Проект
(неофіційний текст)
Дана проблема не може бути розв'язана за допомогою чинних регуляторних актів, оскільки не буде створено умов для дерегуляції господарської діяльності.
Позиція щодо відмови від врегулювання цієї проблеми не сприяє модернізації системи державного регулювання господарської діяльності та сприяє існуванню ризиків для проявів корупції, а тому є неприйнятною.
Єдиним способом вирішення проблеми, яку передбачається розв'язати шляхом державного регулювання, є прийняття запропонованого регуляторного акта, дозволить доповнить перелік чинних нормативно-правових актів, які регулюють питання промислового рибальства (правил промислового рибальства у сфері регулювання промислового рибальства в Азовському, Чорному морях та рибогосподарських водних об'єктах України). Дія зазначених актів є обов'язковою та поширюється на підприємства, установи, організації всіх форм власності, а також громадян України, нерезидентів України, що здійснюють промислове рибальство, на уповноважені органи, які забезпечують охорону, відтворення та збереження середовища існування водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах загальнодержавного значення.
II. Цілі державного регулювання
Прийняття проекту наказу забезпечить належне регулювання у сфері використання природних ресурсів загальнодержавного значення, пов'язане з промисловим добуванням (виловом) водних біоресурсів на промислових ділянках рибогосподарських водойм, крім внутрішніх водойм (ставків) господарств, що сприятиме раціональному використанню водних біоресурсів загальнодержавного значення та прозорих правил використання природних ресурсів, які не наноситимуть шкоди екосистемам.
III. Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення цілей
1. Визначення альтернативних способів
Під час підготовки проекту наказу було опрацьовано два альтернативні способи досягнення вищезазначених цілей:
2. Оцінка вибраних альтернативних способів досягнення цілей
Оцінка впливу на сферу інтересів держави
Оцінка впливу на сферу інтересів громадян
Календарний рік налічує 365 днів з них 70 днів нерестова заборона, приблизно 22 дні вихідні та 10 днів святкових та 30 днів форс мажорні обставини (шторм, льодостав) і отримуємо 230 робочих днів.
Розрахунок відповідних витрат на одного суб'єкта господарювання
Вартість витрат, пов'язаних із підготовкою та поданням звітності державним органам, визначається шляхом множення фактичних витрат часу персоналу на заробітну плату спеціаліста відповідної кваліфікації).
IV. Вибір найбільш оптимального альтернативного способу досягнення цілей
За результатами опрацювання альтернативних способів досягнення цілей державного регулювання здійснено вибір оптимального альтернативного способу з урахуванням системи бальної оцінки ступеня досягнення визначених цілей.
Вартість балів визначається за чотирибальною системою оцінки ступеня досягнення визначених цілей, де:
4 - цілі прийняття регуляторного акта, які можуть бути досягнуті повною мірою (проблема більше існувати не буде);
3 - цілі прийняття регуляторного акта, які можуть бути досягнуті майже повною мірою (усі важливі аспекти проблеми існувати не будуть);
2 - цілі прийняття регуляторного акта, які можуть бути досягнуті частково (проблема значно зменшиться, деякі важливі та критичні аспекти проблеми залишаться невирішеними);
1 - цілі прийняття регуляторного акта, які не можуть бути досягнуті (проблема продовжує існувати).
V. Механізми та заходи, які забезпечать розв'язання визначеної проблеми
Проектом наказу передбачається затвердити режими рибальства і регламентувати промислове добування воднихбіоресурсів, щодо яких застосовуються додаткові обмеження. Суб'єкти господарювання при здійсненні промислу будуть дотримуватися вимог режимів рибальства, які визначають перелік видів риб, перелік знарядь лову, що заборонені або частково заборонені для промислового лову, а також здійснювати свою діяльність у відповідних районах промислу.
Користувачі зобов'язані терміново інформувати територіальні органи Держрибагентства, територіальні органи екологічної інспекції та територіальні органи Держспоживслужби про виявлення захворювань риби та інших водних біоресурсів, погіршення стану середовища їх перебування, випадки загибелі або виникнення загрози їх загибелі.
Проектом наказу вдосконалюється нормативно-правова база, передбачена Правилами промислового рибальства щодо регулювання використання водних біоресурсів.
Механізм процедури здійснення державного контролю та використання користувачамиводнихбіоресурсів на водних об'єктах загальнодержавного значення залишається незмінним і здійснюється відповідно до законів України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів", "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про тваринний світ".
Режими рибальства уточнюють і доповнюють вимоги щодо здійснення спеціального використання водних біоресурсів у окремих рибогосподарських водних об'єктах.
Ступінь ефективності обраних принципів і способів досягнення мети державного регулювання оцінюється як високий, проектом наказу забезпечиться належний рівень охорони навколишнього природного середовища, раціональне використання і відтворення природних ресурсів,екологічна безпека життєдіяльності людини і природних екосистем, виконання заходів щодо зменшення нерегульованого, непідзвітного та неконтрольованого рибальства.
Організаційні заходи, які необхідно здійснити для впровадження регуляторного акта.
Центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства забезпечити інформування своїх територіальних органів, структурних підрозділів облдержадміністрацій з питань охорони водних біоресурсів, органів місцевого самоврядування, громадськістьпро вимоги регуляторного акта шляхом його оприлюднення в засобах масової інформації та на офіційному веб-сайті.
Заходами, які необхідно здійснити суб'єктам господарювання (користувачі) різних форм власності, що будуть займатися промисловим рибальством є - ознайомлення з Режимом рибальства і доведення його безпосередньо до рибалок які будуть здійснювати технологічні процеси пов'язані з промислом водних біоресурсів. Разом з тим користувачі мають дотримуватись вимог та обмежень, що передбачені Режимами рибальства.
VI. Оцінка виконання вимог регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, які повинні проваджувати або виконувати ці вимоги
Витрати суб'єктів господарювання та органів виконавчої влади наведені згідно Додатка 2 та Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта відповідно.
Додаток 3 до Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта не розроблявся. Оскільки державним органом, для якого здійснюється розрахунок вартості адміністрування регулювання прямих та додаткових витрат не передбачається.
Додаток 4 до Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта (М-тест) розроблявся та додається відповідно. Регуляторний акт стосується суб'єктів малого підприємництва.
1. Консультації з представниками мікро- та малого підприємництва щодо оцінки впливу регулювання
Консультації щодо визначення впливу запропонованого регулювання на суб'єктів малого підприємництва та визначення детального переліку процедур, виконання яких необхідно для здійснення регулювання, проведено розробником у період з "30" серпня 2016 р. по "12" жовтня 2016 р.
2. Вимірювання впливу регулювання на суб'єктів малого підприємництва (мікро- та малі):
кількість суб'єктів малого підприємництва, на яких поширюється регулювання: 565 (одиниць), у тому числі малого підприємництва 196 (одиниць) та мікропідприємництва 369 (одиниць);
питома вага суб'єктів малого підприємництва у загальній кількості суб'єктів господарювання, на яких проблема справляє вплив 97,2 % (відсотків).
3. Розрахунок витрат суб'єктів малого підприємництва на виконання вимог регулювання
5. Розроблення корегуючих (пом'якшувальних) заходів для малого підприємництва щодо запропонованого регулювання не передбачено.
VII. Обґрунтування запропонованого строку дії регуляторного акта
Термін дії регуляторного акта обмежений у часі.
Оскільки науково-біологічні обґрунтування, які розробляються галузевими науково-дослідними інститутами, пропонуються на певний проміжок часу, виникає потреба щорічно затверджувати Режими рибальства.
Термін набрання чинності регуляторним актом - відповідно до законодавства після його офіційного оприлюднення.
VIII. Визначення показників результативності дії регуляторного акта
Розмір надходжень до державних та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов'язаних з дією акта, залежить від суми сплати за спеціальне використання водних біоресурсів. Розмір надходжень до бюджетів різних рівнів від справляння плати за спеціальне використання водних біоресурсів, від промислового добування у 2016 році склав більше 3,8 млн. гривень.
Кількість суб'єктів господарювання або фізичних осіб, на яких поширюється дія акта і, які на даний час здійснюють спеціальне використання водних біоресурсів, складає близько 450 користувачів. Дія даного регуляторного акта поширюється на користувачів водних біоресурсів, які здійснюють промисловий вилов риби.
Розмір коштів і час, що витрачаються суб'єктами господарювання або фізичними особами з основних положень проекту наказу, не передбачено.
Додаткових коштів та часу, що витрачаються суб'єктами господарювання або фізичними особами з основних положень проекту наказу не передбачено, але у разі порушення природоохоронного законодавства відповідно до статті 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення, порушення правил рибальства тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Рівень поінформованості суб'єктів господарювання або фізичних осіб з основних положень акта середній. Проект наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України "Про затвердження режимів рибальства у 2017 році" розміщено на веб-сайті Мінагрополітики: www.minagro.gov.ua.
Після прийняття регуляторного акта він буде опублікований у засобах масової інформації та розміщений на сайті Верховної Ради України.
Показниками результативності регуляторного акта є:
кількість суб'єктів господарювання або фізичних осіб на яких поширюватиметься дія регуляторного акта - дія акта поширюватиметься на необмежену кількість суб'єктів господарювання, що здійснюють або будуть здійснювати у майбутньому промисловий вилов водних біоресурсів;
кількість суб'єктів господарювання або фізичних осіб, у яких буде виявлено порушення природоохоронного законодавства;
співвідношення різних видів адміністративних порушень;
зменшення появи корупційних ризиків.
IX. Визначення заходів, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності дії регуляторного акта
Відстеження результативності регуляторного акта буде здійснюватись Державним агентством рибного господарства України.
Базове відстеження результативності акта буде здійснено до набрання чинності цим актом шляхом аналізу та підрахунку статистичних даних про кількість суб'єктів які займаються спеціальним використанням водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах).
Повторне відстеження буде здійснюватися через рік після набрання чинності цим регуляторним актом, у результаті якого відбудеться порівняння показників базового та повторного відстеження.
Періодичне відстеження здійснюватиметься раз на три роки, починаючи з дня виконання заходів з повторного відстеження результативності.
Метод проведення відстеження результативності - статистичний.
Вид даних, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності, - статистичні.
Цільові групи, які будуть залучатись для проведення відстеження, - Інститут рибного господарства НААН України, Інститут рибного господарства та екології моря, ДП Одеський центр Півден НІРО 24 територіальні органи Держрибагентства, 581 суб'єкт господарювання.
Перший заступник Міністра М. Мартинюк
(неофіційний текст)
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ
НАКАЗ
___ ____________ ____
м. Київ
N ___________
Про затвердження режимів рибальства у 2017 році
Відповідно до статей 8 та 31 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів", підпункту 2 пункту 3 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року N 1119, та з метою впорядкування організації промислового рибальства в Азово-Чорноморському басейні та дніпровських водосховищах
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити такі, що додаються:
1) Режим рибальства в басейні Азовського моря у 2017 році;
2) Режим рибальства в басейні Чорного моря у 2017 році;
3) Режим рибальства в дніпровських водосховищах у 2017 році.
2. Департаменту тваринництва подати наказ у встановленому законодавством порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
4. Контроль за виконанням наказу покласти на першого заступника Міністра М. Мартинюка
Міністр Т. Кутовий
Режим
рибальства в дніпровських водосховищах у 2017 році
1. Цей Режим розроблено відповідно до Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" та Порядку здійснення спеціального використання водних біоресурсів у внутрішніх рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України 25 листопада 2015 року N 992 (далі - Порядок).
2. Промисел водних біоресурсів у дніпровських водосховищах у 2017 році здійснюється відповідно до Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об'єктах України, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 18 березня 1999 року N 33, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 травня 1999 року за N 326/3619 (із змінами) (далі - Правила рибальства), а також цього Режиму.
3. Промислове рибальство в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України", згідно з режимами цих територій та об'єктів, які визначені у положеннях про них та в проектах організації території об'єкта природно-заповідного фонду.
Межі територій та об'єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об'єктів природно-заповідного фонду їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Наукові лови у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюються відповідно до наукових програм науково-дослідних (наукових) установ, розглянутих та схвалених Міністерством екології та природних ресурсів України, погоджених відповідними спеціальними адміністраціями територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Кількість суден, рибалок та знарядь лову у межах конкретних територій та об'єктів природно-заповідного фонду розглядається та схвалюється науково-технічними радами їх спеціальних адміністрацій.
4. Строки початку й закінчення лову, установлені Правилами рибальства та цим Режимом, включають першу та останню дату вказаних періодів промислу.
5. Максимальна довжина однієї ставної сітки, що застосовується на водосховищах - 70 м. Максимальна довжина крила раколовки - 50 м. Ставні знаряддя лову, крім бирок з метою спрощення їх ідентифікації на водоймі, повинні мати буї чи розпізнавальні знаки з продубльованим на них номером бирки.
6. Забороняється проводити промисловий лов (зняття, перевірка та постановка знарядь лову) у темну пору доби (пізніше години від заходу сонця та раніше години до його сходу) на суднах, не обладнаних бортовими вогнями.
7. Допускається на Київському водосховищі:
У період до початку весняно-літньої заборони та з 1 вересня використовувати для облову скупчень карася сріблястого та плітки сітки з кроком вічка a = 50 мм.
8. Допускається на Канівському водосховищі:
Протягом всього промислового періоду використовувати для облову скупчень карася сріблястого та плітки сітки з кроком вічка a = 50 - 60 мм.
9. Допускається на Кременчуцькому водосховищі:
Використання дрібновічкових ятерів (вічко 5 - 10 мм) для відлову верховодки і тюльки у весняно-літній період, включаючи період заборони на лов водних біоресурсів, під контролем територіальних органів Держрибагентства.
Вилов тюльки і верховодки тюльковими тралами протягом усього промислового періоду в 500-метровій зоні насосних станцій а також в 5-кілометровій забороненій зоні від греблі Канівської ГЕС.
10. Допускається на Дніпродзержинському водосховищі:
На закорчованих і зарослих ділянках водойми в межах: острів Крячок, Чикалівських, Успенських, Келебердянських заплав застосовування низькостінних ріжових сіток з кроком вічка 36 - 60 мм і вище.
З 1 жовтня у середній частині водосховища (см. Кам'яні Потоки - с. Бородаївка), в місцях концентрацій карася сріблястого та плітки використовувати для їх облову сітки з кроком вічка 50 мм.
11. Допускається на Дніпровському (Запорізькому) водосховищі:
Використання протягом всього промислового періоду закидних неводів з вічком 100 мм і більше на нижній ділянці водосховища в межах Запорізької області, за винятком територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Застосування за наявності науково-біологічного обґрунтування поріжних ставних сіток з кроком вічка 45 - 60 мм на зарослих вищою водною рослинністю ділянках Самарської затоки для відлову карася сріблястого.
Застосування за наявності науково-біологічного обґрунтування дрібновічкових ставних сіток з кроком вічка 30 - 34 мм на всій акваторії Самарської затоки.
12. Допускається на Каховському водосховищі:
Для відлову вселених рослиноїдних риб у місцях їх скупчення протягом усього року в районі скидного каналу Запорізької теплоелектростанції застосовувати два ставних неводи з вічком у задній стінці котла не менше 100 мм; в районі приймального ковша каналу продувки Запорізької АЕС (Водянський ковш) - два ставних неводи з вічком у задній стінці котла не менше 100 мм; в районі Іванівських Кучугур - один ставний невід з вічком у задній стінці котла не менше 100 мм.
Протягом усього промислового періоду використання ставних сіток (у тому числі і поріжних) з кроком вічка a = 50 - 60 мм у верхній частині водосховища до межі: с. Вищетарасівка Томаківського району (з правого берега) - пасажирська пристань м. Енергодар (з лівого берега).
Протягом усього промислового періоду використання ставних (у тому числі й поріжних) сіток з кроком вічка a = 50 - 60 мм на ділянках: від м. Благовіщенський до Іванівських Кучугур вглиб водосховища на 2 км та від Кам'янських Кучугур до Майгоривглиб водосховища на 2 км.
Протягом усього промислового періоду використання ставних (у тому числі й поріжних) сіток з кроком вічка a = 50 - 60 мм у районі скидного каналу Запорізької теплоелектростанції від лінії електричних мереж до кінця греблі водойми-охолоджувача Запорізької атомної електростанції у глиб водосховища на 1 км.
Протягом усього промислового періоду використання чотирьох закидних частикових неводів в нижній частині водосховища на постійних тоньових ділянках під контролем територіальних органів Держрибагентства.
Відлов вселених рослиноїдних риб в місцях їх скупчення на ділянках, відведених для любительського рибальства, у середній та верхній частинах водосховища сітками з кроком вічка a = 100 мм і більше.
Протягом усього промислового періоду використання дрібновічкових ставних неводів та ятерів з вічком не менше a = 5 мм у котлах (бочках) для відлову тюльки з дотриманням норм прилову молоді не більше 2 % від загальної маси улову риби.
Лов закидними неводами на ділянці в районі с. Бабине, обмеженій координатами 47024'36"N, 32°02'38"E - 47024'19"N, 34°02'40"E під контролем територіальних органів Держрибагентства.
13. Забороняється у Київському водосховищі:
Використання ставних сіток з кроком вічка менше a = 38 мм, сіток з кроком вічка a = 41 - 49 мм та a = 69 - 74 мм протягом усього року.
Використання закидних частикових неводів у переднерестовий період при освоєнні 20 % річного ліміту ляща.
14. Забороняється у Канівському водосховищі:
Використання ставних сіток з кроком вічка менше a = 36 мм та a = 69 - 74 мм протягом усього року.
15. Забороняється на Кременчуцькому водосховищі:
Використання ставних сіток з кроком вічка менше a = 38 мм протягом всього року.
Використання ставних сіток з кроком вічка a = 50 мм у період з кінця весняно-літньої заборони до 30 вересня.
Використання закидних частикових неводів у переднерестовий період при освоєнні 20 % річного ліміту ляща.
16. Забороняється на Дніпродзержинському водосховищі використання ставних сіток з кроком вічка менше a = 36 мм протягом усього року.
17. Забороняється у Запорізькому водосховищі:
Застосування протягом усього року ставних сіток з кроком вічка a = 30 - 34 мм та 69 - 70 мм.
Використання ставних сіток з крокомвічка a = 35 - 38 мм у період з кінця весняної заборони до 20 серпня.
18. Забороняється у Каховському водосховищі:
Використання ставних сіток з кроком вічка 30 - 36 мм та з кроком вічка a = 69 - 70 мм протягом усього року.
Промисловий лов у затоках нижньої частини Каховського водосховища в межах Херсонської області протягом всього року (за виключенням ловів, передбачених пунктом 11 цього Режиму).
Встановлення у період з 1 січня до початку весняної заборони ставних неводів, ятерів та сіток ближче ніж 500 м від межі заростей повітряно-водної рослинності заплавної частини Дніпровської гряди, Водянських та Іванівських Кучугур.
19. Забороняється на Червонооскільському водосховищі використання ставних сіток з кроком вічка a = 36 - 40 мм в період з кінця весняно - літньої заборони до 30 вересня.
20. На Київському, Канівському, Кременчуцькому та Дніпродзержинському водосховищах допускається максимальна довжина крила ятеря (сумарна довжина сіткового полотна, починаючи від входу бочки) - не більше 25 м. Діаметр бочки - не більше 2 м. Кількість бочокна 1 ятір - не більше 2.
21. На всіх водосховищах допускається:
Максимально допустимий прилов риби непромислової міри для сіток з кроком вічка a = 50 - 60 мм - не більше 20 % від загальної кількості риб, що охороняються Правилами рибальства.
Мінімальний допустимий для вилову розмір білого, строкатого товстолобика та білого амура - 60 см.
Мінімальний допустимий для вилову розмір щуки - 50 см, сома європейського - 80 см.
Відхилення фактичних розмірів вічка в ставних сітках з кроком вічка більше 40 мм на рівні не більше 5 % від установлених.
22. На Київському та Каховському водосховищах забороняється використання порядків (лав) ставних сіток, ятерів, ставних неводів загальною довжиною понад 500 м, відстань між порядками (лавами) ятерів та ставних неводів повинна мати не менше 500 м.
23. У разі погіршення екологічного стану водойм, загрози виникнення заморних явищ тощо, за рішенням відповідних територіальних органів Держрибагентства, можуть здійснюватися заходи з регулювання кількості знарядь лову, що застосовуються на промислі, та інші передбачені законодавством заходи, спрямовані на зменшення промислового навантаження на водні біоресурси.
24. У разі наявності 4 і більше актів перевірки промислового лову з перевищенням норми прилову територіальні органи Держрибагентства приймають рішення про заборону промислу знаряддями лову з певним кроком вічка в межах даного району промислу строком до 20 діб, але не менш ніж 10 діб.
25. Лов риби неводами за допомогою декількох суден, що йдуть поруч в одному напрямку, а також постановка знарядь для лову водних біоресурсів на фарватері (судновому ході) або у місцях, відведених для стоянки суден, забороняється.
26. Забороняється промисловий вилов раків в періоди линьки, спаровування та виношування ікри; строки заборони визначаються органами рибоохорони за погодженням з науково-дослідними організаціями.
27. Кількість знарядь лову, які будуть використовуватись на промислі протягом 2017 року, наведено в додатку 1 до цих Режимів. Мінімальне навантаження на плавзасіб становить: палубне судно - 50 сіток; безпалубне - 30 сіток. Розподіл знарядь лову за користувачами водних біоресурсів на водосховищах здійснюють територіальні органи Держрибагентства за наслідками розгляду письмових заяв користувачів водних біоресурсів шляхом видання відповідного наказу. Територіальний орган Держрибагентства для розгляду поданих заяв утворює комісію, до складу якої входять представники територіальних органів Держрибагентства, користувачів водних біоресурсів, а також можуть бути залучені представники громадських об'єднань та асоціацій користувачів водних біоресурсів, які здійснюють спеціальне використання водних біоресурсів на даному рибогосподарському водному об'єкті (його частині). Розгляд поданих заяв здійснюється комісією з дотриманням вимог пункту 27 Порядку та з урахуванням резерву добування (вилову) для кожного об'єкта промислу, визначеного наказом Мінагрополітики про розподіл квот добування водних біоресурсів загальнодержавного значення з метою визначення нерозподіленого залишку знарядь лову пропорційно резерву добування (вилову). За результатами розгляду поданих заяв територіальні органи Держрибагентства видають накази про розподіл знарядь лову між користувачами водних біоресурсів. У разі наявності залишку нерозподіленої кількості знарядь лову допускається подання заяв та їх розгляд пізніше визначеного строку.
Розподіл між користувачами водних біоресурсів бирок для маркування знарядь лову у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах), передбачений пунктом 34 Порядку, здійснюється відповідно до наказів територіальних органів Держрибагентства про розподіл знарядь лову між користувачами водних біоресурсів.
28. На всіх дніпровських водосховищах забороняється промислове рибальство протягом року на ділянках, наведених у додатку 2 до цього Режиму.
29. Користувачі водних біоресурсів при здійсненні спеціального використання водних біоресурсів у межах загального ліміту або прогнозу допустимого вилову зобов'язані надавати територіальному органу Держрибагентства оперативну інформацію про обсяги вилучення водних біоресурсів з періодичністю та у спосіб, що визначені пунктом 45 Порядку.
30. Користувачами водних біоресурсів при здійсненні спеціального використання водних біоресурсів допускається експлуатація плавзасобів, що відповідають району плавання на даному водному об'єкті, зареєстрованих у визначеному законодавством порядку, за наявності діючого акта технічного огляду судна та оригіналу суднового білета під час промислу.
Директор
Департаменту тваринництва
М. Кваша
Режим
рибальства в басейні Чорного моря у 2017 році
1. Цей Режим розроблено відповідно до Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" та Порядку здійснення спеціального використання водних біоресурсів у внутрішніх рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України 25 листопада 2015 року N 992 (далі - Порядок).
2. Промисел у басейні Чорного моря здійснюється відповідно до Правил промислового рибальства в басейні Чорного моря, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 08 грудня 1998 року N 164, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 09 березня 1999 року за N 147/3440 (із змінами) (далі - Правила рибальства), а також цього Режиму.
