ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

15 вересня 2016

Суд арестовал мошенника за взятку для трудоустройства на пост главы Гослесагентства


 Мошенника арестовали на 2 месяца, а также назначили 3,8 млн залога 

Суд арестовал мошенника, который обещал мужчине трудоустроить его на пост главы Гослесагентства Украины за 70 тыс. долларов. Об этом говорится в сообщении прокуратуры Киевской области

 В Гослесагентстве рассказали о реформировании ведомства 
Сообщается, что суд арестовал мошенника на 2 месяца с альтернативой внесения залога в размере 3,8 млн гривен. Его подозревают в сговоре с другими лицами и помощи в получении должности главы Гослесагентства третьему лицу. Отметим, прокуратура и СБУ задержали злоумышленника в центре Киева. Ему сообщили о подозрении в мошенничестве. По данному эпизоду генпрокурор Юрий Луценко обвинил нардепов от Радикальной Партии Лящка в "крышевании" мошенников.



Новости › Происшествия 15.09.2016 - 18:17 
Фото: взятка

Специалисты нашли решение кадрового вопроса в лесном хозяйстве

Набили шишки

Выпускников приходится переучивать

Потенциальные специалисты в области лесного хозяйства быстро переориентировались в сторону рынка. Что делать, если условные разговоры на офисных планерках приносят больше денег, чем непростой труд плотника и лесника?

Но, как и в ситуации с другими рабочими профессиями, проблема начала решаться. Благодаря общим усилиям учебных заведений и предприятий, работающих в сфере лесной промышленности, зародилась надежда на успех.



- В советское время на территории РФ было лишь 9 вузов, которые на достаточно высоком уровне готовили специалистов лесного профиля. Практически все выпускники шли в отрасль, чему способствовала система распределения. Но главное - они были подготовлены работать в лесу как теоретически, так и практически, - рассказывает ректор Поволжского государственного технологического университета Евгений Романов. - Сегодня специалистов для лесного хозяйства выпускают свыше полусотни вузов и факультетов, открытых почти во всех регионах страны. При этом кадровый голод остается. Очевиден дефицит сильных преподавателей, да и материальная база оставляет желать лучшего.

В результате - из стен вузов не выходят специалисты-профессионалы. Ведь чтобы их вырастить, вузы должны иметь собственную научную школу, собственные учебно-опытные хозяйства, ботанические сады, профильные лабораторные комплексы, современную лесную технику. Таковых в России - с единицы.

Зачастую у вузов и техникумов просто нет ресурсов на то, чтобы обеспечить будущим специалистам грамотную практику. А это не пресловутые юристы и экономисты - одной бумагой и компьютером дело не обойдется.
У вузов и техникумов просто нет ресурсов, чтобы обеспечить грамотную практику

- Выпускники учебных заведений лесопромышленной направленности сегодня нуждаются в дополнительном обучении уже на предприятии. Это может происходить как на производственной практике, так и во время стажировки перед непосредственным трудоустройством. У нас на предприятии мы реализуем оба этих формата. Процесс производства максимально автоматизирован. К сожалению, работе на таком оборудовании в учебных заведениях практически не обучают, поэтому перед тем как новые работники приступят к исполнению своих обязанностей, они проходят дополнительное обучение и стажировку. Ситуация с кадрами для деревообрабатывающей отрасли сегодня такова, что предприятиям, в особенности крупным, необходимо заблаговременно думать над решением этого вопроса, - говорит гендиректор завода KASTAMONU в России Али Кылыч.



Представители предприятий говорят, что лучше всего на профориентацию молодежи работают не конкурсы и стипендии на уровне школ, а открытая информация о хорошей зарплате, соцпакете и условиях труда, а также возможность своими глазами увидеть производство. Проще говоря, красивый и современный станок - сам по себе отличный мотиватор. Директор департамента по работе с персоналом комбината "СВЕЗА Новатор" Наталья Попова говорит, что при слове "комбинат" молодежь представляет советские заводы с тяжелым ручным трудом и идти работать сюда желания не возникает. Именно в сотрудничестве отрасли образования и промышленных предприятий специалисты видят решение кадрового вопроса в лесном хозяйстве. "Я вовсе не призываю завтра закрыть десятки новых факультетов. Уровневая подготовка по системе "бакалавр - магистр" позволяет наладить эффективное сетевое взаимодействие. Решению кадровой проблемы и переводу лесной отрасли на интенсивные рельсы может способствовать формирование на базе ведущих университетских комплексов учебно-научно-производственных кластеров, расположенных по федеральным округам и объединяющих профильные учебные заведения, научно-исследовательские институты, отраслевые предприятия. Планируем в Поволжье создать такой кластер на базе Волгатеха", - говорит Евгений Романов.

