Про внесення змін до Санітарних правил в лісах України- проект

Проект (неофіційний текст)

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від ___ ____________ 2017 р. N _____

Київ

Про внесення змін до Санітарних правил в лісах України

Кабінет Міністрів України постановляє:

Внести до Санітарних правил в лісах України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 р. N 555, (ЗП України, 1995 р., N 10, ст. 253; Офіційний вісник України, 2016 р. N 87, ст. 2839), зміни, що додаються.

Прем'єр-міністр України

В. ГРОЙСМАН

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від ___ ____________ 2017 р. N ____

ЗМІНИ,
що вносяться до Санітарних правил в лісах України

1. У пункті 3 та абзаці п'ятому пункту 5 після слів "лісовпорядкування," слова "а також" замінити словом "або".

2. У пункті 5:

1) у абзаці п'ятнадцятому слово "сухостійних," виключити та після слова "захаращеності" доповнити словами ", за виключенням ділянок насаджень, ушкоджених внаслідок пожеж, аварій та стихійного лиха";

2) у абзаці шістнадцятому після слова "рубок" доповнити словами ", за виключенням ділянок насаджень, ушкоджених внаслідок пожеж, аварій та стихійного лиха".

3. Доповнити пункт 6 після абзацу п'ятого новим абзацом такого змісту:

"За необхідності, для визначення причини, ступеня та меж поширення пошкодження насадження відбираються модельні дерева.".

4. Абзац перший пункту 13 після слова "лісовпорядкування" доповнити словом "або".

5. Пункт 19 після слова "пошкоджених" доповнити словами "стовбуровими шкідниками,".

6. Пункт 26 після слів "для рубки" доповнити словами "за виключенням ділянок насаджень, ушкоджених внаслідок пожеж, аварій та стихійного лиха".

7. У пункті 27:

1) у абзаці першому цифру "0,1" замінити словами і цифрами "ніж 0,4 пристигаючих, стиглих та перестійних деревостанів і нижче 0,3 - інших насаджень";

2) після абзацу третього доповнити новим абзацом такого змісту:

"Суцільні санітарні рубки проводяться з урахуванням вимог Закону України "Про оцінку впливу на довкілля.".

8. В абзаці першому пункту 28 слово "пристиглих," виключити.

9. Абзац другий пункту 30 після слова "насадження" доповнити словами "(за згодою)".

10. У пункті 40 цифру "IV" замінити цифрою "III".

11. Пункт 42 доповнити новим абзацом такого змісту:

"В осередках стовбурових шкідників, судинних і некрозно-ракових хвороб очищення місць рубок здійснювати одночасно з заготівлею деревини шляхом механічного подрібнення порубкових решток, їх вивезення з подальшою утилізацією, обробки препаратами або спалювання з дотриманням Правил пожежної безпеки в лісах України".

12. У графі 15 додатку 1 до Санітарних правил слово "захисності" замінити словом "лісів".

13. У графі "хвойних" позиції "категорія стану дерев III - дуже ослаблені" додатку 3 до Санітарних правил після слова "перестійних" доповнити словами "; уражених стовбуровими шкідниками".

* * *

АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ
до проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Санітарних правил в лісах України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 р. N 555 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2016 р. N 756)"

I. Визначення проблеми

Зміна клімату та глобальне потепління призвели до ослаблення дерев та різкого збільшення шкідників і деградації лісів.

Ліси підприємств, що належать до сфери управління Держлісагентства, щороку пошкоджують шкідники і хвороби на площі більше 600 тис. га, у Карпатському регіоні масовим всиханням ялинників вже охоплено близько 37 тис. га і запасом деревини понад 11 млн. куб. метрів.

На Поліссі сосна звичайна пошкоджується короїдом і масово відмирає. Площа пошкоджених насаджень становить 150 тис. га і запасом біля 8 млн. куб. метрів.

Потрібні рішучі та кардинальні кроки з оздоровлення насаджень, інакше їх можна втратити у найближчі роки.

Всихання лісів відмічається і в інших країнах Європи. Шкідники пошкоджують ліси в Республіці Білорусь, Польщі, Словаччині, Румунії, Німеччині, Франції, Швейцарії.

Для європейських країн протидія масовому поширенню шкідників не створює проблем, оскільки працівники лісового господарства європейських країн можуть самостійно приймати рішення про доцільність проведення заходів з поліпшення санітарного стану, а їх стратегія протиборства з короїдом ґрунтуються на організації боротьби з першим поколінням шкідника, яке з'являється у травні або на початку червня. Найрадикальнішим і найефективнішим засобом вважається вчасне проведення санітарних рубок з вирубкою свіжозаселених зелених дерев при перших ознаках пошкодження. Видалення з насаджень лише всохлих дерев і залишення на корені заселених шкідниками дерев сприяє їх подальшому розповсюдженню та розширення осередків враження.

Українські науковці визнали, що прогресуюче всихання хвойних насаджень набуло ознак надзвичайної ситуації. Наукова рада Національної академії наук України визнала за необхідне внесення змін до нормативно-правових актів, пов'язаних із захистом лісів від шкідників та створенням нових більш стійких насаджень.

Бездіяльність щодо вирішення цієї проблеми може призвезти до безповоротних екологічних наслідків та значних економічних втрат. За попередніми розрахунками непроведення суцільних санітарних рубок в осередках масового розмноження небезпечних шкідників призведе до збитків підприємств щороку понад 420 млн. грн, а місцеві бюджети щороку недоотримають більше 50 млн. гривень.

Проблема полягає в необхідності узгодження окремих норм Санітарних правил в лісах України з актами такої ж юридичної сили, удосконалення нормативних приписів цих Правил для вирішення масштабної проблеми стосовно прогресуючого погіршення поліпшення санітарного стану хвойних лісів, спричиненого масовим їх всиханням, запобігання проявам згубних наслідків природних явищ, посилення водоохоронних, захисних, кліматорегулюючих, санітарно-гігієнічних та інших корисних властивостей лісів.

Реалізація проекту постанови дозволить запобігти виникненню неконтрольованих масштабних патологічних процесів у лісах та не допустити значних безповоротних екологічних і економічних втрат.

Основні групи (підгрупи), на які проблема справляє вплив:

Групи (підгрупи)	Так	Ні
Громадяни	+
Держава	+
Суб'єкти господарювання,	+
У тому числі суб'єкти малого підприємництва		+

Дана проблема не може бути розв'язана за допомогою чинних регуляторних актів, оскільки не буде визначено принципово нових нормативних приписів стосовно системного перегляду нормативних документів, що регламентують ведення лісового господарства, здійснення рубок, захист і збереження лісів України.

Позиція щодо відмови від врегулювання цієї проблеми не сприяє визначенню новітніх методів регулювання лісогосподарської діяльності та сприяє існуванню ризиків неправомірного використання лісових ресурсів, а тому є неприйнятною.

