ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

10 січня 2018

В ФБУ «Рослесозащита» подведены итоги рабочих поездок в федеральные округа


В рамках указанных поездок ФБУ «Рослесозащита» и департаментами лесного хозяйства по федеральным округам совместно подписаны протокольные решения, согласно которым отмечена целесообразность применения к понятию «чистое по составу вечнозеленое лесное насаждение», указанному в пункте 8 Порядка проведения лесопатологических обследований, утвержденногоприказом Минприроды России от 16.09.2016 № 480 «Об утверждении порядка проведения лесопатологических обследований и формы акта лесопатологического обследования», положений Приложения 7 к Лесоустроительной инструкции, утвержденной приказом Рослесхоза от 12.12.2011 № 516 «Об утверждении лесоустроительной инструкции», характеризующих чистые древостои, как лесные насаждения с долей преобладающей древесной породы в составе не менее 80%. При этом, к вечнозеленым насаждениям относятся насаждения, в том числе состоящие по составу из одной или нескольких видов хвойных пород (за исключением лиственницы).

Кроме того, в протокольных решениях по результатам правоприменительной практики реализации норм Федерального закона от 30.12.2015 № 455-ФЗ подтверждена необходимость внесения изменений в законодательство Российской Федерации, в том числе подзаконные нормативные правовые акты, а также целесообразность разработки рекомендаций по заполнению формы акта ЛПО.

Во все департаменты лесного хозяйства по федеральным округам направлена информация о типовых ошибках в актах лесопатологических обследований, выявляемых при подготовке заключений ФБУ «Рослесозащита» по оценке достоверности сведений о санитарном лесопатологическом состоянии лесов, а также доведены для использования в работе сведения о сроках начала и окончания вегетационного периода 2017 года на территории субъектов Российской Федерации в разрезе лесничеств, подготовленные Филиалами ФБУ «Рослесозащита».

Информация по итогам рабочих поездок, с рекомендациями по применению, направлена в Филиалы ФБУ «Рослесозащита» для сведения и использования в работе.

ФБУ «Российский центр защиты леса

В целях борьбы с короедом нужно не рубить лес, а создавать заповедники



В.Е.Борейко, КЭКЦ

В качестве борьбы с короедом Гослесагенство Украины изобрело только один способ-рубку леса. Визуально и эстетически это выглядит вроде как убедительно- тут появился короед, заразил сосну, она начинает сохнуть, а вот приехали лесники, повалили деревья, увезли их и все –короеда вроде как больше нет. Да еще и деньги на продаже срубленных сосен заработали.Однако короеда от этого меньше не становится. Наоборот, его полчища растут день ото дня. Можно сколько угодно пиарить в доверчивых СМИ эту тему, придумывать красочные эпитеты типа « биологического пожара», запугивая обывателя, однако короед к мантрам лесников остается равнодушным.По сути рубка леса как способ борьбы с короедом показывает себя как бесполезный ( если, конечно, не брать во внимание финансовую прибыль от рубки зараженного леса).

Решение сложных вопросов простыми способами всегда было характерной особенностью наших чиновников. Что на деле обычно выходило боком. Взять хотя бы хрущевскую распашку целины или брежневское осушение болот. Наука экология не прощает к себе неуважительного отношения и мстит природными катаклизмами. Массовые вспышки короеда- пример из той же серии.



Дело в том, что из-за антиэкологической лесохозяйственной деятельности лесников на протяжении последних 20-30 лет в лесных экосистемах Украины произошли значительные негативные изменения, связанные с уничтожением многих видов животных и растений, сменой природных лесов на монокультуры сосны, падением грунтовых вод вследствии массированных сплошных рубок. В лесах нарушены естественные природные процессы, блокированы экосистемные связи.

