В Житомирських держлісгоспах контрабанди немає і бути не може - Андрій Курінський.
«Ми готові за першою вимогою компетентних органів надати всі аналітичні цифри, адже за нами семитисячний колектив і бюджети, які на 90% забезпечуємо ми.»
Любити ліс можна по - різному. Одним зручніше це робити з висоти чиновницьких крісел чи міських багатоповерхівок, іншим – під час відпочинку та дозвілля на природі, комусь – просто милуючись безмежними щедротами лісової скарбниці.
А в працівників лісу ця любов зовсім інша. Загартована трудовими буденними турботами та самовідданою працею – вона непідробна та щира. Праця лісівників починається з раннього ранку і часто закінчується коли на небі з’являються зорі.
Хоч літо в розпалі, і хочеться залишити щоденні турботи та податися на відпочинок, в лісівників Бібрського лісгоспу турбот надзвичайно багато і все треба встигнути.
Наступає час збору лісового насіння. Лісівники вже зібрали понад 20 кг насіння кісточкових порід: вишні, черешні, сливи та аличі. Їх ми висаджуємо в лісові культури для наших пернатих друзів. Ще взимку заготовили 50 кг насіння модрини європейської та 12 кг ялини звичайної. Частину насіння весною висіяли в наших теплицях, а решту відправили на зберігання у лісовий селекційно – насіневий центр.
Незабаром настане пора збору насіння основних лісових порід, таких як дуб, бук, клен, липа, горобина та інших.
Перед початком збору лісового насіння обстежуються лісові ділянки, в першу чергу ПЛНД, генетичні резервати та інші селекційні об’єкти, на яких буде заготовлено насіння.
Затяжні дощі сприяють росту трав’яної рослинності, а висока вологість та температура – поширенню борошнистої роси на сіянцях дуба звичайного.
Однак, з настанням погожих днів закипіла робота в розсадниках та лісових культурах.
В посівних та шкільних відділеннях проводиться прополка сіянців, рихлення грунту.
Поряд з ручними роботами застосовуємо міні-техніку, зокрема мотоблоки, що суттєво полегшують роботу лісокультурниць.
Приділяється належна увага і вирощуванню якісного посадкового матеріалу дуба звичайного. Постійно проводиться оприскування сіянців захисними розчинами проти борошнистої роси. Своєчасна обробка та підживлення дають відчутні результати. На сьогоднішній день цьогорічні сіянці дуба вже мають висоту 40-50 см, а дворічні досягають метра і більше.
Наздоганяємо втрачені дні і по догляду за лісовими культурами. Всі лісництва добре попрацювали і за 7 місяців, догляд за лісовими культурами проведений на площі 200 га при плані 180 га, що становить 111% до плану.
Доброю підмогою є застосування техніки, зокрема лісгосп придбав 2 культиватори КЛД – 1,8, які суттєво покращили якість доглядів за культурами та продуктивність праці.
Нарощуються роботи і по догляду за молодняками. За півріччя рубки догляду в молодняках проведені на площі 83 га при плані 45 га, що становить 184 %: до плану. Зокрема, освітлення плануємо закінчити в третьому кварталі.
Загалом, незважаючи на постійний тиск на лісову галузь, несправедливе ставлення суспільства до роботи лісівників, працівники Бібрського лісгоспу виконують свою роботу в рамках чинного законодавства добросовісно та якісно.
Ми запрошуємо всіх бажаючих ближче познайомитись з роботою лісівників, вникнути в їх роботу, труднощі та проблеми і тоді у багатьох поміняється думка про лісівників, яких шанували при Австро–Угорщині, Польщі і навіть при радянській владі. І тільки при незалежній Україні вони стали непотрібні суспільству, ворогами лісу та контрабандистами.
Це пов’язують із нашестям шкідливих жуків короїдів, ідеться в сюжеті ТСН.19:30.
