Варварська вирубка лісу в краї триває: хто дасть по рукам винуватцям погіршення екології?

Лип 8, 2016

Держлісгосп озвучив шокуючу статистику вирубки лісу на Закарпатті

За даними по лісозаготівлі від Закарпатського обласного управління лісового і мисливського господарства, у 2006 році в області було заготовлено 864,9 тисяч кубічних метрів лісу. До 2010-ого року цей показник залишався майже на однаковому рівні, а починаючи з 2011-ого почав зростати.

У 2012-ому на Закарпатті було вирубано вже 1009,3 тисяч кубічних метрів, а вже минулого року ця цифра сягнула 1402,6 тисяч кубометрів, йдеться у публікації закарпатських ЗМІ.

Тепер же в області введено мораторій на суцільну вирубку лісу. Затвердили цей документ ще на початку року, та попри заборону нещадна вирубка лісу триває і надалі.

У мережі майже щоденно публікуються все нові і нові факти щодо вирубки лісу. На кордоні ж тим часом шикується черга з вагонів, нашпигованих деревиною.

Куди йдуть гроші від реалізації деревної продукції?

Це питання турбує не одну тисячу закарпатців, та відповідь на нього знає лиш обмежена кількість осіб. Зокрема, раніше у мережі вже озвучували прізвище винуватця мільярдних порубок лісу в краї.

За інформацією користувачів соцмереж, Віктор Балога окрім цигаркової контрабанди, має мільйонні прибутки з нелегальної переправи через кордон деревної продукції.

Схема – проста! Протягом тривалого часу, ділова і технічна деревина оформлялися як дрова і безперешкодно потрапляли закордон. Тепер же на заваді злочинним планам одіозного політика став губернатор Закарпаття Геннадій Москаль. Що ж вийде у підсумку і хто виграє боротьбу – покаже час, та поки що правда на боці Закону.

МІТКИ: вирубка, Віктор Балога, Геннадій Москаль, деревина, експорт, Закарпаття, контрабанда, ліс,статистика

http://vsapravda.info/?p=76677

Далі...

Студотряды впервые отправятся в лес предупреждать лесные пожары

В этом году помогать лесхозам патрулировать леса для профилактики пожаров будут студенческие отряды. Кстати, специализированным оборудованием пополнится и парк лесопожарной техники.

08.07.2016 Грамадства Аўтар: Зялёны партал

Уже с середины июля более 400 человек по всей стране будут патрулировать территорию лесного фонда, помогать лесхозам обеспечивать защиту лесов в наиболее пожароопасные периоды. А во время дождей студенты будут задействованы на других лесохозяйственных работах. Например, в питомниках на выращивании лесопосадочного материала, на уходе за лесными насаждениями.

В лесхозы поступят 8 пожарных автомобилей на базе шасси МАЗ и 31 автомобиль повышенной проходимости для лесной охраны. Пять пожарных машин отправятся в Гомельскую область, три — в лесхоз Брестской области. Автомобили повышенной проходимости будут распределены по всем лесхозам.

• Лесхозы готовятся к лесным пожарам: авиация, вездеходы, наблюдательные вышки

Техника приобретена за средства займа Международного банка реконструкции и развития в рамках финансирования проекта «Развитие лесного сектора Республики Беларусь».

• Коротко о главном: «Южный рубеж» или как Минлесхоз подготовился к новому пожароопасному сезону

В марте 2016 году в оперативное управление Министерства лесного хозяйства Министерство обороны передало 20 гусеничных транспортёров (ГТ-МУ) для тушения лесных пожаров в труднодоступных местах. Технику также намерены использовать для перевозки туристов.

В системе Минлесхоза функционируют 253 пожарно-химические станции и 657 пунктов противопожарного инвентаря. Парк пожарных автомобилей составляет 454 единицы, имеется 1655 мотопомп, 1196 прицепных цистерн и ёмкостей, свыше 11,8 тыс. ранцевых лесных огнетушителей, 301,2 тыс. м пожарных напорных рукавов и др.

По материалам БЕЛТА

http://strichka.com/item/48700472

Далі...

Експедиційні бригади лісників і лісопатологів Закарпаття розклали пастки для шкідників (ФОТО)

Працівники ДП «Рахівське ЛДГ» приступили до чергового лісопатологічного моніторингу лісових угідь з метою виявлення вогнища шкідників і хвороб та визначення причин, які негативно впливають на санітарний стан насаджень.

У план роботи експедиції увійшли 410,7 га на території 7 лісництв: Білотисянське, Щаульське, Устєріцьке, Говерлянське, Богданське, Квасівське та Рахівське. Особлива увага була приділена смерековим насадженням, пошкодженим короїдом-друкарем, який в останні роки активізувавася на Закарпатті.

Основні завдання експедиції - виявлення осередків шкідників лісу, визначення кількісних і якісних характеристик популяцій комах-шкідників у діючих осередках і виявлення нових осередків їх масового розмноження, визначення санітарного стану насаджень, підготовка рекомендацій щодо оздоровлення насаджень, складання прогнозу розвитку популяцій шкідників лісу на 2017 рік по об'єкту робіт та викладка Феромонних пасток.

Для Закарпаття поява шкідника стала справжнім лихом. Він давно розселився на великих територіях Європейської частини, України, Росії, Далекого Сходу і Сибіру. Короїд-друкар мешкає на здорових і повалених деревах, в товщі дерев'яних колод, іноді пнів. Вибравши собі гідне дерево (притулок), самець прогризає простору порожнину, куди вповзають 2-3 самки, кожна з яких запліднюється. Після цього жіночі особини будують собі матковий хід. Тунель, який прогризає короїд-друкар, призначений тільки для відкладання яєць. Довжина ходу може становити до 15 см, при цьому кожне яєчко викладається в спеціально прогризену ямочку. На цьому етапі місія дорослих жуків закінчена. Вони виходять назовні, літають, живляться деревною корою, гілками, підгризають пагони. Стадія розвитку личинки триває 60-70 діб. Потім на світ з лялечки виходять дорослі жуки-друкарі.

У спекотне літо можуть вивестися послідовно три покоління, які завдадуть шкоди насадженню. Здорове дерево гине через 2-3 роки.

Наука встановила, що короїд-друкар чутливо реагує на запахи. Під час шлюбного періоду самці виділяють феромони - пахучі закликають речовини. Це і послужило ідеєю використовувати запахи в пастках (Іпсодор). Спосіб дуже дієвий, тому що на один і той же аромат злітаються всі самки в окрузі. Але, на жаль, личинки залишаються на своїх місцях. Тому використовують кардинальний метод - зняття кори з заражених дерев і спалювання її, вирубку хворого чагарнику, отжиг території. Якщо мова йде про великі лісові насадженнях, то обов’язкові санітарно оздоровчі заходи. При таких рубках повністю видаляються заселені стовбуровими шкідниками дерева, а отримана деревина переробляється.

Найнебезпечніший і радикальний метод боротьби з шкідниками - хімічний. До нього слід вдаватися тільки в крайніх випадках, коли зараження таке велике, що інші способи вже не допомагають. Уражені площі обробляються знищують шкідників речовинами. На жаль, вони, як правило, вбивають не тільки шкідників і вкрай погано позначаються на екологічній ситуації, повідомляє прес-служба Закарпатського ОУЛМ.

08 липня 2016р.

http://zakarpattya.net.ua/News/158163-Ekspedytsiini-bryhady-lisnykiv-i-lisopatolohiv-Zakarpattia-rozklaly-pastky-dlia-shkidnykiv-FOTO

Далі...

