Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо удосконалення відповідальності за порушення лісового законодавства та встановлення правових засад обліку та реалізації лісоматеріалів)

Проект Закону України

ЗАКОН  УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо удосконалення відповідальності за порушення лісового законодавства та встановлення правових засад обліку та реалізації лісоматеріалів)

Верховна Рада України постановляє:

І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. Статті 245, 246 Кримінального кодексу України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, № 25-26, ст.131) викласти у такій редакції:

"Стаття 245. Знищення або пошкодження об'єктів рослинного світу

1. Знищення або пошкодження лісових ділянок тазелених насаджень в межах населених пунктіввогнем або іншим загальнонебезпечним способом, що заподіяло істотну шкоду, -

карається штрафом від п’ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк.

2. Випалювання стерні та сухої рослинності на будь-якихкатегоріях земельбез дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища або з порушенням умов такого дозволу, –

карається штрафом від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста п’ятидесяти до двохсот сорока годин, або арештом на строк до шести місяців.

3. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, які призвели до загибелі людей, масової загибелі тварин або інших тяжких наслідків, -

караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.

Стаття 246. Незаконна рубка та пошкодженнядерев і чагарників

Незаконна рубка та пошкодженнядерев і чагарників у лісах та зелених насадженнях в межах населених пунктів, що заподіяло істотну шкоду, а також вчинення таких дій у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду -

карається штрафом від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією знарядь і засобів рубки та всього добутого.

Примітка. Істотною шкодою, передбаченою статтями 245, 246 цього Кодексу, вважається заподіяння майнової шкоди, яка у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.".

2. У Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради Української РСР (ВВР) 1984, додаток до № 51, ст.1122):

1) статті 49, 63-68, 73-75, 77 викласти у такій редакції:

"Стаття 49. Порушення права державної власності на ліси

Самовільна переуступка права лісокористування, а також укладення інших угод, які в прямій чи прихованій формі порушують право державної власності на ліси, -

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п’ятдесяти до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від ста п’ятдесяти до двохсотп’ятидесятинеоподатковуваних мінімумів доходів громадян.";

"Стаття 63. Незаконневикористання земель лісового фонду

Використання ділянок земель лісового фонду для розкорчовування, спорудження будівель, переробки деревини, влаштування складів і т. ін. без належного дозволу на використання цих ділянок –

тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 64. Порушення порядку видачі лісорубного та лісового квитка

Порушення порядку видачі лісорубного та лісового квитка, –

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від ста до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 65. Незаконна рубкадерев і чагарників

Незаконна рубка дерев і чагарників у лісах та зелених насадженнях в межах населених пунктів, -

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян у розмірі від ста до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двохсот п’ятидесяти до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 651. Знищення або пошкодження захисних лісів

Знищення або пошкодження захисних лісів, що виконують функцію захисту навколишнього природного середовища та інженерних об'єктів від негативного впливу природних та антропогенних факторів –

тягне за собою накладення штрафу на громадян від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 66. Знищення та пошкодження лісових культур та природнього поновлення

Знищення або пошкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях, а також підросту та самосіву на землях, призначених для відновлення лісу, -

тягне за собою накладення штрафу на громадян від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 67. Здійснення лісових користувань не у відповідності з метою або вимогами, передбаченими в лісорубному квитку або лісовому квитку

Здійснення лісових користувань не у відповідності з метою або вимогами, передбаченими в лісорубному квитку або лісовому квитку, -

тягне за собою накладення штрафу на громадян від п’ятидесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 68. Порушення правил відтворення та поліпшенняякісного складу лісів

Порушення правил та інструкцій щодо відтворення лісів, проектування лісокультурних об’єктів та поліпшення якісного складу лісів, -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.";

Стаття 73. Засмічення лісів відходами

Засмічення відходами земель лісогосподарського призначення та лісів на інших категоріях земель –

тягне за собою накладення штрафу на громадян від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п’ятдесяти до семидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 74. Знищення та пошкодження об’єктів лісової інфраструктури та майна постійних, тимчасових лісокористувачів і власників лісів

Знищення або пошкодження об’єктів благоустрою (лісових меблів, інформаційних стендів, оглядових майданчиків, покажчиків, навісів від дощу тощо), рекреаційних пунктів, шлагбаумів, що встановлені постійними лісокористувачами або власниками лісів на землях лісогосподарського призначення, –

тягне за собою накладення штрафу на громадян від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Знищення або пошкодження лісових, підвісних канатних доріг, гідротехнічних об’єктів лісової меліорації, лісових складів постійних лісокористувачів, об’єктів, що виконують функції захисту від лісових пожеж (протипожежних розривів, заслонів, бар’єрів, канав та мінералізованих смуг), -

тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти п’яти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від сорока до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 75. Знищення та пошкодження лісовпорядних, лісогосподарських та межових інформаційних знаків у лісах

Знищення та пошкодження лісовпорядних, лісогосподарських та межових інформаційних знаків, -

тягне за собою накладення штрафу на громадян від п’яти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п’ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.";

"Стаття 77. Порушення вимог пожежної безпеки в лісах

Порушення вимог пожежної безпеки в лісах –

тягне за собою накладення штрафу на громадян двадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п’ятдесяти до восьмидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Знищення або пошкодження лісу внаслідок необережного поводження з вогнем, а також порушення вимог пожежної безпеки в лісах, що призвело до виникнення лісової пожежі або поширення її на значній площі, -

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот п’ятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двохсот п’ятидесяти до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.";

2) доповнити статтею 883 такого змісту:

"Стаття 883. Порушення законодавства про обіг деревини

Купівля чи інше приймання суб’єктами господарювання необробленої деревини, яка не була облікована постійними лісокористувачами у встановленому порядку, або не має документів, що підтверджує законність її заготівлі, придбання чи транспортування, –

тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян з конфіскацією необробленої деревини";

3) статтю 241 викласти у такій редакції:

"Стаття 241. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства розглядає справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 49, 63-70, 73, 75, 77, 883,1885 цього Кодексу.

Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право посадові особи державної лісової охорони.";

4) у частині першій статті 258:

цифри "статтею 77" виключити;

після слів "семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян" доповнити словами та цифрами"статтею77, якщо розмір штрафу не перевищує п’ятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,";

5) частину третю статті 259 викласти у такій редакції:

"При вчиненні порушень лісового законодавства, порушень правил полювання, правил рибальства і охорони рибних запасів та інших порушень законодавства про охорону і використання тваринного світу, якщо особу порушника не може бути встановлено на місці порушення, посадові особи державної лісової охорони та лісової охорони постійних лісокористувачів, а також уповноважені на те посадові особи органів, які здійснюють державний нагляд за додержанням правил полювання, органів рибоохорони, посадові особи інших органів, які здійснюють державний контроль за охороною і використанням тваринного світу, працівники служб охорони територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також поліцейські можуть доставляти осіб, які вчинили ці правопорушення, у поліцію чи в приміщення виконавчого органу сільської, селищної ради. Доставлення порушника може провадитись також членами громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону, громадськими інспекторами охорони природи, громадськими мисливськими інспекторами, громадськими інспекторами органів рибоохорони та громадськими лісовими інспекторами".

3. У Законі України "Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 2 - 3, ст. 34; 2014 р., № 6 - 7, ст. 80; 2015 р., № 31, ст. 291):

1) у статті1:

після абзацу першого доповнити новим абзацом такого змісту:

"єдина державна система електронного обліку деревини - це загальнодержавна інформаційна система, яка містить дані щодо заготовлених та реалізованих лісоматеріалів підприємствами - постійними лісокористувачами;".

У зв’язку з цим абзаци другий - п’ятий вважати відповідно абзацами третім - шостим;

в абзаці п’ятому слово і цифри "код 4407" замінити словом і цифрами "коди 4406, 4407, 4408".

