ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

02 листопада 2016

Закарпатські ліси потребують захисту від шкідників і всихання

У конференц-залі Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства відбулась нарада спеціалістів з лісозахисту.



У засіданні взяли участь головний спеціаліст відділу охорони і захисту та внутрішнього аудиту Закарпатського ОУЛМГ Мирон Рейпаші, інженер лісопатолог ДП «Львів лісозахист» Любов Щербак, начальник Закарпатського лісопатологічного пункту ДСЛЗП (Іванофранківськлісозахист) Василь Трикур, інженер-лісопатолог Олександр Гайченя та спеціалісти з лісозахисту лісових господарств, підпорядкованих ЗОУЛМГ.

Під час наради присутніми були розглянуті питання виконання планів санітарно-оздоровчих заходів за 9 місяців поточного року працівників лісозахисту та лісопатологічної служби, якість планування; підготовка і проведення щорічної інвентаризації осередків шкідників і хвороб лісу й визначення стану насаджень та прогнозування динаміки розвитку хвороб та шкідників лісу, а також підготовка до річного санітарного огляду, повідомила Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ.

Вчора, 23:00

Кіровоградські лісівники підбили підсумки діяльності за дев’ять місяців



КРОПИВНИЦЬКИЙ. 2 листопада. УНН-Центр. Вчора, 1 листопада, провела своє засідання Колегія обласного управління лісового та мисливського господарства. Лісівники обговорили підсумки господарсько-фінансової діяльності за дев’ять місяців року й розглянули ряд виробничих питань. Про це УНН-Центр повідомили у прес-службі Кіровоградського ОУЛМГ.

У доповіді першого заступника начальника управління наголошувалось на тому, що основні заплановані лісогосподарські заходи лісгоспи області виконали.

Лісові культури створені на площі 661,8 га, з них 222 га — нові ліси. Доповнення проведено на площі 884 га, у тому числі нові ліси 389 га. Догляд за культурами проведено на площі 7487 га, у тому числі за новими лісами — 3892 га.

Завдяки виконанню в повному обсязі профілактичних та попереджувальних протипожежних заходів у підвідомчих лісах пожеж не виникало.

За результатами перевірок обсяг незаконних рубок у лісах підпорядкованих підприємств становив 162 куб. м. Сума завданої шкоди — 740,4 тис. грн., відшкодовано 87,5 тис. грн. Рейдовими перевірками у мисливських угіддях виявлено 51 порушника правил полювання.

Під час засідання помічник лісничого Оникіївського лісництва Леонід Прилипко отримав Почесну грамоту Кабінету міністрів України. Цією відзнакою лісівника було нагороджено з нагоди Дня працівника лісу.

01 листопада 2016

Нові санітарні правила у лісах дозволять відстежувати вирубки дерев онлайн - Остап Семерак


Кабінет Міністрів ухвалив нову редакцію Санітарних правил у лісах України. У постанові враховано більшість пропозицій та зауважень, які були внесені Мінприроди. Про це повідомив Міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак.

Кабінет Міністрів ухвалив нову редакцію Санітарних правил у лісах України. У постанові враховано більшість пропозицій та зауважень, які були внесені Мінприроди. Про це повідомив Міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак.

Він нагадав, що Міністерство екології та природних ресурсів свого часу ініціювало створення міжвідомчої робочої групи з розробки нових Санітарних правил, до якої увійшли представники заінтересованих органів центральної виконавчої влади, наукових установ, громадських екологічних організацій а міжнародні експерти.

«Уряд сьогодні зробив ще один важливий крок для впорядкування проблем з вирубкою лісу. Цей документ є важливим для захисту лісу і установлення нових правил щодо вирубки дерев. Важливо, що із моменту ухвалення цього документу жодне рішення про проведення рубок не може бути прийняте без інформування громадськості. Інформація про планування, обґрунтування та обсяги санітарних рубок буде оприлюднюватися на сайтах органів місцевого самоврядування та відомств, яким підпорядковані ліси. Кожен громадянин зможе онлайн відслідковувати всю інформацію», - сказав Остап Семерак.

Він зазначив, що раніше Мінприроди зобов’язало всіх керівників ПЗФ оприлюднювати інформацію і зокрема, плани проведення санітарно-оздоровчих заходів.

«Прийняття цієї постанови є серйозним кроком до наведення ладу у всіх лісах України. Нові правила регламентують не лише проведення санітарних рубок у заповідниках, заказниках та нацпарках, навколо місць гніздування рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення хижих та інших птахів. Проведення суцільних санітарних рубок буде також суттєво обмежене в інших категоріях лісів. Винятком можуть бути хвороби лісу, стихійні явища. Але при цьому буде обов’язковим відновленням нових лісів на цих вирубках», - резюмував Остап Семерак.