Промислове рибальство в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України", згідно з режимами цих територій та об'єктів, які визначені у положеннях про них та в проектах організації території об'єкта природно-заповідного фонду.
Межі територій та об'єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об'єктів природно-заповідного фонду їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Наукові лови у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, здійснюється відповідно до наукових програм науково-дослідних (наукових) установ, розглянутих та схвалених Міністерством екології та природних ресурсів України, погоджених відповідними спеціальними адміністраціями територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Кількість суден, рибалок та знарядь лову у межах конкретних територій та об'єктів природно-заповідного фонду розглядається та схвалюються науково-технічними радами їх спеціальних адміністрацій.
3. До басейну Чорного моря входить Чорне море з усіма його затоками і бухтами. Лимани і озера, що сполучаються з морем, розглядаються як самостійні водні об'єкти. Каланчацький, Малий Аджалицький лиман та частини Сухого лиману і озеро Донузлав, що з'єднуються з морем, є частиною Чорного моря.
Норми, які передбачені для річки Дунай, поширюються на її передгирловий простір, відповідно на цей простір не поширюються норми, які передбачені для Чорного моря. Під передгирловим простором річки Дунай розуміється частина Чорного моря шириною 5 км, що прилягає до гирла Дунаю і простягається від рукава Мусура до Білогородського каналу включно.
4. Написи, що наносяться на риболовні судна, повинні відповідати національному стандарту України.
5. Користувачі водних біоресурсів, які здійснюють промисловий лов, зобов'язані маркувати бирками пасивні знаряддя лову з метою визначення їхньої належності. Бирки прикріплюються на ставні неводи, донні пастки і підйомні заводи - до верхньої підбори на відстані до 2 м від одного з кутів зливної частини котла; на ятери - до верхньої частини каркаса, що утворює вхід у ятір; на підйомні пастки і раколовки - до верхньої частини каркаса; на сітки - до верхньої підбори на відстані до 1 м від одного з кінців сітки; на яруси - до хребтини на відстані до 1 м від одного з кінців яруса.
6. Забороняється використовувати ставні знаряддя лову, не позначаючи їх розташування за допомогою буїв чи розпізнавальних знаків з про дубльованим на них номером бирки.
7. Користувачі водних біоресурсів повинні терміново інформувати територіальні органи Держрибагентства, територіальні органи Державної екологічної інспекції України та відповідні територіальні органи Держпродспоживслужби про виявлення захворювань водних біологічних ресурсів, погіршення стану середовища їх перебування, випадки загибелі або виникнення загрози їх загибелі.
8. При здійсненні спеціалізованого промислу в Чорному морі не обмежується обсяг прилову об'єктів, для яких не встановлена промислова міра.
9. Нерестова заборона на промислове вилучення калкана у виключній (морській) економічній зоні встановлюється з 01 до 30 травня.
У територіальних і внутрішніх морських водах у цей період вводиться територіальними органами Держрибагентства за науковим обґрунтуванням заборона на вилов калкана строком на 15 діб на зазначених ділянках незалежно одна від одної:
на схід від меридіана, що проходить через мис Башенний;
між меридіаном, що проходить через мис Башенний, і меридіаном порту Євпаторія на південь від Кримського півострова;
між меридіаном, що проходить через порт Євпаторія, і меридіаном 32°13' сх. д., а також у Каркінітській затоці;
західніше меридіана 32°13' сх. д.
У період нерестової заборони у відповідній зоні забороняється спеціалізований промисел калкана сітками. Калкан, що був приловлений іншими знаряддями лову, у цей період випускається в море незалежно від його життєздатності. У період нерестової заборони у відповідній зоні забороняється також промисел скатів сітками. Промисел шпрота і мерланга різноглибинними тралами не забороняється.
10. Кількість суден, що одночасно ведуть промисел шпрота різноглибинними тралами, з 01 січня до 31 березня і з 01 листопада до 31 грудня обмежується 20 одиницями. Розподіл кількості суден між користувачами водних біоресурсів здійснюється територіальними органами Держрибагентства. Загальний контроль за кількістю цих суден здійснюється територіальними органами Держрибагентства.
11. Промисел скатів сітками допускається в період з 01 лютого до 31 жовтня, мінімальний крок вічка в сітках - a = 180 мм.
12. При промислі калкана і скатів сітками кількість вічок по висоті не повинна перевищувати 8 шт., глоси - 20 шт. Грузи повинні кріпитися безпосередньо до нижньої підбори. Довжина сіток не повинна перевищувати 100 м.
13. Кількість сіток, що застосовуються для промислу калкана і скатів, обмежена 2800 одиницями. Сітки для користувачів розподіляються таким чином: Миколаївська область - 450 одиниць, Херсонська область -300 одиниць (у тому числі Каркінітська затока - 100 одиниць), Одеська область -2000 одиниць, резерв Держрибагентства - 50 одиниць.
Мінімальна кількість сіток на бригаду (ланку) становить: для плавзасобів, що не підлягають нагляду класифікаційного товариства, - 20 одиниць; для плавзасобів, що підлягають нагляду класифікаційного товариства, - 100 одиниць.
14. Передбачений Правилами рибальства спеціалізований промисел азово-чорноморських кефалей у Чорному морі (за винятком пригирлового простору р. Дунай) ставними неводами, підйомними заводами, кошільними і кільцевими неводами допускається з 01 червня до 31 грудня, за винятком періоду нерестової заборони.
15. При промислі шпрота різноглибинними тралами прилов чорноморської хамси не регламентується протягом усього року, прилов азовської хамси не регламентується тільки в дозволений період для її промислу кошільними неводами. У разі відсутності наукового обґрунтування хамса, розповсюджена з 01 січня до 31 березня та з 01 жовтня до 31 грудня на схід від меридіана, що проходить через мис Сарич, вважається азовською, а вся інша - чорноморською.
16. Мінімальний крок вічка у сітках при лові бичка встановлюється: a = 22 мм, у Тилігульському лимані a = 20 мм. Максимальний крок вічка у сітках при лові бичка не повинен перевищувати 28 мм. Максимальний довжина однієї сітки не повинна перевищувати 75 м.
17. Прилов особин непромислового розміру (за винятком осетрових) при спеціалізованому промислі інших видів допускається відповідно до норм, установлених для неспеціалізованого промислу згідно з пунктом 18.4 глави 18 Правил рибальства.
18. Допускаються:
1) промисел личинок хірономідмотильницями, сачками, рамками-ситами з капронового газу із застосуванням знарядь для змутнення мулу (насоси або помпи) у водних об'єктах в районні дії Правил рибальства або на їх ділянках, які не використовуються на даний час з рибогосподарською метою. Відповідні водні об'єкти та їх ділянки, а також гранична кількість знарядь лову визначаються територіальними органами Держрибагентства на підставі рекомендацій наукових установ. Загальна кількість насосів або помп обмежується 30 одиницями;
2) спеціалізований промисел азово-чорноморських кефалей у чорноморських лиманах (крім Дніпровсько-Бузького) і пов'язаних з морем озерах (крім озера Донузлав) сітками, крок вічка яких встановлюється відповідними територіальними органами Держрибагентства за науковим обґрунтуванням наукових установ;
3) спеціалізований промисел азово-чорноморських кефалей обкидними сітками з кроком вічка a = 24 - 40 мм у Джарилгацькій, Каржинській, Перекопській затоках, Каланчакському лимані і в прибережній 500 - метровій зоні Каркінітської затоки, прилеглій до осторова Джаралгач, у період з 01 червня до 15 листопада (за винятком забороненого періоду з 20 серпня по 10 вересня). Довжина однієї сітки не повинна перевищувати 100 м. Застосування поріжі та рам у сітках забороняється. У процесі промислової операції сітки повинні зберігати контакт з плавзасобом і вибірка повинна виконуватися одразу після замету. Загальна кількість сіток - не більше 104 одиниць. Мінімальна кількість сіток на бригаду (ланку) - 8 одиниць.
4) спеціалізований промисел азово-чорноморських кефалей сітними пастками з кроком вічка a = 24 - 40 мм у прибережній 50 - метровій зоні Каркінітської затоки у період з 11 вересня по 31 жовтня (за винятком забороненого періоду з 20 серпня по 10 вересня). Сітки в пастках повинні бути встановлені на металевих кілках. Кількість сіток у кожній пастці не більш ніж дві одиниці (застосування поріжі та рам у сітках забороняється). Довжина однієї сітки не повинна перевищувати 75 м. Загальна кількість пасток - не більше 8 одиниць.
5) спеціалізований лов азово-чорноморських кефалей ставними неводами та неспеціалізований промисел ставними неводами інших мігруючих видів риб у каналах, що з'єднують море з лиманами (Тилігульським, Будакським (Шаболатським, Туловськими та іншими), озерами (крім озера Донузлав), і в каналах, що з'єднують Дністровський та Будакський (Шаболатський) лимани, тільки у постійних місцях, визначених органами рибоохорони на підставі наукових обґрунтувань.
6) спеціалізований промисел креветки волокушами і ручними сачками у Чорному морі з затоками, лиманах (крім Дніпровсько-Бузького) і пов'язаних з морем озерах у період з 01 січня до 31 травня і з 01 вересня до 31 грудня. Кількість волокуш у Херсонській області обмежується 30 одиницями, у Миколаївській 5 одиницями;
7) спеціалізований промисел креветки ятерами на акваторії Чорного моря - від с. Коблеве до межі Автономної Республіки Крим (по Перекопській затоці) - у період з 01 січня до 31 травня та з 01 серпня до 31 грудня.
Мінімально допустимий розмір вічка: у бочці ятера - a = 8,0 мм, у лійці - a = 6,0 мм. Забороняється застосування ятерів з довжиною кутка менше 1 м. В період з 01 по 31 травня та з 01 по 31 серпня ятери повинні мати в гирлах сіткову перегородку з максимально допустимим розміром вічка 28 мм.
Кількість ятерів обмежується 680 одиницями і становить для Миколаївської області - 180 одиниць, для Херсонської області - 500 одиниць. Мінімальна кількість ятерів на бригаду (ланку) - 10 одиниць.
8) спеціалізований промисел у Дністровському лимані та р. Дністер з її придатковою системою:
в'юна ятерами з розміром вічка a = 6,5 мм з 01 січня до 15 квітня, за винятком заборонених ділянок;
тюльки волокушами в період з 01 січня до 31 березня та з 15 листопада до 31 грудня, за винятком заборонених ділянок;
9) спеціалізований промисловий лов оселедця у Дністровському лимані і р. Дністер - з 01 квітня до 05 червня (за винятком встановленої органами рибоохорони заборони у період масового нерестового ходу: п'ятиденної - у Дністровському лимані, в рукаві Турунчук і в основному руслі р. Дністер від устя до с. Паланка (відмітка 28 км); десятиденної - від с. Паланка до греблі Дубосарської ГЕС) прицьому допускається прилов карася сріблястого до 50 %.
У Дністровському лимані в період весняно-нерестової заборони допускається спеціалізований промисел оселедця ставними сітками в районі на південь від лінії, що з'єднує північні межі смт Шабо та Роксолани;
10) при неспеціалізованому промислі у Дніпровсько-Бузькій естуарній системі застосування ятерів з мінімальним розміром вічка в бочці a = 30 мм, сажалці, замку і крилах -a = 36 - 40 мм. Максимальна довжина крила ятера для заплавної системи Дніпра становить не більше 25 м. Початок постановки крила має бути прив'язаний до берегової лінії, або до межі прибережної вищої надводної рослинності;
11) спеціалізований промисел ставними неводами та волокушами піленгаса в Березанському лимані з 15 жовтня до 31 грудня з мінімальним кроком вічка у матні a = 30 мм, у приводах і крилах - a = 40 мм;
12) спеціалізований промисел чехоні, тарані та рибця у р. Дунай з її придатковою системою сітками з кроком вічка a = 36 - 40 мм, в тому числі в обкидному режимі,без використання рам та поріжі;
13) спеціалізований промисел чехоні, тарані та рибця у р. Дністер з її придатковою системою і в Дністровському лимані сітками з кроком вічка a = 32 - 38 мм;
14) спеціалізований промисел тюльки в р. Дніпро від греблі Каховської ГЕС униз за течією впродовж 10 - кілометрової забороненої зони тюльковими волокушами в кількості однієї одиниці (довжина - до 100 м, крок вічка сітного полотна a = 5,0 - 6,5 мм);
15) спеціалізований промисел тюльки на акваторії Дніпровського лиману бурилами з кроком вічка сіткового полотна в матні a = 5,0 - 6,5 мм, у приводах - не більше a = 14 мм, крилах - не більше a = 18 мм на глибинах не менше ніж 4 м. На акваторії Бузького лиману бурилами з кроком вічка сіткового полотна в матні a = 5,0 - 8,0 мм, у приводах-не більше a = 18 мм, крилах-не більше a = 24 мм. Промисел здійснювати на глибинах не менше ніж 4 м;
16) спеціалізований промисел тюльки конусними пастками (площа вхідного отвору - до 10 кв. м, крок вічка сіткового полотнища a = 4,0 - 6,5 мм) з пересувних та стаціонарних плавзасобів лише в темний час доби з використанням штучного освітлення:
в Бузькому лиманах у кількості 30 одиниць,протягом усього року;
на акваторії пониззя Дніпра у кількості 4 одиниці, протягом усього року (за винятком періоду весняно-літньої заборони);
в Дніпровському лимані у кількості 2 одиниці, протягом усього року (за винятком періоду весняно-літньої заборони);
17) спеціалізований промисел оселедця в пониззі р. Дніпро плавними сітками з кроком вічка a = 30 - 32 мм у кількості 15 одиниць, довжиною однієї сітки не більше 150 м на акваторії від с. Дніпряни вниз за течією до тоні "Підмостна", від нижньої межі тоні "Монастирська" вниз за течією до верхньої межі "Дніпровського забороненого простору";
18) спеціалізований промисел оселедця в Дніпровському та Бузькому лиманах на глибинах не менше ніж 4 м ставними сітками з кроком вічка a = 28 - 30 мм у кількості 90 одиниць, виготовленими виключно з капронового волокна, з 01 квітня до кінця весняно-літньої заборони;
19) спеціалізований промисел рослиноїдних видів риб (товстолобики, білий амур) у пониззі р. Дніпро плавними сітками з кроком вічка a = 90 - 120 мм у кількості 15 одиниць (довжина однієї сітки не більше 150 м) з 01 січня до початку весняно-літньої заборони та з 01 вересня по 31 грудня на акваторіях: від с. Дніпряни вниз за течією до тоні "Кіндратиха" (район с. Н. Тягінка); від нижньої межі тоні "Монастирська" вниз за течією до верхньої межі "Дніпровського забороненого простору";
20) промисел на акваторії Дніпровського та Бузького лиманів закидними частиковими неводами у кількості 6 одиниць здійснювати на постійних тонях у районах: острова Янушев, острова "Вербки", с. Станіслав, с. Олександрівка, Аджигольської та Волоської кіс. Одночасне використання на одній тоновій ділянці більше однієї одиниці закидного частикового неводу забороняється;
21) промисел закидними частиковими неводами у кількості 9 одиниць нар. Дніпро, р. Південний Буг та р. Інгулець здійснювати протягом року, за винятком періоду весняно-літньої заборони, на постійних тонях, визначених органами рибоохорони;
22) здійснювати промисел частиковими волокушами у кількості 5 одиниць протягом року, за винятком періоду весняно-літньої заборони, на всіх акваторіях придаткової системи пониззя р. Дніпро, визначених органами рибоохорони. Окремо дозволяється використання однієї частикової волокуші з 01.01.2017 до початку весняно-літньої заборони та з 01.10.2017 по 31.12.2017 на акваторіях придаткової системи р. Дніпро відс. Дніпряни вниз за течією до Антонівського автомобільного мосту;
23) спеціалізований промисел пузанка в пониззі р. Дніпро плавними сітками з кроком вічка a = 22 мм та a = 24 мм у кількості 4 та 6 одиниць (довжина однієї сітки не більше 150 м) на акваторії від с. Дніпряни вниз за течією до тоні "Підмостна", від нижньої межі тоні "Монастирська" вниз за течією до верхньої межі "Дніпровського забороненого простору";
24) спеціалізований промисел скатів сітками у Джаралгацькій, Каржинській, Перекопській затоках, Каланчацькому лимані. Загальна кількість сіток - не більше 260 одиниць, мінімальна кількість сіток на бригаду (ланку)- 20 одиниць;
25) спеціалізований промисел медуз у Каркінітській та Джарилгацькій затоках ручними сачками у період з 01 червня до 30 листопада;
26) спеціалізований промисел кошільними і кільцевими неводами піленгаса, чорноморської хамси та атерини у Тилигульському лимані - протягом усього року;
27) спеціалізований промисел оселедця у р. Дунай та передгирловому просторі - з 01 березня до 05 липня, за винятком встановлених органами рибоохорони на період масового нерестового ходу: дванадцятидобової заборони на ділянці від моря до відгалуження Тульчинського гирла і заборони тривалістю двадцять одну добу вгору по річці від відгалуження Тульчинського гирла. Висота сіток не повинна перевищувати 6 м, у плавних сітках допускається поріж з мінімальним кроком вічка a = 200 мм. Товщина нитки полотна і поріжі у плавних сітках не повинна перевищувати 1,2 мм.
У період весняно-нерестової заборони при спеціалізованому промислі оселедця допускається прилов карася сріблястого до 50 %;
28) спеціалізований промисел азово-чорноморських кефалей обкидними сітками з кроком вічка a = 20 - 40 мм у 500 - метровій зоні, що прилегла до гирла р. Дунай на ділянці, яка обмежена на півночі с. Приморське та на півдні межею територіальних вод, у період з 15 червня до 15 листопада. Довжина однієї сітки не повинна перевищувати 100 м.
У процесі промислової операції вибірка сіток повинна виконуватись одразу після замету. Загальна кількість сіток - не більше 72 одиниць. Мінімальна кількість сіток на бригаду (ланку) - 4 одиниці.
29) спеціалізований промисел рачків артемії у внутрішніх солоних водоймах та лиманах (за винятком Куяльницького лиману) сачками (діаметром вхідного отвору не більше 1 м) та волоками (довжиною до 15 м) з 01 січня до 31 березня і з 15 вересня до 31 грудня; ручне збирання яєць артемії з берегових наносів у Куяльницькому лимані - з 01 червня до 30 листопада, в інших внутрішніх солоних водоймах та лиманах з 01 січня до 31 березня та з 01 жовтня до 31;
30) спеціалізований промисел шпроту різноглибинними тралами у Чорному морі на акваторії обмеженої з півдня лінією м. Тарханкут - гирло Дністровського лиману (Дністровсько-Цареградський маяк)тазі сходу меридіаном 31°25' сх. д. у період з 15 травня до 30 вересня. Кількість промислових суден обмежується 4 одиницями.
19. Забороняються користувачам водних біоресурсів:
1) промисел філофори і цистозіри (крім збирання штормових викидів цистозіри та проведення науково-дослідних робіт);
2) промисловий лов осетрових видів риб і їх гібридів у басейні Чорного моря. Прилов вказаних видів риб у будь-якому вигляді повинен бути випущений у середовище існування;
3) застосування сіток для лову бичків у Каркінітській затоці, за винятком акваторій Джарилгацької, Каржинської та Широкої заток;
4) застосування сіток для лову глоси та піленгасу у Джарилгацькій, Каржинській та Широкій затоках та в Каланчацькому лимані;
5) промисел протягом усього року в Тилігульському лимані і р. Тилігул на північ від лінії, що з'єднує південну частину с. Гуляївка та причал Будинку рибалки Південної регіональної спілки мисливців та рибалок Збройних Сил України (с. Волкове), до гирла р. Тилігул та в заплаві цієї річки від гирла до автошляху, що з'єднує села Косівка і Мар'янівка;
6) спеціалізований промисел піленгаса сітками:
в Чорному морі на північ від лінії, що з'єднує мис Тарханкут з Дністровсько-Царгородським маяком, та на захід від меридіана 30°00' сх. д. у період з 15 червня до 14 жовтня;
у Ягорлицькій затоці у період з 01 травня до 14 жовтня;
7) спеціалізований промисел бичка сітками та волокушами в Дністровському лимані;
8) ведення промислу бичка ятерами у Дністровському лимані на період спарювання, виношування ікри та рачат і линьки рака на північ від лінії, що з'єднує північну межу м. Білгород-Дністровський та північну межу м. Овідіополь;
9) промисел у р. Дністер і її придатковій системі - з 15 квітня до 15 червня (крім спеціалізованого промислу оселедця);
10) використання ставних сіток у р. Дніпро, р. Інгулець з їх придатковими системами;
11) спеціалізований лов оселедця закидними неводами і волокушами під час весняної заборони у р. Дніпро;
12) використання на промислі в Дніпровсько-Бузькій естуарній системі ставних сіток з кроком вічка a = 51 - 74 мм;
13) промисел у р. Дунай - на 45 діб у період з 01 квітня до 15 червня (крім спеціалізованого промислу оселедця);
14) використання ставних сіток з кроком вічка a = 38 - 40 мм та a = 75 мм з 01 січня до 20 червня у Дніпровському та Бузькому лиманах;
15) спеціалізований промисел піленгаса у Дніпровському та Бузькому лиманах за відсутності його щільних промислових концентрацій, що визначаються органами рибоохорони;
16) розміщення ставних сіток у Дніпровському та Бузькому лиманах і річці Південний Бугз 8 години до 18 години від закінчення весняної заборони до 15 вересня;
17) вилучення з природного середовища:
водних біоресурсів, занесених до Червоної книги України;
гібридів осетрових видів риб;
калкана у період нерестової заборони;
ікряних самиць рака і рака непромислового розміру.
Випадковий прилов заборонених до вилучення водних біоресурсів, а також тварин, що не відносяться до водних біоресурсів (земноводні, плазуни, птахи та ссавці), має бути повернутий у природне середовище. Ці дії мають бути здійснені досить обережно, щоб уникнути додаткових травмувань цих організмів;
18) використання сіток з мононитковихделей з діаметром верхньої або нижньої підбори менше за 3 мм;
19) застосування ставних неводів, ятерів та сіток у гирлах та протоках озер і лиманів, з'єднаних з Чорним морем;
20) спеціалізований лов катрана сітками і наживними гачками.
20. Кількість сіток, що застосовуються для промислу піленгаса на акваторії Чорного моря західніше меридіана 32°13' сх. д., обмежено 280 одиницями. Довжина сіток не повинна перевищувати 100 м. Сітки для користувачів розподіляються таким чином: Миколаївська область - 110 одиниць, Херсонська область - 50 одиниць, Одеська область - 120 одиниць.
Мінімальна кількість сіток на бригаду (ланку) - 10 одиниць.
21. На підставі наукових обґрунтувань територіальними органами Держрибагентства надається право визначати терміни, у які прилов кефалевих у сітки при лові бичка у чорноморських лиманах не регламентується, в тому числі в період нерестової заборони на кефаль.
22. У чорноморських лиманах (крім Дніпровсько-Бузького та Каланчацького) і пов'язаних з морем озерах (крім оз. Донузлав) промислові міри піленгаса та азово-чорноморських кефалей, мінімальний крок вічка в знаряддях для їх вилову і терміни промислу визначаються територіальними органами Держрибагентствана підставі наукових обґрунтувань.
23. Мінімальний крок вічка в сітках у разі їх використання при неспеціалізованому промислі становить: у Дністровському лимані - a = 65 мм; у р. Дунай - a = 45 мм.
24. Висота частикових плавних сіток у р. Дунайне повинна перевищувати 6 м, допускається поріж з мінімальним кроком вічка a = 200 мм.
25. При неспеціалізованому промислі ставними неводами у лиманах (крім Дністровського та Дніпровсько-Бузького) мінімально допустимий крок вічка становить у котлі a = 6 мм, дворі - a = 10 мм, крилах - a = 14 мм.
