ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ
влада обвалила лісову галузь в Україні
ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ
Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів
Орест ФУРДИЧКО
Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні
РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?
Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь
ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ
Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?
12 травня 2018
Специалисты начали травить лесных вредителей в Волгоградской области
Мероприятия по уничтожению организмов, вредных для лесов, в этом году будут проведены в Волгоградской области на территории в 7 тысяч гектаров.
Специалисты на днях приступили к подавлению численности пилильщика рыжего соснового в Калачевском лесничестве. С 7 мая биологическим способом здесь обработали уже 475 гектаров леса, еще 1404 гектара − авиационным способом.
− По результатам весенних контрольных исследований наиболее подверженными вредителям оказались семь лесничеств региона. Поэтому с 28 апреля введено ограничение пребывания граждан в лесу, − сообщили в комитете природных ресурсов, лесного хозяйства и экологии Волгоградской области.
При проведении работ по уничтожению вредителей специалисты уделяют особое внимание безопасности. Для оповещения во всех лесничествах установлены информационные стенды.
Оксана Волкова.
Специалисты на днях приступили к подавлению численности пилильщика рыжего соснового в Калачевском лесничестве. С 7 мая биологическим способом здесь обработали уже 475 гектаров леса, еще 1404 гектара − авиационным способом.
− По результатам весенних контрольных исследований наиболее подверженными вредителям оказались семь лесничеств региона. Поэтому с 28 апреля введено ограничение пребывания граждан в лесу, − сообщили в комитете природных ресурсов, лесного хозяйства и экологии Волгоградской области.
При проведении работ по уничтожению вредителей специалисты уделяют особое внимание безопасности. Для оповещения во всех лесничествах установлены информационные стенды.
Оксана Волкова.
12.05.2018 в 07:45
Фото: oblkompriroda.volgograd.ru.
http://vpravda.ru/obshchestvo/ekologi-nachali-travit-lesnyh-vrediteley-v-volgogradskoy-oblasti-54334
http://vpravda.ru/obshchestvo/ekologi-nachali-travit-lesnyh-vrediteley-v-volgogradskoy-oblasti-54334
Голови ОТГ Прибужжя перейматимуть досвід у громад Латвії та Литви
В інтеграційному центрі «Замлиння», що на Любомльщині, засідали голови об’єднаних територіальних громад Прибужжя. Говорили про децентралізацію, медицину, безпеку та ситуацію в лісовій галузі, інформує БУГ.
Організатором таких зустрічей є Асоціація місцевого самоврядування Прибужжя, а сама ідея належить народному депутату Ігорю Гузю: збиратися раз у місяць в різних громадах говорити про проблеми та вивчати досвід. Для обох сторін це добре – мати прямий діалог між командою обранця та головами ОТГ, яких в окрузі 12. Важливо, аби кожна громада мала закордонного партнера.
Ми взяли ставку на те, щоб кожна громада в регіоні Прибужжя мала не одного, а декілька партнерів. Є вже багато партнерів з Польщі. На липень плануємо поїздку керівників громад до Литви та Латвії. Вивчити досвід, обмінятися думками з тими, хто бажає пов’язати свої стосунки з волинськими громадами», – наголосив Ігор Гузь, вітаючи учасників зустрічі.
Приймала гостей Вишнівська ОТГ, яка є найбільшою, та включає до себе жителів аж 18 сіл. На карті району вона з’явилася теж першою. Сільський голова Віктор Сущик презентував колегам потенціал громади та розповів про бюджет, економіку та проблематику.
Марія Адамчук, яка є консультантом з втілення на Волині субпроекту, підтриманого Світовим банком, розповіла про нюанси та тендерні процедури. За кошти цієї програми в області запланували здійснити реконструкцію 52-ох приміщень під амбулаторії загальної практики сімейної медицини. У регіоні Прибужжя таких має бути вісім.
«Що стосується об’єктів, які входять в 19-й округ, вони попадають у першу та другу фази. Перша – вже оголошена 3 травня, і тривають конкурсні торги. Друга фаза буде оголошена орієнтовно в середині травня», – зауважила вона та висловила сподівання, що будівельні робити завершаться наприкінці цього року або на початку наступного.