Текст: Мария Волкова
Российская газета - Спецвыпуск №7077 (209)

Должность Председателя Гослесагентства продавали за $130 тысяч

CБУ задержала мошенников, один из которых оказался гражданином страны Ближнего Востока

Должность председателя Гослесагентства продавали за $130 тыс

Мошенников, которые за $130 тыс предлагали трудоустройство на должность председателя Государственного агентства лесных ресурсов Украины, разоблачила Служба безопасности Украины совместно с прокуратурой.

Злоумышленники – гражданин Украины и гражданин одной из стран Ближнего Востока, представлялись помощниками правительственного чиновника, сообщает пресс-служба СБУ.

Правоохранители задержали одного из мошенников в центре Киева во время получения части неправомерной выгоды в сумме $70 тыс.

Во время обысков по месту жительства злоумышленников, оперативники спецслужбы изъяли большое количество оружия, спецсредства, форму сотрудников правоохранительных органов, генеральские погоны, множество наград, поддельные номерные знаки, поддельное удостоверение чиновника и др.

Автор: Владимир Тиравский
18:20 15.09.2016

Любов до легенів природи – від батька до сина



Про те, що Ігор Жолдош з Виноградівського лісництва виборов держпідприємству бронзову медаль і загальне командне третє місце, ми вже писали на шпальтах районки. Тепер же більш детально зупинимось на лісівничій династії, адже його батько Олександр Михайлович понад 4 десятиліття віддав лісівничій справі. За цей період займав різні посади: був лісником, майстром лісу, техніком-лісоводом, лісничим, а зараз – помічник лісничого Затисянського лісництва. 

Зростаючи у мальовничому гірському селі Новоселиця поблизу лісу, вибір майбутньої професії визрів сам по собі. І після закінчення 8-го класу, двоє юнаків Олександр Жолдош та Василь Кочіш пішли вчитися у Хустський лісотехнічний технікум. Дорога на навчання в хлопців займала 55 хвилин – спочатку йшли пішком через ліс, а потім – на паромі.

– Коли ми жили неподалік санаторію «Теплиця», двійко моїх синів у 4 та 3-річному віці самі йшли з дому в ліс по гриби. Дружина щоразу йшла їх шукати з мисливськими собаками, котрі по слідах знаходили хлопців. А згодом, коли Ігорю було 7 років, він вже ходив зі мною у ліс у рейди, на облаву і не тільки вдень, а навіть вночі, – ділиться спогадами голова сімейства. – Ті ліси, котрі я садив на початку своєї трудової діяльності 40 років тому, вже значно виросли, деякі дерева навіть дозріли для того, аби їх зрубати. Загалом роботи у лісі багато, адже нам треба від тендітного пагінця виплекати велета-дуба. Потрібно проводити рубки хворих, суховершинних дерев, прочищати молоді насадження від чагарників тощо. Свого часу закладали ми і плантації фундука та аронії. Урожай збирали та здавали у заготівельні контори, так само як і лісові кизил, ожину та шипшину. Це було додаткове джерело прибутку для лісництва.

Олександр Михайлович до всього був ще й мисливцем. У його мисливській карточці, виданій у 1995 році в області, був вписаний порядковий номер 0051. Полював на лисиць, котрі наносили нищівної шкоди маленьким зайчикам та фазанам, яких у ті часи в лісах було мало. Незначним, за словами мисливця, було й поголів’я кабанів. Це зараз їх популяція значно зросла. Рушницю в руки наш співрозмовник вже не бере і на полювання не ходить та мисливських Лайок тримає і тепер, навіть онукам їх дарує, як вірних та надійних друзів.

Маючи батька прикладом для наслідування, від нього Ігор Олександрович переймав досвід з маленьких літ. Тепер чоловік зізнається, що він навіть і не уявляє себе в іншій сфері. Хоча свого часу закінчив Виноградівський політехнічний технікум, та після повернення з армії не пішов працювати електриком, а віддав перевагу благородній справі – охороні легенів природи. Лісівничу освіту здобував, працюючи. Цьогоріч у нього повноліття професійної діяльності, оскільки працює в лісництві 18 років. Тепер вже його два сини переймають досвід батька, а маленька донечка найбільше тішиться медалям з конкурсів лісорубів.

– Для участі в конкурсі треба мати перш за все неабиякий досвід, котрий вимірюється не роками трудового стажу, а кількістю зрубаних дерев, їх розкряжування тощо. Кожна вправа тут вимагає філігранної точності та секундної швидкості. Так, приміром, бензопилу вдома збирав разом з дружиною, котра тримала в руках секундомір. Саме завдяки їй я взяв перше місце у вправі «Монтаж нового ланцюга». Вона й сама спробувала виконувати цю вправу і, навіть, зізнатися чесно, виходить в неї це не гірше за мене, хоч за фахом вона – швачка. Сини вже добре знають лісові стежки і обсяг лісівничих обов’язків, тож сподіваємось на продовження династії, – розповідає Ігор, – Моїм основним завданням, як і всіх лісників, є охорона лісу перш за все від пожеж. Адже саме вогонь може завдати непоправної шкоди деревам. Молоді насадження треба доглядати від заростів, адже моя ділянка межує з колишніми радгоспними землями, які не обробляються і заростають чагарниками.

