ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

22 червня 2016

Лісівники вшанували пам'ять героїв Другої світової війни

Лісівники вшанували пам'ять героїв Другої світової війни

КІРОВОГРАД. 22 червня. УНН-Центр. Працівники апарату обласного управління лісового та мисливського господарства разом із жителями Кіровограда взяли участь у заходах, приурочених до Дня скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні, повідомили УНН-Центр у прес-службі Кіровоградського ОУЛМГ.
Керівництво міста й області, ветерани і представники громадськості, військовослужбовці поклали квіти до Вічного вогню біля підніжжя пам'ятника "Скорботна Батьківщина-мати" на Фортечних валах та вшанували пам’ять жертв війни хвилиною мовчання.
У пам’ять про загиблих воїнів пролунали залпи військового салюту. http://strichka.com/item/47867754

Лес на обочине пикника

О пакостниках мелких и крупных.


















Левитану такое и не снилось. Целлофановые пакеты трепещут на кустах, на траве в живописном беспорядке использованная одноразовая посуда, все «припорошено» грязными листами бумаги с размытыми реквизитами какой-то фирмы… Чтобы увидеть подобную «красоту», достаточно было съехать с трассы в лесной массив под Калугой.
О пакостниках мелких и крупных

В рейд по пригородным лесам мы отправились вместе с заместителем директора Калужского лесничества Павлом Балоченко (на фото). Для него тема «Лес и человеческий фактор» особенно актуальна, ведь значительная часть лесного фонда расположена в пригороде Калуги. Исключение составляют Калужский бор, сероводородные озера, находящиеся в ведении городских властей. Есть участки леса, которые граждане взяли в аренду, в основном они прилегают к их домам, усадьбам. Арендаторы сами наводят там порядок, благоустраивают.

- Пригородная зона – наш бич. Люди, выезжая отдыхать на природу, оставляют после себя массу мусора. В условиях высокой пожарной опасности еще и создают риск загораний в лесу, - посетовал Павел Владимирович.

Лесники не дворники, ходить с метелкой и ведром по лесу нет у них ни сил, ни полномочий. Но сотрудники лесничества пытаются бороться с последствиями нашего культурного отдыха. Например, устанавливают лавочки, навесы, чтобы «локализовать» любителей пикников. Уж лучше убирать мусор в этих точках, чем по всему лесу. А убирать есть что. В каждом из организованных мест отдыха, которые мы посетили, красовались натюрморты из пустых пивных бутылок, пакетов, газет, объедков. Вопрос, неужели людям трудно было увезти все это с собой и потом выкинуть в контейнер, остался открытым.

- Мусор отдыхающие оставляют, а вот беседки и лавочки, случается, крадут, - рассказал Павел Балоченко. - В прошлом году у нас украли три места отдыха в Перемышльском районе. Но мы все равно их делаем, устанавливаем, наводим порядок силами лесничества, министерства лесного хозяйства области, организовываем субботники. Я только против того, чтобы оборудовать кострища. Нет гарантии, что искры от костров не полетят дальше и не подожгут сухую растительность за десятки метров. В условиях высокой пожарной опасности легко может возникнуть возгорание. В таких случаях надо вообще запрещать пользоваться огнем в лесу.

Я сама, гуляя по лесу, не раз натыкалась на… древний холодильник, в морозилке которого поселились мелкие птахи, видавшую виды газовую плиту, а то и на гору старых покрышек, оконных рам и т.п. К сожалению, мусор у нас везут в лес уже не пакетами, а самосвалами.

- Мы сталкиваемся со стихийными свалками. Стараемся пресекать такие вещи, когда есть возможность задержать нарушителей на месте. Но дело в том, что лес не склад, закрыть его на замок не получится. Доступ на лесные участки открыт, везде есть дороги. Где в данную минуту остановится тот или иной автомобиль и за полминуты выбросит содержимое своего кузова - вычислить невозможно, - объяснил заместитель директора лесничества. - Да, мы ведем открытое и скрытое патрулирование лесов, но как угадать на 60 тысячах га, где в данный момент появится грузовик с мусором? По закону можно привлечь нарушителей к административной ответственности, на практике это очень сложно - еще надо доказать, что именно это лицо оставило этот мусор.
Законы творить – не кашу варить!

Проблема замусоренных лесов беспокоит не только лесников, экологов, обывателей, но и законодателей. Были предложения ввести «шашлычный» сбор – плату за организацию пикников на природе, увеличить штрафы. Разговоров много, но воз, то есть мусорные кучи, и ныне там. Нам беседовать пришлось на лесной тропинке – на поляне, среди пакетов и бумаг, останавливаться не хотелось.

- Павел Владимирович, как вы относитесь к идее ввести налог на пикники?

- Я думаю, это неправильно. Лес - народное достояние. Люди должны иметь возможность бесплатно и беспрепятственно отдыхать в лесу.

- Кто согласно закону должен убирать в лесах «последствия» этих пикников?

- Уборка любых территорий возлагается на владельца земли. Леса - земля федеральная, но в составе субвенций, которые направляются на выполнение ряда переданных субъекту полномочий, денег на это не заложено. У лесничеств нет таких функций, нет и финансирования на эти цели. Проблема в настоящее время открыта.

- А что муниципалитеты?

- До октября прошлого года даже в нормативной базе было закреплено взаимодействие между нами, чтобы муниципалы убирали стихийные свалки. Лесные участки, несмотря на то, что это федеральная собственность, входят в границы какого-либо муниципального образования. По законодательству о сборе и утилизации отходов, на землях муниципальных образований их осуществляют местные власти. Но решением Конституционного суда, которое было вынесено в октябре 2015 года, указано, что на лесных участках в границах муниципальных образований это функция владельца земли. По факту – ничья! Некоторые полномочия переданы на субъект, но финансирования на уборку стихийных свалок нет.

Светлана МАЛЯВСКАЯ.
Фото Владимира КУТЬИНА.