Ліси Рівненщини: про рак сосни, сусідів з помпами та відпочинок без пожеж. Част.1

Рівненська область – в четвірці областей України, лісгоспи яких мають міжнародні FSC-сертифікати. Такі сертифікати підтверджують, що господарська діяльність лісгосппідприємства ведеться відповідно до світових стандартів ведення лісового господарства. Втім, сьогодні на Рівненщині дедалі більше нарікають на лісівників, які, мовляв, масово вирубають ліси, «наживаючись» на експорті деревини. Аби розвіяти «лісові» міфи, працівники лісу запросили журналістів на власні очі побачити, як і чому здійснюється вирубка, хто і як заробляє на «контрабанді» деревини, а також що залишають по собі в лісних районах області бурштинокопачі-нелегали.

Скільки зрізали – стільки посадили

Більшість лісів Рівненщини – експлуатаційного призначення, тому рубка тут – абсолютна логічна ланка лісогосподарського процесу, а дерева – такий самий продукт, який вирощується спеціально для подальшого використання в побуті та промисловості. Разом з тим, як запевняють лісівники, все, що зрізається – 100-відсотково засаджується молодняком. Відтак середьнорічний приріст деревини в рівненських лісах становить майже 4 куб.м на 1 га. А от використовується цей приріст лише на 60%. Тому говорити, що на Рівненщині масово знищують ліс, щонайменше невиправдано.

Проте, варто зазначити, що не всі ліси сьогодні належать державі – 10% мають іншу форму власності, і вплинути на їхніх господарів лісівники держлісгоспів не мають можливості.



Після Другої світової війни, у 45-46 рр. минулого сторіччя ліси Рівненської області зазнали масової вирубки на потреби оборонної промисловості, а відтак - і масової посадки. Тож наразі більшість цих дерев досягають свого критичного віку. Як пояснює в.о. начальника Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства Сергій Івашинюта, найдоцільнішою є рубка дерева, вік якого перевалив за 80. Адже після цього екологічний ефект від рослини дедалі меншає. Найкраще поглинає вуглекислий газ дерево у віці від 10 до 50-60 років. Тому основною метою лісівників сьогодні є поєднати екологічну, економічну користь лісів, раціональне використання лісових ресурсів та ефективну діяльність лісгосппідприємств.

Народжені з шишки

Аби побачити, з чого починається ліс, варто завітати на один із свіжих лісорозсадників у відкритому ґрунті – наприклад, Малинського лісництва Березнівського лісгоспу. Площа такого розсадника становить 0,5 га, на яких вирощується 500 тис. сіянців сосни звичайної і 100 тис. сіянців ялинки, посаджених цього року. Загалом же у Березнівському лісгоспі таких «дитячих садочків» шість. Їхня загальна площа становить 4,5 га, де вирощується близько 5 млн. стандартних сіянців сосни звичайної.



Як розповів директор лісгоспу Олег Олексієвець, це дозволяє закрити максимум потреб підприємства.

- Середній об’єм реалізації за 2015 рік складав 76,7 млн. грн., за перше півріччя 2016 року вже складає 47 млн. грн. Тож порівняно з минулим роком ріст складає близько 120%, - поділився гарною статистикою директор лісгоспу.

Разом із тим виростити маленький сіянець сосни, який в подальшому стане саджанцем, а згодом має вирости у повноцінне здорове дерево, - справа не проста. Насіння, яке дає шишка сосни, - дуже дрібне. Шишки, в свою чергу, збирають на спеціальних клонових плантаціях, де вирощують кращих з кращих. До слова, за минулий рік – протягом грудня-березня в лісгоспі було перероблено 30 тонн шишок сосни. Потім шишки сушаться в спеціальних сушилах, де вони розкриваються, насіння висипається, очищається і зберігається до початку висіву.



Перед посівом насіння піддається обробці фунгіцидами. А далі вже здійснюється підживлення мінеральними добривами, зрощування зелених рядочків перманганатом калія для боротьби з грибковими захворюваннями, штучне зрошення, боротьба з хворобами і т.д. Так, протягом всього періоду перебування у сосновому «дитячому садочку» лісівники доглядають за сіянцем, здійснюючи певні заходи.

На Малинському лісорозсаднику журналістам довелося побачити малюків розміром 3-4 см, стандартний же сіянець має досягати у висоту від 10 см. А головне - повинна сформуватись брунька. За сприятливих умов, сподіваються лісівники, лісорозсадник дасть 99% стандартних сіянців.

Всихають – через шкідників

Однією з найбільших проблем сьогодення лісівники вважають масове всихання лісів. При чому, впевнені, це проблема не лише українських лісів, але й глобальна світова.

- Ми відчули це приблизно з 2012 року – почалося масове всихання соснових насаджень. Одразу всихають близько десятка дерев, починаючи з верхівкової частини стовбура, - розповідає директор Березнівського лісгоспу Олег Олексієвець, демонструючи проблему на прикладі 33-го кварталу Малуського лісництва. - Тут протягом року спостерігається масова загибель соснового насадження на площі 2,7 га, тому довелося проводити санітарну рубку в п’ять прийомів: в липні минулого року – 0,5 га, потім, 0,2 га і т.д.. Наразі ж уже подали матеріали в «Рівнелісозахист», щоб отримати дозвіл на суцільну рубку в цьому кварталі.



За словами директора лісгоспу, за цей час неодноразово запрошували спеціалістів лісозахисних підприємств, досвідчених лісівників та науковців. І всі одноголосно твердять, що насадження гинуть через кліматичні фактори. Через аномально теплі зими та високі температури влітку, великий період посух та світову тенденцію – глобальне потепління, почали масово розмножуватись шкідники, які знищують дерева.

- Так звані стовбурові шкідники - короїд, два види лубоїдів, поширені в нашій зоні – провокують грибкові захворювання, і як кінцевий результат роботи шкідників – маємо судинний мікоз, або рак сосни. Так, в середньому орієнтовно за 15-25 днів дерево повністю всихає зверху донизу, - пояснює Олег Олексієвець.



За свідченнями співробітників поліського науково-дослідного інституту, раніше такі види шкідників можна було дуже рідко побачити в наших лісах. Тепер же вони за сезон дають потомство аж три рази, яке досягає нехарактерно великих розмірів. Крім цього, замість вимерзати в зимові морози, через сприятливі умови шкідник і розмножуватись починає раніше. Тож наразі активно збільшує свої площі, уражаючи дедалі більші території.

Зрубати, аби врятувати

Лісівники занепокоєні тим, що поки не знайдено єдиного рішення проблеми. Тому не залишається іншого виходу як рубати хворі дерева, які дуже швидко відмирають. Також актуальним є питання: як оптимально вибрати межу лісосіки? І де гарантія що на 50 м вліво або вправо ураження не почалось? Всихання набирає темпів в геометричній прогресії, тому і проблема потребує масового обговорення.



- Якщо порівнювати кількість санітарних зрубів протягом 2012, 2014, 2015 років – то це приблизно 200, 300 і 400 га. Ріст дуже значний. Цього року зима також була теплою і те саме прогнозують на наступний рік. А якщо загалом щороку температура збільшується на 0,1 градус Цельсія, то уявіть, що буде тут за 10-20 років. Тому це велика, глобальна проблема. А способів боротьби, окрім того щоб зрубати такі насадження, поки не винайшли. Шкідник діє під корою, отже оприскування на нього не діє, – розповідає директор лісгоспу. - Відтак потрібно знайти компромісне рішення з нашим «Лісозахистом», науковцями щодо комплексного підходу визначення межі лісосіки. Тоді, можливо, вдасться запобігти швидкому розповсюдженню шкідника.