Єдиним способом вирішення проблеми, яку передбачається розв'язати, є прийняття запропонованого регуляторного акта.

II. Цілі державного регулювання

Проектом постанови пропонується внести зміни до Санітарних правил в лісах України, якими встановлюються сукупність норм проведення заходів з поліпшення санітарного стану лісів та санітарних вимог під час ведення лісового господарства, використання лісових ресурсів та проведення робіт, не пов'язаних з веденням лісового господарства, підприємствами, установами, організаціями та громадянами.

Проектом акта пропонується удосконалити окремі норми Санітарних правил в лісах України, з урахуванням вимог Закону України "Про оцінку впливу на довкілля", при проведенні суцільних санітарних рубок та заходів з поліпшення санітарного стану лісів.

Розроблений проект дає можливість удосконалити процедуру здійснення невідкладних лісогосподарських заходів у всихаючих хвойних насадженнях, оперативно ліквідовувати осередки небезпечних шкідників лісу, оздоровлювати насадження для підвищення їх біологічної стійкості і запобігати поширенню деградації деревостанів на значних площах.

III. Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення цілей

1. Визначення альтернативних способів

Вид альтернативи	Опис альтернативи
Альтернатива 1 Невтручання і залишення існуючої ситуації	Даний спосіб не дозволяє підвищити якість проведення заходів з поліпшення санітарного стану лісів України з урахуванням норм європейського законодавства стосовно забезпечення здійснення невідкладних лісогосподарських заходів у всихаючих хвойних насадженнях, оперативно ліквідувати осередки небезпечних шкідників лісу, оздоровлювати насадження для підвищення їх біологічної стійкості і запобігати поширенню деградації деревостанів на значних площах.
Альтернатива 2 Обраний спосіб забезпечує досягнення цілей державного регулювання.	Прийняття проекту постанови дозволить суттєво підвищити якість проведення заходів з поліпшення санітарного стану лісів України з урахуванням норм європейського законодавства забезпечити здійснення невідкладних лісогосподарських заходів у всихаючих хвойних насадженнях, оперативно ліквідувати осередки небезпечних шкідників лісу, оздоровлювати насадження для підвищення їх біологічної стійкості і запобігати поширенню деградації деревостанів на значних площах.

2. Оцінка вибраних альтернативних способів досягнення цілей

Оцінка впливу на сферу інтересів держави

Вид альтернативи	Вигоди	Витрати
Альтернатива 1 Невтручання і залишення існуючої ситуації	Може призвезти до безповоротних екологічних наслідків та значних економічних втрат.	Не передбачається
Альтернатива 2 Обраний спосіб забезпечує досягнення цілей державного регулювання.	Удосконалення механізму призначення та суттєве підвищення якості проведення заходів з поліпшення санітарного стану лісів України на площі 10,4 млн. га, які є її національним багатством. Це забезпечить стійкість, високу продуктивність деревостанів, збереження біорізноманіття лісів, їх оздоровлення, посилення захисних, санітарно-гігієнічних, оздоровчих і інших корисних для суспільства функцій	Не передбачається

Оцінка впливу на сферу інтересів громадян

Вид альтернативи	Вигоди	Витрати
Альтернатива 1 Невтручання і залишення існуючої ситуації	Відсутні Втрата можливості лісами виконувати свої водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні та інші функції. Зменшення надходжень до місцевих бюджетів.	Не передбачається
Альтернатива 2 Обраний спосіб забезпечує досягнення цілей державного регулювання.	Дозволить запобігти виникненню неконтрольованих масштабних патологічних процесів у лісах та не допустити значних безповоротних екологічних і економічних втрат	Часові витрати на ознайомлення з новою редакцією Санітарних правил в лісах України

Оцінка впливу на сферу інтересів суб'єктів господарювання

Показник	Великі	Середні	Малі	Мікро	Разом
Кількість суб'єктів господарювання, що підпадають під дію регулювання, одиниць	відсутні	802	відсутні	відсутні	802
Питома вага групи у загальній кількості, відсотків	Х	100	Х	Х	100

Вид альтернативи	Вигоди	Витрати
Альтернатива 1 Невтручання і залишення існуючої ситуації	Відсутні В існуючій редакції Санітарних правил в лісах України не враховані вимоги європейського законодавства. Відкидається можливість підвищення якості проведення заходів з поліпшення санітарного стану лісів.	Відсутні
Альтернатива 2 Обраний спосіб Забезпечує досягнення цілей державного регулювання.	Високі Застосування суб'єктами господарювання регуляторного акта в практичній діяльності створить умови для здійснення профілактичних заходів, які забезпечать збереження стійкості насаджень, запобігання розвитку патологічних процесів у лісах, зменшення шкоди, що завдається шкідниками, хворобами, стихійними природними явищами та техногенними впливами, з урахуванням вимог європейського законодавства та дозволяє уникнути конфлікту інтересів з громадськістю.	Відсутні

Витрати, які будуть виникати внаслідок дії регуляторного акта (згідно з додатком 2 до Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта)

Сумарні витрати за альтернативами	Сума витрат, гривень
Альтернатива 1 - Відсутність регулювання. Сумарні витрати для суб'єктів господарювання великого і середнього підприємництва згідно з додатком 2 до Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта (рядок 11 таблиці "Витрати на одного суб'єкта господарювання великого і середнього підприємництва, які виникають внаслідок дії регуляторного акта")	Відсутні
Альтернатива 2 - Затвердження нового регуляторного акта. Сумарні витрати для суб'єктів господарювання великого і середнього підприємництва згідно з додатком 2 до Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта (рядок 11 таблиці "Витрати на одного суб'єкта господарювання великого і середнього підприємництва, які виникають внаслідок дії регуляторного акта")	Відсутні

ВИТРАТИ
на одного суб'єкта господарювання великого і середнього підприємництва, які виникають внаслідок дії регуляторного акта

Порядковий номер	Витрати	За перший рік	За п'ять років
1.	Витрати на виготовлення копій матеріалів з Проекту організації території і ведення лісового господарства, грн.	(15 хв. - 10,43 х 1/4) 2,61 грн); (10 арк. х 0,2 г) 2 грн; Разом: 4,61 грн	23,05 грн
	Поштові витрати	4 грн;	20 грн
	Погодження Заходів з поліпшення санітарного стану лісів;	(2 год. х 10,43) 20,86 грн;	104,3 грн
	Оприлюднення Заходів з поліпшення санітарного стану лісів на веб-сайтах	(15 хв. - 10,43 х 1/4) 2,61 грн;	13,05 грн
2.	Податки та збори (зміна розміру податків/зборів, виникнення необхідності у сплаті податків/зборів), грн.	-	-
3.	Витрати, пов'язані із веденням обліку, підготовкою та поданням звітності державним органам, грн.	-	-
4.	Витрати, пов'язані з адмініструванням заходів державного нагляду (контролю) (перевірок, штрафних санкцій, виконання рішень/ приписів тощо), грн.	-	-
5.	Витрати на отримання адміністративних послуг, грн:	-	-
6.	Витрати на оборотні активи (матеріали, канцелярські товари тощо), грн.	-	-
7.	Витрати, пов'язані із наймом додаткового персоналу, грн.	-	-
8.	Інше (уточнити), грн.	-	-
9.	РАЗОМ (сума рядків: 1 + 2 + 3 + 4 + 5 + 6 + 7 + 8), грн.	32,08	160,4
10.	Кількість суб'єктів господарювання великого та середнього підприємництва, на яких буде поширено регулювання, одиниць	802	802
11.	Сумарні витрати суб'єктів господарювання великого та середнього підприємництва на виконання регулювання (вартість регулювання) (рядок 9 х рядок 10), грн.	25728,16	128640,8

