ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

12 березня 2018

Воронежские леса, сгоревшие в страшных пожарах в 2010 году, восстановили на 80%

Лесные территории, которые удалось воссоздать, составляют около 13 тысяч гектаров.

Воронежские леса, уничтоженные страшными лесными пожарами летом 2010 года, удалось восстановить примерно на 80 процентов, сообщил глава областного управления лесного хозяйства Александр Величко на встрече с журналистами 12 марта.

Чиновник уточнил, что в результате лесных пожаров в 2010 году было уничтожено около 16 тысяч гектаров леса, однако за прошедшие годы лесникам удалось воссоздать примерно 13 тысяч гектаров лесных насаждений.

Так, только лишь в прошлом году на территории области было высажено 2,2 тысяч гектаров леса. Однако выращивание молодых насаждений – многолетний процесс, и есть множество факторов, влияющих на то, насколько хорошо приживаются и развиваются саженцы: это и особенности песчаной почвы, где рос сгоревший лес, которая бедна влагой, и понижение уровня грунтовых вод, и вред, который наносят молодым растениям косули, олени, лоси и другие животные, и другое. Кроме того, молодой лес серьезно страдает при лесных пожарах – так, в прошлом году в Воронежской области огонь уничтожил 155 гектаров лесных насаждений, в том числе 120 гектаров леса, высаженного всего лишь три года назад в Лискинском лесничестве. Причиной пожаров становятся не только погодные условия, но и безответственность людей, разводящих в лесах костры и бросающих тлеющие окурки, напомнил чиновник.

Вместе с тем глава департамента подчеркнул, что трагедия с лесными пожарами 2010 года не повторится. Сейчас сотрудники лесопожарного центра и лесничеств имеют все необходимое современное оснащения для оперативной ликвидации лесных возгораний, улучшилось взаимодействие лесников с экстренными службами, в том числе МЧС и полицией.

Александр Величко особо отметил важную роль волонтеров в восстановлении воронежских лесов – в последние годы добровольцы активно занимаются и высадкой молодых деревьев, и регулярной уборкой лесов. Глава лесного департамента поблагодарил волонтеров – участников экологических акций по восстановлению и сохранению воронежских лесов.

Автор: Татьяна Юрина

Нова лісова територія Китаю зросте на 8,46% у 2017 році



Загальна площа нових лісів, створених в Китаї, склала 7,36 мільйони гектарів минулого року, що на 8,46 відсотка, повідомляється в неділю.

Зростання частково було пов’язано з участю громадськості у добровільній посадці дерев, за повідомленням Національного комітету з лісонасадження.

У минулому році комітет схвалив посадку дерев в Пекіні, Внутрішній Монголії, провінціях Аньхой та Шеньсі.

Місцеві органи влади також шукали нові способи заохочення участі громадськості, включаючи створення тематичних або меморіальних лісів.
Останнім часом Китай підняв «екологічне будівництво» на безпрецедентний рівень, а насадження лісів — одним із важливіших проектів у цьому напрямку.
Країна має намір збільшити коефіцієнт охоплення території країни лісами до більш ніж 23 відсотків до 2020 року для боротьби з кліматичними змінами та ерозією грунту, досягнувши 21,7 відсотка у 2015 році.
В понеділок Китай буде відзначати свій 40-й День посадки дерев.

«Аргумент»
ЗА РУБЕЖОМ | ПНД, 2018-03-12 19:40

Лісівники Мукачівщини нагадують про відповідальність за пожежу

З появою перших теплих весняних променів внаслідок необережного поводження з вогнем, звичайної необачності, випалювання сухої рослинності та її залишків на відкритих територіях виникає загроза перекидання вогню в прилеглі лісові масиви



За статистикою минулих років всі лісові пожежі виникали в наслідок підпалу сухої рослинності поза межами лісових масивів – на суміжних землях, що прилягають до держлісфонду.

Лісова пожежа – одне з найскладніших стихійних явищ, яке за декілька хвилин знищує великі площі зелених насаджень. У вогні гине все живе (комахи, птахи і звірі та їх молодняк). Зупинити вогонь, що набрав сили, буває дуже непросто. Пожежі легше запобігти, ніж зупинити.

Працівники державної лісової охорони ДП «Мукачівське ЛГ» звертаються до всіх громадян та попереджають, що спалювання сухої трави в лісі та на полях суворо ЗАБОРОНЕНО.

За випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю або її залишків Кодексом України «Про адміністративні правопорушення» передбачено накладення штрафу на громадян від 170 до 340 грн., а на посадових осіб від 850 до 1190 грн.

Якщо у результаті підпалу будуть знищені або пошкоджені лісові масиви, зелені насадження навколо населених пунктів, винуватці можуть бути покарані не лише штрафом від 5100 до 8500 грн, а й позбавленням волі на строк від 2 до 5 років.