26. Довжина однієї ставної сітки у внутрішніх рибогосподарських водних об'єктах Одеської області і в Чорному морі від Очакова до гирла Дунаю - не більше 75 м (за винятком сіток для лову камбали-калкана, азово-чорноморських кефалей та піленгаса).
27. Крок вічка у сітках при вилученні оселедця повинен бути не більше a = 40 мм (за винятком р. Дніпро та Дніпровсько-Бузького лиману).
28. Довжина однієї ставної сітки в Дніпровсько-Бузькій естуарній системі обмежується: для крупновічкових (a = 75 мм і більше) та дрібновічкових (a = 22 - 50 мм) - не більше ніж 75 м.
29. Мінімально допустимий для промислового вилучення розмір білого, строкатого товстолоба та білого амура в Дніпровсько-Бузькій естуарній системі становить 60 см (у свіжому вигляді).
30. При підвищеному прилові особин непромислового розміру на акваторії Дніпровського-Бузької естуарної системи, що встановлено територіальним органом Держрибагентства ним приймається рішення про заборону промислу у відповідному районі промислу (у разі наявності 4 актів перевірки прилову молоді) знаряддями лову якими здійснюється прилов терміном до 20 діб, але не менш ніж 10 діб.
31. Користувачі водних біоресурсів повинні терміново повідомляти про випадки прилову водних біоресурсів, види яких занесені до Червоної книги України, територіальні органи Держрибагентства та Державну екологічну інспекцію Північно-Західного регіону Чорного моря.
32. У разі прилову дельфінів питання про доцільність надання їм допомоги вирішується екологічними інспекціями, зазначеними в пункті 32 цього Режиму. У цьому випадку судно змінює район промислу.
Допомога дельфінам надається на місці з подальшим поверненням їх до природного середовища.
33. У разі погіршення екологічного стану водойм, загрози виникнення заморних явищ тощо за рішенням Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря за узгодженням з відповідними територіальними органами Держрибагентства можуть здійснюватися заходи з регулювання кількості знарядь лову, що застосовуються на промислі, та інші передбачені законодавством заходи, спрямовані на зменшення промислового навантаження на водні біоресурси.
34. Граничну кількість знарядь лову для р. Дунай у 2017 році наведено в додатку 1 до цього Режиму.
35. Граничну кількість знарядь лову для Дністровського лиману і пониззяр. Дністер у 2017 році наведено в додатку 2 до цього Режиму.
Мінімальна сумарна кількість сіток і ятерів (за винятком тих, що застосовуються для лову раків) на ланку - 30 одиниць. Мінімальна кількість оселедцевих сіток на ланку - 5 одиниць.
36. Граничну кількість знарядь лову для Дніпровсько-Бузької естуарної системи в 2017 році наведено в додатку 3 до цього Режиму.
37. Розподіл знарядь лову між користувачами водних біоресурсів для тих випадків, коли кількість знарядь лову обмежено (пункт 13, підпункти 1, 3 - 7, 16 - 24, 28, 30, пункту 18, пункти 20, 34, 35, 36 цього Режиму) здійснюють територіальні органи Держрибагентства за письмовими заявами користувачів водних біоресурсів. Заяви мають бути подані користувачами водних біоресурсів не пізніше, ніж за 15 днів до початку відповідного промислу. Територіальні органи Держрибагентства для розгляду поданих заяв утворюють комісію, до складу якої входять представники територіальних органів Держрибагентства, користувачів водних біоресурсів а також можуть бути залучені представники громадських об'єднань та асоціацій користувачів водних біоресурсів які здійснюють спеціальне використання водних біоресурсів на даному рибогосподарському водному об'єкті (його частині). Розгляд поданих заяв здійснюється комісією з дотриманням вимог пункту 27 Порядку та з урахуванням резерву добування (вилову) для кожного об'єкту промислу, визначеному наказом Мінагрополітики про розподіл квот добування водних біоресурсів загальнодержавного значення з метою визначення нерозподіленого залишку знарядь лову пропорційно резерву добування (вилову). За результатами розгляду поданих заяв територіальний орган Держрибагентства у термін не пізніше, ніж за 5 днів до початку промислу, видає наказ про розподіл знарядь лову між користувачами водних біоресурсів. У разі наявності залишку нерозподіленої кількості знарядь лову допускається подання заяв та їх розгляд пізніше визначеного терміну.
Розподіл між користувачами водних біоресурсів бирок для маркування знарядь лову (з зазначенням їх кількості та номерів) у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах), передбачений пунктом 34 Порядку, здійснюється відповідно до наказів територіального органу Держрибагентства про розподіл знарядь лову між користувачами.
38. Забороняється проводити промисловий лов (зняття, перевірка та постановка знарядь лову) у темну пору доби (пізніше години від заходу сонця та раніше години до його сходу) на суднах не обладнаних бортовими вогнями.
39. Користувачі водних біоресурсів, при здійсненні спеціального використання водних біоресурсів у межах загального ліміту або прогнозу допустимого вилову, зобов'язані надавати територіальному органу Держрибагентства, оперативну інформацію про обсяги вилучення водних біоресурсів з періодичністю та у спосіб визначений пунктом 45 Порядку.
40. Користувачами водних біоресурсів при здійсненні спеціального використання водних біоресурсів допускається експлуатація плавзасобів, що відповідають району плавання на даному водному об'єкті, зареєстрованих у визначеному законодавством порядку, за наявності діючого акту технічного огляду судна та оригіналу суднового білета під час промислу.
Директор
Департаменту тваринництва
М. Кваша
Режим
Рибальства в басейні Азовського моря у 2017 році
1. Цей Режим розроблено відповідно до Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" та Порядку здійснення спеціального використання водних біоресурсів у внутрішніх рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України 25 листопада 2015 року N 992 (далі - Порядок).
2. Промисел у басейні Азовського моря здійснюється відповідно до Тимчасових правил промислового рибальства в басейні Азовського моря, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 31 грудня 1999 року N 172, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 січня 2000 року за N 43/4264 (далі - Правила рибальства), а також цього Режиму.
3. У цьому Режимі терміни вживаються у таких значеннях:
задухові (передзадухові) періоди - періоди підвищеної смертності водних біоресурсів, що викликані змінами гідрохімічних показників у водному об'єкті рибогосподарського значення;
каравка - різновид ставного невода, який складається із сіткової пастки, що виступає над поверхнею води на висоту не більше 3 м, має постійно закріплені стінки і одне спрямовуюче крило;
кільцевий невід - відціджувальне знаряддя лову, що є сітковим полотнищем піддонностворювальної конструкції, зверху та знизу прикріплене до канатів (підбирачів), при цьому верхній підбирач обладнано поплавцями, а нижній - стяжними кільцями; вилов риби здійснюється за рахунок стягування нижнього підбирача стяжним тросом, що проходить через кільця, а також за рахунок піддонностворювальної конструкції;
кошільний невід - відціджувальне знаряддя лову, що є сітковим полотнищем без піддонностворювальної конструкції, зверху та знизу прикріплене до канатів (підбирачів), при цьому верхній підбирач обладнано поплавцями, а нижній - стяжними кільцями; вилов риби здійснюється за рахунок стягування нижнього підбирача стяжним тросом, що проходить через кільця;
молодь - узагальнена вікова і розмірна категорія, застосовувана до особин, що не досягли мінімального промислового розміру або статевої зрілості; непромислова риба;
прилов - будь-який із представлених в улові видів, за винятком основного, а також молодь регульованих видів або таких, що охороняються;
улов - сукупність добутих водних біоресурсів у кількісному, ваговому та видовому вимірах.
4. Промислове рибальство в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України", згідно з режимами цих територій та об'єктів, які визначені у положеннях про них та в проектах організації територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Межі територій та об'єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об'єктів природно-заповідного фонду їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Наукові лови у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюються відповідно до наукових програм науково-дослідних (наукових) установ, розглянутих та схвалених Міністерством екології та природних ресурсів України, погоджених відповідними спеціальними адміністраціями територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Кількість суден, рибалок та знарядь лову у межах конкретних територій та об'єктів природно-заповідного фонду розглядається та схвалюється науково-технічними радами їх спеціальних адміністрацій.
5. Користувачі водних біоресурсів, судна яких задіяні на промислі, або безпосередньо капітани рибопромислових суден у період промислу азовської хамси, тюльки та бичків драгами з механізованим способом використання щодоби у встановлений час повинні надавати до територіального органу Держрибагентства оперативну інформацію про:
назву суден, задіяних на промислі;
улов;
райони лову;
прилов особин непромислового розміру (молоді);
прилов осетрових та судака.
6. Написи, що наносяться на риболовні судна, повинні відповідати національному стандарту України.
7. Територіальний орган Держрибагентства на підставі обґрунтувань наукових установ може переносити (не більше ніж на 15 діб) дати початку та закінчення промислу.
Оперативне регулювання промислу суднами азовської хамси, тюльки, піленгаса та бичків (початок та закриття промислу, розширення та закриття окремих районів, закриття промислу відповідно до Правил рибальства) здійснюється робочою групою з охорони і контролю вилученняводних біологічних ресурсів Українсько-російської комісії з питань рибальства в Азовському морі (далі - Робоча група). Терміни лову, установлені Правилами рибальства та цим Режимом, включають першу та останню дати вказаних періодів промислу.
8. Територіальний орган Держрибагентства здійснює збір статистичних даних про фактичні улови водних біоресурсів користувачами в басейні Азовського моря, а про улови азовської хамси та оселедця чорноморсько-азовського прохідного - в Азовському і Чорному морях, та до 10 числа місяця, що настає за звітним, подає звіти за встановленими формами про вилов до Державної Азовської морської екологічної інспекції.
Промисел азовської хамси, тюльки та калкана азовського здійснюється в рахунок загальнобасейнового обсягу вилучення (ліміту) без розподілу на національні квоти між Україною та Російською Федерацією.
Не встановлюються загальнобасейнові обсяги вилучення (ліміти) для малоцінних видів риб (карась сріблястий, атерина, перкарина та інші) і не обмежується прилов цих видів при веденні спеціалізованого промислу інших видів риб.
Обмін інформацією про обсяг вилучення кожного виду проводиться Робочою групою в період промислу щотижня. При освоєнні 80 % обсягу вилучення (ліміту) кожного виду обмін інформацією проводиться щодня, а при освоєнні 95 % промисел припиняється. Використання залишку обсягу вилучення (ліміту) визначається Робочою групою.
9. Промисловий вилов осетрових видів риб у басейні Азовського моря забороняється. Особини осетрових та інших видів, занесених до Червоної книги України, які приловлюються під час промислу, як дорослі, так і молодь негайно випускаються в море незалежно від їх стану (живі або мертві).
10. Допустимі показники прилову та дії користувачів у випадках їх перевищення:
1) максимально допустимий прилов осетрових на промислі:
тюльки та хамси кошільними неводами - 1 екземпляр на 5 тонн улову;
бичків:
драгами - 1 екземпляр на 1 тонну улову;
крупновічковими ставними неводами - 4 екземпляри на 1 тонну улову;
дрібних масових риб ставними неводами - 1 екземпляр на 1 тонну улову;
2) прилов водних біоресурсів при промислі інших видів риб будь-якими знаряддями лову не повинен перевищувати 50 % від маси всього улову за промислове зусилля. Ця норма не поширюється на прилови риб, на які не встановлені ліміти або прогнози і котрі не занесені до Червоної Книги України (тараня, лящ, карась сріблястий, атерина, перкарина та інші).
У разі перевищення допустимого прилову водних біоресурсів, не зазначених в дозвільних документах, вони повинні з якнайменшими ушкодженнями, незалежно від їх стану, випускатися в природне середовище існування, і користувач зобов'язаний:
змінити позицію лову активними знаряддями добування (траса наступного тралення або позиція наступного закидання, знаряддя лову мають знаходитись на відстані не менш ніж 5 морських миль від будь-якої точки попереднього тралення, закидання або встановлення, повторне здійснення операцій по добуванню водних біоресурсів активними знаряддями лову у районі робіт допускається не раніше ніж через 24 години), якщо після зміни позиції відмічається перевищення допустимого прилову водних біоресурсів, припинити добування (вилов) водних біоресурсів у цьому районі;
при роботі пасивними знаряддями лову, при перевищенні допустимого прилову водних біоресурсів привести знаряддя лову в неробочий стан або зняти; поновлення вилучення (вилову) водних біоресурсів у тому самому місці допускається не раніше ніж через 24 години; відобразити свої дії в суднових документах і промисловому журналі;
3) виловлена засобами лову риба, у тому числі судак звичайний, у разі її невідповідності встановленим нормам прилову особин непромислового розміру має бути випущена у водойму.
На промислі тюльки та хамси кошільними неводами, бичків драгами у разі підвищеного прилову осетрових відповідальні за лов повинні повідомити про це Робочу групу протягом доби.
При першому виявленні прилову осетрових вище встановлених норм на всіх видах промислу територіальний орган Держрибагентства на підставі результатів перевірок, здійснених протягом 3 діб, приймає рішення щодо припинення промислу. Строки відновлення промислу визначаються за результатами робіт контрольних знарядь лову, кількість яких встановлюється територіальним органом Держрибагентства.
11. Допускається промисел:
1) оселедця чорноморсько-азовського прохідного у Керченській протоці:
одностінними сітками та ставними неводами - з 01 січня до 31 травня і з 01 жовтня до 31 грудня;
закидними неводами у кількості 2 одиниці - з 01 січня до 31 березня і з 01 жовтня до 31 грудня.
Промисловий розмір оселедця - 15 см. Допустимий прилов його молоді відповідно до встановлених Правилами рибальства норм для цінних видів риб становить 8 %. Розмір вічка у знаряддях для лову оселедця повинен бутинеменше:
дворі та крилах ставних неводів; a = 20, 24 та 30 мм відповідно у матні, приводах та крилах закидних неводів; a = 26 мм - у сітках. Довжина однієї сітки не більше 75 м, довжина однієї ставки сіток (сіткового порядку) не повинна перевищувати 750 м.
2) хамси:
кошільними неводами у передпротоці Азовського моря від меридіана 37° сх. д. до мису Зюк на шість миль у глиб моря та в Керченській протоці - з 01 жовтня до 20 грудня;
ставними неводами (з кроком вічка a = 6,5 мм) у п'ятикілометровій прибережній зоні Азовського моря від с. Нововідрадне до мису Хроні - з 20 вересня до 20 грудня, а в Керченській протоці - з 01 жовтня до 20 грудня;
ставними неводами (кроком вічка a = 6,5 мм) у п'ятикілометровій прибережній зоні від с. Соляне до с. Нововідрадне (загальна кількість неводів на дільниці не більше 5 одиниць) - з 20 вереснядо 20 грудня;
різноглибинними тралами розміром по верхній підборі не більше 38 м кроком вічка у кутці a = 6,5 мм у перед протоці Азовського моря в районі обмеженим із заходу меридіаном миса Зюк, з півночі паралеллю 45°38'00' п. ш., зі сходу меридіаном 37°00'00' сх. д. та в Керченській протоці - з 15 вересня до 20 грудня. Загальна кількість тралів - 11 одиниць;
3) бичків:
а) драгами з механізованим способом використання, розміром (кроком вічка) у матні не менш ніж 18 мм у загальній кількості 45 одиниць з 15 серпня до 15 грудня та драгами з механізованим способом використання з розміром (кроком вічка) в матні не менш ніж 20 мм у загальній кількості 3 одиниці з 15 березня до 15 квітня в Азовському морі (за виключенням п'ятикілометрової прибережної зони) в районі, обмеженому:
на заході - лінією, що з'єднує маяк острова Бирючий та протоку Тонку, далі на південь по береговій лінії до м. Хроні, далі по прямій лінії до м. Ахілеон;
на сході - лінією, що з'єднує край Білосарайської коси - буй Єленінської банки (46°35'7' п. ш. 37°24'3' сх. д.) - буй Железинської банки (46°13'5' п. ш. 37°25'20' сх. д.) і далі за напрямком до Ачуєвського маяку до перетину з лінією м. Ахілеон - маяк Ахтарський та від цієї точки до мису Ахілеон. У задуховий період добування (вилов) бичків у зазначеному районі здійснюється, включно у п'ятикілометровій прибережній зоні.
Весняний (з 15 березня до 15 квітня) промисел бичків драгами з механізованим способом використання здійснюється до освоєння 25 % загального ліміту бичків, передбаченого для цього виду промислу в Україні. Норми прилову - аналогічні встановленим для промислу бичків драгами з механізованим способом використання у літньо-осінньо-зимовий період;
б) драгами з ручним та напівмеханізованими способами використання, закидними неводами (волоками), каравками та підйомними пастками вздовж узбережжя Азовського моря у п'ятикілометровій зоні від мису Хроні до краю Білосарайської коси та від мису Ахілеон до краю коси Довгої, а також у Таганрозькій затоці та Керченській протоці включно з Таманською та Динською затоками - з 15 серпня до 15 грудня;
в) підйомними пастками, каравками, закидними неводами (волоками) в Керченській протоці включно з Таманською та Динською затоками, у Таганрозькій затоці та вздовж західного і північного узбережжя Азовського моря від мису Хроні до краю Білосарайської коси, вздовж південного і східного узбережжя Азовського моря від мису Ахілеон до краю коси Довгої - з 1 березня до 30 квітня;
г) мінімальний розмір бичка, допустимого до вилову (промисловий розмір) - 10 см;
мінімально допустимий розмір вічка:
в літньо-осінньо-зимовий період у бичкових драгах і волоках у матні та приводах a = 18 мм, у крилах - a = 20 мм;
у ставних неводах, каравках, підйомних пастках для лову бичків у котлі, бочці, дворі, крилах a = 18 мм;
висота крила бичкової драги біля клячів повинна бути не більше 1,4 м;
довжина драги вимірюється по верхній підборі і не повинна перевищувати 45 м;
матня має бути посаджена на нерозтяжні пожилини.
На 1 м пожилини повинно припадати не менше 31 вічка;
4) піленгаса:
дозволяється вилучення лише в якості прилову при проведенні промислу інших видів риб в Азовському басейні;
5) тюльки:
різноглибинними тралами (розміром по верхній підборі до 38 м) кроком вічка у кутці 6,5 мм в районах та в строки, передбачені Правилами рибальства для промислу цього об'єкту кошільними неводами. Загальна кількість тралів - 11 одиниць;
ставниминеводами у п'ятикілометровій прибережній зоні Азовського моря від маяка Бирючий острів до краю Білосарайської коси - з 15 лютого до 31 травня;
ставними неводами (150 одиниць) у Таганрозькій затоці - з 01 лютого до 15 червня;
6) азово-чорноморських кефалей:
волоками, ставними неводами та підйомними заводами у Керченській протоці - з 01 червня до 31 грудня;
волоками й одностінними сітками в Сиваші та протоці Тонкій до вхідного створу - з 01 вересня до 31 грудня;
7) частикових риб (ляща, тарані, товстолобика, білого амура, сазана, сома, краснопірки, карася сріблястого, плоскирки, окуня, білизни, лина, верховодки):
ставними неводами, каравками у п'ятикілометровій прибережній зоні Азовського моря від маяка Бирючий острів до краю Білосарайської коси та від гирла річки Протока до краю коси Довгої - з 01 вересня до 15 березня, у Таганрозькій затоці - з 01 березня до 15 травня;
8) барабулі та ставриди ставними неводами (з кроком вічка 10,0 мм) у п'ятикілометровій прибережній зоні Азовського моря від с. Соляне дос. Нововідрадне (загальна кількість ставних неводів на ділянці не більше 3 од.) з 01 травня до 31 липня та з 01 вересня до 31 жовтня;
9) дрібних масових риб (тюлька, атерина, перкарина, бички):
ставними неводами в Керченській протоці і в прибережній зоні Азовського моря від мису Хроні до с. Нововідрадне - з 01 березня до 15 квітня. У випадку початку весняного ходу хамси до 15 квітня територіальний орган Держрибагентства можуть припинити цей промисел достроково.
Примітка. Початок весняного ходу хамси визначається науково-дослідними (науковими) установами або територіальним органом Держрибагентства у разі прилову хамси 20 % по масі і вище від загального улову дрібних морських риб;
ставними неводами у кількості не більш 30 одиниць - у п'ятикілометровій прибережній зоні з 1 вересня до 30 листопада. Встановлення ставних неводів здійснюється на глибині більше 5 м;
10) гамарид ручними сачками вздовж українського узбережжя Азовського моря і Таганрозької затоки, а також у затоці Сиваш та в Утлюцькому лимані - з 15 травня до 30 вересня;
11) креветок:
волоками довжиною до 6 м з розміром вічка не менше a = 6,5 мм і сачками, а також із застосуванням кураю (або в'язанок сухих рослин) вздовж українського узбережжя Азовського моря і Таганрозької затоки та в Утлюцькому лимані - з 01 липня до 31 грудня;
волоками довжиною до 6 м з розміром вічка не менше a = 6,5 мм, ятерами з кроком вічка a = 6,5 - 10 мм, сачками, а також із застосуванням кураю (або в'язанок сухих рослин) у затоці Сиваш - з 01 липня до 31 грудня;
12) личинок хірономід:
мотильницями діаметром до 1 м, сачками діаметром до 0,6 м з капронового газу, рамками-ситами площею до 1 м2 із застосуванням знарядь для змутнення мулу (насоси або помпи) у водних об'єктах Азовського басейну включаючи Новотроїцький та Генічеський райони Херсонської області в тому числі постійні й тимчасові соляні озера і солонці, утворені в результаті заповнення ложі після опадів, або з'єднання з озерами - з 01 січня до 31 травня та з 01 вересня до 31 грудня;
13) артемії у солоних озерах та лиманах Азовського басейну (включаючи Сиваш):
рачків артемії - волоками (довжиною до 15 м), сачками (діаметром вхідного отвору не більше 1 м2), пастками - з 01 червня до 30 вересня; для лову артемії застосовуються волоки, сачки та пастки, виготовлені з газового полотна або капронового сита;
цист (діапазирувальних яєць) артемії - скребками, совковими лопатами та ручними засобами на березі (штормові викиди), а також із поверхні води із застосуванням насоса або водяної помпи - з 01 жовтня до 31 грудня;
14) рапанів - скребачками, підсаками, щипцями, підйомними пастками, збирання руками (включаючи водолазний спосіб) у Керченській протоці - протягом усього року;
15) ручний збір штормових викидів зостери на узбережжі та в прибережній частині акваторії моря та лиманів без зарахування до ліміту;
16) вилучення водних біоресурсів як прилову при веденні промислового рибальства тільки за наявності у користувача квот на вилов цих водних біоресурсів або права на їх вилов (добування) у межах загального ліміту;
17) лов закидними неводами (волоками) і ручними драгами, а також встановлення інших стаціонарних знарядь лову здійснюються у прибережній зоні від берегової лінії вглиб моря на віддаленні:
в Азовському морі - до 5 км;
в Керченській протоці і в Таганрозькій затоці - до зовнішніх кордонів судноплавних каналів;
12. Мінімальний розмір калкана азовського, допустимий до вилучення (промисловий розмір), - 27 см. Особини калкана азовського, що не досягли промислового розміру, повинні випускатися у рибогосподарський водний об'єкт.
13. Забороняється користувачам водних біоресурсів:
1) спеціалізований промисел піленгаса та калкана азовського (крім вилучення цих видів в якості прилову);
2) промисел судака, берша та чехоні (прилов вказаних видів риб у будь-якому вигляді повинен бути випущений у середовище існування);
3) промисел глоси у Сиваші;
4) промисел азово-чорноморських кефалей волоками в Азовському морі вздовж українського узбережжя від Керченської протоки до краю Білосарайської коси;
5) промисел мідій;
6) вилучення ікряних самиць раків;
7) будь-який промисел протягом усього року:
у районі Піщаних островів, обмеженому прямими лініями, що з'єднують точки з такими координатами:
46°54'30" пн. ш., 38°21'00" сх. д.;
46°50'30" пн. ш., 38°21'00" сх. д.;
46°50'30" пн. ш., 38°15'00" сх. д.;
46°52'00" пн. ш., 38°12'30" сх. д.;
46°54'30" пн. ш., 38°12'30" сх. д. і далі до початкової точки;
у районі Железинської банки, обмеженому прямими лініями, що сполучають точки з такими координатами:
46°17'00" пн. ш., 37°25'30" сх. д.;
46°11'15" пн. ш., 37°38'00" сх. д.;
46°06'00" пн. ш., 37°38'00" сх. д.;
46°06'00" пн. ш., 37°28'45" сх. д.;
46°14'15" пн. ш., 37°25'45" сх. д. і далі до початкової точки;
8) вилучення об'єктів, занесених до Червоної книги України;
9) вибирати з водних об'єктів знаряддя лову або садки (кукани), що не належать користувачеві водних біоресурсів. У разі їх вимушеного вибирання при потраплянні в активні знаряддя лову, зачепленні плавзасобами тощо обов'язково вноситься відповідний запис у судновий журнал та сповіщається про це територіальний орган Держрибагентства.
