Частина лісів Сухолуччя Київської області тривалий час була закрита для відвідувачів через те, що там займалися мисливством найвищі посадовці. З 2012 року значна територія стала місцем для полювання Віктора Януковича та його друзів, але після втечі екс-президента екологи та активісти хочуть перетворити Сухолуччя на національний природній парк. Хто проти і чому, та яку територію насправді треба робити заповідною?
У вересні 2012 року «Товариство мисливців і рибалок «Кедр» отримало 30 тисяч гектарів мисливських угідь у Сухолуччі Київської області. Це об’єднання свого часу пов’язували із Віктором Януковичем.
За даними журналістів, до товариства входили президенти України Леонід Кравчук та Леонід Кучма, мільярдери Віктор Пінчук та Вадим Новінський, а також ціла когорта міністрів, чиновників, депутатів та бізнесменів.
Тоді, шість років тому, Київська обласна рада вирішила віддати в оренду «Кедру» значну територію Дніпровсько-Тетерівського лісгоспу для ведення мисливського господарства упродовж 49 років.
З того часу і до сьогодні «Кедр» полює на території лісового господарства фактично законно. На орендованій площі стоїть понад вісімсот мисливських вишок, а половина проїздів закрита шлагбаумами.
Після втечі Януковича журналісти встановили, що, згідно з даними «Вісника держзакупівель», у 2010-2012 роках за рахунок платників податків у «Кедрі» був збудований вольєр для тварин (12500 погонних метрів) вартістю майже в 1,9 мільйона гривень.
Високий паркан із сітки досі стоїть на території лісництва із зачиненими воротами, а дорога у лісі, не зважаючи на сильні снігопади напередодні, добре почищена.
Указ Віктора Ющенка про створення нацпарку був ще у 2008-му
Питання про створення національного парку у Сухолуччі обговорюється давно. Принаймні з 2008 року, коли президент Віктор Ющенко указом №1129/2008 підтримав ініціативу створення національного заповідника «Дніпровсько-Тетерівський». Однак у документі не йшлося про площу, на якій має бути створений парк, а сам указ залишився лише на папері.
Саме про розмір національного парку сперечаються тепер активісти і Державне агентство лісових ресурсів.
На думку екологів, доцільно робити все Дніпровсько-Тетерівське лісове господарство природним парком, а це понад тридцять гектарів землі. Оскільки полювання на заповідних територіях заборонене, «Товариство мисливців і рибалок «Кедр» мало би припинити свою діяльність у Сухолуччі.
Директор громадської організації «Київський еколого-культурний центр» Володимир Борейко впевнений, що затримує створення національного парку лише Держлісагентство, а лісове господарство «Дніпровсько-Тетерівське» безпідставно збільшило кількість вирубок лісу. За даними активіста, в останні п’ять років лісгосп збільшив обсяги вирубки у п’ять разів.
Саме Державне агентство лісових ресурсів пропонує створити національний природний парк на площі 5693,1 гектара.
Володимир Борейко наголошує, що його громадська організація готує судовий позов з метою скасування рішення Київської обласної ради щодо передачі земель в оренду «Кедру».
Позиція Держлісагентства
У Державному агентстві лісових ресурсів Радіо Свобода повідомили, що вони надавали пропозиції щодо недоцільності створення великого за площею природно-заповідного фонду. Натомість у агентстві пропонують обмежити заповідні площі «реально репрезентативними і цінними природними територіями, а також зберігши державне лісомисливське господарство для ведення лісового і мисливського господарства».
У Держлісагентстві також повідомили, що матеріали щодо можливості створення національного парку направляли до Українського науково-дослідного інституту лісового господарства і агролісомеліорації імені Г.М. Висоцького; Інституту зоології імені І.І. Шмальгаузена; Навчально-наукового інституту лісового та садово-паркового господарства Національного університету біоресурсів і природокористування України та Національного лісотехнічного університету України.
Усі ці установи, кажуть в Держлісагентстві, надали висновки – створення заповідника на площі в тридцять гектарів недоцільне.
Держлісагентство наполягає: пропозиція щодо створення парку на 30 тисячах гектарах внесена на основі неповних даних, без аналізу лісовпорядкування, визначення категорій захисних лісових насаджень, їх лісотипологічної структури, санітарного, лісопатологічного стану та цільового призначення.
«Більшість культур сосни було створено на староорних землях у 50-60-х роках минулого століття, для яких характерна низька стійкість до природних і антропогенних чинників. Такі насадження потребують постійних лісівничих доглядів, за відсутністю яких можливі масові всихання з непередбачуваними наслідками», – йдеться у відповіді Держлісагентства.
Санітарні рубки виросли в десятки разів
Директор Дніпровсько-Тетерівського державного лісомисливського господарства Василь Юхимчук – проти створення національного парку в тому вигляді, як цього хочуть активісти, і вважає, що це питання наразі не на часі.
Василь Юхимчук
«Ви бачили, скільки лісу всихає, з ним треба щось робити. На сьогодні ми починаємо створювати національний парк, державне лісове господарство ліквідуємо, а поки щось створимо нове? За ці два роки тут буде катастрофа», – наголошує Юхимчук.
Про паркан, який огороджує значні території, директор лісгоспу наголошує, що він був зведений за часів Януковича і має певну ціну, тому просто так ламати його не можна. Водночас пообіцяв відкрити усі зачинені ворота.