Якщо ж пожежа розгорілася і ви не можете загасити її самотужки – якнайшвидше зателефонуйте до служби порятунку за телефоном «101» чи повідомте державну лісову охорону або органи місцевого самоврядування і вкажіть про місце загоряння та як туди добратися.

12.03.2018 21:52 

На Прикарпатті лісівники склали протоколи на молодиків, які стріляли по пляшках у лісі

11 березня дві рейдові групи Надвірнянського та Солотвинського лісгоспів обстежували лісові масиви. В околицях села Битків Надвірнянського району працівники лісової охорони та єгерської служби виявили групу юнаків, одягнених у камуфляжний одяг, які розпивали алкогольні напої в альтанці неподалік лісу.




Поряд з "відпочивальниками" були дві собаки мисливської породи "лайка", на землі лежали відстріляні гільзи, наплічники. За словами "відпочивальників", гільзи та наплічники їм не належать. Неподалік альтанки було авто. При огляді автомобіля та території біля альтанки зброї та ознак незаконного полювання рейдовою групою не виявлено.

Керівник групи "Оса" Солотвинського лісгоспу розповідає, що напередодні до лісівників надійшла інформація, що на межі Надвірнянського та Солотвинського лісгоспів ведуться браконьєрські дії – лунають постріли та вбито кабана. На місце події виїхало дві рейдові групи, до яких залучили працівників Національної поліції.

"Під час обстеження лісових масивів група вийшла на сліди чоловіка з собакою та слід кабана, але незаконно добутої дичини не виявила. Також рейдова група Надвірнянського лісгоспу натрапила на групу юнаків, які розпивали спиртні напої неподалік лісу. Хлопці запевнили, що речі та гільзи, знайдені біля альтанки, їм не належать. За підсумками рейду можна стверджувати, що канонада була – стріляли по пляшках", – розповідає Богдан Гладиш, керівник рейдової групи Осмолодського лісгоспу.

На власників собак складено два протоколи, проведена профілактична бесіда.

Нагадаємо, що у лютому закінчився сезон полювання. Протягом березня-квітня триває опорос самки кабана.

Відповідно до спільного наказу Мінприроди та Мінагрополітики "Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення законодавства в галузі мисливського господарства та полювання (крім видів, занесених до Червоної книги України)" майже в чотири рази збільшено розмір відшкодування збитків за браконьєрство.


ПОНЕДІЛОК, 12 БЕРЕЗНЯ, 2018 19:37

«Серые лесорубы» уничтожают омские леса под видом оздоровления



Первый городской телеканал сообщил об очередной схеме вырубки омских лесов, на этот раз полулегальной. В отличие от «черных лесорубов», которые попросту незаконно спиливают и продают лес, их «серые» собратья формально действуют в правовом поле. Сначала поджигается лес понизу. Визуально получают обгоревшие деревья, но внутри - совершенно целая древесина. Эти участки вносят в план санации как горелые и уже вполне легально отправляют под топор. А ведь именно сосновые леса Тарского района - легкие миллионного города. Тайга находится выше Омска, она сдерживает ветра и дает кислород.

На защиту тарских лесов встала бывший учитель географии - Людмила Жукова. Еще в 2006 году с Екатерининского бора сняли статус особо охраняемой природной территории. Жителям села пояснили, дескать, вынужденная мера из-за отсутствия финансирования. А лес в любом случае останется под защитой, и как только наступят лучшие времена, неприкосновенность ему вернут.

А через три года - в 2010 году - главное управление лесного хозяйства отдает с аукциона 10 тысяч гектаров хвойников в Тарском районе в аренду бизнесменам для заготовки древесины. Под вырубку попал и Екатерининский бор. Вставшая на защиту бора бывшая учительница писала о беспределе в тайге во все инстанции. Однако многочисленные проверяющие сосновые пни упорно не замечали. И вот уже не доверяя ни местным, ни омским специалистам, обратилась к соседям в Новосибирск.

«Когда мы зашли в 174 квартал и проверили, и посмотрели, какие там вырубки произведены - почти 18 гектаров переруба. Там выпилено около тысячи кубов сосны. здоровой сосны. Специалисты посчитали. какой это ущерб, он равнялся 20 миллионам рублей. Вот представьте, сколько у них санитарных рубок, делян и кварталов. Вы понимаете, что каждое дерево, чтобы его спилили должно расти 100 лет? Конечно, это возобновляемый ресурс. но при нашей жизни мы его не увидим», - рассказала Жукова журналистам Первого городского.

После многочисленных акций по защите леса Людмиле Жуковой посыпались угрозы. За последние пять лет дом общественницы несколько раз пытались сжечь. Злоумышленники так и остались неузнанными. А защитница леса лишилась дома, бани и хозяйственных построек. Но главного преступникам не удалось: заставить замолчать тарскую активистку.