Хоча ліс для цих чоловіків – місце роботи, та саме в лоні природи вони найбільше полюбляють відпочивати всією родиною, особливо люблять збирати гриби. Обурюються на тих відпочивальників, котрі залишають за собою купи сміття та непогашене багаття. І закликають всіх людей бережно ставитися до природи, не захаращувати лісові масиви і обмежити пікніки у пожежонебезпечний період, аби зберегти легені природи для підростаючого покоління.

Наталія Кобаль

В ефірі Кіровоградського обласного телебачення розповіли про професійні здобутки та проблеми лісового господарства. ВІДЕО

На телеканалі «Кіровоград», у програмі новин «День за днем», 13 вересня вийшов в ефір репортаж із прес-туру до лісогосподарських підприємств, який напередодні професійного свята лісівників провела начальник обласного управління лісового та мисливського господарства Наталія Ревенко.

Тему продовжила розмова в студії телеканалу. Гостем програми "Тема дня" була начальник управління Наталія Ревенко. У ході зустрічі йшлося про здобутки працівників лісу, досягнуті показники у роботі та проблеми лісової галузі.

Переглянути новини «День за днем» і програму «Тема дня».





Прес-служба Кіровоградського ОУЛМГ
15.09.2016

Остап Еднак не оставляет попыток подчинить себе леса Украины

cегодня 17:56



Народный депутат может быть замешан в попытке продажи должностей в лесной отрасли. За это брались огромные взятки. Сам нардеп продолжает рассказывать, что он всего лишь защитник деревьев, которые в то же время активно распиливает его супруга.

В лесном хозяйстве страны очередной скандал, но на этот раз он связан не с профильными чиновниками, а с нардепом и желающим стать главным лесничим Украины. В среду прокуратура задержала подозреваемого в вымогательстве 70 тысяч долларов за содействие в получении должности главы Госагентства лесных ресурсов Украины.

В интернете сразу же распространилась информация о том, что в скандале замешан Остап Еднак, народный депутат. Сразу после задержания, инсайдеры сообщили, что народный избранник лоббировал на назначение указанной должности Анатолия Бондаря, начальника Винницкого областного управления лесного и охотничьего хозяйства.
14364843_558098887722624_3901105661508839628_n.jpg
Сам нардеп на своей страничке в соцсетях сразу заявил, что он не причем, а все что пишет пресса призвано дискредитировать его. Но мы попытались разобраться так ли «чист» представитель народа и может ли ему быть выгодно подобное назначение.

Остап Еднак позиционирует себя как рьяный защитник интересов страны в лесной отрасли. Он «борется» с коррупцией в этой сфере, в частности с момента бегства Виктора Януковича, он активно раскрывает преступные схемы семьи. Он же является лоббистом скандального закона №1362. Указанный закон вводит 10-летний мораторий на экспорт необработанных лесо- и пиломатериалов толщиной свыше 70 миллиметров и транспортной влажностью больше 22%.

14264118_10154561812574204_3481787075506633013_n.jpg
Что фактически убило мелких и средних лесозаготовителей страны, зато открыло широчайшие перспективы для обогащения большим компаниям. Кстати, по информации портала «Антикор»лесхозы, в данном случае читать, как бюджет Украины, из-за этого документа потеряли до 700 млн. грн. выручки. Все это ушло в частные руки.

В какие? Как оказалось – в руки того же Остапа Еднака. Супруга народного депутата Светлана Еднак является совладельцем одного из крупнейших игроков на рынке леса ООО «Интервудкоммерц», информацию подтверждает сайт YouControl.

1.jpg
Кстати, до депутатства, этой компанией руководил Остап Еднак.

5.jpg
«Антикор» сообщает, что компания специализируется на пиломатериалах из ценных пород: дуба, ясеня и бука. С 2011 года, по информации таможенников, она вывезла порядка 11 тыс. кубометров. А данные аукционов свидетельствуют, что для производства пиломатериалов компания закупила всего 2000 кубов кругляка. Этого хватило бы на производство 1 тыс. кубов. Откуда взялось сырье на остальные 10 тысяч – вопрос с неприятным ответом.
СМИ сообщают, что ближайшие родственники депутата и есть частью «черного» рынка, против которого он с таким упорством «борется» громкими заявлениями. Но хуже того, что представитель народа наживается, торгуя со страной-агрессором, согласно сертификатам, существенная часть этого леса отправлялась именно в РФ.

Не лестно отзываются о депутате и его бывшие коллеги. Обвиняя его в том, что тот решил стать лесным «генералом» и подмять отрасль под себя.

Разобравшись в старых, но рабочих схемах семьи, летом прошлого года Остап Еднак совершил вояж по лесничествам страны. Как сообщает сайт Лесовод Попкова, ссылаясь на главу одного из областных управлений лесхоза: «Остап Владимирович встречался с каждым из нас и обсуждал возможность построения большой схемы – наподобие тех, которые работали при Януковиче».