Про перспективи створення поліцейських станцій при громадах розповів начальник головного управління Національної поліції в області Петро Шпига. Це – справа дієва і перспективна, але вона багато в чому залежить від активності очільників громад. Якщо вони встигнуть до 23 травня подати свої пропозиції до Нацполіції, процес розпочнеться вже в цьому році; не подадуть – доведеться чекати наступного такого шансу.
«Є зараз така можливість відповідно за рішеннями територіальних громад, ми можемо збільшити кількість дільничних офіцерів поліції, які б обслуговували ту чи іншу громаду. Це було б дієво та перспективно в подальшому двом сторонах: і територіальній громаді та поліції», – підкреслив він та додав, що з боку громади потрібно передбачити приміщення з кімнатою відпочинку, офісні меблі, сейф, комп’ютер, доступ до Інтернету, планшет.
Держава, своєю чергою, створює додаткову штатну одиницю, забезпечує працівника зарплатою, транспортом, зброєю та формою.
Активно спілкувалися керівники ОТГ з начальником обласного управління лісового та мисливського господарства Олександром Кватирком. Майже усіх цікавила тема передачі колгоспних державних лісів у власність громад.
Висловив бажання тісно комунікувати з очільниками громад і молодий голова селища Благодатне Олександр Топорівський. Власне цьогоріч він підписав Угоду про співпрацю з Асоціацією місцевого самоврядування Прибужжя.
«Такий формат живого спілкування з головами ОТГ – це супер корисно. Через те, що ми – всі сусіди. А в нас є дуже багато спільних проблем, над якими треба працювати. І кожен може нове запропонувати та може вкластися до спільної справи», – поділився враженнями від таких зустрічей селищний голова.
Керівники громад кажуть, що така комунікація з колегами та експертами з області для них є дуже потрібною і дає їм користь в роботі.
Голова Зарічанської ОТГ Ігор Пальонка підкреслив, що «на подібних зустрічах обговорюються проблеми, які виникають. Є громади старші з досвідом, є молодші. Обговорюємо різні питання. В подальшому намагаємося не допускати помилок та промахів наших старших колег».
Зустріч керівників ОТГ на Любомльщині – третя. Переймали досвід вже у Павлівській громаді на Іваничівщині та Зимнівській – Володимир-Волинського району.
Наступного разу поїдуть знайомитися з успіхами та роботою до колег новоствореної Зарічанської громади.
Директору Прикарпатського лісогосподарського коледжу присвоїли звання академіка
На зборах Лісівничої академії наук України присвоїли почесне звання академіка прикарпатцю Юрію Черневому.
Юрій Черневий – директор Прикарпатського лісогосподарського коледжу, доктор біологічних наук, голова постійної комісії обласної ради з питань гуманітарної політики та свободи слова.
За час науково-педагогічної діяльності Черневий опублікував 45 наукових та навчально-методичних праць. Працюючи у напрямі лісової екології та біометрії, протягом багатьох років досліджує природні процеси формування лісової рослинності у Карпатській частині р. Дністер.
Результати проведених досліджень спрямовані на вирішення конкретної наукової проблеми, що стосуються сучасного стану гетерогенності лісового покриву гірського регіону, напрямів процесів формування його структури та виявлення її динамічних змін.
Практичні рекомендації Юрія Черневого “Моделі гетерогенності та потенційного розвитку модельних лісів карпатської частини басейну ріки Дністер” впроваджено на підприємствах Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства та Львівської державної лісовпорядної експедиції ВО “Укрдержліспроект”.
Він також виступає на міжнародних конференціях, публікується у закордонних наукових виданнях. Бере активну участь у міжнародній науковій співпраці. Є членом Редакційної Ради періодичного наукового видання „Roczniki Bieszczadzkie” (Польща).
11 Тра, 23:08
Юрій Черневий – директор Прикарпатського лісогосподарського коледжу, доктор біологічних наук, голова постійної комісії обласної ради з питань гуманітарної політики та свободи слова.
