Головний лісівник області: «Закарпаття стає меккою екологічного руху в Україні»

Таку думку висловив начальник Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства Валерій Мурга. Тільки протягом останнього часу на території державних лісових господарств пройшло понад 1000 масштабних заходів екологічної тематики, а за останні три тижні в акції «Майбутнє лісу у твоїх руках» взяли участь рекордна кількість закарпатців. Раніше такого не було, як не було й таких учасників акції, як високопосадовці, дипломати, представники правоохоронних органів, громадськості та ЗМІ.

«У кожне лісове господарство звертаються краяни з бажанням долучитися до озеленення Закарпаття. Люди не байдужі до екології, флори, фауни та майбутнього людства. І я впевнений, що це один з найвищих показників в Україні серед усіх областей», - каже Валерій Іванович. «Я радий тому, що екологічні ініціативи стають популярними і затребуваними в Закарпатті. Вітаю і підтримую кожну акцію, яка несе добро та позитивні зміни.



У свою чергу лісівники області щоденно вдосконалюють свою роботу й працюють не тільки на озеленення. Наразі ми також взяли курс на оснащення повноцінних місць для відпочиваючих, маркування туристичних шляхів разом із департаментом економічного розвитку та торгівлі, напрямок, який в певній мірі розпочався, але ще більше розвернеться в червні-липні, повернення до комбінованої моделі лісокористування, тобто заготівлі десятків дикоросів і видів побічної продукції, які використовують у харчовій, парфумерній, хімічній промисловості та медицині. Ліс — це не лише ділова деревина і дрова, як вважають деякі сучасні прагматики від «лісового» бізнесу, а й гриби, ягоди, лікарські рослини, горіхи і ще багато чого, що за довгі століття перетворилося на живий яскравий організм, який дає людям безцінні блага й багатства. Ліс — це і відновлювані ресурси, і легені планети, і середовище життя, і чистилище для людських душ. Ліс — це зниження соціальної напруги, підтримка малого бізнесу.



Вважаю, що повернення до комбінованої моделі лісокористування, де важливою складовою повинні стати потенційно швидко відновлювані лісові недеревні ресурси, має стати одним з головних напрямків розвитку сталого лісокористування. Розвиток лісових промислів, враховуючи потенціал Закарпатської області і можливості ринку, є важливою альтернативою рубці лісу. Уже сьогодні ми видаємо лісові квитки на заготівлю березового соку, встановлюємо пасіки та сушарки для грибів. Використання плодів із лісу має більш соціальне, ніж комерційне значення. Ці ресурси дозволяють підтримувати традиційний устрій життя в сільській місцевості, забезпечуючи зайнятістю гірське населення. Питання дискусійні, тому підлягають детальному обговоренню як серед спеціалістів лісової галузі, так і у владних структурах із залученням, звичайно, лідерів сільських громад і представників малого та середнього бізнесу, громадськості та четвертої влади.

Але повертаючись до озеленення та питання збереження екології закликаю все ж таки людей зберігати природу, не смітити в лісі та дбати про зелені легені. Чистий ліс, зелені насадження, турбота про тварин - це колективна відповідальність. Екологічно чистий край - це зовсім не складно, якщо починаєш з себе. Подивіться, скільки машин в Закарпатті. Чи кожен автолюбитель посадив дерево? Але ж одне дерево здатне поглинути за рік стільки вуглекислого газу, скільки виробляє автомобіль за час пробігу сорока двох тисяч кілометрів. Тому, скільки б не було у нас еко-заходів, цього ніколи не буде багато», - сказав Валерій Мурга.

Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ

http://uzhgorod.net.ua/news/108963

Далі...

В районі погіршився стан боєздатності сільських пожежних команд

На оперативній нараді в Шацькій райдержадміністрації, яка відбулася 10 квітня під керівництвом Василя Голядинця, голови Шацької РДА, говорили про стан пожежної безпеки й готовності лісових та сільськогосподарських господарств району до весняно-літнього періоду та протидію лісовим і торф’яним пожежам.

З цього питання нформували присутніх Наталія Борсук, завідувач сектору оборонної мобілізаційної роботи та цивільного захисту РДА, та Анатолій Пінкевич, начальник Шацького районного відділу головного управління МНС України.