На долго Еднака запомнили на Черкащине, где он с 2005 по 2009 год работал директором ТОВ «ДЛХ Нордиск Дерево». Говорят, он был очень успешным и удобным бизнесменом для «махровых» лесничих, которые сидят на торговле древесиной.

Сайт Лесовод пишет, что лесничий Поташского лесничества Сергей Выдра, которого незаконно уволили подопечные Еднака, утверждает, что с директором ГП «Уманское лесное хозяйство» Иваном Назаревичем нардеп уже который год занимается незаконной вырубкой лесов в области, а также скупкой дерева по заниженным ценам и последующей их продажей по рыночным.

«Фирма Еднака находится от лесничества через забор. От Еднака к Назаревичу приходит указание. Дерево рубят там, где этого делать нельзя и продают по грубой цене 1000 гривен за 1 м.куб. Еднак берет, к примеру, 350-400 кубов, пишут по документах как «дерево разных сортов». Это все официально и законно, но на самом деле грузят дерево высшего сорта, который стоит более 10000 грн. Так, в бумагах фигурирует диаметр от 14 сантиметров, а завозится в 36 и более. И все это дерево едет на склад Еднака. Плюс взятки, которые надо платить регулярно: чтобы остаться на своей должности лесничего, мне ежегодно нужно бы было давать миллионную взятку», - рассказал Сергей Выдра.

CHerkasskiy-les-v-tretem-kvartale-prodali---pod-koren--.jpg
Эксперты отрасли уверяют, что Остап Еднак напрямую заинтересован в отсутствии реформ в лесном хозяйстве. Так он всеми правдами и неправдами в 2015 году добился увольнения Александра Ковальчука, который был решительно настроен бороться с подобными лесными «генералами». А недавнее задержание подталкивает к выводу, что он еще и пытается расставить своих людей.

О нечистоплотности этого политика свидетельствует и тот факт, что его выгнали из фракции «Самопомич», под флагами которой он прошел в парламент. Мало того, его подозревали в коррупции и даже вызывали на допросы, сообщает портал Политека.

К сожалению, становится страшно за будущее наших лесов, когда у них появляются такие «защитники». О сказочном достатке лесников уже сказано достаточно много, более того люди на местах сами видят как те живут. И прискорбно, что вместо смены коррупционеров и уничтожения старых схем, некоторые представители власти пытаются переподчинить их себе, приправляя все это обильной лапшой для населения о защите интересов государства.

Материал подготовил Макс Грушев

На Волині відновили лісництво, зруйноване пожежею

Колківське лісництво державного підприємства «Колківське лісове господарство», контору якого зруйнував вогонь взимку 2014 року, відновили. Урочисте відкриття відбудованого лісництва відбулося вчора, 14 вересня 2016 року.


Участь у святковому відкритті оновленої контори Колківського лісництва взяли керівники області, лісової галузі Волині, селища Колки, а також директори волинських лісгоспів.

Голова Волинської облдержадміністрації Володимир Гунчик першим звернувся з вітальним словом до лісівників перед порогом оновленої контори лісництва. Він висловив думку, що, напевно, немає в області більш потужної структури, як лісівники.
«Саме ви першими повинні показати приклад змінам, які сьогодні відбуваються. Вас будуть критикувати, комусь буде заздрісно, десь у роботі будуть прогалини, які треба буде помічати і виправляти. Але найкраще правило: зроби, як я,або зроби краще, а не можеш – не заважай! Нехай цей маленький приклад напередодні вашого свята стане ще одним підтвердженням того, що лісівники слова на вітер не кидають», – висловився на урочистостях очільник Волині.
До слова, цього року відкриття оновленої адмінбудівлі лісництва приурочили до Дня працівника лісу, який щорічно святкують у третю неділю вересня.
«Як не парадоксально, але це вже друге відновлене після руйнування вогнем лісництво, яке ми відкриваємо напередодні Дня працівника лісу. Перше таке ми у 2015 році відкрили у Володимирі-Волинському, воно згоріло у 2009. І друге, яке зруйнував вогонь у 2014 році, відриваємо сьогодні тут, у Колках», – розповів начальник Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Олександр Кватирко.
Очільник волинських лісівників також привітав підлеглих із прийдешнім професійним святом, а тих, хто працюватиме у Колківському лісництві, ще й із відкриттям нової контори.
«Чим більше метал кують, тим він міцнішим стає, будемо вважати, що це про нас. Якщо про нас говорять, то ми щось змінюємо», – сказав до підлеглих Олександр Кватирко.
Свої вітальні слова лісівникам висловив і голова Колківської селищної ради Олександр Полінкевич. До речі, символічно, що відкриття контори відбулося в день його народження. Тож Володимир Гунчик та Олександр Кватирко під оплески усіх присутніх привітали Полінкевича зі святом.
Привітальну естафету щодо відкриття Колківського лісництва перейняли й голова Маневицької районної ради Анатолій Мельник та голова Маневицької райдержадміністрації Андрій Линдюк.
Опісля ж символічного перерізання стрічки священнослужителі освятили дерев’яну будівлю контори та помолилися за її успішне функціонування.