За час науково-педагогічної діяльності Черневий опублікував 45 наукових та навчально-методичних праць. Працюючи у напрямі лісової екології та біометрії, протягом багатьох років досліджує природні процеси формування лісової рослинності у Карпатській частині р. Дністер.
Результати проведених досліджень спрямовані на вирішення конкретної наукової проблеми, що стосуються сучасного стану гетерогенності лісового покриву гірського регіону, напрямів процесів формування його структури та виявлення її динамічних змін.
Практичні рекомендації Юрія Черневого “Моделі гетерогенності та потенційного розвитку модельних лісів карпатської частини басейну ріки Дністер” впроваджено на підприємствах Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства та Львівської державної лісовпорядної експедиції ВО “Укрдержліспроект”.
Він також виступає на міжнародних конференціях, публікується у закордонних наукових виданнях. Бере активну участь у міжнародній науковій співпраці. Є членом Редакційної Ради періодичного наукового видання „Roczniki Bieszczadzkie” (Польща).
11 Тра, 23:08
Рятувальники патрулюють ліс безпілотними літальними апаратами
В області розпочато патрулювання лісових масивів за допомогою безпілотних літальних апаратів. Про це повідомляє в Фейсбук керівник обласного управління ДСНС України Сергій Чорний.
«Мета патрулювання - виявлення на ранніх стадіях осередків займань у природних екосистемах; осіб та транспортних засобів, які знаходяться на території лісових масивів; контроль за лісовими масивами, з метою виявлення осіб, які здійснюють незаконну вирубку лісу, у тому числі в лісових масивах пошкоджених вогнем.
Таке патрулювання буде проводитись постійно протягом пожежонебезпечного періоду 2018 року», - йдеться в повідомленні.
Сосновые леса гибнут. Короед не виноват. Но что делать? - В. Мешкова
В последние годы сосновые леса усыхают во многих регионах. В Украине площадь усыхающих сосновых лесов превысила 100 тыс. га. На фоне изменения климата и возрастания антропогенной нагрузки повысилась восприимчивость деревьев к заселению короедами. Наиболее уязвимы одноярусные монокультуры, составляющие более половины площади всех сосновых насаждений. Повлиять на изменения климата и победить короеда невозможно. Небходимо повышать устойчивость лесов и эффективно использовать древесину заселенных деревьев.
Площадь сосновых лесов составляет более трети площади лесного фонда Украины, в отдельных регионах – больше двух третей покрытых лесной растительностью земель. Сосна очень неприхотлива – растет на песке и на болоте, выдерживает засуху и морозы, повреждения хвоегрызущими насекомыми, низовым пожаром и долго сохранять жизнеспособность в очагах корневой губки. Однако в последние годы в разных регионах отмечено подобное явление: в течение нескольких недель хвоя сереет, желтеет, краснеет, и дерево гибнет. Под корой обнаруживают ходы насекомых, наиболее часто – вершинного короеда. Как же вышло, что короед размером 2–4 миллиметра смог заселить сосновые леса на площади свыше 100 тысяч гектаров, то есть более одного процента лесного фонда Украины?
В предыдущие столетия “волны” усыхания дубовых, сосновых, еловых лесов неоднократно охватывали большие территории. Появление таких явлений связывали с циклами солнечной активности, циркуляции атмосферы, колебаниями уровня грунтовых вод, а в последние десятилетия – с возрастанием антропогенной нагрузки и изменением климата.
Так при загрязнении воздуха и почвы промышленными и бытовыми отходами, стоками с полей и выхлопами транспортных средств снижается устойчивость деревьев к насекомым и возбудителям болезней, заморозкам, ожогам и механическим повреждениям. Однако перечисленные факторы могут привести к гибели деревьев лишь на отдельных участках леса.
Не менее значительную угрозу для леса представляет возрастание температуры воздуха и уменьшение количества атмосферных осадков.
