 Обмеження на експорт лісу викликало широкий суспільний резонансКруглий стіл «Мораторій на експорт лісу: результати та перспектива», що проходив під егідою Комітету Верховної Ради з питань промислової політики та підприємництва зібрав законодавців, представників Держлісагентства і переробників деревини. Всі сторони визнали, що мораторій не достатньо сприяв розвитку деревообробної промисловості та підтримці вітчизняних виробників. *Ораторія (італ. Oratorio від лат. oro – говорю, багато розмовляю). Заборона на вивіз за кордон необробленого лісу діє вже рік. І весь цей час тривають суперечки прибічників і противників мораторію. Так склалося, що відстоюють заборону експорту лісу-кругляка переважно промисловці-деревообробники за підтримки депутатів Верховної Ради, за скасування цієї заборони виступають з Кабінету Міністрів. Після того, як президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер заявив, що Президент Петро Порошенко пообіцяв йому відмінити мораторій на вивіз лісу-кругляка за кордон, аби отримати черговий транш єврокредиту, в дискусію «бути чи не бути мораторію» підкинули сухого хмизу. Не забувати про реформи  Тарас Качка,уповноважений з питань підприємництва при Державній фіскальній службі: – «Ліс в обмін на гроші». Чи це справді так, чи ні? Є різне ставлення до обмежень у торгівлі. Влітку велися розмови з партнерами з Європейського Союзу про дві проблеми – це обмеження на експорт лісу й експортне мито на металобрухт. Завдяки зваженій позиції і парламенту, і Уряду, і Президента, а також дипломатичним зусиллям ми змогли зняти друге питання, бо було гарне обґрунтування позиції з експортного мита на металобрухт. З експорту лісу, на жаль, ситуація склалася абсолютно протилежна. Впродовж двох років знаємо про цю проблему, дискусія була різнобічна, на жаль, нічого не зроблено належним чином. Євросоюз, який є непростим торгівельним партнером, з яким треба чітко і прагматично відстоювати свої інтереси, побачивши, що прогресу в питанні немає, поставив питання на найвищому рівні, тому ми опинилися перед неприємним вибором: або зберігати добрі стосунки з ЄС, або зберегти мораторій. З приводу того, наскільки мораторій виправданий з точки зору Світової організації торгівлі, треба сказати, що в 2009 році ЄС, США і Мексика мали аналогічну суперечку з Китаєм щодо обмеження експорту рідкоземельних металів. У 2012 році Китай програв цю справу, бо не зміг довести, що ці умови експорту є недискримінаційними і запроваджені через обмежені ресурси чи з метою їх збереження; тому що Китай заохочував використовувати ці ресурси власних виробників. Те саме відбувається з лісом. Коли дуже голосно переконуємо, що мораторій на експорт лісу створює сприятливі умови для виробників на території України, це якраз і є той момент, в якому програв Китай. Тому, чим голосніше ми про це говоримо, тим більше дратуємо нашого торгівельного партнера. Справді, чи треба бути слухняним хлопчиком, чи досить агресивним у торгівельних відносинах? Треба згадати досвід олійно-жирової галузі, коли ми вели переговори про асоціацію з ЄС. Ті вимагали, щоб ми скасували експортне мито на олію, тим більше, що вже була підписана угода (обмін листами), що Україна не буде застосовувати експортні мита в торгівлі з ЄС. Нам великою кров’ю вдалося відстояти досить тривалий перехідний період, який є прийнятним для олійно-жирової галузі, щодо продовження дії експортного мита на 15 років після набрання угодою чинності. Але треба розуміти, що часи використання експортних обмежень для захисту вітчизняного виробника фактично минули, ми живемо в епоху досить жорстких позицій і такий простий механізм є найбільш дратівливим для торгівельних партнерів. Чи є інший інструмент захисту національного виробника? Є, принаймні експортне мито, яке у рамках СОТ можемо застосовувати, але треба пам’ятати, що