2) статтю 2 викласти в такій редакції:

"Стаття 2. Засади реалізації лісоматеріалівнеоброблених

Реалізація підприємствами - постійними лісокористувачами лісоматеріалів не оброблених, здійснюється шляхом проведення електронних торгів в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Дія частини першої цієї статті не поширюється на реалізацію:

дров паливних;

лісоматеріалів необроблених, які використовуються для розвитку матеріально-технічної бази (будівництво, ремонт тощо) постійних лісокористувачів;

лісоматеріалів необроблених для забезпечення потреб національної безпеки та оборони, подолання наслідків надзвичайних ситуацій, стихійних лих;

лісоматеріалів необроблених, використання яких передбачено колективними договорами;

лісоматеріалів необроблених для індивідуального ремонту та будівництва згідно з поданими заявами (для фізичних осіб);

лісоматеріалів необроблених для забезпечення потреб соціальної сфери (бюджетних установ, утримання яких здійснюється за рахунок бюджетних коштів);

лісоматеріалів необроблених, реалізація яких здійснюється відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі";

лісоматеріалів необроблених для забезпечення потреб власних виробничих деревообробних підрозділів постійних лісокористувачів.

Вивезення за межі митної території України лісоматеріалів та пиломатеріалів цінних та рідкісних порід дерев забороняється.";

3) статтю 3 викласти в такій редакції:

"Стаття 3. Підтвердження походження лісо- та пиломатеріалів в митному режимі експорту

Реалізація за межі митної території України в митному режимі експорту суб'єктами підприємницької діяльності лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів, крім передбачених частиною третьою статті 2 та статтею 2-1 цього Закону, допускається за наявності сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів, видача (переоформлення, анулювання) якого здійснюєтьсятериторіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.

Порядок видачі сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів затверджується Кабінетом Міністрів України.

Подання суб’єктом господарювання заяви про одержання (переоформлення, анулювання) сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів, а також видача (відмова у видачі, переоформлення, анулювання) йому цього сертифіката здійснюються в паперовій або електронній формі.

Для одержання сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів суб’єкт господарювання подає заяву, до якої додаються копії (з обов’язковим пред’явленням оригіналу) товарно-транспортної або залізничної накладної про придбання лісо- та пиломатеріалів, або лісорубного квитка (для постійних лісокористувачів).

Видача або надання відмови у видачі сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів здійснюється протягом трьох днів з дня надходження заяви та документів, необхідних для його видачі.

Підставами для відмови у видачі сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів є:

подання суб’єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів;

виявлення в документах, поданих суб’єктом господарювання, недостовірних відомостей;

невідповідність обсягів пиломатеріалів, що експортуються, придбаній кількості лісоматеріалів, з яких вони виготовлені, враховуючи середньозважені норми витрат сировини на їх виготовлення.

Переоформлення сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів здійснюється за заявою, до якої додається сертифікат, що підлягає переоформленню.

Підставами для переоформлення сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів є:

зміна найменування та місцезнаходження суб’єкта підприємницької діяльності;

пошкодження одного з примірників виданого сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів.

Строк видачі переоформленого сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів становить два робочих дні з дня одержання заяви про його переоформлення.

Територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, анулюють сертифікат про походження лісоматеріалів у разі звернення суб’єкта господарювання із заявою про анулювання дозволу.

Сертифікат про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів видається на кожну партію лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів, оформлену одним товаросупровідним документом, і діє протягом шістдесяти календарних днів з дня його видачі.

Право на експорт певної партії лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів, крім передбачених частиною третьою статті 2 та статтею 2-1 цього Закону, має суб’єкт підприємницької діяльності, що отримав сертифікат про походження на відповідну партію лісо- або пиломатеріалів.

Забороняється передача сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів іншим суб’єктам господарювання для подальшої реалізації лісоматеріалів на внутрішньому ринку України. Реалізація суб’єктами підприємницької діяльності лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів, крім передбачених частиною третьою статті 2 та статтею 2-1 цього Закону, за межі митної території України в митному режимі експорту допускається за наявності сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів.

Сертифікат про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів видається на підставі даних єдиної державної системи електронного обліку деревини.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, забезпечує ведення електронного переліку виданих сертифікатів про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів.

Форму сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства.

Положення про єдину державну систему електронного обліку деревини затверджується Кабінетом Міністрів України".

ІІ. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування та вводиться в дію через 3 місяці з дня набрання ним чинності.

2. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

привести власні нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону;

забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Голова Верховної Ради України                    А.В. Парубій

Повідомлення про оприлюднення

проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо удосконалення відповідальності за порушення лісового законодавства та встановлення правових засад обліку та реалізації лісоматеріалів)"

З метою отримання зауважень та пропозицій до проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо удосконалення відповідальності за порушення лісового законодавства та встановлення правових засад обліку та реалізації лісоматеріалів)" (далі – проект Закону) Держлісагентство оголошує про його публікацію.

Розробником проекту Закону є Держлісагентство.

Проектом Закону пропонується внести зміни до Кримінального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення та Закону України "Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів".

Проект акта передбачає посилення відповідальності за порушення лісового законодавства та врегулювання питань обліку та реалізації лісоматеріалів.

Реалізація цього Закону дозволить розв’язати проблемні питання щодо функціонування єдиної державної системи електронного обліку деревини, реалізації лісоматеріалів, а також сприятиме створенню результативного механізму для запобігання порушень законодавства у сфері охорони лісів.

Проект Закону разом з аналізом регуляторного впливу розміщено в мережі Інтернет на офіційному веб–порталі Мінагрополітики (www.minagro.gov.ua), Держлісагентства (www.dklg.gov.ua).

Зауваження та пропозиції до проекту Закону та аналізу регуляторного впливу у письмовій та електронній формі просимо надавати протягом місяця з дня опублікування цього оголошення за такими адресами:

Міністерство аграрної політики та продовольства України:

вул. Хрещатик, 24, м. Київ, 01001

Відповідальний виконавець: Бондарчук Ольга Миколаївна.

е-mail: olga.bondarchuk@minagro.gov.ua

тел. 226-22-12

Державне агентство лісових ресурсів України:

вул. Шота Руставелі, 9-А, м. Київ, 01601.

Відповідальний виконавець: Крикун Руслан Петрович.

е-mail: pererobka@dklg.gov.ua

тел. 235 58 04, факс 235 84 44

Державна регуляторна служба України:

вул. Арсенальна, 9/11, м. Київ, 01011



Т.в.о. Голови Держлісагентства Х.В. Юшкевич


Пояснювальна записка:


Пояснювальна записка

до проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо удосконалення відповідальності за порушення лісового законодавства та встановлення правових засад обліку та реалізації лісоматеріалів)"



1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Законом України від 09 квітня 2015 року № 325-VIII "Про внесення змін до Закону України "Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів" щодо тимчасової заборони експорту лісоматеріалів у необробленому вигляді", внесено ряд змін до Закону України "Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів" (далі – Закон).

Дія Закону згідно абзацу четвертого статті 1 поширюється лише на пиломатеріали за кодом 4407 УКТЗЕД, при цьому не враховано товарні позиції за кодами 4406 і 4408 УКТЗЕД, які за своїм змістом та формою є пиломатеріалами.

До товарної позиції коду 4406 УКТЗЕД відносяться шпали дерев’яні для залізничних або трамвайних колій, а до позиції коду 4408 УКТЗЕД відносяться листи для облицювання (включаючи листи, отримані розділенням шаруватої деревини), листи для клеєної фанери або для подібної шаруватої деревини та інші лісоматеріали, розпиляні уздовж, розділені на шари або лущені, стругані або нестругані, шліфовані або нешліфовані, що мають або не мають торцеві з’єднання завтовшки не більш як 6 мм), на які до цього часу сертифікати не видаються. Зазначені обставини дозволяють використовувати деревину сумнівного (незаконного) походження для їх виготовлення та вивезення за межі країни.

Відповідно до абзацу першого статті 3 Закону, реалізація на експорт лісо- та пиломатеріалів допускається лише при наявності сертифіката. При цьому абзацом третім статті 3 Закону передбачено, що сертифікат повинен видаватися підприємствами-постійними лісокористувачами разом з товарно-транспортною накладною під час реалізації лісоматеріалів. Оскільки споживач необробленої деревини не знає, яку саме продукцію він буде виробляти та скільки сировини буде використано на її випуск, виконати зазначену норму Закону технічно неможливо.

Значна кількість лісопродукції постійними лісокористувачами реалізується залізничним транспортом, де товаросупровідним документом є залізнична, а не товарно-транспортна накладна. Таким чином, відповідно до Закону, якщо споживач придбав деревину на умовах поставки залізничним транспортом, він не має можливості отримати сертифікат та експортувати виготовлену з неї продукцію.

