ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

08 січня 2018

Китай за наступні 2 роки планує збільшити площу лісів на 23%


У Китаї стартувала великомасштабна кампанія з озеленення. Влада країни до 2020 року поставила за мету збільшити площу лісів до 23%.

Про це повідомив офіційний представник лісового господарства країни Чжан Цзяньлун, пише China Daily.

За його словами, в цьому році будуть започатковані два великих проекти по захисту лісів. Мета кожного — озеленення площі щонайменше 66 тисяч гектарів.

Цзяньлун додав, що три нових державних лісових господарства загальною площею 482 тисяч гектарів також створять у провінції Хебей і провінції Цинхай.

Крім того, план озеленення спрямований на підвищення рівня охоплення лісами до 26 %, а зелених насаджень в сільській місцевості до 38 % — до 2035 року.

«На той час 75 % піщаних земель країни будуть перебувати під лісами», — сказав Чжан.

Китай наразі займає перше місце в світі за показниками зростання лісової площі за останні 5 років. У країні діють понад 2200 природних заповідників, що становить 13 % від загальної площі суші.

7 січня, 2018 22:25 

На Волині крадії так тікали від лісівників, що й бензопилу викинули



У лісових масивах Рожищенського лісництва затримали крадіїв лісу. Однак зловмисники намагалися втекти з місця злочину.

Про це повідомили у прес-службі Волинського ОУЛМГ.

5 січня працівники мобільної групи державного підприємства “Ківерцівське лісове господарство” під час патрулювання почули звук бензопили й одразу зробили висновок, що в лісі хтось господарює у незаконний спосіб. Адже, зважаючи на те, що надворі вже сутеніло, штатні працівники на той час не проводили ніяких лісогосподарських робіт.

Підійшовши ближче, лісоохоронці помітили спилені дуби. А незабаром їм вдалося угледіти й кількох чоловіків, які, як тільки побачили лісівників, кинулися навтьоки, навіть викинули на ходу бензопилу.

Працівники лісової охорони розпочали переслідувальні дії і швидко знайшли чоловіка й підводу з конем, котрі переховувалися неподалік у хащах.

Щоправда, чоловік наполягав на тому, що, мовляв, із Колок аж у цю місцевість (масив між селами Крижівка і Луків) приїхав лише для того, щоб назбирати гілячок, втім лісоохоронці сумнівалися в його словах. Адже на місці спилених дерев було добре помітно свіжі сліди від взуття людей, коней та підводи.

Незабаром на виклик лісівників прибули й працівники Рожищенського районного відділу Нацполіції. Вони відкрили кримінальну справу за цим фактом, оскільки сума завданих збитків тягне на кримінальну відповідальність.

07 січень, 23:32

07 січня 2018

Тепер можна їх стріляти



Мінприроди прибрало з нової редакції Червоної книги ряд рідкісних і зникаючих тварин, що представляють комерційний інтерес для мисливців. Перед цим з комісії, яка складала списки охоронюваних видів, які потрібно внести до Червоної книги, прибрали фахівців з цією твариною, замінивши їх мисливцями.

2017 год в России был объявлен "Годом экологии и особо охраняемых природных территорий". В самом конце его, накануне длинных новогодних праздников, Министерство природы России заявило, что утвердило новую редакцию Красной книги, не обновлявшейся с 1998 года, которая вызвала гнев и удивление многих ученых, гражданских активистов и защитников природы. Как выяснил "Гринпис России", туда не попали ряд видов и популяций животных, требующих срочной защиты. Но многие из них – объекты коммерческой охоты или рыболовства.

Новые списки для Красной книги России начали собирать с осени 2016 года. И то, как теперь выглядит этот государственный документ, по мнению ряда ученых Российской академии наук, может быть связано с существованием в среде высших российских чиновников устойчивого "охотничьего лобби". Они сами увлекаются спортивной охотой и, кроме того, как считают их критики, полагают, что эта деятельность приносит в бюджет крупные валютные поступления – в Россию охотиться на редких животных часто приезжают богатые иностранцы, так же как, например, в Африку.

В отличие от большинства Красных книг как мирового, так и национального уровней, занесение вида в Красную книгу России автоматически влечет за собой возникновение законодательной защиты, своего рода "презумпцию запрета добывания", независимо от категории статуса вида.