ми не можемо його застосовувати згідно з угодою про вільну торгівлю. Ми зберегли право застосовувати експортне мито лише на олію, металобрухт, шкуру великої рогатої худоби. На нові товари не можемо запроваджувати експортні мита. Півтора року тривають дискусії, ЄС пропонує інструменти для того, щоб підтримати вітчизняного виробника… Але через те, що Уряд фактично провалює реформу в лісовій галузі, ми вдаємося до інструментів, які, можливо, комфортні в силу того, що проходять через Верховну Раду, однак викликають обурення на міжнародному рівні. Треба розуміти, що питання не в ЄС, не в мораторії, питання в тому, щоб нарешті навести лад на внутрішньому ринку. Тому не треба маніпулювати, ніби від нас вимагають обміняти мораторій на 600 млн євро. Ситуація була відома до схвалення закону (про мораторій) і слід було чітко відстоювати цю модель (що не було зроблено, бо були різні посили від Уряду, від депутатів…). Тому, на жаль, ми перебуваємо в ситуації, коли найвірогіднішим, найоптимальнішим варіантом є знаходження якоїсь заміни мораторію. Її треба шукати раціонально і при цьому не забувати про реформи на внутрішньому ринку.  Віктор Галасюк,голова Комітету Верховної Ради з питань промислової політики та підприємництва: – Після низки нарад на різних майданчиках визначено п’ять магістральних напрямків: 1. Збереження мораторію або запровадження заходів еквівалентної дії з точки зору результату, наприклад, експортне вивізне мито або сировинний збір на рівні 50 євро за куб. лісу. 2. Подолання контрабанди. За інформацією НДІ фіскальної політики виходить, що за п’ять років контрабанда лісу-кругляка перевищила мільярд американських доларів. Мільярд доларів, які не вкладено в економіку, в розвиток, не виплачено зарплати, не сплачено податки. Про які 600 млн євро кредиту мова? Тут гроші під ногами лежать. Треба лише перекрити контрабанду. Це завдання і відповідальність Уряду. 3. Прийняття закону про внутрішній ринок деревини з лібералізацією цього ринку, ліквідацією корупційних схем, з наскрізним електронним обліком, ефективною біржовою торгівлею. 4. Стимулювання розвитку деревообробки через законопроекти про здешевлення деревообробного обладнання. 5. Комплексна реформа лісогосподарського комплексу. Е-облік зупинить контрабанду  Володимир Бондар,заступник Голови Держлісагентства: – Сьогодні не вирішена проблема незаконних вирубок. Навіть при дії мораторію вона буде стояти ще довго в Україні, тому що ні законодавчо, ні функціонально належним чином згадана проблема не вирішується. Державним агентством лісових ресурсів розроблено і вже подано до МінАПК законопроект, яким передбачено посилити відповідальність за незаконні рубки. Нині цей законопроект був би дуже актуальним, але, на жаль, час проходження його великий і це значною мірою зв’язує нам руки. Ми розуміємо також, що питання функціонування лісової галузі і питання незаконних рубок пов’язані з іншими важливими аспектами, які мають бути обговорені. В першу чергу, – це електронний облік деревини. На превеликий жаль, електронний облік деревини ведуть тільки ті суб’єкти господарювання, які належать до Державної агенції лісового господарства, і то не всі. Більше 30% лісокористувачів не охоплені електронним обліком деревини і за статистикою саме в цих лісах стається найбільше незаконних і проблемних вирубок. Звідти йде «чорний» ліс, який реалізується потім і на внутрішньому ринку, і вивозиться на експорт, зокрема, шляхом контрабанди. Держлісагентство розробило також положення про єдину державну систему електронного обліку деревини. Ми просимо, щоб цей документ був прийнятий якомога швидше чи в законодавчий спосіб, чи як постанова Кабінету Міністрів, аби електронний облік був розповсюджений на всіх лісокористувачів. |
08 січня 2017
ГОЛОВНА »
ЕКСПОРТ ДЕРЕВИНИ
» Мораторія ораторію
0 коммент.:
Дописати коментар