ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

02 лютого 2017

В Ужгородському лісгоспі встановили камери спостереження

Зроблене це з метою вберегти ліс від крадіжок і вчасно попередити незаконну рубку.



Наразі закупили та встановили 7 відеокамер - 5 в Добронському лісництві та 2 в Анталовецькому.

Система спостереження працює досить просто. Від камер, що знаходяться на висоті 5 метрів сигнал по проводах надходить на пост чергового і на мобільні телефони лісничого та директора.

Основні елементи обладнання та камери закуплені за власні кошти лісового господарства. Відеопастки працюють автономно. Вони захищені від дощу, вітру і морозу. А знімають не тільки вдень, але і вночі. В лісі на Ужгородщині, як у великому місті працює система відеоспостереження. Камери реагують на будь-який рух.

Якість зйомок дозволяє і номер машини встановити, і лісових вандалів роздивитись. Ще одна перевага цих відеокамер - це мобільність. Лісники їх будуть періодично переставляти. Крім боротьби з незаконними рубками, камери допоможуть підтримувати чистоту в лісі й знайти тих, хто влітку збирає ягоди і гриби в місцях, де це робити заборонено.

Зараз на території Ужгородського лісгоспу працює вже 7 камер спостереження, повідомляє прес-служба Закарпатського ОУЛМГ.

Прес-конференція: "Лісова мафія проти держави: від закарпатського Москаля – до чернігівського Земляного"

03.02.2017 о 11:00 в прес-центрі «Чиста політика» відбудеться прес-конференція: «Лісова мафія проти держави: від закарпатського Москаля – до чернігівського Земляного".

Спікери:
т.в.о. ДП «Корюківський лісгосп" Чиж В.В
журналіст – розслідувач Дейнека О. В.
представник асоціації експертів медіа і права Товмач В.Г.

Після прес конференції інформ-тур по лісгоспам Холми та Корюківки.
Для участі в прес конференції обов’язково потрібно акредитуватись до 13:00 2 лютого politika-cn@ukr.net).


На Волині хочуть створити слідчу комісію з вирубки лісів

Депутат Волинської обласної ради Анатолій Грицюк стурбований вирубкою лісів. Відповідний запит він озвучив 2 лютого під час сесії.



Анатолій Грицюк стверджує, що у кількох районах Волині відбувається «бездумне вирізання лісу». Мовляв, ті, хто здійснює вирубку, вигадують різні приводи, щоби зрізати хороші дерева.

Тож обранець громади просить створити тимчасову слідчу комісію з числа депутатів, лісівників і природоохоронного прокурора, яка б здійснила серйозну перевірку законності вирубки волинських лісів. Колеги підтримали запит Грицюка.

http://vip.volyn.ua/articles/na-volyni-hochut-stvoryty-slidchu-komisiyu-z-vyrubky-lisiv


Особливий протипожежний режим в цьому році буде встановлений з 15 березня

Іркутськ. Сибірські новини - Особливий протипожежний режим в Іркутській області в цьому році почне діяти з 15 березня, на півмісяця раніше, ніж в минулому році. Про це заявив губернатор Сергій Левченко на спільному виїзному засіданні урядової комісії і регіональної комісії з попередження і ліквідації надзвичайних ситуацій та забезпечення пожежної безпеки, яке провів в іркутському аеропорту глава МНС Росії Володимир Пучков. С. Левченко підкреслив, що більш раннє введення особливого протипожежного режиму дозволить силам і засобам територіальної підсистеми РСНС ефективніше увійти в початок лісопожежного сезону.

Губернатор звернув особливу увагу на необхідність виконання нових правил забезпечення пожежної безпеки територій, встановлених урядом РФ. Вони вступають в силу з 1 березня. Згідно з цими правилами, в період сходу снігового покриву до встановлення стійкої дощової погоди в осінній сезон всі власники і орендарі земель, прилеглих до лісу, повинні забезпечувати очищення цих територій від сухої трав'янистої рослинності, хмизу, порубкових залишків, сміття та інших горючих матеріалів на смузі шириною не менше 10 метрів від лісу або відокремлювати ліс протипожежною мінералізованої смугою шириною не менше 0,5 метра або іншими протипожежними бар'єрами. Це стосується і органів влади, і підприємств, і юридичних осіб незалежно від їх форм власності, а також селянсько-фермерських господарств, індивідуальних підприємців і громадян.

Про хід підготовки до пожежонебезпечного сезону на засіданні розповів міністр лісового комплексу Іркутської області Сергій Шеверда. Плани гасіння лісових пожеж підготовлені за всіма 37 лісництвам. Перевірено 900 одиниць самохідної техніки, якої в порівнянні з минулим роком стало більше на 162 одиниці. Її готовність становить 77,6%, до настання лісопожежного сезону буде проведено ще кілька таких перевірок.

Проводиться тестування нововведення - програми автоматизованого створення Зведеного плану гасіння лісових пожеж на території Іркутської області. Також автоматизується облік маневрування силами лісопожежних формувань і ОГБУ «Іркутскавіалісоохорона». Міністерством активно поширюється серед населення мобільний додаток «Бережіть ліс», розроблене ФБУ «Авіалісоохорона». За допомогою такого додатка громадяни можуть повідомляти про виявлені лісових пожежах.

На заходи з охорони, захисту лісів і гасіння лісових пожеж в цілому виділено 343,3 млн руб., В тому числі 178,3 млн з федерального бюджету. При найближчому уточнення обласного бюджету буде розглядатися питання про виділення ще 102 млн руб., які додатково підуть на утримання пожежно-хімічних станцій і збільшення кратності авіапатрулювания лісів.

