На жаль, керівництво Державного агентства лісових ресурсів України не зробило жодних висновків з ситуацією навколо санітарних рубок. І замість того, аби навести лад з лісовідновними рубками – робить вигляд що ніякої проблеми немає.
Що таке лісовідновні рубки?
Згідно «Правил поліпшення якісного складу лісів», лісовідновні рубки – комплексні рубки, які поєднують елементи рубок головного користування та рубок догляду для поновлення захисних, водоохоронних та інших корисних властивостей лісів, збереження біорізноманіття, підтримання і формування складної породної, ярусної і вікової структури деревостанів.
Проводяться такі рубки в стиглих та перестійних різновікових багатоярусних деревостанах та деревостанах простої структури для відновлення цінних порід дерев у лісах, у яких не дозволяється проводити рубки головного користування. Тобто у захисних, рекреаційних, природоохоронних лісах.
Призначаються такі рубки таксаторами, на основі матеріалів лісовпорядкування.
І якщо санітарні рубки проводяться у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження санітарних правил в лісах України», то, згідно відповіді ДАЛРУ народному депутату Остапу Єднаку, єдиним документом, який регламентує проведення лісовідновних рубок є лист-інструкція ДАЛРУ датований аж 2011 роком.
Лист-інструкція ДАЛРУ щодо лісовідновних рубок
І саме відсутність чітких правил призначення та проведення лісовідновних рубок лишає широкі можливості для зловживання.
«Лісовідновлення по-українські»
Згідно реєстру лісорубних квитків з сайту ДАЛРУ , в 2017 році лісовідновні рубки проводили у Волинській області (1 лісгосп), Житомирській (2), Черкаський (1), Херсонській (1), Одеській (1), Полтавській (1), Закарпатській (4), Львівській (6), Рівненській (3), Сумській (3), Тернопільській (4), Чернігівській (1),Хмельницькій (1),Кіровоградській (6),Чернівецькій (6). У Івано-Франківській області лісовідновні рубки проводять всі 15 лісогосподарських підприємств області.
Проведений екологами ЕПЛ аналіз доступних у відкритому доступі матеріалів та відповідей від лісгоспів вказав на наступні особливості проведення лісовідновних рубок:
Лісовідновні рубки проводяться на основі щорічних матеріалів безперервного лісовпорядкування, які затверджуються Міністерством екології та природних ресурсів України.
Лісгоспи рівнинної частини України проводять лісовідновні рубки переважно по малоцінним штучних (акацієвим, тополевим тощо) лісам.
Лісовідновні рубки в Карпатському регіоні де-факто є прихованими рубками головного користування та прихованими суцільними санітарними рубками.
Наприклад, ДП «Гринявське ЛГ» Івано-Франківської області за рахунок лісовідновних рубок отримує більше деревини аніж від рубок головного користування! Більшість лісовідновних рубок цього року у Гринявському лісгоспі – це останній прийом (тобто суцільна рубка) в низкоповнотних ялинниках в захисних лісах. Повноту яких перед тим знизили чи то першим прийомом лісовідновної, чи то за рахунок вибіркових санітарних рубок.
Перелік ділянок, де були проведені лісовідновні рубки у ДП «Гринявске ЛГ»
Аналогічна ситуація і в ДП «Тячівське ЛГ» на Закарпатті.
Перелік лісовідновних рубок по ДП «Тячівське ЛГ» з таксаційними характеристиками
Зрозуміло, що суцільні рубки в захисних лісах протирічать самій ідеї захисних лісів. Особливо коли мова йде про Карпати.
А ДП «Болехівське ЛГ» проводить лісовідновні рубки в тому числі і в старовікових природних букових лісах. Які цілком можуть існувати і виконувати свої природоохоронні та рекреаційні функції без жодного втручання людини.
Перелік лісовідновних рубок по ДП «Болехівське ЛГ»
На лісозаготівельну направленість лісовідновних рубок вказує і обсяг деревини, який під них вилучається. В минулі роки підприємства Івано-Франківского ОУЛМГ заготовляли приблизно 10% від загального обсягу деревини саме в результаті лісовідновних рубок. Попередній аналіз, проведений екологами ЕПЛ дає можливість прогнозувати що в цьому році ця цифра буде не меншою.
Перелік лісовідновних рубок по ДП «Вигодське ЛГ»
Нагадуємо, що лісовідновні рубки дозволені тільки в тих лісах, де заборонені рубки головного користування. Тобто тільки в самих цінних лісах, які перебувають під особливою охороною і які не призначені для проведення комерційної заготівлі деревини в них.
Тому можна констатувати, що непогана ідея лісовідновних рубок в українських реаліях, на жаль, перетворилась на чергову схему легальних комерційних рубок в неексплуатаційних лісах. Що є недопустимим.
Що робити?
На думку ЕПЛ, першопричиною цього є відсутність державного фінансування лісової галузі. Лісові господарства знаходяться на самофінансуванні і їх дохід прямо пропорційний кількості реалізованої деревини. А в умовах Карпат, коли неексплуатаційні ліси можуть складати більшість території лісгоспа, лісовідновні рубки є однією з легальних можливістей збільшувати обсяги рубок і відповідно дохід підприємств.
Але ЕПЛ вважає що це не є приводом масово вирубувати цінні ліси. Ті, які виконують, в першу чергу, природоохоронні, водоохоронні, захисні та рекреаційні функції!
І Держлісагенство та підпорядковані йому підприємства, замість вишукувати нові «схеми» легалізації рубок , повинно ініціювати загальнонаціональну дискусію щодо можливості переходу лісової галузі України повністю на державне фінансування.
Бо в багатьох високорозвинених країнах світу давно вже порахували, що екосистемні послуги лісів дають набагато більше коштів , аніж реалізація деревини. Наприклад, лісова галузь США отримує щороку бюджетне фінансування в обсязі приблизно 6 млрд. доларів. А лише мінімальна оцінка вартості екосистемних послуг, які надають державні ліси, складає в 16 разів більше, 96.5 млрд. доларів!
А поки що, аби вирішити проблему лісовідновних рубок, керівництво Держлісагенство повинно ініціювати розробку та затвердження у відповідному порядку правил проведення лісовідновних рубок, як це зроблено для інших видів рубок. І допоки такі правила не будуть затверджені – максимально обмежити обсяг лісовідновних рубок і проводити їх тільки після обстеження комісією за участю представників обласних державних адміністрацій. Бо інакше повториться ситуація з санітарними рубками. Які дискредитовані настільки, що зараз їх неможливо провести вчасно навіть там, де вони є доцільними!
За додатковою інформацією звертайтеся до:
Тєстов Петро, еколог ЕПЛ
email: office@epl.org.ua, petro.testov@gmail.com
тел.: (032) 255 76 82
0 коммент.:
Дописати коментар