Недавно Госдума приняла в первом чтении законопроект группы депутатов о создании «зеленого щита» (лесопарковых поясов) вокруг муниципальных образований и городов федерального значения. Предполагается, что зеленые пояса создадут на территориях, занятых лесами, водными объектами и иными природными объектами, вокруг городов. Они будут выполнять средообразующие, природоохранные, экологические, санитарно-гигиенические и рекреационные функции. Законопроект также предусматривает охрану таких поясов, порядок проектирования, создания, изменения границ «зеленого щита». Идея хороша. Но кто будет там убирать? Не потонут ли очередные благие пожелания в горах мусора?
Пока в лесничествах пытаются решать мусорную проблему методом убеждения. Участковые лесничие приходят на сельские сходы, проводят беседы о безопасном и культурном поведении в лесу, выступают в СМИ. У автотрасс расставляют аншлаги: от классических «Берегите лес!» до креативных (такой мы видели в одном из южных районов области) «Не жгите лес! Негде будет партизанить!». Дожди и клещи, конечно, сократили в июне число желающих посещать леса, но солнце вновь повернуло на лето, и сотрудники лесничеств отправляются в рейды. Костры, оставленные нерадивыми туристами, еще опаснее мусорных куч.

http://www.vest-news.ru/article/82665

Из-за жары и человеческого фактора увеличивается количество пожаров

22 июня 2016, 14:13

Найбільша кількість пожеж при високій температурі повітря все ж таки відбувається через людський фактор
.



Ігор Лупандін начальник відділу зв'язків зі ЗМІ та роботи з громадськістю ГУ ДСНС України у Харківській області

Пожары - увеличение количества их - от неосторожного обращения с огнем в многоквартирных домах, когда человек выходит на балкон, бросает сигарету. Из-за ветра она попадает на соседний балкон открытый, потому что люди проветривают от такой жары, загораются домашние вещи на балконе - происходит пожар. Следующая причина - это вентиляторы, это кондиционеры, потому что многое оборудование технически не обслуживается, не проверяется.

Під час спеки від людського фактору в небезпеці опиняються і ліси. Тож рятівники просять відпочиваючих обережно ставитися до природи. Гасити за собою полум"я та не кидати недопалки.

Більше половини лісокультурних площ у Черкаському лісгоспі потребують хімічної обробки



Цього року черкаські лісівники обробили гербіцидами проти куничника понад 200 га. Наступної весни їх заліснять сосновими насадженнями.

«Незабур’янені площі ми засаджуємо відразу після попередньої підготовки грунту. А на ділянках, де висока заселеність куничника, обов’язково проводимо хімічну обробку, бо злакові – це кормова база для личинки хруща, який є злісним шкідником соснових насаджень», – розповів провідний інженер з лісових культур Леонід Папуша.

Після хімобробітку багаторічні бур’яни на площі не з’являються протягом двох років. Цього достатньо, щоб молоді насадження прижилися. Потім з бур’яном борються за допомогою механізованого та ручного догляду.

«Для того, щоб лісові насадження прижилися, виросли і дали якісну деревину, необхідно докладати чималих зусиль і значних коштів. Це і хімічна обробка, й удобрення, і догляди», – відзначив директор ДП «Черкаське лісове господарство» Андрій Пустовіт.

За словами Леоніда Папуші, щороку хімобробітку потребують від 40% до 60% площ. Здійснюють його за рахунок коштів лісгоспу. Використовують дозволений у сільському господарстві гербіцид. Усього наступного року планують створити нових лісів на площах до 320 га.

Прес-служба Черкаського ОУЛМГ
22.06.2016

"Зелена пожежа" знищує ліси Херсонщини



Державне спеціалізоване лісозахисне підприємство «Херсонлісозахист» б’є на сполох через критичну ситуацію, що виникла в результаті прогресуючого розмноження пильщиків-ткачів та масового пошкодження соснових насаджень південно-західної частини Херсонської області та Очаківського лісгоспу Миколаївської області.

Теплі погодні умови у поточному році сприяють масовому розмноженню шкідників лісу та пошкодженню насаджень.

Лісогосподарськими підприємствами цього регіону погоджені і затверджені проекти винищувальних заходів на загальній площі 19,8 тис. га, з них безпосередньо проти пильщиків-ткачів – 8,7 тис. га, але на ці вкрай необхідні заходи немає коштів.

Відповідно до матеріалів лісопатологічних обстежень лісових насаджень півдня Херсонщини та Миколаївщини, пошкодження лісу в осередках пильщиків-ткачів сягає 75-100%, що зумовить різке зменшення приросту деревини в цих насадженнях, їх послаблення і подальшу деградацію.

Вирішення цієї проблеми потребує негайного проведення винищувальних заходів боротьби зі шкідниками лісу.

Відділ охорони і захисту лісів Держлісагентства
22.06.2016

Чи погасимо ліс політикою? Або кому вкрай необхідно вивозити пісок…

Становище в лісовому господарстві Херсонщини складне, і це стосується не тільки Цюрупинського лісомисливського господарства, про це стверджує виконуючий обов’язки заступника голови Херсонської ОДА з питань агропромислового комплексу, екології та туризму Євген Миколайович Рищук.