Через характерну синяву стовбура ціна на вражені сосни відповідно впадає в два рази. Якщо вчасно не зрізати вражене дерево, тоді лісівники продаватимуть вже не сосну, а дрова, в кращому випадку - чорнову дошку.

- Ріжемо, мусимо робити санітарні рубки, адже пропаде, - додає головний лісничий області Сергій Івашинюта. – Хоча сосна тут здебільшого віком близько 70 років, і ще років з 10 могла би стояти. Але ми державне підприємство і повинні думати про майбутнє нашої держави, щоби зберегти ту деревину, яка може дати користь державі.

Незважаючи на те що шкідники вражають дерева незалежно від їхнього віку, лісівники мають надію, що молоді дерева, посаджені в нових кліматичних умовах, вже змалечку привикатимуть до високих температур. Тож цей ліс, який садять зараз, уже буде стійкішим і до шкідників.

Доглядають і малих, і дорослих

Проїжджаючи територією Малуського лісництва, де-не-де можна помітити невеликі ділянки після рубки. Проте лише на перший погляд вони порожні та закинуті. Насправді це вже заліснені ділянки, де, придивившись уважніше, можна побачити рядочки зовсім юних сосонок.



На 32-му кварталі Малуського лісництва ми побачили вже 2-річні культури сосни звичайної. Цю ділянку також спіткала доля суцільної санітарної рубки в три заруби. Але тепер внаслідок посадки тут буде новий молодий ліс.

Щорічно в Березнівському лісгоспі проводиться догляд за лісовими культурами на площі лісовідновлення близько 500 га. На жаль, короїди та лубоїди не єдина проблема соснових лісів. Останні два роки також активно дошкуляє лісівникам і хрущ, який пошкоджує кореневу систему дерев, при чому ця загроза існує вже з першого року життя. Тому від самого свого народження і протягом всього існування сосонки потребують дбайливого догляду лісівників.



- Після посадки культур вже в перший рік робимо прополку, обкошення. Коли саджанці стають більшими, регулюємо по складу, тобто слідкуємо, щоб були змішані насадження: сосни – 70%, м’яколистяні – 30%. У віці від 10 років і більше робимо прочистку – відбираємо гірші дерева, залишаємо кращі – так до 20 років. Від 20 років і до 40 – прорідження, 2 рази у 20 років проходимо кожну ділянку, здійснюючи певні види рубок – забираємо всохлі дерева, кривизну, двійчатку, які заважають. А після 40 і до 80 років проводимо догляд за приростом, розріджуємо, щоб не виросли сосни тоненькі як сірнички, - розповідає про етапи догляду за лісовими культурами головний лісничий Рівненщини Сергій Івашинюта.

А також додає, що регулярно моніторить і оцінює діяльність лісгоспів Рівненщини незалежна організація ВО «Укрдержліспроект». Тобто робить повний аналіз - скільки вирубали, посадили, стан насаджень, якісні та кількісні зміни лісових ресурсів, протипожежне упорядкування лісів тощо. Серед населення, скаржаться лісівники, не завжди є розуміння, тому вкотре наголошують: жодна рубка не проводиться самовільно - на кожну виписується документ, так званий порубочний квиток, що видається органами місцевих державних адміністрацій на бланку, який має високий ступінь захисту.



- Відтак на будь-яку ділянку у лісничого є документ, де розписана вся інформація по ній. І зараз ми повідомляємо громаду про свої дії наперед, щоб люди знали, що ріжуть і чому, - наголошує Сергій Івашинюта.

Незважаючи на аномальну для регіону спеку, кілька працівників лісництва, у касках та яскравому помаранчево-чорному спецодязі, за допомогою сучасних кущорізів «пололи» дворічні сосонки. А саме – звільняли їх від чагарників крушини та інших корчів, що затінюють маленькі деревця. За словами керівництва лісгоспу, сьогодні це стало нормою – працювати у форменому одязі, адже порушення правил несе за собою покарання у вигляді позбавлення премії. До слова середня заробітна плата працівників Березнівського лісгоспу, в якому працює 255 чоловік, за перше півріччя 2016 року склала 8950 грн. Отже, схоже, разом із авторитетом поволі зростає і культура працівників лісгосппідприємств Рівненщини.

Далі буде...



ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Лісівники Рівненщини ганяють лісорубів-порушників
Чтв, 07/07/2016 - 10:55

Ангеліна Непомняща

http://golosno.com.ua/ekonomika/1467878103-lisi-rivnenshchini-pro-rak-sosni-susidiv-z-pompami-ta-vidpochinok-bez-pozhezh

Далі...

Лісівники Черкащини цьогоріч сплатили 100 мільйонів гривень податків - ОЛЕКСАНДР ДЗЮБЕНКО

Згідно Лісового кодексу України, ліси є національним багатством держави і за своїм призначенням і місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, а також експлуатаційні функції. Вони є джерелом задоволення потреб суспільства та деревообробної галузі в лісових ресурсах. За обсягом використання і різноманітності застосування в народному господарстві з деревиною не може зрівнятися жоден інший матеріал – деревина використовується у будівництві, для виробничих та побутових потреб, на ремонтних і експлуатаційних роботах, у виробництві меблів, використовується як один з основних видів палива.

Виробничий процес отримання продукції лісу включає увесь тривалий процес його вирощування, а не лише короткочасний процес заготівлі та реалізації деревини. У діючій практиці лісового господарства етапом отримання готової продукції є етап проведення рубки, який і є завершальною стадією лісовирощування. А цьому передує століття роботи лісівників – збір лісового насіння, створення лісових культур, догляди за ними, охорона і захист лісу від шкідників, хвороб, пожеж, незаконних рубок. У здійсненні цього комплексу лісогосподарських заходів задіяні десятки тисяч працівників лісової галузі.

Так, на Черкащині на підприємствах, підпорядкованих обласному управлінню, працює майже 1,7 тис. штатних працівників. Приблизно стільки ж працівників різних підрядних організацій постійно задіяні на виконанні комплексу робіт по веденню лісового господарства. Робота в лісі – одна з найважчих, тож працівники лісового господарства мають бути соціально захищеними та отримувати достойну заробітну платню.

Варто пояснити, скільки і куди йдуть кошти від кожного заготовленого та реалізованого держлісгоспами кубометра деревини. А ще нагадати, що держлісгоспи є сумлінними та вагомими платниками податків.

Як повідомив начальник Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства Олександр Дзюбенко, лісгоспи Черкаського ОУЛМГ за перше півріччя 2016 року сплатили до зведеного державного бюджету вдвічі більше, ніж минулого року податків, зборів і обов’язкових платежів. І це при тому, що об'єми рубок не збільшувались – підвищилась ефективність використання лісосировинних ресурсів, збільшилась вартість деревини. Лісокористування залишається невиснажливим – використання річного приросту по управлінню не перевищує 75%. Загалом цьогорічний внесок підприємств у державну скарбницю склав 98,3 млн грн, в порівнянні з минулорічним за цей період – 55,8 млн грн. Крім того, сплачено єдиного соціального внеску 18,8 млн грн.

