Круглый стол «Современная экология: образование, наука, практика»

23 апреля сотрудники Филиала ФБУ «Рослесозащита»-«ЦЗЛ Ставропольского края» приняли участие в круглом столе «Современная экология: образование, наука, практика», который прошел в Ставропольской краевой универсальной научной библиотеке им. М.Ю. Лермонтова. Гостями и экспертами мероприятия стали представители лесных организаций и ведомств.

Участники круглого стола обсудили вопросы обеспечения экологической безопасности человека и общества в России и регионе, рассмотрели практические аспекты совершенствования природопользования и перспективы развития экологической науки и образования в современных условиях. По итогам заседания отмечено, что для решения экологических проблем необходимо формирование в обществе экологического сознания, понимания людьми природы как живого существа, над которым нельзя властвовать без ущерба для него и себя. Была особо подчеркнута важность непрерывного экологического образования, просвещения и воспитания всех групп населения, а особенно подрастающего поколения, так как именно ему принадлежит будущее планеты. Необходимо подходить к теме экологии общими усилиями, не замалчивать проблемы, а выносить их на общественное обсуждение. Участники также отметили, что круглый стол получился объективным, разговор – предметным и практичным и выразили надежду на возможность дальнейших встреч.

ФБУ «Российский центр защиты леса»
25.04.2018
http://roslesvesti.ru/kruglyj-stol-sovremennaya-ekologiya-obrazovanie-nauka-praktika/

Далі...

Реклама на деревьях вне закона

В 2017 году департаментом лесного хозяйства был усилен контроль над незаконным размещением рекламы на деревьях. С владельцами рекламных вывесок проведена беседа.

Количество рекламных конструкций на деревьях в Ярославском регионе значительно снизилось, этому способствовала плодотворная работа по демонтажу вывесок, наложение административного штрафа на нарушителей, а также профилактические беседы с нарушителями, — сообщает начальник отдела федерального государственного надзора, охраны и защиты лесов Александр Гулящих.

Напомним, что за несанкционированное размещение рекламных баннеров, которое влечет за собой повреждение лесных насаждений, предусмотрена административная ответственность по статье 8.28 Кодекса об административных правонарушениях Российской Федерации. Степень повреждения лесных насаждений не имеет значения для решения вопроса о привлечении правонарушителя к административной ответственности.

Согласно части 1 статьи 8.28 КоАП РФ, незаконная рубка, повреждение лесных насаждений или самовольное выкапывание в лесах деревьев, кустарников, лиан влечет наложение административного штрафа на граждан в размере от 3000 рублей до 4000 рублей; на должностных лиц — от 20000 до 40000 рублей; на юридических лиц — от 200000 до 300000 рублей. Также нарушителям лесного законодательства придется компенсировать стоимость поврежденного дерева – порядка еще 2000 рублей.

В 2017 году было демонтировано свыше 1000 рекламных конструкций. На сегодняшний день работа продолжается, за первый квартал 2018 года демонтировано 27 рекламных конструкций.

Департамент лесного хозяйства Ярославской области просит всех жителей города и области не оставаться равнодушными. Если вы стали свидетелем факта размещения рекламы на растущих деревьях вдоль автотрасс и в населенных пунктах, просим сообщать об этом по телефону прямой линии лесной охраны: 8 (800) 100-94-00 (бесплатная, круглосуточная) или 8 (4852) 71-00-75, также по возможности фотографировать объявления.

Департамент лесного хозяйства Ярославской области

http://roslesvesti.ru/reklama-na-derevyah-vne-zakona/

Далі...

Про залучення авіації ДСНС до гасіння пожеж у пожежонебезпечний період 2018 року

ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

НАКАЗ

від 19 квітня 2018 року N 250

(з основної діяльності)

м. Київ

Про залучення авіації ДСНС до гасіння пожеж у пожежонебезпечний період 2018 року

Відповідно до Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 р. N 1052, з метою своєчасного та ефективного застосування авіаційних сил і засобів до гасіння лісових пожеж у природних екосистемах України протягом пожежонебезпечного періоду 2018 року наказую:

1. Управлінню авіації та авіаційного пошуку і рятування (Рунаєв І. В.), Спеціальному авіаційному загону Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України (Коробка І. М.):

утримувати протягом пожежонебезпечного періоду з 1 травня по 30 вересня 2018 року (у світлий час доби) в постійній готовності до застосування два пожежні літаки Ан-32П, один вертоліт Мі-8МТ із водозливним пристроєм та один вертоліт ЄС-145 "Єврокоптер" (повітряний пункт управління для забезпечення завдань управління та координації дій повітряних і наземних сил) на аеродромі постійного базування Спеціального авіаційного загону Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України (м. Ніжин, Чернігівська область) для оперативного реагування та залучення повітряних суден до гасіння лісових пожеж у всіх регіонах України;

організувати у період з 1 червня до 30 вересня 2018 року (у світлий час доби) чергування екіпажів на літаку Ан-32П в аеропорту "Одеса" та вертольотах Мі-8МТ з водозливним пристроєм в аеропортах "Харків" та "Ужгород" для посилення наземних сил гарнізонів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України у східних та південно-західних регіонах;

передбачити можливість передислокації чергових літаків Ан-32П та вертольотів Мі-8МТ з визначених аеропортів в аеропорти інших регіонів України залежно від оперативної обстановки;

встановити екіпажам чергових літаків і вертольотів авіації ДСНС готовність до вильоту з режиму чергування до гасіння лісових пожеж з аеродромів та аеропортів України для літаків - 1 годину, вертольотів - 50 хвилин;

провести технічне обслуговування всіх наявних водозливних пристроїв та утримувати їх на аеродромі "Ніжин" із розрахунку два пристрої на один вертоліт Мі-8МТ;

у разі підвищення пожежної небезпеки в регіонах України бути готовими до передачі в установленому порядку в розпорядження керівників головних управлінь (управлінь) ДСНС України в областях водозливних пристроїв для забезпечення гасіння лісових пожеж на території областей із залученням додатково (за зверненням до керівництва ДСНС) екіпажів вертольотів Мі-8МТ інших центральних органів виконавчої влади, що експлуатують авіаційну техніку цього типу;

утримувати мобільну групу реагування зі складу авіаційних рятувальників на аеродромі "Ніжин" у готовності до виконання завдань за призначенням спільно з екіпажем вертольота Мі-8МТ.