Проблемне питання – підпал сухої рослинності. Тільки минулого року на гасіння цих пожеж, які «виникають» через одного-двох паліїв в кожному населеному пункті, район витратив 100 тисяч гривень.

В районі функціонує 4 підрозділи місцевої пожежної охорони (на балансі Піщанської, Грабівської, Пульмівської сільських та Шацької селищної рад). У 2018 році планується створення підрозділу місцевої пожежної охорони в Пулемецькій сільській раді.

У зв’язку з недостатнім фінансуванням немає цілодобового чергування - в кожному підрозділі наявні лише 2 чоловіки, які працюють на половину окладу. У кращу сторону була відзначена доповідачами Прип’ятська місцева пожежна охорона, де рятувальники працюють на двох повних окладах. В порівнянні з минулими роками, в районі погіршився стан боєздатності пожежних команд в сільській місцевості: збільшилась кількість поломок пожежної техніки та автомобілів з кількістю заправленого пального менше 30 л.

12:00 18.04.2017

http://shatsk.rayon.in.ua/news/28123-v-raioni-pogirshivsia-stan-boezdatnosti-silskih-pozhezhnih-komand

Далі...

Луценко пропонує змінити усіх керівників лісових господарств України

Генеральний прокурор України обурений ситуацією з незаконною вирубкою лісу, яка склалася в країні



Як передає Depo.Одеса, про це голова Генеральної прокуратури України Юрій Луценко повідомив сьогодні під час представлення нового прокурора Чернівецької області.

Коментуючи ситуацію з незаконною вирубкою та вивезенням буковинського лісу, Луценко обурився тим, що після виявлення фактів незаконного вирубування, посадові особи, які за це відповідають, і далі займають свої посади.




"Минулого року значно пожвавилося протистояння із незаконною вирубкою лісу. Щоправда, це було зроблено руками Департаменту з питань економіки ГПУ. 20 тисяч кубів лісу було відпущено по сфальшованих документах. Близько 1,5 тисячі кубів – накладено арешт. Справа рухається повільно, але підозри досі немає. Мене це не влаштовує. Два провадження і в обласній прокуратурі стосовно лісу поки не принесли підозри. Це неприпустимо. Мене цікавлять не стільки обсяги лісу, які зменшилися завдяки накладеному законодавцями мораторію, а посадові особи, які тим не менше незмінні. Як людина – не як Генеральний прокурор - я б пішов на те, щоб змінити усіх керівників усіх лісових господарств по Україні, бо без цього повірити у зміну політики неможливо", - зауважив Луценко.

Крім того, генпрокурор наголосив на тому, що і обласні прокурори, підопічні яких не будуть боротися з незаконною вирубкою українського лісу, можуть добровільно писати заяви про своє звільнення.

"Проте це вирішує не Генеральний прокурор, тому саме за прокурорами – законна оцінка діяльності лісників. Я звертаюся до місцевих прокурорів: якщо на вашій території не вами будуть виявлені підпільні лісопилки і браконьєрські вирубки, то заява на стіл відразу. Інакше це не зупинити. Контрабанда і ліс – табу для спокійного споглядання", - зауважив Луценко.

Нагадаємо, 15 лютого Луценко розкритикував екс-головного прокурора Буковини за спотворення "інституту угод" у справах щодо знищення лісу.

Більше новин Чернівців та Буковини читайте на Depo.Одеса

Вчора, 19:05

http://odesa.depo.ua/ukr/chernovtsy/lucenko-proponuye-zminiti-usih-kerivnikiv-lisovih-gospodarstv-ukrayini-20170418557720

Далі...

Херсонська область перетворюється на пустелю

Депутат облради Микола Ставицький оприлюднив фото, на якому помітні сліди діяльності браконьєрів, які масово і безкарно вирубують ліс.

Новину передає Agronews.org з посиланням на повідомлення Миколи Ставицького на своїй сторінці в Facebook.

«Ось так Херсонщина перетворюється на пустелю. Прямо під Олешками браконьєри знищують десятки дерев, фактично не ховаючись. Фото зроблені в районі Олешківської об’їзної», — прокоментував депутат знімки.

Читати також: На Рівненщині «бурштинова мафія» встановила блокпост і перекрила дорогу (ФОТО)

Нагадаємо, депутати обласної ради проголосували за мораторій на будь-яку вирубку лісу. Також була прийнята програма «Ліси Херсонщини». Але такі нововведення не зупиняють браконьєрів, в слідстві чого, Херсонщина може перетворитися на пустелю.