Від усієї сплаченої суми податків місцеві бюджети Черкащини поповнилися на 24,6 млн грн (проти 16,7 млн грн за півроку 2015-го). З них рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів сплачено 11,4 млн грн (10,1 млн грн у минулому році).

І хоч навантаження зі сплати зобов'язань з єдиного соціального внеску в середньому знизилося на 15%, ставки рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів у 2016 році збільшено в 1,4 рази, ставки сплати частини чистого прибутку державних підприємств зросли з 15% до 75%. А що таке 75% від чистого прибутку, який лісгоспи сплачують державі – це віддається в державну казну майже весь чистий прибуток підприємства, а в розпорядженні держлісгоспу залишається лише невелика його частина.

Конкурентоспороможність лісових підприємств залежить, головним чином, від породного складу насаджень, вікової структури, об'єму рубок головного користування, собівартості деревини та її відпускної ціни на ринку.

Середня собівартість заготівлі одного знеособленого кубометра деревини, що передбачається цьогоріч по управлінню, становить 686 грн (у розрахунку знеособленого кубометра деревини не враховуються сорти, сортименти, породи і розміри). З цієї суми 11% становить рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів, частина з якої йде до місцевих бюджетів. 19% – прямі витрати на заготівлю, 14% – витрати на навантаження та перевезення деревини до складів, 7% – витрати на збут. Половина ж від суми собівартості заготівлі йде на утримання служби лісової охорони – 31%, витрати на відновлення лісів та лісорозведення (5%), адміністративні витрати (7%), на охорону лісів від пожеж та боротьбу зі шкідниками лісу (6%).

Якщо ж розглянути дохід від реалізації одного кубометра деревини, то у 2016 році лісгоспи 38% від загальної суми отриманих коштів сплатять державі у вигляді ряду податків та зборів. До структури витратної частини входять розрахунки за продукцію (товари, роботи, послуги) – 34%, розрахунки за оплату праці – 22% та капітальні інвестиції, що складають 6%.

Решта ж 38% – це цілий ряд податків та зборів, які лісгоспи мають віддати державі, і які становлять ледь не половину від загальної суми витратної частини з кожного кубометра деревини:

• податок на прибуток – 2%;
• податок на додану вартість – 10%;
• рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів – 9%;
• податок на доходи фізичних осіб – 4%;
• відрахування чистого прибутку державними підприємствами – 7%;
• Єдиний соціальний внесок – 6%.

Якщо ж розглянути це питання в аспекті "податкове навантаження: приватне підприємство – державне підприємство", то приватний підприємець завжди буде використовувати доступні можливості зменшення податкового навантаження, наприклад, за рахунок переходу на спрощену систему оподаткування. Якщо ж приватне підприємство чи ФОП знаходиться на цій системі оподаткування, то не є платником податку на прибуток, а сплачує лише єдиний податок, який в рази менший. Крім того, приватне підприємство не сплачуватиме 75% від частини чистого прибутку.

Тому насамперед місцеві громади мають бути зацікавлені у стабільній роботі державних лісогосподарських підприємств, які забезпечують населення офіційною та високооплачуваною роботою, а для частини територіальних громад держлісгоспи по праву вважаються бюджетоутворюючими.

У цьому році зовсім не виділено з державного бюджету коштів на посадку нових лісів, відновлення зрубаних, догляд за лісом, протипожежні заходи, боротьбу зі шкідниками тощо.

– І це в умовах значного збільшення податкового навантаження на державні лісогосподарські підприємства, які мають неухильно забезпечувати виконання усіх виробничих показників та здійснювати необхідний комплекс робіт, в повному обсязі виплачувати заробітну плату працівникам, сплачувати податки та обов'язкові платежі в терміни, визначені законодавством, – зазначає Олександр Дзюбенко. – Податки зростають, а підтримки у створенні нових лісів та їх захисту немає. На жаль, зокрема і високе податкове навантаження на лісгоспи не дає можливості в повній мірі оновлювати автотранспортний парк, закуповувати основні засоби для переоснащення виробництва, впроваджувати дороговартісні новітні технології. Та не дивлячись на усі перешкоди, ми виконуємо поставлені завдання, плідно співпрацюємо з громадськістю, органами виконавчої влади й місцевого самоврядування та оптимістично налаштовані щодо майбутнього лісової галузі.

Черкаське обласне управління лісового та мисливського господарства

08.07.2016

http://lis-ck.gov.ua/news/show/id/7062

Далі...

Гунчик вирішив взяти «лісові» питання на особистий контроль

Голова Волинської облдержадміністрації Володимир Гунчик зібрав лісівників області, аби разом почати активну роботу щодо збільшення можливостей галузі.

Зустріч із керівниками державних лісогосподарських підприємств, а також головами районних державних адміністрацій та мерами міст відбулася 7 липня, інформує ВІП.

Очільник області запевнив, що поряд із аграрним сектором лісова галузь – одна з найпотужніших галузей на теренах Волині. Утім можливості галузі використовуються не на повну потужність. Тож Володимир Гунчик вирішив взяти «лісові» питання на особистий контроль.

«Я бачу низку проблем і готовий зустрічатися з лісівниками хоч і щомісяця, щоб їх вирішувати. Пора повернутися лицем до лісової галузі», – висловився голова облдержадміністрації.

На його переконання, є проблеми з реалізацією продуктів лісу. Зокрема, чимало продукції вивозять за межі області чи навіть країни. Натомість згодом ті ж самі продукти втридорога купують за кордоном.

«Сьогодні тисячі тонн нашої чорниці ідуть у Польщу. В наших селах дідові чи бабі за кілограм платять від 11 до 20 гривень, а в Польщі – 400 гривень. Там ця ж чорниця переробляється і до нас приходить дорогий продукт «мейд ін поланд», – навів приклад Володимир Гунчик. І переконав, що волинський ринок мають формувати волинські виробники, а не «естонці, поляки чи ще хтось».

Під час зустрічі очільник області наголосив, найперше, на тому, що варто підсилити можливості лісогосподарств щодо переробки дарів лісу та забезпечення продуктами цієї переробки соціальних та інших закладів Волині.

«Має бути програма, якою лісова галузь пропонує свої послуги соціальним закладам області. Бо це наші податки в місцевий бюджет, наша зарплата, наша перевага», – висловився Гунчик і доручив своєму заступникові Світлані Мишковець перевірити, чий сік та варення на цей час використовують у волинських садочках, школах, лікарнях тощо.

Також очільник області доручив лісівникам підготувати конкретний пакет пропозицій щодо подальшої роботи, виконання якого він візьме під особистий контроль. Окрім того, створять робочу групу, яка вже через місяць має відзвітуватися про виконану роботу.

До того ж, він наголосив на важливості зареєструватися на відповідних майданчиках у системі «Прозоро» і стати активними учасниками цієї системи.

Головний лісівник області Олександр Кватирко пообіцяв, що спільними зусиллями розроблять конкретний план дій щодо популяризації продукції волинських лісів та пошуку шляхів збуту. Він розповів також, що цього року зросла кількість переробленої продукції лісу. Так, якщо порівняти з 2015 роком, коли за аналогічний період переробили продукції на дев`ять мільйонів, то цього року – вже одинадцять мільйонів із половиною, а податків надійшло в державу – майже три мільйони гривень.

Головний спеціаліст відділу лісового господарства Марія Христецька розповіла про можливості галузі та переваги продукції волинських лісогосподарств. На її переконання, за січень–травень цього року концервні цехи Волині виготовили 3227,54 тубів продукції. Унікальним є те, що березовий сік консервують також із екстрактом стевії, замість цукру. Усього ж налічують 15 видів консервованого березового соку. Вся продукція – у скляній тарі.