Нові правила будуть поширюватися на всіх лісокористувачів та чітко регламентуватимуть вибіркові санітарні рубки. На сьогодні Держлісагентству підпорядковано близько 73% лісів і майже 27% - Мінприроди, Міноборони, а також органам місцевої влади.

Відбір дерев для санітарних рубок у межах природо-заповідного фонду проводитимуться за участю головного природознавця, а на території та об’єктах природно-заповідного за участі посадової особи відповідальної за охорону навколишнього природного середовища підприємств, у віданні яких перебувають такі території та об’єкти. На територіях природно-заповідного фонду залишатиметься неліквідна деревина обсягом не менше 30 куб. м на один гектар.

Нові правила заборонятимуть вирубування дуплястих, сухостійних, фаутних дерев, що дасть можливість забезпечити представників фауни природним укриттям.

ecosoft.in.ua

З Угодою про асоціацію з ЄС Україна потрапила до пастки

З Угодою про Асоціацію з ЄС Україна потрапила до пастки
Коли Голландія диктує нам умови щодо Угоди про асоціацію з ЄС, то хочеться спитати: що ця країна вирішує в геополітичному аспекті? За великим рахунком – нічого
Просто ми попали в пастку, і що б не виконували, постійно будуть якісь нові умови. Але не з Брюсселя, чи Берліна, для цього є такі країни як Голландія. І якщо змінювати Угоду про асоціацію, так як вони це пропонують - без перспективи членства і будь-яких гарантій, то краще Україні відмовитися від цих принизливих умов.
Я не хочу такої асоціації з ЄС, де ми їм відкриваємо ринки, а вони - вводять квоти на наші товари. Де ми віддаємо їм свій ліс, а вони нам везуть з нього меблі. Де ми потерпаємо від бідності, а вони пропонують нашим людям роботу по 12 годин, 6 днів на тиждень.
Я не маю бажання формувати стосунки з ЄС на таких умовах. Кажу це як політик, який друге скликання працює в Комітеті з питань євроінтеграції, і який підтримував Угоду про асоціацію з ЄС.
Я хочу думати про місце і роль України у світі, як держави з великою територією, населенням і ще більшим потенціалом для росту. Я хочу, щоб Україна могла за себе постояти і щоб з нею рахувалися на Європейському континенті. Але я не хочу, щоб мою країну принижували. І немає значення хто це робить - «старший брат», чи вихована і заможна «нова сім'я». Ми не є якесь бидло, щоб з нами так поводились. Це треба дати зрозуміти як першим, так і другим.

Народний депутат України

І заплодоносять кедри

Одне з найбільш довговічних дерев — кедр, який не дуже добре приживається на українських теренах, — посадив у міському парку імені Шевченка у Рівному садівник-експериментатор Олександр Побережний. У такий спосіб він на благодійних засадах зробив внесок в озеленення рідного міста.

Щоправда, із сотні прижилося лише шістдесят дерев корейської та сибірської порід. Через декілька років, як і вимагає технологія, кедри доведеться заново пересадити в інші підготовлені місця. Це, зокрема, має вплинути і на рясне плодоносіння. Утім, на перші кедрові горіхи відвідувачам парку доведеться добряче зачекати, бо ці дерева починають плодоносити з 20-річного віку. Зате потім цієї смакоти спробує не одне покоління.

Млинів Рівненської області.
Євген ЦИМБАЛЮК.





На знімку: висаджувати кедри в центральному парку Рівного Олександрові Побережному допомагали юні садівники, зокрема і його син.

Фото надане автором.

Санітарні правила в лісах України

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 26 жовтня 2016 р. N 756
Київ

Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 р. N 555 і від 12 травня 2007 р. N 724

Внести до постанов Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 р. N 555 "Про затвердження Санітарних правил в лісах України" (ЗП України, 1995 р., N 10, ст. 253; Офіційний вісник України, 2013 р., N 82, ст. 3041; 2016 р., N 26, ст. 1027) і від 12 травня 2007 р. N 724 "Про затвердження Правил поліпшення якісного складу лісів" (Офіційний вісник України, 2007 р., N 37, ст. 1478; 2012 р., N 1, ст. 21; 2013 р., N 82, ст. 3041; 2016 р., N 26, ст. 1027) зміни, що додаються.