IV. Вибір найбільш оптимального альтернативного способу досягнення цілей

Враховуючи вищенаведені позитивні та негативні сторони альтернативних способів досягнення мети, доцільно прийняти розроблений проект постанови.

Рейтинг результативності (досягнення цілей під час вирішення проблеми)	Бал результативності (за чотирибальною системою оцінки)	Коментарі щодо присвоєння відповідного бала
Альтернатива 1 Невтручання і залишення існуючої ситуації	1	Не дозволяє удосконалити вимоги лісового законодавства і підвищити якість проведення заходів з поліпшення санітарного стану лісів з урахуванням норм європейського законодавства стосовно забезпечення здійснення невідкладних лісогосподарських заходів у всихаючих хвойних насадженнях, оперативно ліквідувати осередки небезпечних шкідників лісу, оздоровлювати насадження для підвищення їх біологічної стійкості і запобігати поширенню деградації деревостанів на значних площах.
Альтернатива 2 Обраний спосіб Забезпечує досягнення цілей державного регулювання.	4	Прийняття проекту постанови дозволить суттєво підвищити якість проведення заходів з поліпшення санітарного стану лісів України з урахуванням норм європейського законодавства забезпечити здійснення невідкладних лісогосподарських заходів у всихаючих хвойних насадженнях, оперативно ліквідувати осередки небезпечних шкідників лісу, оздоровлювати насадження для підвищення їх біологічної стійкості і запобігати поширенню деградації деревостанів на значних площах. Такий підхід до здійснення лісогосподарських заходів створить сприятливі умови для підвищення стійкості лісових екосистем до впливу негативних факторів навколишнього природного середовища, зростаючого техногенного навантаження, змін клімату, збереження біорізноманіття лісів, їх оздоровлення, посилення захисних, санітарно-гігієнічних, оздоровчих і інших корисних функцій, підвищення продуктивності деревостанів, нарощування ресурсного та екологічного потенціалу лісів.

Рейтинг результативності	Вигоди (підсумок)	Витрати (підсумок)	Обґрунтування відповідного місця альтернативи у рейтингу
Альтернатива 2 Обраний спосіб забезпечує досягнення цілей державного регулювання.	Забезпечення належного контролю за санітарним станом лісових насаджень держави на площі 10,4 млн. га, своєчасне реагування на можливі фактори негативного впливу на ліси та оперативне і якісне здійснення відповідних господарських заходів для збереження лісів, як стратегічно важливого об'єкта екології та економіки нашої держави.	У громадян, суб'єктів господарювання витрати, пов'язані із запровадженням наведеної постанови, відсутні.	Даний спосіб повністю відповідає нормам Закону та європейським вимогам. Сприяє підвищенню якості проведення заходів з поліпшення санітарного стану лісів.
Альтернатива 1 Невтручання і залишення існуючої ситуації	Вигоди цього способу відсутні	У громадян, суб'єктів господарювання та держави витрати відсутні.	Ситуація, яка існує на сьогодні, не дозволяє забезпечити належний санітарний стан лісів та високу продуктивність деревостанів і повноцінне викорнання ними екологічних функій.

Рейтинг	Аргументи щодо переваги обраної альтернативи/причини відмови від альтернативи	Оцінка ризику зовнішніх чинників на дію запропонованого регуляторного акта
Альтернатива 2 Обраний спосіб забезпечує досягнення цілей державного регулювання.	Повністю відповідає нормам Закону та європейським вимогам. Розроблено та узгоджено представниками заінтересованих центральних та місцевих органів виконавчої влади, наукових установ	Відсутні
Альтернатива 1 Невтручання і залишення існуючої ситуації.	Вигоди від запропонованого способу відсутні, адже даний механізм не враховує новітні норми міжнародного законодавства і є застарілим.	Відсутні

V. Механізми та заходи, які забезпечать розв'язання визначеної проблеми

Способи розв'язання визначеної проблеми.

Прийняття проекту постанови дасть можливість удосконалити на законодавчому рівні порядок обстеження лісів, проектувати та своєчасно здійснювати відповідні заходи з поліпшення санітарного стану лісів. Це єдиний на даний час спосіб розв'язання визначених проблем для забезпечення нормального санітарного стану лісових насаджень та ефективного використання лісових ресурсів.

Вирішення проблеми правомірного призначення відповідних заходів з поліпшення санітарного стану лісів можливе лише шляхом обстеження цих насаджень спеціальною комісію, за участю представників органів місцевого самоврядування, територіальних органів Держлісагентства, державних спеціалізованих лісозахисних підприємств, власників лісів, постійних лісокористувачів. За результатами таких обстежень формуються Переліки заходів з поліпшення санітарного стану лісів. Зазначені Переліки погоджується територіальними органами Держлісагентства, державними спеціалізованими лісозахисними підприємствами і на протязі одного робочого дня про це інформуються обласні державні адміністрації та оприлюднюється кожен Перелік на веб-сайті відповідного територіального органу Держлісагентства, що забезпечить інформування громадськості про намічені заходи в лісах. Саме таким способом можна забезпечити збереження біологічного різноманіття екосистем, ефективне використання лісових ресурсів та не допускати масового поширення осередків шкідників і хвороб лісу на великі площі.

Для впровадження та виконання вимог регуляторного акта органам державної влади не потрібно додаткових витрат з бюджету.

Враховуючи наведене, вважаємо, що причини, які могли б заважати впровадженню та виконанню вимог регуляторного акта, відсутні.

У разі настання очікуваних наслідків дії регуляторного акту, можливість отримання державою, суб'єктами господарювання або громадянами будь-якої шкоди не передбачається, а тому характеристика механізму повної, або часткової її компенсації, не визначалась.

VI. Оцінка виконання вимог регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, які повинні проваджувати або виконувати ці вимоги

Здійснення фінансових витрат на виконання вимог проекту постанови для органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб не передбачається. Часові витрати органів місцевого самоврядування зазначені у таблиці "Бюджетні витрати на адміністрування регулювання для суб'єктів великого і середнього підприємництва".