До початку пожежонебезпечного сезону парашутна служба «Іркутскавіалісоохорони» буде збільшена до 50 осіб, а десантна - до 219 осіб. На даний момент сформовано 14 аукціонів на авіапатрулювання і на гасіння лісових пожеж. Крім цього, в лютому - березні пройдуть аукціони на закупівлю відсутнього табірного майна, коштів пожежогасіння, радіозв'язку, ПММ, які до початку пожежонебезпечного сезону будуть доставлені в авіавідділення.

http://snews.ru/index.php?id=76318

В Беларуси ввели налог на грибы и ягоды



Сходить в лес теперь будет можно только за деньги?

На нововведение в сфере дополнительных поборов с белорусов обратил внимание Александр Татаринцев, в прошлом генеральный директор ОАО "Джем-банк".

"Еще один удар по тунеядцам.

А что вы думали, заплатили налог на бедность и свободны? Можно грибы-ягоды собирать да пчел в деревне выгуливать? Нет, не пройдет. Теперь за такие вольности тоже нужно налог платить.

Видимо, законная схема сбора грибов (ягод, орехов и даже мха) теперь будет такой: покупаете талончик и идете. А там контролеру предъявите в случае чего. Нет билета — браконьер, неплательщик, подлежите наказанию по всей строгости. И не вздумайте грибами откупаться — это уголовная статья! Ну, ягоды, наверное, можно быстро съесть, только не при свидетелях.

И это не шутка, вот ссылка на официальный документ. Приобретаем билетики, лето близко!", — пишет Александр Татаринцев на своей странице в Facebook.




Название документа гласит:

"Об установлении таксовой стоимости за побочное лесопользование и заготовку второстепенных лесных ресурсов, пользование участками лесного фонда в культурно-оздоровительных, туристических, иных рекреационных и (или) спортивно-массовых, физкультурно-оздоровительных, спортивных, научно-исследовательских и образовательных целях".

Постановление вступило в силу с 31 декабря 2016 года.

К "побочному лесопользованию" относят сенокошение, пастьбу скота, размещение ульев и пасек, заготовку древесных соков, заготовку и сбор дикорастущих плодов, ягод, орехов, грибов и др. пищевых лесных ресурсов, лекарственного и технического сырья, сбор мха, лесной подстилки, опавших листьев.

02.02.2017, 8:59 

Про повернення на доопрацювання проекту Закону України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів

Проект
вноситься народними депутатами України - членами Комітету з питань промислової політики та підприємництва Галасюком В. В. та іншими


ПОСТАНОВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ


Про повернення на доопрацювання проекту Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо здійснення заходів щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів

Верховна Рада України постановляє:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо здійснення заходів щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів (реєстр. N 5495-1), поданий народним депутатом України Дерев'янком Ю. Б., повернути суб'єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.



Голова Верховної Ради України                                                            А. ПАРУБІЙ


Проект

вноситься народними депутатами України Ю. Б. Дерев'янком


ЗАКОН УКРАЇНИ


Про внесення змін до деяких законів України щодо здійснення заходів щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів

Верховна Рада України постановляє:

І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У Законі України "Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., N 2-3, ст. 34; 2014 р., N 6-7, ст. 80; 2015 р., N 31, ст. 291):

1) у абзац п'ятий статті 1 доповнити словом "бук";

2) у статті 2-1;

у назві статті слова "у необробленому вигляді" виключити;

доповнити статтю частиною другою такого змісту:

"Тимчасово, строком на 10 років, забороняється вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту лісоматеріалів (коди 4401, 4404 УКТЗЕД) з 1 січня 2017 року";

2. Статтю 246 Кримінального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 25-26, ст. 131) викласти у такій редакції:

"Стаття 246. Незаконна порубка лісу

1. Незаконна порубка дерев і чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, зелених насаджень в межах населених пунктів, а також вчинення таких дій у заповідниках або на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах, що заподіяло істотну шкоду, -

карається штрафом від п'ятиста до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до дванадцяти місяців, або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк з конфіскацією майна.

2. Незаконна порубка дерев і чагарників на площах понад 1 гектар у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, зелених насаджень в межах населених пунктів, а також вчинення таких дій у заповідниках або на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах -

карається позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Примітка: Істотною шкодою, передбаченою цією статтею, є знищення певних видів дерев у тій чи іншій місцевості, погіршення породного складу, якості, захисних, водоохоронних й інших екологічних властивостей лісу, виникнення труднощів у відтворенні заліснення в певній місцевості, зниження якості атмосферного повітря, зміна ландшафту місцевості, русла річки, настання ерозії ґрунту, тощо".

3. У Лісовому кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., N 21, ст. 170):

1) у статті 33 після пункту 5 доповнити статтю новими пунктами такого змісту:

"6) погоджують матеріали лісовпорядкування щодо лісових господарств, які діють на території відповідної місцевої ради;

7) погоджують проведення санітарно-оздоровчих заходів у лісових господарствах, які діють на території відповідної місцевої ради, рубок формування і оздоровлення лісів",

змінивши нумерацію наступного пункту;

2) у статті 48:

назву статті доповнити словами "та інші матеріали ведення лісового господарства";

частину четверту викласти у такій редакції:

"Матеріали лісовпорядкування затверджуються в установленому порядку органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, за погодженням відповідно з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища. Матеріали лісовпорядкування, картографічні матеріали, таксаційний опис ведення лісового господарства оприлюднюються на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, не пізніше, ніж через 10 днів після їх затвердження";

3) у частині другій статті 49 після слова "кадастр" додати слова "є відкритим та загальнодоступним";

4) статтю 69 викласти у такій редакції:

"Стаття 69. Спеціальний дозвіл на використання лісових ресурсів

Спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.