«Забросали «коктейлями Молотова», залили все соляркой. Горело очень страшно. мы должны были погибнуть. Ну, наверное, не судьба. Господь решил оставить меня для чего-то», - вспоминает общественница.

Между тем, следственный комитет не нашел связи между поджигателями и лесорубами. Доказательствами того, что поджог был совершен в связи с общественной деятельностью активистки, следствие не располагает - рассказали в региональном следственном комитете. Тем временем, продолжается расследование и о незаконной вырубке леса. В декабре прошлого года полиция уже задержала в Тарском районе пять человек, входивших в организованную преступную группу, занимавшуюся незаконной вырубкой леса. Установлено, что ущерб от деятельности этой лесной ОПГ составил более 1 млрд рублей. Сейчас лесорубы затаились, похоже хотят отсидеться, переждать шумиху. Но местные лесники признаются, пилить уже нечего: лес остался далеко в тайге, за болотами. В общем, стал слишком трудным для легкой наживы.

«Уже все вырубили по-настоящему в округе, хвою в радиусе 10-15 км. Тот лес. который сейчас остался, он очень далеко, его не рентабельно ездить воровать. Лесхозы не совсем готовы до конца контролировать, они погрязли все в бумагах, в отчетах. Главы сельских поселений - у них своих забот полон рот», - отмечает лесничий Игорь Карачкин.

Кто прикрывает «серых лесорубов»? С кем связывают их деятельность? И почему вырубка тарского леса может привезти к экологической катастрофе в Омске – на эти вопросы журналисты телеканала продолжают искать ответ.

Дмитрий Олейник
22:00, Вчера
http://superomsk.ru/news/60611-sere_lesorub_unichtojayut_omskie_lesa_pod_vidom_oz/



В России проходит акция «Лесники открывают двери»



10 февраля в России стартовала Всероссийская акция Федерального агентства лесного хозяйства «Лесники открывают двери». В эти дни все граждане нашей страны имеют уникальную возможность прикоснуться к лесу, познакомиться ближе с системой лесного хозяйства.

Так, например, в Алтайском крае для местных жителей, учащихся и журналистов открыл свои двери Алтайский селекционный-семеноводческий центр. Гости центра посетили уникальный объект – генетическую лабораторию. Экскурсанты узнали, что с помощью ДНК-анализа специалисты проводят раннюю диагностику скрытых заболеваний сеянцев в лесных питомниках, на объектах лесного семеноводства, а также во взрослых насаждениях. По окончанию мероприятия школьники приняли участие в посадке семян сосны, которые в будущем дадут всходы и будут высажены на лесокультурных площадях, а местные жители были приятно удивлены высокими технологиями переработки семян и тем фактом, что в Алтайском крае лесовосстановление поддерживается на должном уровне.

Республика Башкортостан гостеприимно открыла свои двери в Уфимском лимонарии – на сегодняшний день, самым большим в России. В лимонарии ежедневно проходят экскурсии. А участникам акции удалось это сделать ещё и бесплатно – в рамках акции. Кроме лимонов из рода Citrus в теплице выращиваются апельсины, мандарины, грейпфрут, цитрон и др. В коллекции хозяйства также имеются более 500 видов тропических и субтропических древесных, кустарниковых, травянистых растений таких как: инжир, лавр, гранат, фейхоа, мушмула, банан, ананас, розмарин, киви, фикусы, гуава, бромелии, суккуленты, пальмы, папоротники, толстянки, дынное дерево, маслина, авокадо, юкки, драцены и другие.

– Экспериментальная плантация лимонов является объектом изучения технологии выращивания в условиях Башкортостана, получения урожая, выведения новых сортов, маточных плантаций для зеленого черенкования. На базе учебно-опытного хозяйства регулярно проводятся занятия для юных экологов, школьных лесничеств, волонтеров, учителей биологии, гостей города Уфы, ежедневно получают консультацию любители растений. Ежегодно лимонарий посещают около 20 тысяч человек, – рассказала заведующий учебно-опытным хозяйством Фарида Садыкова. Все участники мероприятия пришли к единому мнению, что подобные акции являются наилучшим примером интеграции образования и производства.

Особый интерес к акции на территории Волгоградской области проявили будущие специалисты лесного хозяйства, а пока еще студенты Волгоградского аграрного университета. В региональном Центре защиты леса им рассказали об особенностях ведения государственного лесопатологического мониторинга в субъекте, о видах семян и методах определения их посевных качеств. Учащиеся ознакомились с инновационным оборудованием - томографом для определения внутристволового состояния дерева, почвенной лабораторией. По итогу встречи собравшиеся договорились встретиться в весенний период для демонстрации работы томографа на территории университета.

