ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

29 листопада 2017

Сохранение лесов приравняли к отказу от автомобилей

Восстановление и защита зеленых насаждений способны ежегодно задерживать 7 млрд т СО2-эквивалента



Предотвращение обезлесения и восстановление лесов, а также совершенствование методов устойчивого лесопользования могут сдерживать 7 млрд метрических тонн СО2-эквивалента ежегодно. Это равносильно следу от 1,5 млрд машин - что больше, чем количество автомобилей в мире. Такие данные содержатся в исследование благотворительной экологической организации "Охрана природы", в котором проанализированы возможные "климатические решения" в природной среде, направленные на снижение углеродного следа. Среди них защита и восстановление лесов, земель и водно-болотных угодий. Работа была опубликована на страницах журнала Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America (PNAS). Об этом сообщается в пресс-релизе Института мировых ресурсов (ИМР).

В исследовании подчеркивается, что леса - ключевые элементы шести из 20 естественных "климатических решений", которые способны снизить выбросы углекислого газа до 11,3 млрд т СО2-эквивалента ежегодно. Это позволило бы к 2030 г. на треть достичь цель по недопущению роста глобальной температуры Земли более, чем на два градуса, в сравнении с доиндустриальным периодом.
Акцент на лес

Предотвращение обезлесения даст 40% от возможных сокращений парниковых выбросов, которых удается достичь благодаря недорогим "климатическим решениям", подчеркивается в работе. Под недорогими решениями имеются в виду те, которые обеспечивают сокращение выбросов СО2 на тонну при затратах $100 в год.

Защита лесов также имеет высокий потенциал для смягчения последствий изменения климата. Так, Бразилия и Индонезия ответственны за выбросы порядка 50% парниковых газов из-за потери лесных покровов в тропиках.


Согласно Службе глобального мониторинга лесов при ИМР, утрата лесных покровов достигла максимума в 2016 г., особенно от этого страдают тропические страны. В этом смысле лидерами по выбросам в основном являются государства, которые активно производят говядину и сою, а также имеют промышленные плантации пальмового масла, что является основными причинами утраты лесов.

В Парижское климатическое соглашение включен пакет REDD+, под которым имеется в виду сокращение выбросов СО2 в результате обезлесения и деградации лесов. Бережное обращение с землей и лесными покровами включено в 83% всех национальных планов тропических стран по сокращению выбросов СО2. Как отмечают авторы исследования, это говорит о том, что негативные тенденции в обращении с лесным покровом могут измениться. Например, дальнейшее расширение моратория на вырубку тропических лесов в Индонезии могло бы помочь стране избежать выброса 427 млн т CO2-эквивалента к 2030 г.

Мировой лесной покров способен сдержать больше выбросов СО2, чем производит Россия, по данным Службы глобального мониторинга лесов.
Поиск компромисса

Хотя "климатически решения", которые касаются лесов, имеют решающее значение, важно учитывать тот факт, что население планеты будет расти и, следовательно, возрастает потребность в земле для производства продовольствия. Экологи подчеркивают, что в долгосрочной перспективе важную роль будет играть не только предотвращение обезлесения, но также лесовозобновление.

Согласно исследованию организации "Охрана природы", 42% от общих сокращений парниковых выбросов могут быть достигнуты благодаря сокращению пастбищных угодий, включая восстановление леса на территориях бывших пастбищ. С учетом растущего спроса на продовольствие, этот сценарий реализовать довольно трудно, говорится в работе. В частности, к 2050 г. только рост потребления говядины может вырасти до 95%.

Следовательно, потребуется найти способы повышения производительности пастбищ, чтобы концентрировать большее производство продуктов на меньшей площади земли. Например, Бразилия планирует восстановить 22 млн га земли к 2030 г., и в том числе повысить продуктивность на 5 млн га деградированных пастбищ к 2020 году. Восстановление земель может быть эффективным компромиссом, подчеркивают авторы работы. Продукты, полученные в результате восстановления лесов, например орехи и фрукты, будут вносить вклад в обеспечение продовольственной безопасности, а деревья при этом будут поглощать СО2.