Ось так Херсонщина перетворюється в пустелю. Прямо під Олешками браконьєри нищать десятки дерев, фактично не ховаючись. Фото зроблені в районі Олешківської об'їзної.
Опубліковано Миколою Ставицьким 18 квітня 2017 р.

Як повідомляв раніше Agronews.org, троє «лісорубів» побили фермера через лісосмугу.

Оприлюднено: 19 04 2017 08:04

Далі...

Юрій Луценко представив нового прокурора Чернівецької області (ФОТО, ВІДЕО)

18 квітня Генеральний прокурор України Юрій Луценко представив колективу органів прокуратури Чернівецької області нового керівника – старшого радника юстиції Олега Соболя.

У своєму виступі Ю. Луценко зазначив, що Буковина повинна отримати прокурора, який боротиметься з корупцією.

«Корупція існує, контрабанда існує у всіх прикордонних областях, але такої монополізованої, відвертої, нахабної діяльності в злочинних угрупуваннях, немає ні в Одеській, ні в Харківській, ні в якійсь іншій прикордонній області. І далі я цього терпіти не збираюсь», – сказав Юрій Луценко.

Генпрокурор також зауважив, що Олег Соболь повинен боротися з контрабандою та вирубкою лісу. «Що я хотів би від нового прокурора? Контрабанда і ліс – табу для спокійного споглядання», – наголосив Юрій Луценко.

Довідка: Соболь Олег Миколайович є старшим радником юстиції. Обіймав посади від помічника прокурора району до прокурора міста, заступника прокурора області та прокурора Рівненської області.

http://chv.tv/yurij-lutsenko-predstavyv-novogo-prokurora-chernivetskoyi-oblasti-foto-video.html

19.04.2017

Далі...

Анатолій Бондар: «Ми розвиваємо всі функції лісу — екологічну, економічну та соціальну»

За роки незалежності України на Вінниччині створено 11 414 га лісів. І нині тутешні лісівники працюють ефективно, виконуючи виробничі завдання і соціальні зобов’язання. Про це розповідає заслужений лісівник України начальник Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства Анатолій БОНДАР.

— Анатолію Омеляновичу, скільки з’явилося насаджень в області під час цьогорічної Всеукраїнської акції «Майбутнє лісу — в твоїх руках»?

— У нашій області акція триває за розпорядженням голови облдержадміністрації Валерія Коровія. Створення лісів завжди було справою благородною, вкрай потрібною для держави. І в цьому маємо розуміння і підтримку населення, обласної влади та органів самоврядування. Цього року створили лісові культури на 1396 га, з них у держлісфонді — 1046 га, сприяння природному поновленню — 50 га, нові ліси — 300 га.

Якщо на початок 1991 року показник лісистості в області становив 11,2%, то за роки незалежності вдалося збільшити його до 13,8%. Тож працюємо, щоб вийти на оптимальний показник заліснення території — 15%.

У нас велике теплично-парникове господарство, яке повністю забезпечує власні потреби і потреби області у стандартному посадковому матеріалі. Щорічно вирощуємо 12—15 мільйонів штук сіянців та саджанців більш як 60 видів деревних порід і чагарників, понад 500 тисяч штук декоративних порід. Це дає змогу планово відновлювати та створювати ліси, а також озеленювати населені пункти, території навчальних і виховних закладів, лікарень тощо.

Начальник Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства Анатолій Бондар.



— Приблизно 70% вінницьких лісів — рукотворні діброви. Дуб — це аборигенна порода, цінна і головна. А які ще породи вводите у лісові насадження?

— На сьогодні у зрілому віці насаджень запас деревини в середньому в області становить 290 кубометрів на гектар.

Ставимо завдання продуктивніше використовувати площі. Наш багаторічний досвід, підтверджений науковими дослідженнями, доводить, що створення ущільнених лісових культур дуба звичайного із введенням інтродукованих та аборигенних деревних порід дає змогу у віці стиглості досягти запасу деревини майже 500 кубометрів на гектарі. Тому прогресивні технології вирощування лісових культур упровадили у всіх держлісгоспах області.

