Керівництво Волинського ОУЛМГ, головні лісничі державних лісогосподарських підприємств провели спільну з науковцями конференцію, де обговорили стратегічні напрямки ведення лісового господарства з урахуванням наукових досліджень та практичного досвіду.
Про це повідомляє прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.
Перша лісівничо-наукова конференція відбулася під егідою Лісівничого молодіжного центру, що діє на базі Воротнівського лісництва ДП «Ківерцівське ЛГ», у співпраці з науковою радою при Волинському ОУЛМГ.
Голова наукової ради Анатолій Гетьманчук зазначив, що практичне лісівництво невіддільне від наукової роботи. Зокрема така практика завжди успішно застосовувалася на Волині. Нині ж співпраця поглиблюється.
Начальник відділу лісового господарства ВОУЛМГ, голова обласної організації Товариства лісівників України Борис Бабеляс наголосив, що крім основних завдань, волинські лісівники на 2018 рік ставлять у пріоритет впровадження нових підходів. Цього вимагають час, обставини, а також – природні кліматичні зміни.
Волинь, що близька до Європи географічно, завжди застосовували кращі практики ведення лісового господарства. Борис Павлович відзначив, що в нашій області є потужна наукова база і лісівники зі свого боку готові до впровадження на практиці нових цікавих проектів.
Це стосується зокрема питань, які виникають у світлі розробки та впровадження реформи лісового господарства України, забезпечення соціальних стандартів для працівників лісогосподарських підприємств обласного управління як фактору забезпечення перспективного кадрового резерву галузі.
У доповіді Бориса Павловича йшлося і про головні завдання щодо лісовідновлення та лісорозведення, можливості застосування передових технологій та європейські тенденції щодо відтворення лісів та збільшення лісистості Волинської області, пошуки шляхів та напрацювання досвіду із відновлення пошкоджених насаджень такими лісовими породами, які могли б стати альтернативою загиблим щодо забезпечення сталого ведення лісового господарства (горіх чорний, дугласія тощо).
У рамках конференції свої наукові розробки представили старший науковий співробітник Поліського філіалу УкрНДІЛГ Василь Бородавка, завкафедрою СНУ ім. Лесі Українки, професор Михайло Шевчук, кандидат сільськогосподарських наук, доцент СНУ ім. Лесі Українки Василь Войтюк, кандидат біологічних наук, доцент СНУ ім. Лесі Українки Лариса Коцун.
Перш за все, науковці торкнулися актуального і наболілого питання. Уже впродовж кількох років воно стосується стрімкого всихання соснових лісів внаслідок дії комах-шкідників та пов’язаних із ними хвороб. Фахівці галузі та науковці спільно шукають шляхи виходу із цієї кризи і сьогодні вже можна говорити про вагомі результати такої роботи. Про це зауважив голова наукової ради при обласному правлінні Анатолій Гетьманчук.
На переконання досвідчених фахівців, важливо провести лісовідновлення з урахуванням основних факторів, що посприяють цьому. Приміром, уже найближчими роками в рамках спільного проекту з німецькими колегами заплановано поступово вводити горіх чорний, у бідніших природних умовах – дугласію. Щоб забезпечити якісне і своєчасне лісовідновлення, пріоритетно збільшуватимуться об’єми заготівлі насіння сосни, дуба, площі посівів на розсадниках тощо.
Найбільше вражених шкідниками та хворобами площ обліковано в Маневицькому, Любешівському та Камінь-Каширському районах. За словами Василя Бородавки, явище – феномен, оскільки короїдний спалах триває нетипово і раніше подібного не спостерігалося. Більше того, весь час цей спалах підсилюється і на пік ще не вийшов. Усе ж ситуацію лісівникам Волині вдалося взяти під контроль. Головна мета – запобігти подальшому поширенню всихання.
Науковці також виступили з пропозиціями щодо введення на лісових територіях інтродуцентів, наголошуючи, що це дасть змогу вирощувати насадження, стійкі до уражень. На увагу заслуговують озвучені пропозиції введення альтернативних насаджень.
За 20 років досліджень різних типів рослин напрацьовано об’ємний матеріал, зокрема щодо введення в культури нових видів дерев і кущів. Такі напрацювання допоможуть вирівняти співвідношення між листяними і хвойними породами, створити більш толерантні породи в нових умовах, зокрема в умовах потепління, забруднення середовища тощо.
Сьогодні, 11:03