Снизить спрос на пастбищные угодья может изменение рациона питания человечества и снижение пищевых отходов. Так, сокращение ежедневного потребления мяса и молочных продуктов наполовину позволило бы снизить углеродный след в секторе потребления продовольствия вдвое. Исключение человечеством из рациона питания говядины позволило бы отказаться от 300 млн га пастбищ - территории размером почти с Индию. По данным Продовольственной и сельскохозяйственной Организации Объединенных Наций (ФАО), сокращение пищевых отходов освободило бы сотни млн гектаров пастбищ.
Водно-болотные угодья и торфяники

Одной из наиболее эффективных областей для снижения углеродного следа эксперты также называют защиту водно-болотных угодий и торфяников. Водно-болотные угодья - самый богатый углеродом тип почвы. ИМР подсчитал, что гектар тропического торфа, осушенный для плантаций, ответственен за выброс 55 т эквивалента СО2 ежегодно. Это эквивалентно сжиганию почти 23 л бензина.

Материал предоставлен проектом "+1".
29 ноября, 17:42UTC+3

Подробнее на ТАСС:
http://tass.ru/plus-one/4769805

Депутати Тячівської районної ради звернулися до Президента

Президенту України п.П.Порошенку
Прем'єр-міністру України п.В.Гройсману
Міністерство аграрної політики та продовольства України

Ми, депутати Тячівської районної ради VII скликання, члени постійних депутатських комісій з питань промислової політики, будівництва, транспорту, енергетики, зв’язку, архітектури та житлово-комунального господарства та з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів, розвитку села, охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, розглянувши та обговоривши на спільному засіданні комісій звернення працівників державних підприємств «Брустурянське ЛМГ», «Мокрянське ЛМГ» та «Тячівське ЛГ» звертаємося до вас із проханням щодо відміни Стратегії реформування лісового господарства на період до 2022 року, схваленої Кабінетом Міністрів України 15 листопада 2017 року.

Вважаємо, що названі вище державні підприємства працюють стабільно, не мають заборгованості із виплати заробітної плати, платежів до бюджету і є одним з бюджетоутворюючих підприємств району.

Прийняття Стратегії реформування лісового господарства на період до 2022 року у варіанті запропонованому Кабінетом Міністрів України, призведе до ліквідації підприємств та масового вивільнення їх працівників. Враховуючи те, що вони розташовані в гірській зоні, наявне масове безробіття населення в гірських населених пунктах, реалізація Стратегії призведе до масового невдоволення та росту соціальної напруги у районі. Крім того, районний бюджет та бюджети рад базового рівня недоотримають значні надходження, а це, в свою чергу, приводить до погіршення умов роботи установ і закладів бюджетної сфери.

Зауважимо також, що створення нової державної структури з корпоративними правами матиме негативні наслідки, адже це шлях до монополізації управління лісовим господарством, можливо подальша приватизація лісів, банкрутство деревообробних підприємств, погіршення санітарного стану лісів.

Незрозумілою є така позиція Кабінету Міністрів і з огляду на реформу децентралізації - тут про неї не може бути й мова.

Виходячи з наведеного вище, просимо терміново вирішити питання про відміну акту Кабінету Міністрів України, яким затверджено Стратегію реформування лісового господарства на період до 2022 року.

Прийнято на спільному засіданні постійних депутатських комісій Тячівської районної ради VII скликання з питань промислової політики, будівництва, транспорту, енергетики, зв’язку, архітектури та житлово-комунального господарства та з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів, розвитку села, охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів 24.11.2017 року


Сьогодні, 16:18

Віктор Балога: Ніхто не дасть уряду приватизувати доходи держави і в лісовій галузі


Корпоратизація і приватизація лісового фонду України, а точніше – взяття владою під свій контроль усіх доходів, не подобається навіть представникам президента на місцях, якщо лісівники мітингують по всій Україні. Про це заявив голова Єдиного Центру, народний депутат України Віктор Балога.

Він просить уряд «не ставати на граблі». Адже ніхто не дасть останньому приватизувати доходи держави і в лісовій галузі.

«Краще зруйнуйте схеми часів Януковича і дайте фінансову свободу лісовим господарствам та адміністраціям, створіть умови для відновлення меблевого виробництва.

Перестаньте бути лісорубами та руйнівниками флори та фауни, не руйнуйте перспективу майбутніх поколінь, не забирайте роботу у малого та середнього бізнесу. У нас уже є монополія на залізниці, на світло, на газ. Всюди бардак, анархія і корупція. Давайте хоча би ліс залишимо у спокою!», - вважає В.Балога.

Балога про приватизацію лісового фонду: не ставайте на граблі, бо буде дуже боляче


На думку політика, монополія на залізниці та в енергопостачанні підтверджує, що створення ще однієї в лісовому господарстві спричинить такий самий «бардак, анархію та корупцію».