2. Головним управлінням (Управлінням) ДСНС України у Закарпатській (Гудак Р. В.), Одеській (Федорчак В. В.), Харківській (Волобуєв О. В.) та Херсонській (Чорний С. М.) областях для забезпечення гасіння лісових пожеж на території областей із залученням вертольотів Мі-8МТ ДСНС:

на визначений період організувати взаємодію з представниками Державного агентства лісових ресурсів України для оперативного реагування під час гасіння лісових пожеж;

через представників Державного агентства лісових ресурсів України забезпечити екіпажі повітряних суден авіації ДСНС картами з визначеними основними лісовими масивами, координатами водоймищ і можливими майданчиками для посадки вертольотів з метою оперативного і ефективного залучення авіаційних сил і засобів до гасіння лісових пожеж;

забезпечити ефективне застосування чергових літаків та вертольотів Спеціального авіаційного загону Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України для протидії лісовим пожежам у зонах відповідальності;

організовувати (за необхідності) повітряний моніторинг лісових масивів для виявлення та ліквідації загорянь і пожеж, при цьому особливу увагу приділити районам з масовим перебуванням відпочиваючих;

забезпечити заправку літаків водою в аеропортах у разі залучення їх до гасіння лісових пожеж у територіальних зонах відповідальності;

забезпечити розміщення, проживання та харчування екіпажів повітряних суден в аеропортах під час виконання авіаційних робіт з гасіння лісових пожеж.

3. Взаємодію органів управління та екіпажів вертольотів ДСНС під час виконання спільних заходів щодо ліквідації лісових пожеж здійснювати з урахуванням вимог Порядку організації та застосування авіаційних сил та засобів для гасіння лісових пожеж, затвердженого наказом МВС України від 13.04.2017 N 311, зареєстрованим у Міністерстві юстиції 13.05.2017 за N 595/30463.

4. Чергові авіаційні сили і засоби для проведення авіаційних робіт за необхідності перебазовуються на визначені аеродроми (злітно-посадкові майданчики) та утримуються у ступенях готовності, що забезпечують їх оперативне та своєчасне залучення до проведення авіаційних робіт із гасіння лісових пожеж за рішенням керівництва ДСНС.

5. Координацію виконання заходів щодо організації протидії пожежам у природних екосистемах із залученням авіаційних сил та засобів у 2018 році покласти на Департамент реагування на надзвичайні ситуації ДСНС.

6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Голови Мельчуцького О. Г.

Голова                                                                  М. Чечоткін

http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/FN041692.html

Далі...

Штрафы на нарушение правил пожарной безопасности могут вырасти в 100 раз

Кабмин одобрил предложения МВД в части усиления ответственности в сфере гражданской защиты, техногенной и пожарной безопасности.

Соответствующие изменения в Кодекс об административных правонарушениях и Уголовный кодекс приняты сегодня, 25 апреля, на заседании правительства и направлены в Верховную Раду, передает БизнесЦензор со ссылкой на пресс-службу министерства.

По информации Государственной службы по чрезвычайным ситуациям в течение последних пяти лет в Украине произошло около 353 тысяч пожаров, на которых погибло более 11 тыс. человек, а прямые убытки от них составили почти 6 млрд грн.

"В то же время максимальный штраф, наложенный на правонарушителя, составляет 170 гривен. В результате руководителям предприятий проще уплатить штраф, чем выделять средства на обеспечение надлежащего уровня пожарной безопасности", – отмечается в сообщении.

С целью решения этой проблемы Кабмин утвердил законопроект "О внесении изменений в Кодекс Украины об административных правонарушениях и Уголовный кодекс Украины относительно усиления ответственности в сфере гражданской защиты, техногенной и пожарной безопасности".

Документом предлагается повысить размер штрафов. В частности, за нарушение установленных требований пожарной безопасности для граждан предлагается установить штраф от 30 до 50 необлагаемых минимумов (510-850 грн), а для должностных лиц и физических лиц-предпринимателей – от 50 до 100 необлагаемых минимумов (850-1700 грн).

25.04.18 18:52

https://biz.censor.net.ua/news/3063329/shtrafy_na_narushenie_pravil_pojarnoyi_bezopasnosti_mogut_vyrasti_v_100_raz

Далі...

Пожары в Амурской области уничтожают лес и ведут к изменению климата

Площадь, пройденная лесными пожарами в Амурской области с начала года по утро 24 апреля 2018 года, составила 1,7 млн га (по данным со спутниковых снимков [1]). Это в шесть раз больше, чем за аналогичный период в прошлом году (0,3 млн га) и в три раза больше, чем за весь 2017 год (0,6 млн га). В регионе, где с 7 апреля объявлен режим ЧС, развивается пожарная катастрофа.

Причина пожаров — палы сухой травы. Причём сельскохозяйственные палы полностью запрещены законом с 2015 года, а «контролируемые профилактические палы» проводят на огромных площадях, не соблюдая меры пожарной безопасности.