14. Бирками маркуються тільки пасивні знаряддя лову. Бирки кріпляться на:
ставні неводи та підйомні заводи на розтяжці при заході у двір у безпосередній близькості до крила;
ятери до верхньої частини каркаса, що утворює вхід у ятір;
підйомні пастки та раколовки до верхньої частини каркаса;
сітки до верхньої підбори на відстані до 1 м від одного з країв сітки.
15. У період виникнення в Азовському морі несприятливих екологічних умов, що можуть призвести або призводять до загибелі водних біоресурсів внаслідок задухових ситуацій, здійснюється меліоративний відлов (відповідно до статті 47 Закону України "Про тваринний світ").
16. Користувачі водних біоресурсів, що здійснюють меліоративний відлов, зобов'язані:
вести журнал обліку вилучених і прийнятих водних біоресурсів;
щодня надавати до територіального органу Держрибагентства дані про кількість використаних знарядь лову, кількість та типи задіяних плавзасобів, кількість вилучених водних біоресурсів, гідрометеообставини.
Після припинення меліоративного відлову користувачі водних біоресурсів протягом доби надають до територіального органу Держрибагентства звіти про вилучення водних біоресурсів під час проведення меліоративного відлову та журнали обліку вилучених і прийнятих водних біоресурсів.
17. Розподіл знарядь лову між користувачами водних біоресурсів для тих випадків, коли кількість знарядь лову обмежено (підпункти 1 - 9 пункту 11 цього Режиму) здійснює територіальний орган Держрибагентства за письмовими заявами користувачів водних біоресурсів. Заяви мають бути подані користувачами водних біоресурсів не пізніше, ніж за 15 днів до початку промислу. Територіальний орган Держрибагентства для розгляду поданих заяв утворює комісію, до складу якої входять представники територіального органу, користувачів водних біоресурсів, а також можуть бути залучені представники громадських об'єднань та асоціацій користувачів водних біоресурсів, які здійснюють спеціальне використання водних біоресурсів на даному рибогосподарському водному об'єкті (його частині). Розгляд поданих заяв здійснюється комісією з дотриманням вимог пункту 27 Порядку та з урахуванням резерву добування (вилову) для кожного об'єкту промислу, визначеному наказом Мінагрополітики про розподіл квот добування водних біоресурсів загальнодержавного значення з метою визначення нерозподіленого залишку знарядь лову пропорційно резерву добування (вилову). За результатами розгляду поданих заяв територіальний орган Держрибагентства у термін не пізніше, ніж за 5 днів до початку промислу, видає відповідний наказ про розподіл знарядь лову між користувачами водних біоресурсів. У разі наявності залишку нерозподіленої кількості знарядь лову допускається подання заяв та їх розгляд пізніше визначеного терміну.
Розподіл між користувачами водних біоресурсів бирок для маркування знарядь лову у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах), передбачений пунктом 34 Порядку, здійснюється відповідно до наказу територіального органу Держрибагентства про розподіл знарядь лову між користувачами водних біоресурсів.
18. Територіальний орган Держрибагентства здійснює централізований збір і узагальнення даних про вилучення водних біоресурсів у період проведення меліоративних відловів у басейні Азовського моря. Узагальнена інформація після закінчення відловів передається до Держрибагентства та Державної Азовської морської екологічної інспекції.
19. Для обліку бичків, вилучених у випадку проведення меліоративних відловів у місцях виникнення задухових (передзадухових) ситуацій, Держрибагентством утворюється резерв з ліміту їх вилову в лиманах та прибережній п'ятикілометровій зоні заток українського узбережжя в обсязі 2000 тонн, у разі використання цього резерву вилучення бичків здійснюється в рахунок загальнобасейнового обсягу добування (ліміту) морського промислу.
20. Користувачі водних біоресурсів, які здійснюють промисловий лов, зобов'язані маркувати бирками пасивні знаряддя лову з метою визначення їхньої належності. Бирки прикріплюються на ставні неводи, донні пастки і підйомні заводи - до верхньої підбори на відстані до 2 м від одного з кутів зливної частини котла; на ятери - до верхньої частини каркаса, що утворює вхід у ятір; на підйомні пастки і раколовки - до верхньої частини каркаса; на сітки - до верхньої підбори на відстані до 1 м від одного з кінців сітки; на яруси - до хребтини на відстані до 1 м від одного з кінців яруса.
21. Забороняється проводити промисловий лов (зняття, перевірка та постановка знарядь лову) у темну пору доби (пізніше години від заходу сонця та раніше години до його сходу) на суднах не обладнаних бортовими вогнями.
22. Користувачам водних біоресурсів забороняється використовувати ставні знаряддя лову, не позначаючи їх розташування за допомогою буїв чи розпізнавальних знаків з про дубльованим на них номером бирки.
23. У разі погіршення екологічного стану водойм, загрози виникнення заморних явищ тощо за рішенням відповідного територіального органу Держрибагентства можуть здійснюватися заходи з регулювання кількості знарядь лову, що застосовуються на промислі, та інші передбачені законодавством заходи, спрямовані на зменшення промислового навантаження на водні біоресурси.
24. Користувачі водних біоресурсів, при здійсненні спеціального використання водних біоресурсів у межах загального ліміту або прогнозу допустимого вилову, зобов'язані надавати територіальному органу Держрибагентства, оперативну інформацію про обсяги вилучення водних біоресурсів з періодичністю та у спосіб визначений пунктом 45 Порядку.
25. Користувачами водних біоресурсів при здійсненні спеціального використання водних біоресурсів допускається експлуатація плавзасобів, що відповідають району плавання на даному водному об'єкті, зареєстрованих у визначеному законодавством порядку, за наявності діючого акту технічного огляду судна та оригіналу суднового білета під час промислу.
Директор
Департаменту тваринництва
М. Кваша
* * *
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України "Про затвердження режимів рибальства у 2017 році"
1. Обґрунтування необхідності прийняття акта
Проект наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України "Про затвердження режимів рибальства у 2017 році" (далі - проект наказу) розроблено на виконання статей 8 та 31 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" та підпункту 2 пункту 3 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року N 1119.
2. Мета і шляхи її досягнення
Метою розроблення проекту наказу є впровадження організації промислу в Азово-Чорноморському басейні, дніпровських водосховищах та внутрішніх водоймах, а також здійснення відповідного державного контролю (нагляду) природоохоронними органами за регламентацією вилучення ресурсу загальнодержавного значення (водних біоресурсів) користувачами різних форм власності.
Шляхом досягнення вказаної мети є затвердження наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України "Про затвердження режимів рибальства у 2017 році".
3. Правові аспекти
У даній сфері правового регулювання діють такі нормативно-правові акти:
Закон України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів";
Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища";
Закон України "Про тваринний світ";
Тимчасові правила промислового рибальства в басейні Азовського моря, затвердженінаказом Держкомрибгоспу України від 31 грудня 1999 р. N 172, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 січня 2000 р. за N 43/4264;
Правила промислового рибальства в басейні Чорного моря, затверджені наказом Держкомрибгоспу України від 08 грудня 1998 р. N 164, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09 березня 1999 р. за N 147/3440;
Правила промислового рибальства в рибогосподарських водних об'єктах України, затверджені наказом Держкомрибгоспу України від 18 березня 1999 р. N 33, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 травня 1999 р. за N 326/3619.
4. Фінансово-економічне обґрунтування
Прийняття та реалізація проекту наказу не потребує додаткових фінансових, матеріальних та інших витрат.
5. Позиція заінтересованих органів
Проект наказу потребує погодження з Міністерством екології та природних ресурсів України, Державною регуляторною службою України, Державним агентством рибного господарства України та проведення державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.
6. Регіональний аспект
Проект наказу не стосується питання розвитку адміністративно-територіальних одиниць.
61. Запобігання дискримінації
У проекті наказу відсутні положення, що містять ознаки дискримінації.
7. Запобігання корупції
Проект наказу не містить правил і процедур, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень.
8. Громадське обговорення
Відповідно до Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" проект наказу розміщено на офіційних веб-сайтах Мінагрополітики www.minagro.gov.ua та Держрибагентства www.darg.gov.ua. для громадського обговорення і надання відповідних зауважень та пропозицій.
9. Позиція соціальних партнерів
Проект наказу не стосується соціально-трудової сфери.
10. Оцінка регуляторного впливу
Проект наказу є регуляторним актом.
101. Вплив реалізації акта на ринок праці
Реалізація проекту наказу не впливатиме на ринок праці.
11. Прогноз результатів
Прийняття наказу забезпечить:
поєднання природоохоронних вимог і економічних інтересів учасників рибогосподарської діяльності;
захист вітчизняного товаровиробника, створення сприятливих умов щодо забезпечення існуючих і новостворених потужностей рибопереробних та інших підприємств сировиною, організація та створення робочих місць;
нарощування виробництва рибної продукції з метою гарантування продовольчої безпеки країни, задоволення потреб населення у високоякіснійпродукції рибної промисловості.
Перший заступник Міністра
аграрної політики та
продовольства України
М. Мартинюк
* * *
АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ
Проекту наказу міністерства аграрної політики та продовольства України "Про затвердження режимів рибальства у 2017 році"
I. Визначення проблеми
Проект наказу Мінагрополітики "Про затвердження режимів рибальства у 2017 році" (далі - проект наказу) розроблено відповідно до законів України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів", "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про тваринний світ" та доповнює, уточнює або змінює діючі правила промислового рибальства з метою впровадження організації промислу в Азово-Чорноморському басейні, дніпровських водосховищах та внутрішніх водоймах, а також здійснення державного нагляду (контролю) природоохоронними органами за вилученням ресурсу загальнодержавного значення (водних біоресурсів) користувачами різних форм власності (далі - Режими рибальства).
Відповідно до статті 31 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" з метою забезпечення охорони, раціонального використання окремих видів водних біоресурсів, а також для доповнення, уточнення або зміни правил промислового рибальства можуть розроблятися режими для окремих рибогосподарських водних об'єктів (їх частин) для визначення районів, способів і строків вилучення (вилову, добування, збирання) водних біоресурсів, типів, розмірів та кількості рибопромислових суден, знарядь вилову, їх кількості, допустимі до вилову розміри об'єктів промислу, вимоги щодо їх охорони, а також умови користування промисловими ділянками рибогосподарських водних об'єктів (їх частин), навантаження на кожний водний об'єкт за кількістю та потужністю плавзасобів.
Режими рибальства затверджується Мінагрополітики на підставі біологічних обґрунтувань та рішення XXVIII сесії Українсько-Російської комісії з питань рибальства в Азовському морі.
Проектом наказу визначається порядок регулювання спеціального використання воднихбіоресурсів у водних об'єктах загальнодержавного значення.
У разі прийняття, проектнаказу доповнить перелік чинних нормативно - правових актів (правил промислового рибальства у сфері регулювання промислового рибальства в Азовському, Чорному морях та рибогосподарських водних об'єктах України), які є обов'язковими до виконання для підприємств, установ, організацій (незалежно від форм власності), громадян України, та нерезидентів України, що здійснюють промислове рибальство, а також для уповноважених органів, які забезпечують охорону, відтворення та збереження середовища існування водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах загальнодержавного значення.
Таким чином, режимами рибальства уточнюються та доповнюються окремі положення правил промислового рибальства, а також регламентується порядок добування (вилову, збирання) водних біоресурсів, у частинах не передбачених чинними правилами промислового рибальства, на підставі науково-біологічних обґрунтувань розроблених галузевими науково-дослідними інститутами.
Основні групи (підгрупи), на які проблема справляє вплив:
НАКАЗ
___ ____________ ____
м. Київ
N ___________
Про затвердження режимів рибальства у 2017 році
Відповідно до статей 8 та 31 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів", підпункту 2 пункту 3 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року N 1119, та з метою впорядкування організації промислового рибальства в Азово-Чорноморському басейні та дніпровських водосховищах
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити такі, що додаються:
1) Режим рибальства в басейні Азовського моря у 2017 році;
2) Режим рибальства в басейні Чорного моря у 2017 році;
3) Режим рибальства в дніпровських водосховищах у 2017 році.
2. Департаменту тваринництва подати наказ у встановленому законодавством порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
4. Контроль за виконанням наказу покласти на першого заступника Міністра М. Мартинюка
Міністр Т. Кутовий
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України
___ ____________ ____ N _____
Режим
рибальства в дніпровських водосховищах у 2017 році
1. Цей Режим розроблено відповідно до Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" та Порядку здійснення спеціального використання водних біоресурсів у внутрішніх рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України 25 листопада 2015 року N 992 (далі - Порядок).
2. Промисел водних біоресурсів у дніпровських водосховищах у 2017 році здійснюється відповідно до Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об'єктах України, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 18 березня 1999 року N 33, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 травня 1999 року за N 326/3619 (із змінами) (далі - Правила рибальства), а також цього Режиму.
3. Промислове рибальство в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України", згідно з режимами цих територій та об'єктів, які визначені у положеннях про них та в проектах організації території об'єкта природно-заповідного фонду.
Межі територій та об'єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об'єктів природно-заповідного фонду їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Наукові лови у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюються відповідно до наукових програм науково-дослідних (наукових) установ, розглянутих та схвалених Міністерством екології та природних ресурсів України, погоджених відповідними спеціальними адміністраціями територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Кількість суден, рибалок та знарядь лову у межах конкретних територій та об'єктів природно-заповідного фонду розглядається та схвалюється науково-технічними радами їх спеціальних адміністрацій.
4. Строки початку й закінчення лову, установлені Правилами рибальства та цим Режимом, включають першу та останню дату вказаних періодів промислу.
5. Максимальна довжина однієї ставної сітки, що застосовується на водосховищах - 70 м. Максимальна довжина крила раколовки - 50 м. Ставні знаряддя лову, крім бирок з метою спрощення їх ідентифікації на водоймі, повинні мати буї чи розпізнавальні знаки з продубльованим на них номером бирки.
6. Забороняється проводити промисловий лов (зняття, перевірка та постановка знарядь лову) у темну пору доби (пізніше години від заходу сонця та раніше години до його сходу) на суднах, не обладнаних бортовими вогнями.
7. Допускається на Київському водосховищі:
У період до початку весняно-літньої заборони та з 1 вересня використовувати для облову скупчень карася сріблястого та плітки сітки з кроком вічка a = 50 мм.
8. Допускається на Канівському водосховищі:
Протягом всього промислового періоду використовувати для облову скупчень карася сріблястого та плітки сітки з кроком вічка a = 50 - 60 мм.
9. Допускається на Кременчуцькому водосховищі:
Використання дрібновічкових ятерів (вічко 5 - 10 мм) для відлову верховодки і тюльки у весняно-літній період, включаючи період заборони на лов водних біоресурсів, під контролем територіальних органів Держрибагентства.
Вилов тюльки і верховодки тюльковими тралами протягом усього промислового періоду в 500-метровій зоні насосних станцій а також в 5-кілометровій забороненій зоні від греблі Канівської ГЕС.
10. Допускається на Дніпродзержинському водосховищі:
На закорчованих і зарослих ділянках водойми в межах: острів Крячок, Чикалівських, Успенських, Келебердянських заплав застосовування низькостінних ріжових сіток з кроком вічка 36 - 60 мм і вище.
З 1 жовтня у середній частині водосховища (см. Кам'яні Потоки - с. Бородаївка), в місцях концентрацій карася сріблястого та плітки використовувати для їх облову сітки з кроком вічка 50 мм.
11. Допускається на Дніпровському (Запорізькому) водосховищі:
Використання протягом всього промислового періоду закидних неводів з вічком 100 мм і більше на нижній ділянці водосховища в межах Запорізької області, за винятком територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Застосування за наявності науково-біологічного обґрунтування поріжних ставних сіток з кроком вічка 45 - 60 мм на зарослих вищою водною рослинністю ділянках Самарської затоки для відлову карася сріблястого.
Застосування за наявності науково-біологічного обґрунтування дрібновічкових ставних сіток з кроком вічка 30 - 34 мм на всій акваторії Самарської затоки.
12. Допускається на Каховському водосховищі:
Для відлову вселених рослиноїдних риб у місцях їх скупчення протягом усього року в районі скидного каналу Запорізької теплоелектростанції застосовувати два ставних неводи з вічком у задній стінці котла не менше 100 мм; в районі приймального ковша каналу продувки Запорізької АЕС (Водянський ковш) - два ставних неводи з вічком у задній стінці котла не менше 100 мм; в районі Іванівських Кучугур - один ставний невід з вічком у задній стінці котла не менше 100 мм.
Протягом усього промислового періоду використання ставних сіток (у тому числі і поріжних) з кроком вічка a = 50 - 60 мм у верхній частині водосховища до межі: с. Вищетарасівка Томаківського району (з правого берега) - пасажирська пристань м. Енергодар (з лівого берега).
Протягом усього промислового періоду використання ставних (у тому числі й поріжних) сіток з кроком вічка a = 50 - 60 мм на ділянках: від м. Благовіщенський до Іванівських Кучугур вглиб водосховища на 2 км та від Кам'янських Кучугур до Майгоривглиб водосховища на 2 км.
Протягом усього промислового періоду використання ставних (у тому числі й поріжних) сіток з кроком вічка a = 50 - 60 мм у районі скидного каналу Запорізької теплоелектростанції від лінії електричних мереж до кінця греблі водойми-охолоджувача Запорізької атомної електростанції у глиб водосховища на 1 км.
Протягом усього промислового періоду використання чотирьох закидних частикових неводів в нижній частині водосховища на постійних тоньових ділянках під контролем територіальних органів Держрибагентства.
Відлов вселених рослиноїдних риб в місцях їх скупчення на ділянках, відведених для любительського рибальства, у середній та верхній частинах водосховища сітками з кроком вічка a = 100 мм і більше.
Протягом усього промислового періоду використання дрібновічкових ставних неводів та ятерів з вічком не менше a = 5 мм у котлах (бочках) для відлову тюльки з дотриманням норм прилову молоді не більше 2 % від загальної маси улову риби.
Лов закидними неводами на ділянці в районі с. Бабине, обмеженій координатами 47024'36"N, 32°02'38"E - 47024'19"N, 34°02'40"E під контролем територіальних органів Держрибагентства.
13. Забороняється у Київському водосховищі:
Використання ставних сіток з кроком вічка менше a = 38 мм, сіток з кроком вічка a = 41 - 49 мм та a = 69 - 74 мм протягом усього року.
Використання закидних частикових неводів у переднерестовий період при освоєнні 20 % річного ліміту ляща.
14. Забороняється у Канівському водосховищі:
Використання ставних сіток з кроком вічка менше a = 36 мм та a = 69 - 74 мм протягом усього року.
15. Забороняється на Кременчуцькому водосховищі:
Використання ставних сіток з кроком вічка менше a = 38 мм протягом всього року.
Використання ставних сіток з кроком вічка a = 50 мм у період з кінця весняно-літньої заборони до 30 вересня.
Використання закидних частикових неводів у переднерестовий період при освоєнні 20 % річного ліміту ляща.
16. Забороняється на Дніпродзержинському водосховищі використання ставних сіток з кроком вічка менше a = 36 мм протягом усього року.
17. Забороняється у Запорізькому водосховищі:
Застосування протягом усього року ставних сіток з кроком вічка a = 30 - 34 мм та 69 - 70 мм.
Використання ставних сіток з крокомвічка a = 35 - 38 мм у період з кінця весняної заборони до 20 серпня.
18. Забороняється у Каховському водосховищі:
Використання ставних сіток з кроком вічка 30 - 36 мм та з кроком вічка a = 69 - 70 мм протягом усього року.
Промисловий лов у затоках нижньої частини Каховського водосховища в межах Херсонської області протягом всього року (за виключенням ловів, передбачених пунктом 11 цього Режиму).
Встановлення у період з 1 січня до початку весняної заборони ставних неводів, ятерів та сіток ближче ніж 500 м від межі заростей повітряно-водної рослинності заплавної частини Дніпровської гряди, Водянських та Іванівських Кучугур.
19. Забороняється на Червонооскільському водосховищі використання ставних сіток з кроком вічка a = 36 - 40 мм в період з кінця весняно - літньої заборони до 30 вересня.
20. На Київському, Канівському, Кременчуцькому та Дніпродзержинському водосховищах допускається максимальна довжина крила ятеря (сумарна довжина сіткового полотна, починаючи від входу бочки) - не більше 25 м. Діаметр бочки - не більше 2 м. Кількість бочокна 1 ятір - не більше 2.
21. На всіх водосховищах допускається:
Максимально допустимий прилов риби непромислової міри для сіток з кроком вічка a = 50 - 60 мм - не більше 20 % від загальної кількості риб, що охороняються Правилами рибальства.
Мінімальний допустимий для вилову розмір білого, строкатого товстолобика та білого амура - 60 см.
Мінімальний допустимий для вилову розмір щуки - 50 см, сома європейського - 80 см.
Відхилення фактичних розмірів вічка в ставних сітках з кроком вічка більше 40 мм на рівні не більше 5 % від установлених.
22. На Київському та Каховському водосховищах забороняється використання порядків (лав) ставних сіток, ятерів, ставних неводів загальною довжиною понад 500 м, відстань між порядками (лавами) ятерів та ставних неводів повинна мати не менше 500 м.
23. У разі погіршення екологічного стану водойм, загрози виникнення заморних явищ тощо, за рішенням відповідних територіальних органів Держрибагентства, можуть здійснюватися заходи з регулювання кількості знарядь лову, що застосовуються на промислі, та інші передбачені законодавством заходи, спрямовані на зменшення промислового навантаження на водні біоресурси.
24. У разі наявності 4 і більше актів перевірки промислового лову з перевищенням норми прилову територіальні органи Держрибагентства приймають рішення про заборону промислу знаряддями лову з певним кроком вічка в межах даного району промислу строком до 20 діб, але не менш ніж 10 діб.
25. Лов риби неводами за допомогою декількох суден, що йдуть поруч в одному напрямку, а також постановка знарядь для лову водних біоресурсів на фарватері (судновому ході) або у місцях, відведених для стоянки суден, забороняється.
26. Забороняється промисловий вилов раків в періоди линьки, спаровування та виношування ікри; строки заборони визначаються органами рибоохорони за погодженням з науково-дослідними організаціями.
27. Кількість знарядь лову, які будуть використовуватись на промислі протягом 2017 року, наведено в додатку 1 до цих Режимів. Мінімальне навантаження на плавзасіб становить: палубне судно - 50 сіток; безпалубне - 30 сіток. Розподіл знарядь лову за користувачами водних біоресурсів на водосховищах здійснюють територіальні органи Держрибагентства за наслідками розгляду письмових заяв користувачів водних біоресурсів шляхом видання відповідного наказу. Територіальний орган Держрибагентства для розгляду поданих заяв утворює комісію, до складу якої входять представники територіальних органів Держрибагентства, користувачів водних біоресурсів, а також можуть бути залучені представники громадських об'єднань та асоціацій користувачів водних біоресурсів, які здійснюють спеціальне використання водних біоресурсів на даному рибогосподарському водному об'єкті (його частині). Розгляд поданих заяв здійснюється комісією з дотриманням вимог пункту 27 Порядку та з урахуванням резерву добування (вилову) для кожного об'єкта промислу, визначеного наказом Мінагрополітики про розподіл квот добування водних біоресурсів загальнодержавного значення з метою визначення нерозподіленого залишку знарядь лову пропорційно резерву добування (вилову). За результатами розгляду поданих заяв територіальні органи Держрибагентства видають накази про розподіл знарядь лову між користувачами водних біоресурсів. У разі наявності залишку нерозподіленої кількості знарядь лову допускається подання заяв та їх розгляд пізніше визначеного строку.