Нині на порядку денному надважливе питання: формування високопродуктивних біологічно стійких насаджень. Адже через глобальне потепління, зниження рівня ґрунтових вод, багато інших причин породи, які мають поверхневу кореневу систему, почали масово хворіти, всихати. Масово всихає ялина європейська. Таке зафіксовано вже і з дубом, ясенем, грабом. А це ж основні лісотворні породи на Вінниччині.

Тому спільно з науковцями шукаємо породи, стійкіші до посушливих умов. Вводимо горіх чорний, дугласію, модрину, гікорі білий, гікорі гіркий, береку лікувальну. Остання у природних насадженнях розповсюджена на межі степу і лісостепу — у південних районах нашої області. Поставили завдання ареал береки розповсюдити на всю область.

Тож програмуємо розвиток лісового господарства на 50—100 років наперед. Створюємо високопродуктивні насадження із стійкіших порід. І якщо глобальне потепління триватиме, то Вінниччина пустелею не стане. До речі: якщо деревина горіха чорного утричі дорожча від деревини дуба, то берека лікувальна дорожча навіть за горіх. На європейському ринку її стовбур коштує майже 600 євро.

— Повноцінний догляд за лісами і створення нових потребує великих ресурсів. Завдяки чому їх маєте?

— Усі підприємства нашого управління прибуткові. За минулий рік реалізували продукції майже на 512 мільйонів гривень (121% попереднього року). 225 мільйонів вклали в розвиток лісового господарства. Максимально ефективно господарюємо, щоб з користю для суспільства і територіальних громад поєднувати екологічну функцію лісу з фінансово-економічною. І наші технології на введення нових порід, а також ущільнення міжрядь дають результат.

— Дрова, тріска та пелети стали чи не основною альтернативою природному газу в опалюванні бюджетних закладів. Використовує це паливо й сільське населення. Чи вистачить нам лісу?

— Нині, на мою думку, необґрунтовано акцентують на тому, що рубають ліс. Якщо навесні посадили картоплю, то ні в кого немає сумнівів, що восени її треба викопати. Ліс — це відновлюваний ресурс. Інша річ, що земельні ділянки під ним слід використовувати ефективно. Щоб стиглий ліс не втрачав якісних параметрів, лісовий урожай потрібно своєчасно зібрати. А на цьому місці посадити кращий ліс, високопродуктивніший. Цей цикл у лісівників вимірюється майже століттям.

Основна для нас вимога: не рубати більше від приросту. На Вінниччині в середньому приростає майже 4 кубометри на гектарі на рік, а ми рубаємо 3,6—3,8 кубометри. Тож запас деревини в лісах області не зменшується, а рік у рік збільшується, тобто накопичується.

Розрахункова лісосіка із заготівлі деревини на підприємствах нашого управління становить приблизно 500 тисяч кубометрів на рік. На жаль, у ній велику питому вагу ще становлять низькосортні сортименти. А цінну деревину реалізуємо на аукціонах, де її купують здебільшого великі деревообробні підприємства України, які мають глибинну переробку. Себто не той бізнесмен, що поставив невелику пилораму, обпиляв деревину і, по суті, круглу деревину продає за кордон. Це я про мораторій, який дуже актуальний. Але правила слід змінити так, щоб деревина надходила тим, хто виготовляє кінцеву продукцію — меблі, паркет тощо. А звідси нові робочі місця і додана вартість. Ось цей напрям ми підтримуємо.

Раніше для потреб області ми постачали 60—90 тисяч кубометрів дров. Позаторік і торік обсяги реалізації довели до 180 тисяч. Удвічі збільшили поставки у зв’язку з політикою держави на заміщення природного газу. Тут плідно співпрацюємо із соціальною сферою — школами, медичними закладами, соціальними установами, а також постачаємо міським котельням.

І зрозуміло, реалізуємо дрова за прийнятною ціною, адже ми державне підприємство. До речі, торік підприємства нашого управління сплатили податків на суму майже 167 мільйонів гривень. Єдиного соціального внеску перерахували понад 36 мільйонів. А з чистого прибутку сплачуємо дивіденди державі — 75%. Тож у нас майже нічого не залишається на вдосконалення технологій, придбання прогресивної техніки тощо. У цьому плані нам дуже складно. Однак виконуємо всі зобов’язання.

