У волинському заказнику рубають дерева, а лісівники не знають, що це заказник

Сьогодні 12:02

На Волині – чергове повідомлення про суцільну незаконну рубку. Цього разу – на території Ківерцівського лісгоспу, на кварталі № 17. Згідно з одними документами цей квартал – частина зоологічного заказника місцевого значення «Зубр», а згідно з іншими – ні. Лісівники переконують, що вирубки законні, адже дерева хворі. Натомість в громадських активістів та працівників природного парку «Цуманська пуща» інша інформація: рубають здорові дерева, які мають найвищу цінність на аукціонах деревини. Тим паче, переконують, ця територія – заказник місцевого значення.

Лісоруби працюють без вихідних

Але про все по-порядку. 28 червня цього року група молодих людей разом з працівниками Цуманської пущі, Дернівським сільським головою Олександром Гучем та активістами партії «Зелений Тризуб» вирішили День Конституції України відзначити по-своєму: прочистити криницю в урочищі «Майдан», де на літо запланований вишкіл молоді під егідою Нацальянсу.

Тоді ж на лісовій дорозі вони побачили лісовоз з деревиною. Коли ж прослідкували, звідки їхав автомобіль, почули, як працюють пилки і побачили, як на одній з ділянок невтомно трудяться лісоруби: 60-річні дуби, вільхи, осики впали під сокирами.

Коли поцікавилися, хто і що тут робить – з’явився і майстер лісу, який переконував, що все законно, а про те, що це – територія заказнику йому нічого не відомо, розповідає директор Ківерцівського національного природного парку «Цуманська Пуща» Ігор Квач.

«Це вже третя ділянка на Волині, яку ми зафіксували, де під виглядом санітарних заходів нищаться здорові дерева», - пояснює голова обласної організації партії «Зелений Тризуб» Роман Грибовський.

Наступного дня на місце порубки приїхали журналісти. Лісорубів там вже не виявилося, натомість стояв трактор та двоє місцевих чоловіків. Один з них пояснював: йому зателефонував «Ігор - помічник лісничого і попросив постягувати вже вирубану деревину».

Керівник відділу відтворення рослинного тваринного світу Ківерцівського національного природного парку «Цуманська пуща» Віталій Жабчук, який вже не перший рік працює в сфері лісового господарства, і давно воює з «системою Колісника» переконує: ця вся порубка відбувається на території заказника «Зубр». Навіть якщо упустити цей факт, то виникає запитання: яка причина такої суцільної санітарної рубки?

Адже згідно з документами, мають бути поважні причини на проведення таких заходів. Дерева мають бути дуже хворими, в лісі має стояти більшість сухостою. Та й має бути все оформлене документально: має бути висновок лісопатолога про те, що ця ділянка підлягає такій зачистці. Чоловік переконує: ці дерева аж ніяк не хворі. Найперше порізали і вивезли 60-70 літні дуби найкращої якості, причому деревину підготували для клієнта: порізали на сортимент, зачистили. А на цих деревах слідів будь-яких уражень, переконує - немає.

«Цілеспрямовано готувалися певні сортименти, їх тут на місці формували. Що неякісне, некондиційне - те відрізається, адже сортимент має бути рівненький, воно було живе. Якщо дерево ушкоджене, або сухостій воно не має тих якостей, як живе дерево і ціниться, відповідно, дешевше. Тут повинні були проводити огляд, лісопатолог, представники управління екології ОДА, лісництва, Ківерцівського держлісгоспу і певні посадові особи, які несуть відповідальність, і які засвідчили, що тут хворі дерева і тут потрібна суцільна рубка», - розповідає Віталій Жабчук.

Трохи передісторії

Повернімося трохи назад у часі, ненадовго. 13 червня начальник Державної екологічної інспекції в області Олександр Ткачук під час оперативної наради у голови ОДА заявив: 80% дерев, які лісівники вирубують під виглядом суцільних санітарних рубок – здорові.

Ще раніше - 25 травня факт підозрілої лісозаготівлі виявили активісти ГО «Зелений тризуб» у Ківерцівському районі Волині. До слова, за минулий рік волинського лісу вкрали більш як на 2 мільйони. Ще одну рубку виявили у Рожищенському районі, де під виглядом санітарних рубок рубали здорові ліси , через що було нанесено півмільйона гривень збитків державі. В обласному управлінні лісомисливського господарства, переконували: за даними фактами проведуть службове розслідування. А винних, казали – звільнять.

А 27 червня на сайті обласного лісомисливського господарства з’являється інформація про те, що активісти про ти порятунку лісів від короїдів. Саме ця напасть, зі слів лісівників, нищить дерева, а волинський ліс під загрозою зникнення. Щоправда, в сюжеті, який транслювався на центральних каналах йшлося про сосняки. Цього разу під сокиру потрапили дуби та вільхи.

Версія лісничого: це – не заказник, а дерева здорові

Після того, як ми прогулялися місцем порубки, сюди ж приїхав лісничий Звірівського лісництва Олександр Доля. Спершу він цікавився про «мету нашого візиту» на ділянку. Потому переконував: усі документи на порубку є. Щоправда, яка ж причина санітарної рубки, що вказано в акті, підписаному лісопатологом, каже, не пам’ятає. Та й більше без керівництва він нічого не скаже.

Коли ж його запитали, чому дерева рубають на території заказника, він повідомив: ця територія заказником не є. І назвав квартал: № 17. Про інші документи, каже, йому невідомо.

«Ви давали запит на перевірку? Який це здоровий ліс? Тут ушкоджені дерева. Є лісопатологічне обстеження. Всі документи – в сейфі. Всі питання, вся документація, будь ласка, директор сказав, хай приїжджають – це не проблема. У мене є мій керівник і надання документації – питання до керівника», - пояснював лісничий.

Заказник-не заказник?