Обговорили також те, що варто врахувати можливості лісу з погляду оздоровлення, реабілітації тощо.

«Не віддавати ринок, а тримати його і розширювати! Протягую вам руку підтримки і допомоги і розраховую на вашу активну позицію. Ми не маємо металургії, шахт чи ще чогось, але маємо ліс і маємо повною мірою використовувати те, що маємо», – закликав очільник області.

http://provolyn.com/news/hunchik-virishiv-vzyati-lisovi-pitannya-na-osobistiy-kontrol

Далі...

ЗНОВУ КИВАЮТЬ НА ДИКИХ СВИНЕЙ

Африканська чума свиней повернулася на Чернігівщину. Цього разу спалах небезпечної хвороби зафіксовано у селі Хибалівка Куликівського району. І хоча африканську чуму виявили у приватному господарстві, постраждають в першу чергу дикі свині.

Сьомого липня в Чернігівському обласному управління лісового та мисливського господарства відбулася робоча нарада з користувачами мисливських угідь. Мова йшла про повну депопуляцію дикого кабана на Чернігівщині.

Відкриваючи засідання, заступник начальника Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарстваЮрій Пономаренко зазначив, що всі витрати знову ляжуть на користувачів мисливських угідь та державну лісову охорону Чернігівського ОУЛМГ.

Начальник відділу мисливського господарства Микола Пиріг довів до відома користувачів мисливських угідь зміст протоколу №1 засідання державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Чернігівській облдержадміністрації від 01.07.2016 року. Цим протоколом передбачена повна депопуляція дикого кабана на всій території області.

Начальник державної екологічної інспекції в Чернігівській області Леонід Бурковський підкреслив важливість присутності при спалюванні тварин представників екологічної інспекції, а також фото та відео-фіксації цього процесу.

У нараді взяв участь заступник начальника обласного управління ДСНС Ігор Афанасьєв. За його словами, спалювати тварин треба на спеціально відведених для цього майданчиках. Він також наголосив на тому, що рятувальники готові співпрацювати з мисливцями, лісівниками та екологами.

Користувачі мисливських угідь не надто зраділи перспективі цілковитого відстрілу диких свиней, адже всі витрати знову ляжуть на їхні плечі. До того ж у попередні роки мисливські господарства Чернігівщини чи не найбільше в Україні постраждали від африканської чуми свиней. Якщо в наступні роки події будуть розгортатися за тим самим сценарієм, то, за словами мисливствознавців, дикого кабана можна буде побачити тільки в Менському зоопарку.

На нараді розглянули питання проведення обліку пернатої дичини та погодження пропускної спроможності при полюванні на пернатих. Говорили і про найближче відкриття сезону полювання на пернату дичину, а також про боротьбу з браконьєрами та роботу єгерської служби.

Микола ТИЩЕНКО, Чернігівське ОУЛМГ

    7 липня 2016 року

http://chernigivlis.gov.ua/znovu-kivayut-na-dikix-svinej/

Далі...

Поле бою — карпатські ліси

Ігор СОБОЛЕВСЬКИЙ: Треба залякати деревообробників, бо це нині єдина сила, яка була ініціатором введення мораторію на експорт деревини, а тепер протистоїть спробам його скасувати

Ігор НИКОРОВИЧ, Микола ПЕТРИЧУК.

Правоохоронці все ще продовжують розслідувати серію дивних нападів, скоєних спочатку на голову Західноукраїнської асоціації деревообробників та лісозаготівельників і. Соболевського, згодом — на директора ДП «Вигодське лісове господарство» О. Матусевича і недавно — на оселю директора ДП «Болехівське лісове господарство» М. Яремка. З цього й розпочалася наша розмова з Ігорем Соболевським.

- Як ви думаєте, Ігоре Миколайовичу, чому всі ці замахи скоєні саме на Долинщині?
— Думаю, тому, що реально це найбільший лісопромисловий комплекс Прикарпаття. Якщо взяти будь-який район або будь-яке лісове господарство області, то вони не зрівняються з Долинщиною. Свого часу тут діяли два найпотужніші в Україні лісокомбінати — Вигодський і Болехівський. На відміну від інших районів області, галузь лісопереробки тут продовжує функціонувати. Працює «Уніплит», поруч — Рожнятів і Брошнів, де є «Кроно». Серйозний комплекс, сировинна база якого фактично розташована тут. До того ж на Вигодщині і в цьому регіоні найпотужніша і найактивніша асоціація. Її створення і становлення починалися звідси. З маленької Вигодської асоціації вона виросла до великої, всеукраїнської. Ми працюємо єдиним фронтом.
Але сьогодні у мас-медіа йде велика атака на деревообробників, яких звинувачують у тому, що з їхньої вини вирубують ліси, знищують природу. А тим часом автори цієї атаки вже підготували законопроект, його я можу показати, який у третій главі, по суті, передбачає скаcування мораторію на експорт деревини.
Що відбувається? Треба залякати деревообробників, бо це нині єдина сила, яка була ініціатором введення мораторію на експорт деревини, а тепер протистоїть спробам його скасувати. Тому що якби не створена 13 грудня 2014 року Західноукраїнська асоціація деревообробників та лісозаготівельників, то Закону №1362 «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів» не було б. Ми об’єднали п’ять регіонів — Тернопільщину, Буковину, івано-Франківщину, Львівщину та Закарпаття. і не просто об’єднали. Працювали всі голови та ради обласних асоціацій, ми давали прес-конференції у Києві, проводили з’їзди. Після створення Західноукраїнської асоціації  провели, зокрема, з’їзд у Чернівцях, два — в Івано-Франківську.
30 травня 2015 року ми провели з’їзд у Києві, а також я виступав у Верховній Раді. 1 червня повернувся додому, а 2-го вже були гранати у дворі. Уявляєте?!
З парламентської трибуни я говорив тоді не надто приємні речі для тих, хто сподівався, що введенню мораторію на експорт деревини вдасться запобігти, — закон №1362 Верховна Рада вже прийняла, але його не підписав Президент. Президент 70 днів не підписував закон. Ми зверталися з цього приводу і в пресу, і через громадські та професійні об’єднання, і, зрештою, свого таки добилися: у липні 2015-го глава держави підписав документ і з
1 листопада почала діяти заборона на експорт смереки.