Євген Миколайович підкреслює, що депутатський корпус Херсонської обласної ради неодноразово звертався до Верховної Ради та Кабміну аби рятувати державне підприємство – лісомисливську галузь якраз в законодавчій площині. Про це й говорили нещодавно під час проведення виїзного прийому в Цюрупинську…

- Одне питання, це коли ми говоримо про порятунок лісомисливського господарства, інше питання – коли цією проблемою починають маніпулювати й розповідати про те, що для спасіння лісу потрібно будувати озера та інше. Вже навіть дітей не здивуєш цією історією, бо знову потрібно буде зупиняти незаконний видобуток піску, котрий будуть прикривати саме побудовою протипожежних доріг та озер в лісі. Тож наразі позиція влади щодо цього питання чітка – прозоро розглядаються всі документи бажаючих видобувати пісок, на сесії обласної ради більшість депутатів прийняли рішення - не надавати згоди для видобутку піску, поки не буде чіткої аргументації у вигляді документів. Думаю, що саме через такий чіткий «нюанс», як видобуток піску в законному полі та відсутність повного пакету дозволів деяких бажаючих я недавно читав статтю про свою «пісочну» діяльність та лобіювання мною «пісочного» бізнесу. Нагадаю таким, що саме я відкрито голосував проти надання гірничного ТОВ «Надра» на сесії обласної ради. З порядку денного з цього питання ТОВ «Південноукраїнський пісок» знялися самостійно. Також нагадаю і про те, що після моєї заяви про заборону видобутку піску невідомі особи на моєму власному подвір’ї вночі понівечили мені автомобіль. Тому раджу всім бажаючим, перш ніж говорити, хто «педалює» видобуток піску та якими фірмами, вивчити результати голосування на сесії обласної ради, - заявляє Євген Миколайович….

В свою чергу, журналісти нагадують, голова обласної ради Андрій Путілов запропонував створити робочу групу з перевірки діяльності видобутку піску в області, включивши до складу членів постійних комісій обласної ради з питань земельних відносин та екології; регламенту, депутатської діяльності та етики, захисту прав і свобод людини, законності і правопорядку, боротьби з корупцією, з питань місцевого самоврядування та адміністративно- територіального устрою, територіальної державної інспекції з охорони праці в Херсонській області, членів фракцій в обласній раді, посадових осіб Департаменту екології та природних ресурсів обласної державної адміністрації, обласного управління лісового та мисливського господарства, фахівців відповідних інститутів та на наступному засіданні сесії обласної ради затвердити план заходів.

В результаті було прийнято рішення на сесії обласної ради розглянути питання «Про надання гірничого відводу для видобування корисних копалин місцевого значення (піску) ТОВ «Південноукраїнський пісок» та ТОВ «Надра».

В результаті на самому засіданні ТОВ «Південноукраїнський пісок» своє питання самостійно зняло з порядку денного. Підкреслимо, що на засіданні постійної комісії обласної ради з питань земельних відносин та екології депутати слухали питання про видобуток піску ТОВ «Південноукраїнський пісок», тоді комісія дійшла висновку підтримати питання щодо надання дозволу, одначе було запропоновано Подо-Калинівському сільському голові Рибаку О.І. та директору ТОВ «Південноукраїнський пісок» Череповичу В.А. доопрацювати договір про співпрацю, контрезувавши дію та матеріальну допомогу на вирішення проблем соціальної сфери села. Депутатам Дроговозу І.В. та Йосипенку І.В. було доручено до засідання сесії 31 березня опрацювати цей договір.

Що стосується діяльності ТОВ «Надра» позиція голови обласної ради була така:

«Я вважаю, і так вважають всі депутати обласної ради, що поки не буде розроблена стратегія видобутку корисних копалин на території Херсонської області, а саме: підприємство з Маріуполя видобувати пісок на території Херсона не буде. Ми не їдемо в Донецьк і не добуваємо там вугілля. Чому вони повинні приїжджати сюди і добувати тут пісок? Непрозора система оподаткування, повинні отримувати гроші місцеві громади. Повинні бути правильно оформлені всі документи.

На Президії дане питання розглядається і всі депутати прийшли до думки, що ми компанію «НАДРА», якщо вона хоче, до порядку денного включимо і утримаємося від голосування, так як вона має Маріупольської прописку, а до цього, шановні колеги, мала Макіївську прописку. А підприємство ТОВ «Південноукраїнській пісок» просить відкликати свою заяву».

В результаті більшість проголосувала за те, аби «Надрам» не надавати дозволу на видобуток піску.

Нагадаємо, що на тому ж засіданні депутати, до речі, говорили про наступне:

Йосипенко І.В.:
«29 марта 2016 года Президия Херсонской областной рады приняла решение о создании рабочей группы касательно именно таких вопросов. Задача этой группы состоит в том, чтобы мы привели в законодательные прозрачные рамки добычу песка. Общественность очень взволнована той ситуацией, которая сегодня есть на Херсонщине. Мы все понимаем, что для того, чтобы вывести с черного оборота разработку песка, нужно давать разрешение тем компаниям, которые имеют все необходимые разрешения и рынок песка должен быть легальным».

БорисовВ.І.:
«Питання добутку піску на території Цюрупинського району старе, мабуть, як і сам пісок. Ми будучи депутатами місцевих рад, бачили як десятками років пісок цей стратегічний матеріал вивозився з території району, області, не приносячи громаді жодної копійки. Ми розуміємо, що рішення по цих питаннях необхідно приймати. Чим довше ми зволікаємо, тим довше будуть працювати тіньові схеми. Але в цей момент ми розуміємо, коли дефіцит бюджету, коштів на вирішення соціальних проблем нам необхідно підтримувати і давати хід підприємствам, які не потребують вкладень бюджету і які дають віддачу і наповнення в бюджет. Саме таке питання видобутку піску. Сьогодні розрізаємо стрічку, а завтра поступають кошти. В цьому питанні ми повинні, в першу чергу, виважено підійти, перепрошую за офіціоз цього слова, в цій ситуації пролобіювати інтереси місцевих громад. Неодноразові якісь подачки, зараз домовились, давайте нам поставите три вікна, купите комп’ютер в школу. Що завтра буде з населенням і як буде, навіть місцеві мешканці на сьогоднішній день цієї ситуації не знають. Така ж ситуація по комунальному підприємству «Олешки»,яке має ліцензію, і також це питання треба вирішувати. Є пропозиція розглядати це питання, але, знову ж таки, пріоритет підприємствам, які зареєстровані на території району і області. Прозора робота в правовому полі під жорстким контролем всіх фіскальних органів із наповненням бюджету, і інтересам для громади, підпис меморандумів з місцевими громадами про якісь наміри, які на папері повинні бути викладені. В цьому напрямку рухаємось, але пропозиція - можливо перенести на наступну сесію, створити робочу групу, залучити всіх фахівців і місцеві громади, розробити правила гри для прийняття рішення максимально позитивного і продуктивного для місцевих громад, для наповнення бюджету області всіх рівнів і для роботи підприємств».