Раніше 35—40% обсягів реалізації деревини постачали на експорт, що давало валюту й ми мали змогу вкласти ці кошти в лісове господарство. Нині у зв’язку з тим, що держава 2 роки нас не фінансує, чинний мораторій на експорт деревини, ринок зменшився. Як вихід із ситуації ставимо дровокольні верстати і продаємо вже колоті з малоцінної деревини дрова на внутрішній ринок і за кордон. Населенню ця новація сподобалася.

Майбутнє лісу — у твоїх руках. Фото з сайту 0432.ua



— В області найбільша популяція зубра європейського. Що слід зробити для поширення цього червонокнижного виду в нашій країні?

— Маємо досвід роботи із зубрами. На Вінниччину червонокнижних завезли у 1979 році (4 самки і 2 самці). Завдяки професійним діям лісівників вдалося сформувати стадо з 80—120 особин. На жаль, торік сталася трагедія: зубри загинули на ставу. Як кажуть правоохоронці, це був нещасний випадок. Були побоювання, що стадо розпадається. Але наші працівники зробили можливе й неможливе для його порятунку. І зубри залишилися на звичній території ДП «Хмільницький лісгосп». Торік народилося 10 зубренят.

Щорічно лише з обласного бюджету надають 140—150 тисяч гривень для охорони й догляду за зубрами. Крім того, витрачаємо чималі власні кошти. Це велика праця. Попри складнощі, ми зуміли протягом десятиліть утримувати найчисленніше стадо зубрів у країні. Приблизно з 300 голів в Україні третина — на Вінниччині. Така велика популяція — вагомий результат роботи виробленої лісівниками системи взаємодії біологічних і лісогосподарських заходів. Відловили вже 22 особини для переселення в інші регіони України, де є відповідні угіддя.

— Вінницькі лісівники плідно співпрацюють із громадськістю, мають гарні результати у вихованні в юних поваги до лісу.

— Ми працюємо на розвиток усіх функцій лісу. Найперша екологічна, тому що ліс — природна багатюща лабораторія, яка виробляє кисень і дає змогу людству жити. Поєднуємо цю функцію з економічною та соціальною.

Тому лісівники налаштовані на проведення у громадах просвітницької роботи, через ЗМІ, через акцію «Майбутнє лісу — в твоїх руках», через створення лісівничих еколого-просвітницьких центрів, через учнівські лісництва. Якщо на час незалежності України в області було лише кілька учнівських лісництв, то нині 44. Це прекрасна форма просвітницької роботи, яка дає змогу вносити корективи в ментальність людей. Якщо діти навіть не стануть професійними лісівниками, то, працюючи з лісівниками, навчаться поваги до лісу, до дерева — у своєму дворі, сквері, парку тощо.

За два роки в держлісгоспах області створено 17 лісівничих еколого-просвітницьких центрів. Це цілі виховні комплекси. Там цікаво і дітям, і дорослим. Що глибше дійдемо до кожного жителя області з розумінням важкої, але благородної й потрібної лісівничої справи, то більша користь буде територіальній громаді. Тож наші зелені діброви працюватимуть ефективніше на користь суспільства.

Олег ЧЕБАН,
«Урядовий кур’єр»

ДОСЬЄ «УК»

Анатолій БОНДАР. Народився 1957 року в селі Губник Гайсинського району Вінницької області. Закінчив Українську сільськогосподарську академію за спеціальністю «лісове господарство». Працював на посаді майстра лісу, помічником лісничого, лісничим, директором держлісгоспу. З 1991-го до 2005 року — гендиректор об’єднання «Вінницяліс», начальник обласного управління лісового господарства. У 2005—2006 рр. — перший заступник голови Держкомлісгоспу України, у 2006—2007 рр. — гендиректор Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об’єднання. Із серпня 2007-го — начальник Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства.

Заслужений лісівник України. Відмінник лісового господарства України. Доктор сільськогосподарських наук за спеціальністю «Лісознавство та лісівництво», професор.

Автор понад 60 наукових праць. Розробив теоретичні основи й методи створення і вирощування високопродуктивних штучних дубових насаджень з участю інтродукованих і аборигенних лісових порід в умовах центральної частини України. Нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня.

https://ukurier.gov.ua/uk/articles/anatolij-bondar-mi-rozvivayemo-vsi-funkciyi-lisu-e/

Далі...