На Чернігівщині ще кілька тижнів тому лісопаркова зона впритул до міста вважалася легенями обласного центру, а тепер там з повітря видно величезні руді плями замість суцільного зеленого килиму – так виглядають уражені короїдом дерева. Сосни, котрі стояли понад сотню років, уже мертві та підлягають санітарній вирубці, хоча донедавна не мали ніяких ознак хвороби.
Короїди наступають. Шкідники, розміром два міліметри, просто під корінь знищують сторічні хвойні. Скільки дерев уражено саме короїдом - важко сказати. Але 400 тисяч гектарів лісів в Україні висохло. Короїд розмножується миттєво.
Лісники на місцях, де осіли вершинні короїди, розвісили пастки. Їх принцип простий – на запах, розрахований на конкретного шкідника, сповзаються короїди і в пастці гинуть. Упійманих малесеньких 2-міліметрових жуків сотні. "Деревина уражена грибком, який переноситься короїдами", - пояснює дивній синюватий колір стовбурів головний спеціаліст Чернігівського обласного управління лісового господарства Андрій Дудко.
Короїди різних видів були завжди, але останнім часом їхня популяція стала просто загрозливою для лісів. Нашестя пов'язують насамперед зі зміною клімату – через глобальне потепління та зменшення ґрунтових вод дерева слабшають і втрачають опір до заселення шкідниками. За приблизними підрахунками, короїди вже знищили близько 4% всіх лісових насаджень України. Найбільше потерпають ліси Волинської, Житомирської, Львівської, Черкаської та Рівненської областей.
ФОТОГАЛЕРЕЯ
Під Конотопом лісова пожежа наполохала селян (7 фото)
В Охтирському лісництві на Сумщині короїдом уражено відносно небагато, але комаха швидко розмножується і за кілька місяців навколо осередків короїда загине ще кілька десятків дерев. У нори, виточені короїдом, запустили дві тисячі личинок мурахожука, який має з'їсти шкідника. "Дерева, які позначені цифрою, взяті під спостереження. Ми будемо за ними спостерігати упродовж року. Я думаю, буде певний результат", - сподівається головний лісничий Олександр Бугай.
Мурахожука вирощують у Харкові у спецлабораторії. "Вони харчуються тільки короїдами, деревину не їдять, на людину не нападають. Це наш, український жук", - розповів головний лісопатолог ДСЛП "Харківлісозахист" Денис Батуркін. На рідну біологічну зброю в лісників неабиякі сподівання, адже хімією короїда не знищити, бо він ховається під корою. Про результат цієї боротьби можна буде сказати вже за рік.
Кабінет Міністрів України доручив Держаудитслужбі, ДФС, Держгеокадастру та Національній поліції перевірити лісові господарства з метою виявлення незаконної вирубки лісу та контрабанди кругляка до ЄС. Цю тему «Голос України» бере на контроль. Сьогодні подаємо першу публікацію нашого кореспондента із найбільш лісистої області — Закарпатської.
Спочатку наситити внутрішній ринок
— Протягом минулого року заготовлено 1,2 мільйона кубометрів деревини, що майже на 170 тис. м3 менше, ніж у 2016-му, коли заготівля становила 1,3734 млн, — каже заступник начальника обллісмисливгоспу Василь Кий (на знімку).
— Нинішнього року, за попередніми розрахунками, заготівля не перевищить 1,07 млн кубів.
Отже, намітилася тенденція до зменшення рубок. Із загального обсягу заготівлі деревини приблизно одна третина — 330—350 тис. кубів — це дрова паливні. Практично реалізація всіх дров відбувається на внутрішньому ринку. Торік підприємствами управління заготовлено 460,8 тисячі кубометрів паливних дров. Із них населенню реалізовано майже половину — 49 відсотків; бюджетним організаціям — 23 тис. кубів — 5 відсотків; решта — іншим суб’єктам господарювання.
— А якщо брати, Василю Васильовичу, експорт? — запитую.