Разберем это на примере с короедом. В природных, естественных, не тронутых человеческим влиянием лесах короеды-это часть естественной динамики леса. Более того, они играют положительную экологическую роль, являясь своего рода « санитарами леса», нападая на больные, ослабленные деревья. Короеды здесь вовлечены в естественные природные процессы, где важная роль для стабилизации их численности отводится экологической связи « хищник-жертва». В данном случае короедам не дают размножаться в значительном количестве их природные враги-дятлы и жуки, поедающие короедов. Недаром, в заповедных лесах, где исключено влияние человека, в часности, лесников, например, в Полесском заповеднике, вспышки так называемых насекомых-« вредителей» не отмечаются ( 1).

Совсем другое дело-леса, где широкомасштабными рубками, прежде всего приисково-выборочными, уничтожены все возможные удобные деревья ( так называемые « спелые» и « переспелые» ) для гнезования дятлов, природных врагов короеда. В результате непродуманных действий лесников экологическая связь « хищник-жертва» нарушается, что , в свою очередь, блокирует известные природные процессы по сдерживанию численности короеда.

Вторым фактором, способствующим росту численности короеда являются искуственно создаваемые лесниками леса, представляющие монокультуру сосны. Благодаря этому также происходит блокирование многих природных факторов, сдерживающих рост численности короеда. В частности известно, что в смешанных сосново-лиственных насаджениях вспышки короеда не существенны. Однако лесники не заинтересованы в посадке той же березы или тополя, ибо это породы, по их мнению « малоценные», а значит , посадке не подлежат. То-есть в погоне за получением прибыли от продажи соснового леса лесники блокируют природные процессы в лесах, что и вызывает вспышки короеда.



Третьим фактором, блокирующим природные процессы в лесу и способствующим развитию короеда ,является охота. Дело в том, что во многих частных охотхозяйствах, которые нередко преподносятся как « передовые», главной добычей являются дикие копытные, которые всячески разводятся охотниками при помощи биотехнии и благодаря поголовному уничтожению волков. Потому чем больше в лесу кабанов, оленей и косуль, тем больше их можно продать под ружье. Однако расплодившиеся в охотхозяйстве копытные выедают подрост многих лиственных деревьев, оставляя сосну и ель, чем нарушают естественный баланс и разнообразие растительности. То-есть лесная экосистема из-за воздействия охотников становится проще, однообразнее, а такие экосистемы менее устойчивые. Экологические связи в них ослабляются. Лес уже не в силах подавить вспышку короеда. Природа всегда мстит за нарушение своих законов саморегуляции и саморазвития.

В этой связи заповедники ,заповедные участки ( заповедные урочища) или заповедные зоны национальных парков или региональных ландшафтных парков , благодаря тому, что они поддерживают важнейшие природные процессы и явления, защищают экологические связи, становятся важнейшим фактором экологической стабильности района ( региона) . Это своего рода экологическая матрица района или региона. Более того, в целях борьбы с короедом заповедные участки ( свободные от лесохозяйственной деятельности и любой охоты ) должны срочно создаваться не только в каждом лесхозе, но и в каждом лесничестве, имеющем сосновые или еловые леса. То-есть делать то, чем лесники, как правило, совершенно не хотят заниматься.





Литература

1. Бумар Г.Й., Попович С.Ю., 2001, Сучасні проблеми збереження екосистеми Поліського природного заповідника як наслідок резерватогенних сукцесій , Заповідна справа в Україні, вип. 2, стр. 59-61.

Шосткинський лісгосп веде боротьбу з верхівковим короїдом



Проблема поширення верхівкового короїда, від якої потерпають лісові насадження всієї Європи, не оминула і державний лісовий фонд підприємств Сумського ОУЛМГ. Поряд з іншими, на Сумщині піддалися захворюванню соснові насадження Шосткинського лісгоспу.

«У минулому році лісгоспом було розроблено 9 осередків, заселених верхівковим короїдом, на площі 35,8 га з загальною кубомасою 1993 м3, на які, згідно Санітарних правил в лісах України, були матеріали лісовпорядкування та акти лісопатологічних обстежень», - коментує проведення оздоровчих заходів директор Шосткинського лісгоспу Микола Бут.

Боротьба з захворюванням продовжується. У І кварталі поточного року підприємство планує провести оздоровчі заходи у 39 виявлених осередках на площі майже 100 га, де є матеріали лісовпорядкування та проведене лісопатологічне обстеження.