Профилактические выжигания требуют тщательной подготовки, учёта погодных условий и строгого контроля: необходимо определённое количество людей, техники, машин, инструментов. Однако часто сил чтобы удержать огонь под контролем не хватает и масштабы пожарного бедствия зависят только от погоды: при прохладной и сырой весне площади пожаров относительно небольшие (первые сотни тысяч гектаров), а при тёплой и сухой, как сейчас, выжигание сухой травы оборачивается катастрофой регионального масштаба.


Пожары негативно влияют на климат

Применение методик Global Fire Emissions Database позволяет предположить, что за последний месяц природные пожары в Амурской области стали причиной выбросов около 110 мегатонн СО2. Столько же выбрасывает вся Москва за два года.



«Каждое выжигание растительности будь то поле или лес — это выбросы углекислого газа, сажи, прямо влияющие на климат, — прокомментировал Антон Бенеславский, руководитель международного пожарного проекта Гринпис России. — Частые пожары на одной и той же территории ведут к её деградации: снижается плодородие почвы, меняется видовой состав растительности и на месте дикого леса появляются ландшафты с небольшим количеством биомассы, способной поглотить меньшее количество углерода. Формируется долгосрочный отрицательный климатический эффект».
Из-за пожаров стремительно исчезает лес

История с природными пожарами повторяется в Амурской области из года в год. За последние восемнадцать лет вся территория Амурской области, за исключением зон вечной мерзлоты, была пройдена пожарами.

В основном это весенние пожары, при которых горит сухая прошлогодняя трава и отчасти лесная подстилка. Таких пожаров недостаточно, чтобы убить большинство крупных старых деревьев, но они уничтожают подрост. На участках, где такие пожары повторяются из года в год, погибают старые деревья и исчезает весь лес.




«Регион становится всё менее лесным, и менее пригодным для ведения лесного хозяйства, — прокомментировал Алексей Ярошенко, руководитель лесного отдела Гринпис России. — Северные районы Амурской области — зона вечной мерзлоты, лес здесь растёт крайне медленно, поэтому они не подходят для хозяйственного выращивания леса. Зато в южных почва и климат благоприятны для сельского хозяйства и леса, тут растут даже теплолюбивые культуры, например арбузы и соя. Здесь может расти полноценный, здоровый и продуктивный лес, но регулярно повторяющиеся палы сухой травы этого не позволяют».
Человек — единственный виновник природных пожаров в Приамурье

Лесной план Амурской области предусматривает ежегодное проведение так называемых контролируемых профилактических выжиганий на площади 180 тысяч гектаров.

Безопасно выжечь такую площадь в принципе невозможно — при соблюдении норм нужны тридцать — сорок тысяч квалифицированных работников, обеспеченных необходимым оборудованием и техникой, а такого человеческого резерва у людей нет. Поэтому любые выжигания превращаются в бесконтрольные и опасные: при сухой и ветреной погоде огонь неизбежно будет распространяться на большие расстояния, переходя на леса, а иногда и на населённые пункты и инфраструктуру
— сказал Алексей Ярошенко, руководитель лесного отдела Гринпис России.

«Получается, что действующая редакция Лесного плана Амурской области гарантирует почти ежегодное (при подходящих погодных условиях) повторение крупномасштабных лесопожарных катастроф, прогрессирующее обезлесение региона и превращения его в территорию, практически непригодную для ведения полноценного лесного хозяйства», — подытожил Алексей Ярошенко.



«Когда траву жгут те, кто должен охранять леса и другие природные территории от огня — это провоцирует на поджоги и других жителей региона. Кто-то просто повторяет действия других, а кто-то пытается защитить свои дома, сараи, участки от бесконтрольных палов, пускаемых работниками леса — в результате горит все, что только может гореть, и везде, куда могут добраться люди со спичками», — прокомментировал Григорий Куксин, руководитель пожарного отдела Гринпис России.

Как решить проблему пожаров в Амурской области

В апреле 2018 года команда Гринпис России посетила Амурскую область, чтобы обучить местных пожарных добровольцев, презентовать учителями методики, игры и материалы для уроков, посвящённых профилактике пожаров и встретиться с губернатором Амурской области Александром Козловым и вице-губернатором Алексеем Венглинским, курирующим вопросы борьбы с пожарами, а также с руководством ГУ МЧС, с представителями министерства образования, с министром лесного хозяйства и пожарной безопасности.



По итогам встреч с чиновниками Амурская область присоединилась к информационной кампании «Останови огонь».

В 2018 году должна быть разработана и утверждена новая редакция Лесного плана на следующие десять лет, Гринпис России будет добиваться того, чтобы снизить объёмы плановых выжиганий леса, потому что эта мера не работает, а только усугубляет масштабы природных пожаров в Приамурье.

[1] данные системы ИСДМ-Рослесхоз (формы 4-ИСДМ), дата обращения — 24 апреля

Автор публикации Ирина Козловских - 25 апреля, 2018 в 19:03

http://www.greenpeace.org/russia/ru/news/blogs/green-planet/blog/61430/

Далі...

Чому селяни продовжують палити траву?

Упійманий за руку палій ще не означає покараний

Наша безпека у наших руках. Чому навколишнє середовище і далі страждає від самовільного підпалу трави – та яка відповідальність за такі дії? Про це сьогодні говоримо у студії з нашими гостями, вітаю їх. Віталій Туровцев, речник Головного управління ДСНС України у Львівській області, доброго вечора. Та Микола Маланич, начальник Державної екоінспекції у Львівській області, вам вітання.

***

Мар’яна Романяк: «Навесні у рятувальників роботи побільшало: незважаючи на всі заборони, прохання, інформування селяни далі палять траву. Неподалік Львова (там, де поля і городи) можна досить часто побачити ось такі чорні клаптики землі. Видається, що таке паління трави вже стало нормою.

