Засоби масової інформації (наприклад, газета “Голос України” за 1 і 16 вересня, науково-популярний журнал “Лісовий вісник”, №№ 3-4, 7-8 за 2017 рік) присвятили низку публікацій проблемі загибелі сосен. Відразу мушу розчарувати критиків чинної ірпінської влади. Ніхто з лісівників – і науковців, і чиновників – не сказав, що масове засихання сосен на Поліссі і в Карпатах спричинене влаштуванням парків в Ірпені.
Заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів України Володимир Бондар пояснює: “Є різні причини такого явища. Сьогодні кажуть, що, з одного боку, в Карпатах і на Поліссі знизився рівень ґрунтових вод під впливом світового потепління. Дерева не отримують достатньої кількості вологи. З другого боку, знову ж таки від негативної дії кліматичних змін, дерева втрачають імунітет, опірність ураженню бактеріями та шкідниками, бо не отримують необхідних поживних речовин. Коли ще декілька років тому ми говорили про короїда та кореневу губку як про окремі випадки, то нині дедалі частіше таку ситуацію називаємо епідемією. Це болюча проблема не тільки для Карпат чи Полісся. Це питання і для Польщі, й для Білорусі, і для інших країн. Наші фахівці з цього приводу б,ють на сполох з особливим акцентом тому, що коли в інших країнах з,являються такі проблеми, туди одразу кидають усі можливі сили, спеціальну техніку, додаткові кошти для подолання біди шляхом здійснення санітарно-оздоровчих заходів. Ми ж, на жаль, обмежені через брак коштів у таких випадках”.
За інформацією Державного агентства лісових ресурсів, у лісах, підпорядкованих йому, площа всихання насаджень за перше півріччя 2017 року становить 331,3 тис. га. Найбільше всихання поширюється на сосну (майже 142 тис. га), ялину (майже 26 тис. га), дуб (майже 100 тис. га). А сосна – це основна лісоутворювальна порода Полісся.
Раніше комахи-ксилофаги (ті, які харчуються деревиною) за зиму вимерзали майже всі. Тепер зими м’які. Науковий співробітник Поліського філіалу Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Василь Бородавка, який вже декілька років досліджує соснові насадження Волинської області, стверджує, що 92-95 відсотків жуків та 70-75 відсотків лялечок успішно пережили минулу зиму. Адже для жуків-короїдів верхня планка виживання – 28-30 градусів морозу принаймні впродовж тижня.
Через 6-8 тижнів після зараження верхівковим короїдом сосни стають руді, ніби обгорілі. Дрібна комаха – 3,5 – 3,8 міліметра – швидко вбиває дерева. Смертельна доза для однієї сосни – 60 комах. За рік площа збільшується утричі. А ще шкідливі комахи заражають дерево грибками, які роз,їдають сосну зсередини. Навіть найменше ураження безповоротне. Коли починається гілкопад із крони, це ознака, що ліс приречений.
Давній, перевірений часом, спосіб боротьби з шкідливими комахами полягає в зрізуванні вражених ними дерев. Придатну для переробки частину деревини слід використати для людських потреб, а іншу разом з личинками знищити. Робити це необхідно до середини квітня. Тому, що перший активний цикл поширення більшості короїдів припадає на квітень. Хмари маленьких створінь летять зі знищених лісових угідь у пошуках нових місць існування, а відтак і харчування. Вони можуть переміщатися до 3 кілометрів.
На перший погляд дивно, але зрізувати треба не лише ті дерева, які вже загинули. Український ентомолог у галузі лісівництва, доктор сільськогосподарських наук, завідувач лабораторії захисту лісу УкрНДІЛГА ім. Г.М. Висоцького, професор Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва, академік Лісівничої академії наук України Валентина Мєшкова говорить: “Сухостійні дерева заселяють лише ті комахи, які не спроможні заселити живі дерева. Це доведено багаторічними дослідженнями. Тому вилучення сухостою не запобігатиме поширенню осередків”.
Отже, зрізувати треба дерева, які ще не загинули, але вже заселені шкідниками. І тут виникає проблема. З одного боку, любителі легкої наживи під виглядом захисту лісу можуть зрізувати й здорові дерева. З іншого боку, громадські активісти можуть протестувати і проти зрізування хворих дерев.
Проте є й інші методи. У Євросоюзі також практикують використання феромонових пасток. В міні-контейнері використовується феромон агрегаційного (комунікаційного) типу. Він має запах ослабленого дерева, на який летять і самці, і самки. Феромонові пастки розробив інститут фізичної хімії інституту органічної хімії Польської академії наук. Але феромонові пастки не з дешевих. Лише феромон для одного міні-контейнера коштує 5 євро. Багаті європейські країни можуть собі дозволити використовувати 200-300 тисяч пасток упродовж багатьох років. Феромонові пастки не несуть жодної небезпеки людям та навколишньому природному середовищу. Після роботи з ними досить помити руки з милом. Та чи знайде Україна необхідний грошовий ресурс на боротьбу зі шкідниками?
Вчені Василь і Олена Бородавки покладають велику надію і на природні фактори – птахів (дуплогніздиків – дятлів, синиць, повзиків), мишовидних гризунів, що знищують шкідників у лісовій підстилці, та хижих комах – природних ворогів короїдів. Вчені відмічають повільне, але впевнене збільшення в лісових екосистемах чорнотілки соснової рудої, блищанки чотирицяткової і каптурника. Ці вороги короїдів можуть знищувати їх яйця, личинки, лялечки і навіть молодих жуків. На думку вчених, найближчими роками ці хижі жуки стануть відчутним фактором зменшення шкідників лісу. В лісах Волинської області весною розвішано 10000 шпаківень, а всі наявні відремонтовано і взято на облік. Це також зіграє позитивну роль у боротьбі з шкідливими комахами.
Ще один захід – саджати більше листяних дерев між соснами, щоб ліс був змішаний: дерева будуть стійкішими. Василь Бородавка зазначає: “Епоха чистих соснових лісів завершилася”. Однак, як це не прикро, але вчені наголошують, що найефективнішим засобом у боротьбі зі шкідниками залишаються санітарні рубки та спалювання кори і порубкових решток.
Анатолій Зборовський,
директор ірпінського історико-краєзнавчого музею