«На сьогодні вже відведено 57,3 га, в тому числі 50,4 га у Воронізькому лісництві та 6,9 га у Собицькому лісництві. Обстеження насаджень на предмет виявлення осередків заселення верхівковим короїдом продовжується», - говорить директор підприємства.

Поряд з цим, Шосткинські лісівники інформують громадськість про проведення санітарно-оздоровчих заходів у лісах у 2018 році:

Згідно вимог «Санітарних правил в лісах України» в насадженнях ДП «Шосткинське лісове господарство» працівниками лісгоспу та ДСЛП «Харківлісозахист» проведено лісопатологічне обстеження насаджень, що потребують проведення заходів поліпшення санітарного стану лісів у 2018 році.

На підставі даного обстеження складено перелік заходів з поліпшення санітарного стану лісів ДП «Шосткинське лісове господарство» на 2018 р.

Середа, 10 Січня, 2018, 18:57

Маю виправдати високу довіру моїх працьовитих земляків



Депутат обласної ради, член постійної комісії з питань бюджету, фінансів та цінової політики Анатолій ГРИЦЮК – гість районного часопису. Завітав, щоб, за посередництвом єдиного друкованого засобу прозвітувати про усе, що вдалося йому зробити за час каденції та над вирішенням яких питань працюватиме надалі.

- Збігають останні тижні 2017 року. Час підбити підсумки роботи. Що вдалося Вам, Анатолію Петровичу, депутату найвищого законодавчого органу краю, зробити для блага громади і краю?

- Рік, що минає, увійде в історію, як рік звершень і перемін. Аналізуючи свою депутатську діяльність, хочу поінформувати своїх виборців про те, що вдалося зробити за звітний період.

Розпочну з того, що з моєї ініціативи на пленарному засіданні обласної ради були подані звернення до Президента, Прем’єр-міністра, голови Верховної Ради України щодо відновлення пільг дітям війни. Ці звернення були надіслані, проте центральні органи влади, на жаль, не відреагували на запити і не відновили пільги, передбачені ЗУ «Про соціальний захист дітей війни». Принагідно відзначу, що ініціатором цього закону був наш земляк, тодішній депутат Верховної Ради України Ростислав Чапюк.

Нині я очолюю тимчасову комісію по вивченню стану справ у лісовій галузі регіону. До її складу увійшли представники усіх депутатських фракцій, яким небайдуже майбутнє волинського лісу. Побувавши у лісових господарствах Волині, члени комісії виявили ряд серйозних недоліків, з якими можна ознайомитися на сайті обласної ради. Я ж, користуючись нагодою, звертаюся до мешканців Ківерцівської територіальної громади сприяти роботі комісії, щоб об’єктивно, неупереджено вивчити реальний стан справ у лісовій галузі Волині. Якщо ви стали свідками неконтрольованих вирубок лісів, інформуйте про них, вказуючи конкретні факти ймовірних порушень. Кожне повідомлення чи лист будуть опрацьовані членами даної комісії.

- А скільки коштів Вам, члену постійної комісії з питань бюджету, фінансів та цінової політики, вдалося залучити додатково у наш район? На які об’єкти вони були спрямовані?

- Зазначу, що з моєї ініціативи виділено 1 мільйон 700 тисяч гривень на капітальний ремонт дороги у селі Вишків. На ремонт вулиць Шевченка та Миру, що в селі Жидичин, відповідно 1 мільйон та 500 тисяч гривень. Вдалося покращити роботу медичного закладу – Жидичинської амбулаторії загальної практики-сімейної медицини. На потреби сільському «центру здоров’я» було виділено 350 тисяч гривень. А загалом, завдячуючи депутатам обласної ради від Ківерцівщини, на ремонт дахів, доріг, закладів освіти і медицини було освоєно понад 10 мільйонів гривень.

- Розкажіть про створену з Вашої ініціативи цільову програму «Власний дім»? Як діє вона нині?