Спеціальний дозвіл на заготівлю деревини в порядку рубок головного користування, видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.

Спеціальний дозвіл на проведення рубок та робіт, пов'язаних із веденням лісового господарства, в тому числі санітарно-оздоровчих заходів, видається власниками лісів або постійними лісокористувачами та погоджується відповідною селищною, сільською, міською радою, на території якої знаходиться лісове господарство, або відповідною районною радою, у випадку, якщо землі лісового господарства не належать до території відповідної сільської, селищної, міської ради.

На виділених лісових ділянках можуть використовуватися лише ті лісові ресурси і лише для цілей, що передбачені виданим спеціальним дозволом.

Спеціальний дозвіл видається в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, власниками лісів або постійними лісокористувачами на проведення рубок та робіт, пов'язаних і не пов'язаних із веденням лісового господарства, через інформаційно-телекомунікаційну систему, яка є частиною електронної системи публічних закупівель за допомогою мережі Інтернет відповідно до закону України про публічні закупівлі.

Форми спеціальних дозволів і порядок їх видачі затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Рішення про видачу або відмову у видачі спеціального дозволу на використання лісових ресурсів приймається протягом одного місяця з дня подання документів власником лісу або лісокористувачем.

Територіальні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері лісового господарства, постійні лісокористувачі до п'ятого числа місяця, наступного за звітним кварталом, публікують на своєму офіційному веб-сайті перелік підприємств, установ, організацій і громадян, яким в установленому порядку видано лісорубний або лісовий квиток з зазначенням такої інформації про: власника лісів або постійного лісокористувача, назву лісництва, вид та спосіб рубки, назву суб'єкта господарювання, що здійснює роботи, площу ділянки, номер кварталу та номер виділу, геолокацію ділянки, масу та нормативну вартість деревини.

Підставами для прийняття рішення про відмову у видачі спеціального дозволу є:

прийняття в установленому порядку рішення про зміну поділу лісів на категорії, в межах яких знаходяться лісові ділянки, виділені для спеціального використання лісових ресурсів, або про виділення особливо захисних лісових ділянок;

прийняття рішення про припинення діяльності лісокористувача;

невстановлення лімітів використання лісових ресурсів або їх перевищення;

недотримання встановленого порядку видачі спеціального дозволу на використання лісових ресурсів.

Спеціальний дозвіл на використання лісових ресурсів анулюється в разі:

припинення права користування лісами з підстав, передбачених статтею 22 цього Кодексу;

припинення права використання лісових ресурсів з підстав, передбачених статтею 78 цього Кодексу";

5) статтю 70 викласти у такій редакції:

"Стаття 70. Заготівля деревини

Заготівля деревини здійснюється при використанні лісових ресурсів у порядку рубок головного користування, що проводяться в стиглих і перестійних деревостанах.

Для заготівлі деревини під час рубок головного користування в першу чергу призначаються пошкоджені, ті, що усихають, інші деревостани, що потребують термінової рубки за своїм станом, і деревостани, які вийшли з підсочування.

Залежно від категорій лісів, природних лісорослинних умов, біологічних особливостей деревних порід та інших особливостей застосовуються такі системи рубок головного користування: суцільні, поступові або вибіркові, комбіновані рубки.

Деревина заготовляється також під час здійснення лісогосподарських заходів, зокрема, санітарно-оздоровчих заходів та заходів, не пов'язаних з використанням лісових ресурсів (поліпшення якісного складу лісів), та під час проведення інших заходів (розчищення лісових ділянок, вкритих лісовою рослинністю, у зв'язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, шляхів тощо), але не більше, ніж 10 відсотків від загального обсягу заготівлі, який здійснюється лісокористувачем.

Під час проведення заготівлі деревини не дозволяються вирубування та пошкодження:

цінних і рідкісних дерев та чагарників, занесених до Червоної книги України;

насінників і плюсових дерев.

У виняткових випадках вирубування насінників і плюсових дерев може бути здійснене з дозволу органу виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, а в межах територій і об'єктів природно-заповідного фонду - в установленому порядку з дозволу органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Вирубування дерев та чагарників, занесених до Червоної книги України, здійснюється в установленому порядку лише з дозволу і під наглядом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища. Порядок здійснення нагляду за вирубуванням дерев та чагарників, занесених до Червоної книги України, визначається Кабінетом Міністрів Украі?ни.

Заготівля деревини в порядку проведення рубок головного користування проводиться власниками лісів і постійними лісокористувачами, яким у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України надано це право.

У разі здійснення будівельних та інших робіт на лісових ділянках заготівля деревини проводиться тими громадянами та юридичними особами, яким надано земельні ділянки для таких цілей, якщо в рішенні про надання земельної ділянки не передбачено інше.