Оскільки дія регуляторного акта не поширюється на суб'єкти малого підприємництва, М-тест не проводився.

VII. Обґрунтування запропонованого строку дії регуляторного акта

Враховуючи безперервність ведення лісового господарства, проект постанови доцільно запроваджувати на необмежений термін, його дія буде постійною на термін дії Лісового кодексу України та залежатиме від змін у законодавстві України.

VIII. Визначення показників результативності дії регуляторного акта

Показниками результативності регуляторного акта є:

дії акта поширюється на всіх власників лісів і постійних лісокористувачів, у поточному році їх кількість становить 802 суб'єкти господарювання;

забезпечення задовільного санітарного стану лісів на площі 10,4 млн. га із загальним запасом деревини 2,1 млрд. куб. м, у тому числі понад 0,4 млн. га полезахисних лісових смуг, які сприяють збереженню та підвищенню родючості близько 13 млн. га ріллі;

створення сприятливих умов для приросту деревини у лісах в обсягах біля 40 млн. куб. м щорічно;

мінімізація негативного впливу діяльності людини на території об'єктів природно-заповідного фонду України;

ефективне використання деревини та можливість наповнення бюджетів місцевого самоврядування за місцезнаходженням відповідних природних ресурсів шляхом сплати рентної плати за деревину, заготовлену під час проведення заходів з поліпшення санітарного стану лісів;

підвищення рівня поінформованості суб'єктів господарювання стосовно основних положень регуляторного акта - високий, за рахунок того, що:

а) всі бажаючі можуть ознайомитися з проектом постанови, який розміщено на офіційному веб-сайті Державного агентства лісових ресурсів України (www.dklg.gov.ua, розділ "Регуляторна діяльність").

б) у разі прийняття, постанову буде розміщено на офіційному веб-сайті Верховної Ради України (www.rada.gov.ua) та Кабінету Міністрів України (www.kmu.gov.ua);

в) всі власники лісів і постійні лісокористувачі будуть оприлюднювати інформацію про наміри проведення заходів з поліпшення санітарного стану лісів, їх місце та обсяги.

Прийнята постанова буде доведена до відома територіальних органів Держлісагентства, власників лісів і постійних лісокористувачів.

IX. Визначення заходів, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності дії регуляторного акта

Відстеження результативності дії регуляторного акта буде здійснюватися Держлісагентством шляхом аналізу результатів проведення заходів з поліпшення санітарного стану лісів.

Базове відстеження здійснюватиметься до дня набрання чинності проекту постанови шляхом опрацювання пропозицій від фізичних та юридичних осіб, які надходитимуть до зазначеного проекту постанови.

Повторне відстеження здійснюватиметься через рік після набрання чинності постанови, але не пізніше ніж через два роки, на підставі аналізу проведених заходів з поліпшення санітарного стану лісів, моніторингу санітарного стану деревостанів.

Періодичне відстеження здійснюватиметься раз на три роки, починаючи з дня виконання заходів з повторного відстеження, шляхом порівняння показників із аналогічними показниками, що встановлені під час повторного відстеження.

У разі виявлення неврегульованих та проблемних моментів шляхом проведення аналізу показників дії цього акта, шляхом внесенням відповідних змін ці моменти буде виправлено.

Цільові групи, які будуть залучатись для проведення відстеження, - Український науково-дослідний інститут лісового господарства і агролісомеліорації, Український науково-дослідний інститут гірського лісівництва, 24 територіальні органи Держлісагентства, 7 державних спеціалізованих лісозахисних підприємств, 802 власники лісів і постійні лісокористувачі.

Заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів України

В. Бондар

http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/NT4080.html

Далі...

У Каліфорнії вирує масштабна лісова пожежа: тисячі людей залишили свої домівки (фото, відео)

Пожежа вже дісталася житлових будинків, чверть мільйона людей залишилася без світла.

Лісові пожежі у Каліфорнії спричинили масову евакуацію людей серед ночі.

Як йдеться в сюжеті ТСН, вогнеборці попереджають, що полум'я шириться так швидко, що втримати його під контролем поки не вдається. Тисячі жителів були змушені терміново полишити свої домівки.

Загинула принаймні одна людина в аварії, що сталася у темряві на дорозі, заповненій транспортом.

Наразі вогнем охоплені вже близько 10,5 тисяч гектарів лісів. Пожежа вже дісталася житлових будинків, чверть мільйона людей залишилася без світла.

Лісові пожежі у Каліфорнії спричинили масову евакуацію людей

https://www.unian.ua/world/2281096-u-kaliforniji-virue-masshtabna-lisova-pojeja-tisyachi-lyudey-zalishili-svoji-domivki-foto-video.html

Далі...

Поки що перемагають гроші

Міністерство екології та природних ресурсів зняло оголошений у лютому 25-річний мораторій і погодило ліміти на відстріл у цьому році 160 лосів. 19 із них дозволили вполювати на Чернігівщині. За продаж однієї ліцензії на добування лося держава отримує дві тисячі гривень, а мисливські господарства, як мінімум, удвічі більше.

«Я РОЗУМІЮ і розділяю шквал емоцій, повірте, але як урядовець також не міг не зважати на позицію представників мисливської галузі щодо загроз її розвалу у разі, якщо сезон полювання не буде проведено взагалі», — так обґрунтував рішення свого відомства міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак.

На кожну ліцензію мисливці вбивають два-три лосі. Значно більше їх гине у результаті масового браконьєрства, породженого безкарністю. Саме резонансний випадок масового розстрілу мігруючого табуна лосів, що трапився минулої зими у Ніжинському районі, змусив профільне міністерство ухвалити рішення про мораторій. Але, кажуть екологи, чиновники не витримали тиску асоціацій мисливців. Останні ж наполягають, що для мораторію просто не було причин, адже поголів’ю українських лосів нічого не загрожує.

Згідно зі статистичними даними, в Україні 6 616 особин лося. У мисливському відділі Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства запевняють, що кожен п’ятий — із Чернігівщини, а всього їх тут 1171. Найбільше (чотири) дозволили вполювати мисливському господарству «Єлінський ліс». Одержали дозволи також господарства «Рись», «Деснянське» та інші. Відтак будь-який мисливець може придбати ліцензію вартістю дві тисячі гривень. Ціну на полювання встановлює користувач мисливських угідь. Якщо тварина трофейна, вона може коштувати від 15 до 30 тисяч гривень. Сезон індивідуального полювання на лося стартував у вересні, а колективне та облавне — 28 жовтня і закінчиться аж у січні. Полювати дозволено виключно на самців.

Думки щодо мораторію та його зняття у екологів та мисливців діаметрально протилежні.

