Рівненська область – в четвірці областей України, лісгоспи яких мають міжнародні FSC-сертифікати. Такі сертифікати підтверджують, що господарська діяльність лісгосппідприємства ведеться відповідно до світових стандартів ведення лісового господарства. Втім, сьогодні на Рівненщині дедалі більше нарікають на лісівників, які, мовляв, масово вирубають ліси, «наживаючись» на експорті деревини. Аби розвіяти «лісові» міфи, працівники лісу запросили журналістів на власні очі побачити, як і чому здійснюється вирубка, хто і як заробляє на «контрабанді» деревини, а також що залишають по собі в лісних районах області бурштинокопачі-нелегали.
Скільки зрізали – стільки посадили
Більшість лісів Рівненщини – експлуатаційного призначення, тому рубка тут – абсолютна логічна ланка лісогосподарського процесу, а дерева – такий самий продукт, який вирощується спеціально для подальшого використання в побуті та промисловості. Разом з тим, як запевняють лісівники, все, що зрізається – 100-відсотково засаджується молодняком. Відтак середьнорічний приріст деревини в рівненських лісах становить майже 4 куб.м на 1 га. А от використовується цей приріст лише на 60%. Тому говорити, що на Рівненщині масово знищують ліс, щонайменше невиправдано.Проте, варто зазначити, що не всі ліси сьогодні належать державі – 10% мають іншу форму власності, і вплинути на їхніх господарів лісівники держлісгоспів не мають можливості.
Після Другої світової війни, у 45-46 рр. минулого сторіччя ліси Рівненської області зазнали масової вирубки на потреби оборонної промисловості, а відтак - і масової посадки. Тож наразі більшість цих дерев досягають свого критичного віку. Як пояснює в.о. начальника Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства Сергій Івашинюта, найдоцільнішою є рубка дерева, вік якого перевалив за 80. Адже після цього екологічний ефект від рослини дедалі меншає. Найкраще поглинає вуглекислий газ дерево у віці від 10 до 50-60 років. Тому основною метою лісівників сьогодні є поєднати екологічну, економічну користь лісів, раціональне використання лісових ресурсів та ефективну діяльність лісгосппідприємств.
Народжені з шишки
Аби побачити, з чого починається ліс, варто завітати на один із свіжих лісорозсадників у відкритому ґрунті – наприклад, Малинського лісництва Березнівського лісгоспу. Площа такого розсадника становить 0,5 га, на яких вирощується 500 тис. сіянців сосни звичайної і 100 тис. сіянців ялинки, посаджених цього року. Загалом же у Березнівському лісгоспі таких «дитячих садочків» шість. Їхня загальна площа становить 4,5 га, де вирощується близько 5 млн. стандартних сіянців сосни звичайної.
Як розповів директор лісгоспу Олег Олексієвець, це дозволяє закрити максимум потреб підприємства.
- Середній об’єм реалізації за 2015 рік складав 76,7 млн. грн., за перше півріччя 2016 року вже складає 47 млн. грн. Тож порівняно з минулим роком ріст складає близько 120%, - поділився гарною статистикою директор лісгоспу.
Разом із тим виростити маленький сіянець сосни, який в подальшому стане саджанцем, а згодом має вирости у повноцінне здорове дерево, - справа не проста. Насіння, яке дає шишка сосни, - дуже дрібне. Шишки, в свою чергу, збирають на спеціальних клонових плантаціях, де вирощують кращих з кращих. До слова, за минулий рік – протягом грудня-березня в лісгоспі було перероблено 30 тонн шишок сосни. Потім шишки сушаться в спеціальних сушилах, де вони розкриваються, насіння висипається, очищається і зберігається до початку висіву.
Перед посівом насіння піддається обробці фунгіцидами. А далі вже здійснюється підживлення мінеральними добривами, зрощування зелених рядочків перманганатом калія для боротьби з грибковими захворюваннями, штучне зрошення, боротьба з хворобами і т.д. Так, протягом всього періоду перебування у сосновому «дитячому садочку» лісівники доглядають за сіянцем, здійснюючи певні заходи.