Під час проведення заготівлі деревини забороняється використовувати технічні засоби, які завдають шкоди охороні, відтворенню та використанню природних комплексів, та використовувати гусеничний транспорт та транспорт, вагою понад 10 тон";

6) частину четверту статті 72 викласти у такій редакції:

"Інформація щодо лімітів використання лісових ресурсів при заготівлі другорядних лісових матеріалів оприлюднюється на офіційному веб-сайті відповідного органу виконавчої влади, який прийняв рішення про їх встановлення, не пізніше, ніж через 10 днів після встановлення таких лімітів";

7) частину п'яту статті 73 викласти у такій редакції:

"Інформація щодо лімітів використання лісових ресурсів при здійсненні побічних лісових користувань оприлюднюється на офіційному веб-сайті відповідного органу виконавчої влади, який прийняв рішення про їх встановлення, не пізніше, ніж через 10 днів після встановлення таких лімітів";

8) частину першу статті 82 викласти у такій редакції:

"Обсяги робіт щодо відновлення лісів і лісорозведення визначаються на підставі матеріалів лісовпорядкування або спеціального обстеження з урахуванням фактичних змін у лісовому фонді України та стану земель, що підлягають залісенню. Інформація щодо обсягів і способів відновлення лісів і лісорозведення оприлюднюється на офіційному веб-сайті лісокористувача центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства не пізніше, ніж через 10 днів після їх погодження відповідно до частини першої цієї статті";

9) статтю 84 доповнити новою частиною такого змісту:

"Спеціальний дозвіл на проведення таких заходів отримується в порядку, визначеному статтею 69 цього Кодексу";

10) доповнити Кодекс новою статтею 94-1 такого змісту:

"Стаття 94-1. Самоврядний контроль за за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів

Самоврядний контроль за за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами";

11) пункт 1 частини другої статті 105 викласти у такій редакції;

"1) незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників, порушенні правил заготівлі деревини, порушення часу проведення рубок, підробці документів щодо лісовпорядкування, планів проведення санітарно-оздоровчих заходів, визначення розрахункової лісосіки, установлення віку стиглості деревостанів, норм використання лісових ресурсів, виділення лісових ділянок для заготівлі деревини та проведення їх оцінки, підроблення будь-яких інших документів, порушення правил проїзду транспорту на території лісів, порушень правил отримання спеціальних дозволів".

4. У Законі України "Про природно-заповідний фонд України" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 34, ст. 502):

1) у статті 9-1:

у частинах четвертій-п'ятій слова "органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим та територіальними органами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища" заміни словами "центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища";

частину сьому доповнити словами "шляхом відбору клопотань (заявок) природокористувачів";

у частині восьмій після слова "ділянки" додати слова "сільською, селищною, міською радою, на території якої знаходяться природні ресурси";

2) доповнити Закон статтею 13-1 такого змісту:

"Стаття 13-1. Участь сільських, селищних, міських, районних рад в управлінні територіями та об'єктами природно-заповідного фонду

Сільська, селищна, міська ради, на території якої знаходяться території та об'єкти природно-заповідного фонду або відповідна районна рада, у випадку, якщо землі лісового господарства не належать до території відповідної сільської, селищної, міської ради, мають право на участь в управлінні територіями та об'єктами природно-заповідного фонду шляхом:

внесення пропозицій щодо організацій нових територій та об'єктів природно-заповідного фонду до державних органів, уповноважених проводити їх попередній розгляд;

погодження будь-яких видів рубок, а також інших заходів, пов'язаних чи непов'язаних з веденням лісового господарства, в тому числі із здійснення санітарно-оздоровчих заходів;

забезпечення охорони територій та об'єктів природно-заповідного фонду, ефективного використання і відтворення природних комплексів та об'єктів;

сприяння державним органам в їх діяльності у цій сфері;

участі у встановленому порядку у проведенні екологічної експертизи об'єктів, що негативно впливають чи можуть негативно вплинути на стан територій та об'єктів природно-заповідного фонду;

участі у контролі за додержанням режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

здійснення відповідно до законодавства України інших заходів";

3) у статті 16:

у абзаці третьому частини другої слова "спорудження у встановленому порядку будівель та інших об'єктів, необхідних для виконання поставлених перед заповідником завдань" виключити;

частину п'яту викласти у такій редакції:

"В разі термінової необхідності за рішенням науково-технічної ради природного заповідника та за погодженням з центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища на території природного заповідника можуть проводитися заходи, спрямовані на охорону природних комплексів, ліквідацію наслідків аварій, стихійного лиха, не передбачені Проектом організації території природного заповідника та охорони його природних комплексів";

4) у статті 18:

абзац четвертий частини першої доповнити словами "та будь-які рубки";

частину шосту викласти у такій редакції:

"Забороняється проведення будь-яких рубок, вирубування дуплястих дерев, а також добування піску та гравію в річках та інших водоймах у заповідній зоні біосферних заповідників, використовувати технічні засоби, які завдають шкоди охороні, відтворенню та використанню природних комплексів, використовувати гусеничний транспорт та транспорт, вагою понад 10 тонн";

5) у статті 21:

у абзаці третьому частини першої після слова "забороняється" додати слово "будь-які", а слова "головного користування" виключити;

частину четверту викласти у такій редакції:

"Забороняється проведення будь-яких рубок, вирубування дуплястих дерев, а також добування піску та гравію в річках та інших водоймах у заповідній зоні біосферних заповідників, використовувати технічні засоби, які завдають шкоди охороні, відтворенню та використанню природних комплексів, використовувати гусеничний транспорт та транспорт, вагою понад 10 тонн";

6) у частині другій статті 48:

абзац другий викласти у такій редакції:

"штрафи та грошові стягнення за шкоду, заподіяну їм у результаті порушення законодавства про природно-заповідний фонд";

у абзаці четвертому слова "частина платежів" замінити словом "платежі";

7) у частині першій статті 51 після слова "установами" додати слова "сільськими, селищними, міськими та районними радами";

8) доповнити Закон статтею 62-1 такого змісту:

"Стаття 62-1. Самоврядний контроль за додержанням режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду

Самоврядний контроль за додержанням режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами".

II. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. Встановити, що загальний річний обсяг будь-яких рубок лісу не може перевищувати обсягу природного приросту лісу на землях, покритих лісом. При цьому при визначенні загального річного обсягу приросту лісу не враховується площа земель, покритих лісом, на територіях природно-заповідного фонду.

3. Матеріали лісовпорядкування, затверджені до набрання чинності цим Законом, оприлюднюються на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства протягом одного місяця з дня набрання чинності цим Законом.

4. Кабінету Міністрів України:

вжити заходів щодо оголошення зоною надзвичайної екологічної ситуації земель лісового фонду України;

забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;

розробити і подати на затвердження Верховною Радою України загальнодержавну програму збереження лісів в Україні та відповідні регіональні програми, які, зокрема, передбачать заходи із забезпечення ведення наближеного до природного способу ведення лісового господарства;

розробити та затвердити комплексну програму стабілізації та розвитку лісопереробної галузі в Україні.



Голова Верховної Ради України                           А. Парубій


Махинации с санитарными рубками леса



ОНФ подозревает махинации с санитарными рубками леса в Томской области


В Томское региональное отделение ОНФ обращаются жители сельских районов с жалобами на подозрительные санитарные рубки, когда под предлогом борьбы с короедом, шелкопрядом или проведения противопожарных мероприятий вырубаются сотни и тысячи абсолютно здоровых деревьев ценных пород для последующей продажи.

Как сообщили НИА Томск в пресс-службе ОНФ, активистам стало известно о массовых вырубках леса в районе поселка Басандайка Томского района. Под сплошную вырубку было выделено 100 гектаров лесных массивов, так как якобы там лес «был заражен вредителями», что не мешало, однако, заготовителям вывозить этот «зараженный вредителями» лес на пилорамы с целью дальнейшего коммерческого использования.

Проблема характерна для многих регионов, в особенности, Сибири и Дальнего Востока. В Год экологии необходимо акцентировать особое внимание на наведении порядка в сфере санитарных рубок. Такое мнение высказал эксперт региональной группы общественного мониторинга ОНФ по проблемам экологии и защиты леса в Томской области, специалист по работе с арендаторами леса Андрей Акулов.

При санитарных рубках, цель которых – оздоровление лесных массивов, должны выбираться только те деревья, которые пострадали в результате пожаров, повалены в результате ветровала, поражены паразитами и т.д. Если на указанных лесных участках ведутся не точечные, сплошные рубки под видом санитарных, вырубается деловая древесина, это является грубейшим нарушением закона.

«Эффективные лесопатологические заключения относительно заболеваний деревьев являются системной проблемой. В этом мы убедились совсем недавно в ходе выездной проверки жалобы жителей села Новогоюгино Каргасокского района (17 км от села, 153-й квартал Большегривского участкового лесничества), где под видом санитарных рубок ведутся сплошные рубки здоровых деревьев. Вырублена пихта, елка, кедр в объеме 3 тыс. куб. м, всего около 5 тыс. ценных деревьев», — отметил эксперт ОНФ.

По материалам лесопатологического обследования, проведенного комиссией Большегривского участкового лесничества, на участке рекомендовано на площади 30 га вырубить 85,1% деревьев в общем объеме 4 839 куб. м. древесины, из них 1 436 куб м. кедра. При этом в рамках выездной проверки бросилось в глаза, что 70% деревьев выглядят вполне здоровыми. Никаких признаков отклонения от других здоровых насаждений не обнаружено. По его словам, такое большое количество усыхающих, поврежденных деревьев, сухостоя и ветровала, какое указано в акте проверки санитарного и лесопатологического состояния участка, просто невозможно было бы не заметить.

«По факту, на проверенном нами лесном участке вырубается деловая древесина, отборный кедрач. Местные жители очень дорожат этими кедровыми лесами, поскольку они являются единственными близлежащими к селу Новоюгино кедровыми насаждениями, где они собирают дикоросы и охотятся. Жители убеждены, что от данных варварских вырубок леса вреда гораздо больше, чем пользы. На вырубленных территориях нельзя будет собирать ни кедровый орех, ни ягоду, не останется корма для животных и птиц. Со временем здесь пересохнут ручьи, будет болото, перестанет вырабатываться кислород. Размножится короед. В результате пожароопасность увеличится в этих лесах в десятки раз. В обозримой перспективе такие вырубки могут привести к настоящему экологическому бедствию», — подчеркнул эксперт по работе с арендаторами леса

По словам представителя ОНФ, данный пример не единичен. Только за последнее время в Народный фронт поступили сигналы о крайне подозрительных санитарных рубках от жителей пяти сельских поселений Томской области. Жители обращаются во все инстанции с просьбой немедленно остановить варварские рубки леса.

«Люди прямо говорят: как можно из-за одного зараженного короедом дерева вырубать тридцать здоровых – это же настоящее варварство! При этом жители нередко обращаются к местным властям с предложением самим бесплатно убрать пораженные деревья, но им никто не разрешает этого сделать», — отметил Андрей Акулов.

Общественник считает, что момента проведения обследования необходимо приостанавливать вырубку лесных насаждений на данных участках. В Год экологии необходимо навести порядок в сфере проведения санитарно-защитных рубок леса. В свою очередь ОНФ в Томской области дает старт акции «Сообщи о сомнительной рубке». Ни один сигнал от жителей Томской области не останется без ответа и выездной проверки.