Абзацом дев’ятим статті 3 Закону визначено, що сертифікат не може передаватися іншим суб'єктам підприємницької діяльності для подальшої реалізації лісоматеріалів на внутрішньому ринку України. Таким чином, зазначена норма обмежує права суб’єктів господарювання здійснювати операції купівлі-продажу лісоматеріалів на внутрішньому ринку та унеможливлює подальшу реалізацію на експорт виготовленої продукції з деревини, яка була придбана на внутрішньому ринку не у постійного лісокористувача.

Законопроектом пропонується визначити порядок видачі сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів.

З метою запобігання тіньовому обігу деревини, першочергового забезпечення вітчизняних деревообробних підприємств сировиною, законопроектом передбачається удосконалення діючого механізму реалізації лісоматеріалів необроблених підприємствами – постійними лісокористувачами.

Також, з метою проведення моніторингу рубок, врегулювання обліку і контролю за використанням деревини, посилення контролю за охороною, захистом та відтворенням лісів та забезпечення функціонування лісової галузі відповідно до європейських стандартів з раціонального використання та збереження лісів, а також враховуючи позитивну динаміку впровадження електронного обліку деревини у системі Державного агентства лісових ресурсів України, законопроектом врегульовуються правові засади функціонування єдиної державної системи електронного обліку деревини, встановлення обов’язковості ведення електронного обліку деревини всіма постійними лісокористувачами.

В той же час, необхідно зазначити, що останнім часом частішають випадки порушення лісового законодавства, зокрема незаконного вирубування та пошкодження дерев і чагарників, полезахисних лісових смуг та захисних лісових насаджень. Чисельні звернення надходять від обласних управлінь лісового та мисливського господарства з проханням на законодавчому рівні посилити відповідальність за правопорушення у сфері охорони лісових ресурсів.

Як адміністративне стягнення так і кримінальне покарання є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, стимулювання її до додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Сьогодні рівень відповідальності за порушення лісового законодавства надзвичайно низький.

Серед різних засобів, що використовуються державою для боротьби з лісовими правопорушеннями, чільне місце за законодавством України належить адміністративній відповідальності. Зумовлено це передусім тим, що значна кількість правопорушень, скоєних у галузі лісового законодавства, є правопорушеннями адміністративними.

Існуючий стан справ не дозволяє реалізовувати визначені статтею 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення завдання, що полягають в охороні конституційних прав і свобод громадян, власності, прав і законних інтересів підприємств, установ та організацій, установленого правопорядку, запобіганні правопорушенням, вихованні громадян неухильно додержуватися Конституції та законів України, повазі до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов’язків, відповідальності перед суспільством.

Існує реальна необхідність посилення відповідальності та внесення змін до законодавчих актів, що встановлюють відповідальність за порушення законодавства в сфері охорони і захисту лісів.

2. Мета і шляхи її досягнення

Головною метою проекту акта є вдосконалення положень Закону України "Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов'язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів", а також запровадження системи узгоджених правових норм щодо відповідальності і протидії порушенням в сфері охорони лісів та обігу деревини.

Проектом акта пропонується комплексно розв’язати проблемні питання щодо функціонування єдиної державної системи електронного обліку деревини, реалізації лісоматеріалів та створити результативний механізм для запобіганню порушень законодавства у сфері охорони і захисту лісів шляхом посилення відповідальності за вчинені правопорушення.

3. Правові аспекти

У даній сфері правового регулювання діють: Лісовий кодекс України, Кодекс України про адміністративні правопорушення, Кримінальний кодекс України, Закон України "Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів", постанова Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 № 1260 "Про затвердження Тимчасового порядку видачі сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій", постанова Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2015 р. № 826 "Деякі питання видачі сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів", Концепція створення єдиної державної системи електронного обліку, затверджена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2009 р. № 1090, План заходів щодо реалізації Концепції створення єдиної державної системи електронного обліку деревини, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 листопада 2009 р. № 1408-р.

4. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація проекту акта не передбачає залучення додаткових коштів Державного бюджету України.

5. Позиція заінтересованих органів

Проект акту потребує погодження з Міністерством фінансів України, Міністерством економічного розвитку і торгівлі, Міністерством екології та природних ресурсів України, Міністерством внутрішніх справ України, Генеральною прокуратурою України, Державною регуляторною службою України, а також проведення правової експертизи Міністерством юстиції України.

6. Регіональний аспект

Проект акта не стосується питання розвитку адміністративно-територіальних одиниць.

61. Запобігання дискримінації

У проекті акта відсутні положення, які містять ознаки дискримінації.

7. Запобігання корупції

У проекті акта відсутні правила та процедури, які можуть містити ризики корупційних правопорушень.

8. Громадське обговорення

Проект акта підлягає оприлюдненню на офіційному веб-порталі Мінагрополітики (www.minagro.gоv.ua) та Держлісагентства (www.dklg.kmu.gov.ua) для громадського обговорення.

9. Позиція соціальних партнерів

Проект акта не стосується соціально-трудової сфери та не зачіпає інтересів всеукраїнських профспілок, їх об’єднань та всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців.

10. Оцінка регуляторного впливу

Проект акта є регуляторним та відповідає принципам Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

101. Вплив реалізації акта на ринок праці

Реалізація проекту акта не впливає на ринок праці.

11. Прогноз результатів

Реалізація цього Закону дозволить розв’язати проблемні питання щодо функціонування єдиної державної системи електронного обліку деревини, реалізації лісоматеріалів, а також сприятиме створенню результативного механізму для запобігання порушень законодавства у сфері охорони лісів.

Т.в.о. Голови Державного агентства лісових ресурсів України                   Х.В. Юшкевич

Аналіз регуляторного впливу

проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо удосконалення відповідальності за порушення лісового законодавства та встановлення правових засад обліку та реалізації лісоматеріалів)"

І. Визначення проблеми

Важливим аспектом проблеми охорони лісів від незаконних рубок є зупинення тіньового обігу деревини. Одним з кроків боротьби з тіньовим обігом деревини є удосконалення відповідальності за порушення лісового законодавства та встановлення правових засад обліку і реалізації лісоматеріалів.

Останнім часом почастішали випадки незаконного вирубування полезахисних лісових смуг та захисних лісів, що перебувають у віданні інших міністерств, відомств, організацій тощо.

В зв’язку з чим існує реальна необхідність посилення відповідальності та внесення змін до законодавчих актів, що встановлюють відповідальність за порушення законодавства в сфері охорони і захисту лісів.

Законом України від 9 квітня 2015 р. № 325-VIII "Про внесення змін до Закону України "Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів" щодо тимчасової заборони експорту лісоматеріалів у необробленому вигляді", внесено ряд змін до Закону України "Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів" (далі – Закон).

Дія Закону згідно з абзацом четвертим статті 1 поширюється лише на пиломатеріали за кодом 4407 УКТЗЕД, при цьому не враховано товарні позиції за кодами 4406 і 4408 УКТЗЕД, які за своїм змістом та формою є пиломатеріалами.

До товарної позиції коду 4406 УКТЗЕД відносяться шпали дерев’яні для залізничних або трамвайних колій, а до позиції коду 4408 УКТЗЕД відносяться листи для облицювання (включаючи листи, отримані розділенням шаруватої деревини), листи для клеєної фанери або для подібної шаруватої деревини та інші лісоматеріали, розпиляні уздовж, розділені на шари або лущені, стругані або нестругані, шліфовані або нешліфовані, що мають або не мають торцеві з’єднання завтовшки не більш як 6 мм), на які до цього часу сертифікати не видаються. Зазначені обставини дозволяють використовувати деревину сумнівного (незаконного) походження для їх виготовлення та вивезення за межі країни.

Відповідно до абзацу першого статті 3 Закону, реалізація на експорт лісо- та пиломатеріалів допускається лише при наявності сертифіката. При цьому абзацом третім статті 3 Закону передбачено, що сертифікат повинен видаватися підприємствами-постійними лісокористувачами разом з товарно-транспортною накладною під час реалізації лісоматеріалів. Оскільки споживач необробленої деревини не знає, яку саме продукцію він буде виробляти та скільки сировини буде використано на її випуск, виконати зазначену норму Закону технічно неможливо.