Розподіл між користувачами водних біоресурсів бирок для маркування знарядь лову у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах), передбачений пунктом 34 Порядку, здійснюється відповідно до наказів територіальних органів Держрибагентства про розподіл знарядь лову між користувачами водних біоресурсів.
28. На всіх дніпровських водосховищах забороняється промислове рибальство протягом року на ділянках, наведених у додатку 2 до цього Режиму.
29. Користувачі водних біоресурсів при здійсненні спеціального використання водних біоресурсів у межах загального ліміту або прогнозу допустимого вилову зобов'язані надавати територіальному органу Держрибагентства оперативну інформацію про обсяги вилучення водних біоресурсів з періодичністю та у спосіб, що визначені пунктом 45 Порядку.
30. Користувачами водних біоресурсів при здійсненні спеціального використання водних біоресурсів допускається експлуатація плавзасобів, що відповідають району плавання на даному водному об'єкті, зареєстрованих у визначеному законодавством порядку, за наявності діючого акта технічного огляду судна та оригіналу суднового білета під час промислу.
Директор
Департаменту тваринництва
М. Кваша
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України
___ ____________ ____N _____
Режим
рибальства в басейні Чорного моря у 2017 році
1. Цей Режим розроблено відповідно до Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" та Порядку здійснення спеціального використання водних біоресурсів у внутрішніх рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України 25 листопада 2015 року N 992 (далі - Порядок).
2. Промисел у басейні Чорного моря здійснюється відповідно до Правил промислового рибальства в басейні Чорного моря, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 08 грудня 1998 року N 164, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 09 березня 1999 року за N 147/3440 (із змінами) (далі - Правила рибальства), а також цього Режиму.
Промислове рибальство в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України", згідно з режимами цих територій та об'єктів, які визначені у положеннях про них та в проектах організації території об'єкта природно-заповідного фонду.
Межі територій та об'єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об'єктів природно-заповідного фонду їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Наукові лови у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, здійснюється відповідно до наукових програм науково-дослідних (наукових) установ, розглянутих та схвалених Міністерством екології та природних ресурсів України, погоджених відповідними спеціальними адміністраціями територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Кількість суден, рибалок та знарядь лову у межах конкретних територій та об'єктів природно-заповідного фонду розглядається та схвалюються науково-технічними радами їх спеціальних адміністрацій.
3. До басейну Чорного моря входить Чорне море з усіма його затоками і бухтами. Лимани і озера, що сполучаються з морем, розглядаються як самостійні водні об'єкти. Каланчацький, Малий Аджалицький лиман та частини Сухого лиману і озеро Донузлав, що з'єднуються з морем, є частиною Чорного моря.
Норми, які передбачені для річки Дунай, поширюються на її передгирловий простір, відповідно на цей простір не поширюються норми, які передбачені для Чорного моря. Під передгирловим простором річки Дунай розуміється частина Чорного моря шириною 5 км, що прилягає до гирла Дунаю і простягається від рукава Мусура до Білогородського каналу включно.
4. Написи, що наносяться на риболовні судна, повинні відповідати національному стандарту України.
5. Користувачі водних біоресурсів, які здійснюють промисловий лов, зобов'язані маркувати бирками пасивні знаряддя лову з метою визначення їхньої належності. Бирки прикріплюються на ставні неводи, донні пастки і підйомні заводи - до верхньої підбори на відстані до 2 м від одного з кутів зливної частини котла; на ятери - до верхньої частини каркаса, що утворює вхід у ятір; на підйомні пастки і раколовки - до верхньої частини каркаса; на сітки - до верхньої підбори на відстані до 1 м від одного з кінців сітки; на яруси - до хребтини на відстані до 1 м від одного з кінців яруса.
6. Забороняється використовувати ставні знаряддя лову, не позначаючи їх розташування за допомогою буїв чи розпізнавальних знаків з про дубльованим на них номером бирки.
7. Користувачі водних біоресурсів повинні терміново інформувати територіальні органи Держрибагентства, територіальні органи Державної екологічної інспекції України та відповідні територіальні органи Держпродспоживслужби про виявлення захворювань водних біологічних ресурсів, погіршення стану середовища їх перебування, випадки загибелі або виникнення загрози їх загибелі.
8. При здійсненні спеціалізованого промислу в Чорному морі не обмежується обсяг прилову об'єктів, для яких не встановлена промислова міра.
9. Нерестова заборона на промислове вилучення калкана у виключній (морській) економічній зоні встановлюється з 01 до 30 травня.
У територіальних і внутрішніх морських водах у цей період вводиться територіальними органами Держрибагентства за науковим обґрунтуванням заборона на вилов калкана строком на 15 діб на зазначених ділянках незалежно одна від одної:
на схід від меридіана, що проходить через мис Башенний;
між меридіаном, що проходить через мис Башенний, і меридіаном порту Євпаторія на південь від Кримського півострова;
між меридіаном, що проходить через порт Євпаторія, і меридіаном 32°13' сх. д., а також у Каркінітській затоці;
західніше меридіана 32°13' сх. д.
У період нерестової заборони у відповідній зоні забороняється спеціалізований промисел калкана сітками. Калкан, що був приловлений іншими знаряддями лову, у цей період випускається в море незалежно від його життєздатності. У період нерестової заборони у відповідній зоні забороняється також промисел скатів сітками. Промисел шпрота і мерланга різноглибинними тралами не забороняється.
10. Кількість суден, що одночасно ведуть промисел шпрота різноглибинними тралами, з 01 січня до 31 березня і з 01 листопада до 31 грудня обмежується 20 одиницями. Розподіл кількості суден між користувачами водних біоресурсів здійснюється територіальними органами Держрибагентства. Загальний контроль за кількістю цих суден здійснюється територіальними органами Держрибагентства.
11. Промисел скатів сітками допускається в період з 01 лютого до 31 жовтня, мінімальний крок вічка в сітках - a = 180 мм.
12. При промислі калкана і скатів сітками кількість вічок по висоті не повинна перевищувати 8 шт., глоси - 20 шт. Грузи повинні кріпитися безпосередньо до нижньої підбори. Довжина сіток не повинна перевищувати 100 м.
13. Кількість сіток, що застосовуються для промислу калкана і скатів, обмежена 2800 одиницями. Сітки для користувачів розподіляються таким чином: Миколаївська область - 450 одиниць, Херсонська область -300 одиниць (у тому числі Каркінітська затока - 100 одиниць), Одеська область -2000 одиниць, резерв Держрибагентства - 50 одиниць.
Мінімальна кількість сіток на бригаду (ланку) становить: для плавзасобів, що не підлягають нагляду класифікаційного товариства, - 20 одиниць; для плавзасобів, що підлягають нагляду класифікаційного товариства, - 100 одиниць.
14. Передбачений Правилами рибальства спеціалізований промисел азово-чорноморських кефалей у Чорному морі (за винятком пригирлового простору р. Дунай) ставними неводами, підйомними заводами, кошільними і кільцевими неводами допускається з 01 червня до 31 грудня, за винятком періоду нерестової заборони.
15. При промислі шпрота різноглибинними тралами прилов чорноморської хамси не регламентується протягом усього року, прилов азовської хамси не регламентується тільки в дозволений період для її промислу кошільними неводами. У разі відсутності наукового обґрунтування хамса, розповсюджена з 01 січня до 31 березня та з 01 жовтня до 31 грудня на схід від меридіана, що проходить через мис Сарич, вважається азовською, а вся інша - чорноморською.
16. Мінімальний крок вічка у сітках при лові бичка встановлюється: a = 22 мм, у Тилігульському лимані a = 20 мм. Максимальний крок вічка у сітках при лові бичка не повинен перевищувати 28 мм. Максимальний довжина однієї сітки не повинна перевищувати 75 м.
17. Прилов особин непромислового розміру (за винятком осетрових) при спеціалізованому промислі інших видів допускається відповідно до норм, установлених для неспеціалізованого промислу згідно з пунктом 18.4 глави 18 Правил рибальства.
18. Допускаються:
1) промисел личинок хірономідмотильницями, сачками, рамками-ситами з капронового газу із застосуванням знарядь для змутнення мулу (насоси або помпи) у водних об'єктах в районні дії Правил рибальства або на їх ділянках, які не використовуються на даний час з рибогосподарською метою. Відповідні водні об'єкти та їх ділянки, а також гранична кількість знарядь лову визначаються територіальними органами Держрибагентства на підставі рекомендацій наукових установ. Загальна кількість насосів або помп обмежується 30 одиницями;
2) спеціалізований промисел азово-чорноморських кефалей у чорноморських лиманах (крім Дніпровсько-Бузького) і пов'язаних з морем озерах (крім озера Донузлав) сітками, крок вічка яких встановлюється відповідними територіальними органами Держрибагентства за науковим обґрунтуванням наукових установ;
3) спеціалізований промисел азово-чорноморських кефалей обкидними сітками з кроком вічка a = 24 - 40 мм у Джарилгацькій, Каржинській, Перекопській затоках, Каланчакському лимані і в прибережній 500 - метровій зоні Каркінітської затоки, прилеглій до осторова Джаралгач, у період з 01 червня до 15 листопада (за винятком забороненого періоду з 20 серпня по 10 вересня). Довжина однієї сітки не повинна перевищувати 100 м. Застосування поріжі та рам у сітках забороняється. У процесі промислової операції сітки повинні зберігати контакт з плавзасобом і вибірка повинна виконуватися одразу після замету. Загальна кількість сіток - не більше 104 одиниць. Мінімальна кількість сіток на бригаду (ланку) - 8 одиниць.
4) спеціалізований промисел азово-чорноморських кефалей сітними пастками з кроком вічка a = 24 - 40 мм у прибережній 50 - метровій зоні Каркінітської затоки у період з 11 вересня по 31 жовтня (за винятком забороненого періоду з 20 серпня по 10 вересня). Сітки в пастках повинні бути встановлені на металевих кілках. Кількість сіток у кожній пастці не більш ніж дві одиниці (застосування поріжі та рам у сітках забороняється). Довжина однієї сітки не повинна перевищувати 75 м. Загальна кількість пасток - не більше 8 одиниць.
5) спеціалізований лов азово-чорноморських кефалей ставними неводами та неспеціалізований промисел ставними неводами інших мігруючих видів риб у каналах, що з'єднують море з лиманами (Тилігульським, Будакським (Шаболатським, Туловськими та іншими), озерами (крім озера Донузлав), і в каналах, що з'єднують Дністровський та Будакський (Шаболатський) лимани, тільки у постійних місцях, визначених органами рибоохорони на підставі наукових обґрунтувань.
6) спеціалізований промисел креветки волокушами і ручними сачками у Чорному морі з затоками, лиманах (крім Дніпровсько-Бузького) і пов'язаних з морем озерах у період з 01 січня до 31 травня і з 01 вересня до 31 грудня. Кількість волокуш у Херсонській області обмежується 30 одиницями, у Миколаївській 5 одиницями;
7) спеціалізований промисел креветки ятерами на акваторії Чорного моря - від с. Коблеве до межі Автономної Республіки Крим (по Перекопській затоці) - у період з 01 січня до 31 травня та з 01 серпня до 31 грудня.
Мінімально допустимий розмір вічка: у бочці ятера - a = 8,0 мм, у лійці - a = 6,0 мм. Забороняється застосування ятерів з довжиною кутка менше 1 м. В період з 01 по 31 травня та з 01 по 31 серпня ятери повинні мати в гирлах сіткову перегородку з максимально допустимим розміром вічка 28 мм.
Кількість ятерів обмежується 680 одиницями і становить для Миколаївської області - 180 одиниць, для Херсонської області - 500 одиниць. Мінімальна кількість ятерів на бригаду (ланку) - 10 одиниць.
8) спеціалізований промисел у Дністровському лимані та р. Дністер з її придатковою системою:
в'юна ятерами з розміром вічка a = 6,5 мм з 01 січня до 15 квітня, за винятком заборонених ділянок;
тюльки волокушами в період з 01 січня до 31 березня та з 15 листопада до 31 грудня, за винятком заборонених ділянок;
9) спеціалізований промисловий лов оселедця у Дністровському лимані і р. Дністер - з 01 квітня до 05 червня (за винятком встановленої органами рибоохорони заборони у період масового нерестового ходу: п'ятиденної - у Дністровському лимані, в рукаві Турунчук і в основному руслі р. Дністер від устя до с. Паланка (відмітка 28 км); десятиденної - від с. Паланка до греблі Дубосарської ГЕС) прицьому допускається прилов карася сріблястого до 50 %.
У Дністровському лимані в період весняно-нерестової заборони допускається спеціалізований промисел оселедця ставними сітками в районі на південь від лінії, що з'єднує північні межі смт Шабо та Роксолани;
10) при неспеціалізованому промислі у Дніпровсько-Бузькій естуарній системі застосування ятерів з мінімальним розміром вічка в бочці a = 30 мм, сажалці, замку і крилах -a = 36 - 40 мм. Максимальна довжина крила ятера для заплавної системи Дніпра становить не більше 25 м. Початок постановки крила має бути прив'язаний до берегової лінії, або до межі прибережної вищої надводної рослинності;
11) спеціалізований промисел ставними неводами та волокушами піленгаса в Березанському лимані з 15 жовтня до 31 грудня з мінімальним кроком вічка у матні a = 30 мм, у приводах і крилах - a = 40 мм;
12) спеціалізований промисел чехоні, тарані та рибця у р. Дунай з її придатковою системою сітками з кроком вічка a = 36 - 40 мм, в тому числі в обкидному режимі,без використання рам та поріжі;
13) спеціалізований промисел чехоні, тарані та рибця у р. Дністер з її придатковою системою і в Дністровському лимані сітками з кроком вічка a = 32 - 38 мм;
14) спеціалізований промисел тюльки в р. Дніпро від греблі Каховської ГЕС униз за течією впродовж 10 - кілометрової забороненої зони тюльковими волокушами в кількості однієї одиниці (довжина - до 100 м, крок вічка сітного полотна a = 5,0 - 6,5 мм);
15) спеціалізований промисел тюльки на акваторії Дніпровського лиману бурилами з кроком вічка сіткового полотна в матні a = 5,0 - 6,5 мм, у приводах - не більше a = 14 мм, крилах - не більше a = 18 мм на глибинах не менше ніж 4 м. На акваторії Бузького лиману бурилами з кроком вічка сіткового полотна в матні a = 5,0 - 8,0 мм, у приводах-не більше a = 18 мм, крилах-не більше a = 24 мм. Промисел здійснювати на глибинах не менше ніж 4 м;
16) спеціалізований промисел тюльки конусними пастками (площа вхідного отвору - до 10 кв. м, крок вічка сіткового полотнища a = 4,0 - 6,5 мм) з пересувних та стаціонарних плавзасобів лише в темний час доби з використанням штучного освітлення:
в Бузькому лиманах у кількості 30 одиниць,протягом усього року;
на акваторії пониззя Дніпра у кількості 4 одиниці, протягом усього року (за винятком періоду весняно-літньої заборони);
в Дніпровському лимані у кількості 2 одиниці, протягом усього року (за винятком періоду весняно-літньої заборони);
17) спеціалізований промисел оселедця в пониззі р. Дніпро плавними сітками з кроком вічка a = 30 - 32 мм у кількості 15 одиниць, довжиною однієї сітки не більше 150 м на акваторії від с. Дніпряни вниз за течією до тоні "Підмостна", від нижньої межі тоні "Монастирська" вниз за течією до верхньої межі "Дніпровського забороненого простору";
18) спеціалізований промисел оселедця в Дніпровському та Бузькому лиманах на глибинах не менше ніж 4 м ставними сітками з кроком вічка a = 28 - 30 мм у кількості 90 одиниць, виготовленими виключно з капронового волокна, з 01 квітня до кінця весняно-літньої заборони;
19) спеціалізований промисел рослиноїдних видів риб (товстолобики, білий амур) у пониззі р. Дніпро плавними сітками з кроком вічка a = 90 - 120 мм у кількості 15 одиниць (довжина однієї сітки не більше 150 м) з 01 січня до початку весняно-літньої заборони та з 01 вересня по 31 грудня на акваторіях: від с. Дніпряни вниз за течією до тоні "Кіндратиха" (район с. Н. Тягінка); від нижньої межі тоні "Монастирська" вниз за течією до верхньої межі "Дніпровського забороненого простору";
20) промисел на акваторії Дніпровського та Бузького лиманів закидними частиковими неводами у кількості 6 одиниць здійснювати на постійних тонях у районах: острова Янушев, острова "Вербки", с. Станіслав, с. Олександрівка, Аджигольської та Волоської кіс. Одночасне використання на одній тоновій ділянці більше однієї одиниці закидного частикового неводу забороняється;
21) промисел закидними частиковими неводами у кількості 9 одиниць нар. Дніпро, р. Південний Буг та р. Інгулець здійснювати протягом року, за винятком періоду весняно-літньої заборони, на постійних тонях, визначених органами рибоохорони;
22) здійснювати промисел частиковими волокушами у кількості 5 одиниць протягом року, за винятком періоду весняно-літньої заборони, на всіх акваторіях придаткової системи пониззя р. Дніпро, визначених органами рибоохорони. Окремо дозволяється використання однієї частикової волокуші з 01.01.2017 до початку весняно-літньої заборони та з 01.10.2017 по 31.12.2017 на акваторіях придаткової системи р. Дніпро відс. Дніпряни вниз за течією до Антонівського автомобільного мосту;
23) спеціалізований промисел пузанка в пониззі р. Дніпро плавними сітками з кроком вічка a = 22 мм та a = 24 мм у кількості 4 та 6 одиниць (довжина однієї сітки не більше 150 м) на акваторії від с. Дніпряни вниз за течією до тоні "Підмостна", від нижньої межі тоні "Монастирська" вниз за течією до верхньої межі "Дніпровського забороненого простору";
24) спеціалізований промисел скатів сітками у Джаралгацькій, Каржинській, Перекопській затоках, Каланчацькому лимані. Загальна кількість сіток - не більше 260 одиниць, мінімальна кількість сіток на бригаду (ланку)- 20 одиниць;
25) спеціалізований промисел медуз у Каркінітській та Джарилгацькій затоках ручними сачками у період з 01 червня до 30 листопада;
26) спеціалізований промисел кошільними і кільцевими неводами піленгаса, чорноморської хамси та атерини у Тилигульському лимані - протягом усього року;
27) спеціалізований промисел оселедця у р. Дунай та передгирловому просторі - з 01 березня до 05 липня, за винятком встановлених органами рибоохорони на період масового нерестового ходу: дванадцятидобової заборони на ділянці від моря до відгалуження Тульчинського гирла і заборони тривалістю двадцять одну добу вгору по річці від відгалуження Тульчинського гирла. Висота сіток не повинна перевищувати 6 м, у плавних сітках допускається поріж з мінімальним кроком вічка a = 200 мм. Товщина нитки полотна і поріжі у плавних сітках не повинна перевищувати 1,2 мм.
У період весняно-нерестової заборони при спеціалізованому промислі оселедця допускається прилов карася сріблястого до 50 %;
28) спеціалізований промисел азово-чорноморських кефалей обкидними сітками з кроком вічка a = 20 - 40 мм у 500 - метровій зоні, що прилегла до гирла р. Дунай на ділянці, яка обмежена на півночі с. Приморське та на півдні межею територіальних вод, у період з 15 червня до 15 листопада. Довжина однієї сітки не повинна перевищувати 100 м.
У процесі промислової операції вибірка сіток повинна виконуватись одразу після замету. Загальна кількість сіток - не більше 72 одиниць. Мінімальна кількість сіток на бригаду (ланку) - 4 одиниці.
29) спеціалізований промисел рачків артемії у внутрішніх солоних водоймах та лиманах (за винятком Куяльницького лиману) сачками (діаметром вхідного отвору не більше 1 м) та волоками (довжиною до 15 м) з 01 січня до 31 березня і з 15 вересня до 31 грудня; ручне збирання яєць артемії з берегових наносів у Куяльницькому лимані - з 01 червня до 30 листопада, в інших внутрішніх солоних водоймах та лиманах з 01 січня до 31 березня та з 01 жовтня до 31;
30) спеціалізований промисел шпроту різноглибинними тралами у Чорному морі на акваторії обмеженої з півдня лінією м. Тарханкут - гирло Дністровського лиману (Дністровсько-Цареградський маяк)тазі сходу меридіаном 31°25' сх. д. у період з 15 травня до 30 вересня. Кількість промислових суден обмежується 4 одиницями.
19. Забороняються користувачам водних біоресурсів:
1) промисел філофори і цистозіри (крім збирання штормових викидів цистозіри та проведення науково-дослідних робіт);
2) промисловий лов осетрових видів риб і їх гібридів у басейні Чорного моря. Прилов вказаних видів риб у будь-якому вигляді повинен бути випущений у середовище існування;
3) застосування сіток для лову бичків у Каркінітській затоці, за винятком акваторій Джарилгацької, Каржинської та Широкої заток;
4) застосування сіток для лову глоси та піленгасу у Джарилгацькій, Каржинській та Широкій затоках та в Каланчацькому лимані;
5) промисел протягом усього року в Тилігульському лимані і р. Тилігул на північ від лінії, що з'єднує південну частину с. Гуляївка та причал Будинку рибалки Південної регіональної спілки мисливців та рибалок Збройних Сил України (с. Волкове), до гирла р. Тилігул та в заплаві цієї річки від гирла до автошляху, що з'єднує села Косівка і Мар'янівка;
6) спеціалізований промисел піленгаса сітками:
в Чорному морі на північ від лінії, що з'єднує мис Тарханкут з Дністровсько-Царгородським маяком, та на захід від меридіана 30°00' сх. д. у період з 15 червня до 14 жовтня;
у Ягорлицькій затоці у період з 01 травня до 14 жовтня;
7) спеціалізований промисел бичка сітками та волокушами в Дністровському лимані;
8) ведення промислу бичка ятерами у Дністровському лимані на період спарювання, виношування ікри та рачат і линьки рака на північ від лінії, що з'єднує північну межу м. Білгород-Дністровський та північну межу м. Овідіополь;
9) промисел у р. Дністер і її придатковій системі - з 15 квітня до 15 червня (крім спеціалізованого промислу оселедця);
10) використання ставних сіток у р. Дніпро, р. Інгулець з їх придатковими системами;
11) спеціалізований лов оселедця закидними неводами і волокушами під час весняної заборони у р. Дніпро;
12) використання на промислі в Дніпровсько-Бузькій естуарній системі ставних сіток з кроком вічка a = 51 - 74 мм;
13) промисел у р. Дунай - на 45 діб у період з 01 квітня до 15 червня (крім спеціалізованого промислу оселедця);
14) використання ставних сіток з кроком вічка a = 38 - 40 мм та a = 75 мм з 01 січня до 20 червня у Дніпровському та Бузькому лиманах;
15) спеціалізований промисел піленгаса у Дніпровському та Бузькому лиманах за відсутності його щільних промислових концентрацій, що визначаються органами рибоохорони;
16) розміщення ставних сіток у Дніпровському та Бузькому лиманах і річці Південний Бугз 8 години до 18 години від закінчення весняної заборони до 15 вересня;
17) вилучення з природного середовища:
водних біоресурсів, занесених до Червоної книги України;
гібридів осетрових видів риб;
калкана у період нерестової заборони;
ікряних самиць рака і рака непромислового розміру.