Изменение годового хода температуры отражается на сроках начала и окончания многих сезонных явлений, соотношении темпов прогревания воздуха и оттаивания почвы после зимы, распускания листьев и отрождения насекомых, которые ими питаются, а также других хищников, поедающих этих насекомых. То есть нарушается синхронность процессов, которые “согласовывались” веками, в результате чего отдельные виды исчезают, а границы ареалов других – сдвигаются. Так из лесных пород массово усыхают ель, ясень, береза, ольха, а теперь еще и сосна.
Массовое усыхание сосновых лесов зарегистрировано еще в 90-е годы ХХ столетия в Швейцарии и Италии, а позже в других странах Европы. Однако лишь в Украине сосновые леса занимают в среднем 33 % лесного фонда, а в некоторых лесхозах – свыше 80 процентов. Более половины сосновых насаждений – рукотворные, одноярусные и однопородные, которые менее устойчивы к неблагоприятным воздействиям, чем разновозрастные и многоярусные леса естественного происхождения. Поэтому гибель сосны в среднем на трех процентах площади лесов, а в некоторых регионах – на 10–20 процентах площади можно считать экологической катастрофой.
Поскольку в большинстве усыхающих деревьев сосны найдены ходы вершинного короеда, его иногда считают виновником усыхания этой породы.
Вершинный короед заселяет ветви и верхушки ослабленных сосен, а срубленные, буреломные и ветровальные деревья – на любых участках ствола с тонкой корой. При этом дополнительное питание, без которого короед не способен размножаться, жуки проходят на ветвях здоровых сосен, тем самым ослабляя их. Диаметр сильно поврежденных ветвей, которые обламываются и падают на землю, достигает двух сантиметров, а длина – одного метра. Они очень заметны под деревьями, что позволяет рано выявлять очаги вершинного короеда.
Вершинный короед заселяет разные виды сосны, кедра, ели, пихты, лиственницы, а изредка можжевельника. Однако в еловых лесах он не выдерживает конкуренции с короедом-типографом.
Из десятков видов стволовых вредителей вершинный короед так преуспел, потому что он, подобно короеду-типографу, короеду-двойнику, валежному короеду, шестизубчатому короеду, в течение вегетационного периода развивается в нескольких поколениях, заселяя деревья почти непрерывно с апреля до августа. Один раз отложив яйца, жуки способны снова заселять деревья, давая начало сестринскому поколению. А поскольку часть жуков зимует на стадии личинки, а часть на стадии жука, часть – под корой, а часть – в лесной подстилке, то весной жуки неодновременно заселяют деревья, а их потомство также появляется в разные сроки.
При низкой численности вершинный короед не опасен, поскольку заселяет ослабленные, буреломные и ветровальные деревья. Однако если таких деревьев много, он увеличивает численность, повреждает при дополнительном питании здоровые деревья, а потом заселяет их.
Так как вершинный короед заселяет ветки и верхушки деревьев, то на него в сосновых лесах обычно не обращали внимания. Ведь при этом древесина нижней, самой ценной части ствола не ухудшает качества! Однако деревья, ослабленные вершинным короедом, становятся доступными для заселения менее агрессивными видами жуков, в частности довольно крупным шестизубчатым короедом. В ходах короедов развиваются грибы, вызывающие синеву древесины, а позже – дереворазрушающие грибы, приводящую ее в полную негодность.
Вот лесники и обвиняют во всем короеда, ходы которого под корой можно легко увидеть.
Короеды находят пригодное для заселения дерево по запаху, а после вгрызания под кору выделяют вещества, привлекающие “соплеменников”: “Путь свободен!” Когда жуков, заселивших дерево, становится слишком много, это отражается на условиях обитания, качестве корма и жизнеспособности потомства. Тогда жуки выделяют вещества, отпугивающие других жуков: “Занято!”
