ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

27 липня 2017

Нові лісові пожежі охопили центр Португалії



КИЇВ. 27 липня. УНН. Лісові пожежі продовжилися у четвер в центральній Португалії, заблокувавши дороги і змусивши тисячі людей евакуюватися, передає УНН з посиланням на AFP.

Найбільше пожежі розгорілися у Серті в районі Каштелу-Бранку, для боротьби з вогнем тут залучили понад чверть пожежних країни.

З новими лісовими пожежами центральна Португалія бореться з неділі, було евакуйовано близько 10 сіл.

"Пожежа поширилася в другій половині дня", - сказала в середу представниця цивільного захисту Португалії Патрісія Гаспар.

Як зазначається, незадовго до півночі за 30 кілометрів на південь ще одна масштабна пожежа досягла Макао - міста з населенням 2 тис. осіб.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Французьку Рив'єру та Корсику охопили лісові пожежі

"Ми не можемо взяти під контроль вогонь, який просувається на чотирьох або п'яти фронтах", - сказав раніше місцевий мер Васко Естрелан.

Жителі села допомагали пожежникам, намагаючись загасити полум'я зі шлангів і відрами води.

Полум'я дісталося до автомагістралі A23, відрізавши ділянку довжиною 40 кілометрів, рух на трасі А25 далі на північ також було заблоковано.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На півдні Франції через пожежі евакуювали 10 тис. людей

50-річна домогосподарка була арештована в середу за підозрою в тому, що за допомогою запальнички спровокувала пожежу, яка спустошила Каштелу-Бранку.

З початку року в Португалії спалахнуло майже 8 тис. лісових пожеж, що зачепили 75 тис. га лісів - 10-річний рекорд, а 80% території країни страждають від сильної посухи. Було арештовано 65 підозрюваних у підпалах.

Минулого місяця пожежі в Португалії забрали життя 64 людей.
Джерело: УНН

Дві третини автопарку лісгоспів старші 25 років, — заступник головного лісника Полтавської області

Дві третини автопарку лісгоспів Полтавщини старші 25 років, — заступник головного лісника області


Чума свиней: новые вспышки зафиксированы в Закарпатье



Специалисты ветеринарной медицины зарегистрировали два новых случая опасного вирусного заболевания животных - африканской чумы свиней в Закарпатской области. Об этом сообщает Госпродпотребслужба.

Отмечается, что ветеринары обнаружили трупы зараженных диких кабанов в урочищах "Яновец" Тячивськогорайону и в урочище "Рушник" Воловецкого района Закарпатской области.

Диагноз АЧС подтвержден лабораторными исследованиями. В очагах заболевания проводятся мероприятия по локализации и недопущения распространения возбудителя АЧС.

UA.TODAY, 2017-07-27 05:25

На Закарпатті через лісові ягоди побили охоронця природного парку



В Ужанському національному природному парку в селі Лубня, що на Великоберезнянщині, охоронець здійснив постріл в повітря, аби попередити неправомірні дії осіб, що збирали лісові ягоди. У відповідь група осіб відібрали в охоронця карабін та нанесли йому тілесні ушкодження, повідомляють у поліції області.
Вчора, 25 липня, до правоохоронців Великоберезнянського відділення надійшло повідомлення про конфлікт, який стався в Ужанському національному природному парку.

Працівники поліції з’ясували, що на території урочища «Черемха» у селі Лубня охоронець лісового масиву помітив, що 17 осіб без дозволу збирають лісові ягоди. Після того, як охоронець, 38-річний місцевий житель, кілька разів зробив громадянам зауваження, на яке вони не відреагували, чоловік вистрелив у повітря із карабіна.

У відповідь на такі дії фігуранти справи відібрали в охоронця карабін та нанесли йому тілесні ушкодження.

Як встановили поліцейські, зброя охоронця була зареєстрована. Фігурантів справи опитують.


Вчора, 19:06
Закарпаття / Кримінал

У Бурдюзі заготовляють дрова чи винищують ліс?

До редакції Кельменці.INFO звернувся голова ради села Бурдюг Андрій Піхут. В адмінмежах Бурдюга ДП «Сокирянське лісове господарство» проводить суцільну лісосічну вирубку. Під пилу пішли здорові граби і дуби – на дрова. Вирубка проводиться вдруге. Вперше вирубка була проведена у 2013 році. Від дерев вивільнено більше двох гектарів. Жителі Бурдюга ставлять питання: це заготівля дров чи винищення лісу?..