— За минулий рік реалізовано деревини у круглому виді 1,137 млн кубів. Із них на експорт відправлено 1600 кубометрів дров — однометрових і поколотих. Це становить 0,14 відсотка всієї заготівлі, — констатує В. Кий. — Протягом першої половини 2018 року всього реалізовано 544,1 тис. кубометрів деревини, а з цієї кількості експортовано 1300 кубиків дров паливних — це 0,2 відсотка. Решта споживається на внутрішньому ринку.
Зрозуміло, що поки що експортна ціна вища, ніж на вітчизняному ринку. Але, зважаючи на попит населення і бюджетних установ, лісівники дотримуються саме такого стану справ.
...І ретельна перевірка кожного сертифіката
Закарпатське облуправління лісового і мисливського господарства видає сертифікати про походження деревини для здійснення експортних операцій. Такий порядок діє давно.
— Ми дуже прискіпливо перевіряємо подані документи, які є підставою для видачі сертифіката походження, — каже В. Кий. — Якщо виникає найменший сумнів — то ведеться додаткова ретельна перевірка. По-друге, діє закон про заборону вивезення за кордон круглих лісоматеріалів — код 4403. І ми його виконуємо. Дозволено тільки однометрові колоті дрова.
У масштабах однієї області, будемо сподіватися, названого закону справді дотримуються. Але ж існують, очевидно, певні шпаринки, крізь які вдається «пролізати». Тому уряд недаремно хоче навести державний порядок в експорті лісоматеріалів.
Кореспондентові «Голосу України» вдалося через свої джерела з’ясувати певні «м’які місця», завдяки яким деяким ділкам таки вдається вивозити за рубіж лісоматеріали хорошої якості в обхід заборони.
Отже, насамперед у чинному законодавстві України не передбачено начебто маленьку дрібничку: єдиного електронного обліку деревини для всіх постійних лісокористувачів.
Що це означає?
Коли відпускається деревина, то параметри кожної колоди (довжина, діаметр, сорт, порода, сортимент) заносяться в електронну базу даних, і на кожній колоді прибивається бирка. І ця вся інформація автоматично потрапляє в центральну базу даних. Тому будь-хто, у кого під руками смартфон, набравши номер бирки, зможе отримати відомості, звідки деревина і т. д. Тобто, повний набір «паспортних» даних. Та вся сіль у тому, що електронний облік існує лише у господарствах, які підпорядковані Держлісагентству!.. А всі інші постійні лісокористувачі з подібним обліком не пов’язані. Тож у них і руки розв’язані. Закон, як бачимо, дозволяє. Існують певні шпаринки, крізь які вдається «пролізати». То чому б спритним ділкам цим не скористатися і не заробити? Ось така «дрібничка», яка виливається у відому нам ситуацію. Але керівництво прикордонного Закарпаття, через залізничні станції якого ніч-день їдуть товарняки з різною продукцією до країн Євросоюзу, вже кілька років поспіль, образно кажучи, — тримає «фронт», через який вагони з лісом не мають ані найменшого шансу виїхати за межі українського кордону.
«Автори контрабандної схеми давно відомі!»
Встановлювати тих, хто запровадив схеми контрабанди лісу до країн ЄС, немає сенсу, оскільки вони давно відомі! Так прокоментував голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль (на знімку) доручення Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана перевірити лісові господарства з метою виявлення незаконної вирубки лісу та контрабанди кругляка до ЄС.