ВєтровВ.Ф.:
«Дело в том, что председатель сельского совета был у нас на комиссии, он высказал все проблемы, он согласен сотрудничать и дело в том, что у них нет юриста, он предложил давайте юристы областной рады отработают этот договор. И примем решение. Есть емкость этого карьера, установить какой-то там процент, тысячу тонн или сколько. Мы будем принимать решение, потому что песок продается везде, а узаконенной добычи его практически нет».

Голова ради Путілов А.С:
«Виктор Федорович, мы не должны позволять, чтобы головы сельских советов лоббировали этот вопрос. Если они пытались через областной совет и многие депутаты были согласны, то мы не должны этого позволять. Компания из Мариуполя, это моя позиция, мы не должны позволять, чтобы компания из Мариуполя добывала песок на территории области, компания должна иметь херсонскую регистрацию.

В результаті проти дозволу для видобутку піску «Надрами» проголосували 21 депутат, в тому числі і депутати від БПП. Проголосували «за» надання дозволу - 5-ть депутатів (Вєтров В.Ф. від «Батьківщини», Гомон В.І «Наш край», Синенко А.А «Наш край», Гончарський І.Л. «Наш край», Кордик А.А «Наш край» ), утрималось -15-ть (повністю утримались депутати від «УКРОПу», від «Батьківщини» - Одарченко Ю.В., Черкашин В.В. Борисов В.І., в тому числі й Ігор Дроговоз від радикальної партії Ляшка, котрй відповідав за доопрацювання договору ТОВ «Південноукраїнський пісок» з Подо-Калинівською сільською радою …).

Не голосувало за питання 18 депутатів (в основному «Опозиційний блок»),

Тож не дарма люди кажуть, що той, хто кричить голосніше всіх: «Тримайте злодія» й виявляється частіше всього тим самим злодієм…

Чи погасимо ліс політикою? Або кому вкрай необхідно вивозити пісок…
Чи погасимо ліс політикою? Або кому вкрай необхідно вивозити пісок…
Чи погасимо ліс політикою? Або кому вкрай необхідно вивозити пісок…
Чи погасимо ліс політикою? Або кому вкрай необхідно вивозити пісок…
Чи погасимо ліс політикою? Або кому вкрай необхідно вивозити пісок…
Чи погасимо ліс політикою? Або кому вкрай необхідно вивозити пісок…
Чи погасимо ліс політикою? Або кому вкрай необхідно вивозити пісок…
Тетяна Дергачева

Время ушло - Юрий Марчук



Пора собраться лесоводам и определиться как реформировать лесную отрасль. Эксперты свое слово уже сказали...

В эпоху революций и реформ, быть очевидцем которой мудрые китайцы не пожелают злейшему врагу, всем живется непросто.

Этот факт невольно вспомнился во время разговора о проблемах, назревших в лесохозяйственной отрасли с Председателем ОО «Независимое экспертное партнерство», заведующим кафедрой дендрологии и лесной селекции Национального университета биоресурсов и природопользования, национальным координатором программы FLEG Всемирного банка, IUCN, WWF Юрием Марчуком

- Юрий Николаевич, как Вы оцениваете ситуацию, сложившуюся в лесном хозяйстве Украины?

- Ситуация сложная, такой не было последние два десятка лет. Разбалансированность системы управления, потеря лесохозяйственных ценностей и стратегии лесовыращивания, доминирование краткосрочных экономических и не всегда государственных интересов, формирования «лесозаготовительного» мышления привела к нынешнему состоянию. Но ситуацию в лесном хозяйстве нельзя рассматривать без отрыва от экономики государства и состояния общества.

Поэтому, скажу тезисно, опираясь на факты. Давайте дадим ответ - почему лесная держава Швеция ВВП в 5,5 раза больше (492 600 000 000 долл.), Чем Украина (90500000000 долл.). А составляющая лесного и сельского хозяйства в ВВП за последние 40 лет уменьшилась в десять раз. Ответ прост - ставка сделана на развитие промышленности и инновации. Торбьон Бекер - эксперт по истории экономического развития Швеции в Стокгольмской школе экономики - выделяет три главных фактора, повлиявших на развитие его родины:

1. Относительно быстро произошел переход от чисто аграрной и сырьевой экономики к экономике инновационного промышленного производства.

2. Нормы закона распространяются на всех. «Правовая система преследует в судебном порядке коррумпированных чиновников, - говорит Т. Бекер. - Иностранные и отечественные инвесторы с этого свою выгоду, ведь им легко создавать в Швеции современные предприятия».

3. Правительство делает ставку на развитие образования и научно-исследовательской практики.

При лесистости Швеции 53% (как в Закарпатье) составляющая взноса аграриев и деревообрабатывающих компаний в ВВП - 1,7%. Промышленность - 26%, 72% - услуги, финансы и т. Теперь Швеция мощный игрок в гидроэнергетике (пример для Карпат) и машиностроении.

Другой пример. В Польше - ВВП составляет 475 млрд долл., Практически как в Швеции, площадь лесов как у нас, но почему эта страна в 2008-2009 годах не допустила спада производства? Тогда как в Украине был наибольший спад в Европе. Ответ дает Бальцерович, польский экономист, политик, организатор и идейный вдохновитель польских экономических реформ: «Ставка была сделана на малый и средний бизнес, который легко приспосабливается к изменениям в экономике, но при одном условии - поддержке государства и понятной налоговой политике».

Зато в Украине понятной промышленной политики нет. Ставка на крупный олигархический капитал привела к централизации производства, которое базируется на дешевых природных и человеческих ресурсах и зависит от внешних рынков. Поэтому мы экспортируем металл, а не машины и механизмы, зерно - а не продукты питания, древесину и доску, а не готовую продукцию.