У селі тут палять траву?»

Селянка: «Палять обочини, палять».

– Що люди на то кажуть, чого палять? То ж не можна.

– Палять так, щоби ніби свіжа, молоденька виростала.

Мар’яна Романяк: «Ось такі наслідки від підпалу трави. Тобто хтось вирішив спалити траву в себе на городі – від цього загорілося все навколо, зараз тут гасять пожежники».

Роман Алешко, керівник гасіння пожежі: «Верхній шар трави прогоряє і починається загоряння торфу. Як бачите, приходиться своїми силами за допомогою пожежних рукавів, особового складу, пожежних стволів гасити торф».

Мар’яна Романяк: «Складно гасити торф?»

Пожежник: «Ну, як в яких умовах – потрібна велика кількість води, щоб залити».

Мар’яна Романяк: «Яка площа цієї пожежі?»

Роман Алешко: «Як бачите, тут окремими осередками; нема в загальному, щоби горіла трава. Територія велика, бо йде по ту сторону, по цю... Може, до п’яти-семи гектарів складати. Але сам торф горить певними осередками в різних місцях на невеликих площах поки що. Ми стараємося його загасити завчасно, щоби воно не розгорілося і не було більшої біди».

Мар’яна Романяк: «Для когось це може бути звичайне паління трави, але насправді наслідки бувають жахливі: дивіться, просто може загорітися весь ліс».

***

Пане Віталію, розпочнемо із вас. Чому і далі, на вашу думку, є така ситуація із палінням трави? І чи збільшується статистика щороку?

Віталій Туровцев: Статистика щороку повторюється в тих самих межах. Станом на сьогодні ми маємо певний спад кількості пожеж, але я би не хотів наперед щось загадувати – рік тільки почався, ми будемо мати і подальші такі пожежі. Що стосується того, чому виникають такі пожежі, – напевно, від низького рівня свідомості самих громадян. Оскільки пожежі сухої трави і торфовищ виникають не спонтанно – це не самозаймання, це якраз наслідки людської діяльності.

Тобто ці пожежі, на які ви виїжджаєте зараз, – це здебільшого (або ж і всі) від того, що люди палять траву?

Віталій Туровцев: Більшість із них – понад 90% – саме через те, що люди спалюють траву або внаслідок необережного поводження з вогнем.

Яка кількість викликів в середньому за день може бути в рятувальників?

Віталій Туровцев: Орієнтовно до 10 пожеж за день ми зараз ліквідовуємо.

Пане Миколо, ваша думка, чому все-таки більшає таких викликів на гасіння пожеж від самовільного паління трави? Можливо, надто малі штрафи; можливо, надто мале інформування людей, що цього робити просто не можна?

Микола Маланич: Щодо інформування – тут повна відсутність екологічної освіти будь-якого свідомого громадянина. Інформування напередодні – ми знаємо, що будуть випадки, звісно, що спалювання, самоспалювання сухої рослинності. Зібрали всіх сільських голів, голів об’єднаних територіальних громад.

Тобто ви таке робите? Ви збираєте й інформуєте?

Микола Маланич: Так, так. Ми це публікуємо офіційно в нас на сайті. Кожному десь роз’яснили, що вони мають адмінкомісії – адмінкомісії можуть притягувати до адміністративної відповідальності, зокрема фіксувати порушення природоохоронного законодавства. На жаль, ви бачите наслідки – і наслідки досить сумні. Ці наслідки відображаються в адміністративних штрафах.

Та ці штрафи не надто лякають людей, я так розумію.

Микола Маланич: Статистика – 85 гривень. Треба 255 гривень.

Тобто штраф за те, що хтось підпалить траву, – 85 гривень?

Микола Маланич: 170 гривень на громадянина.

Скільки оштрафовано за останній місяць або за минулий рік, яка статистика була?

Микола Маланич: Ми не бачимо місяця – активна фаза саме горіння почалася два тижні тому. За минулий тиждень ми склали 71 адміністративний протокол – це якщо встановлена особа. Фіксації – понад 200. Ви розумієте, що адмінкодексом чітко передбачено: адмінпротокол складається в присутності особи, порушника.

Тобто ви маєте, умовно, зловити порушника за руку разом із поліцією – і тільки тоді можна скласти протокол.

Микола Маланич: Так. Тому тут може бути тільки сумісна праця, взаємна співпраця – ну, і бажання до праці.

Пане Віталію, давайте поговоримо трішки про небезпеку цього всього, тому що досить часто через загоряння трави загоряється і торф – тут вже такі глибші наслідки і більше роботи у вас. Яка небезпека саме таких торф’яних пожеж? До речі, одна із них була нещодавно на вул. Роксоляни у Львові.

Віталій Туровцев: Так, ми бачили таку пожежу, як приклад на відео. Пожежі торфу чим небезпечні – торф залягає на досить великій глибині. І якщо пожежа пошириться на цю глибину, потрібно буде надзвичайно великий ресурс людський, ресурс паливо-мастильних матеріалів і дуже велика кількість води. Тому що його просто залити зверху і погасити дуже важко. Потрібно, грубо кажучи, водою під тиском перекопати весь торф для того, щоби ліквідувати цю пожежу.

Пожежі ці складні, вони опускаються на глибину, поширюються під землею. Тобто ззовні ми не бачимо полум’я, як було на відео – тільки легеньке тління, а знизу може розгорятися справжня пожежа. Були випадки, коли прогорали цілі корені дерев – дерева падали, а полум’я видно не було. Тому ці пожежі досить небезпечні. І технікою неможливо проїхати на це поле – потрібно розтягувати тільки рукава, тому що машина може провалитися під землю. Тому такі пожежі вимагають дуже великих затрат, люди працюють і днями, і добами – деколи до тижня ми працювали саме на гасінні такої пожежі на одному місці.