— Ще в 2016 р., щоб поставити край контрабанді українського лісу в Євросоюз, моїм розпорядженням по всіх залізничних станціях Закарпаття були зупинені 200 вагонів із кругляком, — констатує керівник прикордонної області. — Цей ліс під виглядом дров держлісгоспи практично з усієї України продавали по 25 євро за кубометр фірмам-посередникам, а ті по 100-120 євро перепродували виробникам. Кінцевим отримувачем українського лісу були переважно австрійські деревообробні підприємства, і коли ми зупинили цю злочинну схему, до мене навіть приїжджала сваритися посол Австрії в Україні. У результаті від держлісгоспів із різних областей України ми «нажили» 84 судові позови, які досі розглядаються в судах різних інстанцій. Нам погрожують штрафами, блокуванням рахунків, Божою карою і т. д. Тобто маємо цілком абсурдну ситуацію — держлісгоспи судяться з обласною державною адміністрацією! А лідером у продукуванні позовів стало Львівське обласне управління лісового та мисливського господарства. Хочу нагадати, що тодішній голова ДФС Роман Насіров щодня присилав на Закарпаття комісії, які називали моє розпорядження незаконним і давали вказівки митниці пропустити вагони з лісом-кругляком у країни ЄС. Незважаючи на весь цей пресинг, жоден вагон через Закарпаття до Євросоюзу не пройшов. І якщо сьогодні хтось хоче натякнути, що наша область теж займається контрабандою лісу, то може отримати дуже жорстку відсіч. Бо в тій ситуації нам ніхто не хотів допомогти, всі тільки ставили палиці в колеса, — каже очільник області.
Г. Москаль ще раз надає свою телеграму Прем’єр-міністру України, датовану 24 червня 2016 року, в якій «чітко вказано, хто саме займався цими схемами. Закарпатських держлісгоспів у списку не було й немає з тієї причини, що ми не вивозимо ліс за кордон. Тому якщо зараз оголошується реальна, а не декларативна боротьба з контрабандою лісу, прошу притягнути до відповідальності тих, хто ще з 2016-го завалив нас позовами, а зараз почувається цілком комфортно».
Закарпатська область.
ДОВІДКА
Площа всіх лісів закарпатського регіону — 687,9 тисячі гектарів. Ліси займають 51,2 відсотка території області. Це найвищий показник в Україні. Загальний запас деревини — 211 млн кубометрів!
Доречно додати також, що природно-заповідний фонд займає 182,4 тис. га, або 13,9 відсотка території області.
Фото автора.
КОМЕНТАР
Заборона експорту гранул, пелет, брикетів перешкоджає виробництву альтернативних видів палива
Голова Закарпатської обласної ради Михайло РІВІС(на знімку):
— Враховуючи необхідність збереження лісів та для запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів, депутати облради звернулися до Верховної Ради України з проханням внести зміни до законодавства у частині запобігання незаконному експорту деревини паливної.
У зверненні зазначається: «Третього липня 2018 року Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів», який наразі Президент України повернув до парламенту з пропозиціями.
Метою документа є забезпечення збереження лісового фонду країни шляхом обмеження внутрішнього споживання необроблених лісоматеріалів і посилення адміністративної та кримінальної відповідальності за незаконне вирубування лісу та подальший його експорт поза митним контролем (контрабанду).
Однак, разом із цим, пунктом 2 Розділу ІІ «Прикінцеві положення» проекту встановлено імперативну норму про те, що «тимчасово, строком на вісім років з дня набрання чинності цим законом, забороняється вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту деревини паливної (товарна позиція 4401 згідно з УКТЗЕД)».
Згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів, до переліку товарів за кодом 4401 відноситься деревина паливна у вигляді колод, полін, хмизу, гілок, сучків тощо; деревна тріска або стружка; тирса, тріска, стружка, уламки, відходи деревини та скрап, агломеровані або неагломеровані, у вигляді колод, полін, брикетів, гранул тощо.
Таким чином, під заборону експорту потрапила ціла низка товарів (гранули, пелети, брикети з деревини), які відносять до альтернативних видів палива, розвиток виробництва яких сприятиме енергонезалежності, до чого прагне Україна.
До того ж використання та виробництво твердого біопалива на цей час сприяє зниженню забруднення природного середовища. Застосування твердого біопалива підтримується на рівні багатьох держав. Вважаємо, що державна підтримка повинна полягати у створенні сприятливих умов для розвитку цієї галузі, у тому числі безперешкодного експорту продукції українських виробників.