На Малинському лісорозсаднику журналістам довелося побачити малюків розміром 3-4 см, стандартний же сіянець має досягати у висоту від 10 см. А головне - повинна сформуватись брунька. За сприятливих умов, сподіваються лісівники, лісорозсадник дасть 99% стандартних сіянців.
Всихають – через шкідників
Однією з найбільших проблем сьогодення лісівники вважають масове всихання лісів. При чому, впевнені, це проблема не лише українських лісів, але й глобальна світова.- Ми відчули це приблизно з 2012 року – почалося масове всихання соснових насаджень. Одразу всихають близько десятка дерев, починаючи з верхівкової частини стовбура, - розповідає директор Березнівського лісгоспу Олег Олексієвець, демонструючи проблему на прикладі 33-го кварталу Малуського лісництва. - Тут протягом року спостерігається масова загибель соснового насадження на площі 2,7 га, тому довелося проводити санітарну рубку в п’ять прийомів: в липні минулого року – 0,5 га, потім, 0,2 га і т.д.. Наразі ж уже подали матеріали в «Рівнелісозахист», щоб отримати дозвіл на суцільну рубку в цьому кварталі.
За словами директора лісгоспу, за цей час неодноразово запрошували спеціалістів лісозахисних підприємств, досвідчених лісівників та науковців. І всі одноголосно твердять, що насадження гинуть через кліматичні фактори. Через аномально теплі зими та високі температури влітку, великий період посух та світову тенденцію – глобальне потепління, почали масово розмножуватись шкідники, які знищують дерева.
- Так звані стовбурові шкідники - короїд, два види лубоїдів, поширені в нашій зоні – провокують грибкові захворювання, і як кінцевий результат роботи шкідників – маємо судинний мікоз, або рак сосни. Так, в середньому орієнтовно за 15-25 днів дерево повністю всихає зверху донизу, - пояснює Олег Олексієвець.
За свідченнями співробітників поліського науково-дослідного інституту, раніше такі види шкідників можна було дуже рідко побачити в наших лісах. Тепер же вони за сезон дають потомство аж три рази, яке досягає нехарактерно великих розмірів. Крім цього, замість вимерзати в зимові морози, через сприятливі умови шкідник і розмножуватись починає раніше. Тож наразі активно збільшує свої площі, уражаючи дедалі більші території.
Зрубати, аби врятувати
Лісівники занепокоєні тим, що поки не знайдено єдиного рішення проблеми. Тому не залишається іншого виходу як рубати хворі дерева, які дуже швидко відмирають. Також актуальним є питання: як оптимально вибрати межу лісосіки? І де гарантія що на 50 м вліво або вправо ураження не почалось? Всихання набирає темпів в геометричній прогресії, тому і проблема потребує масового обговорення.
- Якщо порівнювати кількість санітарних зрубів протягом 2012, 2014, 2015 років – то це приблизно 200, 300 і 400 га. Ріст дуже значний. Цього року зима також була теплою і те саме прогнозують на наступний рік. А якщо загалом щороку температура збільшується на 0,1 градус Цельсія, то уявіть, що буде тут за 10-20 років. Тому це велика, глобальна проблема. А способів боротьби, окрім того щоб зрубати такі насадження, поки не винайшли. Шкідник діє під корою, отже оприскування на нього не діє, – розповідає директор лісгоспу. - Відтак потрібно знайти компромісне рішення з нашим «Лісозахистом», науковцями щодо комплексного підходу визначення межі лісосіки. Тоді, можливо, вдасться запобігти швидкому розповсюдженню шкідника.
Через характерну синяву стовбура ціна на вражені сосни відповідно впадає в два рази. Якщо вчасно не зрізати вражене дерево, тоді лісівники продаватимуть вже не сосну, а дрова, в кращому випадку - чорнову дошку.