80 років - Ніжинському лісгоспу



Для людини 80 літ — вік похилий, для лісу — вік повної зрілості, а для лісогосподарського підприємства — це пора змужніння і реалізації накопиченого за вісім десятків років безцінного досвіду і трудової звитяги всіх тих, хто вирощував, плекав і оберігав зелений скарб ніжинської землі — її ліс.

Саме він, вірний побратим, беззастережно завжди поділяв нелегку долю цієї землі, першим радів її здобуткам і першим розділяв смуток та негаразди, яких було немало за вісімдесят разом із нею пережитих літ.

Історія становлення

Свій родовід державне підприємство «Ніжинське лісове господарство» веде з далекого-далекого 1936 року, коли наказомГоловлісуправління Народного Комісаріату земель СРСР було організоване Ніжинське лісове господарство, яке тоді підпорядковувалося Київському управлінню охорони лісів. За Ніжинським лісгоспом закріплювалося 28817 гектарів лісонасаджень, якими опікувалося шість лісництв —Борзнянське, Комарівське, Вертіївське, Козарське, Коляжинське і Новоселицьке.

Становлення лісгоспу в ті довоєнні роки відбувалося вельми складно, перебуваючи у жорстких лещатах сталінського тоталітарного режиму управління. Під час війни ніжинський ліс, як і всі ліси Чернігівщини, захищав ціною свого життя всіх, хто його саджав, ростив і беріг, горів разом із хуторами і селами від рук карателів, сивів від попелу спалених населених пунктів, але все-таки жив, жив разом із людьми надією на перемогу і визволення від ворога.

І такий щасливий день настав! На підставі наказу уповноваженого Головлісохорони та лісонасаджень УРСР від 2 жовтня 1943 року Ніжинське лісове господарство відновило свою діяльність. А першим його директором був призначений Василь Матвійович Дмитренко.

У ті сповнені трагізму повоєнні роки керівний склад лісгоспу, десятки об’їждчиків, лісників, заготівельників до останку віддавали себе лісові і його оновленню. Ліс теж був «мобілізований» на мирний труд для відродження промисловості і сільського господарства Чернігівщини, всієї України.

І нехай аж надто нечисленним (всього сім інженерно-технічних працівників) був штат лісгоспу, нехай і платня працівників була аж надто скромна — інженер із лісозахисту, наприклад, отримував лише 450 карбованців заробітної плати, лісовод — 190, а лісники взагалі по 110 карбованців, та найдорожчою була тоді життєстверджуюча і дужа сила відновлюваного ними лісу, який за людське, справді жертовне піклування мав віддячувати сторицею! І він віддячував безвідмовно і так само безкорисливо, як і його тодішні піклувальники.

Як свідчать архівні документи, в 1944 році лісгосп відправив на відновлення промисловості СРСР 105230 кубів лісу з загальної площі лісового фонду 40840 гектарів, лише половина якого була покрита лісом. Не шкодували ні ліс, ні люди своїх сил заради відродження рідної землі і заради добробуту прийдешніх поколінь.



Із технічним оснащенням в однокінний роз’їзний візок, без телефонного зв’язку, як мовиться, голіруч тодішні лісівники віддавали себе до останку лісовій справі, не завжди маючи навіть хліб на столі.

У тому, яким сьогодні є Ніжинський лісгосп, нинішні працівники мають завдячувати і першому післявоєнному керівникові Василю Матвійовичу Дмитренку, і наступним директорам Віктору Степановичу Лещенку, Григорію Миколайовичу Берізці, Анатолію Івановичу Тхору, Юрію Анатолійовичу Ревку.

Показово, що вісімдесятилітню лісогосподарську структуру нещодавно очолив молодий керівник — нинішньому директорові державного підприємства «Ніжинське лісове господарство» Юрію Віталійовичу Болоховцю лише 33 роки, але ґрунтовна і всебічна освіта, підкріплена виробничою практикою у Великій Британії, його кипуча енергія, поєднана з працелюбством і чуйним та уважним ставленням до людей, організаторський хист і постійна зацікавленість усім новим та прогресивним сформували з нього керівника справді європейського рівня.

Займаючи активну громадянську позицію як депутат обласної ради і член Ічнянського районного штабу підтримки АТО, він є взірцем не лише для рідного йому колективу, а й для тритисячного колективу лісівників Чернігівщини. Ветерани всі, як один, визнають у ньому гідного наступника в лісовій галузі, якій вони віддали своє життя.

Ніжинський лісгосп сьогодні

Нині державне підприємство «Ніжинське лісове господарство» об’єднує вісім лісництв: Дроздівське, Мринське, Іржавське, Кобижчанське,Вертіївське, Коляжинське, Новоселицьке та Носівське, а також Мринський паркетний цех та нижній склад у Бобровиці. Лісгосп обслуговує 47507 гектарів лісу і 5,6 гектара лісових розсадників.