Що ж це за територія? Ось – природоохоронне зобов’язання, видане нинішнім очільником обласного управління екології ОДА Дмитром Новохатським, в якому йдеться, що заказник «Зубр» вміщує частину Ківерцівського лісництва, у тому числі й квартали №№1-45. Власне, Олександр Доля переконував, що вперше цей документ бачить.

Згодом ми вирішили поїхати до Ківерцівського лісгоспу, аби таки з’ясувати: на підставі чого здійснюється санітарна рубка цих дерев. Та в розпал робочого дня приймальна виявилася зачиненою. Ані секретаря, ані директора на місці не виявилося. А працівники лісництва без відома керівництва коментарі надавати відмовилися. Коли ж виходили з приміщення – троє панянок в спину нам побажали «Щастя-здоров’я» з саркастичною посмішкою.

А біля лісгоспу стояв автомобіль, подібний до автівки Звірівського лісничого, але, можливо, це й не його службова машина.

Сьогодні журналістам все-таки вдалося зв’язати з директором Ківерцівського держлісгоспу Віктором Сахнюком. Каже, в кабінеті він сидить лише з 9 до 10 години, а решту часу їздить лісами, й перевіряє, чи немає незаконних рубок. Тому його вчора й не застали. Він переконував: про охоронне зобов’язання, яке показували активісти ліснику, йому довчора невідомо. У нього є інший документ, яким він керується.

Якщо уважно придивитися, то з’ясовується, що документ, на який спирається Віктор Сахнюк, виданий управлінням екології ОДА 18 липня 2014 року: майже за 2 тижні до прийняття рішення депутатами обласної ради, яке його скасовує.

Відповідним рішенням площу заказника «Зубр» збільшили майже вдвічі.

Документ, яким оперують активісти ГО «Тризуб» та працівники «Цуманської пущі», ґрунтується на рішенні обласної ради від 31 липня 2014 року, яке опубліковане на сайті облради.

Згідно з попередніми рішеннями, квартал № 17 не входив до складу заказника. Та з серпня 2014-го, це – вже заказник. Хто ж тут лукавить? Чи це управління екології свідомо не виписувало майже 2 роки охоронне зобов’язання, а з квітня так і не довело до відома Ківерцівського лісництва, що ось уже 2 роки, як більшість території лісництва – це заказник? Чи ж в Ківерцівському лісгоспі свідомо не піднімають «на світ Божий» новий документ?

Віктор Сахнюк переконує: зміну меж заказника мали б погодити з землекористувачем до того як затверджувати на сесії. Цього, каже, не робили. І про рішення сесії, згідно з яким площа заказника «Зубр» збільшена вдвічі – йому невідомо. Але він погодився – на території заказника ( в межах, які йому відомі) рубки заборонені.

Щодо причини санітарної рубки, то він пообіцяв надати копію висновку лісопатолога, згідно з яким і проводилася ця рубка. «Я за дві години буду в Луцьку, після того, як поговорю в управлінні, думаю, вам привезу копію», - пообіцяв він.

А про те, чому в Ківерцівському лісгоспі божаться, що квартал № 17 – не заказник, цікавимося в управлінні екології ОДА. Як повідомив головний спеціаліст відділу комплексного управління біоресурсів та природно-заповідної справи управління екології ОДА Сергій Шавук, охоронне зобов’язання, виписане в квітні для «Цуманської пущі» та заказника «Зубр», надсилалося рекомендованим листом. Але комусь одному, кому саме – невідомо.

Не виключаємо, що з певних причин (людський фактор, неуважність, недбальство, чи змова посадових осіб?) Ківерцівський лісгосп (землекористувач) так і не отримав цей важливий документ і майже 2 роки не знає про те, що площа заказника «Зубр» становить не 5 тисяч гектарів, а 10. Тож скільки кварталів за цей час, поки так і не дійшов один папірець до адресата, вирубали «санітари лісу» - можна лише здогадуватися. Адже в цей самий час, зі слів місцевого мешканця, який приїхав стягувати деревину на 17 квартал, така ж рубка здійснюється в 30 кварталі.

Наразі активісти ГО «Зелений тризуб» та працівники національного природного парку «Цуманська пуща» написали заяви у місцеву прокуратуру, Ківерцівський відділ поліції та СБУ про факт рубок на території заказника та зрубання здорових дерев під виглядом хворих.

Отож саме правоохоронні органи таки мають з’ясувати, чому Ківерцівський лісгосп за 2 роки так і не повідомлений про збільшення площі заказника «Зубр», а фахівці-екологи будуть досліджувати, чи дійсно була настільки велика потреба вирубувати таку велику ділянку санітарною рубкою.

А ось працівники національного парку «Цуманська пуща», який межує з заказником «Зубр» переконують: в таких багатих умовах дуби не всихають. Це відбувається тільки з волі високопосадовців на папері і для того, щоб у їхніх кишенях шелестіли папірці.

Юлія МАЛЄЄВА

www.volynnews.com/news/society/u-volynskomu-zakaznyku-rubaiut-dereva-a-lisivnyky-ne-znaiut-shcho-tse-/

Далі...

Чем дальше в лес, тем меньше дров: куда деваются деревья в Украине

Украина, общая площадь лесного фонда которой составляет чуть более 10 миллионов га, стремительно "лысеет". И уменьшение зеленых насаждений - не только экономическая, но и экологическая проблема.

По данным Минрегиона, только за прошлый год площадь зеленых насаждений в Украине сократилась почти на 20%. Серьезнее всего пострадали площади насаждений общего пользования (парки, скверы, ботсады и набережные) и спецназначения (на территориях предприятий и транспортных магистралей). Но и количество городских лесов уменьшилось значительно - на 5,7%. В ведомстве отмечают, что было вырублено 399 тысяч га, а еще 24 тысяч га погибли из-за пожаров, погодных условий и болезней. 