На такому місці, де загорівся торф або де просто загорілася трава, мене найбільше злякало те, що я побачила – там немає нічого живого: ні трави, обпалені дерева… Пане Миколо, які наслідки таких пожеж? Тут страждає вся рослинність, страждають тварини і не тільки.

Микола Маланич: В першу чергу, тут страждають люди. Викиди в атмосферне повітря жахливі, неконтрольовані. Наслідками того є захворювання: легеневі, серцеві і ракові.

Від цього диму?

Микола Маланич: Так, саме від цього диму. І ми потім задаємося звичайним питанням: «Чому ми хворіємо? Давайте знайдемо крайнього». А те, що ми 10-15 років свого сусіда, свого брата, кума заставляємо дихати цим димом – ми не відповідаємо за наслідки.

В другу чергу, це всі створіння, які є в траві, ми знищуємо; повністю знищуємо всі плоди, які є в траві. Ну, і основне, гумус: це все живе, всі клітини живі ми повністю знищуємо, який може відновитись (природно відновитись) впродовж 50 років.

Пане Миколо, але є така думка, що «мій дідусь палив траву, моя бабуся палила і я буду палити, так буде краще рости все те, що я посаджу на землі». Досить часто так говорять люди, які дбають про свій город чи поле. Чому?

Микола Маланич: Ви знаєте, ми розробили законопроект щодо збільшення адміністративних штрафів. Там не буде стояти питання «дідусь, бабуся палили». Є власник земельної ділянки, який буде нести пряму відповідальність. Незважаючи на те, чи він був на місці, – він власник, він користувач. Все, на цьому крапка.

До речі, ми поговорили з різними людьми, які можливо палять, можливо не палять траву. Що вони сказали з цього приводу, що вони думають і як діють – давайте подивимося?

***

Мар’яна Романяк: «Ми тут їхали й бачили, що люди палять траву. Ви палите тут у себе траву?»

Жінка 1: «Нє, нє, ми не палимо».

– А чого?

– А бо не можна! Так не можна палити, треба обережно з травою обходитися.

– А ви то все полете?

– Так, ми то всьо полемо гарно, так, всьо руками. Трохи кіньми, трохи руками.

Чоловік 1: «Восени то, що бульбовисько спалив, а тут вже ні. Рано ще, цього року не встигло ще вирости».

Жінка 2: «Та коли, то ми так виносимо трошки. Та в нас тут травів таких дуже і нема. Пшеницю – то ми переорюємо. А яке там було трошки, то ми спалили».

Мар’яна Романяк: «А сусіди палять?»

– Так нє, стараються більше не палити.

Жінка 3: «Не палимо».

Мар’яна Романяк: «А чому?»

– Шкідливо для навколишнього середовища.

– Бачите, ви знаєте. А в селі палять?

– Ну, як хто.

Жінка 4: «Ну, бо тому, що зараз йде сезон – кролики розмножуються».

Мар’яна Романяк: «Одним словом, ви знаєте?»

– Так, ми знаємо.

– Ви поінформовані.

– Так, ми поінформовані. Ми таке не робимо.

***

Ніхто траву не палить, та вона все одно горить… Пане Віталію, хто має інформувати людей, що це справді небезпечно, що це завдає шкоду їм і навколишньому середовищу, від цього трапляються пожежі? Чи ви проводите таку роботу? Бо я знаю, що ви інформуєте.

Віталій Туровцев: Так, ми проводимо масштабну роботу спільно з представниками колишньої інспекції. Ми проводимо і спільні рейди, і разом розробляємо такі-от виїзди в населені пункти, де ми проходимо подворово кожного, спілкуємося. Так, як їздили ваші журналісти, так і ми проходимо по дворах, роз’яснюємо, роздаємо листівки, ще раз нагадуємо про це. Але це не заважає нам через день приїжджати в цей населений пункт – і отримувати там ліквідацію пожежі.

Так, якраз бачимо, як це проходить.

Віталій Туровцев: Доходить до того, що горить на околиці села, ми приїжджаємо, гасимо день-два, проходимо по дворах, роз’яснюємо, що палити цього не треба – і через день знов повертаємося в те саме село… Дуже важко переламати стереотипи. Люди розказують, що вони не палять – але чомусь наступного дня ми знову приїжджаємо. Не думаю, що хтось приїжджає з іншого села і підпалює їхні городи.

Я думаю, що тільки зі збільшенням штрафних санкцій і відповідальністю власників землі, можливо, якось зміниться ця ситуація.

Пане Миколо, чи легко знайти підпалювача – ту людину, яка справді розпалює це вогнище, від якого трапляється пожежа? Можливо, з вашого досвіду був такий випадок, що справді, як ви кажете, зловили за руку?

Микола Маланич: Масштабні підпали – вони завжди є замовними.

Замовними? Це як?

Микола Маланич: Маємо досвід у цьому. До прикладу, Буськ. В нас Буськ горить уже третій рік. 2016 рік – збитки складали 20 мільйонів. 2017 рік – 590 тисяч. Тобто ми прекрасно можемо зрозуміти, що це штучний підпал.

Що саме там горить?

Микола Маланич: Ліс, молоді культури. Станом на сьогодні згоріло вже 9,7 гектара.

Дивіться, три роки горить, згоріло 9,7 гектара – і ви зловили вже цього підпалювача за руку?

Микола Маланич: Ні, на жаль, не піймали.

Чому?

Микола Маланич: Оскільки Держекоінспекція не має повноважень встановлювати особу. Тут нас підтримує поліція. Палія піймати за руку – це теж не кінцевий результат.