В прошлом ноябре более 200 известных российских ученых, среди которых 3 члена-корреспондента РАН и 34 доктора наук, обратились к президенту Владимиру Путину с просьбой не допустить, чтобы Красную книгу России писали чиновники и лоббисты коммерческой охоты, и потребовали восстановить их право принимать участие в работе над Красной книгой. Также к министру природных ресурсов Сергею Донскому и президенту Российской академии наук Александру Сергееву обратился "Гринпис России" – с просьбой не утверждать новые списки Красной книги и провести их обсуждение с участием ученых и общественных деятелей. Петиция "Гринпис России" собрала 59 616 тысяч подписей.

"В ответ на эти обращения Минприроды написало, что указанные виды не включены в Красную книгу "ввиду отсутствия обоснованных данных о численности, состояния популяций, ареала и обитания". Это не так: указанные виды, подвиды и популяции были включены в предварительную редакцию Красной книги в феврале 2017 года, а это значит, что все необходимые обоснования были" – так на сайте "Гринпис России" комментирует ситуацию один из старейших сотрудников организации Михаил Крейндлин, руководитель Программы по особо охраняемым природным территориям (ООПТ).

О том, какую опасность представляет деятельность "охотничьего лобби", и о новой редакции Красной книги России в интервью Радио Свобода рассуждает директор программ "Гринпис России" Иван Блоков:

– Насколько велико и сильно пресловутое "охотничье лобби" в России? И действительно ли именно из-за его влияния новая "Красная книга", возможно, выглядит теперь так?

– Определить, кто входит в "охотничье лобби", я не возьмусь, потому что этот вопрос политизирован и связан со сложностью определения принадлежности к лобби вообще. Это всегда в России было проблемой. Что касается того, о каких организациях можно говорить, то это, например, Росохотрыболовсоюз, это "Клуб горных охотников", который предлагал начать охотиться на снежного барана. То есть те организации, которые организуют и обеспечивают охоту либо для своих членов, либо для каких-то посторонних людей, которые платят за это деньги.

Как им удалось это сделать? Опять же, сказать довольно сложно, но мне кажется, что все началось с подхода к проблеме заместителя министра природных ресурсов господина Мурада Керимова, отвечающего за охрану окружающей среды. С его подачи был сформирован президиум комиссии по Красной книге, в который вдруг на уровне заместителя председателя вошел председатель Росохотрыболовсоюза! Для меня было удивительно, что в комиссию попали не только администраторы и ученые, – потому что это две категории людей, которые должны были там находиться, – но еще и представители организаций, которые отстаивают интересы тех или иных социальных групп. Для меня Красная книга – это документ, который может быть основан только на научных данных. Неважно, какие есть у кого интересы, самое главное, находится ли то или иное животное под угрозой исчезновения, или нет, и можем ли мы доказать, что этому виду что-то угрожает, или не можем. Для тех случаев, когда вид хотят убрать из Красной книги, – можем ли мы доказать, что вид восстановился и больше угрозы ему нет, или не можем. К сожалению, все наши попытки получить данные именно об этом не привели ни к каким результатам. Министерство не смогло никаким образом ответить на наши вопросы о том, какие научные данные послужили основанием для включения или исключения из новой редакции тех или иных видов.

– Если бы охота не была так популярна в России, вообще этого нашего разговора могло бы не быть. Почему из всех видов досуга российские чиновники, принимающие крупные решения, в первую очередь массово предпочитают убийство животных для забавы? Потому что в их среде модно казаться этакими хищными самцами, первобытными, доминантными?

– Отвечая на ваш вопрос, я бы, наверное, начал с того, что они, вероятно, просто берут пример с первого лица нашей страны. Как вы знаете, несколько лет назад Владимир Путин находился и был сфотографирован на территории сибирского заповедника с расчехленным охотничьим ружьем, что категорически запрещено. И если бы в стране правоохранители следовали букве закона, то все это было бы расценено как нарушение Уголовного кодекса Российской Федерации. Может быть, пример президента России играет какую-то роль. Может быть, есть какие-то другие причины. Но то, что вы говорите, похоже на правду.



Владимир Путин в заповеднике в Республике Тува. 2007 год

​– Есть мнение, что многие животные не включены в нынешнюю Красную книгу, потому что охота на них приносит большие доходы в бюджет, особенно когда лицензии на их отстрел продаются иностранцам. Это верно?