Керівник держлісгоспу зазначає, що у підприємства немає вирубок головного користування, лише вирубки догляду за лісом та санітарні, а от дерева дійсно почали масово всихати в останні кілька років.
У Держлісагентстві також розповіли про причини збільшення рубок: «Порушення гідрологічного режиму, спричинене прокладанням доріг у лісових масивах у 2011-2013 роках (протяжністю понад 80 кілометрів), призвело до масового всихання березняків у пониззях та сосняків, що примикають до канав, розміщених з обох сторін створених доріг. Підтвердженням погіршення санітарного стану насаджень є зростання площі суцільних санітарних рубок із 3 гектарів у 2013 році до 99 гектарів у 2015 році».
«Мисливці лобіюють збереження мисливського господарства»
За словами представника WWF в Україні Андрія Плиги, Держлісагентство лукавить щодо того, що зберігати лісове господарство на території лісництва доцільно.
«Там значний відсоток штучних, не надто продуктивних лісів, що зростають на бідних ґрунтах, і справді почали всихати останнім часом, і значна цінність території для лісового господарства викликає сумніви. Але мисливці лобіюють збереження мисливського господарства через Держлісагентство», – каже Плига.
Еколог зазначив, що при створенні національного парку, з одного боку, залишаться умови для заготівлі деревини там, де це має сенс в господарській зоні, а з другого боку – з'явиться механізм додаткового контролю за вирубками через створену науково-технічну раду парку.
Всихання штучного лісу не має значення в контексті протікання природних процесів лісовідновлення. Через 100-150 років на місці штучних соснових посадок, каже еколог, має сформуватися природний ліс, стійкіший до грибкових інфекцій чи комах-короїдів. Подібні процеси наразі є в Європі, наприклад, в Баварському лісі Німеччини.
Андрій Плига також зазначає, що нині на території парку живе багато копитних завдяки мисливському господарству, але при цьому мисливці штучно занижують чисельність хижаків – вовків та рисей.
Підгодівля може бути обмежена в заповідній зоні (хоча лишиться дозволеною на решті території парку), але, з іншого боку, може зрости чисельність хижаків, які успішно почнуть регулювати чисельність копитних і без участі мисливців.
Наразі Держлісагентство у питанні створення заповідника співпрацює з Міністерством екології та природних ресурсів України, а громадська організація «Товариство мисливців та рибалок «Кедр» продовжує бути орендарем лісу у Сухолуччі до 31 липня 2061 року.
Василь ЮхимчукВи бачили, скільки лісу всихає, з ним треба щось робити
Василь Юхимчук
«Ви бачили, скільки лісу всихає, з ним треба щось робити. На сьогодні ми починаємо створювати національний парк, державне лісове господарство ліквідуємо, а поки щось створимо нове? За ці два роки тут буде катастрофа», – наголошує Юхимчук.
Про паркан, який огороджує значні території, директор лісгоспу наголошує, що він був зведений за часів Януковича і має певну ціну, тому просто так ламати його не можна. Водночас пообіцяв відкрити усі зачинені ворота.
Керівник держлісгоспу зазначає, що у підприємства немає вирубок головного користування, лише вирубки догляду за лісом та санітарні, а от дерева дійсно почали масово всихати в останні кілька років.
У Держлісагентстві також розповіли про причини збільшення рубок: «Порушення гідрологічного режиму, спричинене прокладанням доріг у лісових масивах у 2011-2013 роках (протяжністю понад 80 кілометрів), призвело до масового всихання березняків у пониззях та сосняків, що примикають до канав, розміщених з обох сторін створених доріг. Підтвердженням погіршення санітарного стану насаджень є зростання площі суцільних санітарних рубок із 3 гектарів у 2013 році до 99 гектарів у 2015 році».
«Мисливці лобіюють збереження мисливського господарства»
За словами представника WWF в Україні Андрія Плиги, Держлісагентство лукавить щодо того, що зберігати лісове господарство на території лісництва доцільно.
«Там значний відсоток штучних, не надто продуктивних лісів, що зростають на бідних ґрунтах, і справді почали всихати останнім часом, і значна цінність території для лісового господарства викликає сумніви. Але мисливці лобіюють збереження мисливського господарства через Держлісагентство», – каже Плига.
Еколог зазначив, що при створенні національного парку, з одного боку, залишаться умови для заготівлі деревини там, де це має сенс в господарській зоні, а з другого боку – з'явиться механізм додаткового контролю за вирубками через створену науково-технічну раду парку.
Всихання штучного лісу не має значення в контексті протікання природних процесів лісовідновлення. Через 100-150 років на місці штучних соснових посадок, каже еколог, має сформуватися природний ліс, стійкіший до грибкових інфекцій чи комах-короїдів. Подібні процеси наразі є в Європі, наприклад, в Баварському лісі Німеччини.
Андрій Плига також зазначає, що нині на території парку живе багато копитних завдяки мисливському господарству, але при цьому мисливці штучно занижують чисельність хижаків – вовків та рисей.
Підгодівля може бути обмежена в заповідній зоні (хоча лишиться дозволеною на решті території парку), але, з іншого боку, може зрости чисельність хижаків, які успішно почнуть регулювати чисельність копитних і без участі мисливців.
Наразі Держлісагентство у питанні створення заповідника співпрацює з Міністерством екології та природних ресурсів України, а громадська організація «Товариство мисливців та рибалок «Кедр» продовжує бути орендарем лісу у Сухолуччі до 31 липня 2061 року.
Юрий Липский
Игорь Дегтярик