А які можуть бути мотиви такого?

Микола Маланич: Тут різні мотиви. Можливо, комерційні.

Робили якесь розслідування?

Микола Маланич: Ми теж не наділені правом проводити розслідування. Можливо, якийсь корисливий мотив. Тут вже мають з’ясувати спільно працівники поліції, слідчі органи, оскільки не одне кримінальне провадження вже порушене.

Але, знову ж таки, взаємодія з працівниками поліції: кінцева особа, яку впіймав за руку – треба встановити прізвище, ім’я, по батькові, що передбачено протоколом, заповнити повністю протокол. Не кожен хоче надавати будь-які особисті дані. Тобто тут повна взаємодія йде. Якщо вона є – є результат. Але ви бачите… Тобто це не знімає з мене жодної відповідальності.

Як іде ваша співпраця з поліцією?

Микола Маланич: Досить активно. Ми напряму в 102 телефонуємо, як який випадок. На власному досвіді – впродовж семи хвилин від поста до мене приїхали працівники поліції. Тобто в даному порядку я завдячую за оперативність. Але ж ми, в свою чергу, проводимо навчання як у садочках, так і в школах. Діткам пояснюємо – не можна знищувати, там є зайчики. Такі елементарні речі.

Це навчання – воно раз в рік, чи є якісь на нього плани?

Микола Маланич: Ні, ви перегляньте наш сайт, будь ласка – і побачите: останнє навчання було позавчора. Активно інститути, навчальні заклади – ми приходимо, даємо просту роз’яснювальну роботу.

Інформуєте, зрозуміло. Пане Віталію, давайте трішки по географії області пройдемося. Де найактивніші ці підпали і чи змінюються райони з роками?

Віталій Туровцев: Не можна виділити райони, які найбільше горять, тому що, напевно, свідомість поширюється на всю нашу область. Горять майже в кожному районі, не можна виділити якийсь зразковий район, де би не палили і свідомість зашкалювала. Єдине, що хочу нагадати: внаслідок тих пожеж, які ми вже маємо, в нас є одна людина травмована – це Мостиський район, де людина з опіками, і одна людина на пожежі також травмувалася саме від сухої трави 05.04.2018. На жаль, 16 числа вона померла. То людина отримала 70% опіків тіла – і з опіками організм не справився, людина вмерла. Це чоловік 1944 року народження.
Тобто ми розуміємо, що наслідки від банального спалювання трави, як всі вважають, можуть бути трагічними. Також у Вінницькій області був трагічний випадок, де на пожежі загинула однорічна дитина. Там, зрозуміло, можна розглядати і батьківську недбалість, але дитина загинула від дії вогню – візок покотився, потрапив у полум’я. Тут теж люди розпалювали полум’я поблизу будівлі.

Пане Миколо, також я знаю, що у вас є нещодавні дані щодо лісу, який часто запалюється. Які його масштаби з останніх неприємних ситуацій?

Микола Маланич: Я думаю, що по Буську у нас будуть, знову ж таки, мільйонні збитки. Ці збитки рахує Держекоінспекція. А які природі збитки, ми тільки можемо уявити – це знищення всієї флори, фауни і всього живого.

Як цей ліс потім відновлювати?

Микола Маланич: В будь-якому випадку, мають пройти дощі, це все має осісти, потім проводити відповідну рекультивацію. Це величезні об’єми роботи самих лісників. Але ж суспільство думає, що тут свідомість треба переконувати. Вони думають: «Вони там щось не посадили, внаслідок чого самостійно і спалили». Це неправда – там росли молоді культури, вони є зафіксовані: півторарічні культури.

Які загалом збитки? Можливо, назвете нам загальні цифри?

Микола Маланич: Може бути 50 мільйонів. А загальні збитки від оцього паління – сотні тисяч мільйонів.

Зрозуміло, давайте підіб’ємо підсумки. Як цьому завадити, окрім того, щоб людей інформувати? Мені здається, що це найголовніше. Пане Віталію?

Віталій Туровцев: Єдине, що в наші функції входить, – це, напевно, інформування. Думаю, можливо, такими малими кроками ми доб’ємося колись результату. Вже говорив мій колега, що ми проводимо роботу також із садочками, школами. Досить масштабно допомагаємо в цьому, роз’яснюємо, які наслідки можуть трапитися.

Якщо людина побачила пожежу – телефонувати одразу 101?

Віталій Туровцев: Якраз хотів до цього вернутися, тому що в нас бувають випадки, коли людина бачить пожежу, телефонує 101. А пожежа на ранній стадії, яку можна ліквідувати підручними засобами без застосування якоїсь техніки.

Наша техніка рухається за кілометрів 15-20, приїжджає в це село – відповідно, пожежа вже набула розмаху. Люди стоять з мобільними телефонами, гарно це все фотографують, але ніхто не допоможе загасити вогонь. Тобто пожежа, яку можна було ліквідувати на ранній стадії, банальним віником прибити полум’я – всі чекають, поки приїде велика гарна червона машина і це ліквідує.

Тобто ліквідовувати самим, якщо це можливо?

Віталій Туровцев: Якщо це на ранній стадії – обов’язково, такі пожежі можна ліквідувати. Також це входить в обов’язки сільських громад, які повинні на такі періоди створювати свої команди і обов’язково дбати про пожежну безпеку в своїй громаді.

Таке взагалі існує в нас десь?

Віталій Туровцев: Якщо сказати чесно, на папері воно існує. Але в реальності…

Микола Маланич: І на практиці існує – це об’єднана територіальна громада, село Сокільники.

Тобто одна територіальна громада на всю територію Львівської області, яка працює за таким принципом?