– Корпоратизація і приватизація лісового фонду України, а точніше – взяття владою під свій контроль усіх доходів, не подобається навіть представникам президента на місцях, якщо лісівники мітингують по всій Україні, – коментує Віктор Балога протести лісівників Закарпаття. – Прохання до уряду – не ставайте на граблі, бо буде дуже боляче для вас. Ніхто не дасть вам приватизувати доходи держави і в лісовій галузі. Краще зруйнуйте схеми часів Януковича і дайте фінансову свободу лісовим господарствам та адміністраціям, створіть умови для відновлення меблевого виробництва.

– Перестаньте бути лісорубами та руйнівниками флори та фауни, не руйнуйте перспективу майбутніх поколінь, не забирайте роботу у малого та середнього бізнесу. У нас уже є монополія на залізниці, на світло, на газ. Всюди бардак, анархія і корупція. Давайте хоча би ліс залишимо у спокою! – підсумував народний депутат.

Mukachevo.net
Середа, 29.11.2017 | 15:29

Генпрокуратура розслідує розтрату 1 млн грн на продажі деревини «Миргородським лісгоспом»



Слідчі Генпрокуратури розслідують справу щодо розтрати 1 млн грн, яку могли допустити посадовці «Миргородського лісгоспу»

Слідча група Генеральної прокуратури України веде розслідування кримінального провадження за фактом розтрати майна у ДП «Миргородське лісове господарство». Слідчі підозрюють, що службові особи підприємства могли продавати необроблену деревину за заниженими цінами. Це завдало збитків на 1 млн грн. Про це «Полтавщині» стало відомо з реєстру судових рішень.

Відповідне провадження прокуратура відкрила 9 червня 2017 року. Досудове розслідування ведеться за ч.4 ст. 191 ККУ (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинені у великих розмірах).

Згідно з матеріалами справи, службові особи «Миргородського лісгоспу» продавали необроблену деревину, яку заготовили державні лісогосподарські підприємства Полтавщини. Відповідні аукціони проводилися на базі Української універсальної біржі у 1 та 2 кварталах 2017 року. На них посадовці виставляли не всю заготовлену деревину, як того вимагають норми Наказу Держкомлісгоспу України № 42 від 19.02.2007. Решту деревини, на думку прокурорів, лісгоспівці реалізовували по прямим договорам. Їхня ціна була нижча за ті, що склались на останньому аукціоні.

Слідчі прокуратури встановили чотири підприємства, які отримали такі прямі договори:
  1. ТОВ «Док «Промліс» (Краматорськ) — поставка 80 м³ будівельного дубового лісу.
  2. ТОВ «Санбум» (Київ) — поставка 757 м³ сосни різного ґатунку.
  3. ТОВ «Веда Груп» (Харків) — поставка 846 м³ сосни різного ґатунку.
  4. ТОВ «Вудметалглес» (Тернопіль) — поставка пиломатеріалів твердолистяних порід (дошка обрізна та необрізна всіх ґатунків, бруски всіх товщин і ширин, заготовки дубові обрізні та необрізні 1 та 2 гатунків).
7 листопада цього року Печерський райсуд Києва надав дозвіл на тимчасовий доступ до документів вищевказаних фірм, пов’язаних із закупівлею лісу. Слідчі прокурори можуть вилучити їхні копії. Крім того, у червні Октябрський райсуд Полтави надав такий же дозвіл на доступ до документів ДП «Миргородське лісове господарство».

Наразі жодній юридичній чи фізичній особі в расках провадження не оголошено про підозру. Досудове розслідування триває.

Нагадаємо, у серпні Держаудитслужба України повідомляла, що фахівці Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області знайшли порушення, які призвели до втрат фінансових і матеріальних ресурсів у чотирьох держпідприємств лісового господарства. Серед них був і «Миргородський лісгосп».

Дарина СИНИЦЬКА, «Полтавщина»

Лесной сектор в Белоруссии не выживет без кредитов Всемирного банка?



Экономика
Всемирный банк несколько лет назад уже предоставил Белоруссии заёмные средства для поддержки лесного сектора, теперь собирается выделить еще

МИНСК, 29 ноября 2017, 17:05 — REGNUM Белоруссия получит очередной кредит от Всемирного банка, на этот раз — на развитие лесного сектора. Предполагаемая сумма будущего займа — $14 млн. Об этом соощили 28 ноября в пресс-службе министерства сельского хозяйства республики.

