть собі до кишені.
"Люди не розуміють, що ліс потрібно виростити з насінини. А для цього потрібно доглядати за ним 30-40 років і лише витрачати на нього кошти", - розповідає один із працівників підприємства.
Вирубку лісу ведуть щодня, незалежно від пори року і погоди. На заготівельних роботах у Бродівському лісництві працює 23 людини, ще три майстри лісу і один майстер лісозаготівлі.
Саме майстер визначає сорт і діаметр кожної колоди, а потім прибиває до неї спеціальний маркер зі штрих-кодом. Це так званий електронний облік. Паралельно з цим є і паперовий, з тією ж інформацією.
Державні лісові господарства мають маркувати кожну колоду лісу, натомість міжгосподарські (які належать сільським/міським радам) та військові цього не роблять. За цим маркуванням завжди можна визначити характеристики кожної колоди та місце, де зрубали дерево.

Приватний бізнес vs Лісгоспи

Приватний бізнес не скаржиться щодо ввізного мита на устаткування. Натомість, звинувачує лісгоспи у бездіяльності. Президент Всеукраїнської асоціації деревообробних підприємств, Дмитро Артемчук запевняє, що лісові господарства "прибідняються" і насправді їхня рентабельність складає від 200 до 600%.
Ліс
Фото: Valeriy Siroshtan
Він переконаний, що проблема з тонкомірною деревиною виникає тільки тому, що лісові господарства не хочуть її переробляти, а приватникам продають за завищеними цінами. Саме тому на складах залишаються тисячі кубів лісу. Артемчук вважає, що говорити про високі мита на устаткування (10% від вартості) - це з боку лісгоспів просто зухвальство.
Дмитро Артемчук розповів, що найближчим часом у Костополі (Рівненська область) і в Коростені на Житомирщині запрацюють потужні лісопереробні підприємства. Відповідно, після їхнього запуску, переконаний деревообробник, сировини знову не вистачатиме.
"Якщо лісгоспи говорять про свою соціальну роль і те, що забезпечують 50 тисяч людей зарплатнею, то нехай займуться переробкою незатребуваної на ринку деревини. Приватний бізнес перебуває у нерівних умовах, бо ми купуємо з націнкою, а вони по собівартості. Лісгоспи все скидають на плечі деревообробників, хоча самі мають можливість переробки. Просто не хочуть займатися збитковою справою", - каже він.
Наталія Патрікєєва