Про те, що наші ліси хворі і нагадують лісоповал, знає кожен, хто до туди навідується. Цілі дерева лежать одне на одному і гниють. Уражені дерева звалюються серед білого дня.

За рельєфом лісові масиви можна поділити на легкодоступні і на важкодоступні. Якщо ліс на схилі яру, то це цілковите пекло, переповнене дерево-падалицею. Хоч колись і там було чисто. Там, куди не добиралися лісники, дозволяли людям забрати сухостій, і ліси були чисті та здорові.

У відповіді ДП «Сокирянське лісове господарство» сказано: «Деревина…. реалізовується споживачам за договорами, у тому числі дровами забезпечуються об’єкти соціальної сфери, навчальні заклади, відділення зв’язку, будинки культури, сільські амбулаторії, учасники АТО тощо». Все, начебто, благородно і правильно. Та у людей питання: «Чому не відбираються для вирубки хворі та сухі дерева, а ведеться саме суцільно лісосічна вирубка?»

ДП «Сокирянське лісове господарство» запевняє, що на місці вирубаних грабів і дубів, які є малоцінними породами, з`являться дуби цінного різновиду дерева. Все би було добре, якби зі свіжо вирубаною ділянкою не межувала ділянка на котрій рівно так само вирубали ліс кілька років тому. Чи ростуть там цінні дуби?.. – ми їх побачити не змогли. Там стіною стоїть паросль від старих пеньків, і є лише одна «радісна» думка, – в таких хащах бувають гарні опеньки.





Люди не вірять, що оті цінні дуби з`являться тепер. Їм цікаво, а як поміж пеньки молоді дубочки садити будуть? Старі пеньки навіть не викорчувані.



Планово, за вирубану деревину сільська рада Бурдюга має отримати 5 630 грн податку, та ця сума нікого не вражає. Зате жителі села добре пам’ятають, як у 70-их також проводили таку ж вирубку – тоді 12 родин вимушені були переселитися з нажитих під лісом місць. Багатьом держава тоді дала житло аж у Берново. Почались зсуви і люди залишились без домівок. Навіть якщо сьогодні залишаться без житла менше родин, хто і чим зможе допомогти їм?.. Часи змінилися.

Все, що в Бурдюзі просять – це поставитися до лісу з любов’ю. Забрати все хворе дерево, яке висне на здорових кронах, і хай мають люди дрова. А «цінні» дуби нехай би росли, та наразі, вони існують лише як міф. І ніхто не проти, щоб цей міф став зеленою доглянутою реальністю.





Ангела Вишня-Ткач
26.07.2017 | redactor

Хмельницькі лісівники впроваджують новітні технології вирощування саджанців для створення нових лісів

Щороку з`являються новітні технології в різних галузях, які відкривають перспективи і в лісовому господарстві. Це дає можливість у майбутньому отримати високопродуктивні насадження.

У ДП «Старокостянтинівське лісове господарство» велика увага приділяється створенню лісових насаджень із швидкоростучих порід, що в найкоротший термін дозволить отримати велику кількість стовбурної деревини й у подальшому забезпечить раціональне використання земель лісового фонду, а також безперервне і невиснажливе лісокористування. Щорічно підприємство садить 120-130 гектарів лісових культур. Для вирощування посадкового матеріалу в кожному стуктурному підрозділі є власні невеликі розсадники, де вирощується понад 750 тисяч стандартних сіянців на рік.

Лісівники прагнуть максимально збільшити вирощування сіянців у контрольованих умовах з закритою кореневою системою. Їх використання дозволяє не тільки суттєво розширити строки садіння лісових культур, підвищити приживлюваність на лісокультурних площах практично до 100 відсотків, а й раціонально використовувати теплиці (продукуючі площі), оскільки за рік вони можуть забезпечити декілька ротацій вирощування садивного матеріалу із закритою кореневою системою.

На базі Грицівського лісництва торік звели нову сучасну теплицю площею 300 квадратних метрів. Вона модернізована системою крапельного зрошення «Туман», яка дає змогу створити мікроклімат, необхідний для вирощування покращеного посадкового матеріалу. У минулому році в ній вирощено майже 200 тисяч штук стандартного посадкового матеріалу модрини європейської, сіянці якої користуються найбільшим попитом. Плануємо довести цей показник до 300 тисяч штук.