По словам главы представительства ВБ в Белоруссии Александра Кремера, банк уже одобрил предоставление республике дополнительного кредита в размере $14 млн, но специалистам еще предстоит подготовить все документы, определить вместе с белорусской стороной срок закрытия займа. Причем Кремер подчеркнул, что кредитные ресурсы банка сейчас ограничены, поэтому решающими факторами для одобрения займа стали два момента: «успешная реализация действующего проекта» и стремление Всемирного банка помочь Белоруссии с противодействием по изменению климата.

В свою очередь замминистра лесного хозяйства Леонид Демьяник отметил, что Белоруссия — «лёгкие Европы», а Минск обязался выполнить все обязательства в срок.

Дело в том, что летом 2016 года Белоруссия столкнулась с разрушениями огромных масштабов после ураганных ветров. Наиболее пострадали леса Смолевичского и Червенского районов. Сегодня же основная проблема лесов в Белоруссии — это усыхание сосновых насаждений, считают эксперты.

Напомним, что переговоры между министерством лесного хозяйства республики и Всемирным банком по поводу предоставления дополнительного кредита на развитие лесного хозяйства начались в марте 2017 года. Отмечалось, что окончательное решение по этому поводу учредители банка примут в феврале 2018 года. Глава ведомства Михаил Омельянович объяснял, что $14 млн необходимы для строительства в Гродно, Гомеле и Могилеве трех лесосеменных центров и для закупки операционной техники малого класса.

Предыдущий кредит в размере $40,7 млн на поддержку лесного сектора Всемирный банк выделял Белоруссии в 2015 году. Тогда началось строительство трех таких центров: в Брестской, Витебской и Минской областях. По словам Омельяновича, к осени 2017 года Белоруссия освоила 67% этих средств, а к лету 2018 года потратит оставшиеся кредитные ресурсы, поэтому еще $14 млн необходимы для реализации других проектов.

Как ранее передавало ИА REGNUM, в условиях экономического кризиса, который продолжается в стране с 2011 года, белорусские власти не могут собственными силами решить многие проблемы, поэтому обращаются за финансовой помощью везде, где это возможно. В частности, в сентябре этого года ВБ также одобрил предоставление Белоруссии кредита на развитие малого и среднего бизнеса в размере $60 млн. В октябре Евразийский банк развития подписал кредитный договор с белорусским коммерческим банком ЗАО «Альфа-банк» на $10 млн тоже на поддержку малого и среднего бизнеса, при том, что в ноябре 2016 года ЕАБР уже выдавал ЗАО «Альфа-банк» кредит в общей сложности на $10 млн для торгового финансирования. И это не считая множества других кредитов, в том числе от российского правительства, в размере $700 млн, на погашение Минском других взятых займов.



Подробности: https://regnum.ru/news/economy/2351111.html

Чому обурюються лісівники


"Ліс -- власність українського народу", "Житомирський лісгосп -- 10 млн гривень до місцевих бюджетів" -- з такими плакатами лісівники провели акцію протесту перед будівлею Житомирської райдержадміністрації. Трудовий колектив ДП "Житомирський лісгосп" та профспілковий комітет підприємства звернулися до Житомирської райради з проханням обговорити на найближчій сесії схвалену 16 листопада 2017 року Кабінетом Міністрів України "Стратегію реформування лісового господарства України" і виступити проти її реалізації. Лісівники переконані, що цей документ є прямим шляхом до приватизації лісів та ліквідації державних лісгоспів. Своїм протестом вони хочуть домогтися від влади скасування рішення Кабміну про схвалення Стратегії та відмовитися від ідеї створення єдиного лісогосподарського підприємства, унеможливити приватизацію лісів або передачу їх у концесію.

На знімку: під час акції протесту лісівників у Житомирі.
Фото прес-служби ДП "Житомирський лісгосп".

"Схвалена урядом стратегія матиме незворотні наслідки: приватизацію державних лісів, погіршення їхнього санітарного стану, втрату робочих місць для сільського населення і взагалі втрату кваліфікованих фахівців", -- переконаний Руслан Карчевський, директор державного підприємства "Житомирський лісгосп".

Саме ДП "Житомирський лісгосп" є головним бюджетоутворюючим підприємством у районі, одним із основних платників податків та роботодавцем у селах.