А будущим выпускникам технологического факультета Рязанского государственного агротехнологического университета им. П.А. Костычева открыл свои двери музей организации и развития Рязанской лесоустроительной экспедиции, где студенты ознакомились с картографическим материалом, приборами и оборудованием, которое используют лесоустроители. Большой интерес у молодых людей вызвали фотоснимки, иллюстрирующие условия работы и жизни в полевых условиях.

В Тверской области школьникам Вышнего Волочка лесничие провели открытый урок на Станции юных натуралистов, где рассказали о современных профессиях лесной отрасли, об их роли в обеспечении экологической безопасности региона, об особо охраняемых природных территориях. Не обошлось и без игровых конкурсов. Ребята приняли активное участие в практической защите леса и изготовили скворечники и синичники. В Мордовии специалисты Центра защиты леса своих гостей – учеников шестого класса Гуменской средней образовательной школы – познакомили с особенностями работы в области лесного семеноводства. Ребята приняли участие в подсчете семян в лаборатории семенного контроля, узнали, что у семян имеется своя микрофлора и о том, что необходимо проводить их фитопатологический анализ для обнаружения сапрофитных и паразитных грибов. В ходе проведенного занятия ребятам показали всю важность лесосеменного контроля в процессе возрождения лесов. Наибольший интерес у ребят вызвала коллекция вредителей леса и трутовиков, они долго рассматривали усачей, жука-носорога, жука-плавунца и др.

Подомовыми обходами, профилактическими беседами с жителями, а также открытыми уроками в учебных заведениях дан старт всероссийской акции в Хакасии. Сотрудники Министерства природных ресурсов и экологии республики учли пожароопасность региона, уменьшение числа пожаров в 2017 году, случившихся по вине местного населения, и в рамках акции «Лесники открывают двери» сделали акцент на профилактические мероприятия с жителями. – Большинство людей стало осознавать, что с огнем шутки плохи, тем более, что законом предусмотрена серьезная ответственность, – в ходе мероприятий подчеркнул министр природных ресурсов и экологии Хакасии Юрий Соколов. В поселке Струги Красные Псковской области школьникам объяснили, как работают камеры видеонаблюдения, установленные на вышках связи в лесном массиве района. Оценка детей была однозначная: «Круто!» Потом ребята посетили Музей леса в военном лесничестве Министерства обороны, где им рассказали о тайнах леса, а также показали, как убирается делянка после рубки и как производятся посадки новых насаждений. Лесники дали им в руки ранцевые опрыскиватели и брандспойты, показали современное оборудование для выполнения разного рода задач, экскурсия закончилась показом пожарно-химической станции.

Всероссийская акция «Лесники открывают двери» проходит в рамках ежегодного празднования Международного дня леса (Генеральная Ассамблея ООН провозгласила 21 марта Международным днем лесов) и продлится до 25 марта 2018 года.

– Лесам принадлежит исключительная роль в жизни нашего населения. Через подобные мероприятия мы чувствуем живую связь с людьми, с общественными организациями, узнаем мнение о проблемах, существующих в отрасли, получаем предложения по развитию инновационной деятельности, рекомендации по устранению административных барьеров, – заявил начальник Управления науки и перспективного лесного развития Рослесхоза Владимир Дмитриев.

ПРЕСС ЦЕНТР
12 МАРТА 2018

ДП «Чорноліський лісгосп»: бути чи не бути національному парку?

ДП «Чорноліський лісгосп»:  бути чи не бути національному парку?

Новина про те, що у Кропивницькому ініційовано петицію щодо створення на території ДП «Чорноліський лісгосп», розташованого на території Знам’янського й Олександрівського адміністративних районів, національного парку облетіла всю Кіровоградщину.

«Кіровоградська область — єдина в Україні, де немає жодного заповідника чи національного природного парку (НПП), хоча в країні їх понад 50. Проте, і у нас є територія унікальна у природному та історичному аспектах — Чорний ліс — це найпівденніший та найбільший масив грабово-дубових лісів на південній межі лісостепової зони…», — так починається текст петиції. Слідом за цим почалися і обговорення, а 1 березня у Кропивницькому відбувся круглий стіл з цієї теми.

Щодо того, які думки і погляди мають працівники самого ДП «Чорноліський лісгосп» ми вирішили дізнатися у керівництва та працівників підприємства. Діалог з керівником лісгоспу Олександром Зуєвим та головним лісничим Олегом Яценком розпочався з перегляду фото. На світлинах ми побачили не то ліс, не то і не ліс. Великі дерева, викорчувані з корінням, лежать на території Чорноліського заказника недвижимо, купа гілля, чагарники… (на фото) Назвати таке господарювання дбалим не можна, тому виникає ще більше питань, ніж просто дізнатись, де і коли у нашому Чорному лісі може виникнути національний парк?