Зараз у теплиці посіяно модрину та вирощують 11 тисяч сіянців модрини, ялини, дуба із закритою кориневою системою. Згодом вони будуть переміщені на поле загартування та дорощування.

Таку ж теплицю заплановано змонтувати в Красилівському лісництві. Посадковий матеріал в ній вирощуватимуть у заповнених субстратом палетах багаторазового використання. Такий обсяг посадкового матеріалу дозволить реалізовувати його не тільки в Хмельницькій області, а й по України. Кожна така теплиця – це крок назустріч майбутньому в створенні нових лісів.

За інформацією Прес-служби Хмельницького ОУЛМГ
2017-07-26 11:45:38

Кілька десятків людей півдоби боролися з вогнем на торфовищі в Олевському районі



Вогонь на торфовищі поблизу села Копище Олевського району виявила лісова охорона Поліського природного заповідника, повідомляє прес-служба обласного управління лісового та мисливського господарства.
Лісівники одразу почали гасити пожежу, аби вогонь не розповсюдився на лісові масиви, які впритул прилягають до болота. Це болото є найбільшим на території Поліського заповідника – його площа 65 га.
З огляду на те, що погодні умови сприяли швидкому поширенню вогню, на допомогу прибула лісова охорона Словечанського і Олевського лісгоспів. Загалом 60 чоловік лісової охорони та 6 одиниць техніки боролися з пожежею, яка охопила болото загальною площею понад 24 гектари.
В окремих місцях вогонь захоплював лісові ділянки невеликими площами 0,2-0,4 га, в цілому пошкоджено 1,5 га лісу.
Нині лісівники чергують на згарищі, аби не допустити повторного загоряння.


Минпромторг РФ впервые представил проект Стратегии развития лесного комплекса РФ до 2030 года

26 июля 2017 года на расширенном заседании экспертно-консультативного совета по вопросам развития лесного комплекса при Министерстве промышленности и торговли РФ был впервые представлен довольно широкому кругу экспертов (около 50 человек) проект Стратегии развития лесного комплекса РФ до 2030 года. Предполагается, что проект будет представлен в Правительство РФ примерно в середине сентября текущего года, и до конца года окончательно утвержден. Скорее всего, принципиально изменить этот проект уже невозможно, да и вряд ли у кого-нибудь найдутся силы и желание этим заниматься. Такому широкому кругу экспертов, включавшему представителей крупных лесных компаний, отраслевых союзов, других органов власти, научных и общественных организаций, проект Стратегии был представлен впервые.


Решетников Фёдор Павлович. "Опять двойка", холст, масло, 1952

С проектом, представленным участникам заседания, можно ознакомиться здесь:

Проект Стратегии развития лесного комплекса РФ до 2030 года

Проект, представленный участникам заседания, выдержан в характерном для отечественных документов стратегического лесного планирования стиле производственной фантастики. Согласно проекту, объем заготовки древесины в России к 2030 году предполагается довести до 318 миллионов кубометров, увеличив примерно в полтора раза по сравнению с нынешним уровнем. Производство пиломатериалов, согласно проекту, к 2030 году должно увеличиться по сравнению с уровнем 2015 года на 21%, фанеры и шпона - на 55%, древесных плит - на 53%, мебели - на 104%, топливных пеллет и брикетов - на 431%, целлюлозы - на 201%, санитарно-гигиенических изделий - на 90%. Объем отгруженной продукции лесного комплекса должен увеличиться на 80%, а вклад лесного сектора в ВВП России - с 0,47 до 0,69%.

Общий прирост годовых объемов производства основных видов лесной продукции должен составить: целлюлозы - 12 миллионов тонн, пиломатериалов - 8,8 миллионов кубометров, фанеры - 2 миллиона кубометров, древесных плит - до 4,9 миллионов кубометров. При этом предполагается, что экспорт круглого леса "сохранится на прежнем уровне в объеме 22-23 млн. кубометров".

