Неоднозначну реакцію викликала «Стратегія сталого розвитку та інституційного реформування лісового господарства України на період до 2022 року».
Хоча документ нібито стосується лише лісівників, до його обговорення долучилися сотні, якщо не тисячі жителів області — від депутатів та чиновників до громадських активістів і просто небайдужих громадян. Стратегію ретельно проаналізували на засіданні колегії Сумської облдержадміністрації.
На знімку: у Сумах відбувся мітинг, у якому взяло участь кілька сотень лісівників. Люди протестують проти концепції реформування, запропонованої урядовою «Стратегією». Мітингарів підтримали представники облради та облдержадміністрації.
Голова обласної ради Володимир Токар наголосив, що місцеві лісгоспи — серед кращих у державі, і влада Сумщини не допустить скорочення в них робочих місць та ситуації, коли всі зароблені підприємствами галузі податки забиратимуть до Києва.
На знімку: Віктор Чигринець.
Фото Володимира ЧЕРНОВА.
Стало сюрпризом
На засіданні колегії ОДА прозвучало, що урядовий документ з’явився несподівано для лісівників, без обговорення на місцевому рівні. Власне, через це питання і внесли до порядку денного.
Один із головних моментів — передача державних лісгоспів і державного лісового фонду у концесію. Концесія стане основною господарською формою лісокористування в Україні, і це, згідно із задумом, має активізувати розвиток галузі. Як результат, буде розв’язана низка економічних проблем та мінімізована, а то й ліквідована «лісова» корупція. Але чи стане бажане дійсним?
На думку учасників засідання колегії ОДА, реформування лісогосподарської галузі держави, передбачене урядовим проектом змін, насправді зводиться лише до реформування системи управління. Документ не називає механізмів розв’язання основних проблем — вони, вважають лісівники, лише загостряться. Керівники райдержадміністрацій та органів місцевого самоврядування також звернули увагу на те, що ініційована урядом лісогосподарська «Стратегія» суперечить одній з найголовніших на сьогодні концепцій розвитку держави — децентралізації. Адже створюється новий суб’єкт господарювання у галузі лісового господарства, управління корпоративними правами якого здійснюватиметься Кабінетом Міністрів. Вплив місцевих органів влади, територіальних громад на стан лісових насаджень буде мінімізований, а обласні лісогосподарські управління та місцеві держлісгоспи — ліквідовані.
За підсумками засідання колегії, голова облдержадміністрації Микола Клочко наголосив: ліси України є об’єктом права власності українського народу, тому «від цього ми й маємо відштовхуватись». Керівники районів одержали завдання проаналізувати ситуацію на низовому рівні, провести зустрічі з працівниками лісгоспів та керівниками громад, а також з експертами і громадськістю. Висновки та пропозиції передадуть до облдержадміністрації, тут їх узагальнять і спрямують до Києва.
Куди ходитимемо по гриби?
За словами начальника Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства Віктора Чигринця, 88% лісових насаджень на території регіону мають високу продуктивність, а підприємства галузі працюють ефективно і дбають про перспективу. Середній вік насаджень становить 58 років, а запас деревини дорівнює понад 109 млн кубометрів. У структурі обласного управління — 12 лісогосподарських підприємств та 2 мисливські господарства. Учасникам засідання продемонстрували чимало таблиць і слайдів. Згідно з цим довідковим матеріалом, за площею земель, зайнятих лісами, Сумщина посідає 11-те місце в Україні, але за ресурсами деревини, що виростає там протягом року, — 9-те. Можливо, ці показники залежать не лише від вправного господарювання, а й від природних чинників. Але за обсягом реалізації продукції з одного гектара лісових насаджень Сумщина посідає 2-ге місце в державі, і цей результат залежить лише від людського чинника. Так само, як і обсяг реалізації продукції з одного кубометра заготовленої деревини — тут також Сумщина тримає 2-гу позицію в державі.
Утім, найважливіше навіть не це. Область вийшла на 1-е місце в державі за сумою податків, сплачених з одного кубометра заготовленої деревини. Загалом із січня по вересень до бюджетів усіх рівнів було перераховано 258,5 млн грн. Такий обсяг — 5-й у галузі, хоча за площею лісових насаджень, нагадаємо ще раз, Сумщині дісталося лише 11-те місце в Україні. Хіба це не свідчить про те, що місцеві лісові ресурси використовуються дуже ефективно, а тому немає сенсу передавати їх у концесію?