Ми так часто чуємо, що лісники нищать ліс, — говорить керівник ДП «Чорноліський лісгоп» Олександр Зуєв, — ЗМІ створило негативний образ лісників як тих, хто підлаштовує під себе правила рубок, проводить масове знищення лісів і набиває собі кишені. Це все так подається і вигадується, що нас і нашу думку ніхто не чує. Так от хочеться, щоб її почули, бо нам справді є що сказати…

Щодо створення національного парку на території нашого підприємства та Олександрівського лісгопу — ми не раз говорили про наші проблеми вголос. У нас же є ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Чорноліський». Із введенням нових правил (2016 року) до санітарних правил догляду за заказником нам заборонено усі суцільні рубки, елементарне розчищення відбувається за погодженням Міністерства екології та природних ресурсів України. Так, у 2017 році наше підприємство не зрубало жодного кубічного метра лісу на території заказника. І ось ви бачите ці фото — яскраве підтвердження того, яким недоглянутим стає ліс. До нас звертаються люди з села Богданівки, які живуть через дорогу від заказника, з проханням виписати дрова. Деревина лежить через дорогу, гниє, падає, але навіть на опалення її не можна взяти. Лісова охорона стала як «узурпатор», який не дозволяє наівть гілля з лісу взяти.

Тож, повертаючись до ідеї створення національного парку, хочу сказати, що ви бачите, що твориться у заказнику, а що говорити вже про перспективу парку? Хто за цим всім доглядатиме вчасно? І чи не буде це могильником деревини? Дбалі господарі в лісі дійсно вкрай потрібні протягом цілого року. На сьогодні ніхто з боку лісників не забороняє привозити туристів до заказників, разом з істориками чи екологами організовувати цікаві маршрути. У нас є гарні природозаповідні об’єкти в Знам’янському районі — «Бочки» (с.Дмитрівка), Гайдамацьке урочище (Чутівка), що заважає там розвинути туризм? І хто над цим працює? — додає Олег Яценко. — Зараз працюють тільки над тим, щоб розвинути ідею створення національного парку, а що далі? Хто його охоронятиме елементарно від пожеж? На заказник нині ми вкладаємо величезні кошти, тільки щоб його охороняти, адже «чорні лісоруби» працюють вдень і вночі…

— Крім того, переконливо і аргументовано звучать економічні розрахунки і цифри, які показують, якою ціною нині для лісгоспу обходиться утримання території на рік. Слід зазначити, що лісгосп щорічно на охорону лісових насаджень витрачає 8,4 млн грн, а це тільки кошти, отримані від господарської діяльності підприємства. А питання щорічного догляду за лісовими культурами на заліснених ділянках на площі 1157 га на суму 2,4 млн грн на рік, а догляд за молодняком на площі 1293 га на суму 13,1 млн грн? У період організації парку, та й у подальшому, ці питання, можливо, будуть не на першому місці, в результаті чого загинуть (втратять свої функції) насадження на площі 1157 га. Тому виникає великий сумнів про достатню наявність коштів в державі для створення передумов належного функціонування національного парку, — коментує головний лісничий ДП «Чорноліський лісгосп» Олег Яценко. — Розуміння «натуральності» стану лісу зараз на території заказника досить відносне, привабливості, як бачимо на численних фото, немає. Минулого року підприємство ДП «Чорноліський лісгосп» отримало міжнародний сертифікат, де передбачено виділення окремих ділянок лісових насаджень, які не будуть піддаватись ніяким впливам людини, а ростимуть природно.

— Є ліс, є суворі вимоги до його утримання, ми працюємо відкрито, через систему «Прозоро» проводимо всі наші торговельні операції,
— розповідає далі Олександр Зуєв. — У нас на кожну виписку дров фізична особа пише заяву, викладається її реєстраційний номер облікової картки платника податків, щоб не було зловживань. У нас в черзі виписати дрова стоїть 1000 чоловік. Щоб отримати так званий «ліміт» не для суцільних рубок у Чорноліському заказнику, а принаймні для прибирання вальожника, для прикладу, минулого року працівники підприємства формували необхідний пакет документів і передавали його до Міністерства екології та природних ресурсів України. Але дозвіл на проведення таких необхідних робіт був виданий у середині грудня 2017-го року, і мав він дію до кінця року… А за проект було заплачено підприємством 25 тис. грн. Коло тепер повторюватиметься знову, вже з 2018-го року, а згідно з тими ж санітарними правилами, у період з 1 квітня по 16 червня будь-які вибіркові санітарні рубки будуть заборонені — так званий «сезон тиші», а це знову не дозволить виконати всі роботи, навіть за умови погодження всіх документів.

Судити чи не судити всіх працівників лісгоспів за репутаціями окремих працівників — справа невдячна і неправильна, але питання щодо того, хто повинен бути господарем лісу, сприймається дуже гостро. Державне лісове агентство на сьогодні, у свою чергу, знову розробило зміни до санітарних правил утримання лісів, у яких виклало думку своїх фахівців. Втім, коли ці зміни будуть почутими чи взятими до уваги — не відомо. Очевидно лише те, що територія Чорноліського заказника, а це 3,5 тис. га, нині лишається захаращена.