Еще в 2006 году Госкомлесхоз (предшественник Гослесагентства - ред.) сделал ставку на польскую модель развития лесного хозяйства, где все виды работ в лесу выполняют предприниматели. Пилотные лесхозы работают по этой схеме уже 10 лет и эффективно, а постановление Кабмина 2006 года, в которой эта модель взята за основу развития лесного хозяйства - действующее до сих пор. Как показывает опыт Польши - мы выбрали правильную модель, но она, к сожалению, не получила развития.

- Юрий Николаевич, вот уезжает, допустим, из села машина с зерном или сахарной свеклой. По традиции, а скорее инерции, душа поет: герои жатвы на марше! И совсем другое дело, когда видим тот же автомобиль, но загружен древесиной: у-у, мол, вор-лесник, опять срубил и толкал куда левый товар ...

- Понимаю, о чем вы. Нельзя все списывать на несовершенство человеческой природы. То, что лесоводов в Украине обвиняют чуть ли не во всех бедах - мол, рубят кое-какие в Карпатах возрастные насаждения, и от того Киев с окрестностями из года в год задыхается от засухи и жары, и наводнения во Франции и Германии затопили столицу, и в изменениях климата виноваты украинские лесоводы и так далее. Мы сейчас пожинаем результат закрытости системы. Иначе говоря, вместо того, чтобы объяснять и разъяснять обществу объективные и субъективные проблемы, которые назрели в лесном хозяйстве, те, кто может и обязан это делать, занимает, так сказать, круговую оборону. Экологи, социологи по вопросам занятости населения, деревообработчики, представители местной общины, в условиях децентрализации объективно должны все больше интересоваться лесом на своей территории и тем, как его выращивают, охраняют и рубят - не имеют элементарной информации. И такая пустота моментально заполняется домыслами, слухами, инсинуациями ... В условиях общей глубокого экономического кризиса в Украине такое заполнение происходит особенно быстро и приобретает острые формы. Учтите еще и то, что подавляющее большинство работников леса живет в сельской местности и с давних времен повелось, что они не являются бедной прослойкой. Лесоводы всегда были людьми влиятельными в сельской общине.

- Но, как говорится, нет дыма без огня ...

- Можно сказать так: лесное хозяйство в Украине - отрасль, которая имеет точно такой же набор проблем и неурядиц, как и любая другая. «Дым» и «огонь» заключаются разве что в непрофессионализме руководства, буквально преследует Государственное агентство лесных ресурсов Украины в течение нескольких лет. Беда в том, что с некоторых пор на лес, как таковой, стали смотреть глазами не лесовода, а менеджера, видеть в нем не живой организм, требующий восстановления на 80-120 лет, а исключительно «сортимент». Собственно, уже и слово «хозяйство» в названии ведомства заменено на «ресурсы».

Однако это не означает, что лес не надо охранять, не надо бороться со злоупотреблениями, нарушением Закона. Озабочены проблемами «сортимента», чиновники совсем забросили развитие лесных питомников, масштабный процесс облесения Юга Украине, не выделив на ведение и охрану лесного хозяйства ни копейки. Даже забыли о таком стихийное бедствие, как лесные пожары. А кто будет охранять леса, в том числе и на Юге? В местных лесхозах если не массовые увольнения, то длительные отпуска за свой счет, финансирование на нуле.

Почему не поднимается вопрос создания лесного фонда бюджета. Туда можно направлять 50% лесного дохода и процент отчисления от реализации круглой древесины, полуфабрикатов и т.д. Когда дороги в стране «добили до ручки», только сейчас подняли вопрос создания дорожного фонда, уже даже есть законопроект. А что, в лесу состояние лучше? А топливный вопрос? Увеличение цен на газ и уголь, фактическая нехватка этих видов топлива влечет за собой использование дров. Но скажите, пожалуйста, предусмотреноли на эти цели в масштабах Украины какую-то часть того самого ресурса? И не надо быть злым пророком, чтобы спрогнозировать: ближе к осени особенно в безлесных регионах нашей страны развернется массовая вырубка лесных насаждений и лесополос. Конечно, это произойдет, если не принять неотложные меры ...

- То есть, по Вашему мнению, государство должно выделить населению определенный ресурс леса?

- А почему бы его и не выделить? Давайте посмотрим, куда, кроме топлива, может сейчас идти древесина. Для угольных шахт Донбасса - потребность отпала. Для сельского хозяйства - строительства животноводческих ферм, крупных потоков и хранилищ и т.п. - тоже нет. Не стоят в очереди за шпалами и железнодорожники. Строительство, как отрасль, отказалась от деревянной столярки в пользу пластика, кстати в странах ЕС - наоборот. Мебельная промышленность сплошь перешла на не всегда полезные для здоровья заменители ... Этот перечень можно продолжить долго. Вот и получается, что дерево, как сырье, необходимое для того, чтобы изготовить какую-то колыбельку, погреться у печки в течение жизни и ... Не буду продолжать, чтобы не наводить грусть. Поэтому чрезвычайно важно запустить рынок древесины в государстве, наладить глубокую ее переработку. Показать в открытом доступе ресурсы лесов на несколько лет, чтобы бизнес мог сориентироваться и в оборудовании, и в стратегии, имел возможность создать дополнительные рабочие места в лесных районах.

И здесь мы плавно подошли к еще одной проблеме в отрасли - чрезмерной централизации. В прошлом году официально было предложено создать одно на всю Украину государственное предприятие в лесной отрасли. В какой Голове возникла эта идея, назовите мне, хотя бы, один государственный холдинг, который оправдал себя? Я уже не говорю о каком-то развитии, экономическом эффекте. Разве международный опыт, в частности, соседней Польши, не свидетельствует, что от централизации надо немедленно отказываться? Экспертная группа, которую я возглавлял, еще в декабре 2015 года, рассматривала все возможные варианты совершенствования системы управления. (ред -  с полным текстом заключительного Протокола заседания круглого стола по реформированию лесной отрасли можно ознакомиться по ссылке: www.ekoinform.com.ua/Protokol.pdf). 