- Цільова програма підтримки індивідуального будівництва на селі «Власний дім» на 2012-2017 роки була ухвалена на одній із сесій обласної ради. За ці роки тисячі сімей, серед яких працівники освіти, медицини, спеціалісти сільського господарства, багатодітні родини отримали довгострокові кредити на мільйони гривень. Нині потреба у кредитах зростає. Чимало волинян бажають їх отримати для будівництва або купівлі незавершеного індивідуального житла, проведення комунікацій тощо. Тому на найближчому сесійному засіданні обласної ради депутати розглянуть програму «Власний дім» на 2018-2020роки. Вірю, що депутати фракції та інших політичних сил – підтримають дану програму, яка дає сільським жителям реальну можливість отримати пільгові кредити під три відсотки річних. Зазначу, що скористалися таким правом багато жителів району та області.

Зустрічаючись із виборцями, лідерами органів місцевого самоврядування отримую інформацію про ряд незавершених об’єктів, розпочатих у різні періоди. А тому, при прийняті обласного бюджету, буду наполягати на виділені коштів, призначених на добудову «довгобудів» соціально-культурної сфери.

- Скажіть, Анатолію Петровичу, чи підтримуватимете Ви і Ваша фракція, зокрема, питання щодо подальшого розвитку та підтримки сільськогосподарської галузі.

- Особисто я та члени фракції беремо на себе зобов’язання на наступний рік ініціювати ряд питань щодо підтримки сільського господарства, фермерства, одноосібних господарств.

Не гаючи часу, ми уже працюємо над програмами, які стосуються вирощування ягідництва, гречки, жита та інших сільськогосподарських культур в поліських районах Волині.

- Як часто звертаються за допомогою виборці, які довірили Вам захищати їхні інтереси?

- До мене зверталися виборці, що потрапили у складні життєві обставини. Більшість людей просили надати матеріальну допомогу на лікування, інші – на ліквідацію стихій, пожеж. Звернення стосувалися і земельних питань, і порушення конституційних прав та свобод. На ці потреби виплачено майже 100 тисяч гривень.

- Нині головна тема місцевого самоврядування – добровільне об’єднання кількох громад у єдину територіальну громаду. Ваш коментар з цього питання?

- Децентралізація полягає у підвищенні ролі місцевого самоврядування шляхом перерозподілу повноважень та фінансових ресурсів між центральними органами влади і органами місцевого самоврядування за принципом формування бюджету: «знизу вгору». Об’єднання громад та їхня фінансова незалежність вкрай необхідні кроки для України. Але воно має відбуватись виключно зі згоди громад та в їхніх інтересах. Чи може село, де проживає сотня людей, прирівнюватись за обсягом повноважень та відповідальності до села, у якому мешкає кілька тисяч? Чи здатне маленьке село повноцінно займатись питаннями освіти, медицини, інфраструктури? Звичайно – ні. Тільки завдяки об’єднанню в горизонтальну мережу рівноправного партнерства, територіальні громади матимуть значно більше повноважень та коштів.

- Ваша політична сила висувала кандидата на посаду голови Жидичинської об’єднаної територіальної громади. Ви задоволені результатом рейтингу однопартійця?

- Так. Результатами рейтингу кандидата Вадима Дужика ми задоволені. Він посів другу сходинку у виборчих перегонах. Відрадно й те, що до депутатського корпусу Жидичинської ОТГ увійшли Микола Гаврилюк, Віталій Каленюк та Олександр Гловацький. Це дало нам можливість створити депутатську фракцію Радикальної партії Олега Ляшка.

- Ваші настанови громадам Ківерцівщини, які роблять перші кроки на шляху децентралізації і тим, які на стадії завершення.

- Ті громади, які виявили бажання об’єднатися, мають якнайшвидше активізувати свою роботу.Новостворені ОТГ нині демонструють фінансові успіхи у покращенні інфраструктури. Використовуючи державні та ґрантові кошти, мають можливість встановлювати вуличне освітлення, ремонтувати дороги, розвивати туристичну галузь тощо. Повіривши у реформи і власні сили вони досягають успіхів. Тож варто рухатися лише вперед – до нових перемін.