Прем'єр-міністр України
В. ГРОЙСМАН
Інд. 75

ЗМІНИ,
що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 р. N 555 і від 12 травня 2007 р. N 724

1. Санітарні правила в лісах України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 р. N 555, викласти в такій редакції:
САНІТАРНІ ПРАВИЛА В ЛІСАХ УКРАЇНИ
1. Санітарні правила в лісах України - сукупність норм щодо здійснення заходів з поліпшення санітарного стану лісів та санітарних вимог, які встановлюються з метою охорони та захисту лісів під час ведення лісового господарства, використання лісових ресурсів та проведення робіт, не пов'язаних з веденням лісового господарства, підприємствами, установами, організаціями та громадянами.
2. Заходи з поліпшення санітарного стану лісів здійснюються власниками лісів, постійними лісокористувачами з метою оздоровлення насаджень у максимально стислі строки за умови недопущення негативного впливу на навколишнє природне середовище. Зазначені заходи є частиною комплексу профілактичних заходів, які здійснюються з метою збереження стійкості насаджень, запобігання розвитку патологічних процесів у лісі, зменшення шкоди, що завдається шкідниками, хворобами, ліквідації наслідків аварій та стихійного лиха.
3. Види, обсяги, строки, місце та особливості здійснення заходів з поліпшення санітарного стану лісів визначаються державними спеціалізованими лісозахисними підприємствами, органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами Держлісагентства, а також власниками лісів, постійними лісокористувачами на основі погоджених відповідно до вимог статті 291 Лісового кодексу України матеріалів лісовпорядкування, а також результатів оцінки санітарного стану лісових насаджень.
4. Для поліпшення санітарного стану лісів здійснюються такі заходи:
вибіркові санітарні рубки;
суцільні санітарні рубки;
ліквідація захаращеності;
профілактика виникнення та поширення осередків шкідників і хвороб лісу, боротьба з ними та захист заготовленої деревини від шкідників і хвороб лісу.
5. Заходи з поліпшення санітарного стану лісів здійснюються незалежно від віку насаджень у лісах усіх категорій.
Захист лісів на земельних ділянках зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення, здійснюються в порядку, встановленому Законом України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи"Лісовим кодексом України та іншими актами законодавства.
Строки та місця здійснення заходів з поліпшення санітарного стану лісів визначаються з урахуванням вимог статті 39 Закону України "Про тваринний світ".
Заходи з поліпшення санітарного стану лісів у межах природно-заповідного фонду здійснюються відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України", інших актів законодавства щодо збереження пралісів і старовікових насаджень та цих Правил.
Заходи з поліпшення санітарного стану лісів плануються і здійснюються на основі матеріалів лісовпорядкування, а також санітарних та лісопатологічних обстежень, а в межах природно-заповідного фонду - відповідно до вимог проектів організації територій та об'єктів природно-заповідного фонду та/або положень про них з урахуванням специфіки, ступеня та періоду пошкодження насаджень, біології деревних порід, шкідників та збудників хвороб лісу.
Складений власником лісів, постійним лісокористувачем перелік заходів з поліпшення санітарного стану лісів (додаток 1) погоджується державним спеціалізованим лісозахисним підприємством, органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим та відповідним територіальним органом Держлісагентства (у межах природно-заповідного фонду - погоджується також обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища).
Орган виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, відповідний територіальний орган Держлісагентства протягом одного робочого дня після погодження переліку заходів з поліпшення санітарного стану лісів інформує про це обласну, Київську та Севастопольську міські держадміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та забезпечує оприлюднення зазначеного переліку на своєму веб-сайті з метою інформування громадськості.
Для погодження переліку заходів з поліпшення санітарного стану лісів власники лісів, постійні лісокористувачі подають державному спеціалізованому лісозахисному підприємству, органу виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим та відповідному територіальному органу Держлісагентства (у межах природно-заповідного фонду - також обласним, Київській та Севастопольській міським держадміністраціям, а на території Автономної Республіки Крим - органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища) такі документи:
копії матеріалів лісовпорядкування;
копії матеріалів обліку лісових пожеж чи матеріалів обліку осередків шкідників і хвороб лісу, актів лісопатологічних обстежень насаджень;
копії повідомлень про появу ознак погіршення санітарного стану лісових насаджень (додаток 2).
У межах природно-заповідного фонду власники лісів, постійні лісокористувачі також подають державному спеціалізованому лісозахисному підприємству, органу виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим та відповідному територіальному органу Держлісагентства:
копії матеріалів проектів організації територій та об'єктів природно-заповідного фонду та/або положень про них, що регламентують здійснення заходів з поліпшення санітарного стану лісів на таких територіях чи об'єктах;
копія рішення науково-технічної ради установи природно-заповідного фонду про доцільність здійснення таких заходів.
У заповідних зонах біосферних заповідників, національних природних і регіональних ландшафтних парків, на території природних заповідників, пам'яток природи, заповідних урочищ забороняється проведення суцільних санітарних рубок, вирубування дуплястих, сухостійних, фаутних дерев та ліквідація захаращеності.
У зонах регульованої і стаціонарної рекреації національних природних парків, буферних зонах біосферних заповідників, загальнозоологічних, ботанічних, лісових, орнітологічних та ландшафтних заказниках забороняється проведення суцільних санітарних рубок.
Забороняється здійснення заходів з поліпшення санітарного стану лісів навколо місць гніздування хижих птахів, занесених до Червоної книги України (радіусом 500 метрів), та чорного лелеки (радіусом 1000 метрів), токовищ глухарів, тетеруків (радіусом 300 метрів).
У разі термінової необхідності за рішенням науково-технічної ради природного заповідника на території такого заповідника можуть здійснюватися заходи з поліпшення санітарного стану лісів, спрямовані на охорону природних комплексів, ліквідацію наслідків аварій та стихійного лиха, що не передбачені проектом організації території природного заповідника та охорони його природних комплексів.
6. Санітарні рубки призначаються в насадженнях, ушкоджених пожежами, шкідниками, хворобами лісу, внаслідок аварій та стихійного лиха, що викликають деградацію лісових деревостанів.
Насадження, пошкоджені верховою лісовою пожежею, відводяться під санітарну рубку після завершення її гасіння в максимально стислі строки.
Листяні насадження під санітарну рубку відводяться за наявності листя на деревах, крім ділянок лісу, пошкоджених внаслідок аварій та стихійного лиха.
Насадження, уражені омелою, кореневою губкою та осіннім опеньком, відводяться під санітарні рубки протягом року.
Призначення санітарних рубок здійснюється з урахуванням категорій стану дерев (додаток 3).
7. У насадженнях, пошкоджених внаслідок аварій та стихійного лиха, заходи з поліпшення санітарного стану лісів здійснюються позачергово.
8. Відбір дерев для санітарних рубок у межах природно-заповідного фонду проводиться за участю головного природознавця, а на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, для яких не створюються спеціальні адміністрації, - за участю посадової особи, відповідальної за охорону навколишнього природного середовища, підприємства, установи та організації, у віданні яких перебувають такі території та об'єкти.
9. Здійснення заходів з поліпшення санітарного стану лісів передбачає застосування найефективніших методів і технологій, запобігання негативному впливу на стан навколишнього природного середовища та максимально стислі строки їх здійснення з урахуванням стану насаджень, особливостей розвитку шкідників, хвороб лісу і наслідків аварій та стихійного лиха.
10. Власники лісів, постійні лісокористувачі відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 березня 2012 р. N 208 "Про обмін інформацією про проведення рубок деревини у лісах"подають Мінприроди в установленому ним порядку інформацію про проведення рубок деревини в лісах, яка оприлюднюється на офіційному веб-сайті Мінприроди.
11. Після проведення санітарних рубок власники лісів, постійні лісокористувачі на основі актів огляду місць рубок проектують заходи з відновлення лісів на відповідних ділянках і забезпечують створення високопродуктивних деревостанів з високими захисними властивостями відповідно до Правил відтворення лісів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 2007 р. N 303 (Офіційний вісник України, 2007 р., N 16, ст. 589).
Вибіркові санітарні рубки
12. Вибіркові санітарні рубки проводяться власниками лісів, постійними лісокористувачами шляхом вилучення з насаджень сухостійних, відмираючих, дуже ослаблених внаслідок пошкодження насаджень пожежами, шкідниками, хворобами лісу і внаслідок аварій та стихійного лиха окремих дерев або їх груп.
13. Власники лісів, постійні лісокористувачі призначають на основі матеріалів лісовпорядкування, лісопатологічних обстежень та повідомлень про появу ознак погіршення санітарного стану лісових насаджень вибіркові санітарні рубки, про що інформують обласну, Київську та Севастопольську міські держадміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та орган місцевого самоврядування, на території якого зростають насадження, що потребують вибіркової санітарної рубки.
У межах природно-заповідного фонду вибіркові санітарні рубки призначаються за погодженням з обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища.
14. Сухостійні, відмираючі, дуже ослаблені внаслідок пошкодження пожежами, шкідниками, хворобами лісу і внаслідок аварій та стихійного лиха дерева відбираються для рубки до масового заселення їх стовбуровими шкідниками або ураження хворобами.