– Я могу привести в пример то, что происходит с одним из самых дорогих в коммерческом смысле животных, которые есть в России, – это косатка (морское млекопитающее отряда китообразных. – РС). Для того чтобы отловить живую косатку, вы должны заплатить российскому государству, по-моему, 30 тысяч рублей. Затем, когда вы ее экспортируете за границу, вы должны заплатить еще 15 долларов сборов. А продают эту косатку не меньше чем за один миллион долларов! А обычно – существенно дороже. На этом примере вы можете увидеть, какова финансовая составляющая вопроса – но это отнюдь не бюджетная составляющая. Я думаю, что просто любая природоохранная организация заплатила бы эти 30 тысяч рублей Российской Федерации, чтобы только косатки не вылавливались больше. Но их ловят и отправляют за рубеж, преимущественно в Китай. Интересно, что Россия – единственная страна мира, которая позволяет их коммерческий лов.

– Какие еще важные виды животных не попали точно в нынешнюю Красную книгу? И какие из нее теперь исключены?

– К сожалению, сказать сложно, потому что у нас до сих пор нет достоверного списка. Но известно, что северный, тихоокеанский подвид морской свиньи, морского млекопитающего, туда не попал. Перевязка, редчайшее животное, не попала. Подвид северного оленя с Новой Земли туда не попал. Аборигенные популяции уссурийского пятнистого оленя. У меня лично вызвало огромное удивление то, что даже европейский хариус, его верхневолжская популяция, не попал в "Красную книгу"! Я просто не слышал никогда, чтобы еще кто-то встречал хариуса на верхней Волге! Есть несколько других видов животных, которые все-таки были сохранены в новой редакции, хотя до последнего времени и их пытались исключить. Но вот это вот перечень того, что исключалось.



Тихоокеанская косатка

Не включены были тоже очень многие. Например, та самая плотоядная косатка, гималайский медведь, гусь-гуменник, серый гусь. В отличие от млекопитающих, по птицам у нас имеются достоверные и очень четкие научные данные – уменьшения численности их видов за последние 10–15 лет в разы! От 3 до 7 раз упала численность многих видов, и их действительно надо включать в Красную книгу. Тот же обычный серый гусь уже находится в Красной книге в ряде субъектов Российской Федерации. Но, к сожалению, он все еще остается "спорным видом", и безусловно, серый гусь стал "спорным" только из-за противодействия охотников.

– Масштабы охоты и, главное, браконьерства в России в целом за последние год-два выросли или остались на прежнем уровне? Может быть, пошли на спад?

– Не могу дать оценку реальных масштабов, но, если мы посмотрим на уровень преступности, связанной с незаконной добычей животных, то есть на обычное браконьерство, то оно растет, причем довольно быстро. В России в принципе в последние годы "экологическая преступность" растет. Было небольшое падение масштабов за счет уменьшения незаконного вылова морских биоресурсов, но никоим образом не за счет охоты. Незаконная охота растет все время.

– В России сейчас по-прежнему действуют правила охоты, принятые Минприроды России 15 июня 2012 года? Они у вас вызывают большие нарекания?

– Мы не занимаемся специально охотничьими правилами, это не совсем наша задача. Единственное дело, в которое мы активно пытались вмешиваться, о чем можно сейчас вспомнить, – это использование петель для отлова животных. Поскольку это совершенно негуманный и неизбирательный метод охоты. Несмотря на то что это было известно буквально всем, Министерство природных ресурсов все равно приняло эти изменения в правилах и разрешило в ряде регионов использовать для отлова волков петли.



Гималайский медведь в зоопарке Красноярска

​– Я помню, "Гринпис России" особенно возмущался тем, что в стране теперь, фактически браконьерски, можно охотиться с автомобилей и с вертолетов. Вам что-нибудь известно, масштабы такой охоты растут?

– К сожалению, это та сфера, в которой мы просто физически не справляемся. Этим конкретно вопросом в большей степени занимаются наши коллеги из WWF. Но мы просто не справляемся, и именно потому, что у нас в стране экологических проблем все больше и больше. За последние несколько лет оно возрастает очень сильно – параллельно с сокращением количества инспекторов природоохранной службы, – рассказал Иван Блоков.



http://nnm2.com/blogs/sepet716/teper-mozhno-ih-strelyat/

Деревообрабатывающие компании из Литвы и Австрии наращивают мощности в Беларуси

Две иностранные компании, реализующие крупные проекты в деревообработке в Беларуси, объявили об увеличении мощностей.