1 березня у Кропивницькому відбувся круглий стіл щодо створення на теренах Кіровоградщини та Черкащини національного природного парку. До обговорення природної, археологічної та історико-культурної цінності згаданих лісових масивів долучилися археологи, історики, географи, біологи та лісники. Тож, чи треба такий парк взагалі?

ДП «Чорноліський лісгосп»:  бути чи не бути національному парку?

Ольга Гелевера — авторка петиції під час дискусії розповіла про важливість створення національного парку: «Після підписання Україною угоди з Європейським союзом з’явилося зобов’язання по створенню природоохоронних зон до 15% від усієї території нашої держави. Щодо Кіровоградської області, то планова кількість природних заповідників має становити 7,1% при наявних зараз 4,4%. Щодо фінансування, то порівнюючи зі схожими територіями, де вже існують такі парки, то їх фінансування становить близько 40,7% фінансування з державного бюджету на природоохоронну статтю. У той час як Кіровоградська область отримує 0,5%. Держава нам може давати ці кошти, але для того, щоб їх отримати, потрібні реальні кроки, серед іншого ми отримаємо кошти і на створення парку».

Однак існують й інші думки з приводу створення згаданої заповідної території. Зокрема, Олександр Гулай — науковець, який досліджує згадане питання, зазначив, що при створенні таких парків слід враховувати різні фактори: оновлення лісу, його віковий склад та те, щоб зробити територію привабливою для туристів, треба проводити відповідні роботи, які приведуть до вирубок у заказниках. Окрім того, має бути інформаційна обізнаність населення щодо можливих ризиків та реальної ситуації на території: догляд за лісовими насадженнями у період створення парку, виділення коштів на його функціонування та інше.

За результатами круглого столу до Міністерства екології та природних ресурсів України направили резолюцію про сприяння створення національного парку. Однак сама система роботи та стратегічний план розвитку рекреаційної зони наразі невідома. Зі слів авторки петиції Ольги Гелевери, у разі початку процесу створення зона вже буде взята під охорону і доглядати її буде кому. Окрім того, вона зазначила, що стратегічний план розвитку парку як рекреаційної зони буде розроблений вже після створення парку. Тобто, маємо історичні та археологічні пам’ятки, які і без того локалізуються у заказниках, а як зробити їх привабливими для туристів, ще не знаємо. Беззаперечно, такий заповідник на території Чорного лісу внесе свої позитивні ключові моменти, але чи не є зараз питання недостатньо вивченим? Чи шукалися альтернативні шляхи співпраці? І чи це не зашкодить?

Оксана Войчишина,
Ольга Полякова



ДП «Чорноліський лісгосп»:  бути чи не бути національному парку?
ДП «Чорноліський лісгосп»:  бути чи не бути національному парку?
ДП «Чорноліський лісгосп»:  бути чи не бути національному парку?

http://vk.kr.ua/society/7600-dp-chornolskiy-lsgosp-buti-chi-ne-buti-naconalnomu-parku.html

«Угіддя Януковича»: чи бути національному парку в Сухолуччі - Радіо Свобода



Частина лісів Сухолуччя Київської області тривалий час була закрита для відвідувачів через те, що там займалися мисливством найвищі посадовці. З 2012 року значна територія стала місцем для полювання Віктора Януковича та його друзів, але після втечі екс-президента екологи та активісти хочуть перетворити Сухолуччя на національний природній парк. Хто проти і чому, та яку територію насправді треба робити заповідною?

У вересні 2012 року «Товариство мисливців і рибалок «Кедр» отримало 30 тисяч гектарів мисливських угідь у Сухолуччі Київської області. Це об’єднання свого часу пов’язували із Віктором Януковичем.

За даними журналістів, до товариства входили президенти України Леонід Кравчук та Леонід Кучма, мільярдери Віктор Пінчук та Вадим Новінський, а також ціла когорта міністрів, чиновників, депутатів та бізнесменів.

Тоді, шість років тому, Київська обласна рада вирішила віддати в оренду «Кедру» значну територію Дніпровсько-Тетерівського лісгоспу для ведення мисливського господарства упродовж 49 років.

З того часу і до сьогодні «Кедр» полює на території лісового господарства фактично законно. На орендованій площі стоїть понад вісімсот мисливських вишок, а половина проїздів закрита шлагбаумами.

Після втечі Януковича журналісти встановили, що, згідно з даними «Вісника держзакупівель», у 2010-2012 роках за рахунок платників податків у «Кедрі» був збудований вольєр для тварин (12500 погонних метрів) вартістю майже в 1,9 мільйона гривень.