Півмільйона — не податок?
- Це була перемога?
— З прийняттям закону ситуація змінилася: ті, які заробляли на експорті деревини — вся лісова мафія — перестали заробляти. і їм треба було якось перелаштовуватися. Навіщо їм деревообробка, якщо не мають звідки вкрасти? Тому, називаючи нас злодіями, вони намагаються формувати у громадськості думку, яка з реальним станом речей нічого спільного не має. Нещодавно я виступав на засіданні профільної комісії обласної ради і розповідав депутатам: я — пенсіонер вже 15 років. З часу виходу на пенсію працює моя фірма і за весь цей час у мене не було жодного «лівого» патика. У мене всі люди офіційно працевлаштовані. Я працюю легально. і створив систему легалізації підприємств — до асоціації ми не приймаємо тих, хто господарює нелегально. Їхні працівники теж мають бути офіційно влаштовані, податки — сплачені і т. д.
Але аби поховати деревообробку, поширюють різні міфи. Розповідають про те, що підприємець переробляє деревину, а не платить податків. Або наголошують на тому, що він — на єдиному податкуѕ Так ось, підприємець-деревообробник справді працює на єдиному податку. Але сировини йому дають дуже мало — 300 кубів ділової деревини на квартал. Ще можуть дати 50-100 кубів техсировини. Разом це максимум 400 кубів. і він має 6-7 чи 8-10 працівників.
А тепер підрахуймо. Скажімо, підприємець купив за рік 1 200 кубометрів ділової деревини. Заплатив за неї 1 200 000 грн. Але 240 тисяч — це ПДВ, яке держава йому не повертає, бо він працює на єдиному податку. Йдемо далі. Кожний кубометр лісу має бути привезений, тож він купує солярку. і теж платить ПДВ, яке йому не повертають. Електроенергію купує з ПДВ — не повертають. Акциз на пальне платить, і єдиний соціальний внесок, і податок з доходів фізичних осіб за найманих працівників... Якщо все це додати, то бачимо, що один-єдиний підприємець, який працює у галузі деревообробки, за рік сплачує півмільйона гривень податків. Чотири підприємці — 2 мільйони. А нам розповідають, що панацея — це великий бізнес. Тут  жодне підприємство стільки не платить податків. Жодне!.. Є, звичайно, кілька дуже великих підприємств на Івано-Франківщині. Та їх одиниці. Така ось правда.

Мораторій вже створив
робочі місця
- Тобто лише частина деревини потрапляє на аукціони, де її, власне, і можуть придбати підприємці? 
— Торік деревообробники отримали 25 відсотків ділової деревини від загального обсягу її заготівлі. Усього з дровами, з техсировиною — 37. Якщо в минулі роки на Івано-Франківщині в середньому рубали  1 млн. кубометрів лісу, з якого на аукціони потрапляло щонайбільше 370 тис., то виникає запитання: куди поділися ще 630 тисяч? Хотілося б, аби наші чільники відповіли на це запитання. Тому що деревообробка, образно кажучи, тягнула на собі бюджет, а податків із тих 630 тис. кубометрів лісу ми не бачимо. Хочеться, щоб громада знала, що наші деревообробники, котрі змогли встановити сучасне обладнання і тепер забезпечують глибоку переробку деревини, «витягують» з куба лісу і до 600 грн. податків. Підприємець Мердух, в якого налагоджено меблеве виробництво, торік цей показник довів майже до 1 тис. грн. Але навіть ті підприємці, які ріжуть ліс на будматеріали, сплачують з куба 150, а то і 180-200 грн. податків. Тоді як спекулянт, який торгує «круглим» лісом, платить до бюджету
3 грн. Тому ми просимо: дайте нам гарантії та можливість налагодити глибоку переробку сировини, і ми, зменшивши обсяги використання лісу, водночас збільшимо як вихід готової продукції, так і суми податкових платежів. Але в державі про це не дбають. Зате хочуть нас «зсунути», щоб знову вивозити «кругляк» і платити до держскарбниці по 3 грн. із куба. Ось і вся арифметика.
Лісопромисловий комплекс тримає сьогодні Україну. Нам же розповідають, що Україні дадуть півтора мільярда доларів кредиту. А треба всього-на-всього «підняти» той ліс, який нині в країні гниє, переробити його і нам ще наступні 10 років жодних кредитів не буде потрібно. Нам розказують, що коли ми не скасуємо мораторій на експорт лісу, то не отримаємо якихось там інвестицій. Але наш переробник — це і є інвестор. Дайте нам спокій, дайте гарантію хоча б на два-три роки, що матимемо доброякісну сировину, і тоді цей комплекс, ці нинішні пилорами перетворяться на серйозні заводи.
І це не просто слова. Лише з  1 листопада 2015 року реально зупинився експорт деревини. Не минуло навіть сім місяців, а на підприємствах, які входять тільки до нашої асоціації, кількість працівників зросла майже на 40 відсотків. Це нові робочі місця. Податки зросли фактично в такому ж обсязі. За цей час у нас народилося потужне підприємство «Партнери». У нас розвинулися підприємство «Мілвуд» і підприємства в Лучківа, Криніцького. Фактично кожен підприємець щось у себе встановив: хтось — нове обладнання, хтось вдосконалив технології. Зрештою, доки ми, маючи власні ліси, олівці і табуретки завозитимемо з Китаю?

Дохід отримує кожна громада
- Але місцеві громади великої вигоди від цього не мають?
— Це неправда. Візьмімо наші райони. Є пилорами, лісопереробні цехи, які дають людям роботу і сплачують податки у бюджет кожного села, внески до Пенсійного фонду. Завдяки їм розвивається машинобудівний комплекс. У нас вже є низка заводів — і у Львові, і в Івано-Франківську, які випускають деревообробне обладнання. існує мережа підприємств, які ввозять інструмент, пили, заточні камені, розхідні матеріали для електрозварювання. Тобто теж дають роботу місцевим людям і платять гроші до бюджету. У нас задіяний потужний транспортний парк — лісовози, фури, навантажувачі. Ми даємо роботу водіям і заправникам. Дохід з цього має кожна сільська і селищна та міські і районні ради. А скільки податків платять підприємства за землю, яку орендують? А скільки дров використовує населення після переробки? Якось я запитав перукарку у Вигоді, як вона ставиться до того, що, наприклад, можуть ввести заборону на рубання лісу. Спочатку вона відповіла, що їй якось байдуже. «У вас хто стрижеться?» — запитав її. Лісоруби, лісничий, помічник лісничого, водії, підприємець і його робітники, працівники лісгоспу, «Уніплиту». Якщо все закриється, то вибору не залишиться, лише їхати за кордон на заробітки. Вона задумалася і погодилась: «Ви добре кажете».

Український ліс в обмін
на «курячі» квоти?
- Попри всі ці факти, які видаються доволі переконливими, в Україні все ще потужно лобіюють питання скасування мораторію на експорт деревини. і аргументують це тим, що він, нібито, суперечить умовам угоди про асоціацію України з ЄС.
— Недавно у Кабінеті Міністрів відбулася нарада, яку проводив міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Кутовий. і нам розповідали про те, що слід обов’язково скасувати мораторій, бо страждає Європа. В Європі — дефіцит нашої сировини. Озвучувала все це Наталія Нікольська. Я її запитав: «Пані Нікольська, звідки взявся дефіцит і чому ви говорите неправду суспільству? Чому обманюєте своїх колег по Кабміну і присутніх тут народних депутатів?».
А річ у тому, що нинішнього року, тобто вже після введення мораторію, Україна експортувала деревини на 480 тис. кубометрів більше, ніж тоді, коли не було мораторію. Це, до речі, статистика Кабінету Міністрів — та, якою користуються Світовий банк, ЄБРР, вся європейська спільнота та Україна. Я її передав міністру.
Але Н. Нікольська продовжувала наполягати: «Розумієте, Європа вимагає, щоби ми скасували заборону на експорт лісу, бо цим самим порушуємо умови угоди про асоціацію України з ЄС». Знову запитую її, чи читала вона текст угоди. Бо ст. 11, пункт 4.7.9.1 чітко визначає, що будь-яка країна для подолання внутрішнього дефіциту має право зупинити експорт будь-якої продукції. Тепер запитаємо себе: чи є у нас дефіцит деревини на внутрішньому ринку? Не знаюѕ Бо у нас нині взагалі немає внутрішнього ринку лісоматеріалів. Він зупинився. і Україна не те що має право, вона зобов’язана заборонити експорт лісу. Бо нині українець вже не може купити дошку, аби відремонтувати дах чи щось інше зробити в особистому господарстві. А якою високою є ціна — за куб дошки потрібно віддати мінімальну місячну зарплату.
Та повернуся до нашої дискусії на нараді. Я запитав Н. Нікольську: «Назвіть мені, будь ласка, хоча б один документ, його номер і дату, який, за вашими словами, містить вимогу Євросоюзу скасувати мораторій?». і знаєте, до чого дійшло? До того, що, виявляється, це були приватні консультації. Я не стримався, сказав, що приватні консультації міністерські працівники мають право проводити в особистих справах, але не підводити їх під державні.
Додам ще один штрих, який дещо пояснює. У нараді брав участь народний депутат України, прізвище якого на диктофон не називатиму, але зауважу, що він причетний до бізнесу, пов’язаного з експортом курей. і ми володіємо інформацією, що сьогодні прагнуть добитися збільшення квоти на експорт курей в Європу, обмінявши, так би мовити, цю поступку на український ліс. Але ж лісова і деревообробна промисловість у нас бюджетоутворювальна. Зокрема, на Прикарпатті. Якщо нині трохи пригальмують добування нафти і газу, а такі спроби бачимо, то всі опиняться на межі голоду. Бо інших доходів немає.