У глухий кут загнали лісівників нові кліматичні загрози і санітарні правила

Це тільки здається, що глобальне потепління створює дискомфорт лише білим ведмедям на Півночі чи в Антарктиді.

Насправді ж воно прямо чи опосередковано стосується кожного із нас, а першими жертвами нових кліматичних змін, схоже, стануть наші ліси. Нині вони вже всихають гектарами за якихось 3­4 тижні. Лісівники не завжди встигають навіть створити буферні зони довкола вогнища хвороб. До того ж, шкідники стають все більш агресивними; найбільш поширений серед них — рудий пильщик. Ці комахи швидко перелітають на нові ділянки лісу і починають «з’їдати» дерева зверху, із крони. Вони швидко розмножуються і мігрують. А сприяють їм у цьому спека і посуха, що зневоднюють кореневі системи та знижують імунний захист дерев.

— Сьогодні основний метод стримування розповсюдження небезпечних хвороб — вирізання заражених дерев довкола вогнища інфекції, — розповідає директор ДП «Новоград­-Волинський лісгосп АПК» Володимир Салійчук. — Ослаблені стовбури дерев треба швидко видаляти, а зовсім хворі — утилізувати. Тенденція збільшення обсягів сухостою нині є надто загрозливою, особливо для соснових угідь. Наприклад, у 2015 році суцільні санітарні рубки в лісгоспі сягнули 111 гектарів, а в 2016­-му — майже 120 гектарів. У цьому році, якщо літо буде посушливим, то ці площі можуть бути ще більшими. Та, на жаль, навіть санітарні рубки не завжди є ефективними, бо шкідники дуже швидко розмножуються і перелітають на нові здорові угіддя в радіусі двох кілометрів. Сьогодні нам доводиться більш радикально реагувати на нові загрози: повністю спалювати руді крони дерев і порубочні рештки, інакше знищити цих паразитів неможливо, — зазначає директор лісгоспу АПК.

Але новими санітарними правилами заборонено вирізати сироростучі дерева, навіть якщо вони кишать шкідниками. Тому лісівники — у розпачі: якщо нинішнє літо буде посушливим, рудий пильщик може знищити соснові ліси на сотнях гектарів. Щоправда, проробляється варіант кропіння лісових угідь санавіацією. З одного боку — це надто дорого, з іншого — не факт, що від отрутохімікатів у лісі не загинуть птахи і звірі, не кажучи вже про корисних комах, плазунів і жуків. Та й люди, випасаючи домашню худобу, не завжди звертають увагу на застереження лісівників. Знищити шкідників, не зачепивши інші види комах, тварин і птахів, практично неможливо. Отож нові санітарні вимоги загнали лісівників у глухий кут. Тож їм тепер доведеться думати, як із нього вийти з найменшими втратами.

Джерело: zhytomyrschyna.zt.ua

Всі новини Житомира

http://news.dks.com.ua/zhitomir/18989-u-glukhij-kut-zagnali-lisivnikiv-novi-klimatichni-zagrozi-i-sanitarni-pravila

Далі...

Цієї весни в області створили сотні гектарів лісових насаджень

Лісівники Черкащини завершили роботи зі створення лісових культур – планові обсяги виконали всі лісогосподарські підприємства. Про це інформує обласне управління лісового та мисливського господарства.

У державному лісовому фонді цієї весни створено лісових культур на площі 1343 гектари, зокрема захисних насаджень – 13 га. Крім того, проведено сприяння природному поновленню на площі 288 гектарів. Цієї весни ліси відтворено на площі 1631 гектар (при плані – 1604 га). Загалом у 2017-му році відтворять 1675 га лісів.

Щоб успішно та якісно провести цьогорічну весняну лісокультурну кампанію, було заготовлено 80 тонн лісового насіння та вирощено понад 10 мільйонів сіянців. Традиційно основними лісоутворюючими породами для області є сосна звичайна (висаджено 752 га – 54,8% від загальної площі) та дуб звичайний (491 га – 35,8% від загальної площі), на 127 гектарах (9,2%) посіяно та висаджено горіх чорний.