Випадковий прилов заборонених до вилучення водних біоресурсів, а також тварин, що не відносяться до водних біоресурсів (земноводні, плазуни, птахи та ссавці), має бути повернутий у природне середовище. Ці дії мають бути здійснені досить обережно, щоб уникнути додаткових травмувань цих організмів;
18) використання сіток з мононитковихделей з діаметром верхньої або нижньої підбори менше за 3 мм;
19) застосування ставних неводів, ятерів та сіток у гирлах та протоках озер і лиманів, з'єднаних з Чорним морем;
20) спеціалізований лов катрана сітками і наживними гачками.
20. Кількість сіток, що застосовуються для промислу піленгаса на акваторії Чорного моря західніше меридіана 32°13' сх. д., обмежено 280 одиницями. Довжина сіток не повинна перевищувати 100 м. Сітки для користувачів розподіляються таким чином: Миколаївська область - 110 одиниць, Херсонська область - 50 одиниць, Одеська область - 120 одиниць.
Мінімальна кількість сіток на бригаду (ланку) - 10 одиниць.
21. На підставі наукових обґрунтувань територіальними органами Держрибагентства надається право визначати терміни, у які прилов кефалевих у сітки при лові бичка у чорноморських лиманах не регламентується, в тому числі в період нерестової заборони на кефаль.
22. У чорноморських лиманах (крім Дніпровсько-Бузького та Каланчацького) і пов'язаних з морем озерах (крім оз. Донузлав) промислові міри піленгаса та азово-чорноморських кефалей, мінімальний крок вічка в знаряддях для їх вилову і терміни промислу визначаються територіальними органами Держрибагентствана підставі наукових обґрунтувань.
23. Мінімальний крок вічка в сітках у разі їх використання при неспеціалізованому промислі становить: у Дністровському лимані - a = 65 мм; у р. Дунай - a = 45 мм.
24. Висота частикових плавних сіток у р. Дунайне повинна перевищувати 6 м, допускається поріж з мінімальним кроком вічка a = 200 мм.
25. При неспеціалізованому промислі ставними неводами у лиманах (крім Дністровського та Дніпровсько-Бузького) мінімально допустимий крок вічка становить у котлі a = 6 мм, дворі - a = 10 мм, крилах - a = 14 мм.
26. Довжина однієї ставної сітки у внутрішніх рибогосподарських водних об'єктах Одеської області і в Чорному морі від Очакова до гирла Дунаю - не більше 75 м (за винятком сіток для лову камбали-калкана, азово-чорноморських кефалей та піленгаса).
27. Крок вічка у сітках при вилученні оселедця повинен бути не більше a = 40 мм (за винятком р. Дніпро та Дніпровсько-Бузького лиману).
28. Довжина однієї ставної сітки в Дніпровсько-Бузькій естуарній системі обмежується: для крупновічкових (a = 75 мм і більше) та дрібновічкових (a = 22 - 50 мм) - не більше ніж 75 м.
29. Мінімально допустимий для промислового вилучення розмір білого, строкатого товстолоба та білого амура в Дніпровсько-Бузькій естуарній системі становить 60 см (у свіжому вигляді).
30. При підвищеному прилові особин непромислового розміру на акваторії Дніпровського-Бузької естуарної системи, що встановлено територіальним органом Держрибагентства ним приймається рішення про заборону промислу у відповідному районі промислу (у разі наявності 4 актів перевірки прилову молоді) знаряддями лову якими здійснюється прилов терміном до 20 діб, але не менш ніж 10 діб.
31. Користувачі водних біоресурсів повинні терміново повідомляти про випадки прилову водних біоресурсів, види яких занесені до Червоної книги України, територіальні органи Держрибагентства та Державну екологічну інспекцію Північно-Західного регіону Чорного моря.
32. У разі прилову дельфінів питання про доцільність надання їм допомоги вирішується екологічними інспекціями, зазначеними в пункті 32 цього Режиму. У цьому випадку судно змінює район промислу.
Допомога дельфінам надається на місці з подальшим поверненням їх до природного середовища.
33. У разі погіршення екологічного стану водойм, загрози виникнення заморних явищ тощо за рішенням Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря за узгодженням з відповідними територіальними органами Держрибагентства можуть здійснюватися заходи з регулювання кількості знарядь лову, що застосовуються на промислі, та інші передбачені законодавством заходи, спрямовані на зменшення промислового навантаження на водні біоресурси.
34. Граничну кількість знарядь лову для р. Дунай у 2017 році наведено в додатку 1 до цього Режиму.
35. Граничну кількість знарядь лову для Дністровського лиману і пониззяр. Дністер у 2017 році наведено в додатку 2 до цього Режиму.
Мінімальна сумарна кількість сіток і ятерів (за винятком тих, що застосовуються для лову раків) на ланку - 30 одиниць. Мінімальна кількість оселедцевих сіток на ланку - 5 одиниць.
36. Граничну кількість знарядь лову для Дніпровсько-Бузької естуарної системи в 2017 році наведено в додатку 3 до цього Режиму.
37. Розподіл знарядь лову між користувачами водних біоресурсів для тих випадків, коли кількість знарядь лову обмежено (пункт 13, підпункти 1, 3 - 7, 16 - 24, 28, 30, пункту 18, пункти 20, 34, 35, 36 цього Режиму) здійснюють територіальні органи Держрибагентства за письмовими заявами користувачів водних біоресурсів. Заяви мають бути подані користувачами водних біоресурсів не пізніше, ніж за 15 днів до початку відповідного промислу. Територіальні органи Держрибагентства для розгляду поданих заяв утворюють комісію, до складу якої входять представники територіальних органів Держрибагентства, користувачів водних біоресурсів а також можуть бути залучені представники громадських об'єднань та асоціацій користувачів водних біоресурсів які здійснюють спеціальне використання водних біоресурсів на даному рибогосподарському водному об'єкті (його частині). Розгляд поданих заяв здійснюється комісією з дотриманням вимог пункту 27 Порядку та з урахуванням резерву добування (вилову) для кожного об'єкту промислу, визначеному наказом Мінагрополітики про розподіл квот добування водних біоресурсів загальнодержавного значення з метою визначення нерозподіленого залишку знарядь лову пропорційно резерву добування (вилову). За результатами розгляду поданих заяв територіальний орган Держрибагентства у термін не пізніше, ніж за 5 днів до початку промислу, видає наказ про розподіл знарядь лову між користувачами водних біоресурсів. У разі наявності залишку нерозподіленої кількості знарядь лову допускається подання заяв та їх розгляд пізніше визначеного терміну.
Розподіл між користувачами водних біоресурсів бирок для маркування знарядь лову (з зазначенням їх кількості та номерів) у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах), передбачений пунктом 34 Порядку, здійснюється відповідно до наказів територіального органу Держрибагентства про розподіл знарядь лову між користувачами.
38. Забороняється проводити промисловий лов (зняття, перевірка та постановка знарядь лову) у темну пору доби (пізніше години від заходу сонця та раніше години до його сходу) на суднах не обладнаних бортовими вогнями.
39. Користувачі водних біоресурсів, при здійсненні спеціального використання водних біоресурсів у межах загального ліміту або прогнозу допустимого вилову, зобов'язані надавати територіальному органу Держрибагентства, оперативну інформацію про обсяги вилучення водних біоресурсів з періодичністю та у спосіб визначений пунктом 45 Порядку.
40. Користувачами водних біоресурсів при здійсненні спеціального використання водних біоресурсів допускається експлуатація плавзасобів, що відповідають району плавання на даному водному об'єкті, зареєстрованих у визначеному законодавством порядку, за наявності діючого акту технічного огляду судна та оригіналу суднового білета під час промислу.
Директор
Департаменту тваринництва
М. Кваша
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України
___ ____________ ____ N ____
Режим
Рибальства в басейні Азовського моря у 2017 році
1. Цей Режим розроблено відповідно до Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" та Порядку здійснення спеціального використання водних біоресурсів у внутрішніх рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України 25 листопада 2015 року N 992 (далі - Порядок).
2. Промисел у басейні Азовського моря здійснюється відповідно до Тимчасових правил промислового рибальства в басейні Азовського моря, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 31 грудня 1999 року N 172, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 січня 2000 року за N 43/4264 (далі - Правила рибальства), а також цього Режиму.
3. У цьому Режимі терміни вживаються у таких значеннях:
задухові (передзадухові) періоди - періоди підвищеної смертності водних біоресурсів, що викликані змінами гідрохімічних показників у водному об'єкті рибогосподарського значення;
каравка - різновид ставного невода, який складається із сіткової пастки, що виступає над поверхнею води на висоту не більше 3 м, має постійно закріплені стінки і одне спрямовуюче крило;
кільцевий невід - відціджувальне знаряддя лову, що є сітковим полотнищем піддонностворювальної конструкції, зверху та знизу прикріплене до канатів (підбирачів), при цьому верхній підбирач обладнано поплавцями, а нижній - стяжними кільцями; вилов риби здійснюється за рахунок стягування нижнього підбирача стяжним тросом, що проходить через кільця, а також за рахунок піддонностворювальної конструкції;
кошільний невід - відціджувальне знаряддя лову, що є сітковим полотнищем без піддонностворювальної конструкції, зверху та знизу прикріплене до канатів (підбирачів), при цьому верхній підбирач обладнано поплавцями, а нижній - стяжними кільцями; вилов риби здійснюється за рахунок стягування нижнього підбирача стяжним тросом, що проходить через кільця;
молодь - узагальнена вікова і розмірна категорія, застосовувана до особин, що не досягли мінімального промислового розміру або статевої зрілості; непромислова риба;
прилов - будь-який із представлених в улові видів, за винятком основного, а також молодь регульованих видів або таких, що охороняються;
улов - сукупність добутих водних біоресурсів у кількісному, ваговому та видовому вимірах.
4. Промислове рибальство в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України", згідно з режимами цих територій та об'єктів, які визначені у положеннях про них та в проектах організації територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Межі територій та об'єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об'єктів природно-заповідного фонду їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Наукові лови у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюються відповідно до наукових програм науково-дослідних (наукових) установ, розглянутих та схвалених Міністерством екології та природних ресурсів України, погоджених відповідними спеціальними адміністраціями територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Кількість суден, рибалок та знарядь лову у межах конкретних територій та об'єктів природно-заповідного фонду розглядається та схвалюється науково-технічними радами їх спеціальних адміністрацій.
5. Користувачі водних біоресурсів, судна яких задіяні на промислі, або безпосередньо капітани рибопромислових суден у період промислу азовської хамси, тюльки та бичків драгами з механізованим способом використання щодоби у встановлений час повинні надавати до територіального органу Держрибагентства оперативну інформацію про:
назву суден, задіяних на промислі;
улов;
райони лову;
прилов особин непромислового розміру (молоді);
прилов осетрових та судака.
6. Написи, що наносяться на риболовні судна, повинні відповідати національному стандарту України.
7. Територіальний орган Держрибагентства на підставі обґрунтувань наукових установ може переносити (не більше ніж на 15 діб) дати початку та закінчення промислу.
Оперативне регулювання промислу суднами азовської хамси, тюльки, піленгаса та бичків (початок та закриття промислу, розширення та закриття окремих районів, закриття промислу відповідно до Правил рибальства) здійснюється робочою групою з охорони і контролю вилученняводних біологічних ресурсів Українсько-російської комісії з питань рибальства в Азовському морі (далі - Робоча група). Терміни лову, установлені Правилами рибальства та цим Режимом, включають першу та останню дати вказаних періодів промислу.
8. Територіальний орган Держрибагентства здійснює збір статистичних даних про фактичні улови водних біоресурсів користувачами в басейні Азовського моря, а про улови азовської хамси та оселедця чорноморсько-азовського прохідного - в Азовському і Чорному морях, та до 10 числа місяця, що настає за звітним, подає звіти за встановленими формами про вилов до Державної Азовської морської екологічної інспекції.
Промисел азовської хамси, тюльки та калкана азовського здійснюється в рахунок загальнобасейнового обсягу вилучення (ліміту) без розподілу на національні квоти між Україною та Російською Федерацією.
Не встановлюються загальнобасейнові обсяги вилучення (ліміти) для малоцінних видів риб (карась сріблястий, атерина, перкарина та інші) і не обмежується прилов цих видів при веденні спеціалізованого промислу інших видів риб.
Обмін інформацією про обсяг вилучення кожного виду проводиться Робочою групою в період промислу щотижня. При освоєнні 80 % обсягу вилучення (ліміту) кожного виду обмін інформацією проводиться щодня, а при освоєнні 95 % промисел припиняється. Використання залишку обсягу вилучення (ліміту) визначається Робочою групою.
9. Промисловий вилов осетрових видів риб у басейні Азовського моря забороняється. Особини осетрових та інших видів, занесених до Червоної книги України, які приловлюються під час промислу, як дорослі, так і молодь негайно випускаються в море незалежно від їх стану (живі або мертві).
10. Допустимі показники прилову та дії користувачів у випадках їх перевищення:
1) максимально допустимий прилов осетрових на промислі:
тюльки та хамси кошільними неводами - 1 екземпляр на 5 тонн улову;
бичків:
драгами - 1 екземпляр на 1 тонну улову;
крупновічковими ставними неводами - 4 екземпляри на 1 тонну улову;
дрібних масових риб ставними неводами - 1 екземпляр на 1 тонну улову;
2) прилов водних біоресурсів при промислі інших видів риб будь-якими знаряддями лову не повинен перевищувати 50 % від маси всього улову за промислове зусилля. Ця норма не поширюється на прилови риб, на які не встановлені ліміти або прогнози і котрі не занесені до Червоної Книги України (тараня, лящ, карась сріблястий, атерина, перкарина та інші).
У разі перевищення допустимого прилову водних біоресурсів, не зазначених в дозвільних документах, вони повинні з якнайменшими ушкодженнями, незалежно від їх стану, випускатися в природне середовище існування, і користувач зобов'язаний:
змінити позицію лову активними знаряддями добування (траса наступного тралення або позиція наступного закидання, знаряддя лову мають знаходитись на відстані не менш ніж 5 морських миль від будь-якої точки попереднього тралення, закидання або встановлення, повторне здійснення операцій по добуванню водних біоресурсів активними знаряддями лову у районі робіт допускається не раніше ніж через 24 години), якщо після зміни позиції відмічається перевищення допустимого прилову водних біоресурсів, припинити добування (вилов) водних біоресурсів у цьому районі;
при роботі пасивними знаряддями лову, при перевищенні допустимого прилову водних біоресурсів привести знаряддя лову в неробочий стан або зняти; поновлення вилучення (вилову) водних біоресурсів у тому самому місці допускається не раніше ніж через 24 години; відобразити свої дії в суднових документах і промисловому журналі;
3) виловлена засобами лову риба, у тому числі судак звичайний, у разі її невідповідності встановленим нормам прилову особин непромислового розміру має бути випущена у водойму.
На промислі тюльки та хамси кошільними неводами, бичків драгами у разі підвищеного прилову осетрових відповідальні за лов повинні повідомити про це Робочу групу протягом доби.
При першому виявленні прилову осетрових вище встановлених норм на всіх видах промислу територіальний орган Держрибагентства на підставі результатів перевірок, здійснених протягом 3 діб, приймає рішення щодо припинення промислу. Строки відновлення промислу визначаються за результатами робіт контрольних знарядь лову, кількість яких встановлюється територіальним органом Держрибагентства.
11. Допускається промисел:
1) оселедця чорноморсько-азовського прохідного у Керченській протоці:
одностінними сітками та ставними неводами - з 01 січня до 31 травня і з 01 жовтня до 31 грудня;
закидними неводами у кількості 2 одиниці - з 01 січня до 31 березня і з 01 жовтня до 31 грудня.
Промисловий розмір оселедця - 15 см. Допустимий прилов його молоді відповідно до встановлених Правилами рибальства норм для цінних видів риб становить 8 %. Розмір вічка у знаряддях для лову оселедця повинен бутинеменше:
дворі та крилах ставних неводів; a = 20, 24 та 30 мм відповідно у матні, приводах та крилах закидних неводів; a = 26 мм - у сітках. Довжина однієї сітки не більше 75 м, довжина однієї ставки сіток (сіткового порядку) не повинна перевищувати 750 м.
2) хамси:
кошільними неводами у передпротоці Азовського моря від меридіана 37° сх. д. до мису Зюк на шість миль у глиб моря та в Керченській протоці - з 01 жовтня до 20 грудня;
ставними неводами (з кроком вічка a = 6,5 мм) у п'ятикілометровій прибережній зоні Азовського моря від с. Нововідрадне до мису Хроні - з 20 вересня до 20 грудня, а в Керченській протоці - з 01 жовтня до 20 грудня;
ставними неводами (кроком вічка a = 6,5 мм) у п'ятикілометровій прибережній зоні від с. Соляне до с. Нововідрадне (загальна кількість неводів на дільниці не більше 5 одиниць) - з 20 вереснядо 20 грудня;
різноглибинними тралами розміром по верхній підборі не більше 38 м кроком вічка у кутці a = 6,5 мм у перед протоці Азовського моря в районі обмеженим із заходу меридіаном миса Зюк, з півночі паралеллю 45°38'00' п. ш., зі сходу меридіаном 37°00'00' сх. д. та в Керченській протоці - з 15 вересня до 20 грудня. Загальна кількість тралів - 11 одиниць;
3) бичків:
а) драгами з механізованим способом використання, розміром (кроком вічка) у матні не менш ніж 18 мм у загальній кількості 45 одиниць з 15 серпня до 15 грудня та драгами з механізованим способом використання з розміром (кроком вічка) в матні не менш ніж 20 мм у загальній кількості 3 одиниці з 15 березня до 15 квітня в Азовському морі (за виключенням п'ятикілометрової прибережної зони) в районі, обмеженому:
на заході - лінією, що з'єднує маяк острова Бирючий та протоку Тонку, далі на південь по береговій лінії до м. Хроні, далі по прямій лінії до м. Ахілеон;
на сході - лінією, що з'єднує край Білосарайської коси - буй Єленінської банки (46°35'7' п. ш. 37°24'3' сх. д.) - буй Железинської банки (46°13'5' п. ш. 37°25'20' сх. д.) і далі за напрямком до Ачуєвського маяку до перетину з лінією м. Ахілеон - маяк Ахтарський та від цієї точки до мису Ахілеон. У задуховий період добування (вилов) бичків у зазначеному районі здійснюється, включно у п'ятикілометровій прибережній зоні.
Весняний (з 15 березня до 15 квітня) промисел бичків драгами з механізованим способом використання здійснюється до освоєння 25 % загального ліміту бичків, передбаченого для цього виду промислу в Україні. Норми прилову - аналогічні встановленим для промислу бичків драгами з механізованим способом використання у літньо-осінньо-зимовий період;
б) драгами з ручним та напівмеханізованими способами використання, закидними неводами (волоками), каравками та підйомними пастками вздовж узбережжя Азовського моря у п'ятикілометровій зоні від мису Хроні до краю Білосарайської коси та від мису Ахілеон до краю коси Довгої, а також у Таганрозькій затоці та Керченській протоці включно з Таманською та Динською затоками - з 15 серпня до 15 грудня;
в) підйомними пастками, каравками, закидними неводами (волоками) в Керченській протоці включно з Таманською та Динською затоками, у Таганрозькій затоці та вздовж західного і північного узбережжя Азовського моря від мису Хроні до краю Білосарайської коси, вздовж південного і східного узбережжя Азовського моря від мису Ахілеон до краю коси Довгої - з 1 березня до 30 квітня;
г) мінімальний розмір бичка, допустимого до вилову (промисловий розмір) - 10 см;
мінімально допустимий розмір вічка:
в літньо-осінньо-зимовий період у бичкових драгах і волоках у матні та приводах a = 18 мм, у крилах - a = 20 мм;
у ставних неводах, каравках, підйомних пастках для лову бичків у котлі, бочці, дворі, крилах a = 18 мм;
висота крила бичкової драги біля клячів повинна бути не більше 1,4 м;
довжина драги вимірюється по верхній підборі і не повинна перевищувати 45 м;
матня має бути посаджена на нерозтяжні пожилини.
На 1 м пожилини повинно припадати не менше 31 вічка;
4) піленгаса:
дозволяється вилучення лише в якості прилову при проведенні промислу інших видів риб в Азовському басейні;
5) тюльки:
різноглибинними тралами (розміром по верхній підборі до 38 м) кроком вічка у кутці 6,5 мм в районах та в строки, передбачені Правилами рибальства для промислу цього об'єкту кошільними неводами. Загальна кількість тралів - 11 одиниць;
ставниминеводами у п'ятикілометровій прибережній зоні Азовського моря від маяка Бирючий острів до краю Білосарайської коси - з 15 лютого до 31 травня;
ставними неводами (150 одиниць) у Таганрозькій затоці - з 01 лютого до 15 червня;
6) азово-чорноморських кефалей:
волоками, ставними неводами та підйомними заводами у Керченській протоці - з 01 червня до 31 грудня;
волоками й одностінними сітками в Сиваші та протоці Тонкій до вхідного створу - з 01 вересня до 31 грудня;
7) частикових риб (ляща, тарані, товстолобика, білого амура, сазана, сома, краснопірки, карася сріблястого, плоскирки, окуня, білизни, лина, верховодки):
ставними неводами, каравками у п'ятикілометровій прибережній зоні Азовського моря від маяка Бирючий острів до краю Білосарайської коси та від гирла річки Протока до краю коси Довгої - з 01 вересня до 15 березня, у Таганрозькій затоці - з 01 березня до 15 травня;
8) барабулі та ставриди ставними неводами (з кроком вічка 10,0 мм) у п'ятикілометровій прибережній зоні Азовського моря від с. Соляне дос. Нововідрадне (загальна кількість ставних неводів на ділянці не більше 3 од.) з 01 травня до 31 липня та з 01 вересня до 31 жовтня;
9) дрібних масових риб (тюлька, атерина, перкарина, бички):
ставними неводами в Керченській протоці і в прибережній зоні Азовського моря від мису Хроні до с. Нововідрадне - з 01 березня до 15 квітня. У випадку початку весняного ходу хамси до 15 квітня територіальний орган Держрибагентства можуть припинити цей промисел достроково.
Примітка. Початок весняного ходу хамси визначається науково-дослідними (науковими) установами або територіальним органом Держрибагентства у разі прилову хамси 20 % по масі і вище від загального улову дрібних морських риб;
ставними неводами у кількості не більш 30 одиниць - у п'ятикілометровій прибережній зоні з 1 вересня до 30 листопада. Встановлення ставних неводів здійснюється на глибині більше 5 м;
10) гамарид ручними сачками вздовж українського узбережжя Азовського моря і Таганрозької затоки, а також у затоці Сиваш та в Утлюцькому лимані - з 15 травня до 30 вересня;
11) креветок:
волоками довжиною до 6 м з розміром вічка не менше a = 6,5 мм і сачками, а також із застосуванням кураю (або в'язанок сухих рослин) вздовж українського узбережжя Азовського моря і Таганрозької затоки та в Утлюцькому лимані - з 01 липня до 31 грудня;
волоками довжиною до 6 м з розміром вічка не менше a = 6,5 мм, ятерами з кроком вічка a = 6,5 - 10 мм, сачками, а також із застосуванням кураю (або в'язанок сухих рослин) у затоці Сиваш - з 01 липня до 31 грудня;
12) личинок хірономід:
мотильницями діаметром до 1 м, сачками діаметром до 0,6 м з капронового газу, рамками-ситами площею до 1 м2 із застосуванням знарядь для змутнення мулу (насоси або помпи) у водних об'єктах Азовського басейну включаючи Новотроїцький та Генічеський райони Херсонської області в тому числі постійні й тимчасові соляні озера і солонці, утворені в результаті заповнення ложі після опадів, або з'єднання з озерами - з 01 січня до 31 травня та з 01 вересня до 31 грудня;
13) артемії у солоних озерах та лиманах Азовського басейну (включаючи Сиваш):
рачків артемії - волоками (довжиною до 15 м), сачками (діаметром вхідного отвору не більше 1 м2), пастками - з 01 червня до 30 вересня; для лову артемії застосовуються волоки, сачки та пастки, виготовлені з газового полотна або капронового сита;
цист (діапазирувальних яєць) артемії - скребками, совковими лопатами та ручними засобами на березі (штормові викиди), а також із поверхні води із застосуванням насоса або водяної помпи - з 01 жовтня до 31 грудня;
14) рапанів - скребачками, підсаками, щипцями, підйомними пастками, збирання руками (включаючи водолазний спосіб) у Керченській протоці - протягом усього року;
15) ручний збір штормових викидів зостери на узбережжі та в прибережній частині акваторії моря та лиманів без зарахування до ліміту;
16) вилучення водних біоресурсів як прилову при веденні промислового рибальства тільки за наявності у користувача квот на вилов цих водних біоресурсів або права на їх вилов (добування) у межах загального ліміту;
17) лов закидними неводами (волоками) і ручними драгами, а також встановлення інших стаціонарних знарядь лову здійснюються у прибережній зоні від берегової лінії вглиб моря на віддаленні:
в Азовському морі - до 5 км;
в Керченській протоці і в Таганрозькій затоці - до зовнішніх кордонів судноплавних каналів;
12. Мінімальний розмір калкана азовського, допустимий до вилучення (промисловий розмір), - 27 см. Особини калкана азовського, що не досягли промислового розміру, повинні випускатися у рибогосподарський водний об'єкт.