В качестве пилотных проектов мы предлагали создать три областные компании (по схеме объединений 90-х лет). Компании эффективные в небольших странах (Прибалтика), а в таких как Украина, чрезмерная централизация имеет большие коррупционные риски и является первым шагом к возможной приватизации. В моем понимании лес - это кластер для работы мелких и средних предприятий, деятельность которых координируется не из Киева. Лес - это место, где они выполняют все виды лесохозяйственных работ. Не так в Польше, где профессия лесовода одна из самых почетных. И малый бизнес активно будет защищать лес, как свое место работы и заработка.

Смотрите, какие активные ассоциации в деревообработчиков. А кто будет защищать лес, как место работы и жизни в Украине? Одна надежда на профсоюз! Ждать, пока у государства дойдут руки сажать и выращивать новые леса не только на Юге, где их нет, но и везде по Украине - не приходится. Почему леса размером несколько гектаров не должны закладывать и лелеять мелкие и средние предприниматели на собственной земле? Почему нельзя узаконить самосевные леса на паях, а это около 500 тыс. га. Хозяева смотрят на свой лес не просто, как на «сортимент», а как на благодатную ниву, которая дает урожаи, а значит, и средства к существованию. И древесину, которой эти хозяева найдут применение, приобретя станок и другое оборудование, а также грибы, ягоды, лекарственные травы, дичь и тому подобное. Лес - это и уголок для отдыха, восстановления сил и здоровья. Посмотрите на опыт Польши, дотация на создание одного га леса на частной земле более 100 евро. Поэтому я выступал и буду выступать против одного предприятия на всю Украину и всеми возможными средствами отстаивать идею кластера. Бизнес должен честно зарабатывать в лесу, а лесная охрана получать соответствующую плату.

- Допустим, Ваш гипотетический хозяин - член лесного кластера - возьмет на себя функцию деревообработчика, производить столярку для окон и дверей, в конце концов, мебель ... Но куда он будет сбывать свою продукцию - в Турцию, Саудовскую Аравию?

- Информационная закрытость отрасли, о которой я говорил в начале, - это лишь одна из проблем. Не менее изоляционизма было бы рассматривать лесное хозяйство отдельно, само по себе, не в контексте всей экономики Украины, об этом мы уже говорили. И дело не в том, что в настоящее время общий кризис. У нас, при нынешней централизации, умноженной на беду, как получается? Выращиваем, лелеем лес 80-120 лет. А для чего? Кто знает заранее, какая часть древесины пойдет на экспорт, которая на внутренний рынок? Есть конкретный заказ на дуб, ясень, граб, сосну, ель, березу? Сколько, куда и чего и в какой пропорции? На уровне государства нет таких планов и расчетов. А что уж говорить об области, районе. Нынешняя практика довольно проста: вырастили лес, провели рубку, а потом уже думаем, куда бы эту древесину пристроить.

Несвоевременно решения социально-экономических проблем проявляются иногда, что называется, боком. Один чиновник в разговоре как-то похвастался, что Украина - чуть ли не лидер в Европе по площади заповедников и национальных парков. Пришлось вылить на этого оптимиста немного холодной водички. Из достоверных источников известно, что масштабы рубок на территориях национальных парков сейчас больше, чем угодно. А почему? Да потому, что большинство заповедников и национальных парков катастрофически страдают от недофинансирования. Вместо экологических туристических троп и маршрутов они вынуждены строить пилорамы, а в ходе бы чисто санитарных рубок, то оказывается ощутимый процент деловой древесины.

Кстати, о рубках. Так называемые лесорубные билеты - советский анахронизм. Но он существует. Кто мешает лесникам открыть их для местных общин? Ведь по сути речь идет о плане-графике рубок леса в той или иной местности на десять лет вперед. Этот документ не должен быть предметом тайны. Отсюда - недоверие к лесоводов и лесного хозяйства в целом. То же самое о планах санитарно-оздоровительных мероприятий, которые должны быть в свободном доступе, тогда не будет желания оформлять на санитарные рубки документы задним числом или занижать объемы древесины при отводах.

Конечно, проблем в отрасли столько, что охватить их в короткой беседе невозможно. В письме к Министру аграрной политики и продовольства Украины Тарасу Кутовому на 12 пунктах я попытался остановиться только на тех вопросах, которые создают или могут создать социальное напряжение в обществе и решив которые, мы могли бы это напряжение снять. Но как учитель с 35-летним стажем, хотел бы спросить, кто это все сделает, если сейчас не обращается внимание на профессиональное образование работников леса.

Почему в университете не видно руководителей предприятий, которые отбирали лучших студентов, чем брошенные на произвол судьбы колледже. Кто заменит старых специалистов - «менеджеры»? Чем меньше средств тем весомее ставки, и по моему мнению, вклад в образование - это основное. Хотя надо и поблагодарить многих руководителей предприятий, к которым обращался последние годы, и которые помогли в развитии базы лесного института. Что еще раз доказывает, вместе можно сделать много, а при желании и изменить судьбу страны. Поэтому, наверное, очень актуально собраться лесоводам и профессионально определиться - что делаем и как делаем?

Эксперты свое слово сказали. Министр задача реформировать отрасль поставил. Время пошло!

- Благодарю Вас, господин Юрий, за интересную и содержательную беседу.

