Опубліковано 04.10.2016
.
ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ
влада обвалила лісову галузь в Україні
ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ
Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів
Орест ФУРДИЧКО
Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні
РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?
Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь
ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ
Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?
05 жовтня 2016
На буреломах сажают новый лес. Лес - Молодежь - Будущее
Более ста студентов Белорусского государственного технологического университета на месяц поменяли учебные аудитории на свежий воздух и физический труд. Молодежь приступила к посадкам в лесхозах, которые больше остальных пострадали от июльских ветровалов. Вот и в Драчковском лесничестве ГЛХУ «Смолевичский лесхоз», где летом ураганный ветер положил более полутора миллионов кубометров древесины, ребята сажают новый лес.
От увиденного у студентов округлялись глаза, то и дело были слышны удивленные восклицания: все видели сюжеты о буреломах по телевидению, но реальная картина оказалась гораздо страшнее, сообщает lesgazeta.by. Тем не менее молодежь работы не испугалась: все бодро разобрали орудия труда — мечи Колесова и принялись за дело.
— На помощь Смолевичскому, Червенскому лесхозам, а также Боровлянскому спецлесхозу приехало около 70 студентов четвертого курса лесохозяйственного факультета и еще более 40 второкурсников факультета технологии и техники лесной промышленности, — рассказывает старший преподаватель кафедры лесоводства БГТУ Андрей Клыш. — Через две недели им на смену придут студенты третьего курса. Конечно, ребята не первый раз участвуют в посадках. Сегодня для них начался трудовой семестр, но теоретические занятия они потом тоже отработают. Практические рекомендации по посадке леса студентам в первый день давал первый заместитель министра лесного хозяйства Александр Кулик. Уже за первые несколько часов работы будущие специалисты лесного хозяйства засадили почти 10 га нового леса.
— В первый день получились такие объемы, потому что вначале нужно было провести инструктаж, заложить пробные посадки, — рассказывает главный лесничий Смолевичского лесхоза Виктор Кочик. — Думаю, что в последующем молодежь будет сажать по 25 га в день. Объемы посадок огромные: нужно посадить около 6 тыс. га нового леса. А всего осенью мы посадим 1800 га, остальные объемы оставим на весну.
Лесники, лесничие, мастера леса помогали в первый день будущим лесоводам сажать сеянцы сосны и березы. Потом ребята должны будут справляться сами. От качества работы каждого будет зависеть и оплата труда, поэтому есть стимул работать качественно.
Студентка 4-го курса лесохозяйственного факультета БГТУ Юлия Соловей сажает лес впервые.
— Раньше нас учили сажать лес только во время практики в Негорельском учебно-опытном лесхозе, поэтому в первый день было тяжеловато, помогали мальчики-одногруппники. Завтра оденемся потеплее, и, думаю, сажать будет уже проще и быстрее.
Студент специальности «лесоведение и лесоводство» Дмитрий Марчук признается, что увидеть такие разрушения не ожидал.
— Видели картину разгула стихии по телевизору, но вживую все оказалось намного страшнее. Лес нужно восстанавливать, это наша экономика, экология, наше богатство. Сколько сможем, столько будем сажать.
Студент 4-го курса факультета лесного хозяйства Александр Абибок сажает лес уже не в первый раз. Парень осознает, что пропадает труд стольких поколений лесоводов, поэтому лес нужно восстанавливать. Лесникам самим с такими объемами не справиться в срок, поэтому им нужно помогать.
И день и ночь не прекращается работа на буреломах. Оперативно разрабатываются лесосеки, вывозится заготовленная древесина, а на освобожденных участках уже ведутся работы по подготовке почвы к посадке новых лесных культур. На просьбу о помощи в создании новых лесов откликается все больше желающих. В Драчковское лесничество на субботники приезжают работники частных фирм и предприятий района. 1-го и 8 октября здесь посадят новый лес сотрудники Комитета государственного контроля.
— Каждый день люди звонят в лесхоз, интересуются, когда можно приехать и посадить лес, — говорит главный лесничий Смолевичского лесхоза. — На прошлой неделе еще было жарко, сейчас, когда прошли дожди и похолодало, можно приниматься за посадку.
Татьяна БИНДА
«Свійська корова у дикому лісі»: чи на часі в Україні створювати ринок землі?
Київ – Десятки тисяч селян обіцяють вивести у вівторок на протест активісти Аграрної партії України. Серед вимог – відновлення пільгової системи оподаткування, що діяла до 2015-го року, продовження мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення та завершення земельної реформи. Між тим, як пояснюють у профільному парламентському комітеті, фактично один пільговий режим замінюється іншим – адресною державною підтримкою, і аграріям просто не пояснили, в чому їхня вигода.
«Свійська корова у дикому лісі»: чи на часі в Україні створювати ринок землі? (0:06:16)
0:06:16
Мітинг викликаний бюджетною резолюцією Верховної Ради та наміром уряду і депутатів дозволити продаж землі сільськогосподарського призначення, пояснює голова Аграрної партії України Віталій Скоцик. Він анонсує участь у протестах до 70 тисяч людей у різних регіонах.
«З першого січня все аграрне виробництво держави переводиться на загальну систему оподаткування, і повністю скасовується спеціальний режим ПДВ. Дехто плутається і називає систему оподаткування, яка існувала в Україні до першого січня 2015 року, пільговою, але вона пільговою ніколи не була. Просто сам інструментарій, який було відпрацьовано у 1998-му, був настільки успішним, що після випробувального терміну у п’ять років, було вирішено продовжити його роботу на багато років уперед», – говорить політик.
На думку Скоцика, нововведення викличе подальше скорочення виробництва, закриття підприємств, девальвацію національної валюти – і як наслідок, зменшення купівельної спроможності українців.
На початку вересня президент Петро Порошенко закликав Верховну Раду до відкриття ринку землі, оскільки нинішня ситуація – чинний мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення – стримує інвестиції в аграрну галузь.