Значна кількість лісопродукції постійними лісокористувачами реалізується залізничним транспортом, де товаросупровідним документом є залізнична, а не товарно-транспортна накладна. Таким чином, відповідно до Закону, якщо споживач придбав деревину на умовах поставки залізничним транспортом, він не має можливості отримати сертифікат та експортувати виготовлену з неї продукцію.

Абзацом дев’ятим статті 3 Закону визначено, що сертифікат не може передаватися іншим суб'єктам підприємницької діяльності для подальшої реалізації лісоматеріалів на внутрішньому ринку України. Таким чином, зазначена норма обмежує права суб’єктів господарювання здійснювати операції купівлі-продажу лісоматеріалів на внутрішньому ринку та унеможливлює подальшу реалізацію на експорт виготовленої продукції з деревини, яка була придбана на внутрішньому ринку не у постійного лісокористувача.

На сьогодні, внаслідок недосконалості обліку лісових ресурсів та механізму підтвердження походження деревини, відсутності єдиної державної системи щодо збирання, накопичення, обробки та надання інформації про походження, заготівлю та реалізацію лісоматеріалів на всіх етапах їх обліку постійними лісокористувачами, у лісовому секторі існує явище нелегальної вирубки лісів та тіньового обігу лісоматеріалів. Продаж нелегально заготовленої деревини здійснюється на підставі підроблених товаросупровідних документів, що призводить до збільшення обсягів вчинення правопорушень, які містять ознаки кримінальних злочинів.

Нелегальна діяльність у лісовому секторі щороку завдає державі мільйонних збитків. Так, у 2015 році в державному лісовому фонді лісогосподарських підприємств, які належать до сфери управління Держлісагентства виявлено понад 6,5 тис. випадків незаконних рубок із загальним обсягом 24,2 тис. куб. метрів. Загальна сума заподіяної шкоди державі становить близько 87 млн гривень.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.09.2009 № 1090-р схвалено Концепцію створення єдиної державної системи електронного обліку деревини (далі – Концепція), яка була спрямована на розв’язання проблеми незаконних рубок та існування тіньового ринку деревини шляхом створення єдиної державної системи електронного обліку деревини.

З метою реалізації Концепції, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.11.2009 № 1408-р затверджено план заходів щодо реалізації Концепції створення єдиної державної системи електронного обліку деревини (далі – план заходів), в якому було передбачено етапи реалізації відповідних заходів.

На виконання вищезазначених актів Кабінету Міністрів України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства (Держлісагентство) створено програмне забезпечення, що дозволяє здійснювати автоматизований електронний облік лісоматеріалів, який охоплює постійних лісокористувачів, що належать до сфери управління Держлісагентства.

Проте існуюче програмне забезпечення, що дозволяє здійснювати автоматизований електронний облік лісоматеріалів, не поширюється на інших постійних лісокористувачів, що здійснюють лісогосподарську діяльність на території України.

На сьогодні саме єдина державна система електронного обліку є єдиним інструментом, який дозволяє державі відстежувати походження деревини від моменту заготівлі до реалізації за межі України і тим самим унеможливлюється обіг деревини невідомого (сумнівного) походження. На думку міжнародних експертів запровадження електронного обліку всіма постійними лісокористувачами (комунальними, науково-дослідними, військовими тощо) дозволить повністю ліквідувати тіньовий ринок деревини в Україні, який на сьогодні оцінюється близько 10%.

По підрахункам різних експертів, тіньовий ринок деревини в 2010 році складав близько 3,18 млн куб. метрів деревини. В 2013 році, після запровадження єдиної державної системи електронного обліку, обіг деревини на тіньовому ринку знизився майже на 800 тис. куб. метрів (≈ на 20%). А в 2014 році після повноцінного функціонування даної системи практично у всіх ресурсних лісогосподарських підприємствах та після набуття чинності спільного наказу Міністерства інфраструктури та Міністерства аграрної політики та продовольства України № 961/707 від 29.11.2013, яким було затверджено спеціалізовану форму товарно-транспортної накладної ТТН-ліс, що формується та друкується лише у єдиній державній системі електронного обліку, "тіньовий ринок" деревини в Україні склав близько 1,4 млн куб. метрів. Приведені дані стосуються всіх постійних користувачів і звісно даний показник був би значно меншим, якщо б єдину державну систему електронного обліку запровадили не лише підприємства Держлісагентства, але й інші постійні лісокористувачі.

Окрім вищенаведеного єдина державна система електронного обліку має значний і внутрішній ефект для підприємства, яке безпосередньо здійснює електронний облік деревини, який полягає у автоматизації обліку та підвищенні якості управлінських рішень.

Тому, зазначені проблеми пропонується розв’язати шляхом встановлення обов’язковості ведення єдиної державної системи електронного обліку деревини, яка буде охоплювати всіх постійних лісокористувачів, шляхом прийняття регуляторного акта.

В той же час, необхідно зазначити, що останнім часом частішають випадки порушення лісового законодавства, зокрема незаконного вирубування та пошкодження дерев і чагарників, полезахисних лісових смуг та захисних лісових насаджень. Чисельні звернення надходять від обласних управлінь лісового та мисливського господарства з проханням на законодавчому рівні посилити відповідальність за правопорушення у сфері охорони лісових ресурсів.

Як адміністративне стягнення так і кримінальне покарання є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, стимулювання її до додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Сьогодні рівень відповідальності за порушення лісового законодавства надзвичайно низький.

Серед різних засобів, що використовуються державою для боротьби з лісовими порушеннями, чільне місце за законодавством України належить адміністративній відповідальності. Зумовлено це передусім тим, що значна кількість правопорушень, скоєних у галузі лісового законодавства, є правопорушеннями адміністративними.

Існуючий стан справ не дозволяє реалізовувати визначені статтею 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення завдання, що полягають в охороні конституційних прав і свобод громадян, власності, прав і законних інтересів підприємств, установ та організацій, установленого правопорядку, запобіганні правопорушенням, вихованні громадян неухильно додержуватися Конституції та законів України, повазі до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов’язків, відповідальності перед суспільством.

Існує реальна необхідність посилення відповідальності та внесення змін до законодавчих актів, що встановлюють відповідальність за порушення законодавства в сфері охорони і захисту лісів.

Основні групи (підгрупи), на які проблема справляє вплив:

Групи (підгрупи)	Так	Ні
Громадяни	+	-
Держава	+	-
Суб’єкти господарювання	+	-
У тому числі суб’єкти малого підприємництва	+	-

Проблема, яку пропонується врегулювати в результаті прийняття регуляторного акта, є важливою і не може бути розв’язана за допомогою ринкових механізмів, оскільки, мова йде про відсутність дієвого інструменту державного контролю, в наслідок чого існує тіньовий ринок лісоматеріалів та інструмент його забезпечення – незаконна заготівля деревини.

ІІ. Цілі державного регулювання

Проект акта спрямований на розв’язання проблеми, визначеної у попередньому розділі аналізу регуляторного впливу. Прийняття проекту акта забезпечить розв’язання проблемних питань щодо функціонування єдиної державної системи електронного обліку деревини, реалізації лісоматеріалів та створити результативний механізм для запобіганню порушень законодавства у сфері охорони і захисту лісів шляхом посилення відповідальності за вчинені правопорушення.