Главным образом, рубили и рубят украинский лес на экспорт. И, хотя для страны в целом это невыгодно (продавая в Европу древесину в качестве сырья, обратно мы, зачастую, покупаем готовую продукцию в несколько раз дороже), конкретным дельцам подобный вид деятельности приносит немалую прибыль. 

Лесная братва 

Традиционная схема "работы" выглядит так: лес валят небольшими "картелями" в разных районах страны, после подделывают документы о происхождении древесины или ее состоянии (активисты-экологи обращают внимание, что часто приходится быть свидетелями того, как лесовоз везет дорогие сорта бука, а по документам это якобы больные деревья), чтобы получить сертификаты для экспорта, далее эти сертификаты предоставляют таможне, и – вуаля – лес уходит за границу. 

Именно такую схему в начале июня разоблачили в Ивано-Франковской области. В СБУ установили, что таким образом за рубеж было продано более 9 тыс кубометров леса. На данный момент продолжаются следственные действия – сотрудники службы безопасности проверяют причастность к незаконному экспорту лесоматериалов работников таможенных органов. 

"В Украине за вырубку деревьев отвечают лесничие, которые закреплены за отведенными участками, но здесь они всего лишь пешки, - рассказал один из рядовых лесорубов, промышляющих в Прикарпатье. - "Держит" этот бизнес лесная мафия и работает это все под прикрытием уважаемых людей. На продаже леса "кормится" большая "семья": милиция, прокуратура, таможенники и бандиты-"решалы". 

УНИАН 

Самим местным жителям тоже, "если хочешь заработать копейку, приходится идти и валить лес". За куб хорошей древесины на черном рынке дают 600-700 долларов. Но это - прибыль "дяди", на которого, под прикрытием местных правоохранителей, работают простые лесорубы. Сами они получают столько, сколько решит "хозяин". Но рады и такому приработку. 

Конечно, можно нарваться на штраф. Он составляет от 850 до 1700 гривен, что, по сравнению с объемами прибылей от продажи незаконно вырубленной древесины, ничтожно малые суммы. Да и платить их придется лишь в случае, если попадешься. Учитывая же, что в схеме незаконного бизнеса по вырубке и сбыту леса плотно задействованы правоохранители, это может вряд ли случиться. 

По свидетельству лесорубов, правоохранители, в частности, занимаются в таких схемах "прикрытием" нелегальных фирм по заготовке леса, помогают переправлять древесину к назначенному месту, "закрывая" все вопросы на бывших постах ГАИ. Попадаются же, зачастую, от жадности. 

Буквально на прошлой неделе Служба безопасности Украины, совместно с военной прокуратурой, разоблачили старшего инспектора Попельнянского отделения полиции, обложившего "данью" (в среднем, по 2 тыс гривен в месяц) местных жителей и предпринимателей (владельцев пилорам и предприятий лесоперерабатывающей отрасли) за то, что не будет обращать внимание на незаконную вырубку и переработку. В результате, по предварительным данным, ежемесячный доход вымогателя составил около 50 тыс гривен. 

Бесполезный мораторий 

Кто-то, конечно, сошлется на наличие Закона №1362, запретившего экспорт необработанной древесины всех пород, кроме сосны (по этому виду древесины документ вступает в силу с 2017 года). Но, в реальности, закон работает только на бумаге. 

Доказательством этому служит хотя бы тот факт, что на западе страны активисты регулярно фиксируют десятки вагонов с контрабандным лесом. Так, по словам львовского волонтера и активиста Тараса Матвиива, к примеру, только одна поверхностная проверка грузового поезда на станции "Ходоров" в конце мая текущего года засвидетельствовала наличие незаконного перемещения части кругляка сосны: "Вместе с сотрудниками СБУ и госэкоинспектором мы поверхностно проверили весь эшелон и обнаружили, что, как минимум, четверть вагонов загружено деревьями с нарушением закона". 

В частности, сосна была не чипирована или записана как "дрова" (а стоимость дров в разы дешевле кругляка сосны). По словам Матвиива, нередки случаи, когда по документам в вагонах должна быть сосна, а при осмотре оказывается, что это - запрещенный бук. 

УНИАН 

К слову, жители Ходорова неоднократно сообщали в социальных сетях, что через их станцию ежедневно проходит 5-6 эшелонов древесины в Румынию. Там украинская древесина попадает на деревообрабатывающий завод. "Румыны запретили рубку леса, поэтому все сырье идет от нас", - рассказывают активисты. 

Однако, вместо ожидаемой поддержки от государства в борьбе с незаконным вывозом драгоценного украинского леса, небезразличные граждане получают "головомойку". Так, акцию с проверкой эшелона с сосной, где были обнаружены нарушения, Львовская железная дорога назвала "вмешательством посторонних лиц в работу железнодорожного транспорта", что приводит к задержке движения поездов и "невозможности эффективно использовать подвижной состав". 

При этом железнодорожники полностью сняли с себя ответственность за тот факт, что древесина на экспорт в грузовых составах не соответствовала заявленной в сертификатах. Железная дорога, мол, всего лишь "предоставляет услуги по перевозке груза" и верит отправителю, который указывает характеристики груза в сопроводительных документах. "Установление принадлежности лесной продукции в соответствии с конкретной характеристики Украинской классификации товаров внешнеэкономической деятельности (УКТВЭД) не входит в компетенцию работников железной дороги, а потому они руководствуются разрешительными документами, предоставленными отправителями, выданные соответствующими контролирующими органами", - отмечают железнодорожники. 

И не придерешься. 

Проблема требует комплексного решения 

Тем временем, несмотря на мораторий на вырубку, ситуация с незаконными рубками в Украине только ухудшилась. По данным Гослесагентства, в І квартале 2016 года в сравнении с аналогичным периодом прошлого года, ситуация с незаконными рубками ухудшилась. Читайте также Кабмин запретил рубку в лесах и уволил руководителя Гослесагентства 

"Объем незаконных рубок составил 11 тыс. куб. м. Общее количество случаев составила порядка 4000, сумма ущерба, причиненного лесу, составляет 36 млн грн", - сообщила и.о. главы ведомства Кристина Юшкевич. 