Віталій Скоцик, тим часом, каже, що до завершення земельної реформи, розпочатої ще у 1990-му році, скасовувати мораторій не можна.
В українців крадуть землю, так як украли промисловість у 90-х роках
Віталій Скоцик
«Якщо ж ми просто відкриємо ринок землі у країні, де земельний кадастр не наповнений, де з 17 інструментів, які регулюють обіг земель сільськогосподарського призначення у світі, працює тільки 2, ми, власне, робимо те, що відпускаємо свійську корову до дикого лісу. Тобто в українців крадуть землю, так як украли промисловість у 90-х роках», – зауважує він.
Якщо ми бачимо країну, яка окрім сировини, буде виробляти продукти з доданою вартістю, і продавати додаткові продукти за кордон – це зовсім інша філософія
Андрій Дикун
Для рослинництва повернути спецрежим неможливо, але для виноградарства, садівництва, цукрової галузі це потрібно зробити, тому що Україна їх просто втратить, вважає голова Всеукраїнської аграрної ради Андрій Дикун.
«Якщо ми бачимо країну, яка буде виробляти сировину для всього світу – це одна філософія. А якщо ми бачимо країну, яка окрім сировини, буде виробляти продукти з доданою вартістю, і продавати додаткові продукти за кордон – це зовсім інша філософія: це створені нові заводи, це сотні тисяч робочих місць, це додаткові податки і надходження у бюджет. Тому я, все ж таки, більше б сфокусувався на тих галузях, які створюють додану вартість, і в першу чергу підтримав їх», – каже він.
Уряд збільшує підтримку аграріїв у 20 разів – міністр Кутовий
Відновлення оподаткування для селян в уряді хочуть замінити прямою підтримкою господарств – але тільки тих, хто обробляє до 500 гектарів землі, пояснює заступник голови аграрного комітету Верховної Ради Вадим Івченко. Але для того, щоб це було успішним, потрібно, аби урядовці сіли за стіл переговорів з малими сільгоспвиробниками і розробили зрозумілий для усіх сторін цього процесу механізм, вважає депутат.
Потрібно розділити великих товаровиробників, які отримують відшкодування ПДВ, від маленьких товаровиробників
Вадим Івченко
«Вже давно настав час, коли потрібно розділити великих товаровиробників, які отримують відшкодування ПДВ, від маленьких товаровиробників, – переконаний Івченко. – І особливо – розділити тваринництво від рослинництва, тобто тих, що займаються тваринництвом, овочівництвом, тепличників, садівників – від рослинників, які, по суті, заробляють надприбутки, які вирощують кукурудзу, сою, соняшники. Це потрібно вже давно було зробити».
Тому, на його думку, аграрії виходять на протести проти реформи, яку вони не розуміють – і саме уряд має роз’яснити людям, що їх чекає.
«Уряд же взяв зобов’язання перед Міжнародним валютним фондом, і ми знаємо, що ще в минулому році частину госпітального режиму оподаткування забрали змінами до податкового кодексу. І цього року автоматично забирають 100%. Тому саме робота виконавчої гілки влади із роз’яснення і робота з асоціаціями має сьогодні бути першочерговою, щоб запобігти суцільним потужним страйкам по всій Україні», – каже Вадим Івченко.
До 500 гектарів має переважна більшість аграріїв, тому на них і зосереджена урядова підтримка, але це не означає, що «середнячки» залишаються без уваги, зазначає міністр аграрної політики та продовольства Тарас Кутовий.
У цьому бюджеті передбачено 5 з половиною мільярдів. І це дуже суттєве збільшення у порівнянні з попереднім роком
Тарас Кутовий
«У цьому бюджеті передбачено 5 з половиною мільярдів, це новела. І це дуже суттєве збільшення у порівнянні з попереднім роком: якщо говорити про цифри, то це збільшення не в два і не в три рази, це збільшення у 20 разів підтримки аграріїв», – каже він.
За словами міністра, передбачена так звана «підтримка на один гектар», коли безпосередньо будуть підтримуватись ті, хто займається тваринництвом, займається нішевими культурами або купує українську техніку, підтримуючи національне виробництво.
«З першого січня все аграрне виробництво держави переводиться на загальну систему оподаткування, і повністю скасовується спеціальний режим ПДВ. Дехто плутається і називає систему оподаткування, яка існувала в Україні до першого січня 2015 року, пільговою, але вона пільговою ніколи не була. Просто сам інструментарій, який було відпрацьовано у 1998-му, був настільки успішним, що після випробувального терміну у п’ять років, було вирішено продовжити його роботу на багато років уперед», – говорить політик.
На думку Скоцика, нововведення викличе подальше скорочення виробництва, закриття підприємств, девальвацію національної валюти – і як наслідок, зменшення купівельної спроможності українців.
На початку вересня президент Петро Порошенко закликав Верховну Раду до відкриття ринку землі, оскільки нинішня ситуація – чинний мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення – стримує інвестиції в аграрну галузь.
Віталій Скоцик, тим часом, каже, що до завершення земельної реформи, розпочатої ще у 1990-му році, скасовувати мораторій не можна.
В українців крадуть землю, так як украли промисловість у 90-х роках
Віталій Скоцик
«Якщо ж ми просто відкриємо ринок землі у країні, де земельний кадастр не наповнений, де з 17 інструментів, які регулюють обіг земель сільськогосподарського призначення у світі, працює тільки 2, ми, власне, робимо те, що відпускаємо свійську корову до дикого лісу. Тобто в українців крадуть землю, так як украли промисловість у 90-х роках», – зауважує він.
Якщо ми бачимо країну, яка окрім сировини, буде виробляти продукти з доданою вартістю, і продавати додаткові продукти за кордон – це зовсім інша філософія
Андрій Дикун
Для рослинництва повернути спецрежим неможливо, але для виноградарства, садівництва, цукрової галузі це потрібно зробити, тому що Україна їх просто втратить, вважає голова Всеукраїнської аграрної ради Андрій Дикун.