Такий само захід у місті Овруч відбувся за ініціативою профспілкових організацій працівників ДП "Словечанський лісгосп", ДП "Овруцький лісгосп" та ДП "Овруцький спецлісгосп". Його учасники вимагали від уряду скасувати рішення від 15 листопада "Щодо схвалення Стратегії реформування лісового господарства на період до 2022 року". Натомість узяти за основу проект "Стратегії розвитку та інституційного реформування лісового господарства України на період до 2022 року", розроблений фахівцями лісової галузі, міжнародними експертами з подальшим доопрацюванням та широким обговоренням у суспільстві та узгодженням з галузевою профспілкою. Ще одна вимога -- беззаперечна відмова від ідеї створення єдиного лісогосподарського підприємства (компанії), що може привести до ліквідації діючих лісогосподарських підприємств галузі. Лісівники наполягають на тому, що необхідно унеможливити приватизацію державних лісогосподарських підприємств або передачу їх у концесію, передбачити пряме підпорядкування Держлісагенства Кабінету Міністрів України та виведення його з-під координації Міністерства аграрної політики та продовольства.

Такі акції протесту відбулися і в інших держлісгоспах Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства.

Оксана ЛУК'ЯНЕНКО.
Житомирська область



"Лісова мафія" проти реформ - Дзеркало тижня

Чому демарш профспілок проти стратегії, прийнятої Кабміном і схваленої Єврокомісією, закінчився провалом.


15 листопада Кабмін затвердив Стратегію реформування лісового господарства – рамковий документ, який визначає принципи розвитку галузі в Україні на п'ятирічний термін. Стратегія, як і більшість документів такого формату, витримана в дусі стандартних положень про забезпечення прозорості діяльності, підвищення ефективності та відповідності європейському курсу держави.

За деякими даними, істинним підґрунтям її прийняття, була необхідність протокольного попадання у строки і виконання однієї з процедурних вимог в рамках євроінтеграції. Однак ефект, вироблений цим де-факто прохідним документом на представників галузі, виявився настільки показовим, що Стратегія може виявитися революційної – правда, не з тим результатом, на який розраховували протестуючі проти її прийняття лісники.

Буря в лісі

Лісове господарство, зважаючи на незначну економічну вагу – на рівні не більше 0,5% ВВП - практично весь період незалежності України залишалася на периферії державної політики. В результаті, до 2017 року галузь являє собою фактично закриту систему, консерватизм і низька модернізація якої обумовлена, в тому числі, і персональним кадровим складом – середній вік близько 50 000 працівників лісгоспів становить 57 років. Голова асоціації деревообробних підприємств Прикарпаття Ігор Соболевський оцінює соціальне охоплення галузі в 12 млн осіб (з урахуванням сімей задіяних в деревообробці трьох мільйонів українців).

23 листопада актив Всеукраїнської профспілки працівників лісової галузі - до 400 осіб - зібрався в київському готелі "Турист",, щоб опротестувати прийняття Стратегії. Серед претензій, що пред'являються до документа - підготовка без участі людей, які в очах працівників лісгоспів вважаються авторитетами, і ігнорування вже підготовлених напрацювань. Так, Валерій Самоплавский, екс-міністр лісового господарства в емоційному виступі перерахувавши всі свої заслуги перед галуззю ще з часів УРСР, поскаржився, що до нього не вважали за потрібне прислухатися, і назвав себе "пасинком".

У Лісагентстві заперечують, що винесений на розгляд Кабінету Міністрів документ опрацьовувався на численних робочих групах за участю представників галузі та наукових кіл, проте профспілки констатують недостатню "експертність" таких експертів. За словами голови Профспілки працівників лісової галузі Степана Кривовязого, процес реформування і будь-який програмний документ у цій сфері повинен обов'язково враховувати точку зору галузевої профспілки, так як всі трансформації можуть вплинути на кількість зайнятих і умови їх роботи.

Проте ключовий протест викликали не світоглядні (досить стандартні), а господарські положення документа.