- Зовсім скоро ми будемо прощатися із 2017 роком, і зустрічатимемо рік Жовтого Земляного Собаки. Яким він буде і що нового принесе у наше життя? А так хочеться міцних відносин, взаєморозуміння, миру і добра...

- Завершує свою ходу 2017-й. Попереду нас чекає новий рік, що символізує доброту, мудрість, справедливість, відданість. Попереду - великий обсяг завдань, чимало нових подій.

Проте для кожного з нас не існує важливішої мети, аніж турбота про людей, їхній добробут та достойний рівень життя. Значно ефективнішою має бути робота щодо утворенняоб’єднаних територіальних громад, відновлення виробничого потенціалу, створення нових робочих місць, соціального захисту мешканців краю.

Незважаючи на будь-які обставини, я наполегливо працюватиму на благо Ківерцівщини. Свою діяльність спрямовуватиму на розвиток та покращення життя громади, залучення інвестицій, завершення будівництва соціально значимих об’єктів тощо.

Адже саме для цього й був обраний депутатом. Я маю виправдати високу довіру моїх працьовитих земляків, яким зичу міцного здоров’я, радості, достатку, добра і нових звершень у році новому.

Спілкувалася

Марія КОРОЛЮК.
Джерело: "Вільним шляхом"

Новый законопроект об обязательном лесовосстановлении требует доработки

Закон не позволит адекватно компенсировать ущерб, наносимый малонарушенным лесным территориям, так как искусственное лесовыращивание не может восполнить утрату Национального лесного наследия. 

Проект федерального закона «О внесении изменений в Лесной кодекс Российской Федерации в части совершенствования воспроизводства лесов» был подготовлен Минприроды РФ в соответствии с поручением Президента России по вопросам использования, охраны, защиты и воспроизводства лесов, а также оборота лесоматериалов. Новый закон, в том числе, будет регулировать лесовосстановление на землях, используемых для строительства, реконструкции и эксплуатации объектов инфраструктуры. Он обяжет лиц, использующих земли лесного фонда (в соответствии со статьями 43–46 Лесного кодекса), восстанавливать леса на территории своего региона в объемах, соответствующих площади вырубки. Правительство РФ отмечает, что «принятие законопроекта будет способствовать сохранению лесов, повышению качества лесовосстановления, увеличению занятости населения в сфере лесовосстановления и лесоразведения».

Новый законопроект не учитывает несоизмеримый с площадями вырубок ущерб, наносимый строительством инфраструктуры еще не освоенным человеком, малонарушенным лесам. Если площадь вырубки при строительстве дороги или газопровода может быть очень мала, то негативные последствия для экосистем в этом случае очень существенны. Компенсировать этот урон искусственным лесовыращиванием невозможно.

Зачастую прокладка инфраструктуры кардинально меняет динамику лесных пожаров на территории. Исследования WWF России в Сибири и на Дальнем Востоке свидетельствуют о том, что частота пожаров вблизи дорог, проложенных в ранее неосвоенных лесах, увеличивается в 2 раза и более. Помимо этого, меняется ветровой, температурный и гидрологический режим в широкой полосе леса, примыкающей к вырубке, что ведет к вывалу деревьев и вспышкам размножения насекомых.

WWF России предлагает доработать законопроект: помимо «компенсационных посадок» необходимо восполнять ущерб, наносимый экосистемам малонарушенных лесов, через выделение и сохранение их наиболее ценных частей. В том числе, через выделение участков Национального лесного наследия, создание которого было предусмотрено «Основами государственной политики в области использования, охраны, защиты и воспроизводства лесов в РФ на период до 2030 года». Это положение было утверждено распоряжением Правительства РФ еще в 2013 году, но до сих пор не реализовано.

Сможет ли новый закон в текущей редакции действительно повысить качество самого лесовосстановления или он станет лишь очередным способом имитации выращивания леса?