Производство «ВМГ Индустри»

«Дочка» австрийской Kronospan ООО «Кроноспан НТ» 5 января стала резидентом СЭЗ «Гродноинвест». Эта компания намерена построить за 16 месяцев в Сморгони завод по производству плит МДФ/ХДФ, ламинированных напольных покрытий, окрашенного ХДФ и других видов продукции деревообработки. Более 70% продукции предприятия будет поставляться на экспорт. Основные рынки сбыта — Польша, Россия, Украина, Литва, Латвия, Эстония.

Около 5 лет назад Kronospan Holding заключил инвестиционный договор с правительством Беларуси на реализацию крупных проектов. Австрийской компанией уже созданы производственные мощности в Сморгони и Могилеве.

Литовский холдинг VMG хочет нарастить мощности в Могилеве. В настоящее время производственный комплекс «ВМГ Индустри» занимает 22 га и включает в себя три производства: ДСП, фанеры и гнутоклееных деталей, мебели. Компания намерена в ближайшие два года увеличить производство и экспорт мебели вдвое, сказал БЕЛТАдиректор «ВМГ Индустри» Кирилл Выборный.

— Учредителями принято решение о модернизации действующего производства, строительстве нового мебельного цеха и расширении складов с целью наращивания объемов выпуска продукции, — сообщил Выборный. — Реализация проекта находится в активной стадии. Уже введен в строй современный логистический центр, ведется монтаж нового и модернизация имеющегося оборудования, а также начато строительство нового мебельного цеха, ввод в строй которого запланирован в октябре 2018 года.

Реализация данного инвестпроекта оценивается примерно в 27 млн евро. На новом производстве планируется создать дополнительно порядка 200 рабочих мест.

— Мы ничего нового не будем выпускать — это будет по-прежнему корпусная мебель, — пояснил директор «ВМГ Индустри». — Только благодаря реализации данного проекта мы планируем увеличить производственные мощности и экспорт продукции вдвое. Так, если сейчас мы реализуем ежемесячно мебели примерно на 4,5 млн евро, то в ближайшие два года ставим задачу выйти на 9 млн евро. Сейчас 100% наших изделий реализуются за пределы Беларуси и через международные торговые сети попадают к потребителям в самых разных странах — от Канады до Японии и ОАЭ, — отметил Выборный.

Наслідки тепла в Україні: прокинулися змії, а грибники знову вийшли на полювання

Цієї зими українці бачили навіть квітучі троянди і бузок. Але гадюки і лисички - це щось новеньке.



"Повелися" на погодну "пастку", передає Ukr.Media.

Прогулянка в ліс в нинішню пору може здивувати не тільки пробивающейся крізь землю травичкою, але і тим, що прямо під ногами ви можете побачити змію. Саме на таку, живу й справжню, набрів біля селища Меліоративне на Дніпропетровщині Юрій Ковалика.

- Ось вам і зима, сфотографував п'ять хвилин тому, - поділився "знахідкою" чоловік у соцмережах. – По ідеї, вони повинні спати, а ця вилізла з каменів.

Герпетолог, доцент Дніпропетровського національного університету Віктор Гассо підтвердив, що це степова гадюка, яка занесена в Червону книгу і знаходиться під охороною.


- При низькій температурі змії впадають в сплячку, зимують у щілинах під корінням дерев, але коли повітря прогрівається до +4, +8 – вилазять назовні, - говорить фахівець. – Це така погодна "пастка" для них. Цілком можливо, що вона вийшла на сонечко погрітися. Проте це помилкова тривога.
Така "прогулянка", за словами Гассо, може коштувати змії життя, оскільки при заморожуванні вона впаде в стан заціпеніння і не зможе сховатися назад, а значить – загине. Тим, хто ось так само, як Юрій, випадково наткнеться на змій, герпетолог радить не діяти самостійно, а звернутися до фахівців.
- Її можна врятувати, посадити в дерев'яний ящик з соломою і отворами, заховати в льох, а в квітні відвезти подалі в ліс і випустити, - каже Віктор Гассо.
Нападати в такий час змії навряд чи зможуть, так як сонні, але краще все-таки не ризикувати і не випробовувати долю.
Зима – грибний сезон
Любителі "грибалки" відкрили новий, чи продовжують старий сезон, але навіть у січні, після свят продовжують хвалитися грибним уловом. Так киянка Лариса Філоненко в мережі поділилася фотографією зібраних 2 січня лисичок.