Стратегія передбачає створення нового суб'єкта господарювання з корпоративними правами, який повинен оптимізувати всі господарські процеси в галузі. Підприємства-лісгоспи втрачають при цьому статус юридичної особи, а разом з ним - можливість здійснювати господарську діяльність. "Нам кажуть – ви будете визначати політику, писати закони, а господарювати буде такий лісовий "смотрящий". Ми не збираємося на це погоджуватися", - сказав один з учасників з'їзду – представник Волинського управління лісового та мисливського господарства. "Абсолютно неприйнятним є створення єдиного господарюючого суб'єкта, якогось монополіста, що призведе до ліквідації лісгоспів. Такі ідеї народжуються від бажання приватизувати українські ліси", - впевнений Степан Кривов'язий.
Зараз заготівля та продаж деревини повністю замкнута на регіональних лісгоспах, що і зумовило закритість галузі і фактично її недоступність для контролю. Пілотний проект з проведення онлайн-моніторингу, впроваджений восени 2016 року фахівцями Укрдержліспроекту і Держгеокадастру виявив масштаби незаконної діяльності в лісгоспах. "В Закарпатській області була здійснена супутникова зйомка території на площі 7 тисяч 881 квадратний кілометр. Було виявлено 530 незаконних вирубок загальною площею 774,33 га", - заявив, презентуючи систему моніторингу на засіданні Кабміну, міністр агрополітики Тарас Кутовий, тим самим давши старт підготовці до реформування галузі.

Навіть якщо винести за дужки корупційну складову роботи лісгоспів, в яку залучені лише одиниці учасників системи лісового господарства, стурбованість представників галузі планами створення єдиного ДП зрозуміла. За даними проекту ФАО, питома вага виручки від реалізації лісової продукції, товарів і послуг складає більше 70% в структурі фінансування лісгоспів. І тепер цей ресурс буде розподілятися під посиленим централізованим контролем.

З іншого боку, єдиний центр управління дозволить більш справедливо розподіляти по галузі доходи і вирівняти соціальний дисбаланс. Зараз рівень зарплат в лісгоспах різниться в рази – від мінімальних 3600 грн на Півдні країни, де рубати фактично нічого до цілком переконливих 20 000 + на Заході і в Центрі. Лісники пропонують покривати різницю в оплаті праці з державного бюджету, а не за рахунок доходів багатших лісгоспів. "Ліси на Півдні завжди були дотаційними", - говорить голова Житомирської обласної організації профспілок працівників лісового господарства Володимир Ткачук.

Концентрація господарської діяльності на одній компанії з висококваліфікованим менеджментом і єдиним підходом до бізнесу дозволить вирішити
ще одну проблему галузі, про яку воліють не говорити самі лісники – низьку ефективність лісовиробництва в Україні. Через застарілі технології, високу складову ручної праці, а також неоптимальні породні структури лісів, показник заготовленої деревини на одного штатного працівника у лісовому господарстві України в півтора рази нижче, ніж у Білорусі та у 4(!) рази нижче ніж у Німеччині: 395 куб. м в Україні проти 428 в Білорусі, 860 – у Чехії і 1519 в Німеччині (за даними ФАО, 2015 рік).

Показник ефективності також штучно занижується в силу величезного масштабу незаконних рубок. З цієї точки зору створення єдиної господарюючої системи також більш оптимально, так як вона буде більш контрольована і прозора. "Стратегія пропонує роз'єднати господарську та контролюючу функції", - пояснює заступник голови Державного агентства лісових ресурсів Володимир Бондар, нагадуючи, що це один з базових антикорупційних принципів, на дотримання якого наполягає Євросоюз.

Припущення про бажання приватизувати або віддати в концесію лісові господарства він називає абсурдними - світовий досвід, за винятком лише кількох країн, доводить хибність такого шляху. "Держави, які віддали лісу в концесію зараз намагаються повернути все назад, так як модель себе не виправдала. Тому такий варіант нами навіть не розглядалося",- підкреслює він.

Навпаки - юрисдикція Держлісагентства буде розширена на комунальний лісгоспи, а також лісгоспи, які знаходяться у віданні Міноборони, які зараз діють у власній системі координат. Таким чином єдиний електронний облік деревини буде поширений на всю галузь і будуть перекриті можливості для тіньового обороту лісу.

Це йде в розріз з інтересами тих, кого прийнято називати "лісовою мафією", хто контролює незаконну вирубку та збут лісу на площах насаджень, розпорошених нині по трьом відомствам, крім Мінсільгоспу, і хто очікувано виступає сьогодні проти цієї реформи.
Відкрите питання –чи була акція повністю самоорганізованої, або лісові профспілки спиралися на підтримку у вищих органах влади. В українській практиці "кураторства" автономність навряд чи можлива, враховуючи столичну локацію з'їзду, і плани по продовженню саботажу – на поточний тиждень заплановані протестні акції лісників в областях.