Всі десять лісгоспів досить оперативно, в стислі, найбільш оптимальні терміни, провели роботи з відновлення та створення лісів. Для забезпечення максимальної приживлюваності сіянців лісівники використовували суперабсорбенти (вологонакопичувачі), висаджували сіянці із закритою кореневою системою, використовували гербіциди при підготовці ґрунту. Лідерами серед підприємств є Черкаський, Чигиринський, Канівський, лісгоспи, якими було посаджено 340 га, 143 га, 140 га лісових культур відповідно. Наразі тривають роботи з доповнення лісових культур минулих років.

Дбають лісівники вже про садіння лісів у 2018 році – протягом першого кварталу ц. р. зібрано 734 кг лісового насіння, з них сосни звичайної – 689 кг. Роботи на лісових розсадниках із посіву основних порід в області знаходяться на стадії завершення. Станом на сьогодні вже засіяно 10 гектарів, при плані в 12 гектарів. Враховуючи зміну кліматичних умов, на цей рік заплановано продовжити роботу із забезпечення лісових розсадників системою крапельного зрошування, переважно тих, де вирощуються соснові сіянці.

Активно в усіх лісгоспах області відбулися заходи Всеукраїнської акції «Майбутнє лісу у твоїх руках». У них взяли участь майже 4 тисячі осіб: учнівська та студентська молодь, представники громадськості, місцевих органів виконавчої влади та самоврядування, депутати, журналісти. Щира подяка всім тим, хто приєднався до Акції – разом з лісівниками по всій Черкащині в рамках «Майбутнє лісу у твоїх руках» висаджено 84 гектари лісових насаджень.

http://ck-oda.gov.ua/tsijeji-vesny-v-oblasti-stvoryly-sotni-hektariv-lisovyh-nasadzhen/

Далі...

Выгодно ли заниматься в деревне деревообработкой

Заниматься предпринимательством в Чериковском районе оказалось легче и выгоднее, чем в Москве

Эксперты сходятся во мнении: самый рентабельный бизнес в нынешних реалиях — производство. Причем идеальный вариант — выпускать продукцию здесь, на местном сырье, а продавать — за границей. Одним словом, производить экспортно ориентированный товар. Такой принцип взял за основу житель агрогородка Веремейки Чериковского района Владимир СПЕЦИАЛЬНЫЙ, который ввязался в непростое деревообрабатывающее дело.

Сегодня по всей стране деревообработкой занимаются примерно 2990 частников. Как правило, относятся их организации к малому и среднему бизнесу (основные объемы переработки — за госпредприятиями). Организация Владимира Специального — не исключение. В штате — 16 человек. Все местные, веремейковские.

Сам агрогородок, как и лес вокруг него, — в некотором роде чистый оазис на Чериковщине. Территория района на 92 процента в той или иной степени подверглась радиоактивному загрязнению после катастрофы на Чернобыльской АЭС. Вокруг Веремеек, тем не менее, чище всего. Потому неудивительно видеть здесь аккуратные благоустроенные дома — агрогородок живет.

Цех деревообработки отыскать легко — держись ближе к лесу. Производство выдает ограждение и ровно уложенный пиловочник. Рабочий день в самом разгаре. Выполняется заказ для англичан, говорит Владимир Юрьевич при встрече:

— Раньше больше работали на российский рынок, но цены просели. Переориентировались на европейских заказчиков, хотя и они за последнее время снизили стоимость. В 2014 году, когда только запускал производство, за кубометр давали 120—130 евро. Сейчас стандартная цена — 95 евро.

Во Владимире Юрьевиче директора ничто не выдает. Одет по-простому. На равных общается с командой. Не руководит, по сути, работает вместе с ними. Единственное, что отличает от деревенских, — чистая русская речь. Не случайно.

— Я ведь в России вырос. А вот мама моя местная, мстиславская. Знакомых, родственников тут полно. Беларусь мне всегда нравилась, и для ведения бизнеса, как оказалось, тут созданы неплохие условия. Когда был на распутье, думал заняться предпринимательством в Москве, но затем оценил все белорусские преимущества и переехал в Веремейки.

На принятие окончательного решения повлиял в некотором роде случай. Знакомый Специального решил свернуть свое дело — пилорама оставалась. Предложил для начала взять оборудование в аренду. Мол, попробуй. Согласился:

— Была у меня мечта — свое производство. Не зависеть ни от кого, работать на себя. Но вот с деревообработкой никак не связан был — работал электриком, занимался торговлей. Решил попробовать, набрал команду, нашел заказ — и дело пошло. Сегодня производство не в аренде, а в собственности.