"Мало, але є", - підписала знімок жінка.

Лисички Лариса знайшла на межі Київської та Чернігівської областей, крім того, член її сім'ї відшукав навіть білий гриб!

"Родич білий сьогодні знайшов. Там серед лисичок загубився. Побачила тільки вдома", - хвалиться киянка.

Любителі збирати гриби підтверджують - тепла зима продовжила грибний сезон.
"Вчора брат зібрав трохи лисичок, досить великі як для січня місяця, теж на кордоні Чернігівської та Київської області... А також фіолетову рядовки, сироїжки, димчатую рядовки, найбільше гигрофоров... Все в хорошому стані", - розповідає Валентина Голуб.


У Запорізькій області посеред зими прокинулися кліщі??

Для підгодівлі диких тварин лісівники Буковини заготовили та закупили 80 тонн сіна, більше 100 тонн різних зернових культур



ГРІХ НЕ ДОПОМОГТИ

У горах випав сніг. І одразу єгерська служба разом з працівниками державної лісової охорони державного підприємства «Путильський лісгосп» поспішили вивезти у ліс корми для підгодівлі диких звірів. Співробітники Яблунецького та Сергіївського лісництв, одних з найвисокогірніших на Буковини, наповнили годівельні майданчики, розташовані на території держлісфонду, кукурудзою, зерновими (на фото).

Як повідомили БукІнфо у прес-службі Чернівецького ОУЛМГ, почасти важкі мішки з поживою для оленів, косуль, кабанів та інших диких тварин довелося путильським лісівникам вручну нести крутими гірськими стежками, завіяними сніжними заметами.

«З настанням зими, коли природних кормів лісовим звірам не вистачає, усі користувачі мисливських угідь займаються їх підгодівлею, причому в горах більш інтенсивно, аніж у рівнинних лісах, – розповідає Василь Гав’юк, головний спеціаліст відділу лісового господарства та мисливства Чернівецького ОУЛМГ. – Користувачі мисливських угідь зобов’язані забезпечити комплекс заходів, спрямованих на охорону та відтворення диких тварин, збереження і поліпшення середовища їх перебування. Ця вимога обумовлена чинним законодавством, а також в договорах про умови ведення мисливського господарства, укладеними Чернівецьким обласним управлінням лісового господарства з усіма користувачами. Її невиконання тягне за собою розірвання договору та позбавлення права користування мисливськими угіддями».



Тваринам важко у цей період. Тому біля місць їх постійного перебування, на шляхах міграції кожний держлісгосп, що входить в сферу управління ЧОУЛМГ, облаштував спеціальні годівниці. Причому для молодняка споруджено окремі годівельні майданчики. Впродовж усього року лісівники турбуються про наявність у лісі солонців для звірів.

«Держлісгоспи області заготовили цього року понад 80 тонн сіна, 70 тонн кукурудзи, 30 тонн інших зернових для підгодівлі диких тварин, а також кормові віники з гілок верби козячої, топінамбуру, малини та кропиви Взимку лісові звірі знайдуть поживу на кормових полях, підготовлених для них лісівниками. Окрім того, при сильних снігах наші держлісгоспи використовують наявну техніку для розчищення для звірів доріг у лісі, а для косуль, які сплять на землі, розчищаємо цілі галявини», – розповідає Василь Гав’юк.

Ёлы-палы, лес пустой...



Россия

Стоит ли отказаться от традиции срубать ёлку под Новый год?

Через 10 лет свежесрубленная зеленая елка на Новый год может не понадобиться. Ведь в смартфоне к этому времени, или тому, что успешно заменит смартфон, найдется штучка поинтереснее. Поинтереснее даже кремлевской или голливудской елки.

Да и сегодня, если вы спросите ребенка, будешь играть в компьютер или пойдешь на елку, однозначного ответа не услышишь. Может и пойдет…

С одной стороны, традиция умирает, скажете вы. А с другой стороны, столько елок не окажутся срубленными, проданными или не проданными, но в любом случае выброшенными.