- Ріжемо, мусимо робити санітарні рубки, адже пропаде, - додає головний лісничий області Сергій Івашинюта. – Хоча сосна тут здебільшого віком близько 70 років, і ще років з 10 могла би стояти. Але ми державне підприємство і повинні думати про майбутнє нашої держави, щоби зберегти ту деревину, яка може дати користь державі.
Незважаючи на те що шкідники вражають дерева незалежно від їхнього віку, лісівники мають надію, що молоді дерева, посаджені в нових кліматичних умовах, вже змалечку привикатимуть до високих температур. Тож цей ліс, який садять зараз, уже буде стійкішим і до шкідників.
Доглядають і малих, і дорослих
Проїжджаючи територією Малуського лісництва, де-не-де можна помітити невеликі ділянки після рубки. Проте лише на перший погляд вони порожні та закинуті. Насправді це вже заліснені ділянки, де, придивившись уважніше, можна побачити рядочки зовсім юних сосонок.
На 32-му кварталі Малуського лісництва ми побачили вже 2-річні культури сосни звичайної. Цю ділянку також спіткала доля суцільної санітарної рубки в три заруби. Але тепер внаслідок посадки тут буде новий молодий ліс.
Щорічно в Березнівському лісгоспі проводиться догляд за лісовими культурами на площі лісовідновлення близько 500 га. На жаль, короїди та лубоїди не єдина проблема соснових лісів. Останні два роки також активно дошкуляє лісівникам і хрущ, який пошкоджує кореневу систему дерев, при чому ця загроза існує вже з першого року життя. Тому від самого свого народження і протягом всього існування сосонки потребують дбайливого догляду лісівників.
- Після посадки культур вже в перший рік робимо прополку, обкошення. Коли саджанці стають більшими, регулюємо по складу, тобто слідкуємо, щоб були змішані насадження: сосни – 70%, м’яколистяні – 30%. У віці від 10 років і більше робимо прочистку – відбираємо гірші дерева, залишаємо кращі – так до 20 років. Від 20 років і до 40 – прорідження, 2 рази у 20 років проходимо кожну ділянку, здійснюючи певні види рубок – забираємо всохлі дерева, кривизну, двійчатку, які заважають. А після 40 і до 80 років проводимо догляд за приростом, розріджуємо, щоб не виросли сосни тоненькі як сірнички, - розповідає про етапи догляду за лісовими культурами головний лісничий Рівненщини Сергій Івашинюта.
А також додає, що регулярно моніторить і оцінює діяльність лісгоспів Рівненщини незалежна організація ВО «Укрдержліспроект». Тобто робить повний аналіз - скільки вирубали, посадили, стан насаджень, якісні та кількісні зміни лісових ресурсів, протипожежне упорядкування лісів тощо. Серед населення, скаржаться лісівники, не завжди є розуміння, тому вкотре наголошують: жодна рубка не проводиться самовільно - на кожну виписується документ, так званий порубочний квиток, що видається органами місцевих державних адміністрацій на бланку, який має високий ступінь захисту.
- Відтак на будь-яку ділянку у лісничого є документ, де розписана вся інформація по ній. І зараз ми повідомляємо громаду про свої дії наперед, щоб люди знали, що ріжуть і чому, - наголошує Сергій Івашинюта.
Незважаючи на аномальну для регіону спеку, кілька працівників лісництва, у касках та яскравому помаранчево-чорному спецодязі, за допомогою сучасних кущорізів «пололи» дворічні сосонки. А саме – звільняли їх від чагарників крушини та інших корчів, що затінюють маленькі деревця. За словами керівництва лісгоспу, сьогодні це стало нормою – працювати у форменому одязі, адже порушення правил несе за собою покарання у вигляді позбавлення премії. До слова середня заробітна плата працівників Березнівського лісгоспу, в якому працює 255 чоловік, за перше півріччя 2016 року склала 8950 грн. Отже, схоже, разом із авторитетом поволі зростає і культура працівників лісгосппідприємств Рівненщини.
Далі буде...
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Лісівники Рівненщини ганяють лісорубів-порушників
Чтв, 07/07/2016 - 10:55
0 коммент.:
Дописати коментар