«Користувачі мисливських угідь зараз у дуже скрутному становищі. Вони вкладали кошти в охорону та відтворення популяції диких кабанів, оскільки саме цей вид тварин приносить прибуток, — вважає начальник мисливського відділу Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства Микола Пиріг. — Через африканську чуму серед свиней оголошено про повну депопуляцію диких кабанів. Якщо заборонити ще й полювання на лосів, то чи є сенс подальшого господарювання? Щоб добути лося, мисливському господарству треба його вирощувати і охороняти, як мінімум, шість-сім років. Якщо не буде економічної зацікавленості у їх збереженні, вони можуть узагалі зникнути як вид, адже користувачам мисливських угідь стане невигідно вкладати кошти в охорону та підгодівлю цих тварин. Практикою доведено, що необґрунтована заборона ще гірша, ніж злісне браконьєрство, часто у нас безкарне».

А ось думка начальника відділу лісового господарства Чернігівського ОУЛМГ Олександра Марохонька: «З року в рік державні лісогосподарські підприємства витрачають значні кошти на відновлення лісових культур. У січні-лютому лосі великими групами скупчуються в одному місці, де можуть простояти від двох тижнів до одного місяця. За цей час вони обгризають кору дерев зверху донизу. Тільки у цьому році тварини пошкодили понад 310 гектарів молодняку. Це значна шкода — лісівники змушені рятувати ліс спеціальними огорожами, вартість яких становить 15 тисяч гривень на один гектар».

Категорично не погоджується з лісівниками громадський активіст та борець із браконьєрами Олександр Максимець: «У Польщі нараховується 28 тисяч лосів, а в Білорусі — 30-40 тисяч, і це при тому, що за територією ці країни набагато менші. За офіційною статистикою у нас їх понад шість тисяч, хоча, на думку деяких науковців, — не більш як одна-дві тисячі. Обвал чисельності лосів припадає на 1990-ті роки, саме тоді почалося безконтрольне браконьєрство товстосумів. Мораторій на відстріл лосів конче необхідний, водночас треба посилювати відповідальність за браконьєрство. У Польщі безстроковий мораторій на відстріл сохатих дав позитивний результат: за вісім років їхня чисельність зросла більш ніж утричі».

Як бачимо, думки експертів відрізняються, але хоч в одному вони єдині: потрібно ініціювати зміни до Кримінального кодексу, посиливши відповідальність за браконьєрство. Тільки так можна урятували лосів від їхнього головного ворога у природі — людини.

P.S. Коли матеріал готувався до друку, стало відомо, що на засіданні Національної комісії з питань Червоної книги України ухвалено рішення взяти лосів під охорону. Тепер слово за Мінекології, яке має його затвердити.

Віталій НАЗАРЕНКО. Чернігівська область.

http://www.silskivisti.kiev.ua/19540/print.php?n=37469

Далі...

Встановлено ліміти на заготівлю новорічних ялинок та гілок

Встановленими лімітами передбачено заготівлю 33 600 новорічних ялинок та 65 000 ялинкових гілок. Ліміти затверджені розпорядженням обласної державної адміністрації.

Найбільше новорічних дерев зрубають у Косівському районному підприємстві «Райагроліс» – 8000 ялинок, Солотвинському та Гринявському лісгоспах – по 4000.

Усі ялинки продаватимуться з обов’язковим маркуванням пластиковими бирками чи стрічками зі штриховим кодом.

Державне агентство лісових ресурсів повідомляє, що штраф за незаконну вирубку ялин напередодні Нового року та Різдва цього року становитиме від 399 до 1852 гривень у залежності від завданої шкоди.

Відповідно до додатку 1 до постанови Кабміну від 23.07.2008 № 665 відшкодовується шкода за незаконне вирубування хвойних дерев віком до 41 року в грудні-січні. Розмір штрафу залежить від діаметра зрізаного дерева та становить від 399,27 грн до 1806,24 грн.

Розмір шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд внаслідок незаконного вирубування хвойних дерев у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду (постанова КМУ від 24.07.2013 № 541) складає від 246 грн до 1122 грн. За вирубку хвойних дерев у межах міст та інших населених пунктів від 1152 грн до 1852 грн.

Також згідно зі статтею 65 Кодексу України про адміністративні правопорушення лісопорушники сплачують ще й штраф за незаконну рубку хвойних дерев у розмірі від п’яти до десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян (85-170 грн), а посадові особи від семи до дванадцяти неоподаткованих мінімумів (119-204 грн).

Статтею 246 Кримінального кодексу України «Незаконна порубка лісу» визначено, що незаконна порубка дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, що заподіяла істотну шкоду, а також вчинення таких дій у заповідниках або на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах — карається штрафом від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів (5100-8500 грн) доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

Відділ взаємодії із засобами масової інформації та книговидання управління інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю ОДА

http://www.if.gov.ua/news/vstanovleno-limiti-na-zagotivlyu-novorichnih-yalinok-ta-gilok

Далі...

Правительство утвердило правила привлечения федеральных сил к ликвидации лесопожарных чрезвычайных ситуаций

Постановлением от 2 декабря 2017 года № 1464 Правительство РФ утвердило Правила привлечения сил и средств федеральных органов исполнительной власти для ликвидации чрезвычайных ситуаций в лесах, возникших вследствие лесных пожаров. Согласно правилам, силы привлекаются на осовании соответствующих соглашений за счет средств того, кто привлекает; непосредственное руководство привлеченными силами осуществляют руководители тушения лесных пожаров. Фактически правила формилизуют уже сложившуюся систему отношений. Ссылка на официально опубликованный документ:

Постановление Правительства Российской Федерации от 02.12.2017 № 1464 "О привлечении сил и средств федеральных органов исполнительной власти для ликвидации чрезвычайных ситуаций в лесах, возникших вследствие лесных пожаров"









http://www.forestforum.ru/viewtopic.php?f=9&t=21684&sid=ab8aa52478c2dfee3e91100cb9015178

Далі...

В государственных лесах можно срубить только одну елочку

Хотя в других странах Европы такой возможности нет, в лесах управляемых ГАО "Латвияс валстс межи" (ЛВМ) и в этом году можно срубить для личных нужд для празднования Рождества и Нового года одну елочку.

Чтобы не причинить лесам вред, нужно соблюдать несколько условий.

Во-первых, следует убедиться, что вы находитесь на территории государственных лесов.

Елки, которые можно рубить, находятся на обочинах дорог и канав, на просеках, под электролиниями или под большими деревьями, но не в молодых лесопосадках и в молодых смешанных лесах, где деревья сажались специально.

Диаметр ствола елки не может быть больше 12 см, а высота больше 3 метров. Елку надо срубать до земли, чтобы животные не травмировались о пень.

Елку бесплатно можно срубить только в лесах, управляемых ЛВМ. Запрещено рубить елки в публичных природных парках и на особо охраняемых природных территориях, обозначенных дубовым листом на зеленом фоне.