Відмінною рисою лісогосподарської структури стала її «прикордонність», адже саме у ніжинських лісах північнополіська кліматично-географічна зона поступово переходить у лісостепову. Тому й характер зеленого масиву змішаний, що надає йому особливої привабливості: соснові бори змінюють дубові діброви, а їх, у свою чергу, — дзвінкоголосі гаї зі струнких ясенів і кленів, де перемовляються поміж собою білокорі берези, тремтливі вільха й осика. До того ж, ніжинські ліси зачаровують відвідувачів гордою поставою молодих насаджень (молодняки становлять 16 відсотків), статечним гомоном середньовікових дерев (47 відсотків зеленого масиву) і спокоєм пристигаючих (26 відсотків). Стиглі та перестійні ліси займають лише 11 відсотків.

Ніжинські ліси відомі ще й 66-ма своїми заповідниками, які повністю підтверджують висловлювання вчених-лісоводів, що 80-літній ніжинський ліс переживає свою другу молодість. Бо й справді: протягом останнього, восьмого, десятиріччя щорічно створювалося по 180-200 гектарів лісових культур. До того ж, різноманітних! Сосни звичайної, приміром, 90 гектарів, дуба звичайного — до 80 гектарів, а ще ялини, вільхи чорної, берези та дуба північного — теж десяток гектарів. Тільки за минулий рік, так би мовити, у переддень ювілею, лісовідновлення здійснено на 230 гектарах, а лісорозведення — на двадцяти.

В лісгоспі функціонує найбільша в Чернігівському ОУЛМГ постійна лісонасіннева база, яка представлена постійними лісонасінневимиділянками на площі 284,1 га, генетичними резерватами площею 56,5 га, а також плюсовими насадженнями площею 3,9 га та 28 плюсовими деревами.

У затишних ніжинських лісах сосна займає 12,5 тисячі гектарів, а дубові насадження — понад 15 тисяч. Для вирощування декоративного та садивного матеріалу у господарстві збудовано три теплиці загальною площею 0,58 га; споруджені теплиця й парники для зеленого живцювання (тут вирощуються декоративні породи: самшит, різні види ялівця, туї тощо). І в шкілках, які займають площу 0,7 га, набираються сили, міцніють саджанці декоративних порід. На підприємстві щорічно заготовляють до 10 тонн лісового насіння, а в «урожайні» роки заготівля насіння дубазвичайного сягає 10-15 тонн. Значно збільшився й асортимент порід.

Доброї слави зажив і Мринський паркетний цех, який випускає продукцію такої високої якості, що вона повсюдно має попит, навіть за кордоном.

За підсумками року найкращих результатів у роботі досягнуто у Мринському й Іржавському лісництвах, де лісничими Юрій Примак та Володимир Шапошник. Та й загалом у вимірі високих вимог, які поставлені керівництвом держлісгоспу до лісівників, трудові колективи всіхлісництв — від лісоруба до лісничого — працюють злагоджено, творчо, натхненно, з великим оптимізмом зустрічаючи 80-ту річницю народження лісгоспу.

Так, віднині численними «плюсами» збагатила будні жителів Бобровицького та Носівського районів і лісівників нещодавно збудована лісова дорога в Кобижчанському лісництві.

А Бобровицький нижній склад теж відзначився новинкою — тут введено в експлуатацію дровокольний верстат РСА—400.

Як у минулі десятиріччя, так і нині ніжинські лісівники відзначаються дружною співпрацею з місцевою владою та сільськими громадами. І не лише саджанцями чи новорічними ялинками забезпечують населення, а й дровами. Особливо відчутною ця допомога стала нині, в період значного подорожчання газу, коли в усіх соціальних закладах і у власних обійстях споживачі переходять на твердопаливні котли, які завантажують дровами або відходами деревообробки. Ветерани тут одержують від держлісгоспу значну підтримку.

Натомість громадськість, особливо школярі, охоче відгукуються на прохання лісівників у «гарячу» пору весняної та осінньої посадки дерев. Відтак, молоді ліси створюються молодими руками, а юні серця з ранніх літ наповнюються палкою любов’ю до лісу, турботою про його майбуття. І тому держлісгосп покладає небезпідставні надії на вихованців учнівських лісництв, адже саме з юних лісівників виростає надійна зміна нинішнім піклувальникам про ніжинський ліс.

У цьому твердо переконаний і молодий керівник ДП «Ніжинське лісове господарство» Юрій Болоховець.

— Посадиш ліс — виросте скарб,— каже він. — І наше головне завдання — постійне відтворення лісів. Надзвичайно важливо, щоб цією ідеєю були окрилені і наші діти. Саме їм, майбутнім господарям на рідній землі, треба прищепити любов до рідного довкілля. Лише тоді лісівникам можна буде чесно глянути у вічі і сучасникові, і майбутньому співвітчизнику, який прийде до ніжинського лісу в наступному столітті. Переконаний: сучасники не лише збережуть для майбутніх поколінь наш зелений скарб, а й примножать його.