Високий паркан із сітки досі стоїть на території лісництва із зачиненими воротами, а дорога у лісі, не зважаючи на сильні снігопади напередодні, добре почищена.




Указ Віктора Ющенка про створення нацпарку був ще у 2008-му

Питання про створення національного парку у Сухолуччі обговорюється давно. Принаймні з 2008 року, коли президент Віктор Ющенко указом №1129/2008 підтримав ініціативу створення національного заповідника «Дніпровсько-Тетерівський». Однак у документі не йшлося про площу, на якій має бути створений парк, а сам указ залишився лише на папері.

Саме про розмір національного парку сперечаються тепер активісти і Державне агентство лісових ресурсів.

На думку екологів, доцільно робити все Дніпровсько-Тетерівське лісове господарство природним парком, а це понад тридцять гектарів землі. Оскільки полювання на заповідних територіях заборонене, «Товариство мисливців і рибалок «Кедр» мало би припинити свою діяльність у Сухолуччі.

Директор громадської організації «Київський еколого-культурний центр» Володимир Борейко впевнений, що затримує створення національного парку лише Держлісагентство, а лісове господарство «Дніпровсько-Тетерівське» безпідставно збільшило кількість вирубок лісу. За даними активіста, в останні п’ять років лісгосп збільшив обсяги вирубки у п’ять разів.

Саме Державне агентство лісових ресурсів пропонує створити національний природний парк на площі 5693,1 гектара.



Володимир Борейко наголошує, що його громадська організація готує судовий позов з метою скасування рішення Київської обласної ради щодо передачі земель в оренду «Кедру».

Позиція Держлісагентства

У Державному агентстві лісових ресурсів Радіо Свобода повідомили, що вони надавали пропозиції щодо недоцільності створення великого за площею природно-заповідного фонду. Натомість у агентстві пропонують обмежити заповідні площі «реально репрезентативними і цінними природними територіями, а також зберігши державне лісомисливське господарство для ведення лісового і мисливського господарства».

У Держлісагентстві також повідомили, що матеріали щодо можливості створення національного парку направляли до Українського науково-дослідного інституту лісового господарства і агролісомеліорації імені Г.М. Висоцького; Інституту зоології імені І.І. Шмальгаузена; Навчально-наукового інституту лісового та садово-паркового господарства Національного університету біоресурсів і природокористування України та Національного лісотехнічного університету України.

Усі ці установи, кажуть в Держлісагентстві, надали висновки – створення заповідника на площі в тридцять гектарів недоцільне.

Держлісагентство наполягає: пропозиція щодо створення парку на 30 тисячах гектарах внесена на основі неповних даних, без аналізу лісовпорядкування, визначення категорій захисних лісових насаджень, їх лісотипологічної структури, санітарного, лісопатологічного стану та цільового призначення.

«Більшість культур сосни було створено на староорних землях у 50-60-х роках минулого століття, для яких характерна низька стійкість до природних і антропогенних чинників. Такі насадження потребують постійних лісівничих доглядів, за відсутністю яких можливі масові всихання з непередбачуваними наслідками», – йдеться у відповіді Держлісагентства.

Санітарні рубки виросли в десятки разів


Директор Дніпровсько-Тетерівського державного лісомисливського господарства Василь Юхимчук – проти створення національного парку в тому вигляді, як цього хочуть активісти, і вважає, що це питання наразі не на часі.

Василь Юхимчук

Ви бачили, скільки лісу всихає, з ним треба щось робити
Василь Юхимчук

«Ви бачили, скільки лісу всихає, з ним треба щось робити. На сьогодні ми починаємо створювати національний парк, державне лісове господарство ліквідуємо, а поки щось створимо нове? За ці два роки тут буде катастрофа», – наголошує Юхимчук.

Про паркан, який огороджує значні території, директор лісгоспу наголошує, що він був зведений за часів Януковича і має певну ціну, тому просто так ламати його не можна. Водночас пообіцяв відкрити усі зачинені ворота.

Керівник держлісгоспу зазначає, що у підприємства немає вирубок головного користування, лише вирубки догляду за лісом та санітарні, а от дерева дійсно почали масово всихати в останні кілька років.



У Держлісагентстві також розповіли про причини збільшення рубок: «Порушення гідрологічного режиму, спричинене прокладанням доріг у лісових масивах у 2011-2013 роках (протяжністю понад 80 кілометрів), призвело до масового всихання березняків у пониззях та сосняків, що примикають до канав, розміщених з обох сторін створених доріг. Підтвердженням погіршення санітарного стану насаджень є зростання площі суцільних санітарних рубок із 3 гектарів у 2013 році до 99 гектарів у 2015 році».

«Мисливці лобіюють збереження мисливського господарства»

За словами представника WWF в Україні Андрія Плиги, Держлісагентство лукавить щодо того, що зберігати лісове господарство на території лісництва доцільно.