Пусть праздники принесут много приятных моментов!

Rezekneszinas.lv

05.12.2017

http://rezekneszinas.lv/userfiles/news/2017/12/05/bf73d381418caa2d3dcc46610faf6251.jpg

Далі...

Почему гибнут сосновые леса Полесья и как их спасать?

Хвойный лес — главная и неотъемлемая часть неповторимого полесского пейзажа, драгоценные обрамление озер и рек, дом для птиц и зверей.

Для полесских крестьян и горожан лес — еще и ягодный сад, грибной огород, для некоторых — и хлев с дичью, для многих — такая необходимая в холодное время поленницы. Люди, с рождения живут среди лесов, прочно связанные с ними и духовно, как с сильным, прекрасным и вечным творением матушки-природы. К сожалению, не вечным, и причин тому — несколько. На основе 2,5-летних исследований в лесах 16 лесхозов Волыни и 2 лесхозов Ровенской об этом рассказывают научные сотрудники Полесского филиала.

Причины. Попытки человека превратить окружающей среды под свое понимание целесообразности рано или поздно оборачивается если не трагедией, то хотя драмой. Так случилось и с осушения болот — устойчивая система циркуляции надземных и подземных вод, ранее обеспечивала постоянный уровень рек и озер, теперь уже не способна обеспечить достаточной водности территории. Поэтому такой «выходка» природы, как потепление климата, стал для взрослых лесов весомым фактором риска. С одной стороны те 2 градуса, на которые повысилась средняя многолетняя температура воздуха, обусловили и повышенное испарение воды и дефицит влаги под насаждениями в течение летних и осенних месяцев, что привело к резкому падению устойчивости лесов. С другой — наличие неограниченных запасов таких ослабленных древостоев и теплые зимы обусловили распространение стволовых вредителей. В определенном количестве эти вредители всегда присутствовали в лесу — в частности, в насаждениях, созданных на непригодных для леса бывших колхозных землях, где часто поражались корневыми гнилями — корневой губкой или опенком. Конечно, однопороднисть наших лесов и нацеленность соснового хозяйства на производительность за счет их устойчивости, чрезмерная изреженность древостоев — тоже стоят в перечне причин нынешней беды. Не менее весомые — опоздание соответствующих служб с определением истинных причин гибели лесов и низкие темпы ликвидации очагов поражения.

Итак, по вредителей. Самым главным врагом наших сосен является верховой короед — жук длиной до 3,8 мм, что любит светлые, разреженные древостой и солнечные опушки. Казалось бы, какой вред может сделать дереву такая мелочь? А если таких мелочей на одном дереве несколько тысяч? .. После зимовки, когда жуки спят под корой ветвей и верхней части ствола, пидхарчовуючись во время потеплений в феврале-марте, они в апреле перелетают на новые деревья. Могут лететь и 3 км, но зачем, если новые «квартиры» рядом. Для того, чтобы убить дерево, достаточно 5-10 короидных семей, поскольку каждая насекомое не только повреждает лубяные волокна, по которым идет «нисходящий поток» питательных веществ от кроны к корневой системе, но и приносит на своем теле споры офиостомових грибов. Такими спорами насыщенное лесную среду, они вселяются в дерево через любое ранение, но чаще всего их доставляют туда вредители. Жуки откладывают яйца (каждая с 6-12 самок в семье может отложить 50 яиц), а споры грибов тем временем прорастают. Из яиц вылупляются личинки, которые помогают родителям уничтожать луб, а грибница заполняет все больший объем проводящей системы дерева. Пока личинка превратится в куколку, а куколка на жука (на весь цикл от жука к жука нужно только 2-2,5 месяца), грибница перекрывает циркуляцию воды в кронов части дерева, на срезе здесь — «синяя» древесина, а хвоя уже давно потеряла свой зеленый цвет. Что делает дальше жук, численность которого теперь на условном дереве увеличилась с 50 родительских особей до нескольких тысяч молодых насекомых? В основной массе он перелетает на новые деревья, и такой его количества уже достаточно, чтобы убить не 1, а 50 сосен. Конечно, численность семей на 1 стволе не является регламентированной, она может достигать даже 20 000 жуков. Через 2-2,5 месяца еще одно поколение жука летит уничтожать новые участки лесов. Именно через непрерывное размножение короеда лес гибнет так массово, а благодаря грибам — еще и быстро, ведь мицелий разрастается в системе водоснабжения дерева, блокирует сокодвижение и пораженное грибами дерево умирает через несколько недель. При этом срезанные дерево с желтой хвоей еще будет иметь не только живой пенек, но и живую нижнюю часть ствола, пока синева НЕ распространится к обрезные, а ей на это нужно всего около 2 месяцев.

Видимым признаком поражения дерева верховым короедом является изменение цвета хвои. На деревьях со светло-зеленой хвоей уже поселились новые семьи короеда и споры гриба уже занесены в луб. Желтая хвоя означает, что уже формируется новое поколение короеда и начался активный рост мицелия грибов. Рудой хвоя станет через 6-8 недель после заражения и этот цвет сигнализирует о том, что синевой уже охвачено не менее всю верхнюю половину ствола, а большинство жуков уже полетела уничтожать следующие дерева. В случае заселения на стволы еще и других вредителей процесс ускоряется.

Итак, верхушечный короед, что уже размножился до невиданных масштабов и благодаря своей численности теперь способен поражать и, казалось бы, устойчивые древостой — это не единственная неприятность. После него на сосны, как правило, нападает шестизубчатий короед. Этот жук больше — до 9 мм длиной, тоже имеет до 5 поколений в год, тоже любит освещенные места. Он заселяется в нижнюю часть дерева и заносит туда споры грибов, поэтому ствол уже синеет не только сверху вниз, но и снизу вверх (и через короткий промежуток времени превращается в низкостоимостные дрова). И вот в этом случае синим уже будет и пенек.

Кроме 10 основных видов короедов и лубоидив, на сосну насели и другие виды стволовых вредителей. Для средней части ствола, например, синяя сосновая златка, которая может уничтожать деревья как в «сотрудничестве» с верховым короедом, так и самостоятельно. Часть из имеющихся видов еще недавно селилась только на мертвой древесине, а теперь изменила образ жизни и поражает живые деревья. И вряд ли в последнее является этот сюрприз, что матушка-природа подготовила для наших страждущих лесов.

Как бороться?
Естественные враги короедов из-за своей малочисленности пока не способны заметно уменьшать популяции вредителей. Химический способ борьбы неэффективны из-за очень короткий срок и неодновременности пребывания жуков на воздухе во время полета. Кроме высокой затратности, химическая обработка не является избирательной, она отравляет все среду. Несколько уменьшить интенсивность размножения вредителей может дождливое прохладное лето или зима с протяжным периодом температур — по 30 0С, чего ждать пока не приходится.