Лісові рекреаційні пункти – якісний відпочинок на лоні природи

Для того, щоб відпочинок у лісі був не тільки приємним, але й безпечним і зручним, необхідно докласти немало зусиль. Саме тому Пріоритетним напрямком роботи працівників Ніжинського лісгоспу є охорона та захист лісів, що поміж багатьох пунктів включає в себе створення нових та оновлення вже існуючих рекреаційних пунктів (так, у цьому році їх чисельність зросла вже до 8!).

Створюючи такі оазиси дозвілля на лоні природи, лісівники продумують кожну дрібничку: це і ошатні альтанки, розраховані на різні за чисельністю компанії, і дерев’яні накриття, столи зі зручними лавами, кам’яні мангали або спеціально відведені і укомплектовані місця для багаття, туалети, сміттєві баки. Не забувають працівники лісу і про наймолодших відвідувачів – дитячий майданчик із гойдалками є окрасою таких зон відпочинку.

Рейдові бригади


Та в лісовій галузі, як, до-речі, і в інших, часом не обходиться і без проблем. Так, останнім часом почали повально вирубуватися лісосмуги, розкрадаються дуби, відстрілюються тварини під час тихого періоду, підпалюються яри та поля, вогонь з яких перекидається на лісові насадження, знищуючи все на своєму шляху.

Саме тому Ніжинським лісгоспом було створено рейдову бригаду лісової охорони, яка реально стоїть на захисті лісів. І вдень, і, зачасу, вночі, патрулюючи не тільки території, що знаходяться у користуванні лісгоспу, але й прилеглі, було попереджено й локалізовано не одну пожежу, складено протоколи на лісокрадіїв та браконьєрів, тим самим врятовано гектари лісових насаджень та цілі поголів’я диких тварин.

Щоб зеленіли ліси і квітли сквери та сади

Працівники Ніжинського лісгоспу турбуються також і про благоустрій своїх сіл та містечок. Так, у с. Кобижча працівники тутешнього лісництва розчистили смітник та озеленили територію соснами і липами.

У центрі с. Браниця коляжинські лісівники облагородили, розчистили та прибрали стару рекреацію, доповнивши її ялинами, березами та липами.

Завдяки Носівському лісництву були прибрані та озеленені березами узбіччя польової дороги, що йде попід старим занедбаним садом та вже давно потребує уваги комунальників.

В Іржавці лісівники спільно із сільським головою, місцевими жителями та батюшкою розрівняли територію та заклали новий сквер, де висадили не тільки туї та ялівець, але й дички, щоб у швидкому майбутньому створити тут ще й фруктовий сад.

У м. Ніжині, за сприянням керівників міста та з допомогою студентів НДУ ім.. Миколи Гоголя, було закладено новий парк на березі річки Остер, де на території майже гектару посадили більше ста дерев, серед яких і дуби, і липи, і берези.

Ліс очима дітей

Ось уже котрий рік поспіль Ніжинсьий лісгосп за підтримки Державного агентства лісових ресурсів України і обласного управління лісового та мисливського господарства проводить конкурс дитячих малюнків та творів за темою «Людина та ліс».

У конкурсі беруть участь учні навчальних закладів сільської місцевості, розташованих на території діяльності лісгоспу (Ніжинський,Носівський, Бобровицький район). Роботи виконуються на досить високому рівні, що свідчить про глибоке розуміння дітьми необхідності збереження та примноження лісів. Як доказ – чудові малюнки та осмислені твори, які відзначаються цінними подарунками та грамотами.

Приємно, що останнім часом все більше молоді долучається до процесу відновлення лісу. На базі Ніжинського лісгоспу створено 2 шкільних лісництва, Світанківське та Кобижчанське, вихованці яких не просто знають теорію, але й на практиці пізнають радість спілкування з природою.

Прес-служба Чернігівського ОУЛМГ
15.09.2016

Хто в лісі хазяїн. ВІДЕО

15 сентября, 2016 17:35

В Обухівці набирає обертів конфлікт між місцевими мешканцями та новими сусідами.які, як кажуть місцеві, хочуть загарбати ще 2 гектари лісу у приватні володіння

В Обухівці не вщухає конфлікт між місцевими мешканцями. Нещодавно на околиці селища з’явився провулок Лісний. Нові сусіди збудували тут собі котеджі. Місцеві кажуть: вони захопили частину кіровського лісу. Ба більше: за чутками, новачки хочуть захопити ще 2 гектари у приватні володіння. Тамтешні жителі обурені і готові до активних дій, адже непорозуміння із відчуженням земельних ділянок лісгоспу трапляються не вперше. Пояснень і дозволів люди не хочуть чути й бачити. Чекати, доки хтось відбере наступну частину лісу — не готові.