«Там значний відсоток штучних, не надто продуктивних лісів, що зростають на бідних ґрунтах, і справді почали всихати останнім часом, і значна цінність території для лісового господарства викликає сумніви. Але мисливці лобіюють збереження мисливського господарства через Держлісагентство», – каже Плига.

Еколог зазначив, що при створенні національного парку, з одного боку, залишаться умови для заготівлі деревини там, де це має сенс в господарській зоні, а з другого боку – з'явиться механізм додаткового контролю за вирубками через створену науково-технічну раду парку.

Всихання штучного лісу не має значення в контексті протікання природних процесів лісовідновлення. Через 100-150 років на місці штучних соснових посадок, каже еколог, має сформуватися природний ліс, стійкіший до грибкових інфекцій чи комах-короїдів. Подібні процеси наразі є в Європі, наприклад, в Баварському лісі Німеччини.

Андрій Плига також зазначає, що нині на території парку живе багато копитних завдяки мисливському господарству, але при цьому мисливці штучно занижують чисельність хижаків – вовків та рисей.

Підгодівля може бути обмежена в заповідній зоні (хоча лишиться дозволеною на решті території парку), але, з іншого боку, може зрости чисельність хижаків, які успішно почнуть регулювати чисельність копитних і без участі мисливців.

Наразі Держлісагентство у питанні створення заповідника співпрацює з Міністерством екології та природних ресурсів України, а громадська організація «Товариство мисливців та рибалок «Кедр» продовжує бути орендарем лісу у Сухолуччі до 31 липня 2061 року.

Прийнято Програму розвитку лісового фонду Запорізької області: до 2022 року створять 3 тис. га лісу

На початку березня депутати Запорізької обласної ради прийняли Програму розвитку лісового фонду Запорізької області на період з 2018 до 2022 року.

Програма спрямована на забезпечення ефективної охорони, відтворення лісів, збільшення площі лісів та створення умов для досягнення оптимальних показників рівня лісистості Запорізької області.

Програма розвитку лісового фонду Запорізької області на період з 2018 до 2022 року передбачає створення захисних лісових насадження стійких до засушливого клімату на площі 3003 га, у т. ч. у 2018 році 603 га.

Створення протипожежних мінералізованих смуг протяжністю 8000 км, у т. ч. у 2018 році 1600 км. Проведення доглядів за протипожежними мінералізованими смугами протяжністю 30750 км, у т. ч. у 2018 році 6150 км.

Придбання техніки та обладнання, завдяки яким оперативно та ефективно будуть локалізовані та скоротяться до мінімуму лісові пожежі.

Забезпечення ефективної організації та науково обґрунтованого ведення лісового господарства. Отримання правовстановлюючих документів на земельні ділянки лісового фонду загальною площею 15 тис. га.

12.03.2018

Рейдові групи «Оса» здійснюють обстеження лісових масивів Прикарпаття



11 березня дві рейдові групи Надвірнянського та Солотвинського лісгоспів здійснювали обстеження лісових масивів.

В околицях села Битків Надвірнянського району працівники лісової охорони та єгерської служби виявили групу юнаків, одягнених у камуфляжний одяг, які розпивали алкогольні напої в альтанці неподалік лісу. Поряд з «відпочивальниками» знаходилися дві собаки мисливської породи «лайка», на землі лежали відстріляні гільзи, наплічники. За словами «відпочивальників», гільзи та наплічники їм не належать. Неподалік альтанки знаходилося авто. При огляді автомобіля та території біля альтанки зброї та ознак незаконного полювання рейдовою групою не виявлено.

Керівник групи «Оса» Солотвинського лісгоспу розповідає, що напередодні до лісівників надійшла інформація, що на межі Надвірнянського та Солотвинського лісгоспів ведуться браконьєрські дії – лунають постріли та вбито кабана. На місце події виїхало дві рейдові групи, до яких залучили працівників національної поліції.

«Під час обстеження лісових масивів група вийшла на сліди чоловіка з собакою та слід кабана, але незаконно добутої дичини не виявила. Також рейдова група Надвірнянського лісгоспу натрапила на групу юнаків, які розпивали спиртні напої неподалік лісу. Хлопці запевнили, що речі та гільзи, знайдені біля альтанки, їм не належать.

За підсумками рейду можна стверджувати, що канонада була – стріляли по пляшках», – розповідає Богдан Гладиш, керівник рейдової групи Осмолодського лісгоспу.

На власників собак складено два протоколи, проведена профілактична бесіда.

Нагадаємо, що у лютому закінчився сезон полювання. Протягом березня-квітня триває опорос самки кабана.

Відповідно до спільного наказу Мінприроди та Мінагрополітики «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення законодавства в галузі мисливського господарства та полювання (крім видів, занесених до Червоної книги України)» майже в чотири рази збільшено розмір відшкодування збитків за браконьєрство.