01 лютого 2017

И.В.Шутов. Остановить превращение хвойных лесов России в мелколиственные! (Продолжение темы о Концепции правильного лесного хозяйства


Упомянутая в заглавии смена пород есть результат массового разрушения исходного видового разнообразия лесов. Иногда это происходит вследствие природных катастроф, но гораздо чаще инициируется заготовителями древесины, а именно тем, как они – с разрешения или без разрешения тех, кому государство доверило свое лесное хозяйство – организуют и ведут лесосечные работы и что оставляют на вырубках после себя.

Смена хвойных пород мелколиственными происходит в нашей стране на 50-60 % площади вырубок. В последнее время – на территории, примерно равной 0,5 млн. га в год. В СССР рубили вдвое больше, и названная цифра тоже была больше. В обоих случаях о происходящем приходится говорить как о явлении географического масштаба.

О значении происходящего для страны и её лесного хозяйства высказываются по-разному.

Кто-то соотносит территорию, где уже произошла и продолжается смена пород, с имеющейся в России обширной общей площадью хвойных лесов, на большей части которой – подчеркиваю – преобладают хвойные древостои, заведомо не соответствующие требованиям заготовителей древесины по экономическим показаниям. Это: северо-таежные низкобонитетные, горные леса, а также леса на вечномерзлотных почвах. Общая особенность таких лесов – крайне низкие запасы древесины (в расчете на 1 га) и её мизерный прирост. На долю таких лесов приходится примерно 2/3 площади лесного фонда России.

Подобный вышеназванному «методический» подход к оценке результатов смены пород, происшедшей и продолжающейся в экономически доступных лесах, позволяет изобразить его как что-то малозначимое. О том, что скрывается за такого рода «информацией» для наших граждан и самого Правительства, а также то, в чьих интересах её настойчиво повторяют, я думаю, читатели догадаются сами.

Принципиально другое видение масштаба и последствий процесса смены пород получается в том случае, если то и другое рассматривать и оценивать не «вообще», а в привязке именно и только к экономически доступным лесам, т.е. к тем, где велись, ведутся и могут продолжаться интенсивные рубки.

В самом сжатом виде об объектах, где уже произошла смена пород, можно сказать следующее. Это наши наиболее ценные – буквально во всех отношениях – светлохвойные и темнохвойные леса, где ранее были древостои I-III классов бонитета.

Во многих книгах и статьях лесоводов подробно и с привязкой к типам леса рассказано о происходящей на сплошных вырубках смене хвойных древостоев мелколиственными. Известны также данные, на основе которых можно сопоставить и оценить экологическую и экономико-товарную ценность хвойных и мелколиственных древостоев. Это позволяет уже в деньгах определить величину причиняемого стране ущерба. В порядке иллюстрации его величины скажу о том, что мне удалось узнать в 90-х годах при поездке в Канаду. Там (в провинции Альберта) цена древесины ели на корню была тогда равна примерно 25 канадским долларам за 1 м3, а цена древесины осины – только 2,5 долларам, т.е. в 10 раз меньше.

Труднее получить однозначный ответ на вопрос о том, в какие сроки может и может ли вообще произойти восстановление исходного видового разнообразия светло-хвойных и темно-хвойных древостоев на сплошных вырубках, где они уже уступили место осине и березе, если все там будет идти, как уже давно идет, т.е. без действенного – по результатам – вмешательства со стороны лесоводов в процессы организации лесопользования и лесовосстановления.

Оптимистические ответы на заданный вопрос присутствуют во многих публикациях, в том числе, например, в статье президента Общества лесоводов РФ академика А.И. Писаренко и доктора с.-х наук В.В. Страхова «Интенсивная модель лесопользования: что-то здесь не так» (опубликована в ЛГ, № 53 от 19.07.2016).

Защищаемая в этой статье точка зрения: происходящая на сплошных вырубках смена хвойных древостоев мелколиственным есть естественный процесс, в результате развития которого наши хвойные породы возвратят себе роль доминантов в составе новых появившихся на сплошных вырубках древостоев.

В порядке комментария приведенной выше гипотезы скажу следующее.

1. Происходящая на сплошных вырубках смена хвойных древостоев мелколиственными имеет рукотворное происхождение. Соответственно, уже в силу причинно-следственной логики развития событий эту смену пород нельзя рассматривать как что-то естественное.

2. Резко преувеличенными, я считаю, высказанные в этой статье (и не только в ней) надежды на то, что в хозяйственно приемлемые сроки возникшие на вырубках мелколиственные древостои как бы сами собой трансформируются в хвойные.

В дополнение к сказанному отмечу еще и то, что речь в нашем случае идет о площадях, ранее занятых ценными хвойными древостоями I-III классов бонитета (например, в зеленомошных, чернично-кисличных и подобных им группах типов леса). Главным образом, именно здесь развивается то самое, что имеет очевидные признаки вызванной людьми в лесах фитосоциальной революции.

Почему именно там? Главным образом, потому что в обозначенных благоприятных условиях минерального питания осина и береза в силу их биологических особенностей не только быстро заселяют вырубки, но и превосходят по темпу первоначального роста самосев хвойных, их культуры и даже мелкий подрост. Названная особенность старта осины и березы позволяет им уверенно занять господствующее положение в формирующихся древостоях. Результатом этого для не переносящей затенения сосны является её «уход в небытие», что, замечу, уже произошло в наших ценнейших борах. Остановить этот процесс, подчеркну, можно разными способами. Эти способы известны, однако на практике они – в силу разных причин – не применяются (или используются не эффективно). Поэтому и «уходит» сосна как главная порода из экономически доступных для хозяйственной деятельности таежных лесов очень надолго, или – в масштабе нашей жизни – даже навсегда. И это, повторяю, имеет место в условиях местообитания с относительно богатыми почвами, где можно было бы иметь ценнейшие древостои сосны, по сути, те самые, которые раньше называли корабельными рощами.