Опять же, любопытно, что Гослесагенство в этой ситуации не берет на себя всю ответственность за происходящее. Мол, в постоянном пользовании предприятий, подчиненных Гослесагентству, находится 73% от общего количества лесов Украины, а 27% находятся в подчинении других лесопользователей, в том числе, органов местного самоуправления. Поэтому, ведомство обратилось к главам ОГА с просьбой на местах наработать пути решения проблемы незаконных рубок леса. Другими словами, проблема остается, а ее решение пущено на самотек. 

Впрочем, вряд ли незаконные рубки в Украине происходят исключительно на 27% неподконтрольного Гослесагенству леса. Доказано правоохранителями. 

К примеру, в конце мая во Львовской области Служба безопасности Украины на территории одного из государственных лесных хозяйств Старосамборского района выявила факты нелегальной вырубки древесины различных пород на общую сумму 1,5 млн грн. 

"Очень часто лесники придумывают, что лес "больной" или "неправильный", и проводят санитарные или лесовосстановительные рубки... Да, бывают ситуации, когда действительно санитарные рубки нужны, но их очень немного. Не может быть такого как сейчас, когда 52% древесины в Украине выбирают именно "санитарными" рубками", - утверждает эколог МБО "Экология-Право-Человек" Петр Тестов.  

УНИАН 

Чтобы упорядочить систему санитарных рубок, Гослесагентство уже передало на согласование в Минприроды новую редакцию Санитарных правил леса. "Этот документ обобщает наработки межведомственной группы, в которую вошли как представители Гослесагентства, Минагрополитики, нашего министерства, так и представители ведущих научных и общественных учреждений", - сообщил министр экологии Остап Семерак. 

"Однако, хотелось бы более широкого обсуждения этого пока еще "черновика", чтобы после утверждения Правительством не пришлось еще раз его переписывать. Тем более, что проблема с вырубкой лесов требует скорейшего решения", - добавил он. Читайте также ООН: число экологических преступлений в мире стремительно растет 

Да, новые правила, возможно, позволят уменьшить ущерб для живой природы, которую нанесла ныне существующая система санитарных рубок. Но Украина все равно останется далека от стран, где каждое дерево находится под наблюдением. К примеру, в Швейцарии или Германии, чтобы срезать одно дерево, собирают целые комиссии и просят разрешения у местных жителей. 

Проректор по научной работе Национального лесотехнического университета Украины Григорий Криницкий отмечает, что в Европе уже давно перешли на выборочную систему рубок. Но, чтобы Украина приняла такой опыт, нужно немало времени. "Для того, чтобы перейти на выборочную систему, нужно иметь разновозрастные леса, а в Украине из-за сплошных рубок, их просто нет. Леса должны иметь деревья в возрасте от двух лет и до нескольких столетий, поэтому на такое переформирование нужно много времени. Практика показывает, что этот процесс продолжается до 80 лет. Кроме того, чтобы перейти на такую систему, нужно не только переформировать лес, но и изменить законодательную базу", - констатирует ученый. 

А пока комплексного решения проблемы вырубки лесов в Украине нет, жители некоторых "облысевших" регионов уже пожинают первые плоды бездумного использования лесного хозяйства: от высыхания рек до разрушительных паводков и оползней.

Подробности читайте на УНИАН: http://ecology.unian.net/naturalresources/1391557-chem-dalshe-v-les-tem-menshe-drov-kuda-devayutsya-derevya-v-ukraine.html

Далі...

Ліс від пожеж охороняють безпілотники

Віктор КОВАЛІВСЬКИЙ

На базі Боярської лісової дослідної станції, яка є відокремленим підрозділом Національного університету біотехнологій і природокористування, організовано і обладнано три станції пожежної охорони лісу першого типу. Вони розташовані на центральній садибі, у Боярському та Плесецькому лісництвах. Відповідно до новітніх технологій спостереження і виявлення лісових пожеж тут встановлені стаціонарні пожежні вежі 48-ї висоти, обладнані автономними відеокамерами. З їх допомогою ведеться спостереження в режимі реального часу за ситуацією на всіх лісових масивах, загальна площа яких становить майже 16 тисяч га. Ситуація відображається на трьох екранах Центру спостереження. Диспетчер будь-якої миті з допомогою пульта управління може сконцентрувати увагу на певній ділянці з метою виявлення можливого задимлення.

— У разі виявлення лісової пожежі пожежний спостерігач по азимутальному колу фіксує точні параметри вогнища, визначає напрямок його поширення, — розповідає начальник лісогосподарського відділу станції Роман Сова. — Інформація в автоматичному режимі надсилається на комп’ютер, який визначає, в який лісовий квартал необхідно невідкладно спрямувати пожежний автомобіль із бригадою пожежних для ліквідації чи локалізації пожежі. ДПС, у свою чергу, «обирає» найкоротшу відстань руху до місця загоряння. Таким чином в рази скорочується час виявлення лісової пожежі, тоді як лісничому, за яким закріплено майже 800 га лісу, зробити це швидко неможливо. Доки він знайде, де виникла пожежа, та може охопити значну ділянку. А камера спостереження робить це моментально, даючи, крім усього, можливість визначити масштаби пожежі і вид необхідних для гасіння засобів — автомобіль, трактор МТЗ-8 з обладнанням для локалізації вогнища. Система покриває 92% всіх лісових масивів БЛДС.