Чим далі в ліс — тим більше запитань. Історія, в якій багато незрозумілого для всіх її учасників. Десятки мешканців Обухівки зібралися протестувати проти триметрових парканів: таким чином нібито нові сусіди відгороджують собі ділянку лісу.

Селищний голова Обухівки на зібрання не прийшов. Тож місцеві депутати, які наважилсь підтримати громаду, коментують ситуацію, як самі розуміють.


Олег Тороп, депутат Обухівської селищної ради: «По непідтвердженим поки що данним, з’явилась інформація, що мешканці провулка Лісний бажають забрати частину лісу в особисте користування. Це дуже збентежило місцевих мещканців. І сьогодні зібралися на первинну сходку, щоб обговорити це питання».

Верхівка Обухівської сільради має свою версію. Винні у ситуації —непомірні апетити місцевих. А селищна влада на спірні землі прав і взагалі не має.

Анатолій Плохий, заступник голови Обухівської селищної ради: «Самі ж ці місцеві жителі побудували. Їм колись повиділяли ділянки в лісі, вони там побудували будинки. Я так розумію, що згідно чинного законодавства. І як у нас у українців — завжди всього мало. От вони і поставили паркан, загородивши частину лісу. Я не знаю скільки вони там загородили. Тобто це виконано незаконно. У всякому випадку, селищна рада не давала дозволів на встановлення паркану по одній причині — ці землі не наші».

Лісничий і гадки не має що робить цей паркан у межах лісгоспу. Каже, що на його пам`яті відчуження землі не було.


Леонід Романенко, лісничий Обухівського лісгоспу: «Я, как лесничий Кировского лесничества, не слыхал, чтоб делали какой-то отвод. Если бы был отвод, то земли были бы выведены из состава лесного фонда. А этого я не знаю. Поэтому, наверное, никакого отвода не было».

Екологів меншою мірою непокоїть питання власності, а от стан екосистеми, кажуть, у небезпеці: втрата хвойного лісу може дорого коштувати мешканцям області.


Тетяна Лампіка: «Ситуация в области очень тяжелая. Нагрузка на каждого жителя Днепропетровской области уже превышает от 40 кг — до 60 кг вредных веществ на каждого человека. Я считаю, что это более чем кощунственно — отдавать земли лесхоза, на котором растут деревья по 50-80 лет, брать и отдавать в аренду. Понимая, что эти деревья будут вырублены».

Власників парканів, які так обурюють обухівців, застати на місці жодного разу не вдалося. Тож доведеться чекати розвитку подій, аби врешті розібратися, як у дитячому мультику, “чиї в лісі шишки”.


Реформа лісової галузі починається з того, що ми стаємо відкритими для суспільства, - Христина Юшкевич

Реформування лісової галузі однозначно потрібне. І Держлісагентство вже активно над ним працює. На цьому наголосила т.в.о. Голови відомства Христина Юшкевич в інтерв’ю газеті «Урядовий кур’єр».

За її словами, створюється програма «Ліси України» на 2017—2021 роки. Вона дасть змогу поліпшити системи інформаційного забезпечення лісового господарства, лісовпорядкування, ведення державного обліку лісів, інвентаризації та моніторингу стану лісів на основі геоінформаційнихтехнологій; системи контролю походження лісопродукції для забезпечення захисту ринку від незаконно отриманої деревини тощо.

«Працюємо над концепцією реформування лісової галузі. Однак зазначу, що реформування — це не ліквідація і початок чогось з нуля. Нагадаю, реформування ми розпочали тим, що запропонували електронний облік для всіх лісокористувачів. Також змінюємо підхід до санітарно-оздоровчих заходів. Зміна полягає ще й у тому, що розширюватимемо комісію, яка призначає суцільні санітарні рубки, всі плани з обґрунтуванням мають оприлюднювати, навіть для вибіркових рубок кожне дерево повинні маркувати», - зазначила Христина Юшкевич.

Також вона підкреслила, частиною реформування є те, що нині, лісгоспи мають оприлюднювати всі свої плани рубок, заготівлі та реалізації деревини на сайтах для контролю громадськості.

«Коли повністю реалізуємо систему електронного обліку, матимемо великий прорив у боротьбі з незаконними вирубками. Держпідприємство «ЛІАЦ» веде електронний облік деревини, вони вдосконалюють цю справу за грант — це норвезькі кошти. Також розробляємо систему видачі електронного сертифіката походження деревини, що допоможе мінімізувати людський фактор і посилить координацію з правоохоронними органами щодо попередження незаконного обігу деревини», - повідомила т.в.о. Голови Держлісагентства.

Стосовно глобального реформування в лісовому господарстві, то Христина Юшкевич зазначила, що зараз вивчається досвід європейських країн, у яких реформи дали успішні результати.

Більш детально читайте в інтерв’ю за посиланням: http://ukurier.gov.ua/uk/articles/hristina-yushkevich-shob-zupiniti-chornih-lisorubi/

15.09.2016