При отсутствии ослабленных деревьев вокруг дерева, из которого вылетели молодые жуки, они разлетаются по лесу и не наносят вреда. Однако если недалеко от места вылета жуков недавно произошел пожар, выброс производственных отходов, затопление, ослабление насаждения в результате рекреации, повреждения хвоегрызущими насекомыми, поражения хроническими болезнями, то ослабленными оказываются десятки, а то и сотни деревьев. На такие участки слетаются короеды со всей округи, способные пролетать сотни метров в поиске подходящего для заселения дерева. Так возникает очаг массового размножения. Пока рядом имеется достаточное количество восприимчивых для заселения деревьев, численность короедов растет. По мере уменьшения количества таких деревьев и ухудшения условий для размножения короедов и развития их потомства снижается численность вредителя. Часть особей гибнет, часть разлетается. Обычно очаги затухают через 3–6 лет. Но им на помощь приходит человек.
Неоднократно подтверждено, что деревья, растущие на границе леса и вырубки, сразу после рубки испытывают стресс, так как изменяются условия освещения и увлажнения. Стволы этих деревьев повреждаются морозом и солнечными лучами, освещенные кроны привлекают хвоегрызущих насекомых, а нагретые стволы, тем более с морозобоинами и ожогами – короедов, златок и усачей. Поэтому чем больше периметр вырубок, тем большее количество деревьев могут заселить стволовые вредители, которым все равно, были ли проведены на данном участке рубки главного пользования или санитарные рубки.
Поэтому, несмотря на проведение санитарных рубок, усыхание сосновых лесов остановить не удается ни в Украине, ни в соседней Белоруссии. Единственная польза от таких рубок заключается в получении древесины, еще не утратившей ценность как сырья для переработки.
Поскольку главным “врагом” леса признали вершинного короеда, были предложены и отвергнуты различные способы защиты от него. Так однократное опрыскивание леса инсектицидами уничтожает лишь жуков, которые в тот момент находятся не под корой, зато губит других обитателей леса.
Феромонные ловушки целесообразно использовать лишь для уточнения сроков возможного заселения жуками деревьев и заготовленной древесины и для сравнения уровня численности в разные годы.
Применение ловчих деревьев оказалось неэффективным, так как они до рубки должны быть здоровыми, а их количество должно составлять половину деревьев в очаге, причем после заселения их нужно сразу же обработать инсектицидами или окорить и постараться переработать.
Своевременно обнаружить свежезаселенные короедом деревья можно с помощью камер видеонаблюдения и во время наземного обследования насаждений. Если такие деревья вовремя срубить, вывезти и переработать или хотя бы окорить или обработать инсектицидами на месте, то численность вредителя не увеличится именно на то количество экземпляров, которые могли бы вылететь из ловчих деревьев.
Таким образом, мы не можем предотвратить изменения климата и не можем бороться с короедом. Мы можем повысить устойчивость лесов, выращивая смешанные разновозрастные и многоярусные насаждения везде, где это позволяют лесорастительные условия.
А поскольку гибель сосновых лесов еще будет продолжаться не один год, нужно максимально совершенствовать технологию переработки древесины, чтобы даже из сухостоя получить максимум товарной продукции.
Тіньовий ринок дров створюють штучно
Вітчизняні лісгоспи, на думку дописувача Українського лісового порталу, нерідко створюють для громадян різноманітні перепони в купівлі дров, щоб потім продавати їх по спекулятивним цінам вже на чорному ринку. При цьому, вартість лісоматеріалів у “тіньових” постачальників у два-три рази вища, ніж на складах лісозаготівельників, стверджують споживачі. Однак у людей часто немає вибору — придбати дрова за офіційною ціною часто неможливо.
Підвищення цін на газ та електроенергію в Україні призвело до зростання тарифів на тепло та змусило людей шукати інші джерела опалення. Більшість ощадливих господарів перевели садиби з газу на альтернативні види палива. Переоснащують з газу на тверде паливо і котельні у дитячих садочках, школах, медичних закладах. Все це обумовило ріст попиту на дрова у населення та закладів соціальної сфери, та, відповідно, викликало бажання деяких лісгоспів незаконно заробити на базових потребах простих людей.