Микола ЦИВІРКО,
© "Природа і суспільство"
22/06/2016 

Олег ЯРЕМКО: «Ліс без браконьєрів – скарб для майбуття»


На початку травня нинішнього року начальником управління лісового та мисливського господарства Тернопільщини призначено Олега Яремка, який у цій галузі працює майже двадцять п’ять років. З ним зустрівся наш кореспондент і поцікавився справами лісівників та його особистими планами на перспективу.
– Олеже Павловичу, розкажіть, яким чином ви обрали для себе лісову галузь?
– Після закінчення вишу, пройшовши стажування головного бухгалтера, трудову діяльність розпочав в одному з лісгоспів Львівщини. Через дев’ять років праці перейшов на посаду головного бухгалтера об’єднання «Тернопільліс». У 2005-му призначений заступником начальника управління – головним інженером. Протягом 2005-2016 років обіймав посаду заступника і першого заступника начальника Тернопільського облуправління лісового та мисливського господарства. З 2014 до травня 2016 виконував обов’язки керівника управління. У квітні нинішнього року став переможцем конкурсу на вакантну посаду начальника облуправління і після відповідних погоджень облдержадміністрації й Міністерства агропромислового розвитку, Держлісагентством України призначений начальником Тернопільського ОУЛМГ.
– Що являє собою очолюване вами лісомисливське господарство?
– До обласного управління ЛМГ належать шість підприємств. Серед них – п’ять лісогосподарських, що одночасно розвивають мисливську діяльність, і природний заповідник «Медобори», який здійснює природоохоронну діяльність і є бюджетним підприємством.
Основна наша місія – це примноження лісів як екологічної, грунтозахисної й водоохоронної складової нашої області. Водночас зелені багатства нашого краю мають безліч інших функцій, важливих для діяльності лісового господарства в цілому. Це і економічна складова, завдяки якій виконується цикл важливих лісогосподарських робіт – лісовідновлення тих ділянок, де відбулися рубки головного користування, садіння нових лісів на невгіддях і малопридатних для сільського виробництва землях, розвиток лісової інфраструктури, що забезпечує вчасний догляд за лісом, доступ до лісосічного фонду й охорону лісів від пожеж та браконьєрства.
Для того, аби посадити здоровий ліс, потрібен якісний лісонасіннєвий фонд. Нині незначну частину насіння докуповуємо. Але найближчим часом плануємо повністю забезпечити себе посівним і садивним матеріалом, а надлишок ще й продавати в інші області.
Разом із тим, ліс має свій термін стиглості. 2014 року уряд запровадив попневу плату (плата за спеціальне використання лісових ресурсів), відрахування від якої (25%) спрямовується в місцеві бюджети. Так, за підсумками 5 місяців поточного року, нашими підприємствами сплачено 4,1 мільйона гривень попневої плати. Крім того, наші підприємства є сумлінними платниками податків. Так, від початку року до зведеного бюджету сплачено майже 18 мільйонів гривень. Крім того, цьогоріч на 60% (з 15 до 75% – прим.) зросла плата з чистого прибутку. Враховуючи це, одне з найбільших лісових господарств – ДП «Чортківське ЛГ», яке найкраще спрацювало за підсумками роботи першого кварталу поточного року, стало бюджетоутворюючим підприємством району. Нині у нашому штаті, не враховуючи людей на сезонних роботах і за договорами, 1100 висококваліфікованих працівників із середньою зарплатою понад 5 тисяч гривень.
– Яким чином співпрацюєте з галузевою наукою?
– Минулого року розпочали закладку серії стаціонарів у буковому господарстві. Це робимо з метою формування різновікових насаджень, які є незамінними у плані приросту деревини та стійкості до хвороб. Такий ліс виконує природну захисну функцію навколишнього середовища і дає найбільш якісну деревину. За погодженням з Держлісагентством України такі роботи ведемо у Бережанському лісомисливському господарстві. Цьогоріч їх продовжуємо і вже будемо формувати так звані вікна насаджень діаметром до 200 квадратних метрів, аби забезпечити відновлення бука природним шляхом. Науковий супровід у цій роботі здійснює Івано-Франківський інститут гірського лісівництва.
Водночас намагаємося запозичати і зарубіжний досвід. Так, на початку червня мій заступник Ігор Гуменюк у складі української делегації вивчав передовий досвід лісівників у близькому до наших умов Підкарпатському регіоні Польщі.
– Лісомисливські господарства в області тільки державні, чи є і приватні?
– На теренах Тернопільщини – шість державних лісогосподарських підприємств і стільки ж комунальних лісів. Крім того, є ще два приватні мисливські господарства – на Шумщині й на Зборівщині – загальною площею майже тринадцять гектарів. Порівняно з іншими областями це – мізер. Також функціонує обласна організація Українського товариства мисливців і рибалок, яка охоплює понад 70 відсотків усіх мисливських угідь нашого краю. Її члени поки не бачать потреби ділитися на окремі господарства різних форм власності. Тим паче, що така процедура доволі копітка. Тож, я думаю, на сьогодні головне – не зміна форми власності, а наведення порядку в мисливському господарстві, зокрема у збільшенні популяції мисливської фауни, якій серйозно дошкуляють браконьєри.
– Серед наших краян побутує думка, що в лісових масивах краю йде нещадне і неконтрольоване вирубування дерев…
– На жаль, побутує. Але тут треба внести ясність. Є своя специфіка, і вирубку лісу здійснюють згідно з планом, погодженим на державному й обласному рівнях, і наші лісогосподарські підприємства чітко дотримуються його.
Але разом з тим, є й незаконні рубки. Цю проблему ми взяли на особливий контроль. Зокрема, торік голова ОДА Степан Барна видав розпорядження про посилений контроль за збереження лісових ресурсів, згідно з яким до рейдових бригад із виявлення порушників лісового законодавства, окрім працівників державної лісової охорони, залучено також представників поліції і громадськості.
– Експорт цінних порід деревини. З одного боку це стаття доходу, з іншого – знов-таки неконтрольовані рубки…
– Із 1 листопада 2015 року експорт на кругляк ділової деревини всіх порід в Україні заборонений. Винятком поки що є лише ділова деревина породи сосна. Відправляти за кордон нині дозволено тільки дров’яну деревину й продукцію переробки.
Тернопільщина, на відміну від Львівщини, Івано-Франківщини чи Рівненщини, не є ресурсною. У структурі наших лісів майже сімдесят відсотків деревини є дров’яною. І тим не менше, її реалізацію ведуть суто на аукціонних торгах в м. Києві. А ділову деревину продають для всіх покупців України на товарній біржі в Тернополі. І якщо раніше покупці цікавилися винятково дубом, то сьогодні у попиті все – ясен, клен, граб та інші породи.
– Нині існує проблема колишніх колгоспних лісів. Кажуть, тільки на Збаражчині їх вирубали на півмільйона гривень. Як бути з цією проблемою?
– На сьогодні є нагальна потреба передати їх у відання державних лісогосподарств, передусім, з тих самих міркувань наведення в них елементарного порядку. Однак ця справа досить затратна. Для початку треба виготовити на них державні акти. Відразу після того виникне питання утримання лісової охорони, яку також треба буде оплачувати. А з 1 січня нинішнього року на Тернопільщині припинено навіть часткове фінансування державних лісових господарств.
– Ставши керівником ЛМГ області, ви, очевидно, робитимете певні кардинальні зміни. Чого вони стосуватимуться передусім?
– Завдань багато, але насамперед необхідно кардинально змінити систему забезпечення лісогосподарств Тернопільщини посадковим матеріалом, особливу увагу приділятимемо догляду лісових насаджень і будівництву лісових доріг. Аби поламати фальшиві стереотипи громадськості про неконтрольовану господарську діяльність у лісах, будемо максимально інформувати населення через ЗМІ про планові роботи й аукціонні торги. Крім того, нещодавно ми запровадили інформування про всі рубки, які здійснюють на території державного лісового фонду, сільських рад та населених пунктів, які входять до них. Усі ці заходи підсилимо високою виконавською дисципліною наших працівників на кожному робочому місці й боротьбою з браконьєрством і незаконними рубками. Тільки за умови такого комплексного підходу зможемо навести лад у лісовому господарстві Тернопілля і передати цей неоціненний скарб майбутнім поколінням.
Розмовляв Богдан НОВОСЯДЛИЙ