Як повідомив «Голосу України директор БЛДС, доктор економічних наук, заслужений лісівник України Анатолій Карпук, пожежній безпеці, як одному з визначальних чинників збереження лісового фонду, на станції приділяється особлива увага. Попри те, що останніми роками на її лісових масивах не допущено жодного вогненного НП, протипожежні заходи системно посилюються. От і цього року придбано два квадракоптери для повітряного спостереження за лісовими насадженнями. Вони стежитимуть за загальною ситуацією, несанкціонованими заїздами громадян до лісу, пожежами в разі, не дай Боже, їх виникнення. Один базується на центральній садибі, другий — у Плесецькому лісництві, де найбільші лісові масиви — 9 тис. га. Безпілотник, який управляється за допомогою пульта, може фотографувати, здійснювати відеозйомку і відразу транслювати її на смартфон, звідки є можливість передавати отримані дані в Центр спостережень.

Пожежний наглядач Валерій Лук’яненко стежить за ситуацією на лісових масивах станції.

Головний лісничий БЛДС Олександр Шевчук (ліворуч) та начальник лісогосподарського відділу станції Роман Сова готують квадракоптер до запуску.

Фото автора.
http://www.golos.com.ua/article/271527

Далі...

Лісівники в областях звітують громаді про санітарні рубки лісів

Відповідно до доручення т.в.о. Голови Державного агентства лісових ресурсів України Христини Юшкевич обласні управління лісового та мисливського господарства посилюють контроль над здійсненням санітарних рубок до ухвалення Урядом змін до Санітарних правил в лісах України.

Зокрема, в.о. начальника Чернівецького обласного управління лісомисливського господарства Роман Череватий зобов’язав керівників усіх підвідомчих державних лісогосподарських підприємств встановити дієвий контроль за якістю обстеження та правомірністю і обґрунтованістю призначення санітарно-оздоровчих заходів на території державного лісового фонду підпорядкованих підприємств.

Лісівники Буковини забезпечують постійне інформування органів виконавчої влади та місцевого самоврядування про заплановані санітарно-оздоровчі заходи за їх адміністративним розташуванням; оприлюднення планів санітарно-оздоровчих заходів на сайтах підприємств через засоби масової інформації та проведення широкої роз’яснювальної роботи серед громадських організацій та населення щодо порядку і необхідності призначення та проведення таких заходів.

Нагадаємо, що робочою групою при Держлісагентстві були напрацьовані нові прогресивні зміни до Санітарних правил в лісах України. Вони передбачають заборону проведення всіх санітарно-оздоровчих заходів навколо місць гніздування рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, хижих та інших птахів; у заповідних зонах біосферних заповідників, національних природних і регіональних ландшафтних парках, природних заповідниках, пам’ятках природи, заповідних урочищах; у зонах регульованої та стаціонарної рекреації національних природних парків, буферних зонах біосферних заповідників, загальнозоологічних, ботанічних, лісових та в орнітологічних заказниках.

Загалом у лісах буде обмежено проведення суцільних санітарних рубок виключно моментами крайньої необхідності (пошкодження насаджень пожежами, шкідниками і хворобами лісу, стихійними явищами і техногенними впливами до ступеня їх загибелі) з обов’язковим відновленням нових стійких і високопродуктивних лісів на цих площах. Наразі проект нових Санітарних правил в лісах України проходить погодження в органах влади для подальшого ухвалення на засіданні Уряду.

29.06.2016 | 15:00 

ДЕРЖАВНЕ АГЕНТСТВО ЛІСОВИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ

http://strichka.com/item/48192830

Далі...

Паветраныя ахоўнікі лесу - повітряні охоронці лісу

• 29.06.2016 00:38
• Аўтар: Валяр'ян Шкленнік
• Грамадства

Сёлетні цёплы сезон ужо можна назваць парадаксальным. Ажно да трэцяй дэкады чэрвеня пратрымалася спрыяльная для лясоў пажарабяспечная абстаноўка. Але цяпер ртутны слупок тэрмометра пайшоў уверх, б'ючы рэкорды, ападкаў стала меней, і таму на патруляванне 9 мільёнаў гектараў беларускіх лясоў штодзённа адпраўляюцца лётчыкі Міністэрства па надзвычайных сітуацыях. Карэспандэнты «Звязды» сустрэліся з намеснікам начальніка авіяцыі па авіяцыйнай ахове лясоў аварыйна-ратавальнай установы «Авіяцыя» МНС Беларусі Анатолем Кротавым і даведаліся пра сакрэты працы ратавальнікаў у небе.

За­гад­чык лёт­на-ін­спек­тар­ска­га сек­та­ра Ігар Зміт­рэ­ня і на­мес­нік на­чаль­ні­ка авія­цыі па авія­цый­най ахо­ве ля­соў Ана­толь Кро­таў пра­клад­ва­юць схе­му бу­ду­ча­га марш­ру­ту.

Тэхніка праверана часам

Кожны дзень да авіятараў паступаюць спецыяльныя зводкі з Белгідрамета. Яны ўяўляюць сабой карту, на якую нанесены класы пажарнай небяспекі. Штодзённае патруляванне неба над лясамі пачынаецца ад трэцяга класа. Пасля гэтага распрацоўваецца маршрут будучага палёту, які абавязкова ўзгадняецца са спецыяльным цэнтрам, які базуецца ў Нацыянальным аэрапорце «Мінск»: менавіта там вызначаюць свабодныя паветраныя калідоры.

У паветры падчас назірання экіпаж праводзіць 4 гадзіны. Час вялікі, і камфорт палёту мусіць быць як мага менш залежны ад умоў надвор'я. На ўзбраенні авіятараў МНС стаіць тэхніка, якая зарэкамендавала сябе вельмі даўно, да таго ж яна лёгкая ў абслугоўванні і рамонце. Гэта верталёты савецкай і расійскай вытворчасці МІ-2, МІ-8, МІ-26, а таксама французскія AS-350. Не спісваюць дагэтуль і легендарныя «кукурузнікі» АН-2. А ўсяго ў краіне працуюць дзесяць авіяцыйных аддзяленняў.