15. Відбір для рубки дерев, пошкоджених пожежами, проводиться на підставі результатів оцінки вогневих уражень стовбура, кореневих лап, крони і загального стану дерев.
Під час відбору дерев для рубки у соснових насадженнях за найбільш достовірну ознаку життєздатності дерев береться ступінь обгорання кореневої шийки, кореневих лап, відмирання камбію в нижній частині стовбура, смоловиділення, які охоплюють понад 50 відсотків периметра стовбура, а у вологих умовах - ступінь обгорання кореневих лап і кореневої шийки (критичний ступінь - 3/4 периметра стовбура і більше).
16. У насадженнях, пошкоджених вітром і внаслідок аварій та стихійного лиха, в першу чергу для рубки призначаються дерева з поваленими чи зламаними стовбурами.
17. Під час відбору свіжозаселених стовбуровими шкідниками дерев для рубки враховується загальний стан таких дерев.
Відбір пошкоджених дерев для рубки здійснюється з урахуванням біологічних особливостей найпоширеніших шкідників.
18. Відбір дерев для рубки в осередках хвоє- і листогризучих шкідників проводиться після відновлення хвої (листя).
19. У хвойних насадженнях, пошкоджених кореневою губкою та опеньком, а також у листяних насадженнях, уражених опеньком, вирубуванню підлягають дерева III - VI категорій стану.
20. Дерева, уражені смоляним раком-сірянкою, підлягають вирубуванню, якщо рана охоплює понад 1/2 периметра стовбура.
21. У насадженнях, пошкоджених судинним мікозом, вирубуванню підлягають дерева IV - VI категорій стану, в осередках голландської хвороби в'язових - дерева III - VI категорій стану.
Дерева дуба, уражені поперечним раком, підлягають видаленню лише за умови, що рана охоплює 100 відсотків периметра стовбура.
Дерева ясена, уражені бактеріальним або східчастим раком, видаляються в разі охоплення ранами в одному або декількох місцях понад 1/2 периметра стовбура.
22. В осередках некрозно-ракових хвороб ялиці відбір пошкоджених дерев для рубки проводиться у разі пошкодження ранами понад 1/2 периметра стовбура.
23. У насадженнях хвойних і цінних листяних порід з гнилевими хворобами стовбурів вирубуванню підлягають дерева з плодовими тілами дереворуйнівних грибів. Дерева з дуплами залишаються з метою забезпечення лісової фауни природним укриттям.
У насадженнях берези, акації, тополі, верби видаленню підлягають дерева з плодовими тілами дереворуйнівних грибів та іншими патологічними ознаками.
24. Дерева з рослинами-напівпаразитами (омелою та іншими) III - VI категорій стану підлягають вирубуванню.
25. Дерева з пошкодженнями стовбура підлягають вирубуванню, якщо розмір обдирів (погризів) кори становить не менш як 3/4 периметра стовбура.
26. Під час відведення насадження для проведення вибіркових санітарних рубок проводиться нумерація дерев, що підлягають вирубуванню, починаючи з тих, що мають ступінь товщини стовбура 24 сантиметри і більше на висоті 1,3 метра, та складається нумераційна відомість дерев, призначених для вибіркової санітарної рубки (додаток 4) із зазначенням породи, категорії технічної придатності і підстав для відбору їх для рубки.
Суцільні санітарні рубки
27. Суцільні санітарні рубки проводяться шляхом вирубування сухостійних, відмираючих і дуже ослаблених дерев, пошкоджених пожежами, шкідниками, хворобами лісу і внаслідок аварій та стихійного лиха, лише у деревостанах, в яких проведення вибіркових санітарних рубок призведе до зменшення повноти насаджень нижче 0,1.
Мінімальна площа суцільної санітарної рубки становить 0,1 гектара, а максимальна - визначається фактичними розмірами пошкодженого насадження, де необхідно провести таку рубку.
Під час проведення суцільних санітарних рубок застосовуються технології, які дають змогу максимально зберігати дерева, що не підлягають вирубуванню, підріст, підлісок, трав'яний покрив та ґрунти.
28. Обсяги ліквідної деревини, яка заготовляється під час проведення суцільних санітарних рубок у пристиглих, стиглих та перестійних насадженнях у категоріях лісів, де дозволено проведення рубок головного користування, зараховуються до обсягів використання розрахункової лісосіки та обсягів фактично заготовленої в порядку рубок головного користування деревини.
У разі проведення внаслідок аварій та стихійного лиха суцільних санітарних рубок у категоріях лісів, де дозволено проведення рубок головного користування в обсягах, які разом з обсягами проведених рубок головного користування перевищують встановлену розрахункову лісосіку, виділення ділянок під рубки головного користування на наступний рік зменшується на обсяг такого перевищення.
У разі виникнення потреби у проведенні суцільних санітарних рубок у категоріях лісів, де дозволено проведення рубок головного користування в обсягах, які перевищують розрахункову лісосіку за весь період її дії, проведення рубок головного користування припиняється.