К сожалению, пока что единственным эффективным и безальтернативным методом борьбы с комплексом вредителей и болезней путь ликвидации очагов заражения, удаление «короидная запаса» из леса, предупреждения расширения ячеек и образование новых, то есть — санитарные рубки. Таким способом было остановлено эту беду в Европе (Польша, Германия и др.). Тактика профилактики размножения вредителей — «идти перед короедом» — реализуется там оперативным удалением вновь ячеек. К сожалению, у нас пока это практически невозможно в силу целого ряда разрешений, законов, рекомендаций, приказов, предписаний, инструкций и других бумаг, часто нелепых и откровенно вредных, регламентирующих любые меры в лесном хозяйстве. По их согласования тратятся месяца!
Именно на стадии образования першоосередкив поражения — нескольких деревьев, выделяемых на опушке или у просеки измененным цветом хвои — целесообразными являются выборочные санитарные рубки. Своевременно и качественно проведены (с обязательным сжиганием порубочных остатков!), Они способны уничтожить имеющийся на них «короидная запас» и обезопасить от гибели другие деревья и, возможно, целые массивы. На больших площадях выборочные рубки являются неэффективными, поскольку вырваны с лесной среды и оставлены стоять одиночными еще живые деревья быстро теряют способность к сопротивлению, подвергаются ветровала и отсроченное нападения вредителей и болезней.

Потери. Понятно, что главная опасность — потеря леса, как производителя кислорода и очистителя воздуха, как среды для проживания зверей и птиц, сбор ягод, грибов и полезных трав. Но теряется и материальный ресурс, который выращивался десятками лет. Убытки уже исчисляются миллионами гривен, отчисления в местные бюджеты от лесной отрасли заметно сокращаются. Для предотвращения дальнейших потерь лесного хозяйства и общин экономически целесообразно своевременно убирать из леса пораженные (и потому обречены на умирание) деревья, еще на стадии светло-зеленой или желтой хвои, когда ствол еще имеет «синеву» только в верхней части. Ведь 1 кубометр деловой древесины стоит около 1300 грн., А превращен жуками и грибами на дрова он стоит уже только 180 грн. Согласно ощутима и разница в отчислениях с поденной платы в бюджет общины — 160 грн. с кубометра деловой и только 6 грн. с кубометра дровяной древесины. Именно поэтому старый сухостой, уже заброшенный жуками и пригоден только на дрова, следует убирать из леса во вторую очередь. Ясно, что своевременное рубки пораженных деревьев преследует одновременно две цели и гарантирует две пользы: уничтожение «короидная запаса» и спасение древесины.
Перспективы. В случае промедления с вырубкой пораженных деревьев они перейдут в категорию сухих и их запасы будут наращиваться, а леса — превращаться в мертвы. Параллельно будут образовываться новые очаги пораженных сосняков — или до исчезновения сосновых лесов, или к спаду распространение короедов, если такой когда-то будет.

Усыхание сосняков Полесья началось 5-7 лет назад, масштабы их текущего поражения в 4 полесских областях уже превысили 70 тыс. Га. Гибнут также леса многих других европейских стран, в частности — соседних Беларуси и Польши. В Польше, благодаря сложившейся системе хозяйствования и совершенной нормативной базе по защите леса, лесники имеют все полномочия и успевают предотвращать распространение усыхание, поэтому эту проблему в государственных лесах удается решать. Зато в южной части Беларуси летом 2017 из-за массового поражения лесов на отдельных территориях был введен режим чрезвычайной ситуации природного характера и выполнено сплошные санитарные рубки на площади более 20 тыс. Га.

Мы живем в эпоху больших перемен — не только технологических, политических и мировоззренческих, но и естественным. Лесное богатство находится под большой угрозой и его судьба зависит от того, насколько своевременно и профессионально будет выполнен санитарные рубки и остановлено дальнейшее разгорания «биологической пожара». Конечно, вынужденная вырубка лесов должно сопровождаться немедленным залеснением этих территорий и пока лесоводы справляются с этой задачей. Но с увеличением площадей им очень понадобится и помощь общин, которые тоже заинтересованы в том, чтобы лесные земле не зарастали кустарниками, а покрывались новыми лесами — для следующих поколений, для новых неповторимых полесских пейзажей.

Елена Бородавки, Василий Бородавки

Автор Шацький край
- Декабрь 4, 2017 

http://shackijkraj.com/ru/cikavo/chomu-hynut-sosnovi-lisy-polissya-ta-yak-jih-ryatuvaty.html

Далі...

Галузь лихоманить, коли нею керує єгер, хитрий менеджер чи юрист

  

Розпорядник лісового ресурсу – облдержадміністрації, а з ними обласні ради рішуче стали на захист лісового господарства країни від запропонованих центром руйнівних «реформ»

Численні мітинги лісівників під гаслом «Реформувати, а не нищити!» відбулися минулого тижня в усіх областях країни, у тому числі на Буковині, за ініціативи Всеукраїнської галузевої профспілки. Мітингувальникам допекло знущання над галуззю та її працівниками.
Мирні акції протесту озвучили не тільки вимоги трудових колективів держлісгоспів до уряду. Але й висвітлили – чи не вперше – позицію місцевої влади областей і районів щодо роботи лісової галузі. Несподівано для багатьох місцева влада стала на бік лісівників. А разом з нею – представники громадських організацій, деревопереробних підприємств та політичних партій.
Вимоги працівників вітчизняного лісгоспу звучать в унісон з Указом Президента від 21 листопада 2017 року щодо розвитку лісового господарства.

Мало хто очікував від лісівників такої потужної і масштабної хвилі протестів проти свавілля «реформаторів» від МінАПК та їх непродуманого, кулуарно ухваленого документу під назвою «Стратегія розвитку лісового господарства країни до 2022 року».

Проте окремі ЗМІ поспішили назвати виступи працівників галузі саботажем і демаршем проти рішень центральних органів виконавчої влади. МінАПК заявило, що лісівниками маніпулює якась маргінальна група людей, які, мовляв, опираються змінам і реформам. А деякі громадські діячі навіть настрочили на мітингучих доноси в СБУ із закликом приділити лісівникам свою особливу увагу, бо вони, мовляв, «змушують виконавчу владу та органи місцевого самоврядування виконувати їхню волю».

Воля лісівників зводиться, по суті, до кількох вимог центральній владі, з якими важко не погодитися. А саме: проводити прозору і фахову кадрову політику (не призначати непрофесіоналів на керівні посади в галузі), відновити державне фінансування для соціально та екологічно важливих лісів Півдня та Сходу, щоб вони не зникли. І найголовніше – не створювати в галузі економічно безглузду виробничу централізацію і одного суб’єкта господарювання з корпоративними правами та перспективою приватизації потужних державних виробничих активів.