«Якщо ми бачимо країну, яка буде виробляти сировину для всього світу – це одна філософія. А якщо ми бачимо країну, яка окрім сировини, буде виробляти продукти з доданою вартістю, і продавати додаткові продукти за кордон – це зовсім інша філософія: це створені нові заводи, це сотні тисяч робочих місць, це додаткові податки і надходження у бюджет. Тому я, все ж таки, більше б сфокусувався на тих галузях, які створюють додану вартість, і в першу чергу підтримав їх», – каже він.
Уряд збільшує підтримку аграріїв у 20 разів – міністр Кутовий
Відновлення оподаткування для селян в уряді хочуть замінити прямою підтримкою господарств – але тільки тих, хто обробляє до 500 гектарів землі, пояснює заступник голови аграрного комітету Верховної Ради Вадим Івченко. Але для того, щоб це було успішним, потрібно, аби урядовці сіли за стіл переговорів з малими сільгоспвиробниками і розробили зрозумілий для усіх сторін цього процесу механізм, вважає депутат.
Потрібно розділити великих товаровиробників, які отримують відшкодування ПДВ, від маленьких товаровиробників
Вадим Івченко
«Вже давно настав час, коли потрібно розділити великих товаровиробників, які отримують відшкодування ПДВ, від маленьких товаровиробників, – переконаний Івченко. – І особливо – розділити тваринництво від рослинництва, тобто тих, що займаються тваринництвом, овочівництвом, тепличників, садівників – від рослинників, які, по суті, заробляють надприбутки, які вирощують кукурудзу, сою, соняшники. Це потрібно вже давно було зробити».
Тому, на його думку, аграрії виходять на протести проти реформи, яку вони не розуміють – і саме уряд має роз’яснити людям, що їх чекає.
«Уряд же взяв зобов’язання перед Міжнародним валютним фондом, і ми знаємо, що ще в минулому році частину госпітального режиму оподаткування забрали змінами до податкового кодексу. І цього року автоматично забирають 100%. Тому саме робота виконавчої гілки влади із роз’яснення і робота з асоціаціями має сьогодні бути першочерговою, щоб запобігти суцільним потужним страйкам по всій Україні», – каже Вадим Івченко.
До 500 гектарів має переважна більшість аграріїв, тому на них і зосереджена урядова підтримка, але це не означає, що «середнячки» залишаються без уваги, зазначає міністр аграрної політики та продовольства Тарас Кутовий.
У цьому бюджеті передбачено 5 з половиною мільярдів. І це дуже суттєве збільшення у порівнянні з попереднім роком
Тарас Кутовий
«У цьому бюджеті передбачено 5 з половиною мільярдів, це новела. І це дуже суттєве збільшення у порівнянні з попереднім роком: якщо говорити про цифри, то це збільшення не в два і не в три рази, це збільшення у 20 разів підтримки аграріїв», – каже він.
За словами міністра, передбачена так звана «підтримка на один гектар», коли безпосередньо будуть підтримуватись ті, хто займається тваринництвом, займається нішевими культурами або купує українську техніку, підтримуючи національне виробництво.
Чи готова Україна продавати землю?
Між тим, мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення продовжують щороку, тобто теперішній буде чинним ще три місяці. Механізму, як впроваджувати ринок землі, наразі немає, каже економіст Андрій Дикун. І за його даними, жодна із фракцій у парламенті не мають узгодженого наміру цей мораторій з наступного року скасовувати. Депутат Вадим Івченко зазначає, що фракція «Батьківщина», у яку він входить, пропонує залишити чинною заборону на продаж землі до 2020 року, однак він не певен, що у парламенті буде для цього 226 голосів.
А міністр агрополітики Тарас Кутовий, у свою чергу, закликає до широкого громадського і парламентського обговорення цього питання.
«Базова позиція, яку я вважаю за правильну – це право оренди землі, коли земля залишається у власника паю, ця людина отримує пайові платежі, земля нікуди не зникає, але інвестор має певні гарантії. Право продажу. І банківська застава», – каже урядовець.
Водночас, економіст Борис Кушнірук вважає, що збереження заборони на продаж сільськогосподарських земель вигідне, насамперед, олігархам. Тому й сам нинішній мітинг він пов’язує з відстоюванням чиїхось бізнес-інтересів.
Від того, що буде впроваджено обіг землі, виграють якраз малі і середні господарства
Борис Кушнірук
«Від того, що буде впроваджено обіг землі, виграють якраз малі і середні господарства. Якщо йдеться про садівництво, якщо йдеться про органічне землеробство, то їм часто-густо потрібно залучити кредити довгострокові, а це можливо лише за умови застави, а заставити немає чого – землі немає в заставі», – каже він.
Цивілізований ринок землі Україні потрібен, тому що де-факто і зараз відбувається так звана купівля-продаж, і той, хто хоче, отримує за паї величезні ділянки, каже голова Комітету економістів України Андрій Новак.
Не можна запроваджувати цей ринок, бо у цьому випадку більшість селян не зможуть взяти у цьому ринку повноцінної участі
Андрій Новак
«І друге питання – це термін запровадження цивілізованого ринку землі, – зауважує він. – Я вважаю, що зараз, коли в Україні переважно низький рівень доходів, особливо у сільській місцевості, я вважаю, не можна запроваджувати цей ринок, бо у цьому випадку більшість селян не зможуть взяти у цьому ринку повноцінної участі».