29. Для визначення характеристики насаджень рівномірно закладаються кругові пробні площі постійного або змінного радіуса (реласкопічні), кількість яких визначається відповідно до нормативних документів з таксації лісу. Допускається закладення пробних площ прямокутної форми, на яких проводиться облік дерев за категоріями стану з кількістю не менш як 100 дерев основної породи. Якщо площа насадження досягає 100 гектарів, то загальна площа проб має становити не менш як 2 відсотки площі насадження, понад 100 гектарів - не менш як 1 відсоток площі насадження.
Для визначення ступеня пошкодження насаджень у межах природно-заповідного фонду кількість пробних площ збільшується вдвічі.
Пробні площі на місцевості закріплюються пікетними кілками із зазначенням порядкового номера та схематично наносяться на план лісової ділянки, на якій необхідно провести суцільну санітарну рубку.
Результати обстежень на пробних площах оформляються у картці пробних площ обстеження санітарного стану насаджень згідно з додатком 5.
30. Доцільність призначення суцільної санітарної рубки визначається комісією, утвореною за рішенням власників лісів, постійних лісокористувачів, які надають інформацію про утворення такої комісії територіальним органам Держекоінспекції.
До складу комісії входять представники органу виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим або територіального органу Держлісагентства, органу місцевого самоврядування, на території якого зростають насадження, що потребують суцільної санітарної рубки, державного спеціалізованого лісозахисного підприємства, власника лісів, постійного лісокористувача.
Для обстеження насаджень у межах природно-заповідного фонду до складу комісії включається також представник обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища.
За результатами такого обстеження складається акт обстеження насаджень, що потребують суцільної санітарної рубки, в якому зазначаються категорія лісів, таксаційна характеристика насаджень за матеріалами лісовпорядкування, причини їх пошкодження, всихання, обґрунтування необхідності проведення суцільної санітарної рубки та строків її проведення, а також пропонуються способи і строки лісовідновлення, заходи щодо оздоровлення, запобігання зараженню або пошкодженню суміжних насаджень.
31. Пропозиції щодо проведення суцільної санітарної рубки в лісах усіх категорій подають орган виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, відповідні територіальні органи Держлісагентства власникам лісів, постійним лісокористувачам та протягом одного робочого дня з моменту надання таких пропозицій інформують про це обласну, Київську та Севастопольську міські держадміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, орган місцевого самоврядування, на території якого зростають насадження, що потребують суцільної санітарної рубки, та забезпечують інформування громадськості шляхом оприлюднення на своїх веб-сайтах таких пропозицій.
32. Для підготовки пропозицій щодо проведення суцільних санітарних рубок власники лісів, постійні лісокористувачі подають органу виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальним органам Держлісагентства такі документи:
акт обстеження насаджень, що потребують суцільної санітарної рубки;
зведену відомість насаджень, що потребують суцільної санітарної рубки (додаток 6);
зведену відомість пробних площ, закладених у насадженнях, що потребують суцільної санітарної рубки (додаток 7);
плани лісових насаджень, що потребують суцільної санітарної рубки, з нанесеною на них схемою пробних площ.
У межах природно-заповідного фонду власники лісів, постійні лісокористувачі також подають органу виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, відповідним територіальним органам Держлісагентства:
копії матеріалів проектів організації територій та об'єктів природно-заповідного фонду та/або положень про них, що регламентують здійснення заходів з поліпшення санітарного стану лісів на таких територіях чи об'єктах;
копію рішення науково-технічної ради установи природно-заповідного фонду про доцільність здійснення таких заходів.
33. У разі коли під час проведення суцільної санітарної рубки виявлено осередки шкідників та хвороб лісу, власники лісів, постійні лісокористувачі вживають додаткових заходів до запобігання поширенню таких осередків та збільшенню їх чисельності.
Ліквідація захаращеності
34. Ліквідація захаращеності здійснюється шляхом прибирання поваленого сухостою (з відхиленням стовбура більше ніж на 30 градусів від вертикальної осі) та хмизу.
35. Ліквідація лісосічної захаращеності незалежно від її обсягів призначається власниками лісів, постійними лісокористувачами та здійснюється в процесі рубок.
У межах природно-заповідного фонду ліквідація захаращеності здійснюється відповідно до вимог відповідних проектів організації територій та об'єктів природно-заповідного фонду та/або положень про них, що регламентують здійснення заходів з поліпшення санітарного стану лісів на таких територіях чи об'єктах.
Ліквідація позалісосічної захаращеності призначається та здійснюється одночасно з іншими лісогосподарськими заходами. Як окремий захід ліквідація позалісосічної захаращеності проводиться у разі, коли здійснення інших лісогосподарських заходів недоцільне, а обсяг захаращеності на одному гектарі насадження становить у молодняках 1 і більше куб. метрів, а в середньовікових, пристиглих, стиглих та перестійних деревостанах - 3 і більше куб. метрів. Ліквідація позалісосічної захаращеності здійснюється позачергово в лісах, що виконують санітарно-гігієнічні та оздоровчі функції, в захисних смугах уздовж доріг, а також у хвойних лісах усіх категорій.