— Я так понимаю, у вас был готовый цех, хоть с минимальным, но оборудованием. А сколько средств требуется, чтобы организовать такое дело с нуля?

— Начальный капитал в данном случае нужен немалый. Только самая простая импортная распиловочная линия, а белорусскую сейчас найти проблематично, обойдется в 50 тысяч евро, но она едва ли подойдет для нормальной работы. Хорошая линия тянет больше — 200—250 тысяч. Такое себе могут позволить разве что крупные деревообработчики. Нам в этом отношении повезло: в цеху установлена наша линия, все другое оборудование — тоже белорусское. Это намного дешевле.

Из-за дороговизны оборудования многие частники специализируются только на отдельных операциях: занимаются исключительно подготовкой древесины, или ее распиловкой, или сушкой, или строганием, или изготовлением готовой продукции, например мебели. В планах у Владимира Юрьевича — глубокая переработка:

— У нас и сейчас не самый легкий процесс. Начинаем с того, что сами заготавливаем древесину. Кругляком не торгуем. Покупаем делянку на корню, разрабатываем ее, производим пиломатериалы. В планах — расширение производства. Уже закупили сушильные камеры, далее будет установлено оборудование для производства погонажа и садовой мебели. Деревообработка чем выгодна? Тем, что все — даже отходы — востребовано. В Веремейках сейчас достраивают котельную — ведем переговоры, чтобы туда поставлять щепу. Если все пойдет по плану, то будем заниматься самой глубокой переработкой из всех возможных.

ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬ не случайно ратует за глубокую переработку — так из одного кубометра древесины можно получить большую выгоду. Пока же предприятие в месяц отгружает примерно 120 кубов пиломатериалов. Не донимают ли конкуренты?

— В производстве какая конкуренция может быть? У каждого свои заказчики, свои договоренности. Всем работы хватает.

— А какие-то бонусы для тех, кто занимается деревообработкой, предусмотрены?

— Да, поскольку предприятие организовано в сельской местности, то подпадает под Декрет № 6. Самым существенным его бонусом считаю то, что мы можем работать с заказчиками не через биржу, а напрямую. Ищем клиентов через интернет, даем объявления на специализированных сайтах. Продукция идет исключительно на экспорт — сейчас поступили заказы из Венгрии и Англии. Из положительных моментов для ведения бизнеса еще отмечу то, что на протяжении трех лет со дня открытия практически не проводятся проверки. Да и открыть свое дело весьма просто: пишешь заявление, его рассматривают два-три дня, выдают свидетельство, и все — можешь работать. А успешность компании уже зависит только от желания или нежелания работать.

Досье
Название: «РосБелМайстар»
Форма регистрации: общество с ограниченной ответственностью
Сфера деятельности: деревообработка
Количество наемных работников: 16
Целевая аудитория: заграничные страны
Начальный капитал: собственные накопления
Бонусы: все преимущества по Декрету № 6

borisovez@sb.by
Фото автора

https://www.sb.by/articles/delo-spetsialnogo.html

Далі...

Сильный дождь помогает погасить крупнейший пожар на Кубе

ГАВАНА, Куба, 17 апреля (ACN) Неожиданный сильный дождь помог погасить один из крупнейших пожаров, зарегистрированных в последние годы на востоке Кубы и уничтоживший почти 5 тыс. гектаров лесов.

Огонь начался 9 апреля, в муниципалитете Куэто провинции Ольгин, и распространился на соседний муниципалитет Мелья, в Сантьяго-де-Куба, уничтожая всё на своём пути.

Лесникам района, которым помогали члены нескольких кооперативов и сельскохозяйственных предприятий, работали в течение нескольких дней, используя даже бульдозеры для открытия трасс для водных грузовиков.

Министерство сельского хозяйства также направило самолёты для сброса воды, согласно Кубинскому ТВ.

Огромное количество легковоспламеняющихся материалов в горах, в том числе сосны, сбитые ураганами, затруднило работу пожарных.

В 2015 году на Кубе было 507 лесных пожаров, которые уничтожили около 6 тыс. гектаров и причинили ущерб в размере более 34 млн. кубинских песо.

Создано 17.04.2017 20:45 | Antón Vélez Bichkov

http://www.novosti.acn.cu/куба/1878

Далі...