— Верталёт МІ-8 можа цягнуць да трох тон вады. МІ-26 здольны даставіць да месца пажару ў 5 разоў болей. Такая гіганцкая грузапад'ёмнасць абумоўлена тым, што лясны пажар распаўсюджваецца вельмі імкліва — хуткасць яго за хвіліну можа дасягаць 50-60 метраў. А з аднаго зліву магчыма затушыць да 150 метраў агнявога фронту. Праўда, тут ёсць адзін нюанс. Час падлёту ад моманту забору вады да скідвання не можа перавышаць 10 хвілін, бо інакш агонь адваюе страчаныя пазіцыі. І ў працяглае спякотнае надвор'е мы сутыкаемся з такой сітуацыяй: на карце вадаём нанесены, да яго падлятаем — а ён перасох. Ці разам з вадой чэрпаецца вельмі шмат бруду.

Самалёт АН-2 тушыць пажары па-іншаму. Унутры яго фюзеляжа ўстаноўлены спецыяльныя прылады, якія запаўняюцца вадой. Ёй пасля пілот і «страляе» прыцэльна па агні.

«Самая высокая інтэнсіўнасць пажару — з 15 да 18 гадзін»

У святочныя і выхадныя дні ўсе імкнуцца паехаць за горад, бліжэй да вады ці ў лес. Але ж не ўсе адпачывальнікі задумваюцца пра тое, што справакаваць пажар можа незатушаная цыгарэта ці нават аскепак шкла ад бутэлькі, які працуе як збіраючая лінза.

— Пажары ў экасістэмах падзяляюцца на нізавыя і верхавыя. Прычым апошнія, якія распаўсюджваюцца па кронах дрэў, распаўсюджваюцца далёка не так, як тое паказваюць у фільмах. Такі агонь нібы гуляе ў хованкі — то асядае, то паднімаецца. Лётчык-назіральнік па колеру дыму адразу можа вызначыць інтэнсіўнасць пажару і яго тып. Пры верхавым дым мае цёмны колер, а пры нізавым — больш шызаватае адценне.

Гасіць верхавы пажар наземнымі сіламі вельмі цяжка і рызыкоўна. Таму ад яго адступаюць як мінімум на паўтара кіламетра, прабіваюць апорную паласу бульдозерамі і робяць ад яе адпальванне.

— Па тэлевізары ўсе не аднойчы бачылі, як тушаць пажары ў экасістэмах. Але мала хто ведае, што існуе залежнасць інтэнсіўнасці пажару ад часу сутак. Мацней за ўсё агонь гарыць з 15 да 18 гадзін. Бліжэй да ночы вільготнасць паветра павялічваецца, і полымя прытухае. Вось з 8 да 11 гадзін вечара эфектыўнасць дзеяння наземных сіл максімальная. Другі такі перыяд кароткі — ад досвітку і прыкладна да 7-8 гадзін раніцы.

Він­так­ры­лыя ма­шы­ны га­то­вы ўзмыць у не­ба.

Як палепшыць сітуацыю на Гомельшчыне?

Часцей за ўсё ў Беларусі пад удар агню трапляюць саснякі і ельнікі. Гэтых лясоў у нас крыху менш за палову ад іх агульнай колькасці. Вельмі шмат іх расце ў Гомельскай вобласці, па якой амаль штогод пракатваюцца істотныя лясныя пажары.

— Так званыя «спелыя лясы» ад агню церпяць не так моцна. Як правіла, яны складаюцца з даволі вялікіх дрэў вышынёй 30 метраў і болей. У іх унізе вельмі шчыльная кара, якая выконвае ролю ізаляцыі. А вось маладняк, які саджаюць на месцы колішніх высечак, агонь вынішчае пад корань. І гэта самае крыўднае: тыя ж сосенкі прыжыліся, здавалася б, паступова вырасце гай, а даводзіцца перарабляць усё нанова. Ды і пакуль маладняк вырасце, пройдзе не адзін дзясятак гадоў. Ёсць свае асаблівасці і пры рабоце ў Чарнобыльскай зоне. Там не прыбіраецца ветравал, з-за чаго агню распаўсюджвацца яшчэ зручней.

Калі зірнуць на карту Беларусі, то адразу ж будуць заўважныя выступы, асабліва на літоўскай і ўкраінскай межах. Гэта таксама адбіваецца на рабоце лётчыкаў — як бы там ні было, але залятаць на тэрыторыю іншай дзяржавы нельга.

— Балтыйскі напрамак для нас ціхі — пажары ў памежных раёнах там здараюцца вельмі рэдка. А вось лясное памежжа на поўдні — сапраўдны галаўны боль. Лётчыкі і пілоты ўжо вывучылі беларуска-ўкраінскую мяжу на памяць. Вельмі шмат пажараў заходзіць да нас адтуль. І калі ж мы з паветра бачым, што да нашай мяжы агню засталося каля сотні-дзвюх метраў, мы ж нічога са стыхіяй зрабіць не можам! Спрабавалі дамовіцца, што калі на Беларусь насоўваецца пажар і да мяжы застаецца вельмі мала, то мы маглі б высадзіць на ўкраінскай тэрыторыі дэсант, які б ліквідаваў узгаранне і вярнуўся б назад. На вялікі жаль, паміж Беларуссю і Украінай адсутнічае пагадненне аб узаемадзеянні паветраных сіл ратавальнікаў. А вось калі я працаваў у Сібіры, то паміж Расіяй і Манголіяй такая дамова існавала. І пры пажарах на мангольскай тэрыторыі расійскія паветраныя караблі маглі залятаць на пяцьдзясят кіламетраў ад мяжы...

Знайсці «рабінзона»

Таксама авіятары шукаюць зніклых у лесе людзей. Але іх падключаюць толькі тады, калі наземныя пошукі ніякага плёну не прынеслі. За год такіх вылетаў здараецца 15-20.