Относительно лучшей в созданной ситуации оказывается участь теневыносливой ели. Уступив в молодом возрасте в скорости роста осине и березе, она выживает в формирующихся лиственных древостоях, имея там статус «подчиненных» деревьев второго яруса, вынужденных превозмогать постоянный недостаток света и дефицит получаемых из почвы минеральных веществ.

Могут ли оказавшиеся во втором ярусе деревья ели впоследствии – уже после достижения осиной и березой возраста биологической спелости – самостоятельно (т.е. без помощи лесоводов) выйти в первый ярус? Поскольку ель значительно превосходит осину и березу по продолжительности жизни, многие уважаемые ученые, отвечая на этот вопрос, говорят: да. Однако в условиях нашей реальной жизни такое, как правило, не получается. Почему? Отвечаю – потому что при очередной сплошной рубке (теперь уже не хвойного, а лиственного древостоя) преследующие свой интерес лесозаготовители практически всегда вырубают не только осину и березу (или только березу), но и ель, т.е. те самые деревья, которые с течением времени могли бы образовать немалый объем ценной древесины ели, а также стали бы источником её семян для следующих поколений древостоя. Поэтому совокупным итогом всего названного является закрепление на неопределенно длительное время результатов происшедшей на сплошных вырубках смены хвойных древостоев мелколиственными. В том, что это все не выдумка, легко может убедиться каждый, если сравнит старые карты лесов в европейско-уральской части России с новыми, подготовленными по данным космической съемки той же территории.

В завершение темы о, якобы, возможном естественном превращении уже возникших на сплошных вырубках мелколиственных древостоев в хвойные или хвойно-лиственные, напомню о том, что сказал об этом один из наиболее авторитетных руководителей нашего лесного хозяйства, лесовод Василий Яковлевич Колданов в своей книге «Смена пород и лесовосстановление» (М., Лесная промышленность, 1966 г., 170 с.). Сказал же В.Я. об очень важном, что надо бы запомнить всем, а именно: что он в течение всей своей многолетней работы в лесах не наблюдал феномена естественного превращения возникших на сплошных вырубках сомкнутых лиственных древостоев в хвойные, если этому не была оказана действенная помощь со стороны лесоводов. Не встречались такие объекты и мне.

Кто из работавших в лесу на постоянных пробных площадях может, опираясь на результаты многолетних наблюдений, утверждать иное? Почти уверен, что таких нет. Тем не менее, надежда на то, что Природа сама потом все исправит (т.е. ликвидирует последствия нашей неправильной хозяйственной деятельности в лесах), продолжает жить во многих умах. И эту надежду, замечу, уже давно и широко эксплуатируют разные интересанты в оправдание невыполнения того очень непростого, что могло бы дать обратный ход процессу смены хвойных лесов мелколиственными.

С чем можно сравнить величину ущерба, который прямо и (или) опосредованно вызывается изменениями породного состава наших наиболее ценных и экономически доступных лесов? Предполагаю, разве что с результатами массовых лесных пожаров. Однако тут же замечу, что пожары приходят и уходят по условиям погоды, тогда как процесс превращения «хвои» в «листву», вызванный неправильной организацией управления хозяйственной деятельностью в лесах, не сопряжен с календарно-погодными обстоятельствами.

С моей точки зрения, России необходимо срочно остановить и дать обратное направление процессу «облиствления» её экономически доступных хвойных лесов. Названное, замечу, важно не только для лесного хозяйства, но и для всей страны и нашего общего будущего. Соответственно, эта цель обязательно должна быть обозначена в КПЛХ, т.е. в Концепции организации и ведения в России её правильного лесного хозяйства.

* * *

В том же или в другом разделе КПЛХ надо будет, я думаю, обязательно дезавуировать распространяемую в разных официальных и неофициальных источниках информацию о том, что в нашей стране имеет место – в силу, якобы, естественных причин – увеличение её лесного богатства. Названное утверждают, ссылаясь на новые статданные о возросшей площади лесов России.

О таких «новых лесах» скажу следующее. Это заброшенные сельскохозяйственные земли и территории многих опустевших деревень в нашей глубинке. Они заросли тем, что местные жители называют «чапыжником» или «дрянником», в составе которых в разных условиях преобладают разные виды ивы, другие кустарники, серая ольха, береза, осина, а также высокостебельные и другие пожароопасные по весне травы. Очень редко здесь можно увидеть появившиеся из занесенных издалека семян единичные деревца ели. Площадь таких бывших сельхозземель исчисляют многими десятками миллионов гектаров.

Воспринимать названные земли как волею случая «свалившееся в руки» заготовителей древесины богатство, конечно, нельзя. Иногда их используют (и с успехом!) в качестве объектов для ведения охотничьего хозяйства, что, конечно, нельзя рассматривать в качестве универсального решения данной проблемы для всей страны.

В числе главных вариантов решения названной проблемы, с моей точки зрения, могли бы быть два:

Первый. Восстановление ценности и последующее использование заброшенных сельхозземель по их первоначальному назначению.