Підсумком Всеукраїнського зібрання профспілкового активу лісогосподарської галузі стало підписання резолюції на керівництво держави з вимогою анулювати прийняття Стратегії і відмовитися (з приміткою "беззастережно") від створення зовнішнього лісогосподарського підприємства.

Також пропонується виділити 25 млн грн на підготовку наукових кадрів у сфері лісового господарства та 730 млн грн - на програму

 "Ведення лісового і мисливського господарства, охорони і захисту лісів". Також, щоб не допустити повторення претензій на зміну статус-кво лісовий актив вимагає перепідпорядкувати Лесагентсво від Мінагрополітики безпосередньо до Кабміну та надати агентству статус головного розпорядника бюджетних коштів.

Якщо профспілки хотіли привернути увагу до проблем в галузі, то їм це вдалося, однак ефект може бути зворотним активістами. Як зазначив народний депутат, член парламентського комітету з аграрної політики і земельних відносин, питання лісового господарства були на периферії на тлі більш актуальні проблем в країні, однак бурхливий протест проти навіть першого наближення до реформування усе змінив.

"Їм забезпечено активний інтерес правоохоронних органів і НАБУ. Реакція на рамковий документ була дуже симптоматичною", - сказав співрозмовник.

Ігор Рудич

https://dt.ua/macrolevel/lisova-mafiya-proti-reform-261734_.html

Ліси України. Міфи, реальність і як їх зберегти. Частина 1 та 2. ВІДЕО





Environment People Law

Тєстов Петро, еколог ЕПЛ
email: office@epl.org.ua, petro.testov@gmail.com
тел.: (032) 255 76 82


Частина 1

 

Частина 2

ЛІСОВІДНОВНІ РУБКИ АБО НАВІЩО ЛІСОВА ГАЛУЗЬ ПОВТОРЮЄ СВОЇ СТАРІ ПОМИЛКИ?

Рік тому МБО «Екологія-Право-Людина» вже писало про нову схему легальної вирубки природоохоронних лісів –лісовідновні рубки.

На жаль, керівництво Державного агентства лісових ресурсів України не зробило жодних висновків з ситуацією навколо санітарних рубок. І замість того, аби навести лад з лісовідновними рубками – робить вигляд що ніякої проблеми немає.

Що таке лісовідновні рубки?

Згідно «Правил поліпшення якісного складу лісів», лісовідновні рубки – комплексні рубки, які поєднують елементи рубок головного користування та рубок догляду для поновлення захисних, водоохоронних та інших корисних властивостей лісів, збереження біорізноманіття, підтримання і формування складної породної, ярусної і вікової структури деревостанів.

Проводяться такі рубки в стиглих та перестійних різновікових багатоярусних деревостанах та деревостанах простої структури для відновлення цінних порід дерев у лісах, у яких не дозволяється проводити рубки головного користування. Тобто у захисних, рекреаційних, природоохоронних лісах.

Призначаються такі рубки таксаторами, на основі матеріалів лісовпорядкування.

І якщо санітарні рубки проводяться у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження санітарних правил в лісах України», то, згідно відповіді ДАЛРУ народному депутату Остапу Єднаку, єдиним документом, який регламентує проведення лісовідновних рубок є лист-інструкція ДАЛРУ датований аж 2011 роком.



Лист-інструкція ДАЛРУ щодо лісовідновних рубок

І саме відсутність чітких правил призначення та проведення лісовідновних рубок лишає широкі можливості для зловживання.

«Лісовідновлення по-українські»

Згідно реєстру лісорубних квитків з сайту ДАЛРУ , в 2017 році лісовідновні рубки проводили у Волинській області (1 лісгосп), Житомирській (2), Черкаський (1), Херсонській (1), Одеській (1), Полтавській (1), Закарпатській (4), Львівській (6), Рівненській (3), Сумській (3), Тернопільській (4), Чернігівській (1),Хмельницькій (1),Кіровоградській (6),Чернівецькій (6). У Івано-Франківській області лісовідновні рубки проводять всі 15 лісогосподарських підприємств області.

Проведений екологами ЕПЛ аналіз доступних у відкритому доступі матеріалів та відповідей від лісгоспів вказав на наступні особливості проведення лісовідновних рубок:
Лісовідновні рубки проводяться на основі щорічних матеріалів безперервного лісовпорядкування, які затверджуються Міністерством екології та природних ресурсів України.
Лісгоспи рівнинної частини України проводять лісовідновні рубки переважно по малоцінним штучних (акацієвим, тополевим тощо) лісам.
Лісовідновні рубки в Карпатському регіоні де-факто є прихованими рубками головного користування та прихованими суцільними санітарними рубками.