13. Забороняється користувачам водних біоресурсів:
1) спеціалізований промисел піленгаса та калкана азовського (крім вилучення цих видів в якості прилову);
2) промисел судака, берша та чехоні (прилов вказаних видів риб у будь-якому вигляді повинен бути випущений у середовище існування);
3) промисел глоси у Сиваші;
4) промисел азово-чорноморських кефалей волоками в Азовському морі вздовж українського узбережжя від Керченської протоки до краю Білосарайської коси;
5) промисел мідій;
6) вилучення ікряних самиць раків;
7) будь-який промисел протягом усього року:
у районі Піщаних островів, обмеженому прямими лініями, що з'єднують точки з такими координатами:
46°54'30" пн. ш., 38°21'00" сх. д.;
46°50'30" пн. ш., 38°21'00" сх. д.;
46°50'30" пн. ш., 38°15'00" сх. д.;
46°52'00" пн. ш., 38°12'30" сх. д.;
46°54'30" пн. ш., 38°12'30" сх. д. і далі до початкової точки;
у районі Железинської банки, обмеженому прямими лініями, що сполучають точки з такими координатами:
46°17'00" пн. ш., 37°25'30" сх. д.;
46°11'15" пн. ш., 37°38'00" сх. д.;
46°06'00" пн. ш., 37°38'00" сх. д.;
46°06'00" пн. ш., 37°28'45" сх. д.;
46°14'15" пн. ш., 37°25'45" сх. д. і далі до початкової точки;
8) вилучення об'єктів, занесених до Червоної книги України;
9) вибирати з водних об'єктів знаряддя лову або садки (кукани), що не належать користувачеві водних біоресурсів. У разі їх вимушеного вибирання при потраплянні в активні знаряддя лову, зачепленні плавзасобами тощо обов'язково вноситься відповідний запис у судновий журнал та сповіщається про це територіальний орган Держрибагентства.
14. Бирками маркуються тільки пасивні знаряддя лову. Бирки кріпляться на:
ставні неводи та підйомні заводи на розтяжці при заході у двір у безпосередній близькості до крила;
ятери до верхньої частини каркаса, що утворює вхід у ятір;
підйомні пастки та раколовки до верхньої частини каркаса;
сітки до верхньої підбори на відстані до 1 м від одного з країв сітки.
15. У період виникнення в Азовському морі несприятливих екологічних умов, що можуть призвести або призводять до загибелі водних біоресурсів внаслідок задухових ситуацій, здійснюється меліоративний відлов (відповідно до статті 47 Закону України "Про тваринний світ").
16. Користувачі водних біоресурсів, що здійснюють меліоративний відлов, зобов'язані:
вести журнал обліку вилучених і прийнятих водних біоресурсів;
щодня надавати до територіального органу Держрибагентства дані про кількість використаних знарядь лову, кількість та типи задіяних плавзасобів, кількість вилучених водних біоресурсів, гідрометеообставини.
Після припинення меліоративного відлову користувачі водних біоресурсів протягом доби надають до територіального органу Держрибагентства звіти про вилучення водних біоресурсів під час проведення меліоративного відлову та журнали обліку вилучених і прийнятих водних біоресурсів.
17. Розподіл знарядь лову між користувачами водних біоресурсів для тих випадків, коли кількість знарядь лову обмежено (підпункти 1 - 9 пункту 11 цього Режиму) здійснює територіальний орган Держрибагентства за письмовими заявами користувачів водних біоресурсів. Заяви мають бути подані користувачами водних біоресурсів не пізніше, ніж за 15 днів до початку промислу. Територіальний орган Держрибагентства для розгляду поданих заяв утворює комісію, до складу якої входять представники територіального органу, користувачів водних біоресурсів, а також можуть бути залучені представники громадських об'єднань та асоціацій користувачів водних біоресурсів, які здійснюють спеціальне використання водних біоресурсів на даному рибогосподарському водному об'єкті (його частині). Розгляд поданих заяв здійснюється комісією з дотриманням вимог пункту 27 Порядку та з урахуванням резерву добування (вилову) для кожного об'єкту промислу, визначеному наказом Мінагрополітики про розподіл квот добування водних біоресурсів загальнодержавного значення з метою визначення нерозподіленого залишку знарядь лову пропорційно резерву добування (вилову). За результатами розгляду поданих заяв територіальний орган Держрибагентства у термін не пізніше, ніж за 5 днів до початку промислу, видає відповідний наказ про розподіл знарядь лову між користувачами водних біоресурсів. У разі наявності залишку нерозподіленої кількості знарядь лову допускається подання заяв та їх розгляд пізніше визначеного терміну.
Розподіл між користувачами водних біоресурсів бирок для маркування знарядь лову у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах), передбачений пунктом 34 Порядку, здійснюється відповідно до наказу територіального органу Держрибагентства про розподіл знарядь лову між користувачами водних біоресурсів.
18. Територіальний орган Держрибагентства здійснює централізований збір і узагальнення даних про вилучення водних біоресурсів у період проведення меліоративних відловів у басейні Азовського моря. Узагальнена інформація після закінчення відловів передається до Держрибагентства та Державної Азовської морської екологічної інспекції.
19. Для обліку бичків, вилучених у випадку проведення меліоративних відловів у місцях виникнення задухових (передзадухових) ситуацій, Держрибагентством утворюється резерв з ліміту їх вилову в лиманах та прибережній п'ятикілометровій зоні заток українського узбережжя в обсязі 2000 тонн, у разі використання цього резерву вилучення бичків здійснюється в рахунок загальнобасейнового обсягу добування (ліміту) морського промислу.
20. Користувачі водних біоресурсів, які здійснюють промисловий лов, зобов'язані маркувати бирками пасивні знаряддя лову з метою визначення їхньої належності. Бирки прикріплюються на ставні неводи, донні пастки і підйомні заводи - до верхньої підбори на відстані до 2 м від одного з кутів зливної частини котла; на ятери - до верхньої частини каркаса, що утворює вхід у ятір; на підйомні пастки і раколовки - до верхньої частини каркаса; на сітки - до верхньої підбори на відстані до 1 м від одного з кінців сітки; на яруси - до хребтини на відстані до 1 м від одного з кінців яруса.
21. Забороняється проводити промисловий лов (зняття, перевірка та постановка знарядь лову) у темну пору доби (пізніше години від заходу сонця та раніше години до його сходу) на суднах не обладнаних бортовими вогнями.
22. Користувачам водних біоресурсів забороняється використовувати ставні знаряддя лову, не позначаючи їх розташування за допомогою буїв чи розпізнавальних знаків з про дубльованим на них номером бирки.
23. У разі погіршення екологічного стану водойм, загрози виникнення заморних явищ тощо за рішенням відповідного територіального органу Держрибагентства можуть здійснюватися заходи з регулювання кількості знарядь лову, що застосовуються на промислі, та інші передбачені законодавством заходи, спрямовані на зменшення промислового навантаження на водні біоресурси.
24. Користувачі водних біоресурсів, при здійсненні спеціального використання водних біоресурсів у межах загального ліміту або прогнозу допустимого вилову, зобов'язані надавати територіальному органу Держрибагентства, оперативну інформацію про обсяги вилучення водних біоресурсів з періодичністю та у спосіб визначений пунктом 45 Порядку.
25. Користувачами водних біоресурсів при здійсненні спеціального використання водних біоресурсів допускається експлуатація плавзасобів, що відповідають району плавання на даному водному об'єкті, зареєстрованих у визначеному законодавством порядку, за наявності діючого акту технічного огляду судна та оригіналу суднового білета під час промислу.
Директор
Департаменту тваринництва
М. Кваша
* * *
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України "Про затвердження режимів рибальства у 2017 році"
1. Обґрунтування необхідності прийняття акта
Проект наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України "Про затвердження режимів рибальства у 2017 році" (далі - проект наказу) розроблено на виконання статей 8 та 31 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" та підпункту 2 пункту 3 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року N 1119.
2. Мета і шляхи її досягнення
Метою розроблення проекту наказу є впровадження організації промислу в Азово-Чорноморському басейні, дніпровських водосховищах та внутрішніх водоймах, а також здійснення відповідного державного контролю (нагляду) природоохоронними органами за регламентацією вилучення ресурсу загальнодержавного значення (водних біоресурсів) користувачами різних форм власності.
Шляхом досягнення вказаної мети є затвердження наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України "Про затвердження режимів рибальства у 2017 році".
3. Правові аспекти
У даній сфері правового регулювання діють такі нормативно-правові акти:
Закон України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів";
Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища";
Закон України "Про тваринний світ";
Тимчасові правила промислового рибальства в басейні Азовського моря, затвердженінаказом Держкомрибгоспу України від 31 грудня 1999 р. N 172, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 січня 2000 р. за N 43/4264;
Правила промислового рибальства в басейні Чорного моря, затверджені наказом Держкомрибгоспу України від 08 грудня 1998 р. N 164, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09 березня 1999 р. за N 147/3440;
Правила промислового рибальства в рибогосподарських водних об'єктах України, затверджені наказом Держкомрибгоспу України від 18 березня 1999 р. N 33, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 травня 1999 р. за N 326/3619.
4. Фінансово-економічне обґрунтування
Прийняття та реалізація проекту наказу не потребує додаткових фінансових, матеріальних та інших витрат.
5. Позиція заінтересованих органів
Проект наказу потребує погодження з Міністерством екології та природних ресурсів України, Державною регуляторною службою України, Державним агентством рибного господарства України та проведення державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.
6. Регіональний аспект
Проект наказу не стосується питання розвитку адміністративно-територіальних одиниць.
61. Запобігання дискримінації
У проекті наказу відсутні положення, що містять ознаки дискримінації.
7. Запобігання корупції
Проект наказу не містить правил і процедур, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень.
8. Громадське обговорення
Відповідно до Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" проект наказу розміщено на офіційних веб-сайтах Мінагрополітики www.minagro.gov.ua та Держрибагентства www.darg.gov.ua. для громадського обговорення і надання відповідних зауважень та пропозицій.
9. Позиція соціальних партнерів
Проект наказу не стосується соціально-трудової сфери.
10. Оцінка регуляторного впливу
Проект наказу є регуляторним актом.
101. Вплив реалізації акта на ринок праці
Реалізація проекту наказу не впливатиме на ринок праці.
11. Прогноз результатів
Прийняття наказу забезпечить:
поєднання природоохоронних вимог і економічних інтересів учасників рибогосподарської діяльності;
захист вітчизняного товаровиробника, створення сприятливих умов щодо забезпечення існуючих і новостворених потужностей рибопереробних та інших підприємств сировиною, організація та створення робочих місць;
нарощування виробництва рибної продукції з метою гарантування продовольчої безпеки країни, задоволення потреб населення у високоякіснійпродукції рибної промисловості.
Перший заступник Міністра
аграрної політики та
продовольства України
М. Мартинюк
* * *
АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ
Проекту наказу міністерства аграрної політики та продовольства України "Про затвердження режимів рибальства у 2017 році"
I. Визначення проблеми
Проект наказу Мінагрополітики "Про затвердження режимів рибальства у 2017 році" (далі - проект наказу) розроблено відповідно до законів України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів", "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про тваринний світ" та доповнює, уточнює або змінює діючі правила промислового рибальства з метою впровадження організації промислу в Азово-Чорноморському басейні, дніпровських водосховищах та внутрішніх водоймах, а також здійснення державного нагляду (контролю) природоохоронними органами за вилученням ресурсу загальнодержавного значення (водних біоресурсів) користувачами різних форм власності (далі - Режими рибальства).
Відповідно до статті 31 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" з метою забезпечення охорони, раціонального використання окремих видів водних біоресурсів, а також для доповнення, уточнення або зміни правил промислового рибальства можуть розроблятися режими для окремих рибогосподарських водних об'єктів (їх частин) для визначення районів, способів і строків вилучення (вилову, добування, збирання) водних біоресурсів, типів, розмірів та кількості рибопромислових суден, знарядь вилову, їх кількості, допустимі до вилову розміри об'єктів промислу, вимоги щодо їх охорони, а також умови користування промисловими ділянками рибогосподарських водних об'єктів (їх частин), навантаження на кожний водний об'єкт за кількістю та потужністю плавзасобів.
Режими рибальства затверджується Мінагрополітики на підставі біологічних обґрунтувань та рішення XXVIII сесії Українсько-Російської комісії з питань рибальства в Азовському морі.
Проектом наказу визначається порядок регулювання спеціального використання воднихбіоресурсів у водних об'єктах загальнодержавного значення.
У разі прийняття, проектнаказу доповнить перелік чинних нормативно - правових актів (правил промислового рибальства у сфері регулювання промислового рибальства в Азовському, Чорному морях та рибогосподарських водних об'єктах України), які є обов'язковими до виконання для підприємств, установ, організацій (незалежно від форм власності), громадян України, та нерезидентів України, що здійснюють промислове рибальство, а також для уповноважених органів, які забезпечують охорону, відтворення та збереження середовища існування водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах загальнодержавного значення.
Таким чином, режимами рибальства уточнюються та доповнюються окремі положення правил промислового рибальства, а також регламентується порядок добування (вилову, збирання) водних біоресурсів, у частинах не передбачених чинними правилами промислового рибальства, на підставі науково-біологічних обґрунтувань розроблених галузевими науково-дослідними інститутами.
Основні групи (підгрупи), на які проблема справляє вплив:
Групи (підгрупи)
|
Так
|
Ні
|
Громадяни
|
збільшення асортименту рибопродукції на ринку України;
створення нових робочих місць та зайнятість населення особливо в сільській місцевості; збільшення споживання рибопродукції власного виробництва на душу населення України на даний час складає 11,1 кг/на душу населення | |
Держава
|
надходження до Державного бюджету України коштів за використання водних біоресурсів у сумі більше ніж 4 млн. грн;
збереження та стале використання природних ресурсів загальнодержавного значення. | |
Суб'єкти господарювання, у тому числі суб'єкти малого підприємництва
|
захист вітчизняного товаровиробника, створення сприятливих умов щодо забезпечення існуючих і новостворених потужностей рибопереробних та інших підприємств сировиною, організацію та створення нових робочих місць;
збільшення виробництва рибної продукції з метою гарантування продовольчої безпеки країни, задоволення потреб населення в продукції рибної промисловості |
Дана проблема не може бути розв'язана за допомогою чинних регуляторних актів, оскільки не буде створено умов для дерегуляції господарської діяльності.
Позиція щодо відмови від врегулювання цієї проблеми не сприяє модернізації системи державного регулювання господарської діяльності та сприяє існуванню ризиків для проявів корупції, а тому є неприйнятною.
Єдиним способом вирішення проблеми, яку передбачається розв'язати шляхом державного регулювання, є прийняття запропонованого регуляторного акта, дозволить доповнить перелік чинних нормативно-правових актів, які регулюють питання промислового рибальства (правил промислового рибальства у сфері регулювання промислового рибальства в Азовському, Чорному морях та рибогосподарських водних об'єктах України). Дія зазначених актів є обов'язковою та поширюється на підприємства, установи, організації всіх форм власності, а також громадян України, нерезидентів України, що здійснюють промислове рибальство, на уповноважені органи, які забезпечують охорону, відтворення та збереження середовища існування водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах загальнодержавного значення.
II. Цілі державного регулювання
Прийняття проекту наказу забезпечить належне регулювання у сфері використання природних ресурсів загальнодержавного значення, пов'язане з промисловим добуванням (виловом) водних біоресурсів на промислових ділянках рибогосподарських водойм, крім внутрішніх водойм (ставків) господарств, що сприятиме раціональному використанню водних біоресурсів загальнодержавного значення та прозорих правил використання природних ресурсів, які не наноситимуть шкоди екосистемам.
III. Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення цілей
1. Визначення альтернативних способів
Під час підготовки проекту наказу було опрацьовано два альтернативні способи досягнення вищезазначених цілей:
Вид альтернативи
|
Опис альтернативи
|
Альтернатива 1
|
Залишити без змін існуючі нормативно-правові акти, але даний спосіб не сприятиме раціональному використанню водних біоресурсів у внутрішніх рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України.
|
Альтернатива 2
|
Прийняття проекту наказу забезпечить приведення нормативно-правових актів у сфері рибного господарства до вимог законодавства України врегулює питання раціонального використання водних біоресурсів, а також дозволить належним чином здійснювати промислове рибальство суб'єктами господарювання різних форм власності.
|
2. Оцінка вибраних альтернативних способів досягнення цілей
Оцінка впливу на сферу інтересів держави
Вид альтернативи
|
Вигоди
|
Витрати
|
Альтернатива 1
|
відсутні
|
зменшення надходжень до бюджету, у зв'язку з тим, що суб'єкти господарювання не матимуть змоги належним чином здійснювати свою діяльність;
зменшення кількості суб'єктів господарювання; збільшення соціальної напруги серед господарюючих суб'єктів; скорочення робочих місць та зменшення зайнятості населення особливо в сільській місцевості; зменшення асортименту рибопродукції вітчизняного виробництва, що надходить на внутрішній ринок; зменшення споживання на душу населення країни рибопродукції |
Альтернатива 2
|
здійснення діяльності суб'єктами господарювання в правовому полі, що сприятиме раціональному використанні водних біоресурсів, збільшення асортименту рибопродукції на ринку України. Надходження до Державного бюджету України коштів за використання водних біоресурсів у сумі близько 4 млн. грн;
збереження та стале використання природних ресурсів. Захист вітчизняного товаровиробника, створення сприятливих умов щодо забезпечення існуючих і новостворених потужностей рибопереробних та інших підприємств сировиною, організацію та створення нових робочих місць; збільшення виробництва рибної продукції з метою гарантування продовольчої безпеки країни, задоволення потреб населення в продукції рибної промисловості; збільшення споживання продукції рибальства населенням України на даний час споживається близько 11,1 кг/на душу населення при загальносвітовому показнику 20,2 кг/на душу населення планети |
відсутні
|
Вид альтернативи
|
Вигоди
|
Витрати
|
Альтернатива 1
|
відсутні
|
зменшення кількості та споживчого вибору продукції рибного господарства
|
Альтернатива 2
|
збільшення кількості рибної продукції на душу населення;
створення нових робочих місць особливо у сільській місцевості; забезпечення зайнятості населення особливо в депресивних регіонах |
відсутні
|
Оцінка впливу на сферу інтересів суб'єктів господарювання
Показник
|
Великі
|
Середні
|
Малі
|
Мікро
|
Разом
|
Кількість суб'єктів господарювання, що підпадають під дію регулювання, одиниць
|
0
|
16
|
196
|
369
|
581
|
Питома вага групи у загальній кількості, відсотків
|
0
|
2,8
|
33,7
|
63,5
|
100
|
Вид альтернативи
|
Вигоди
|
Витрати
|
Альтернатива 1
|
відсутні
|
блокування здійснення рибогосподарської діяльності,що негативно впливає на розвиток підприємництва рибогосподарської галузі
|
Альтернатива 2
|
уточнюються та доповнюються окремі положення правил промислового рибальства, а також регламентується порядок добування (вилову, збирання) водних біоресурсів у частинах, не передбачених чинними правилами промислового рибальства, на підставі науково-біологічних обґрунтувань розроблених галузевими науково-дослідними інститутами
|
відсутні
|
ВИТРАТИ
на одного суб'єкта господарювання великого і середнього підприємництва, які виникають внаслідок дії регуляторного акта
на одного суб'єкта господарювання великого і середнього підприємництва, які виникають внаслідок дії регуляторного акта
N
п/п |
Витрати
|
За перший рік
|
За п'ять років
|
1
|
Витрати на придбання основних фондів, обладнання та приладів, сервісне обслуговування, навчання/підвищення кваліфікації персоналу тощо, гривень
|
не передбачені.
|
не передбачені
|
2
|
Податки та збори (зміна розміру податків/зборів, виникнення необхідності у сплаті податків/зборів), гривень
|
не передбачені
|
не передбачені
|
3
|
Витрати, пов'язані із веденням обліку, підготовкою та поданням звітності державним органам, гривень
|
Витрати на ведення обліку: Журнал прийнятих (ВБР) 1 екз. / 1 рік на 1 суб. господ. Х 20 гр. / 1 екз. = 20 грн. Журнал обліку (ВБР) 1 екз. / 1 ланку. 6,5 ланок Х 20 гр. / 1 екз. = 130 грн. Квитанція 1 шт. / в день 0,50 грн / 1 шт., робочих днів 230 *. 230 Х 0,50 грн. = 115 грн / 1 ланку на 1 рік. 6,5 ланок Х 115 грн. квитанції на 1 рік = 747,50 грн. Всього на 1 рік 897,50 грн
|
4,487,50 грн.
|
4
|
Витрати, пов'язані з адмініструванням заходів державного нагляду (контролю) (перевірок, штрафних санкцій, виконання рішень/приписів тощо), гривень
|
не передбачені
|
не передбачені
|
5
|
Витрати на отримання адміністративних послуг (дозволів, ліцензій, сертифікатів, атестатів, погоджень, висновків, проведення незалежних/обов'язкових експертиз, сертифікації, атестації тощо) та інших послуг (проведення наукових, інших експертиз, страхування тощо), гривень
|
Дозвіл видається безкоштовно (на 5 років) Заповнення заяви, довідки 2 арк. / 0,50 коп. = 1 грн. Х 1 суб. госп. = 1 грн. Всього на 1 рік 1 грн
|
Дозвіл видається безкоштовно (на 5 років) 1 грн.
|
6
|
Витрати на оборотні активи (матеріали, канцелярські товари тощо), гривень
|
Для заповнення заявок, довідок, звітів, квитанцій, журналів: 5 кулькових ручок / 5 грн. шт. = 25 грн. 3 олівці / 2 грн. шт. = 6 грн. 1 лінійка / 6 грн. шт. 1 гумка / 6 грн. шт. 1 ножиці / 12 грн. шт. 2 пачка скріпок / 3 грн. пач = 6 грн. 61 грн / 1 ланк. Х 6,5 ланок 396,50 грн. Всього: на 1 суб. госп. / 1 рік 396,50 грн.
|
1982,50 грн.
|
7
|
Витрати, пов'язані із наймом додаткового персоналу, гривень
|
не передбачені
|
не передбачені
|
8
|
Інше (уточнити), гривень
|
-
|
-
|
9
|
РАЗОМ (сума рядків: 1 + 2 + 3 + 4 + 5 + 6 + 7 + 8), гривень
|
897,50 грн. (рядок 3) + 1 грн. (рядок 5) + 396,50 грн. (рядок 6) = 1295 грн.
|
4487,50 грн. (рядок 3) + 1 грн. (рядок 5) + 1982,50 грн. (рядок 6) = 6471 грн.
|
10
|
Кількість суб'єктів господарювання великого та середнього підприємництва, на яких буде поширено регулювання, одиниць
|
суб'єкти середнього підприємництва - 16 суб'єкти великого підприємництва - 0
|
суб'єкти середнього підприємництва - 16 суб'єкти великого підприємництва -
|
11
|
Сумарні витрати суб'єктів господарювання великого та середнього підприємництва, на виконання регулювання (вартість регулювання) (рядок 9 х рядок 10), гривень
|
суб'єкти середнього підприємництва - 1295 грн. (рядок 9) Х 16 (рядок 10) = 20720 грн. суб'єкти великого підприємництва - 0
|
суб'єкти середнього підприємництва - 6471 грн. (рядок 9) Х 16 (рядок 10) = 103536 грн. суб'єкти великого підприємництва - 0
|
Календарний рік налічує 365 днів з них 70 днів нерестова заборона, приблизно 22 дні вихідні та 10 днів святкових та 30 днів форс мажорні обставини (шторм, льодостав) і отримуємо 230 робочих днів.