На думку Новака, перед цим також потрібно, аби в Україні був кадастр земель із класифікацією їх якості, потрібно зробити чітке розмежування між ділянками та їх оцінку – український чорнозем не може коштувати дешевше, ніж земля у Франції чи Німеччині. Інакше, каже економіст, українську землю скупить хто завгодно, але не українські селяни.
http://www.radiosvoboda.org/a/28030672.html
Как распадаются и возобновляются ельники, погибшие от короеда-типографа, в которых не проводились санрубки
В 2012-2016 годах в Московской области на больших площадях (10-12 тысяч гектаров в год) проводились сплошные санитарные рубки в ельниках, погибших от короеда-типографа. В результате этого основные площади погибших насаждений были расчищены; однако, остались немало и таких участков, где санитарные рубки пока не проводились (оценочно - до нескольких десятков тысяч гектаров леса разной степени поврежденности по всей области). Сейчас важно решить, что с этими участками делать дальше - а для этого необходимо понимать, как они будут распадаться естественным образом, без санитарных рубок, и как на их месте будет возобновляться новый лес.
Лесов, погибших от короеда-типографа в прошлые десятилетия, в Подмосковье немного, но все-таки они есть - например, в границах заповедных лесных участков, система которых была создана в Московской области почти сорок лет назад именно с целью изучения естественного развития лесных экосистем при отсутствии лесохозяйственной деятельности. Леса, погибшие от короеда-типографа в 2010-2013 г.г., не затронутые санитарными рубками и сейчас подошедшие к стадии естественного распада, найти не трудно. Те и другие вместе взятые позволяют увидеть, как происходит естественный распад короедников, когда и какой лес возобновляется естественным образом на их месте.
В качестве примера приведем два участка, на которых старый еловый древостой погиб в результате массового размножения короеда-типографа, и на которых в силу разных причин никакие санитарные рубки не проводились. Один из них находится в квартале 109 Хлюпинского участкового лесничества - здесь ограничений на санрубки нет, но площади погибших насаждений вокруг были слишком большими, чтобы провести санрубки везде. Второй находится в квартале 27 Звенигородского участкового лесничества, на территории заповедного лесного участка - здесь санрубка не проводилась в силу установленного режима.
В квартале 109 Хлюпинского участкового лесничества гибель ельника от короеда-типографа произошла в 2011-2015 г.г., то есть 4-5 лет назад; усыхание части оставшихся деревьев ели происходило и в последующие годы, вплоть до настоящего времени. Сейчас основная часть погибших в 2011-2012 г.г. деревьев ели уже вывалилась. Участок практически непроходим из-за большого количества наваленных друг на друга мертвых стволов и торчащих во все стороны сучьев, а также обильной поросли рябины, лещины, черемухи и других крупных кустарников, и довольно обильного подроста березы, осины, ели, дуба. Подроста ели и широколиственных пород (главным образом дуба) вполне достаточно, чтобы к возрасту спелости сформировать сомкнутое хвойно-широколиственное насаждение. Вот так выглядит этот участок сейчас:
Угол этого участка и примыкающие сплошные санрубки, на которых проведено искусственное лесовосстановление с последующим агротехническим уходом за культурами:
В квартале 27 Звенигородского участкового лесничества гибель ельника от короеда-типографа произошла в 1999-2000 г.г., то есть 16-17 лет назад; усыхание части оставшихся деревьев ели происходило и в последующие годы. Деревья ели, погибшие в 1999-2000 г.г., вывалились полностью, и сейчас представляют собой валеж разных степеней разложения; часть деревьев, погибших в последующие годы, пока стоит. Участок пока совершенно не пригоден для прогулок по лесу из-за завалов мертвой древесины, но все-таки гораздо более проходим, чем предыдущий (основная часть сучьев уже сгнила, стволы осели, подлесок и подрост естественным образом изредились). Молодой древостой состоит в основном из рябины, но подроста ели разной величины вполне достаточно, чтобы в будущем сформировать сомкнутый преимущественно еловый или елово-широколиственный древостой (дуба на этом участке существенно меньше, чем на предыдущем - видимо, из-за отсутствия близких источников желудей).
Вот так выглядит этот участок сейчас:
Листья рябины сейчас практически полностью опали, поэтому многие участки выглядят сверху голыми - на самом деле, они покрыты практически сомкнутым рябиновым пологом высотой до 8-10 метров:
Таким образом, уже на четвертый-пятый год после усыхания старый еловый древостой практически полностью распадается, при этом завалы мертвой древесины оказываются в основном перекрыты порослью быстрорастущих лиственных деревьев и крупных кустарников. В молодом древостое, по крайней мере на богатых тяжелых почвах западного Подмосковья, преобладает рябина, но в целом этот молодой древостой очень разнообразен по составу, и включает в себя как подрост пионерных пород - березы, осины, так и подрост ели и дуба. Последнего вполне достаточно, чтобы при естественном развитии молодого древостоя со временем сформировался елово-широколиственный лес; в будущем этот процесс, где уместно, можно искусственно ускорить рубками ухода. Пожароопасность такого древостоя сравнительно невелика благодаря обилию лиственной поросли, притеняющей валеж и обеспечивающей его влажность в течение большей части пожароопасного сезона.
Для прогулок и отдыха такой лес, формирующийся в первые два десятилетия после гибели ельника от короеда-типографа, разумеется, совсем не пригоден - он больше напоминает полосу препятствий, чем место для гуляния. Но сучья упавших мертвых елей (сильнее всего препятствующие движению по распавшемуся короеднику) постепенно отгнивают, и к 16-17 годам после усыхания их почти не остается. Крупные валежины также постепенно оседают, и исходя из их нынешнего состояния (через 16-17 лет после усыхания), и из обычной скорости разложения крупного валежа в хвойно-широколиственных лесах, можно предположить, что к 25 годам они в основном превратятся в древесную труху. Полог молодых деревьев и крупных кустарников еще раньше изредится до такой степени, что лес станет вполне проходимым.
При этом участки такого леса вполне способны выполнять важнейшие природоохранные и средообразующие функции, обеспечивать ценные места обитания и размножения для большого количества видов живых организмов, служить им убежищами даже в часто посещаемых людьми лесах.