ІІІ. Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення цілей

1. Визначення альтернативних способів
 

Вид альтернативи	Опис альтернативи
Альтернатива 1 Збереження status quo Спосіб оцінюється, як такий, що потребує вдосконалення Збереження чинних законодавчих актів України.	Такий спосіб не забезпечує зменшення або усунення ризиків здійснення незаконних рубок та існування тіньового ринку деревини. Відсутність єдиної державної системи електронного обліку деревини, загальнообов’язкової для всіх постійних лісокористувачів, зберігає ризики потрапляння на ринки деревини нелегально заготовлених лісоматеріалів, що призводить до втрат державного лісового фонду та нанесення збитків державі. На сьогодні рівень відповідальності за порушення лісового законодавства надзвичайно низький, що спонукає лісопорушників до скоєння повторних порушень
Альтернатива 2 Облік деревини Спосіб оцінюється, як такий, що потребує вдосконалення	Не відповідає вимогам Європейського Союзу щодо функціонування систем моніторингу руху деревини. Корупційні ризики (підробка дозвільних та первинних документів). Норми, що зазначені в законопроекті, установлюють відповідні санкції за конкретні порушення лісового законодавства
Альтернатива 3 Прийняття законопроекту Забезпечує досягнення цілей державного регулювання	Запропонований спосіб вирішення зазначеної проблеми є найбільш доцільним з огляду на можливість створення в Україні ефективної системи підтвердження законності походження лісоматеріалів на всіх етапах обігу на території України. Така система охопить всіх постійних лісокористувачів, дозволить суттєво зменшити ризики здійснення незаконних рубок та мінімізує існування тіньового ринку деревини в Україні

Запропонований спосіб вирішення зазначеної проблеми є найбільш доцільним з огляду на можливість створення в Україні ефективної системи підтвердження законності походження лісоматеріалів на всіх етапах обігу на території України. Така система охопить всіх постійних лісокористувачів, дозволить суттєво зменшити ризики здійснення незаконних рубок та мінімізує існування тіньового ринку деревини в Україні


2. Оцінка вибраних альтернативних способів досягнення цілей

Оцінка впливу на сферу інтересів держави
 

Вид альтернативи	Вигоди	Витрати
Альтернатива 1 Збереження status quo Спосіб оцінюється, як такий, що потребує вдосконалення	Мінімальні (27 % території лісового фонду (близько 3 млн. куб. м лісоматеріалів щорічної заготівлі лісоматеріалів) не охоплено єдиною державною системою електронного обліку деревини, існує ризик потрапляння на ринок незаконно заготовлених лісоматеріалів, відсутній дієвий механізм обміну інформацію між ЦОВВ щодо перевірки законності походження лісоматеріалів)	Витрати на: на відновлення пошкоджених лісів (тривалий цикл виробництва), інтенсивне та нераціональне використання лісових ресурсів. Недоотримання державою податків, внаслідок реалізації деревини, лісоматеріалів незаконного походження, на тіньовому ринку.
Альтернатива 2 Облік деревини на основі паперового документообігу Спосіб оцінюється, як такий, що потребує вдосконалення	Відсутні.	Потребує значних трудових затрат та витрат на матеріально-технічне забезпечення, в тому числі з Державного бюджету України.
Альтернатива 3 Прийняття проекту постанови Забезпечує досягнення цілей державного регулювання	Зменшення витрат на відновлення пошкодженого лісового фонду (тривалого циклу виробництва), інтенсивного та нераціонального використання лісових ресурсів, зменшення ризиків вчинення корупційних правопорушень у сфері заготівлі та реалізації деревини шляхом автоматизації збирання та відстеження інформації про походження лісоматеріалів, їх заготівлю та реалізацію, посилення відповідальності посадових осіб на лісозаготівлях. Збільшення надходжень до бюджетів всіх рівнів шляхом поступового зменшення обсягу тіньового ринку деревини в Україні. Наблизить державне регулювання в цій сфері до вимог Європейського Союзу. Надходження до бюджету штрафів, сплачених адмінпорушниками	Витрати на функціонування єдиної державної системи електронного обліку деревини забезпечуються за рахунок власних коштів постійних лісокористувачів та інших джерел не заборонених чинним законодавством

Оцінка впливу на сферу інтересів суб’єктів господарювання

Показник	Великі	Середні	Малі	Мікро	Разом
Кількість суб’єктів господарювання, що підпадають під дію регулювання (з основним видом діяльності згідно КВЕД "02.40"), одиниць	-	10125	10317	-	20442
Питома вага групи у загальній кількості, відсотків	-	50%	50%	-	100%

Довідково.

Вимоги регулювання стосуватимуться лише постійних лісокористувачів, які не підключені до Системи ЕОД, та кількість яких, за результатами проведення спостереження про лісогосподарську діяльність за формою 3-лг (затверджена наказом Держстату України від 19.08.2014 №243), складає – 619 одиниць.

Кількість підприємств, які належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України та підключені до Системи ЕОД, складає 270 одиниць. Враховуючи викладене, кількість суб'єктів малого підприємництва, на яких поширюється регулювання складає - 349 одиниць. Враховуючи викладене, кількість суб'єктів малого підприємництва, на яких поширюється регулювання складає - 349 одиниць.
 

Вид альтернативи	Вигоди	Витрати
Альтернатива 1 Збереження status quo Спосіб оцінюється, як такий, що потребує вдосконалення	Мінімальні (неконтрольований ринок лісоматеріалів призводить до втрат лісового фонду України, а також збитків суб’єктів господарювання)	На відшкодування збитків, завданих незаконними рубками, збитки понесені від простою реалізованої лісоматеріалів через перевірку фактів вчинення корупційних правопорушень
Альтернатива 2 Облік деревини на основі паперового документообігу Спосіб оцінюється, як такий, що потребує вдосконалення	Відсутні (ризик помилок при здійсненні ручної фіксації інформації, неможливість відстеження процесів заготівлі та реалізації лісоматеріалів)	На матеріально-технічне забезпечення, збитки від простою реалізованих лісоматеріалів через допущені помилки. Прогнозні витрати на рік для одного суб’єкта господарювання складатимуть – 360 000 грн. Прогнозні показники витрат суб’єктів господарювання загалом складатимуть 125 640 000 грн.
Альтернатива 3 Прийняття законопроекту Забезпечує досягнення цілей державного регулювання	Забезпечить підвищення продуктивності постійних лісокористувачів за рахунок автоматизації процесів, пов’язаних зі здійсненням лісогосподарської діяльності. Дозволить суб’єктам господарювання в режимі реального часу спостерігати за інформацією щодо походження заготівлі та реалізації лісоматеріалів на всій території України	На функціонування системи електронного обліку деревини. Прогнозні витрати на рік для одного суб’єкта господарювання складатимуть 438837 грн. Прогнозні показники витрат суб’єктів господарювання загалом складатимуть 153154085 грн.

IV. Вибір найбільш оптимального альтернативного способу досягнення цілей
 

Рейтинг результативності (досягнення цілей під час вирішення проблеми)	Бал результативності (за чотирибальною системою оцінки)	Коментарі щодо присвоєння відповідного бала
Альтернатива 3 Прийняття законопроекту Забезпечує досягнення цілей державного регулювання	3	Зазначений спосіб дозволяє врегулювати відносини, пов’язані з обігом деревини на території України, а також дозволить поширювати інформацію про її походження на засадах відкритості та прозорості.
Альтернатива 1 Збереження status quo Спосіб оцінюється, як такий, що потребує вдосконалення	2	Діюча система маркування та обліку деревини охоплює лише частину постійних лісокористувачів і не поширюється на всіх постійних лісокористувачів, що здійснюють лісогосподарську діяльність на території України, що не дозволяє повною мірою відстежити законність походження деревини та подальшого її руху на території України
Альтернатива 2 Облік деревини на основі паперового документообігу Спосіб оцінюється, як такий, що потребує вдосконалення	1	Відсутність електронного обліку деревини призведе до збільшення випадків вчинення незаконних рубок та зростання корупційної складової в лісовій галузі, а також зростання тіньового ринку деревини.

Рейтинг результативності	Вигоди (підсумок)	Витрати (підсумок)	Обґрунтування відповідного місця альтернативи у рейтингу
Альтернатива 3 Прийняття законопроекту Забезпечує досягнення цілей державного регулювання	Підвищення продуктивності постійних лісокористувачів. Можливість спостереження в режимі реального часу за інформацією щодо походження заготівлі та реалізації деревини на всій території України. Зменшення ризику вчинення корупційних правопорушень у сфері заготівлі та реалізації деревини. Збільшення рівня надходжень до бюджетів всіх рівнів. Охоплення всіх постійних лісокористувачів на території України. Наближення державного регулювання до вимог Європейського Союзу.	Витрати на функціонування єдиної державної системи електронного обліку деревини за рахунок власних коштів постійних лісокористувачів та інших джерел не заборонених чинним законодавством України.	Даний спосіб повністю відповідає вимогам сучасності та сприятиме переходу стандартів обігу деревини на більш продуктивний та прозорий рівень.
Альтернатива 1 Збереження status quo Спосіб оцінюється, як такий, що потребує вдосконалення	Мінімальні (не вся деревина охоплюється державним регулюванням, неконтрольований ринок деревини призводить до втрат лісового фонду України, а також збитків суб’єктів господарювання)	Витрати на відшкодування постійними лісокористувачами шкоди, завданої незаконними рубками, а також витрати держави та постійних лісокористувачів на відновлення пошкодженого лісового фонду (тривалий цикл виробництва)	Не забезпечить зменшення або усунення ризиків вчинення незаконних рубок та існування тіньового ринку деревини, буде продовжувати призводити до втрат лісового фонду України та нанесення збитків державі.
Альтернатива 2 Облік деревини на основі паперового документообігу Спосіб оцінюється, як такий, що потребує вдосконалення	Відсутні	Потребує значних витрат на матеріально-технічне забезпечення, в тому числі з Державного бюджету України	Не відповідає вимогам ЄС щодо функціонування систем моніторингу руху деревини.