«Так москаль робив...»
- Зрозуміло, що прагнення тих, хто домагається відновлення експорту деревини, грунтуються на можливості добре заробити на лісові, який вони не садили. Однак є багато таких, хто вважає, що нині взагалі варто на якийсь час заборонити вирубувати ліси. Яка ваша думка з цього приводу?
— На Івано-Франківщині нині є 34 тис. га всихаючих смерічників. 14,5 млн. кубометрів деревини гниє на корені. Ще 4,5 млн. кубометрів стиглого відбірного лісу гниє у районах на висоті понад 1 100 метрів, де віддавна заборонили рубати дерева, та в заповідниках. Дозаборонялися вже до того, що лише в одній нашій області пропадає 20 млн. кубометрів лісу.
Я запитував міністрів: «Ви формували бюджет на нинішній рік, то скажіть, для того, щоб цей ліс врятувати, що найперше потрібно?». інфраструктура. Мости, дороги, підпірні стінки, естакадиѕ «А скільки коштів ви передбачили в бюджеті на інфраструктуру?» — запитую далі. Мовчать. Тоді сам відповідаю: «Нуль. і ви замість того, щоб рятувати галузь, виділити кошти на будівництво доріг, скасувати дурні постанови, займаєтеся іграми?! Генеруванням отих «страшилок» в інтернеті, газетах і на телебаченні, які підбурюють людей виходити і перепиняти лісовози, аби деревообробку поховати?».
Їм вітчизняна деревообробка не потрібна. Зате будуть «монстри», такі, як у Коростені, де перероблять  8 млн. кубометрів лісосировини за квартал. Його зводять нібито шведи. Але то не вони. Це наші, українські, «шведи», лише під шведськими прапорами. У нас такий «монстр» є в Коломиї. На Волині ще один. Питається: що треба? Потрібно вбити переробника. Йде процес виселення українців з України. І все.
Чинити опір цим діям нині може лише середній клас. І ми це робимо. Тоді що потрібно? Нас треба вбити. Як? Подивіться, що зробили з Київщиною.
Свого часу, організовуючи обласні асоціації деревообробників на Київщині і Житомирщині, їздив до місцевих колег, агітував, а вони відмахувалися, мовляв, на громадську роботу не мають часу, бо зайняті виробництвом. Я тоді говорив їм: «Настане момент, коли часу матимете навалом. Фірма стоятиме, а люди будуть на вулиці». і ось маємо: деревообробка Київщини уже другий місяць стоїть повністю, бо Київська облрада видала ухвалу про заборону всіх видів рубок. Тобто заборонила лісову промисловість. Таке собі може дозволити хіба той, хто не сповна розуму. В розмові з депутатами Київської облради наводжу таку аналогію: уявіть собі, що ви наприкінці липня взяли і заборонили косити пшеницю?! Рослина має таку властивість: висіятися, вирости, дозріти, всохнути, впасти і згнити. Якщо вчасно дерево не зрубати, не переробити, то так станеться і в цьому випадку.
- Але ради, ухвалюючи такі рішення, очевидно, мають на це вагомі підстави?
— На Івано-Франківщині у нас рубають лише 35 відсотків від річного приросту деревини. За нормального господарювання могли б рубати ще плюс-мінус 50 відсотків стиглого лісу. Так роблять у світі. Але ми грошей на розбудову інфраструктури не виділяємо, а рубаємо той ліс, який росте отут, низами, попід селами. Збурюємо людей, бо рубаємо молодняк, не даючи йому піднятися. А гроші, за які могли б будувати дороги до віддалених лісосік, вкрали, сховали до кишень, і дерева там гниють.
Та є статистика, в тому числі і стиглих лісів. Візьмімо Закарпаття, де через голі схили, що залишилися від суцільних рубок, страшну біду людям несуть повені. Але правда в тому, що і там рубають лише 36 відсотків від річного приросту деревини. і так само — низинами. А всі ліси у верхах недоступні, бо нема доріг. і доставити звідти деревину неможливо. На висогір’ях — понад 1 100 метрів — взагалі заборонено рубати. і перестигла деревина падає, гниє, стає розплідником шкідників, і цим ми нищимо всю округу. Так москаль робив: зрубали, що не змогли вивезти, — кинули, деревину згноїли і знищили сотні гектарів довкола. Отак сьогодні українська влада чинить з лісами. Те, що роблять, — це просто знищення галузі. і виселення звідси українців.
Знаю, що у головах багатьох витає ідея заборонити все, навіть санітарні рубки. Що це означає? Спровокувати апокаліпсис. Чому? Сьогодні Україна потрапила в енергетичну залежність від Росії, а населення — у залежність від власної держави. Бо газ людям — не по кишені. То тепер в українців, схоже, хочуть і дрова відібрати, на які вся надія. Бо їх якраз отримуємо у процесі санітарно-оздоровчих рубок, які намагаються заблокувати. То на осінь люди залишаться без дровѕ
Але це ще не все. Нині у нас вже створилася асоціація вторинників, яка об’єднала підприємців, котрі збирають сухе гілля, тріски, тирсу і переробляють їх на паливні брикети, пелети та ін. Бо нам треба вирватися з енергетичної залежності від Росії. і всі маємо розуміти, що кожні 10 кубів переробленої деревини дають 4 кубометри відходів. Це дрова і це сировина для виробництва деревостружкових плит, пелетів тощо. Отож якщо ми дозволили вивезти за кордон 1 000 кубів «кругляка», то разом з ними ми вивезли з України і 400 кубометрів дров. То запитаймо себе: яким чином ми йдемо до енергетичної безпеки і незалежності, якщо тотально вивозимо паливо з країни?
Ми з цим не можемо погодитися. Але важливо, щоб кожний краянин розумів, що вийти з цієї ситуації можемо лише всі разом — деревообробник, лісозаготівельник і продавець та перукаркаѕ Бо ми всі — в одному човні, який хочуть потопити ті, хто до лісу не має жодного стосунку. і розхитують його різними доступними методами. В тому числі використовують громадських активістів, пресу, творять такий хаос на місцях.