С каждым годом, прошедшим после гибели старого древостоя, проведение сплошной санрубки и комплекса лесовосстановительных мероприятий обходится все дороже и дороже. Связано это со многими причинами: во-первых, разбирать распадающийся древостой труднее и опаснее, чем свежеусохший; во-вторых, практически никакая часть затрат уже не будет компенсироваться стоимостью заготовленной древесины; в-третьих, расчищать почву для лесовосстановления придется уже не только от мертвой древесины и порубочных остатков, но и от обильной поросли лиственных деревьев и кустарников; в-четвертых, поросль эта будет быстрее возобновляться, в результате чего потребуется более частый и интенсивный уход за молодым лесом.
Разумеется, с точки зрения древесной продуктивности участки леса, оставленные на естественный распад и возобновление, окажутся на какое-то время потерянными - хозяйственно ценные насаждения на них сформируются со значительной задержкой по сравнению с их формированием при интенсивном лесовыращивании. Но в Московской области за последние несколько лет созданы огромные площади лесных культур и появились огромные площади молодняков естественного происхождения - и те, и другие требуют интенсивного ухода, пик потребности в котором придется на следующие несколько лет. Если этого ухода не обеспечить, результаты искусственного лесовосстановления за последние несколько лет могут быть полностью утрачены. Поэтому в условиях острой бюджетной недостаточности, когда денег заведомо не хватит на всё, правильнее сосредоточить усилия на уходе за лесными культурами и хозяйственно ценными молодняками, а оставшиеся короедники, где распад старого древостоя и возобновление нового происходит естественным образом, пока оставить на произвол судьбы.
Кроме того, не стоит забывать, что короед в Подмосковье никуда не делся, и в 2016 году начался новый подъем его численности. Этому в большой мере способствовало долгое и теплое лето, а также значительное повреждение лесов июльским ураганом, обеспечившим короеду богатую кормовую базу. С большой вероятностью, рост численности короеда продолжится и в следующем году - в этих условиях правильнее будет сосредоточить усилия на максимально быстрой ликвидации новых очагов короеда-типографа, чем на расчистке старых, уже не представляющих серьезной угрозы для окружающих лесов.
Лесов, погибших от короеда-типографа в прошлые десятилетия, в Подмосковье немного, но все-таки они есть - например, в границах заповедных лесных участков, система которых была создана в Московской области почти сорок лет назад именно с целью изучения естественного развития лесных экосистем при отсутствии лесохозяйственной деятельности. Леса, погибшие от короеда-типографа в 2010-2013 г.г., не затронутые санитарными рубками и сейчас подошедшие к стадии естественного распада, найти не трудно. Те и другие вместе взятые позволяют увидеть, как происходит естественный распад короедников, когда и какой лес возобновляется естественным образом на их месте.
В качестве примера приведем два участка, на которых старый еловый древостой погиб в результате массового размножения короеда-типографа, и на которых в силу разных причин никакие санитарные рубки не проводились. Один из них находится в квартале 109 Хлюпинского участкового лесничества - здесь ограничений на санрубки нет, но площади погибших насаждений вокруг были слишком большими, чтобы провести санрубки везде. Второй находится в квартале 27 Звенигородского участкового лесничества, на территории заповедного лесного участка - здесь санрубка не проводилась в силу установленного режима.
В квартале 109 Хлюпинского участкового лесничества гибель ельника от короеда-типографа произошла в 2011-2015 г.г., то есть 4-5 лет назад; усыхание части оставшихся деревьев ели происходило и в последующие годы, вплоть до настоящего времени. Сейчас основная часть погибших в 2011-2012 г.г. деревьев ели уже вывалилась. Участок практически непроходим из-за большого количества наваленных друг на друга мертвых стволов и торчащих во все стороны сучьев, а также обильной поросли рябины, лещины, черемухи и других крупных кустарников, и довольно обильного подроста березы, осины, ели, дуба. Подроста ели и широколиственных пород (главным образом дуба) вполне достаточно, чтобы к возрасту спелости сформировать сомкнутое хвойно-широколиственное насаждение. Вот так выглядит этот участок сейчас:
Угол этого участка и примыкающие сплошные санрубки, на которых проведено искусственное лесовосстановление с последующим агротехническим уходом за культурами:
В квартале 27 Звенигородского участкового лесничества гибель ельника от короеда-типографа произошла в 1999-2000 г.г., то есть 16-17 лет назад; усыхание части оставшихся деревьев ели происходило и в последующие годы. Деревья ели, погибшие в 1999-2000 г.г., вывалились полностью, и сейчас представляют собой валеж разных степеней разложения; часть деревьев, погибших в последующие годы, пока стоит. Участок пока совершенно не пригоден для прогулок по лесу из-за завалов мертвой древесины, но все-таки гораздо более проходим, чем предыдущий (основная часть сучьев уже сгнила, стволы осели, подлесок и подрост естественным образом изредились). Молодой древостой состоит в основном из рябины, но подроста ели разной величины вполне достаточно, чтобы в будущем сформировать сомкнутый преимущественно еловый или елово-широколиственный древостой (дуба на этом участке существенно меньше, чем на предыдущем - видимо, из-за отсутствия близких источников желудей).
Вот так выглядит этот участок сейчас:
Листья рябины сейчас практически полностью опали, поэтому многие участки выглядят сверху голыми - на самом деле, они покрыты практически сомкнутым рябиновым пологом высотой до 8-10 метров:
Таким образом, уже на четвертый-пятый год после усыхания старый еловый древостой практически полностью распадается, при этом завалы мертвой древесины оказываются в основном перекрыты порослью быстрорастущих лиственных деревьев и крупных кустарников. В молодом древостое, по крайней мере на богатых тяжелых почвах западного Подмосковья, преобладает рябина, но в целом этот молодой древостой очень разнообразен по составу, и включает в себя как подрост пионерных пород - березы, осины, так и подрост ели и дуба. Последнего вполне достаточно, чтобы при естественном развитии молодого древостоя со временем сформировался елово-широколиственный лес; в будущем этот процесс, где уместно, можно искусственно ускорить рубками ухода. Пожароопасность такого древостоя сравнительно невелика благодаря обилию лиственной поросли, притеняющей валеж и обеспечивающей его влажность в течение большей части пожароопасного сезона.