(До речі, не завадить поміркувати над тим, що означає термін &laqulaquo;концесія». Він означає передачу природних багатств чи державних об’єктів у довгострокове користування приватним підприємствам, фізичним особам чи навіть іноземним країнам. Тож на Сумщині заговорили про те, що один з небагатьох природних ресурсів, котрий ще залишається у власності держави, хочуть приватизувати і вирішили зробити до цього перший крок. І незабаром до лісу не можна буде сходити навіть по ягоди чи гриби.)
Добра добувши, кращого не шукай
Мабуть, у лісах таки вистачає корупції, і з цим потрібно щось робити. Існує думка, що нині в Україні масово вирізають ліс, хто може, той на цьому наживається, а дітям та онукам не залишиться нічого. Бо ріжуть дерева значно швидше, ніж вони ростуть.
Якщо десь таке є, там би й справді не зашкодила концесія. Але щодо Сумщини, то тут ситуація зовсім інша. Щороку приріст деревини на 1 га лісових насаджень становить 4,3 кубометра. Загалом протягом року стовбурова маса деревини приростає в області на 1,83 млн кубометрів. А вирізають із цього обсягу лише 1 млн кубометрів. Тобто, забезпечуючи високі економічні показники, лісівники області протягом року вирубують лише 55% деревини, яка додалася за цей проміжок часу. Навіть у Європі, де бережно ставляться до природних ресурсів, де ніколи не спиляють жодного зайвого дерева, цей показник становить від 60 до 80%.
Лісогосподарські підприємства Сумщини інтенсивно розвиваються. Протягом трьох останніх років внутрішні інвестиції у галузь становлять до 70 млн грн на рік. На ці кошти встановлюють деревообробні лінії, купують сучасну техніку та обладнання, щоб продавати не ліс-кругляк, а готову продукцію із доданою вартістю. Щороку 120 тис. кубометрів деревини переробляють у власних цехах, збудованих у лісгоспах. Усі приміщення переведені на опалення відходами деревообробки, а зайві продають та одержують сталі прибутки. На одному з підприємств налагодили виготовлення і реалізацію пелетів — паливних брикетів із дерева. Придбали лінію за 4,2 млн грн, і тепер це виробництво має рентабельність на рівні 38%.
На підприємствах галузі працює понад 2,6 тис. осіб, середньомісячна зарплата яких становить 10 370 грн. Ще тисяча робітників, задіяних у деревопереробному бізнесі, працюють на підприємствах-суміжниках. У багатьох районах лісгосп — це єдине місце, де можна працевлаштуватись та прогодувати сім’ю. Тому на Сумщині прогнозують: якщо державні лісгоспи ліквідують, а в лісах стануть хазяйнувати концесіонери, це призведе ще й до соціальних негараздів та конфліктів. Лише цього сьогодні достатньо, щоб сто разів подумати, перш ніж один раз відрізати.
Модель працює лише у джунглях
За словами Віктора Чигринця, концесійна модель управління лісовим господарством притаманна країнам із великими масивами лісів, до яких «не доходять руки» у державних структур. Така модель використовується у Росії, Канаді та деяких африканських країнах. Але в Росії, каже В. Чигринець, концесія призвела до повного занепаду лісогосподарської діяльності. У Європі концесіонерів допустили до лісів лише у Болгарії, однак цей експеримент також виявився невдалим. Тому держава повернула собі в підпорядкування лісогосподарські управління, але щоб відродити галузь, довелося робити значні капіталовкладення.
На переконання Віктора Чигринця, концесія має на меті лише одне: якнайбільше вирізати та продати найкращої деревини. Частка стиглих насаджень в лісах Сумщини дорівнює 15%. Саме ці масиви й намагатимуться взяти в концесію. Але хто проводитиме протиерозійні, природо-охоронні заходи, вкладати кошти у проекти, які обіцяють віддачу лише через десятки років? Запитання, зрозуміло, риторичне.
Через дев’ять днів після схвалення урядом лісогосподарської «Стратегії» та два дні після засідання колегії Сумської облдержадміністрації Президент України Петро Порошенко підписав Указ «Про додаткові заходи щодо розвитку лісового господарства, раціонального природокористування та збереження об’єктів природно-заповідного фонду». Кабінету Міністрів доручається розробити та внести на розгляд Верховної Ради законопроект щодо вдосконалення системи фінансування та розвитку лісового господарства. Президентський указ зобов’язує «підвищити ефективність ведення лісового господарства, не допускаючи при цьому обмеження управлінської та фінансово-економічної самостійності державних лісогосподарських підприємств».
Виходить, глава держави розібрався у тонкощах лісогосподарської справи краще, аніж урядові фахівці, котрі схвалили «стратегію про концесію». Але навряд чи «концесіонери» раз і назавжди відмовляться від мрії приватизувати один з найцінніших природних ресурсів України. Чи назвуть нам їх колись поіменно?
Сумська область.