Микола Маланич: Досить активно – вони сформували чотири виїзні команди в складі об’єднаної територіальної громади і виїжджають. Там створена адмінкомісія, є громадські інспектори.

Ну, це дуже мало – одна, одна така…

Микола Маланич: Ну, це одна. Але в будь-якому разі, ми мусимо починати з чогось, активно працювати.

І збільшувати, напевно, штрафи.

Микола Маланич: Збільшувати штрафи. Хочу подякувати саме вашому каналу, оскільки ви досить активно почали розголошувати тему спалювання сухої рослинності.

Колеги, дякую вам за розмову. Віримо в свідомість нашу і в свідомість усіх мешканців Львівської області про те, що не буде таких стихійних пожеж. Дякую за розмову. Віталій Туровцев, речник Головного управління ДСНС України у Львівській області, а також Микола Маланич, начальник Державної екоінспекції у Львівській області. Мене звати Мар’яна Романяк, це програма «Що не так?». Будьте в безпеці, бережіть природу та побачимось за тиждень.

Суспільство — ZAXID.NET, 24 квітня, 19:40
https://zaxid.net/chomu_selyani_prodovzhuyut_paliti_travu_n1455043

Далі...

Паралельні ліси: В Україні дерева висаджують під телекамери, а вирубують тихцем

Всеукраїнський День довкілля, який в Україні відзначали вчетверте, минулого тижня ознаменувався екологічною акцією «Посади дерево миру» за участю міністрів екології та освіти, народних депутатів та представників релігійних конфесій. Чудова ініціатива.

Тим паче, що, за словами міністра природних ресурсів Остапа Семерака, протягом двох років на підтримку акції вже висадили близько десяти тисяч дерев.

Алеї миру з’явилися у Вишгороді, Каневі, Маріїнському парку Києва, Бахмуті, Авдіївці та ще у сотні міст і сіл України.

«Цим символічним кроком ми привертаємо увагу суспільства до проблем української природи, до шкоди, завданої довкіллю війною на сході. Дерева миру вже озеленюють території церков, національних парків та шкільні подвір’я по всій території України. Відтепер і Київський міський сад прикрашатимуть катальпи, магнолії та липи, які, до речі, чудово очищують повітря», — порадів на камери міністр.

Погодимося з ним щодо уваги до природи, але принагідно згадаємо й прямо протилежні акції, про які офіційні особи чомусь знову сором’язливо змовчали.

В Києві це, для прикладу, одіозний «чкаловський» сквер, за який із чиновниками вже не перший рік воюють мешканці вулиці Гончара; підступно обпатрані на догоду варварам парк «Юність», Протасів яр, Володимирська гірка, Пейзажна алея...

Навколо останньої, до речі, за підтвердженням Державної екоінспекції, одним махом, доки ні камер, ні випадкових перехожих поруч не трапилося, незаконно вирубали більше сотні міцних здорових дерев. А вони, окрім очищення столичного повітря, ще й надійно підтримували схили Старокиївської гори.

Скільки таких подвійних стандартів щодо заповідної природи по всій Украіні — навіть порахувати важко. Втім, знаходяться люди, далекі від чиновницьких крісел, які принаймні намагаються.

Великою мірою саме завдяки їхній наполегливості вже прийнято чимало законів, які обмежують винищення лісового господар­ства. Однак зупинити масову вирубку природоохоронних лісів і парків досі так і не вдалось.

І в більшості випадків вирубки цінних лісів відбуваються за згоди відповідальних органів. Власне, по-іншому й бути не може.

За словами Петра Тєстова, аналітика Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина», йдеться вже навіть не про звичайні, а про унікальні природні заповідники.

Причому унікальні не тільки у масштабах України, а й у масштабах Європи, світу.

Ситуація з вирубкою лісів, стверджують активісти, подібна у всіх регіонах країни. Скажімо, на Одещині лише протягом 2015-16 років у заказнику Саваранський ліс всуціль вирубали площу у 170 гектарів.

«Згідно з останніми нововведеннями у законодавстві, суцільні рубки в заказниках заборонені. Тому лісгосп «перебудувався» і перейшов до вибіркових рубок. На цей рік у заказнику заплановані вибіркові рубки загальною площею 450 гектарів. Вони вже офіційно погоджені, виписані необхідні документи. Це показовий приклад того, що нинішня система Державного лісового господарства абсолютно не виконує належних їй функцій», — розповідає Андрій Плига, координатор волонтерів Всесвітнього фонду дикої природи в Україні.

Найчастіше причиною порушень є саме недосконале законодавство, яке передбачає однакові правила вирубки для всіх лісових територій, включно з природоохоронними.

«Маємо чотири різні документи, які навіть не затверджені на одному рівні. Є окремі види рубок, які взагалі не позначені в жодному з цих документів. Більше того, ці документи не виокремлюють природно-заповідній фонд, де мають бути зовсім інші правила. Такий хаос призводить до зручних для «рубак» суперечностей, коли кожен державний орган трактує документи, як йому заманеться», — пояснює ситуацію Катерина Норенко, аналітик та еколог Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина».

Для вирішення проблеми активісти вимагають розробити окрему процедуру лісовпорядкування для природно-заповідного фонду, засновану на принципах збереження біорізноманіття.

Крім того, в Україні було б доцільно запровадити практику створення менеджмент-планів для кожного окремого природно-охоронного об’єкта.

Власне, коли не спрацьовує чиновництво, до збереження цінних лісів на території України долучається громадськість.

Щоб навчити громадськість краще розпізнавати правопорушення у лісовому секторі, у рамках проекту «Лісова варта» проводять спеціальні тренінги.

На Закарпатті такі тренінги вже провели у квітні, в Івано-Франківській області і Чернівецькій — у травні. Кожен, хто став свідком правопорушення, може повідомити про це на сайт «Екомапа».