Для прогулок и отдыха такой лес, формирующийся в первые два десятилетия после гибели ельника от короеда-типографа, разумеется, совсем не пригоден - он больше напоминает полосу препятствий, чем место для гуляния. Но сучья упавших мертвых елей (сильнее всего препятствующие движению по распавшемуся короеднику) постепенно отгнивают, и к 16-17 годам после усыхания их почти не остается. Крупные валежины также постепенно оседают, и исходя из их нынешнего состояния (через 16-17 лет после усыхания), и из обычной скорости разложения крупного валежа в хвойно-широколиственных лесах, можно предположить, что к 25 годам они в основном превратятся в древесную труху. Полог молодых деревьев и крупных кустарников еще раньше изредится до такой степени, что лес станет вполне проходимым.
При этом участки такого леса вполне способны выполнять важнейшие природоохранные и средообразующие функции, обеспечивать ценные места обитания и размножения для большого количества видов живых организмов, служить им убежищами даже в часто посещаемых людьми лесах.
С каждым годом, прошедшим после гибели старого древостоя, проведение сплошной санрубки и комплекса лесовосстановительных мероприятий обходится все дороже и дороже. Связано это со многими причинами: во-первых, разбирать распадающийся древостой труднее и опаснее, чем свежеусохший; во-вторых, практически никакая часть затрат уже не будет компенсироваться стоимостью заготовленной древесины; в-третьих, расчищать почву для лесовосстановления придется уже не только от мертвой древесины и порубочных остатков, но и от обильной поросли лиственных деревьев и кустарников; в-четвертых, поросль эта будет быстрее возобновляться, в результате чего потребуется более частый и интенсивный уход за молодым лесом.
Разумеется, с точки зрения древесной продуктивности участки леса, оставленные на естественный распад и возобновление, окажутся на какое-то время потерянными - хозяйственно ценные насаждения на них сформируются со значительной задержкой по сравнению с их формированием при интенсивном лесовыращивании. Но в Московской области за последние несколько лет созданы огромные площади лесных культур и появились огромные площади молодняков естественного происхождения - и те, и другие требуют интенсивного ухода, пик потребности в котором придется на следующие несколько лет. Если этого ухода не обеспечить, результаты искусственного лесовосстановления за последние несколько лет могут быть полностью утрачены. Поэтому в условиях острой бюджетной недостаточности, когда денег заведомо не хватит на всё, правильнее сосредоточить усилия на уходе за лесными культурами и хозяйственно ценными молодняками, а оставшиеся короедники, где распад старого древостоя и возобновление нового происходит естественным образом, пока оставить на произвол судьбы.
Кроме того, не стоит забывать, что короед в Подмосковье никуда не делся, и в 2016 году начался новый подъем его численности. Этому в большой мере способствовало долгое и теплое лето, а также значительное повреждение лесов июльским ураганом, обеспечившим короеду богатую кормовую базу. С большой вероятностью, рост численности короеда продолжится и в следующем году - в этих условиях правильнее будет сосредоточить усилия на максимально быстрой ликвидации новых очагов короеда-типографа, чем на расчистке старых, уже не представляющих серьезной угрозы для окружающих лесов.
Сезон полевых работ по лесопатологическому обследованию белгородских лесов завершен
В 2016 году специалисты филиала «Рослесозащита» «Центр защиты леса Воронежской области» совместно с сотрудниками подведомственных учреждений управления лесами области завершили сезон полевых работ по лесопатологическому обследованию, лесопатологической таксации и мониторингу насаждений лесного фонда Российской Федерации на территории Белгородской области.
Запланированные полевые работы выполнены в соответствии с заключенными договорами между ОГСАУ «Лесопожарный центр», ОГАУ «лесхозы», арендаторами лесных участков и филиалом ФБУ «Рослесозащита»-«Центра защиты леса Воронежской области».
По состоянию на 30 сентября 2016 года специалистами «Цента защиты леса Воронежской области» переданы для рассмотрения и утверждения отчеты лесопатологического обследования, материалы лесопатологической таксации насаждений.
Общий объем проведенного обследования несколько превысил запланированные объемы. Так, на площади ряда участков для обоснованного назначения санитарно-оздоровительных мероприятий (куртинный и единичный вывал деревьев, проведение выборочных санитарных рубок) потребовалось в срочном порядке организовать лесопатологическое обследование. Указанные мероприятия по лесопатологическому обследованию в оперативном порядке проведены на площади 457 га за счет собственных средств ОГСАУ «Лесопожарный центр».
По состоянию на 30 сентября 2016 года в границах лесного фонда РФ на территории Белгородской области проведено лесопатологическое обследование на площади 7381,5 га, в том числе на участках, преданных в аренду, – 2199,4 гаспециалистами филиала ФБУ «Рослесозащита»-«Центр защиты Воронежской области». На основании предоставленных материалов лесничествами определены необходимые объемы лесозащитных работ на 2017 года. Специалисты лесхозов Белгородской области под контролем и при содействии лесничеств завершили отводы площадей для санитарно-оздоровительных мероприятий.
17:22, 04.10.2016
В Украине увеличили штрафы за загрязнение лесов
Рада приняла в первом чтении закон об увеличении штрафов за загрязнение лесов
Верховная Рада намерена ужесточить ответственность за уничтожение среды пребывания, произрастания редких видов животного и растительного мира, и увеличить размеры штрафов за введение в эксплуатацию производственных объектов, не имеющих оборудования, предотвращающего вредное воздействие на леса. Об этом пишет Интерфакс-Украина.