Рейтинг	Аргументи щодо переваги обраної альтернативи/причини відмови від альтернативи	Оцінка ризику зовнішніх чинників на дію запропонованого регуляторного акта
Альтернатива 3 Прийняття законопроекту Забезпечує досягнення цілей державного регулювання	Повністю відповідає вимогам сучасності та сприятиме переходу стандартів обігу деревини на більш продуктивний та прозорий рівень, наблизить їх до вимог ЄС, дозволить охопити всіх постійних лісокористувачів, що здійснюють лісогосподарську діяльність на території України, дозволить зменшити ризики вчинення незаконних рубок та існування тіньового ринку деревини в Україні, зменшить ризик вчинення корупційних правопорушень у сфері заготівлі та реалізації деревини	Зовнішні чинники відсутні
Альтернатива 1 Збереження status quo Спосіб оцінюється, як такий, що потребує вдосконалення	Не забезпечує зменшення або усунення ризиків вчинення незаконних вирубок та існування тіньового ринку деревини, призводить до значних втрат лісового фонду України та нанесення збитків державі.	Зовнішні чинники відсутні
Альтернатива 2 Облік деревини на основі паперового документообігу Спосіб оцінюється, як такий, що потребує вдосконалення	Не відповідає вимогам Європейського Союзу щодо функціонування систем моніторингу руху деревини, вигоди відсутні, вимагає значних витрат. Зовнішні чинники відсутні	Зовнішні чинники відсутні

Механізми та заходи, які забезпечать розв’язання визначеної проблеми

Прийняття проекта постанови дасть можливість вдосконалити системи правозастосування й управління в лісовому сектор та визначити засади функціонування єдиної державної системи електронного обліку деревини і забезпечити:

- притягнення до відповідальності лісопорушників до відповідальності відповідно до закону;

- загальнообов’язковість здійснення електронного обліку для всіх постійних лісокористувачів на території України;

- можливість підтвердження законності заготівлі лісоматеріалів, запобігання їх тіньовому обігу;

- постійний моніторинг за використанням лісоматеріалів;

- забезпечити чітку регламентацію дій щодо електронного обліку деревини, маркування деревини та встановлення правових засад функціонування єдиної державної системи електронного обліку деревини в цілому.

Прийняття проекту постанови дасть можливість захистити державні інтереси в лісовій галузі, інтереси суб’єктів господарювання – учасників ринку обігу лісової продукції, покращить імідж держави на міжнародній арені та підвищить рівень довіри громадян до працівників лісової галузі.

V. Оцінка виконання вимог регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, які повинні проваджувати або виконувати ці вимоги

Постійні лісокористувачі несуть матеріальні затрати на функціонування системи електронного обліку деревини за рахунок власних коштів.

Розроблено додаток 4 до Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта. Суб’єкти малого підприємництва в загальній кількості суб’єктів господарювання, на яких поширюється регулювання більше 10 %.

Державне регулювання не передбачає утворення нового державного органу (або нового структурного підрозділу діючого органу).

VI. Обґрунтування запропонованого строку дії регуляторного акта

Строк дії цього регуляторного акта встановлюється на необмежений термін, оскільки він регулює відносини, які мають пролонгованих характер.

VII. Визначення показників результативності дії регуляторного акта

Виходячи з цілей державного регулювання, визначеної у другому розділі аналізу регуляторного впливу, для відстеження результативності цього регуляторного акта обрано такі показники:

- кількість виявлених випадків та обсяг незаконних рубок;

- кількість накладених адміністративних стягнень;

- сума накладених штрафів та їх сплата;

- кількість підприємств лісогосподарської діяльності, які перейшли на електронний облік деревини;

- кількість виявлених випадків незаконного обігу деревини;

- розмір коштів і час, що витрачатимуть підприємства лісогосподарської діяльності, пов’язані з виконанням вимог акта – середній:

1) кошти – орієнтовно витрати (прямі та адміністративні) одного суб’єкта малого підприємництва на виконання вимог регулювання – 438 837 грн;

2) час – 168 годин на процедуру організації виконання вимог регулювання, який розраховано на одного суб’єкта малого підприємництва.

- рівень поінформованості підприємств лісогосподарської діяльності щодо основних положень акта – вище середнього. Акт буде розміщено на офіційних сайтах Міністерства аграрної політики та продовольства України та Державного лісового агентства України.

VIII. Визначення заходів, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності дії регуляторного акта

Базове відстеження результативності регуляторного акта здійснюється до дня набрання ним чинності шляхом збору пропозицій і зауважень до законопроекту та їх аналізу.

Повторне відстеження результативності регуляторного акта буде здійснено через один рік з дня набрання ним чинності шляхом порівняння результативності показників, визначених під час базового відстеження.

Періодичне відстеження здійснюватиметься раз на три роки, починаючи з дня конання заходів з повторного відстеження шляхом порівняння показників із аналогічними показниками, що встановлені під час повторного відстеження.

У разі виявлення неврегульованих та проблемних моментів шляхом проведення аналізу показників дії цього акта, ці моменти буде виправлено внесення відповідних змін.

Голова Державного агентства лісових ресурсів України           Х.В. Юшкевич

http://minagro.gov.ua/node/23888

Далі...

БЕЗПЕЧНИЙ ВІДПОЧИНОК БЕЗ ШКОДИ ДЛЯ ЛІСУ!

Ліс завжди приваблює нас своєю прохолодою, тихим шелестом листя, спокоєм та красою. Дуже часто для відпочинку ми обираємо саме зелені насадження. На превеликий жаль, перебування населення в лісових масивах зазвичай завершується їх забрудненням, знищенням дерев, кущів, а найстрашніше – лісовими пожежами. Тому для того, щоб нам було куди повертатися на відпочинок, маємо дотримуватися елементарних правил поведінки в лісі:

– розташувавшись на відпочинок, не ламайте кущів та гілок дерев для багаття, для цього в лісі знайдеться чимало сухого хмизу;

– перш ніж розпалювати багаття, вирийте неглибоку ямку і в ній розкладіть вогнище, вогонь не повинен бути занадто великим так як полум’я може пошкодити розташовані поблизу дерева та кущі, а також може спричинити пожежу;

– не мийте брудний посуд в річці, особливо з використанням миючих засобів;

– не користуйтеся в лісі різними піротехнічними засобами;

– після відпочинку ретельно загасіть багаття, поливши його водою та засипавши ямку землею, землю щільно притопчіть ногами;

– органічні рештки закопайте в лісі, а використані пластикові пакети та пляшки, а також скляний посуд заберіть із собою і викиньте на смітник;

– не розбивайте скляні пляшки; ви самі, інші люди, лісові тварини можуть поранитися;

– не зривайте лісових квітів, особливо рідкісних первоцвітів – це порушення законодавства;

– не руйнуйте мурашників та пташиних гнізд – в них живуть лісові санітари;

– покидаючи місця відпочинку залишайте їх прибраними та чистими, щоб вам знову було приємно повернутися на відпочинок.

Засмічення лісів – це лихо та шкода для довкілля. Тому лісівники закликають усіх, хто перебуває в лісі, не залишати там сміття!

Далі...

На Тернопільщині лісники незаконно зрізали більше сотні дерев

Працівники СБУ затримали працівників лісництва, які незаконно знищували ліс. Загалом вони зрізали більше сотні дерев.