Розрахунок відповідних витрат на одного суб'єкта господарювання
Вид витрат
|
У перший рік
|
Періодичні (за рік)
|
Витрати за п'ять років
|
Витрати на придбання основних фондів, обладнання та приладів, сервісне обслуговування, навчання/підвищення кваліфікації персоналу тощо
|
не передбачені
|
не передбачені
|
не передбачені
|
Вид витрат
|
Витрати на сплату податків та зборів (змінених/нововведених) (за рік)
|
Витрати за п'ять років
| |
Податки та збори (зміна розміру податків/зборів, виникнення необхідності у сплаті податків/зборів)
|
не передбачені
|
не передбачені
| |
Вид витрат
|
Витрати на ведення обліку, підготовку та подання звітності (за рік)
|
Витрати на оплату штрафних санкцій за рік
|
Разом за рік
|
Витрати за п'ять років
|
Витрати, пов'язані із веденням обліку, підготовкою та поданням звітності державним органам (витрати часу персоналу)
|
не передбачені
|
не передбачені
|
не передбачені
|
не передбачені
|
Вид витрат
|
Витрати* на адміністрування заходів державного нагляду (контролю) (за рік)
|
Витрати на оплату штрафних санкцій та усунення виявлених порушень (за рік)
|
Разом за рік
|
Витрати за п'ять років
|
Витрати, пов'язані з адмініструванням заходів державного нагляду (контролю) (перевірок, штрафних санкцій, виконання рішень/приписів тощо)
|
не передбачені
|
не передбачені
|
не передбачені
|
не передбачені
|
Вартість витрат, пов'язаних з адмініструванням заходів державного нагляду (контролю), визначається шляхом множення фактичних витрат часу персоналу на заробітну плату спеціаліста відповідної кваліфікації.
Вид витрат
|
Витрати на проходження відповідних процедур (витрати часу, витрати на експертизи, тощо)
|
Витрати безпосередньо на дозволи, ліцензії, сертифікати, страхові поліси (за рік - стартовий)
|
Разом за рік (стартовий)
|
Витрати за п'ять років
|
Витрати на отримання адміністративних послуг (дозволів, ліцензій, сертифікатів, атестатів, погоджень, висновків, проведення незалежних / обов'язкових експертиз, сертифікації, атестації тощо) та інших послуг (проведення наукових, інших експертиз, страхування тощо)
|
не передбачені
|
не передбачені
|
не передбачені
|
не передбачені
|
Вид витрат
|
За рік (стартовий)
|
Періодичні (за наступний рік)
|
Витрати за п'ять років
| |
Витрати на оборотні активи (матеріали, канцелярські товари тощо)
|
не передбачені
|
не передбачені
|
не передбачені
| |
Вид витрат
|
Витрати на оплату праці додатково найманого персоналу (за рік)
|
Витрати за п'ять років
|
Витрати, пов'язані із наймом додаткового персоналу
|
не передбачені
|
не передбачені
|
Сумарні витрати за альтернативами
|
Сума витрат, гривень
|
Альтернатива 1
|
витрати відсутні
|
Альтернатива 2
|
витрати відсутні
|
IV. Вибір найбільш оптимального альтернативного способу досягнення цілей
За результатами опрацювання альтернативних способів досягнення цілей державного регулювання здійснено вибір оптимального альтернативного способу з урахуванням системи бальної оцінки ступеня досягнення визначених цілей.
Вартість балів визначається за чотирибальною системою оцінки ступеня досягнення визначених цілей, де:
4 - цілі прийняття регуляторного акта, які можуть бути досягнуті повною мірою (проблема більше існувати не буде);
3 - цілі прийняття регуляторного акта, які можуть бути досягнуті майже повною мірою (усі важливі аспекти проблеми існувати не будуть);
2 - цілі прийняття регуляторного акта, які можуть бути досягнуті частково (проблема значно зменшиться, деякі важливі та критичні аспекти проблеми залишаться невирішеними);
1 - цілі прийняття регуляторного акта, які не можуть бути досягнуті (проблема продовжує існувати).
Рейтинг результативності (досягнення цілей під час вирішення проблеми)
|
Бал результативності (за чотирибальною системою оцінки)
|
Коментарі щодо присвоєння відповідного бала
|
Альтернатива 1
|
1
|
дана альтернатива оцінена відповідним балом у зв'язку з тим, що у випадку залишення чинного законодавства без змін залишиться неврегульоване питання спеціального використання водних біоресурсів та здійснення заходів державного нагляду (контролю). Тому цілі прийняття регуляторного акта не можуть бути досягнуті (проблема продовжує існувати)
|
Альтернатива 2
|
4
|
дана альтернатива оцінена відповідним балом у зв'язку з тим, що проект наказу, надасть можливість користувачам водних біоресурсів раціонально використовувати природні ресурси та врегулює питання спеціального використання водних біоресурсів під час здійснення заходів державного нагляду (контролю).
Тому цілі прийняття регуляторного акта можуть бути досягнуті повною мірою (проблема більше існувати не буде) |
Рейтинг результативності
|
Вигоди (підсумок)
|
Витрати (підсумок)
|
Обґрунтування відповідного місця альтернативи у рейтингу
|
Альтернатива 2
|
оцінюючи підсумкові вигоди даної альтернативи, необхідно зазначити, що проблема буде вирішена шляхом прийняття наказу, що дасть можливість не порушувати нормативно правові акти, щодо спеціального використання водних біоресурсів
|
Витрати відсутні
|
враховуючи оцінені у цій таблиці підсумкові витрати та вигоди, необхідно зазначити, що для вирішення проблеми найбільш виправданою та доцільною є Альтернатива 2, тому що вона призведе до повного вирішення проблеми, визначеної розділом I аналізу регуляторного впливу
|
Альтернатива 1
|
Вигоди відсутні
|
Витрати відсутні
|
оцінивши підсумкові вигоди та витрати, необхідно зазначити, що Альтернатива 1 не сприятиме вирішенню проблеми, а лише поглибить її, тому вибір даної альтернативи не є можливим.
|
Рейтинг
|
Аргументи щодо переваги обраної альтернативи / причини відмови від альтернативи
|
Оцінка ризику зовнішніх чинників на дію запропонованого регуляторного акта
|
Альтернатива 1
|
причиною відмови від даної альтернативи є те, що вона не сприятиме вирішенню проблеми, поглибить її, що сприятиме блокуванню здійснення діяльності суб'єктами рибного господарства та збільшенню соціального напруги
|
відсутні
|
Альтернатива 2
|
перевага даної альтернативи полягає в тому, що прийняття проекту наказу повністю вирішує проблему, визначену в розділі I аналізу регуляторного впливу
|
ризики відсутні
|
V. Механізми та заходи, які забезпечать розв'язання визначеної проблеми
Проектом наказу передбачається затвердити режими рибальства і регламентувати промислове добування воднихбіоресурсів, щодо яких застосовуються додаткові обмеження. Суб'єкти господарювання при здійсненні промислу будуть дотримуватися вимог режимів рибальства, які визначають перелік видів риб, перелік знарядь лову, що заборонені або частково заборонені для промислового лову, а також здійснювати свою діяльність у відповідних районах промислу.
Користувачі зобов'язані терміново інформувати територіальні органи Держрибагентства, територіальні органи екологічної інспекції та територіальні органи Держспоживслужби про виявлення захворювань риби та інших водних біоресурсів, погіршення стану середовища їх перебування, випадки загибелі або виникнення загрози їх загибелі.
Проектом наказу вдосконалюється нормативно-правова база, передбачена Правилами промислового рибальства щодо регулювання використання водних біоресурсів.
Механізм процедури здійснення державного контролю та використання користувачамиводнихбіоресурсів на водних об'єктах загальнодержавного значення залишається незмінним і здійснюється відповідно до законів України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів", "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про тваринний світ".
Режими рибальства уточнюють і доповнюють вимоги щодо здійснення спеціального використання водних біоресурсів у окремих рибогосподарських водних об'єктах.
Ступінь ефективності обраних принципів і способів досягнення мети державного регулювання оцінюється як високий, проектом наказу забезпечиться належний рівень охорони навколишнього природного середовища, раціональне використання і відтворення природних ресурсів,екологічна безпека життєдіяльності людини і природних екосистем, виконання заходів щодо зменшення нерегульованого, непідзвітного та неконтрольованого рибальства.
Організаційні заходи, які необхідно здійснити для впровадження регуляторного акта.
Центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства забезпечити інформування своїх територіальних органів, структурних підрозділів облдержадміністрацій з питань охорони водних біоресурсів, органів місцевого самоврядування, громадськістьпро вимоги регуляторного акта шляхом його оприлюднення в засобах масової інформації та на офіційному веб-сайті.
Заходами, які необхідно здійснити суб'єктам господарювання (користувачі) різних форм власності, що будуть займатися промисловим рибальством є - ознайомлення з Режимом рибальства і доведення його безпосередньо до рибалок які будуть здійснювати технологічні процеси пов'язані з промислом водних біоресурсів. Разом з тим користувачі мають дотримуватись вимог та обмежень, що передбачені Режимами рибальства.
VI. Оцінка виконання вимог регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, які повинні проваджувати або виконувати ці вимоги
Витрати суб'єктів господарювання та органів виконавчої влади наведені згідно Додатка 2 та Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта відповідно.
Додаток 3 до Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта не розроблявся. Оскільки державним органом, для якого здійснюється розрахунок вартості адміністрування регулювання прямих та додаткових витрат не передбачається.
Додаток 4 до Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта (М-тест) розроблявся та додається відповідно. Регуляторний акт стосується суб'єктів малого підприємництва.
ТЕСТ
малого підприємництва (М-Тест)
малого підприємництва (М-Тест)
1. Консультації з представниками мікро- та малого підприємництва щодо оцінки впливу регулювання
Консультації щодо визначення впливу запропонованого регулювання на суб'єктів малого підприємництва та визначення детального переліку процедур, виконання яких необхідно для здійснення регулювання, проведено розробником у період з "30" серпня 2016 р. по "12" жовтня 2016 р.
N
п/п |
Вид консультації (публічні консультації прямі (круглі столи, наради, робочі зустрічі тощо), інтернет-консультації прямі (інтернет-форуми, соціальні мережі тощо), запити (до підприємців, експертів, науковців тощо)
|
Кількість учасників консультацій, осіб
|
Основні результати консультацій (опис)
|
1
|
Проведено нараду за участю представників громадської організації "Асоціація рибалок-промисловиків"
|
17
|
За результатами наради було вирішено питання, щодо необхідності прийняття Режимів рибальства.
|
2
|
Проведено нараду за участю представників асоціації "Міжобласна північно-азовська рибакспілка"
|
25
|
За результатами наради було вирішено, що у разі не прийняття Режимів рибальства будепорушено природоохоронне законодавство та як наслідок накладено штрафні санкції на суб'єктів господарювання
|
2. Вимірювання впливу регулювання на суб'єктів малого підприємництва (мікро- та малі):
кількість суб'єктів малого підприємництва, на яких поширюється регулювання: 565 (одиниць), у тому числі малого підприємництва 196 (одиниць) та мікропідприємництва 369 (одиниць);
питома вага суб'єктів малого підприємництва у загальній кількості суб'єктів господарювання, на яких проблема справляє вплив 97,2 % (відсотків).
3. Розрахунок витрат суб'єктів малого підприємництва на виконання вимог регулювання
N
П/П |
Найменування оцінки
|
У перший рік (стартовий рік впровадження регулювання)
|
Періодичні (за наступний рік)
|
Витрати за п'ять років
| |
Оцінка "прямих" витрат суб'єктів малого підприємництва на виконання регулювання
| |||||
1
|
Придбання необхідного обладнання (пристроїв, машин, механізмів)
Формула: кількість необхідних одиниць обладнання Х вартість одиниці |
не передбачені
|
не передбачені
|
не передбачені
| |
2
|
Процедури повірки та/або постановки на відповідний облік у визначеному органі державної влади чи місцевого самоврядування
Формула: прямі витрати на процедури повірки (проведення первинного обстеження) в органі державної влади + витрати часу на процедуру обліку (на одиницю обладнання) Х вартість часу суб'єкта малого підприємництва (заробітна плата) Х оціночна кількість процедур обліку за рік) Х кількість необхідних одиниць обладнання одному суб'єкту малого підприємництва |
не передбачені
|
не передбачені
|
не передбачені
| |
3
|
Процедури експлуатації обладнання (експлуатаційні витрати - витратні матеріали)
Формула: оцінка витрат на експлуатацію обладнання (витратні матеріали та ресурси на одиницю обладнання на рік) Х кількість необхідних одиниць обладнання одному суб'єкту малого підприємництва |
не передбачені
|
не передбачені
|
не передбачені
| |
4
|
Процедури обслуговування обладнання (технічне обслуговування)
Формула: оцінка вартості процедури обслуговування обладнання (на одиницю обладнання) Х кількість процедур технічного обслуговування на рік на одиницю обладнання Хкількість необхідних одиниць обладнання одному суб'єкту малого підприємництва |
не передбачені
|
не передбачені
|
не передбачені
| |
5
|
Інші процедури (уточнити)
|
не передбачені
|
не передбачені
|
не передбачені
| |
6
|
Разом, гривень
Формула: (сума рядків 1 + 2 + 3 + 4 + 5) |
Х
|
Х
|
Х.
| |
7
|
Кількість суб'єктів господарювання, що повинні виконати вимоги регулювання, одиниць
|
565
| |||
8
|
Сумарно, гривень
Формула: відповідний стовпчик "разом" Х кількість суб'єктів малого підприємництва, що повинні виконати вимоги регулювання (рядок 6 Х рядок 7) |
Х
|
Х
|
Х
| |
Оцінка вартості адміністративних процедур суб'єктів малого підприємництва щодо виконання регулювання та звітування
| |||||
9
|
Процедури отримання первинної інформації про вимоги регулювання
Формула: витрати часу на отримання інформації про регулювання, отримання необхідних форм та заявок Х вартість часу суб'єкта малого підприємництва (заробітна плата) Х оціночна кількість форм |
0,5 год. (час, який витрачається суб'єктами на пошук закону в мережі Інтернет; за результатами консультацій) Х 23,84 грн. (вартість 1 часу роботи виходячи з середньомісячної заробітної плати) 1 закон (кількість нормативно-правових актів, з якими необхідно ознайомитись) = 11.92 грн. вартість 1 часу роботи виходячи з середньомісячної заробітної плати = 4195 грн. / 22 дні (кількість робочих днів у 1 місяці) / 8 годин (робочий час 1 дня) = 23,84 грн.
|
0,5 год. (час, який витрачається суб'єктами на пошук закону в мережі Інтернет; за результатами консультацій) Х 23,84 грн. (вартість 1 часу роботи виходячи з середньомісячної заробітної плати) 1 закон (кількість нормативно-правових актів, з якими необхідно ознайомитись) = 11.92 грн. вартість 1 часу роботи виходячи з середньомісячної заробітної плати = 4195 грн. / 22 дні (кількість робочих днів у 1 місяці) / 8 годин (робочий час 1 дня) = 23,84 грн.
|
0,5 год. (час, який витрачається суб'єктами на пошук закону в мережі Інтернет; за результатами консультацій) Х 23,84 грн. (вартість 1 часу роботи виходячи з середньомісячної заробітної плати) 1 закон (кількість нормативно-правових актів, з якими необхідно ознайомитись) = 11.92 грн. Х 5 років = 59,60 грн.
| |
10
|
Процедури організації виконання вимог регулювання
Формула: витрати часу на розроблення та впровадження внутрішніх для суб'єкта малого підприємництва процедур на впровадження вимог регулювання Х вартість часу суб'єкта малого підприємництва (заробітна плата) Х оціночна кількість внутрішніх процедур |
0,25 год. (час, який витрачається на видачу дозволу на 5 років) = 5,96 грн. вартість 1 часу роботи виходячи з середньомісячної заробітної плати = 4195 грн. / 22 дні (кількість робочих днів у 1 місяці) / 8 годин (робочий час 1 дня) = 23,84 грн.
|
Х
|
0,25 год. (час, який витрачається на видачу дозволу на 5 років) = 5,96 грн. вартість 1 часу роботи виходячи з середньомісячної заробітної плати = 4195 грн. / 22 дні (кількість робочих днів у 1 місяці) / 8 годин (робочий час 1 дня) = 23,84 грн.
| |
11
|
Процедури офіційного звітування
Формула: витрати часу на отримання інформації про порядок звітування щодо регулювання, отримання необхідних форм та визначення органу, що приймає звіти та місця звітності + витрати часу на заповнення звітних форм + витрати часу на передачу звітних форм (окремо за засобами передачі інформації з оцінкою кількості суб'єктів, що користуються формами засобів - окремо електронна звітність, звітність до органу, поштовим зв'язком тощо) + оцінка витрат часу на корегування (оцінка природного рівня помилок)) Х вартість часу суб'єкта малого підприємництва (заробітна плата) Х оціночна кількість оригінальних звітів Х кількість періодів звітності за рік |
0,25 год. (час, який витрачається суб'єктами на надання звіту в елек. вигляді в мережі Інтернет територіальному органові) = 5,96 грн. Х 7,66 місяців = 43,35 грн.
|
0,25 год. (час, який витрачається суб'єктами на надання звіту в елек. вигляді в мережі Інтернет територіальному органові) = 5,96 грн. Х 7,66 місяців = 43,35 грн.
|
0,25 год. (час, який витрачається суб'єктами на надання звіту в елек. вигляді в мережі Інтернет територіальному органові) 43,35 грн. Х 5 років = 216,75 грн.
| |
12
|
Процедури щодо забезпечення процесу перевірок
Формула: витрати часу на забезпечення процесу перевірок з боку контролюючих органів Х вартість часу суб'єкта малого підприємництва (заробітна плата) Х оціночна кількість перевірок за рік |
0,00 грн. (витрати відсутні)
|
0,00 грн. (витрати відсутні)
|
0,00 грн. (витрати відсутні)
| |
13
|
Інші процедури (уточнити)
|
0,00 грн. (витрати відсутні)
|
0,00 грн. (витрати відсутні)
|
0,00 грн. (витрати відсутні)
| |
14
|
Разом, гривень
Формула: (сума рядків 9 + 10 + 11 + 12 + 13) |
11,92 грн. (рядок 9) + 5,96 грн. (рядок 10) + 43,35 грн. (рядок 11) = 61,23 грн.
|
Х
|
59,60 грн. (рядок 9) + 5,96 грн. (рядок 10) = 216,75 грн. (рядок 11) = 282,31 грн.
| |
15
|
Кількість суб'єктів малого підприємництва, що повинні виконати вимоги регулювання, одиниць
|
565
(кількість суб'єктів господарювання, які зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та є суб'єктами малого (у тому числі мікро-) підприємництва станом на 20.09.2016 |
565
|
565
| |
16
|
Сумарно, гривень
Формула: відповідний стовпчик "разом" Х кількість суб'єктів малого підприємництва, що повинні виконати вимоги регулювання (рядок 14 Х рядок 15) |
61,23 грн. (рядок 14) Х 565
(рядок 15) = 35594,95 грн. |
Х
|
282,31 грн. (рядок 14) Х 565
(рядок 15) = 159505,15 грн. | |
Видача дозволу на 5 років видається дозвільним центром відповідно до законодавства.
4. Розрахунок сумарних витрат суб'єктів малого підприємництва, що виникають на виконання вимог регулювання
N
п/п |
Показник
|
Перший рік регулювання (стартовий)
|
За п'ять років
|
1
|
Оцінка "прямих" витрат суб'єктів малого підприємництва на виконання регулювання
|
0
|
0
|
2
|
Оцінка вартості адміністративних процедур для суб'єктів малого підприємництва щодо виконання регулювання та звітування
|
0
|
0
|
3
|
Сумарні витрати малого підприємництва на виконання запланованого регулювання
|
0
|
0
|
4
|
Бюджетні витрати на адміністрування регулювання суб'єктів малого підприємництва
|
0
|
0
|
5
|
Сумарні витрати на виконання запланованого регулювання
|
0
|
0
|
VII. Обґрунтування запропонованого строку дії регуляторного акта
Термін дії регуляторного акта обмежений у часі.
Оскільки науково-біологічні обґрунтування, які розробляються галузевими науково-дослідними інститутами, пропонуються на певний проміжок часу, виникає потреба щорічно затверджувати Режими рибальства.
Термін набрання чинності регуляторним актом - відповідно до законодавства після його офіційного оприлюднення.
VIII. Визначення показників результативності дії регуляторного акта
Розмір надходжень до державних та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов'язаних з дією акта, залежить від суми сплати за спеціальне використання водних біоресурсів. Розмір надходжень до бюджетів різних рівнів від справляння плати за спеціальне використання водних біоресурсів, від промислового добування у 2016 році склав більше 3,8 млн. гривень.
Кількість суб'єктів господарювання або фізичних осіб, на яких поширюється дія акта і, які на даний час здійснюють спеціальне використання водних біоресурсів, складає близько 450 користувачів. Дія даного регуляторного акта поширюється на користувачів водних біоресурсів, які здійснюють промисловий вилов риби.
Розмір коштів і час, що витрачаються суб'єктами господарювання або фізичними особами з основних положень проекту наказу, не передбачено.
Додаткових коштів та часу, що витрачаються суб'єктами господарювання або фізичними особами з основних положень проекту наказу не передбачено, але у разі порушення природоохоронного законодавства відповідно до статті 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення, порушення правил рибальства тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Рівень поінформованості суб'єктів господарювання або фізичних осіб з основних положень акта середній. Проект наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України "Про затвердження режимів рибальства у 2017 році" розміщено на веб-сайті Мінагрополітики: www.minagro.gov.ua.
Після прийняття регуляторного акта він буде опублікований у засобах масової інформації та розміщений на сайті Верховної Ради України.
Показниками результативності регуляторного акта є:
кількість суб'єктів господарювання або фізичних осіб на яких поширюватиметься дія регуляторного акта - дія акта поширюватиметься на необмежену кількість суб'єктів господарювання, що здійснюють або будуть здійснювати у майбутньому промисловий вилов водних біоресурсів;
кількість суб'єктів господарювання або фізичних осіб, у яких буде виявлено порушення природоохоронного законодавства;
співвідношення різних видів адміністративних порушень;
зменшення появи корупційних ризиків.
IX. Визначення заходів, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності дії регуляторного акта
Відстеження результативності регуляторного акта буде здійснюватись Державним агентством рибного господарства України.
Базове відстеження результативності акта буде здійснено до набрання чинності цим актом шляхом аналізу та підрахунку статистичних даних про кількість суб'єктів які займаються спеціальним використанням водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах).
Повторне відстеження буде здійснюватися через рік після набрання чинності цим регуляторним актом, у результаті якого відбудеться порівняння показників базового та повторного відстеження.
Періодичне відстеження здійснюватиметься раз на три роки, починаючи з дня виконання заходів з повторного відстеження результативності.
Метод проведення відстеження результативності - статистичний.
Вид даних, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності, - статистичні.
Цільові групи, які будуть залучатись для проведення відстеження, - Інститут рибного господарства НААН України, Інститут рибного господарства та екології моря, ДП Одеський центр Півден НІРО 24 територіальні органи Держрибагентства, 581 суб'єкт господарювання.
Перший заступник Міністра М. Мартинюк
Тарас Качка,
Віктор Галасюк,