Наприклад, ДП «Гринявське ЛГ» Івано-Франківської області за рахунок лісовідновних рубок отримує більше деревини аніж від рубок головного користування! Більшість лісовідновних рубок цього року у Гринявському лісгоспі – це останній прийом (тобто суцільна рубка) в низкоповнотних ялинниках в захисних лісах. Повноту яких перед тим знизили чи то першим прийомом лісовідновної, чи то за рахунок вибіркових санітарних рубок.



Перелік ділянок, де були проведені лісовідновні рубки у ДП «Гринявске ЛГ»

Аналогічна ситуація і в ДП «Тячівське ЛГ» на Закарпатті.





Перелік лісовідновних рубок по ДП «Тячівське ЛГ» з таксаційними характеристиками

Зрозуміло, що суцільні рубки в захисних лісах протирічать самій ідеї захисних лісів. Особливо коли мова йде про Карпати.

А ДП «Болехівське ЛГ» проводить лісовідновні рубки в тому числі і в старовікових природних букових лісах. Які цілком можуть існувати і виконувати свої природоохоронні та рекреаційні функції без жодного втручання людини.





Перелік лісовідновних рубок по ДП «Болехівське ЛГ»

На лісозаготівельну направленість лісовідновних рубок вказує і обсяг деревини, який під них вилучається. В минулі роки підприємства Івано-Франківского ОУЛМГ заготовляли приблизно 10% від загального обсягу деревини саме в результаті лісовідновних рубок. Попередній аналіз, проведений екологами ЕПЛ дає можливість прогнозувати що в цьому році ця цифра буде не меншою.



Перелік лісовідновних рубок по ДП «Вигодське ЛГ»

Нагадуємо, що лісовідновні рубки дозволені тільки в тих лісах, де заборонені рубки головного користування. Тобто тільки в самих цінних лісах, які перебувають під особливою охороною і які не призначені для проведення комерційної заготівлі деревини в них.

Тому можна констатувати, що непогана ідея лісовідновних рубок в українських реаліях, на жаль, перетворилась на чергову схему легальних комерційних рубок в неексплуатаційних лісах. Що є недопустимим.

Що робити?

На думку ЕПЛ, першопричиною цього є відсутність державного фінансування лісової галузі. Лісові господарства знаходяться на самофінансуванні і їх дохід прямо пропорційний кількості реалізованої деревини. А в умовах Карпат, коли неексплуатаційні ліси можуть складати більшість території лісгоспа, лісовідновні рубки є однією з легальних можливістей збільшувати обсяги рубок і відповідно дохід підприємств.

Але ЕПЛ вважає що це не є приводом масово вирубувати цінні ліси. Ті, які виконують, в першу чергу, природоохоронні, водоохоронні, захисні та рекреаційні функції!

І Держлісагенство та підпорядковані йому підприємства, замість вишукувати нові «схеми» легалізації рубок , повинно ініціювати загальнонаціональну дискусію щодо можливості переходу лісової галузі України повністю на державне фінансування.

Бо в багатьох високорозвинених країнах світу давно вже порахували, що екосистемні послуги лісів дають набагато більше коштів , аніж реалізація деревини. Наприклад, лісова галузь США отримує щороку бюджетне фінансування в обсязі приблизно 6 млрд. доларів. А лише мінімальна оцінка вартості екосистемних послуг, які надають державні ліси, складає в 16 разів більше, 96.5 млрд. доларів!

А поки що, аби вирішити проблему лісовідновних рубок, керівництво Держлісагенство повинно ініціювати розробку та затвердження у відповідному порядку правил проведення лісовідновних рубок, як це зроблено для інших видів рубок. І допоки такі правила не будуть затверджені – максимально обмежити обсяг лісовідновних рубок і проводити їх тільки після обстеження комісією за участю представників обласних державних адміністрацій. Бо інакше повториться ситуація з санітарними рубками. Які дискредитовані настільки, що зараз їх неможливо провести вчасно навіть там, де вони є доцільними!

За додатковою інформацією звертайтеся до:

Тєстов Петро, еколог ЕПЛ
email: office@epl.org.ua, petro.testov@gmail.com
тел.: (032) 255 76 82