Тепер порушники нестимуть кримінальну відповідальність 48517 гривень – сума збитків, завдана ДП “Бучацьке лісове господарство”. Незаконну порубку лісу виявили працівники Служби безпеки України. Провадження ведуть слідчі Монастириського відділення поліції.

За словами тимчасово виконуючого обов’язки начальника слідчого відділення Романа Ткачука, незаконною порубкою деревини займалися самі ж працівники лісництва. Вони під час планової чистки лісового масиву, впродовж лютого-квітня, вирубували ще й недозволені дерева, а саме – осики, берези, верби та інші цінні породи. За попередніми даними лісничі зрубали без жодних дозволів 112 дерев.

Це порушення виявили правоохоронці під час ревізії у лісництві Монастириська. Суму збитків нараховували фахівці державного агенства лісових ресурсів України в Тернопільській області.

Триває слідство за статтею 246 ККУ – незаконна порубка лісу.

автор: Бойко Роман категорія: Гроші, Кримінал, Новини 11.05.2017

https://galas.te.ua/2017/05/на-тернопільщині-лісники-незаконно-з/

Далі...

Йван Слободяник озвучив масштаби корупції у лісовій галузі

Корупційна складова від вирубки лісу в пік сезону в Україні складає від 1 до 1,5 мільйонів доларів на місяць. Про це заявив представник РУХУ НОВИХ СИЛ, член Ради Асоціації фермерів України Іван Слободяник в ефірі програми «Інша Україна» на телеканалі ZIK.

За його словами, моніторингова місія Світового банку провела спеціальні підрахунки в цій сфері. «Є дані, що в пік сезону вирубки від 1 до 1,5 млн. доларів в місяць зі всієї України відбувається збір коштів по вертикалі», — заявив Слободяник.

«У нас взагалі з лісами маразм в країні тому, що виходить так: є ліси Мінекології, є ліси Міноборони, є ліси Державного лісового агентства, аналогу якого в світі немає», — повідомив він.

Представник РУХУ НОВИХ СИЛ обурився тим, що тільки в Україні існує організація, яка сама себе планує, сама організовує посадку і вирубку лісу, сама реалізовує, а потім ще й сама себе контролює.

«Керівника лісгоспу вони призначають, він знаходиться у підпорядкуванні керівника держлісагенства, і що саме смішне – інспекція також знаходиться у підпорядкуванні керівника Держлісагенства», — обурився Слободяник.

Нагадаємо, боротьба з незаконною вирубкою лісу є одним з пріоритетів діяльності РУХУ НОВИХ СИЛ.

27 квітня активісти РУХУ НОВИХ СИЛ Михайла Саакашвілі провели акцію-перформанс «ЮраПил» біля будівлі біля Держлісагенства, на якій заявили про можливу причетність генпрокурора Юрія Луценка до корупції в лісовій галузі. Зокрема, учасники акції оприлюднили факти корупційних зв’язків та незаконних поборів у лісовій галузі.

Сьогодні, 11 травня 2017 20:02

http://agronews.ua/node/78123

Далі...

Власність на землю і земельний ринок - Як це роблять інші

Приватна власність на землю, передусім на сільськогосподарські угіддя, з якогось дива в певних колах експертів-економістів і керівників міжнародних фінансових інституцій є синонімом ледь не цивілізованості тієї чи іншої країни, принаймні — показником розвитку ринкових відносин, загальної ефективності економіки. І це вже для нас не питання теорії: наступного року Україна, згідно з підписаним чинним урядом меморандумом із Міжнародним валютним фондом, має здійснити докорінну лібералізацію ринку землі, включаючи продаж сільськогосподарських угідь. Одночасно кілька досить впливових політичних сил заявили про необхідність продовження мораторію на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення, ба більше — вони мають намір ініціювати відповідний референдум. У відповідь уряд заявляє, що зняття мораторію відбудеться тільки тоді, коли стане ясно, кому дозволятимуть купувати землю. Матимуть таку можливість, за словами прем’єра Володимира Гройсмана, лише фізичні особи з українським громадянством. «Мораторій можна зняти тільки тоді, коли буде зрозумілою позиція щодо захисту власників землі. Тема землі є надзвичайно чутливою для українських громадян», — заявив, окрім того, голова уряду.

При цьому всі діючі сторони апелюють до світового досвіду, знаходячи в ньому опертя власних економіко-ідеологічних конструктів. Отож погляньмо на деякі зі світових норм користування сільськогосподарськими угіддями, від самого початку «виносячи за дужки» ідеологему, наче виключно приватне землекористування та нічним не обмежений ринок землі є запорукою економічного процвітання — в такому разі серед лідерів тут була би низка держав Латинської Америки, де панували чи й нині панують латифундисти...

Гадаю, ніхто не заперечуватиме, що Скандинавські країни за багатьма параметрами не просто належать до найпередовіших економічно, у них іще й зручно та затишно жити. Свого роду «затишність» характеризує і земельні відносини. Приватна власність на землю у Скандинавії поєднується з державною і громадською (кооперативною, муніципальною тощо). При цьому просто так, «з нальоту», купити там землю, а тим більше робити на ній усе що хочеться, неможливо. І не лише купити. У скандинавів не вдасться просто так узяти в оренду, тим більше викупити, водойму для розведення в ній риби. Щоб отримати «добро» на такий промисел, необхідно виконати купу погоджень, які обов’язково будуть перевірені державними інспекторами з охорони природи, тваринного і морського світу. Знищити своїми діями (чи бездіяльністю) приватизовану чи орендовану водойму жодному «хазяїну», «інвестору» чи «працедавцю» жодна скандинавська країна не дозволить. Так само і ліс, ріллю, луки чи інші природні ресурси, викуплені чи орендовані. Тож приватна земля там перебуває під пильним суспільним контролем, так само і державна чи громадська. Можливо, комусь такий контроль видасться обтяжливим гальмом для економіки, але, пам’ятаю, ще наприкінці 1980-х, коли вже можна було отримати об’єктивну інформацію про Захід, мене вразило, що у Швеції (кам’янисті ґрунти, через північ країни проходить Полярне коло) середня врожайність картоплі була на рівні передових колгоспів і радгоспів УРСР. Воно й не дивно: у цій країні купити орну землю можуть тільки особи, які ведуть сільськогосподарське виробництво та мають необхідну фахову підготовку. Є над чим замислитися, чи не так?


У Канаді (теж північна околиця, тільки вже Америки, а не Європи) лише 11% землі перебуває у приватній власності. Інші сільгоспугіддя розподілені між федеральними (41%) і місцевими землями (48%). Останні закріплені за кожним із суб’єктів федерації — провінціями. Внаслідок високої частки в структурі земель Канади лісів, арктичних пустель і територій корінного населення (індіанці й інуїти) орні землі становлять лише 6,8% від усієї території Канади. Однак в абсолютних цифрах це зовсім немало — орні землі Канади за площею більші, ніж уся територія України.


Попри далеко не всюди сприятливий клімат Канада дає до 16% світової продукції пшениці, яка є основною сільськогосподарською культурою. Тож Канада є експортером зерна (включаючи пшеницю, жито, овес, ячмінь, кукурудзу, гречку) й одним із провідних гравців на світовому ринку зерна. А водночас тваринництво (молочне, м’ясо-шерстне) та птахівництво дають до 60% вартості сільськогосподарської продукції. Тобто основна маса продукції виробляється на приватній землі, разом із тим значна частина, передусім продукції тваринництва, й на орендованій. Ринок землі практично вільний: у всіх провінціях, за винятком Острова Принца Едварда, жителі в межах своєї території не мають ліміту площі землі, якою вони володіють. Тільки у двох провінціях (Квебек і згаданий Острів Принца Едварда) такі обмеження є. Натомість обмеження щодо площі придбаної у власність землі для іноземців встановлені в шести з десяти провінцій.