З урахуванням цільового призначення лісів та природних особливостей регіону орган виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальні органи Держлісагентства можуть прийняти рішення про ліквідацію захаращеності (у межах природно-заповідного фонду, за погодженням з обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища) в менших обсягах.
36. Підлягають збереженню окремі повалені сухостійні дерева, які слугують середовищем існування та захисту інших об'єктів живої природи, про що робиться відмітка у матеріалах відводу та лісорубному квитку.
Під час проведення робіт з ліквідації захаращеності в лісах у межах природно-заповідного фонду (крім хвойних молодняків за межами природних заповідників, заповідних зон і заповідних урочищ) необхідно передбачати залишок неліквідної деревини обсягом не менш як 30 куб. метрів на один гектар.
Профілактика виникнення та поширення осередків шкідників і хвороб лісу та боротьба з ними
37. Заходи щодо запобігання виникненню та поширенню осередків шкідників і хвороб лісу плануються та здійснюються власниками лісів, постійними лісокористувачами.
38. Обробка круглих лісоматеріалів здійснюється біологічними чи хімічними препаратами, використання яких дозволено в Україні.
39. Заходи щодо запобігання заселенню деревини шкідниками і пошкодженню грибами здійснюються одночасно із заготівлею деревини з урахуванням видового складу і біології розвитку шкідників і хвороб лісу та їх шкодочинності.
Санітарні вимоги до проведення рубок та використання лісових ресурсів
40. Під час проведення вибіркових і поступових рубок головного користування, рубок формування і оздоровлення лісів першочерговому вирубуванню підлягають дерева IV - VI категорій стану.
41. Під час проведення рубок формування і оздоровлення лісів у загущених культурах сосни з високою чисельністю коренегризів не допускається зменшення повноти насадження нижче 0,7. Домішки листяних порід (до 20 - 30 відсотків за складом) і підлісок при цьому зберігаються.
Забороняється проведення таких рубок лінійним способом у соснових культурах III - V класів бонітету з повнотою насадження нижче 0,9 і міжряддями завширшки понад 2 метри та у районах можливого виникнення осередків коренегризів.
42. Під час розробки лісосік, а також проведення інших робіт здійснюються заходи щодо мінімізації пошкодження дерев, що не підлягають вирубуванню, зокрема за межами лісосік.
На кожну лісосіку до початку її розробки складається карта технологічного процесу розроблення лісосіки (далі - технологічна карта), яка з урахуванням конкретних умов відображає лісівничі та організаційні вимоги до проведення робіт. У технологічній карті міститься перелік підготовчих робіт, визначається схема розробки лісосіки з нанесенням на неї виробничих об'єктів, устаткування, доріг, волоків, способи проведення лісозаготівельних операцій (напрям звалювання дерев, обрубування сучків, трелювання, спуск, кряжування, сортування, штабелювання, навантаження деревини, очищення місць рубок), установлюється черговість розробки пасік, передбачаються заходи щодо охорони праці та визначаються природоохоронні вимоги (запобігання ерозії ґрунтів, збереження підросту, дерев цінних порід, дерев-насінників тощо).
Не допускається пошкодження дерев до ступеня неприпинення їх росту на пологих і спадистих схилах - понад 8 відсотків, на стрімких схилах - понад 10 відсотків кількості залишених дерев.
43. Дерева (насадження), що визначаються для заготівлі живиці та деревних соків, попередньо обстежуються власниками лісів, постійними лісокористувачами з метою визначення їх санітарного стану.
Не призначаються для заготівлі живиці та деревних соків дерева (насадження) в осередках поширення шкідників та хвороб лісу, а також насадження, пошкоджені унаслідок аварій та стихійного лиха, в яких кількість дерев I і II категорій стану не досягає 75 відсотків загальної кількості.
Державний нагляд (контроль) за додержанням Санітарних правил в лісах України та моніторинг санітарного стану лісів
44. Державний нагляд (контроль) за додержанням цих Правил здійснює Держекоінспекція.
45. Власники лісів, постійні лісокористувачі щороку подають органу виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальним органам Держлісагентства, а також державним спеціалізованим лісозахисним підприємствам інформацію про розроблені та здійснені заходи, спрямовані на збереження, охорону та захист лісів, в якій відображають санітарний стан лісів, обсяги здійснених заходів з поліпшення санітарного стану лісів, визначають основні заходи щодо запобігання чи ліквідації наслідків аварій та стихійного лиха.
Орган виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальні органи Держлісагентства узагальнену інформацію про збереження, охорону та захист лісів надсилають Держлісагентству та Мінприроди.