Обезглавливание хвойных дерев в канун уходящего года сегодня имеет массовый характер. Пока статистики, сколько россиян ставят срубленную зеленую ёлку/сосну на Новый год, нет.

Но давайте предположим, что каждый десятый россиянин продолжает ёлочную традицию и не может встретить наступающий год без погубленного деревца. 146 млн россиян делим на 10 и получаем 14 миллионов погубленных деревьев. Наше предположение шокирует и хочется уменьшить количество любителей мертвых елочек до каждого сотого россиянина. Но и полтора миллиона срубленных елочек за неделю до 31 января тоже не капля в лесу.

Что значит полтора миллиона деревьев? Даже для такой бескрайне богатой страны, как Россия. 

Правительство Англии начало осуществление планов по созданию нового Северного леса

Планы по созданию нового Северного леса, простирающегося от Ливерпуля до Халла, понемногу воплощаются в реальность английским правительством.



Власти уже выделили 5,7 млн фунтов стерлингов для увеличения лесистости вдоль пояса, охватывающего Манчестер, Лидс и Брэдфорд. Общая стоимость проекта длительностью в 25 лет составляет 500 миллионов фунтов стерлингов. Средства планируют привлечь благотворительными силами.

Экологи приветствуют высадку запланированных 50 миллионов новых деревьев, но настаивают, что министры должны прекратить вырубку древнего леса.

Великобритания имеет один из самых низких показателей лесистой местности в Европе, а район, который должен быть охвачен Северным лесом, является одним из самых «обнаженных» в Англии, уровень покрытия деревьями составляет менее 8%.

Акцент проекта будет локализован на увеличении количества растущих деревьев вокруг крупных городов до 20%. Также будет сосредоточено внимание на долинах рек, где высадка поспособствует предотвращению наводнений и потери почвы, и благоприятно скажется на дикой природе.

Woodland Trust, возглавляющий проект местных общинных лесов, утверждает, что новые лесистые районы не следует недооценивать, так как они значительно улучшат состояние окружающей среды для людей северных городов.

Правительство пообещало посадить 11 миллионов деревьев. Woodland Trust говорит, что в прошлом году в Англии был самый низкий уровень посадки в течение многих лет – всего 1000 гектаров.

Отчет должен быть обнародован на этой неделе, и экологи утверждают, что его следует оценивать не по амбициозному настроению, а по конкретной политике, поддерживаемой наличными деньгами.

В Австралії вирують лісові пожежі (відео)

Лісові пожежі в Австралії зруйнували кілька будівель у суботу, 6 січня.



Підпишіться на новини «UkrMedia» в Facebook, Twitter або Google+

Також через пожежі близько 400 будинків залишилися без електрики. Вогонь вийшов з-під контролю неподалік від Мельбурна, найбільшого міста країни.


За заявою влади, поширення загоряння стало можливим завдяки сукупності факторів: високої температури повітря, посушливого характеру погоди, сильних вітрів, різко змінили напрямок.

Погода в регіоні стоїть спекотна. За даними Ukr.Media, в штаті Вікторія повітря розігрівалося до 40 градусів Цельсія. Спека була такою сильною, що подекуди розплавився асфальт.

Попередження про лісових пожежах розіслані по всьому регіону. Жителям рекомендовано бути обережними.

https://ukr.media/world/339583/

Ліс для Херсонщини — більше, ніж просто ліс



Рік Червоного Вогняного Півня, що завершиться в середині лютого, для українських лісівників в цілому виявився поблажливим.

Поблажливість ця передовсім у тому, що галузі загалом вдалося уникнути важких пожеж, хоча захисний арсенал все той же — явно застарілий та ще й напівпорожній. Вдалося призупинити згубний процес винищення лісів як одиночками-лісорубами, так і організованими «колонізаторами».

Можна сказати, що посадки дерев і посадки губителів лісу ведуться одночасно і не без певних зрушень, хоч за масштабами до колишнього сталінського плану «перетворення природи» нам ще далеко.

Україна, лісистість якої найнижча в Європі, намагається залишити історично невластиве їй місце. І небезуспішно. Так, лише за роки незалежності на Вінниччині, наприклад, створено і відтворено 35 979 га лісів! Лісистість області за цей час зросла з 12,5% до 13,8%! Аби довести цей важливий показник до оптимального (15%), лісівникам Поділля потрібно створити ще 31 тис. га лісів.