За офіційною інформацією лісгоспів придбати деревину для опалення будинків дуже легко — візит у контору лісгоспу з паспортом і заява про придбання – перше, що для цього потрібно. Далі необхідно оплатити вартість продукції у банку і з документами вже звертатись у лісництво — у найближчому до замовника лісгоспі на основі квитанції про оплату і наряду відвантажать лісопродукцію.
Ціни, які лісгоспи офіційно встановлюють на дрова для населення, також є в принципі прийнятними, оскільки, як правило, підприємства повинні в таких випадках реалізовувати їх з мінімальною рентабельністю.
Зокрема, ціна на деревину твердих порід коливається між 350 та 500 грн. за кубометр, на дрова другої групи ціна становить 250-400 грн., а інші можна придбати і по 200 грн, в залежності від лісгоспу та від того, з верхнього чи нижнього складу ви будете їх купувати. На верхньому, як правило, вони трохи дешевші, оскільки він знаходиться прямо у лісі, а нижній — ближче до лісової дороги, отже транспортувати лісоматеріал буде зручніше.
Однак на практиці ситуація, на жаль, зовсім інша.
Для прикладу візьмемо ДП”Великобичківське ЛМГ”, що, до речі, знаходиться у місцевості, де багато сіл та містечок не газифіковані, і взагалі то повинно було вже пристосуватися до того, що дров’яної деревини населенню потрібно немало. У минулому році підприємство реалізувало для населення 32, 5 тисячі кубометрів, а цього року — вже 11 тисяч. Натомість лісгосп скаржиться на неможливість забезпечити потреби населення.
“На кожне господарство треба хоча б 7 кубометрів, то це складе 30 відсотків від усієї кількості заготівлі на підприємстві. Ми не можемо постачати всім цим людям дрова, бо не маємо на це ресурсу”, — говорить головний інженер Великобичківского лісгоспу Михайло Дем’янчук.
Однак, це твердження — лише маніпуляція підприємства, яке хоче незаконно заробляти на простих людях — стверджує депутат Рахівської районної ради Микола Кокіш-Мельник, до якого постійно звертаються виборці із скаргами на те, що за офіційними цінами для населення тверде паливо в лісгоспі купити фактично неможливо.
“Лісоматеріал просто не виписується, бо керівництво ДП “Великобичківське ЛМГ” — постійно каже, що його не вистачає, а якщо і випишуть то місяцями не можуть їх доставити, годуючи людей надуманими причинами про відсутність транспорту та несприятливі погодними умовами. В цілому спеціально створюються такі перепони, що людина просто не витримує і купляє по космічних цінах ту деревину, що нелегально возить і продає сама лісова охорона та керівництво підприємства”, — наголошує депутат.
В той час, як офіційна ціна на дрова в Великобичківському лісгоспі становить від 318 по 414 гривень, на чорному ж ринку — більш ніж у два рази дорожче — починаючи з 1000 гривень за кубометр.
Насправді, така ситуація існує у багатьох регіонах країни, проблеми виникають з наявністю, транспортуванням, випискою. У багатьох лісгоспах продукцію лише навантажують, однак транспортні послуги не надають. Шукати вантажівку і оплачувати доставку треба окремо.
Деякі підприємства взагалі прямо заявляють — для виписки продукції необхідно звертатися спочатку в контори лісництв, де безпосередньо із лісничим потрібно узгодити чи має можливість лісництво отоварити громадянина, написати особисто заяву на відпуск та завізувати її у лісничого. Яка велика можливість маневру для корупційних дій та незаконного заробітку, чи не так?
Можливості ж здешевлення вартості дров шляхом самозаготівлі так само немає, зазначають підприємства лісової галузі. Відповідно до пункту 2, статті 19 Лісового кодексу України виключне право на заготівлю деревини має постійний лісокористувач, в даному випадку, лісгосп, тому можливість заготовляти вітровальну дров’яну деревину населенням виключена. Відповідно до постанови КМУ №1107 лісосічні роботи належать до робіт з підвищеною небезпекою, тому дії людей які займаються самозаготівлею вітровальних і лежачих дерев, в законодавчому полі розцінюються як протиправні.