При цьому вільні місцеві землі можуть залучати для заохочення потрібних у тій чи іншій місцевості іммігрантів. Так, у селищі на острові Кейп-Бретон у Новій Шотландії не вистачає робочих рук, тому там пропонують роботу та два акри (80 соток) землі всім, хто готовий переїхати туди на постійне місце проживання за умови відпрацювання на пропонованому місці п’ять років. «Ми не зможемо дати вам великі гроші, але ми можемо дати вам дивовижне життя, — сказано в оголошенні. — Ми шукаємо екологічно свідомих людей, які хочуть бути частиною спільноти і ставитимуться до бізнесу не як до роботи, а як до створення чогось, чим можна пишатися. Якщо ви позитивна людина, яка має навики в харчовій промисловості або сфері обслуговування, то ви той, кого ми шукаємо».


На протилежній від Канади стороні земної кулі розташована Австралія — також свого часу британська колонія. Там відчутно інші традиції володіння землею та землекористування. Скажімо, досі в Австралії залишається в силі й має правову дію так званий вільний вибір земель (Free selection), прийнятий в XIX столітті. Згідно з цим принципом, будь-який громадянин цієї держави може претендувати на отримання земельної ділянки певного розміру. Раніше її розміри коливалися від 200 до 800 га, залежно від родючості ґрунту. Зараз розмір ділянок зменшено, натомість збільшено зобов’язання землевласника. Зокрема, власник землі повинен збудувати будинок, обробити певну частину землі та особисто жити на своїй ділянці. Поряд із продажем ділянок поширена здача державної землі в оренду. Ще у 1892 році в Австралії було ухвалений закон, за яким можна здавати землю в оренду на 99 років за річну ренту в 4% вартості цієї землі. Тобто держава не втрачає права власності на землю, а водночас забезпечує собі регулярний дохід.


А ще в Австралії створені правові запобіжники проти латифундистів. У 1894 році ухвалено закон, який дозволяє в інтересах суспільства експропріацію завеликих землеволодінь. Особлива палата визначає ціну землеволодіння, що має завеликі розміри, потім держава викуповує його і розпродує або здає в оренду дрібнішими ділянками. При цьому переважна частина сільгоспугідь припадає на господарства, які мають понад 1000 га (такий розмір не вважається завеликим). Результат: Австралія — один із найбільших у світі виробників і експортерів зернових та продукції тваринництва.


На загал, в Австралії, ще з часів колоніального періоду, характерним є більше втручання держави в господарське управління землею, ніж у європейських державах або в Канаді. Найбільшим земельним власником в Австралії є держава. Їй належать землі, якими прокладено залізниці й автошляхи, на яких збудовані морські порти та великі заводи. Аграрне законодавство Австралії базується на тому, що держава повинна мати земельні резерви, щоб надавати всіх охочим у користування стільки землі сільськогосподарського призначення, скільки їм потрібно, щоби прогодувати себе та свої сім’ї, але за неодмінної умови, щоб користувачі особисто ці ґрунти обробляли.

Отож, як бачимо, в різних країнах (я навмисно не брав за приклади США, Францію, Великобританію чи Польщу, про які читачам відомо більше) — різні традиції землекористування та продажу сільськогосподарських ґрунтів. І це варто врахувати в Україні.
Можуть сказати: «А як же Ізраїль?» Це окрема тема, бо досвід цієї країни також є дуже цінним для нас.

Приватна власність на землю у Скандинавії поєднується з державною і громадською (кооперативною, муніципальною тощо). При цьому просто так, «з нальоту», купити там землю, а тим більше робити на ній усе, що хочеться, неможливо. Приватна земля там перебуває під пильним суспільним контролем, так само і державна чи громадська. У Швеції купити орну землю можуть тільки особи, які ведуть сільськогосподарське виробництво та мають необхідну фахову підготовку.

У Канаді лише 11% землі перебуває у приватній власності. Інші сільгоспугіддя розподілені між федеральними (41%) і місцевими землями (48%). Останні закріплені за кожним із суб’єктів федерації — провінціями. Ринок землі практично вільний: у всіх провінціях, за винятком Острова Принца Едварда, жителі в межах своєї території не мають ліміту площі землі, якою вони володіють. Тільки у двох провінціях (Квебек і згаданий Острів Принца Едварда) такі обмеження є. Натомість обмеження щодо площі, придбаної у власність землі для іноземців, встановлені в шести з десяти провінцій.

В Австралії, ще з часів колоніального періоду, характерним є більше втручання держави в господарське управління землею, ніж у європейських державах або в Канаді. Найбільшим земельним власником в Австралії є держава. Їй належать землі, якими прокладено залізниці й автошляхи, на яких збудовані морські порти та великі заводи. Аграрне законодавство Австралії базується на тому, що держава повинна мати земельні резерви, щоб надавати всім охочим у користування стільки землі сільськогосподарського призначення, скільки їм потрібно, щоби прогодувати себе та свої сім’ї, але за неодмінної умови, щоб користувачі особисто ці ґрунти обробляли.

Источник: День

http://www.economica.com.ua/agro/article/72616007.html

Далі...

В Черновицкой области перевозят ворованный лес в пассажирских составах

Как вам такой грузо-пассажирский поезд?) Видео снял активист "Стоп коррупции" в Черновицкой области Valera Airinii. По его информации, это новая технология контрабандистов. Перевозят ворованный лес в пассажирских составах на станцию Вадул Сирет. Это на румынской границе. Я ещё такого не видел. Украинский "дикий запад"...

Автор master

http://strichka.com/item/63873834

Далі...

Практически все лесополосы Одесской области являются бесхозными

Абсолютное большинство полезащитных лесополос в Одесской области (93%) не имеют владельца и являются бесхозными, - сообщил начальник Одесского областного управления лесного и охотничьего хозяйства Владимир Домикан.

Он предложил сделать акцент на выполнении и усилении областной программы создания новых лесов в регионе.

Глава Одесской ОГА Максим Степанов, в свою очередь, поинтересовался, не следует ли перед тем, как высаживать новые леса в области, обратить внимание на уже существующие, которые находятся далеко не в лучшем состоянии.

"93% бесхозных полезащитных лесополос в регионе - не слишком ли это много? И что делается, чтобы у них появились, наконец, хорошие хозяева? Мы получаем много писем от наших сограждан, где они жалуются на плохое состояние этих лесополос, что потом сказывается на урожае. Необходимо разработать программу, в которой должны принять участие все районы Одесской области, в которой должен быть сделан акцент на сохранении лесополос в Одесской области", - заявил глава ОГА.

Напомним, что состояние лесного хозяйства в регионе переживает далеко не лучшие времена, увольняются специалисты, многих переводят на сокращенный рабочий день. 

11 мая 2017 | 14:56

http://trassae95.com/all/news/2017/05/11/prakticheski-vse-lesopolosy-odesskoj-oblasti-yavlyayutsya-beshoznymi-38733.html

Далі...

З кожним роком із Чорнобильської зони вивозять все більше лісу

Чиновники запевняють, що уся деревина проходить відповідний контроль і є безпечною для оточуючих

Про це повідомляє у відповіді на запит Depo.ua відповіли у Державному агентстві України з управління зоною відчуження.

Зокрема, у 2013 році із зони відчуження було вивезено трохи більше 12 тис. кубічних метрів деревини. Найбільше, 3600 кубічних метрів, було вивезено так званого пиловнику – необробленої деревини.

У 2014 році із зони відчуження було вивезено вже більше 21 тис. кубічних метрів деревини. Тільки того ж пиловнику вивезли майже 9 тис. кубометрів.

У 2015 році із Чорнобильської зони було вивезено 19 тис. 198 кубометрів деревини, з яких майже 12 тис. – пиловнику.

Рекорд було побито у 2016 році, протягом якого вивезено майже 32 тис. кубометрів деревини. Половина з цієї кількості – деревина для технологічних потреб.

Втім, схоже минулорічний рекорд може бути перебитий, адже тільки за перший квартал цього року із зони відчуження вивезено майже 11 тис. кубічних метрів деревини.

У Держагентстві з управління зоною відчуження запевняють, що уся дерева безпечна і її вивезення дозволяється за умови дотримання законодавства, зокрема, дотримання санітарних і радіаційних норм.

Сьогодні, 13:15

http://kyiv.depo.ua/ukr/kyiv/z-kozhnim-rokom-iz-chornobilskoyi-zoni-vivozyat-vse-bilshe-lisu-20170511569118


Нагадаємо, нещодавно, під час офіційних відвідин зони відчуження, журналісти Depo.ua стали свідками, як вантажівки вивозять із Чорнобильської зони ліс.

Далі...