Понятно, что при реализации проектов строительства инфраструктуры, разведки и добычи полезных ископаемых, лесная площадь теряется. Тем не менее, непонятно, где будут сажать лес в качестве компенсации. Если на вырубках и гарях без последующего интенсивного ухода, то это лишено смысла, так как лес низкого качества может вырасти там сам. Других же участков, которые бы могли использоваться для целей лесоразведения, в таежной зоне практически нет. Более того, в прошлом году Рослесхоз отчитался о 800 тыс. га восстановленных лесов, но стали ли наши леса от этого лучше? Что изменится от того, если в следующем году цифра формально «выращенных на бумаге» лесов станет чуть больше.

Вероятно, новая законодательная инициатива направлена на получение финансовой поддержки лесничеств от компаний газового, нефтяного и энергетического комплекса. Тем не менее, есть вероятность, что новый закон подкрепит коррупционно-емкий механизм, в котором региональные власти будут распределять средства, выделяемые на «формальное», неэффективное выращивание леса.

В целом, финансирование лесничеств за счет перераспределения средств от недропользования – дело благое, но только, если усилия лесничеств при этом будут направлены на что-то полезное, а не на имитацию лесовосстановления. Под последним подразумевается бессмысленное лесовосстановление без проведения полного комплекса уходов и прореживаний. Сейчас это делается на значительных площадях в России – без всякого видимого эффекта для леса. Если же говорить о правильном лесовосстановлении, то оно нерационально без дальнейшего потребления выращенной во вторичных лесах древесины.

В лесной отрасли, в том числе из-за несовершенной законодательной базы, уже сложилась критическая ситуация. Особенно важно то, что нехватка доступных и экономически выгодных лесных ресурсов ставит под угрозу самые экологически ценные, малонарушенные леса и их обитателей, которые из-за дефицита «доступного леса» уже осваиваются многими лесопромышленными компаниями. Грамотное лесовосстановление – один из способов решить эту проблему. Оно поможет обеспечить компании ресурсами и, таким образом, защитить ценные леса от вырубки.

Данный законопроект мог бы улучшить ситуацию в малолесных регионах страны, где даже незначительные потери леса от строительства инфраструктуры и добычи ископаемых ресурсов критичны. Однако, даже в этих регионах, как и по всей России, в пределах лесного фонда лес уже растет везде, где он физически может расти. А на землях сельхозназначения или подобных сажать его законодательно запрещено. Именно поэтому усилия Минприроды РФ лучше было бы направить на диалог с Минсельхозом, в том числе через взаимодействие общественных советов этих двух ведомств, для создания правовой возможности для выращивания леса на деградированных и заброшенных землях сельхозназначения. Вот от такой инициативы в отличие от нового законопроекта было бы действительно много реальной пользы.

АВТОР
Автор: Николай Шматков, директор Лесной программы WWF России 

В Гослесагентстве рассказали, сколько в Украине восстановленных лесов

Агентство лесных ресурсов пытается противостоять массовой вырубке украинского леса и за год восстановило насаждения на площади в 53,2 тысяч га.


Фейсбук
17:18 10/01/2018









РЕПОРТАЖ: Как в белорусских лесах заготавливают древесину аномально теплой зимой



В последнее время погода не перестает удивлять белорусов. Декабрь выдался совсем теплым: температура воздуха была на 3,9 градуса выше климатической нормы. Январь тоже не порадовал тем, чего обычно ждут от зимы: снега синоптики пока не обещают, зато местами выросли грибы и распустились цветы, а на Западной Двине начался паводок. Погода создала трудности и для лесоводов: тепло и избыток влаги привели к тому, что доступ к части лесных территорий затруднен. Но, несмотря на неблагоприятные погодные условия, заготовка древесины продолжается без перерывов. Журналисты БЕЛТА отправились в пресс-тур, чтобы узнать, как заготовители справляются с ситуацией.

Почти половина лесного фонда Пуховичского лесхоза - заболоченные и труднодоступные территории. Если на суходольных делянках можно заготавливать древесину в любое время года, то на заболоченных - только зимой, в морозы, когда на эти участки может проехать специальная техника. Но в этом году погодные условия сложились не в пользу лесоводов. "Календарная зима уже наступила, а климатическую мы все еще ждем. Чтобы заготавливать древесину на труднодоступных участках, нужна низкая температура, хотя бы стабильно 10 градусов мороза, иначе работать очень сложно. На этой неделе уже стало подмораживать, но пока температуры не такие низкие, чтобы повлиять на ситуацию", - рассказал директор Пуховичского лесхоза Александр Ракицкий.