ДОДАТКИ




На Тернопіллі лісівники відправляли крадену деревину до Європи



Прокуратура області розслідує та здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні розпочатому за ч. 4 ст. 191 КК України (Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) та ч. 4 ст. 358 КК України (Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів)

Нагадаємо, розслідуванням встановлено, що працівники лісового господарства впродовж 2015-2016 років через своїх родичів та знайомих, оформлених підприємцями, на підставі підроблених документів щодо походження деревини, експортували лісопродукцію до країн Європи.

У межах кримінального провадження на початку жовтня цього року було проведено близько 20 обшуків на території трьох областей Західного регіону та вилучено 12 000 доларів США, комп‘ютерну техніку та документацію.31 жовтня 2016 року працівники прокуратури спільно із співробітниками Управління захисту економіки в Тернопільскій області додатково провели23 обшуки у підприємців щодо реалізації лісопродукції.Вилучено документи та близько 100 метрів куб. деревини.

Розслідування у кримінальному провадженні триває.

Варто знати. ВІДЕО

Національна телекомпанія України * Волинська регіональна дирекція:

Опубликовано: 1 нояб. 2016 г.

Ліс – надзвичайне багатство і величезний природній ресурс. Знищення лісових насаджень призводить до порушень в екологічних системах, загибелі тварин і комах, а люди втрачають можливість заробітку, дихати чистим повітрям та насолоджуватись красою природи. Сьогодні ми говоритимемо про збереження та охорону волинських лісів, а також про те, що кожен із нас може зробити для цієї важливої справи.

Гості студії - Борис Бабеляс, начальник відділу лісового господарства обласного управління лісового та мисливського господарства та Богдан Ковальчук, головний лісничий державного підприємства «Городоцьке лісове господарство» (Маневицький район).


На 3 гектарах лісу в селі на Рівненщині побудували банний комплекс? ВІДЕО

TVRivne1: На 3 гектарах лісу в селі на Рівненщині побудували банний комплекс?







Як на Прикарпатті крали ліс сто років тому

Схеми незаконної вирубки лісу не змінилися за сотню років


Як повідомляв Kurier Stanisławowski на початку листопада 1906 року, в лісовому господарстві Прикарпаття несподівано вибухнув гучний скандал. Комісія, яку делегувала управа лісівництва до Надвірнянського повіту, виявила великі розкрадання у державних лісах біля села Зеленої, які вчинили підприємці у змові з тамтешніми лісничими, пише Богдан Скаврон в огляді "Станиславів 110 років тому очима газети Kurier Stanisławowski" на сайті Збруч.

"Наприклад, один підприємливий єврей, який мав дозвіл на вирубку на 5000 моргів лісу, вирубав його на площі аж 15 тисяч моргів. Інший, замість того, щоб витяти так звані «вітроломи», повирубував найкращі дерева", – повідомляла газета.


Головним фігурантом справи був такий собі лісоторговець М. Л. Шерер. Отримавши дозвіл на вирубку 5 тисяч кубометрів "вітролому", він домовився з тутешніми лісниками і вирубав здоровий ліс, причому – вдвічі більше, ніж йому було погоджено.

Разом з підручним Розенкранцом його відразу арештували (ще один помічник на прізвище Кац був оголошений в розшук). Арештовано було також двох лісничих, Тадеуша Хмельовського та Зигмунда Куршвайна, та трьох працівників лісової охорони: Малиновського, Габла й Максимчука.

"Про те, що розкрадання були дуже великі, свідчить те, що один з підприємців хотів відкупитися за 80 тисяч корон, щоби його не брали під арешт на час слідства", – зауважив "Kurier Stanisławowski".