Второй. Создание здесь на коммерческой основе комплексных агропромышленных предприятий, занятых, кроме всего прочего, что приносит быстрый доход и прибыль, еще относительно менее затратным (по сравнению с обычным сельским хозяйством), но с более длительным циклом производством древесины как сырья и топлива на специально закладываемых плантациях-дендрополях.

О том, стоит ли «овчинка» «выделки», скажу так. В многолетних стационарных опытах СПбНИИЛХ, проведенных в Ленинградской и Псковской областях, мы получили урожай древесины ели и сосны в количестве 10 м3 на 1 га в год (а в особых случаях – даже больше). Это втрое больше, чем в окрестных лесах естественного происхождения. Возможный срок съема этого урожая – 30-45 лет, в зависимости от заданного ассортимента товарной продукции. Названные результаты – зримая реальность. О том, как их получить, рассказано в книге «Плантационное лесоводство», СПб., 2007, 366 с., авторы – Шутов И.В., Маркова И.А. и другие, а также во многих других публикациях.

Чем нужно располагать, чтобы приступить к крупномасштабной реализации подобных проектов, которые можно «сделать» у себя «под боком», а не там, «куда можно только самолетом долететь»? С моей точки зрения, для этого, в первую очередь, нужно то, что называют политической волей руководства страны и еще конструктивным решением вопроса о собственности и (или) о владении пустующими сельхозземлями теми активными и знающими людьми, которые займутся там реальной хозяйственной деятельностью.

В заключение скажу о главном, что может дать стране вышеназванное. Это: сокращение площади пустующих, но сохраняющих свою высокую потенциальную ценность сельскохозяйственных земель, многие новые рабочие места для живущих в глубинке людей и еще ослабление промышленно-коммерческого пресса на оставшиеся у нас экономически доступные хвойные леса естественного происхождения.

28.11.2016

Чл.-корр. РАН, Заслуженный лесовод России И.В. Шутов


* * *

И.В.Шутов. О дорогах в лесу (в развитие темы "О концепции организации и ведения в России правильного лесного хозяйства")

И.В.Шутов. О концепции организации в России правильного лесного хозяйства

И.В.Шутов. Лес как объект природы и хозяйственной деятельности лесоводов (продолжение темы)

Всеукраїнський конкурс дитячої творчості «День зустрічі птахів-2017»


Київський еколого-культурний центр ,ВЕО «Жива планета» та Українське товариство охорони птахів проводять Всеукраїнський конкурс дитячої творчості «День зустрічі птахів-2017».

Конкурс проводиться з 1 лютого 2017 р. по 30 квітня 2017 р.

Вимоги до штучних пташиних будиночків: вони повинні виготовлятися за спеціальними науково обґрунтованими схемами, без полочок і присад, мати маленькі літки (отвори для птахів), не бути яскраво розмальованими, пташині будиночки треба вішати на висоті не нижче 4 м від поверхні землі по одному на одно дерево і без нахила.
Спеціально нагадуємо – розвішування годівниць не відноситься до теми цього конкурсу!

УВАГА! Конкурс є індивідуальним. У листі необхідно повідомити зворотню домашню адресу і обов’язково номер мобільного телефону батьків або керівника кружка (без номеру мобільного телефону матеріали на конкурс прийматися не будуть).

УВАГА: розвішування пташиних будиночків необхідно провести з 15 по 30 березня 2017 р.

Матеріали на конкурс приймаються за двома номінаціями: 

1. Творча номінація 

До неї відноситься:
Учасник конкурсу повинен опублікувати статтю у місцевій пресі, у якій розповідається про проведення «Дня зустрічі птахів-2017» у вашому місті, селі. Надруковану в газеті статтю треба надіслати на адресу журі конкурсу. Статті, які написали батьки, вчителі та керівники гуртків на конкурс не приймаються.
 
2. Практична номінація 

Учасник конкурсу повинен особисто виготовити і розвісити у сквері, парку лісі як мінімум 2 пташині будиночки (гніздівлі). Шанси отримати перемогу у конкурсі підвищуються , якщо будуть виготовлені і розвішані не звичайні шпаківні, а гніздівлі для білого лелеки, синиці, горихвістки, сови, сича, дуплянки для кажанів (схеми для виготовлення таких гніздівель можна знайти на сайті Київського еколого-культурного центру http://ecoethics.ru/shemyi-domikov-dlya-raznyih-vidov..http://ecoethics.ru/shemyi-domikov-dlya-raznyih-ptits.. http://ecoethics.ru/shemyi-domikov-dlya-raznyih-ptits/
та в Інтернеті). 

Необхідно надіслати фотографії, які відображають виготовлення і розвішування учасником конкурсу пташиних будиночків (гніздівель). Розвішування гніздівель (пташиних будиночків) повинно відбуватися у найоптимальніший біологічно для птахів період – з 15 по 30 березня.

Організатори оберуть 6 найкращих робіт, творці яких отримають подарунки - мобільний телефон!

На Волині проводять "лісові екскурсії" (ВІДЕО)



Волинські лісники розробили пізнавальну екскурсію для людей, які люблять ліс.

У компанії єгерів мисливського господарства пропонують 1,5-2 години поблукати лісом з фотоапаратом чи відеокамерою, де чимало диких тварин: оленів, косуль і навіть зубрів.

Після закінчення прогулянки всі охочі можуть скуштувати страви власноруч приготовані на багатті.

Екскурсія є повністю безкоштовною. Перепусткою у ліс є любов до природи.

Ідея лісників особливо сподобалась луцьким школярам.

17:47   01.02.2017