Единица техники за день в лесхозе заготавливает 200 куб.м древесины. Но на труднодоступных участках производительность труда резко снижается - в два раза и более.



Нам довелось убедиться, что на заболоченные лесосеки не добраться на обычном транспорте. Пока не наступили сильные морозы, нет и необходимых условий для работы лесозаготовительной техники. Потому затраты на ремонт и обслуживание харвестеров и форвардеров растут.



Частные лесозаготовители приостановили работу в ожидании благоприятной погоды. В Польше, странах Балтии тоже не разрабатывают лиственные делянки, пока доступ к ним затруднен из-за теплой погоды и обилия влаги. "А мы ждать морозов не можем. Деревообрабатывающие предприятия страны нуждаются в фанерном сырье, которое заготавливается как раз на труднодоступных лесосеках. Поэтому приходится работать в сложных условиях", - отметил Александр Ракицкий.



Лесхозы ставят перед собой задачу не только обеспечить сырьем белорусские предприятия, но и развивать деревообработку в собственных цехах. Сейчас это стало особенно актуальным, т.к. экспорт круглых лесоматериалов запрещен и весь объем древесины в этом году должен быть переработан внутри страны. В 98 лесхозах Беларуси действует 77 деревообрабатывающих производств. Активно развивается собственное производство в Стародорожском опытном лесхозе. Большую часть заготавливаемой древесины там перерабатывают самостоятельно.






В Стародорожском опытном лесхозе действуют три линии лесопиления, планируется ввести в эксплуатацию четвертую. Здесь производят также оцилиндровку бревен, изготавливают топливную щепу. Пиломатериалы и другую продукцию лесхоз поставляет и на внутренний рынок, и на экспорт - в Германию, Польшу, Бельгию, страны Балтии. "Мы постоянно увеличиваем объемы переработки древесины в собственных цехах. Большую роль в этом играет модернизация производства, закупка нового оборудования", - отметил директор лесхоза Валентин Цвирко.



В 2017 году организации Министерства лесного хозяйства заготовили 17,5 млн куб.м древесины - на 2 млн куб.м больше, чем в 2016-м. Такого результата удалось добиться в том числе благодаря разработке труднодоступных лесосек.

Валерия ГАВРИЛОВА,
Фото Рамиля НАСИБУЛИНА,
БЕЛТА.

Сторожинецьким лісорубам є де зігрітися в морози

Піклуючись про створення належних умов праці лісорубним бригадам, Сторожинецький держлісгосп придбав для кількох лісництв пересувні вагончики, які слугують його працівникам місцем комфортного перепочинку під час роботи.

А робота у лісорубних бригад – одна з найважчих і за фізичним навантаженням, і за умовами, в яких доводиться виконувати виробничі завдання: просто неба серед лісу у мороз і спеку, під дощем і вітром, коли до найближчого приміщення – кілька кілометрів.
 
Зараз, взимку, утеплені пересувні вагончики рятують лісорубів, трактористів, трелювальників від холодів. Їх доставляють тракторами чи лісовозами прямо до місця проведення лісосічних робіт. Наголосимо, що сторожинецькі лісництва розташовані у передгірській та гірській місцевості, де робота лісівників почасти ускладнена стрімкими схилами лісосік. 

«Тут є усі необхідні побутові зручності, маємо де відпочити, маємо де зігрітися і перечекати у теплі негоду, – розповідає Олександр Григорович Швед, лісоруб 6-го розряду, який працює з товаришами у лісорубній бригаді Банилівського лісництва. – Піч на дровах не лише дає тепло і затишок. З нею можна приготувати гарячий обід, а потім з новими силами взятися до роботи».

«Ставимо за мету забезпечити такими вагончиками усі наші десять лісництв, – розповідає директор Сторожинецького держлісгоспу Ігор Беленчук. – Проблема в тому, що їх нема де взяти. Дивом ці знайшли».