А що ж Херсонщина? Сказати щось важко. На жаль, на відміну від інших відомчих управлінь, обласне управління лісового та мисливського господарства оприлюднювати власну ж статистику або не навчилося, або боїться її, як заєць вовка...

Одначе гласно подані дані інших держлісгоспів країни свідчать: лісівники розуміють всю відповідальність, покладену на них державою. І образливо їм чути, коли особливо речисті чиновники вищого рангу звинувачують їх мало не у всіх гріхах смертних!

«Я можу сказати, що за останні декілька років лісове агентство (Державне агентство лісових ресурсів. — Ред.) не продемонструвало жодних позитивних здобутків щодо наведення ладу в галузі, — заявив під час засідання національного прес-клубу реформ для регіональних ЗМІ «Децентралізація: підсумки та досягнення 2017 року, завдання на наступний рік» прем'єр-міністр України Володимир Гройсман.

— Хочу підкреслити, що це і екологія, і лісове господарство, за яким потрібно дуже серйозно доглядати і працювати. Я думаю, що воно може бути абсолютно самодостатнє з точки зору наповненням доходами своїх рахунків (маю на увазі рахунків лісового господарства країни). Треба, щоб вони (працівники лісової галузі. — Авт.) позашивали там собі кишені.

Тому я думаю, що це штучно створена історія. Перед тим, як виходити на будь-які протести, треба було звернутися до уряду зі своїми пропозиціями. Якщо будуть пропозиції від працівників лісового господарства, як ефективно розвивати господарство, ми завжди будемо підтримувати. Але якщо ми бачимо потайну ціль, то тут треба ще раз осмислити, чому так відбувається».

На виїзному засіданні Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Верховної Ради керівники галузі зауважили, що їм на піднесення лісгоспів необхідно близько 700 млн гривень. Сподівалися, що нарешті їх почують. Одначе... У підкладеному їм під ялинку бюджеті на наступний рік заявлена цифра обрізана більш як наполовину — до 304 млн гривень. Може, сталося це з подачі першого заступника міністра аграрної політики та продовольства Максима Мартинюка?

Під час онлайн-конференції названий чиновник підтвердив, що Держ­лісагентство «просить» на південні області країни, де ліси захищають степові простори від суховіїв, знайти 450 млн гривень, оскільки в бюджеті-2018 вони не значаться. Знаєте, що сказав на це Максим Петрович?

А сказав ось що: «Дійсно, така сума відсутня в Держбюджеті, але Міністерство готове її забезпечити за рахунок перерозподілу інших програм. Однак питання не тільки в Мін­агрополітики, а також в готовності Лісагентства освоїти ці гроші. Наприклад, в 2017 році ми повернемо в бюджет 25 млн гривень, які Лісагентство не змогло освоїти всупереч всім гучним заявам про недофінансування».

Отакої! З одного боку — численні акції протесту, з другого — неспроможність освоювати капіталовкладення.

І як же тоді розуміти заяви керівників галузі про те, що на сьогодні для Держлісагентства фінансування — одне з болючих питань?

Вдалося з'ясувати, що такі кошти справді були виділені. Конкретно — не лісівникам на премії, а саме на лісо­впорядкування, себто на ефективну організацію та науково обґрунтоване ведення лісового господарства, охорону, захист, раціональне використання, підвищення екологічного та ресурсного потенціалу лісів тощо.

Між іншим, ще у 2015 році Херсон­ська область була визначена базовою щодо новітнього проведення лісовпорядкування. На це потрібні значні кошти. А де їх узяти, коли навіть на зарплату лісівникам не вистачає?

От і виходить, що фахівці Україн­ського державного лісовпорядного об'єднання ВО «Укрдержлісопроект» готові хоч під міністерську ялинку покласти всю необхідну документацію для проведення в Україні «зеленої революції», починаючи з Херсонщини, як і було визначено. Але без грошей — вибачте!

Що буде в новому році — ніхто не знає. Відомо лише одне: дерева ростуть куди швидше, ніж рівень розу­міння того, що ліс, особливо для нашого гарячого Півдня, — це більше, ніж просто ліс...

Василь ПІДДУБНЯК
"Новий День"