За законопроект №2604 "О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины (относительно имплементации европейских экологических норм об охране среды редких видов животных и растений)" в первом чтении во вторник проголосовали 264 народных депутата.
В частности, законопроектом предлагается увеличить штрафы за введение в эксплуатацию новых и реконструированных предприятий, цехов, агрегатов, транспортных путей, магистральных трубопроводов, коммунальных и других объектов, имеющих оборудования, предотвращающего вредное влияние на состояние и восстановление лесов.
За введение в эксплуатацию таких объектов для должностных лиц предусматривается штраф в раз мере 15-35 необлагаемых минимумов доходов граждан (сейчас 3-7 необлагаемых минимумов). За засорение лесов отходами предлагается штраф для граждан в раз мере 25-50, для должностных лиц - 50-100 необлагаемых минимумов доходов граждан (сейчас 5-10 и 10-20 соответственно).
Верховная Рада намерена ужесточить ответственность за уничтожение среды пребывания, произрастания редких видов животного и растительного мира, и увеличить размеры штрафов за введение в эксплуатацию производственных объектов, не имеющих оборудования, предотвращающего вредное воздействие на леса. Об этом пишет Интерфакс-Украина.
За законопроект №2604 "О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины (относительно имплементации европейских экологических норм об охране среды редких видов животных и растений)" в первом чтении во вторник проголосовали 264 народных депутата.
В частности, законопроектом предлагается увеличить штрафы за введение в эксплуатацию новых и реконструированных предприятий, цехов, агрегатов, транспортных путей, магистральных трубопроводов, коммунальных и других объектов, имеющих оборудования, предотвращающего вредное влияние на состояние и восстановление лесов.
За введение в эксплуатацию таких объектов для должностных лиц предусматривается штраф в раз мере 15-35 необлагаемых минимумов доходов граждан (сейчас 3-7 необлагаемых минимумов). За засорение лесов отходами предлагается штраф для граждан в раз мере 25-50, для должностных лиц - 50-100 необлагаемых минимумов доходов граждан (сейчас 5-10 и 10-20 соответственно).
22:59
04.10.2016
04.10.2016
Поправки в Лесной кодекс направлены на совершенствование защиты лесов от вредных организмов
4 Октября 2016
Принятый 30 декабря 2015 года Федеральный закон № 455-ФЗ «О внесении изменений в Лесной кодекс Российской Федерации в части совершенствования регулирования защиты лесов от вредных организмов» вступил в силу 1 октября.
Вступление в силу этого закона является крупным шагом в совершенствовании правовых механизмов регулирования защиты лесов Российской Федерации от неблагоприятных воздействий. Теперь в Лесном кодексе появилась отдельная глава, посвященная вопросам защиты лесов от вредных организмов. Значительно расширены и уточнены статьи о санитарной безопасности в лесах и основных лесозащитных мероприятиях. Сокращены сроки проведения санитарно-оздоровительных мероприятий, повышена ответственность за их проведение. Особое внимание уделено предупреждению гибели лесов, профилактическим мероприятиям, чего не было в предыдущих законодательных актах. Эти и другие новеллы лесного законодательства потребовали переработки большого количества подзаконных актов. К 1 октября было подготовлено 10 новых документов и внесены изменения в 5 других. Среди них новые Правила санитарной безопасности в лесах, Порядок проведения лесопатологических обследований и другие.
Главными новациями Правил ликвидации очагов вредных организмов стали: расширение спектра средств и способов проведения мероприятий по уничтожению и подавлению численности вредных организмов и установление обязательного требования контроля проведения обработок насаждений со стороны органов исполнительной власти субъектов Российской Федерации.
Подготовлен и утвержден Порядок проведения лесопатологических обследований, который устанавливает обязательную для всех форму акта лесопатологического обследования. Согласно принятым изменениям в Лесном кодексе, акты должны быть опубликованы на сайтах управлений лесным хозяйством субъектов Российской Федерации после каждого лесопатологического обследования. Акт будет содержать не только информацию о проведенном обследовании, но и планируемые лесозащитные мероприятия.
- В настоящее время мы формирует реестр сайтов управлений лесным хозяйством субъектов РФ. В каждом филиале ФБУ «Рослесозащита» назначены ответственные лица, в задачи которых входит мониторинг опубликованных актов. Вся собранная нами информация по актам будет направляться в департаменты лесного хозяйства по федеральным округам. Несоответствие информации о планируемых лесозащитных мероприятиях с данными государственного лесопатологического мониторинга, возможно, станет поводом для проверки результатов проведенных лесопатологических обследований, - пояснил директор ФБУ «Рослесозащита» Евгений Трунов.
Вступление в силу 455 федерального закона направлено на усиление ответственности лесопользователей и всех граждан Российской Федерации по соблюдению правил санитарной безопасности в лесах, на организацию такой системы защиты лесов, которая позволила бы оперативно выявлять и качественно проводить мероприятия, способствующие снижению экологического и экономического ущерба от воздействия на леса всех неблагоприятных факторов, на сокращение сроков проведения всех лесозащитных работ и, в первую очередь, санитарных рубок.
Короткая ссылка на новость: http://forest.ru/~kjSNq
04 жовтня 2016
Парламент ухвалив закони, з яких має початися реформа довкілля – міністр екології
04.10.2016, 17:28
Остап Семерак
Вітаю всю природоохоронну спільноту і паралельно дякую кожному народному депутатові, профільному Комітетові Верховної Ради, працівникам міністерства й апаратові ВРУ за сьогоднішню, 4 жовтня, роботу в парламенті.
Особлива подяку голові Верховної Ради Андрієві Парубію.