«Питання охорони праці, створення безпечних, комфортних умов виробництва, запобігання нещасним випадкам і профзахворюванням – головне завдання для керівників нашого лісгоспу та усіх його структурних підрозділів», – зазначає головний спеціаліст з охорони праці ДП «Сторожинецьке ЛГ» Іван Лазоренко.


Прес-служба Чернівецького ОУЛМГ

У Сумському лісгоспі ситуацію щодо рубок обговорили з депутатом міськради

Всихання соснових насаджень стало справжньою бідою не лише для України, а й для Польщі, Чехії, Білорусі. Причина – верхівковий короїд. У 2017 році осередки ушкодження були виявлені і на Сумщині. Тому, враховуючи загрозу повного знищення сосняків, ДП «Сумське лісове господарство» змушене провести санітарні рубки.

Нажаль необхідність вилучення заражених дерев гостро постала в лісах зеленої зони м. Сум, зокрема в районі Баранівки. Це викликало нерозуміння серед населення та відвертий супротив проведенню робіт.

Враховуючи резонансність події, до держлісгоспу за роз’ясненням ситуації звернувся депутат Сумської міської ради Денис Миколайович Бутенко від фракції «Об'єднання «Самопоміч».

9 січня відбулась зустріч депутата з керівництвом та спеціалістами лісгоспу. Йому надали роз'яснення щодо причин відведення дерев в рубку, документальні підтвердження законності намічених заходів та наслідки, до яких може привести зволікання з їх проведенням.

Народний обранець зрозумів масштаби проблеми та запевнив про проведення з свого боку необхідної роз'яснювальної з місцевим населенням.



sumylis.gov.ua

Черкаський лісгосп отримав міжнародний сертифікат за системою FSC



Ведення лісового господарства і лісокористування у державному підприємстві «Черкаське лісове господарство» відповідає вимогам FSC. Це підтверджено відповідним міжнародним сертифікатом, який днями отримало підприємство. Аудит було проведено за системою Forest Stewardship Council – це міжнародна організація, яка створена для підтвердження екологічної та соціальної відповідальності управління лісами.
«Сертифікат FSC засвідчує відповідність діяльності підприємства до встановлених міжнародних стандартів і критеріїв щодо управління лісами та здійснення лісокористування на засадах сталого розвитку. Зокрема, сертифікат свідчить, що продукція підприємства надходить із лісів, господарювання в яких здійснюється на принципах невиснажливого, постійного та безперервного лісокористування, що при веденні лісового господарства враховуються питання охорони довкілля і збереження біологічного різноманіття, дбають про інтереси працівників лісогосподарського підприємства й місцевого населення», – зазначив директор Черкаського лісгоспу Андрій Пустовіт.

Під час перевірки Черкаського лісгоспу представники органу сертифікації проконтролювали якість ведення лісового господарства і лісокористування за визнаними критеріям. Перевірка охопила всі види діяльності лісгоспу. Значна увага була приділена веденню комплексу лісогосподарських робіт, заходів, управлінських рішень, роботі з громадськістю та зацікавленими організаціями. Досліджувалися соціальні, економічні та екологічні аспекти господарювання. Аудитори вивчали документацію підприємства та кожного підрозділу, виїжджали на лісові ділянки, щоб у польових умовах переконатися в дотриманні міжнародних вимог лісокористування.

Сертифікат FSC виданий лісгоспу на наступний 5-річний цикл, проте він передбачає щорічне підтвердження відповідності ряду визначених стандартів ведення лісового господарства на підприємстві. Це означає, що мінімум раз на рік акредитовані експерти мають право перевіряти виконання взятих підприємством зобов’язань.

Загалом система лісової сертифікації включає в себе 10 визнаних у всьому світі принципів та 70 критеріїв сталого ведення лісового господарства, які є основними елементами або правилами екологічно відповідального, соціально вигідного та економічно життєздатного управління лісами.

За повідомленням Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства.

10 СІЧНЯ 2018, 18:12