— Тыповая сітуацыя: пайшла бабуля ў лес у ягады ці грыбы, дадому не вярнулася. Яе шукаюць некалькі дзён, але беспаспяхова. Аднак перш чым вылецець на пошукі, мы павінны ведаць усю абстаноўку. І вельмі часта кажуць нам, што чалавек быў, напрыклад, у шэранькай куртачцы з блакітным вядром. Вось і ўявіце сабе, як пілоту ці лётчыку-назіральніку разгледзець гэтае блакітнае вядзёрка з вышыні ў дзвесце метраў, ды яшчэ і сярод дрэў! Гэта ўжо не кажучы пра тых, хто апранаецца ў вопратку колеру хакі. Чалавека, напрыклад, мы здолеем заўважыць толькі на адкрытай прасторы. Ды і тое, калі ён будзе апрануты ў адзенне колеру, які рэзка адрозніваецца ад зялёнага і пачне пры гуку верталёта прыцягваць да сябе ўвагу — скажам, круціць той жа курткай над галавой. Быў у нас рэкордны выпадак, калі мы знайшлі бабулю, якая заблукала ў лесе, праз месяц пасля таго, як яна знікла. Але зноў жа, заўважылі мы яе на балоце — адкрытай прасторы з нізкарослай расліннасцю.

Аднак крэатыву людзям не займаць нават у такой, здавалася б, экстрэмальнай сітуацыі.

— Неяк нам паведамілі, што прапалі людзі дзесьці на балоце пад Талькай. Тут ужо без нашай дапамогі было не абысціся. «Рабінзоны» — дзве жанчыны і два мужчыны, пачуўшы гук верталёта, запалілі вогнішча. Так іх па дыме і знайшлі. Справа ў тым, што дым вогнішча для прафесіянала заўважны з паветра на адлегласці ажно ў два дзясяткі кіламетраў! Ну а далей, як кажуць, справа тэхнікі.

Ці вось успамінаю свой сібірскі досвед. Даволі часта дзеля ліквідацыі пажараў даводзілася скідваць парашутыстаў. Патушылі яны пажар, а мы па іх вылецець не можам з-за дрэнных умоў надвор'я. Ну і што рабіць у такім выпадку? Дэсантнікі прымалі рашэнне прабівацца да цывілізацыі пешшу. Але і сляды за сабой таксама пакінуць трэба. Таму яны з падручных матэрыялаў — звычайна гэта каменне і жэрдкі — выкладвалі гіганцкую стрэлку, якая і паказвае напрамак, у якім яны сышлі. Дзякуючы гэтаму мы іх і знаходзілі пры першай жа магчымасці вылецець.

Фота Надзеі БУЖАН

http://www.zviazda.by/be/news/20160628/1467139130-pavetranyya-ahouniki-lesu

Далі...

Порубочні рештки на Рахівщині зійшли з селевом потоком з території заповідника

Порубочні рештки на Рахівщині зійшли з селевом потоком з території заповідника

На Закарпатті триває ліквідація наслідків підтоплень окремих населених пунктів Рахівщини.

Загиблих та травмованих унаслідок негоди немає. Для розчищення русел гірських потічків залучено 13 одиниць техніки та 35 чоловік від ДП "Рахівське ЛДГ".

Директор ДП "Рахівське ЛДГ" Володимир Приступа інформує:

"Роботи продовжуються, працівники Лісогор господарства та ДСНС Украіни в Закарпатській області очищають господарські двори. Дощ не йде. Рівень води наполовину зменшився. Наразі тривають роботи з розчищення глини в урочищі Лешу (Білотисянськетлісництво); в урочищі Бребоя (Щаульське лісництво) розчищається прохід під мостом та формується русло потоку. Прохід сягав всього всього 1,5 метри. Гравій з під мосту вивозиться на підсипку лісових доріг. Урочище Квасний забило старими порубочними рештками з урочища Головач, Маргіту і Радомир. Комісією, яка працює над встановленням наслідків негоди встановлено, що рештки деревини в Устєріцькому лісництві, які зійшли у ріку - це порубані рештки з Карпатського біосферного заповідника без вилучення у постійного лісокористувач. Одне з дерев було порубане сокирою у 50-х роках. Дорога протяжністю 2,5-3 км на Говерлу зруйнована",- резюмував Володимир Михайлович.

Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ

https://www.facebook.com/JDavidoff/posts/279277335759150

Далі...

Делегація КБЗ взяла участь у святкуванні річниці включення букових лісів Німеччини до переліку об’єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО

25 червня 2016 року в державному представництві федеральної землі Гессен у Берліні за участі делегації Карпатського біосферного заповідника пройшло святкування п’ятої річниці включення старовікових букових лісів Німеччини до переліку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Організаторами урочистостей виступили Міністерство навколишнього середовища, охорони природи, будівництва та безпеки реакторів Федеративної Республіки Німеччини, Міністерство землі Гессен з питань навколишнього середовища, охорони клімату, сільського господарства і захисту прав споживачів, Федеральне агенство Німеччини з охорони природи (BfN) та Національна комісія Німеччини у справах ЮНЕСКО.

У доповідях та виступах учасників цього зібрання, зокрема президента національної комісії Німеччини у справах ЮНЕСКО професора, доктора Верени Метце-Мангольд, міністра землі Гессен з питань навколишнього середовища, охорони клімату, сільського господарства і захисту прав споживачів Прішка Хінца, директора департаменту Міністерства навколишнього середовища, охорони природи, будівництва та безпеки реакторів Федеративної Республіки Німеччини доктора Ельзи Нікель, профільного міністра та державного секретаря урядів федеральних земель Мекленбург-Передня Померанія та Бранденбург доктора Тілли Бакхауза і доктора Каролін Шілде, директора національного парку Гайніх (федеральна земля Тюрінгія) доктора Манфреда Гросмана та іших ораторів детально проаналізовано стан збереження, дослідження та популяризації об’єкту, його екологічну та соціально-економічну значущість та престижність для Німеччини.