«Кухарка» в лісі – до руйнації

«Цей день мав настати. Але набагато раніше, – сказав на велелюдному мітингу у Чернівцях заслужений лісівник України, знаний і шанований не тільки на Буковині ветеран лісового господарства Василь Воробчук. – Після Майдану ми сподівалися на позитивні зміни. Натомість галузь почало лихоманити. Нею керували випадкові люди: некомпетентного єгеря змінили критичний менеджер, а потім юрист, також без профільної освіти.

Будь-яка реформа повинна приводити до кращого результату. У нас виходить чомусь навпаки, – продовжував виступ Василь Дмитрович. – Я народився на Буковині. Все життя працюю у лісі. Пам’ятаю, як потужно працювали ліспромгоспи, лісокомбінати, максимально ефективно використовуючи лісовий ресурс. Але непродумані реформи їх знищили.

Згубним для галузі стане створення єдиного виробничого холдингу. Це буде галузевий «нафтогаз», який заради своїх прибутків, ні з ким не рахуючись, підніме у рази вартість сировини, у тому числі ціну дров для населення».

З болем за ліси говорив і відомий в країні лісівник Анатолій Ковальський, який після окупації Криму, де очолював лісове господарство, зараз працює у Чернівцях: «У лісовій галузі більше 40 років. Такої катастрофи ще не було. Третій рік МінАПК як розпорядник бюджетних коштів не виділяє фінансування на утримання лісів півдня і сходу країни. Там вже знищена матеріальна база лісгоспів, звільнилися через безгрошів’я спеціалісти, пропадає 140 тисяч гектарі унікальних рукотворних лісів, які захищають міста і села від наступу пустелі. Висловлюємо солідарність з лісівниками півдня і сходу країни і вимагаємо від влади вирішити нарешті питання роботи лісогосподарських підприємств не ресурсних областей держави».

За реформи виважені і конструктивні

«Громадськість підтримує лісівників, – заявив Олександр Бурдужан, член громадської ради при Чернівецькому обласному управлінні лісового господарства, голова громадської організації «Нове суспільство». – Так, ми жорстко критикуємо їхню роботу. Але це критика заради вирішення важливих питань і усунення проблем в галузі, яка є провідною для нашого краю. Руйнування виробничої системи створенням без будь-якого економічного обґрунтування єдиного лісового холдингу призведе до поглиблення проблем існуючих і створить проблемі нові, у тому числі соціальні через скорочення робочих місць в разі ліквідації держлісгоспів».
Виступаючі (і в Чернівцях, і в усій країні) пропонували владі взяти за основу галузевої політики Стратегію розвитку та реформування лісового господарства, розроблену фахівцями лісової галузі та схвалену міжнародними експертами з подальшим її доопрацюванням та широким обговоренням.



«Ми жодним чином не проти реформ, як це намагається зараз дехто представити, – пояснив позицію трудових колективів держлісгоспів голова Чернівецької обласної організації профспілки працівників лісового господарства Володимир Барабах. – Але ми за реформи виважені і конструктивні. Водночас ми є свідками руйнації цілих галузей народного господарства України саме через створення промислових централізованих холдингів. Їх діяльність містить значні корупційні ризики та призводить до штучного банкрутства підприємств державної форми власності, важливих для економіки країни, з подальшою приватизацією за копійки виробничих фондів, створених працею трудових колективів».
Саме тому, наголошували на мітингу, нещодавній Указ Президента України щодо розвитку лісового господарства не допускає обмеження управлінської та фінансово-економічної самостійності державних лісогосподарських підприємств.

Місцева влада підтримує лісівників

Присутні на мітингу у Чернівцях голова Чернівецької обласної держадміністрації Олександр Фищук та голова Чернівецької обласної ради Іван Мунтян заявили про свою підтримку справедливих вимог трудових колективів держлісгоспів.

«Запевняю, ми на вашому боці, шановні лісівники, – сказав голова Чернівецької обласної ради Іван Мунтян. – Дякую, що ви є патріотами держави, працюєте на її благо. Між вами є багато депутатів рад різних рівнів. Бо вам, людям праці, територіальні громади довіряють свою долю. Обласна рада завжди стоятиме на захисті підприємств, а також законних прав та інтересів територіальних громад нашого краю, зокрема невід’ємного права громад долучатися до використання та збереження лісового фонду Буковини».


Іван Мунтян нагадав, що саме Чернівецька обласна рада першою в країні розпочала реально вирішувати питання власності територіальних громад на лісові ресурси. Сьогодні це питання піднімають інші обласні ради та територіальні громади країни.

Депутати представницької влади Буковини ухвалили офіційне звернення до Президента і Кабміну щодо недопущення передачі лісів в концесію і руйнування держлісгоспів з перспективою передачі у приватні руки загальнонаціонального ресурсу.

Ще напередодні мітингу голова Чернівецької облдержадміністрації Олександр Фищук звернувся до Кабінету Міністрів України з листом-клопотанням суттєво доопрацювати та внести зміни в ухвалену Стратегію реформування лісового господарства, зокрема у світлі вимог Указу Президента України, з урахуванням пропозицій облдержадміністрації, профспілок, громадськості.

«Своєю працею ви забезпечуєте бюджетам доходи у 120 млн грн у рік, з них третина – до бюджетів тергромад краю, берете активну участь у реалізації громадами соціальних програм, – звернувся голова Чернівецької ОДА Олександр Фищук до учасників мітингу. – На Буковині лісове господарство відіграє важливу економічну і соціальну роль. Це 4 тисячі робочих місць. Лісогосподарські підприємства державної форми власності є основними, а подекуди єдиними роботодавцями у сільській та гірській місцевостях краю. Сьогодні треба проводити реформування лісової галузі. Але це має іти на користь – країні, галузі, областям, територіальним громадам».

Зазначимо, що місцеві керівники областей та районів, де відбулися мітинги (Закарпаття, Львів, Волинь, Рівненщина, Тернопіль) у своїх виступах на мітингах та у ЗМІ також підтримали вимоги лісівників проводити в галузі конструктивні реформи та направили до уряду відповідні звернення.

Нагадаємо, що у відповідності до чинного законодавства розпорядниками земель лісогосподарського призначення, а також земель національних природних парків (а вони мають значний лісовий ресурс) є обласні державні адміністрації. МінАПК і Держлісагентство є структурами управління галуззю, а не розпорядження природним ресурсом.

Голова Волинської обласної ради Ігор Палиця, услід за головою Чернівецької облради Іваном Мунтяном, взагалі заявив, що ліси мають належати територіальним громадам.

Світлана ІСАЧЕНКО, прес-служба Чернівецького ОУЛМГ
05/12/2017
Український лісовий портал

Далі...

Про Стратегію реформування лісового господарства. ВІДЕО

Виступ народного депутата України С.П.Лабазюка на засіданні Верховної Ради України  про Стратегію реформування лісового господарства.

Далі...