Ежегодная площадь сплошных рубок на территории Российской Федерации, согласно проекту, должна увеличиться к 2030 году до 1600 тыс. га (с 1143 в 2015 году); при этом площадь лесовосстановления должна вырасти до 1946 тысяч гектаров в год, а "обеспеченность сплошных рубок лесовосстановлением" - до 122%.

Накопленный объем инвестиций в основные фонды (только в сфере лесозаготовки и лесопромышленного комплекса - без лесного хозяйства, инвестиции в которое в явном виде не предполагаются) должен составить с 2017 по 2030 гг. 4368 миллиардов рублей - это примерно в двести раз больше годового дохода от использования лесов всей бюджетной системы нашей страны.

Плата за пользование лесами в бюджетную систему РФ должна увеличиться, согласно проекту, с 26 млрд. руб. в 2015 году до 85 млрд. руб. в 2030. Численность занятых в лесном комплексе должна вырасти с 515 тысяч человек в 2015 году до 661 тысячи человек в 2030 году. Налоговые поступления от лесного сектора должны увеличиться со 143 миллиардов рублей в 2015 г. до 493 млрд. руб. в 2030 году. При этом работники лесного сектора должны остаться относительно нищими: их средняя зарплата должна вырасти с 63% от средней зарплаты по РФ в 2015 году до 67% в 2030 году.

Все это громадье лесопромышленных планов строится в расчете на классическую экстенсивную модель лесопользования. Новые лесопромышленные кластеры предполагается создавать "в регионах, обладающих достаточными запасами лесных ресурсов". К числу регионов, наиболее перспективных для создания новых лесопромышленных кластеров на основе ЦБК, проект относит Красноярский край, Вологодскую область, Хабаровский край, Томскую, Свердловскую и Тюменскую области и Ханты-Мансийский АО - то есть в основном не те регионы, где природные условия позволяют быстро и интенсивно выращивать древесину, а те, где по официальной статистике осталось много спелых лесов.

Из восьми ключевых направлений реализации Стратегии три относятся к лесному хозяйству: "стимулирование рационального лесопользования и развитие лесного хозяйства", "совершенствование системы защиты и охраны лесов", и "сохранение и восстановление экологического потенциала лесов". Но ни в одном из этих разделов нет совсем ничего конкретного - лишь общие рассуждения о необходимости внедрения практик интенсивного использования и воспроизводства лесов, совершенствования подходов к определению расчетной лесосеки, усиления контроля за деятельностью органов государственной власти субъектов РФ по вопросам лесных отношений, совершенствования организационных структур органов управления лесами и т.д. Ничего такого, что могло бы очевидным образом повлиять на эффективность воспроизводства и выращивания лесных ресурсов, в этих разделах, как и в целом в проекте, нет.

Про дальнейшее развитие лесного сектора в документе говорится следующее: "возможное увеличение заготовки леса после 2030 г. потребует инвестиций в развитие транспортной инфраструктуры для расширения возможностей по лесозаготовке, создания новых точек роста". Таким образом, документ не предполагает отказа от экстенсивной модели лесопользования (подразумевающей расширение зоны лесозаготовок по мере истощения лесных ресурсов) даже после 2030 года.

Совершенно очевидно, что предлагаемая Минпромторгом Стратегия развития лесного комплекса РФ до 2030 года нереалистична и неисполнима; но столь же очевидно, что она примерно в таком виде все-таки будет утверждена (раз деньги за ее разработку уплачены - принимать придется). Получается, что государство потратило десять миллионов рублей (не считая косвенных затрат), а десятки совсем неглупых людей потратили многие недели своего рабочего времени, только лишь для того, чтобы в конце 2017 года пополнить раздел "Лесная фантастика" Лесного форума Гринпис и некоторые другие хранилища лесных сочинений очередным странным документом.

Кількість лісів України скоротилася на 11%. ВІДЕО

За останні роки лісистість України скоротилася на 11%.

Браконьєри вирубують щонайменше три мільйони кубометрів деревини за рік. За 4 роки у Карпатах вирубали територію, що співрозмірна розмірам 111-ти футбольних полів. Масово знищують ліси і на Поліссі, Волині, Чернігівщині та Київщині. 50% усіх випадків незаконних вирубок зафіксовано на Донбасі.

Через таке винищення зникають рідкісні види рослин та тварин та змінюється клімат.




http://pravdatut.ua/news/kilkist-lisiv-ukrayiny-skorotylasya-na-11