Наголошено, що об’єкт всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини», утворений рішенням Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО 25 червня 2011 року шляхом розширення українсько-словацького об’єкта «Букові праліси Карпат» (утворений 28 червня 2007 року). До нього входить 15 складових частин букових пралісів та давніх букових лісів, які репрезентують різні природно-кліматичні зони Європи – від Карпат до узбережжя Балтійського моря на територіях України, Словаччини та Німеччини. Площа ядрової зони об’єкта станговить 33 669 гектарів (4 391 гектар в Німеччині та 29 278 гектарів в Словаччині та Україні). Навколо кожної частини об’єкта утворена буферна зона загальною площею 62 402 гектара.

Ішлось також і про те, що, відповідно до рішення Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, на завершальній стадії перебуває проект розширення цього об'єкту Спадщини за рахунок 48 ділянок букових пралісів та старовікових букових лісів з Іспанії, Італії, Болгарії, Австрії, Румунії, Польщі, Болгарії та інших країн Європи.

У виступі на урочистостях заступник директора Карпатського біосферного заповідника, доктор біологічних наук, професор, член Національної комісії України у справах ЮНЕСКО Федір Гамор як людина, яка мала честь безпосередньо ініціювати та обґрунтовувати ідею занесення букових пралісів Карпат до складу Всесвітної спадщини ЮНЕСКО, а в 2007 році разом із науковцями Карпатського біосферного заповідника та словацьким професором Іваном Волощуком й доцентом Вільямом Піхлером забезпечила підготовку та включення українсько-словацької номінації «Букові праліси Карпат» до переліку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, насамперед подякував за значну наукову та дипломатичну підтримку німецьких колег, зокрема професорів Петера Шмідта із Дрезденського університету та Гаральда Плахтера із Марбургського університету, за участь у розробці та проходженні українсько-словацької номінації в Комітеті Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

По-друге, нагадав і про ті труднощі, які виникали під час підготовки німецької номінації і як вдалося їх подолати. В цьому складному процесі неймовірних зусиль докладали німецькі професор Ганнес Кнап та урядовці доктор Ельза Нікель, Хайке Бріц, Барбара Енгельс та багато інших.

Особливо наголошено і на тому, що в Україні, яка володіє найбільшими в Європі буковим пралісами та з ініціативи якої створено об’єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини», приділяється значна увага їх вивченню та збереженню. Президентом та урядом України прийнято з цього приводу спеціальні доручення та розпорядження.

А відповідно до спільної декларації про наміри між Міністерством екології та природних ресурсів України, Міністерством навколишнього середовища, охорони природи, будівництва та безпеки реакторів Федеративної Республіки Німеччини і Міністерством охорони навколишнього середовища Словацької Республіки щодо співпраці з охорони та управління спільним об’єктом Всесвітньої спадщини «Букові праліси Карпат (Словаччина та Україна) та давні букові ліси Німеччини (Німеччина)», яка підписана 14 травня 2014 року в м. Бонн (Німеччина), у рамках спільного менеджменту здійснюється розробка і реалізація спільних транснаціональних планів моніторингу, дослідницьких програм і проектів, навчання та підвищення кваліфікації фахівців, які забезпечують збереження та дослідження складових частин об’єкта.

Ведуться роботи щодо створення на базі Карпатського біосферного заповідника Міжнародного навчально-дослідного центру букових пралісів та сталого розвитку Карпат тощо.

Дуже важливо, що завдяки активній роботі німецьких колег та участі українських фахівців, відповідно до рішення Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО завершується процес розширення цього об'єкту Спадщини за рахунок ділянок букових пралісів та старовікових букових лісів ще одинадцяти країн Європи.

У наступному 2017 році виповниться десять років з дня створення українсько-словацького об’єкту «Букові праліси Карпат», очікується прийняття рішення Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО щодо розширення нашого спільного об’єкту.

У зв’язку із цим запропоновано провести в Україні, на базі Карпатського біосферного заповідника, міжнародну науково-практичну конференцію «Десять років створення українсько-словацько-німецького природного об’єкту Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини»: історія, стан та проблеми впровадження інтегрованої Системи менеджменту».

Перед учасниками зібрання також виступили відомі німецькі артисти естради та оригінального жанру. А молода продюсерська команда FairFilm Productions представила вражаючий, емоційно насичений, науково-популярний фільм «Давні букові ліси Німеччини: природна спадщина ЮНЕСКО».












Федір Гамор, заступник директора Карпатського біосферного заповідника, доктор біологічних наук, професор, член Національної комісії України у справах ЮНЕСКО, для Закарпаття онлайн

http://strichka.com/item/48159427

Далі...

ГСЧС переходит на усиленный режим несения службы 28 июня

Подразделения Государственной службы по чрезвычайным ситуациям на период празднования Дня Конституции Украины переходят на усиленный режим несения службы. Об этом говорится в сообщении на сайте ведомства.

"Всего на круглосуточном дежурстве по всей территории Украины будет находится около 7 тысяч спасателей и 2 тысячи единиц техники, чтобы обеспечить безопасность граждан во время празднований и оперативно и слаженно реагировать на чрезвычайные ситуации в случае их возникновения", - сообщает пресс-центр ГСЧС.

Спасатели также призвали украинцев во время празднования Дня Конституции, а также отдыха в лесу и у водоемов соблюдать элементарные правила безопасности и проводить профилактически-разъяснительную работу со своими детьми.

Напомним, ранее сообщалось, что в связи с чрезвычайной (5 класса) пожарной опасности в юго-восточной половине Украины и местами в Киевской области в течение 26-27 июня полиция усилит надзор на въездах в леса и лесопосадки.

По материалам: РБК Украина

http://www.dengi-info.com/news/198667-gschs-perehodit-na-usilennyy-rezhim-neseniya-sluzhby-28-iyunya.html

Далі...