Хто і як може змінити цю гостру ситуацію та перевести продаж паливних лісоматеріалів для населення у правове поле та позбутися корупційних схем — лісопромислові підприємства, обласні управління лісового господарства, Держлісагенство або може взагалі прокуратура — питання риторичне. Але головне — почати, бо зараз дуже важливо, щоб лісова галузь стала помічником у пошуку альтернативних видів палива, а не займалася дрібними корупційними схемами, що лише розхитують економіку.
Василь Бородавка про короїда. ВІДЕО
Хвойним породам шкоди завдає ціла низка короїдів: короїд шестизубчастий IpssexdentatusBoern, короїд-гравер —PityogeneschalcographusL , короїд-типограф —ІpstypographusL.
Знаний в Україні та за кордоном дендролог Василь Бородавка каже, що ситуація вкрай небезпечна, адже, через пошесть цієї комахи Україна може втратити п’яту частину лісів. Справа в тім, що для жука-короїда і решти шкідників лісу зміни клімату — це комфортні умови для збільшення популяції. Хоча природний цикл виведення потомства 2-2,5 місяці, хитрий жук, відклавши нащадків, за 20 днів перелітає на нове дерево,щоб вивести ще одне покоління.
Опубліковано 11 трав. 2018 р.
valentyna meshkova сказала на УЛП:
12.05.2018 в 11:09
Объясняю – поколения – это дед-баба – родители – дети. А если у одной мамы двое детей, то они братья или сестры. Так и у насекомых. У хрущей называются трибы – группы особей, которые вылетают в разные годы. У подкорного соснового клопа – называют “колена” четного и нечетного года, так как его цикл двухлетний. У соснового пилильщика называют весеннее и осеннее “племя”.
А у вершинного короеда кроме двух основных поколений (второе – дети первого), есть сестринские (одна мама откладывает яйца в два этапа в разные деревья), а также фенологические группы. Последние летят и заселяют деревья в разное время по двум причинам. Первая причина – часть особей зимует на стадии жука, а часть на стадии личинки. Вторая причина – часть зимует под корой, а часть в подстилке. Эти места прогреваются в разном темпе, поэтому лет и даты заселения деревьев растянуты, и это одна из причин, по которой нецелесообразно опрыскивать лес инсектицидами с целью убиения короедов.
11 травня 2018
На Луганщині локалізовано лісові пожежі, які виникли внаслідок обстрілу
Сьогодні о 05:15 год. працівниками державної лісової охорони Борівського лісництва державного підприємства «Сєвєродонецьке лісомисливське господарство» та Охтирського лісництва державного підприємства «Новоайдарське лісомисливське господарство» було виявлено загоряння лісу.
Пожежі виникли внаслідок обстрілу з непідконтрольної українській владі території Луганської області.
Через сильний поривчастий вітер загорання швидко поширювалося. Станом на 12:42 год. пожежі вдалося локалізувати. У Сєвєродонецькому лісгоспі пожежа локалізована на загальній площі 21 га, у Новоайдарськомулісгоспі – 18 га. Постраждалих немає.
До гасіння лісових пожеж загалом задіяно 121 особу (50 працівників державної лісової охорони, 31 рятувальник ГУ ДСНС у Луганській області, 40 осіб ЗСУ), 12 пожежних машин, 2 пожежних модуля, 7 автомобілів, 7 тракторів.
Пожежі виникли внаслідок обстрілу з непідконтрольної українській владі території Луганської області.
Через сильний поривчастий вітер загорання швидко поширювалося. Станом на 12:42 год. пожежі вдалося локалізувати. У Сєвєродонецькому лісгоспі пожежа локалізована на загальній площі 21 га, у Новоайдарськомулісгоспі – 18 га. Постраждалих немає.
До гасіння лісових пожеж загалом задіяно 121 особу (50 працівників державної лісової охорони, 31 рятувальник ГУ ДСНС у Луганській області, 40 осіб ЗСУ), 12 пожежних машин, 2 пожежних модуля, 7 автомобілів, 7 тракторів.
11.05.2018