Суть реформи —
заробити і забути?
Нині на ці процеси накладається ще й бажання реформувати лісову галузь. Цей намір озвучував ще попередній керівник Держагентства лісових ресурсів України В. Ковальчук. Ми мали з ним дискусію і я відверто йому сказав: аби реалізувати ідею централізованого управління лісовим господарством, як і скасувати мораторій на експорт деревини, в Західну Україну потрібно ввести Національну гвардію. інакше ні один патик завантажити і вивезти за кордон не вдасться. і вони це бачать. «Якщо хочете забрати кошти і, керуючи з Києва, вивозити деревину, то у вас нічого не вийде, — попередив я. — Ми цього зробити не дамо. Бо нас цікавить не лише заробити і забути. Нас цікавить зрілу деревину зрубати, переробити її та перетворити на податки для держави, на зарплати для найманих працівників і на власні прибутки. А незрілу деревину нам треба зберегти. Ті площі, де ліс вирубали, засадити і доглянути насадження. А ще нам треба будувати дороги, створювати інфраструктуру, якщо ви на це бюджетних коштів не даєте».

Деревообробників — на аукціон, «своїм» — прямі угоди
- Які найбільші проблеми мають нині деревообробники?
— Ліс. Аукціони. Аукціони — це найвища шахрайська схема, яка не має нічого спільного зі справедливістю. Вони відбуваються за наказом №42 від 2006 року, що донині не скасований. Згідно з ним, 100 відсотків заготовленої деревини мають виставляти на аукціон. А фактично виставляють 25-30. Решта йде за прямими договорами. Наш рідний переробник йде на аукціон, б’ється за кожний куб лісу, йому піднімають ціну, а наближені до «імператора» за прямими договорами вивозять скільки хочуть, куди хочуть і як хочуть. Це основна проблема. Довкола цього якраз і точаться всі ці бої. Ми протестуємо, а вони нас лякають. Ми хочемо навести порядок у лісі, а їм порядок не потрібен. Їм важко тоді красти, і вони хочуть його скасувати.
Нам дозволяли працювати і чесно заробляти гроші доти, доки вони могли безмежно красти. А коли ми цьому спробували покласти край, то вони показали, що їм вітчизняна промисловість не потрібна. Знаєте, на першому засіданні робочої групи, коли ми змусили Держагентство лісових ресурсів, МінАПК взятися за розробку нового положення про порядок реалізації сировини, я виступав одним із перших, розповідав те саме, що і вам, і вніс нашу колективну пропозицію — при розподілі деревини виходити від податкового навантаження на кубічний метр. Тобто той підприємець чи підприємство, які більше сплачують податків до Державного і місцевих бюджетів з кубометра переробленої деревини, відповідно, мають право отримувати більше сировини. і знаєте, що на те відповів екс-керівник Держагентства? Кому ваші податки потрібні?! Ось вам підходи і стратегія.
Ситуація, в якій опинилася наша деревообробка, серйозно ускладнюється ще одним фактором: послаблення європейських санкцій вивело на ринок дешеву білоруську продукцію, яка дуже швидко витіснить українську. Якщо не буде врегульовано ціни вітчизняного ринку сировини найближчим часом, то ми побачимо ще одну перемогу гібридної війни проти держави Україна у формі руїн деревообробної галузі.

http://www.galychyna.if.ua/publication/society/pole-boju-karpatski-lisi/

Далі...

Масово всихає ясен на Тернопільщині

Через зміну клімату у лісах і лісосмугах області всихає ясен. У сусідніх Карпатах також масово сохне смерека.

– Спекотне літо, мало опадів, ґрунтові води виснажуються. – розповідає лідер об’єднання «Зелений світ» Олександр Степаненко. – Тому певні лісові культури всихають. Видно, що ясеню зараз погано. Можливо, це пов’язано з тим, що опустилися ґрунтові води. У так званому Монастирському лісі, між Білою і Скородинцями Чортківського району, дерево просто гине. Лісники вже порубали масу дерев на схилі, який завжди проти сонця. І ще залишилося багато сухостою. Якщо вже під’їжджати до Бичківців, де завжди прохолодніше і навіть подекуди довго лежить сніг, там краща ситуація.

Ті лісові види, які всихають, з часом заміняться іншими. Олександр Степаненко припускає, що там будуть чагарники.

– Природа сама відбракує дерева, які не витримують високих температур. – пояснює він. – Деякі можуть пристосуватися. Наприклад, скельний дуб. У лісосмугах, які добре освітлює сонце, витримує лише акація. Вільхи, берези, верби немає. Їм недобре. Дуже витривалий до спеки клен ясенелистий. У лісах відійде ясен і граб. Липа, можливо, витриваліша. Переносить спеку клен-явір і клен татарський. Він росте у нас на крутосхилах.

Джерело: pro.te.ua

http://tgn.in.ua/2016/07/07/na-ternopilschyni-masovo-vsyhaje-yasen/

Далі...

Дослідження проблем вразливості лісів є надзвичайно актуальними та важливими в Україні - Христина Юшкевич

У Держлісагентстві відбувся семінар «Вразливість рівнинних лісів України до зміни клімату» за участі експертів проекту Clima East, представників Мінприроди, Гідрометцентру, представників наукових, проектних та громадських організацій. Метою заходу було обговорення напрацювань щодо вразливості рівнинних лісів України до зміни клімату.

За словами т.в.о. Голови Державного агентства лісових ресурсів Христини Юшкевич, особливої уваги потребують питання підвищення стійкості лісових насаджень та їх адаптації до змін клімату.Факт, що процеси зміни клімату викликають збільшення кількості екстремальних погодних явищ, щонегативно впливають на ліси і лісове господарство (збільшення лісових пожеж; шкідливих комах іспалахів хвороб; поширення вітровалів та ураганів; погіршення ситуації з посухами), також єзагальновизнаним.

«Зміни режиму температури та опадів поступово призводять до зміни лісорослинних умов ібезпосередньо впливають на фізіологічні процеси, які визначають життя лісової флори та фауни. Вжесьогодні внаслідок зниження рівня ґрунтових вод на Поліссі ми спостерігаємо ослаблення станусоснових насаджень, що сприяє поширенню шкідників та хвороб та зменшенню протидії стихійнимявищам», - зазначила Христина Юшкевич.

Той факт, що ліси відіграють важливу роль у формуванні вуглецевого балансу атмосфери якпоглинача вуглекислоти, сьогодні є загальновизнаним і не викликає жодних сумнівів. З іншого боку,використання продукції, виробленої з деревини та біопалива, також знижує потенційні емісіїпарникових газів у порівнянні з використанням інших продуктів, виготовленихз невідновлюваних матеріалів.

Експерти проекту Clima East представили інформацію про можливі світові тенденції змінтемпературного режиму та наслідки цих процесів для лісовирощування в Україні.

Всі присутні відзначили важливість та актуальність дослідження проблем вразливості лісівта необхідність проведення системних заходів щодо пом’якшення та адаптації у лісовомугосподарстві.

Професор Анатолій Швиденко, всесвітньо відомий фахівець у галузі лісового господарства (IIASA, м. Люксембург, Австрія), у своєму виступі наголосив на тому, що ліси є запорукою виживання нації, томунадзвичайної ваги у суспільстві набуває питання професійного господарювання у лісахта популяризації професії лісівника.

07.07.2016 | 12:40
ДЕРЖАВНЕ АГЕНТСТВО ЛІСОВИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ

http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=249169500&cat_id=244277212

Далі...