Ми змогли ухвалили надважливі закони "Про оцінку впливу на довкілля" (2009а-д) і "Про стратегічну екологічну оцінку" (3259). Робота над ними тривала близько двох років. Це закони, які не просто змінять підходи бізнесу у ставленні до навколишнього середовища, а перш за все – це правові механізми, які Україна має запровадити згідно зі своїми зобов'язаннями в рамках Угоди про асоціацію.
Ухвалення законопроектів цього року було одним із пріоритетів роботи нашого міністерства.
Читайте також: Маленька, але важлива перемога на шляху збереження українських лісів
Мені дуже приємно, що ми знайшли спільну мову з парламентом та громадськістю і підготували справді якісні документи. Це принципові закони, з яких повинна початися реформа охорони навколишнього середовища. Нарешті ми отримаємо нові механізм та стандарти, якими будуть оцінюватися різні види діяльності та ліквідують доволі багато корупційних схем, які існують, зокрема, у дозвільній системі.
Дякую ще раз усім причетним до сьогоднішньої мобілізації політичної волі в парламенті.
Читайте також: Новий цвинтар у Вишневому – із логотипом "Воля кабель". ФОТОФАКТ
Я вважаю, що сьогоднішній результат голосування свідчить про можливість працювати злагоджено й уряду, й коаліції , й узагалі Верховної Ради. За ці законопроекти голосували не тільки члени коаліції, але й інші фракції. Я був на засіданні кожної фракції. У результаті була знайдена спільна позиція. Тому тішить сьогоднішній позитивний результат! Із чим іще раз вітаю всю природоохоронну спільноту і, зрештою, всіх українців, тому що ми живемо у спільному середовищі.
Остап СЕМЕРАК
Вітаю всю природоохоронну спільноту і паралельно дякую кожному народному депутатові, профільному Комітетові Верховної Ради, працівникам міністерства й апаратові ВРУ за сьогоднішню, 4 жовтня, роботу в парламенті.
Особлива подяку голові Верховної Ради Андрієві Парубію.
Ми змогли ухвалили надважливі закони "Про оцінку впливу на довкілля" (2009а-д) і "Про стратегічну екологічну оцінку" (3259). Робота над ними тривала близько двох років. Це закони, які не просто змінять підходи бізнесу у ставленні до навколишнього середовища, а перш за все – це правові механізми, які Україна має запровадити згідно зі своїми зобов'язаннями в рамках Угоди про асоціацію.
Ухвалення законопроектів цього року було одним із пріоритетів роботи нашого міністерства.
Читайте також: Маленька, але важлива перемога на шляху збереження українських лісів
Мені дуже приємно, що ми знайшли спільну мову з парламентом та громадськістю і підготували справді якісні документи. Це принципові закони, з яких повинна початися реформа охорони навколишнього середовища. Нарешті ми отримаємо нові механізм та стандарти, якими будуть оцінюватися різні види діяльності та ліквідують доволі багато корупційних схем, які існують, зокрема, у дозвільній системі.
Дякую ще раз усім причетним до сьогоднішньої мобілізації політичної волі в парламенті.
Читайте також: Новий цвинтар у Вишневому – із логотипом "Воля кабель". ФОТОФАКТ
Я вважаю, що сьогоднішній результат голосування свідчить про можливість працювати злагоджено й уряду, й коаліції , й узагалі Верховної Ради. За ці законопроекти голосували не тільки члени коаліції, але й інші фракції. Я був на засіданні кожної фракції. У результаті була знайдена спільна позиція. Тому тішить сьогоднішній позитивний результат! Із чим іще раз вітаю всю природоохоронну спільноту і, зрештою, всіх українців, тому що ми живемо у спільному середовищі.
Остап СЕМЕРАК
На Тернопільщині селянам привозять воду пожежними автомобілями
У більшості районів Тернопільщини дефіцит питної води. Через літню засуху у селах Заліщицького, Борщівського, Чортківського районів зникають річки і криниці. Відтак екологи сподіваються, що від масового зневоднення Тернопільщину врятують осінні дощі.
Проблему питної води найбільше відчувають жителі південних районів області. Однак цього літа криниці почали зникати навіть у північних районах. У деяких населених пунктах краю проблему вирішують за допомогою привозної води. Але це не може бути виходом із ситуації, – стверджують фахівці. Необхідно створювати централізоване водопостачання.
«На жаль, проблема дефіциту води загострюється у Тернопільській області. Особливо занепокоєння викликає зниження рівня води у великих річках, таких як Дністер. А серед причин – не лише погодні умови, а й вирубування лісів. Адже саме це призводить до зменшення опадів. Тому, на нашу думку, у районах області не можна допускати безсистемного вирубування лісів особливо у гірських районах. Навпаки треба думати про заліснення, поліпшення екологічного стану річок. Варто відзначити, що такі роботи вже розпочалися у Чортківському і Борщівському районах. А також, сподіваємося, що восени випаде достатня кількість опадів, і рівень води у річках підвищиться», – каже заступник начальника управління водних ресурсів області Ярослав Вівчарук.
А тим часом, у селах Борщівського району воду доставляють пожежними машинами. Часто вирішення цього питання лягає на плечі місцевих жителів.
«На жаль, проблема дефіциту води загострюється у Тернопільській області. Особливо занепокоєння викликає зниження рівня води у великих річках, таких як Дністер. А серед причин – не лише погодні умови, а й вирубування лісів. Адже саме це призводить до зменшення опадів. Тому, на нашу думку, у районах області не можна допускати безсистемного вирубування лісів особливо у гірських районах. Навпаки треба думати про заліснення, поліпшення екологічного стану річок. Варто відзначити, що такі роботи вже розпочалися у Чортківському і Борщівському районах. А також, сподіваємося, що восени випаде достатня кількість опадів, і рівень води у річках підвищиться», – каже заступник начальника управління водних ресурсів області Ярослав Вівчарук.
А тим часом, у селах Борщівського району воду доставляють пожежними машинами. Часто вирішення цього питання лягає на плечі місцевих жителів.
04/10/2016