Пильне око екоінспекції охороняє природні багатства області



ЕКОБЕЗПЕКА

Ліси Буковини є унікальними екологічними системами, які відіграють надзвичайно важливе ґрунтозахисне, водоохоронне та кліматорегулююче значення не тільки для займаної ними території, а й для всього Карпатського регіону. Загальна площа лісового фонду області становить 260,2 тис. га, це близько 32% усієї території, тому охорона лісів є першочерговим завданням не лише природоохоронних органів, але і кожного пересічного буковинця.

Державною екологічною інспекцією в Чернівецькій області здійснюється постійний контроль за використанням та охороною лісових ресурсів облаті, так з метою дотримання природоохоронного законодавства протягом квітня – травня проведено перевірку ДП «Берегометське лісомисливське господарство». Під час якої виявлено цілий ряд порушень Лісового кодексу України, серед яких найбільш грубим порушенням стала неналежна охорона лісу внаслідок якої скоєні незаконні порубки на території Гірсько-Кутського, Лопушнянського та Долішньо-Шепітського лісництв. Загальна шкода завдана лісу склала 393 349 грн. Також 20 травня проведено перевірку ДП «Хотинський держспецлісгосп АПК», де виявлено незаконну порубку дерев з розміром шкоди 227 273 грн. Матеріали по даних справах для подальшого реагування передані в правоохоронні органи області.

Працівники Інспекції тримають на посиленому контролі дотримання правил рибальства в нерестовий період на Дністровському водосховищі. Так 20-21 травня проводилася рейдова перевірка спільно з представниками ЗМІ на території Кельменецького та Сокирянського районів. В ході рейду вилучено близько 1 км сіток, а відловлено рибу випущено в природнє середовище. Так з початку нерестового періоду проведено 12 перевірок, складено 4 протоколи, вилучено близько 2 км сіток, 2 громадян притягнуто до відповідальності та підраховано розмір шкоди заподіяної рибному господарству внаслідок незаконного добування цінних видів риб на суму 1540 грн.

Державна екологічна інспекція в Чернівецькій області і надалі буде стояти на сторожі охорони природних багатств області та збереже неповторну красу вічнозеленої Буковини.

БукІнфо (с)

Джерело: Прес-служба Держекоінспекції в Чернівецькій області

Площадь лесных пожаров в Бурятии за сутки выросла до четырех тысяч гектаров

22.06.2016

Сотрудники пожарной охраны МЧС России борются с последствиями природных пожаров. Архивное фото
КРАСНОЯРСК, 22 июн — РИА Новости. Площадь лесных пожаров в Бурятии за сутки выросла до четырех тысяч гектаров, при этом число очагов осталось прежним — четыре, сообщила в среду РИА Новости официальный представитель республиканского агентства лесного хозяйства Александра Егорова.
По информации ведомства, на утро вторника в республике было зарегистрировано девять действующих лесных пожаров на общей площади более 3,5 тысячи гектаров.
За прошедшие сутки в Бурятии обнаружено четыре пожара на общей площади около 8,5 гектаров в Заиграевском, Северо-Байкальском, Муйском районах и в пригороде Улан-Удэ. Три очага были оперативно ликвидированы лесной охраной в Заиграевском, Северо-Байкальском районах и в пригороде Улан-Удэ на незначительной площади.
Продолжает действовать пожар в Муйском районе в труднодоступной местности. Во вторник туда были доставлены парашютисты-пожарные, сегодня будет организована дополнительная переброска "лесного спецназа" вертолетом Ми-8.
"На утро 22 июня в Бурятии зарегистрировано четыре действующих очага на общей площади более 4 тысяч гектаров. Помимо пожара в Муйском районе, очаги зарегистрированы в Баргузинском, Прибайкальском районах и в Баргузинском заповеднике", — сказала Егорова.
На тушении пожаров в республике задействовано 426 человек. Для ликвидации пожаров применяется 49 единиц тяжелой и лесопожарной техники. Для патрулирования и передислокации парашютистов-пожарных авиалесоохраны применяются самолеты Р2006Т, Ан-2, вертолеты Ми-2 и Ми-8.


РИА Новости http://ria.ru/incidents/20160622/1449590509.html#ixzz4CHJlt6MK