«Ви можете зареєструватися і завантажити повідомлення з фото, координатами і описом порушення. Ця інформація доступна для всіх», — повідомив про новий громадський проект Роман Волосянчук, координатор лісових проектів Всесвітнього фонду дикої природи в Україні.

25.04.2018
Інна ТЕСЛЕНКО

http://www.umoloda.kiev.ua/number/3304/188/122651/

Далі...

Деревообробники просять Порошенка встановити чіткі правила збуту деревини

Крім того, деревообробники просять чинного президента не допустити скасування мораторію на експорт деревини за кордон.

Представники деревообробної галузі просять президента Петра Порошенка встановити чіткі правила збуту деревини в Україні. Про це вони заявили сьогодні на прес-конференції, передає кореспондент інтернет-видання UA1.

Також деревообробники просять Порошенка не допустити скасування мораторію на експорт деревини за кордон. Українські деревообробники скаржаться на відсутність прозорої політики в лісопромисловій галузі.

"Ми сьогодні, маючи 9,6 млн гектарів лісових площ, можемо вийти на товарооборот до 30 млрд євро на рік. Для цього є всі можливості. Але для цього необхідна прозора, зрозуміла державна політика в галузі лісопромислового комплексу", – говорить голова Асоціації деревообробних і лісозаготівельних підприємств Західної України Ігор Соболевський.

Деревообробники кажуть, що у більшості з них, незалежно від регіону, який вони представляють, однакові проблеми – необґрунтована ціни на деревину, заборона на вирубку лісів, відсутність прозорого механізму продажу/купівлі необробленої деревини тощо.
За їхніми словами, сьогодні розроблено кілька законопроектів та положень, які схвалили представники асоціацій та подали до Держлісагентства, проте відомство їх не підтримало. На думку Соболевського, законопроекти, які приймаються у парламенті ставлять під загрозу існування галузі. Зокрема, він вважає, що шкодить галузі законопроект про концесії.

Представники деревообробної галузі кажуть, що президент уже підтримував галузь і хоч його накази не завжди виконуються, вони сподіваються, що він відреагує на їх звернення. В ньому зокрема йдеться про таке: "Ми звертаємося до нього, щоб він нас почув і взяв під особистий контроль, щоб не допустити напруги в галузі. Ми хочемо чесні правила на ринку деревини – не схеми та не закулісні переговори".

Вчора 20:03

http://ua1.com.ua/economics/derevoobrobniki-prosyat-poroshenka-vstanoviti-chitki-pravila-zbutu-derevini-42306.html

Далі...

Екологічна акція

У Олешківському лісі – екологічна акція. Чотири сотні добровольців – стільки нарахували організатори, зібралися щоб посадити сіянці сосни. Роботу організовують і контролюють лісники. Вони показують учасникам, як правильно садити деревця.

У висаджуванні дерев беруть участь люди різного віку – від літніх до наймолодших. Батьки привели із собою дітей.

Димитрій Чурсін на екологічну акцію прийшов разом з сином. Чоловік каже: продовжує справу свого діда.

Добровольці засаджують ділянку, яка одинадцять років тому вигоріла внаслідок великої пожежі. Торік люди вже засаджували це місце. За словами головного лісничого Олешківського лісгоспу, через погану погоду вижило лише кожне п’яте деревце.

Загалом, люди висадили десять тисяч сіянців. Екологічна акція у Олешківському лісі відбувається п’ятий рік поспіль.

Джерело: Журналіст: Євген Погорілий
Вчора, 17:23

http://www.vtvplus.com.ua/lang/ua/news/kherson/52149-ekologchna-akcya.html

Далі...

Миколаївська область: спільні показові тренування по гасінню пожеж у лісових масивах

24 квітня на базі ДП «Вознесенське лісове господарство» пройшло показове тренування по гасінню пожеж у лісових масивах. Участь у заході взяли керівники усіх державних лісових підприємств області, представники Головного управління ДСНС України у Миколаївській області та органів влади Вознесенського району.

На початку учасники зібралися на нараду, під час якої обговорили основні проблемні питання у сфері пожежної безпеки в природних екосистемах. Михайло Гриб, заступник начальника Головного управління з реагування на надзвичайні ситуації, довів до відома інформацію стосовно наявних сил та засобів для реагування на пожежі в лісах у разі їх виникнення. В свою чергу начальник Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства Олександр Мароха зазначив, що вже проведено частину першочергових превентивних заходів, спрямованих на недопущення вогневих випадків та закликав усіх присутніх керівників державних лісових підприємств активізувати роботу в даному напрямку та до травневих свят завершити облаштування мінералізованих смуг навколо лісових масивів.

Наступним етапом стала практична частина під час якої відпрацьовано спільні дії по гасінню пожежі у лісі. За легендою, на території лісового масиву сталося загорання. Після виявлення осередку працівник лісової охорони почав вживати заходи та гасити підручними засобами. Також, оповіщено Службу порятунку “101” про виникнення пожежі. Під дією вітру вогонь почав розповсюджуватися. До місця прибули техніка лісового господарства та 12 Державної пожежно-рятувальної частини, які ліквідували пожежу за допомогою лафетних стволів, шансового інструменту та ранцевих розпилювачів.

Додатково було розгорнуто роботу штабу на пожежі.

На завершення учасники оглянули техніку, яка є на озброєнні у даному лісовому господарстві, підвели підсумки заходу та визначили пріоритетні напрямки подальшої роботи.







ГУ ДСНС України у Миколаївській області

Опубліковано: 24.04.2018, 19:31

http://www.dsns.gov.ua/ua/Ostanni-novini/76657.html

Далі...