Також вважаємо, що заборона експортувати гранули, пелети, брикети з деревини не досягає цілей попередження незаконної вирубки лісу, не запобігає нелегальній лісозаготівлі чи контрабанді лісу, а тільки перешкоджає розвитку виробництва альтернативних видів палива в Україні та погіршує умови ведення підприємницької діяльності.
Отже, депутати Закарпатської обласної ради, підтримуючи саму ідею криміналізації контрабанди «лісоматеріалів необроблених», закликають народних депутатів України вжити передбачених законодавством заходів для того, щоб замінити у пункті 2 Розділу ІІ «Прикінцеві положення» проекту закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів» слова «товарна позиція 4401 згідно з УКТЗЕД» на «товарна позиція 4401100000 згідно з УКТЗЕД», до якої відносять деревину паливну у вигляді колод, полін, сучків, хмизу, гілок тощо. ... http://www.golos.com.ua/article/306232
Погодні умови останніх років сприяють масовому розмноженню шкідників лісу, особливо верхівкового короїда.
Щоб уникнути масового заселення сосен верхівковим короїдом, потрібно забрати дерево з лісу на його початковому заселенні шкідником. Верхівковий короїд є полігамним видом, тобто один самець і кілька самок, а їх може бути від двох до дванадцяти, при заселенні в дерево утворюють спільну сім’ю. Кожна самка після парування відкладає яйця в стовбурі дерева, з яких з’являються личинки. Плодючість однієї самки коливається від 16 яєць у період згасання популяції і до 120 яєць у сприятливий період. А коли таких самок кілька, то навіть якщо з не всіх відкладених яєць з’являться дорослі жуки, загальна кількість короїдів збільшиться у геометричній прогресії за сприятливих умов – спекотної погоди і в одновікових соснових деревостанах, які ослаблені вищою, ніж їм потрібно температурою, і низьким рівнем води. Власне те, що маємо зараз.
Боротися із верхівковим короїдом пропонують, обприскуючи дерева хімічними препаратами. Але це неефективно, бо короїди живляться лубом під корою, відтак можуть підпасти під дію контактних препаратів лише при заселенні. Та й внесення хімії в ліс буде потужним ударом по інших корисних організмах.
Серед пропозицій були і внесення в стовбур дерева препаратів системної дії, які розносять соки дерева і роблять його отруйним для короїдів. Засіб дорогий і застосовують його переважно для декількох дерев, а не масиву лісу. Окрім того, якщо сосна чи ялина починають всихати, то соки погано циркулюють і засіб стає неефективним. Тому найрадикальнішим і найефективнішим засобом на сьогодні є вчасно здійснене санітарне рубання з вибіркою свіжозаселених дерев. Пізнє проведення санітарних рубок не дає потрібного ефекту.
Працівники Грицівського лісництва ДП “Старокостянтинівське лісове господарство” в стислі строки проводять саніторно-вибіркові та прохідні рубки. Так, в урочищі Лабунь, де площа соснових насаджень складае 285 гектарів, з яких близько 30 % вражені верхівковим короїдом, з метою боротьби зі шкідником заготовлену лісопродукцію терміново відвантажують споживачам.
Верхівковий короїд – теплолюбний вид, він одними з перших заселяє найкращі, найвищі дерева, а вже звідти переселяється на інші. Він дуже охоче селиться у порубкових залишках, де розмножується і виходить назовні. Тому одним із методів боротьби із верхівковим короїдом є спалювання порубкових залишків або подрібнення їх дробарками. Цим і займаються на підприємстві.
Україна стоїть на порозі масштабної екологічної катастрофи, пов'язаної з будівництвом нових гідроспоруд на Дніпрі, яке в будь-якому випадку позначиться на рівні грунтових вод і призведе до лісонасадження українських лісів.
Про це в інтерв'ю "Апострофу" розповів міністр екології та природних ресурсів України в 2001-2002 роках, виконуючий обов'язки міністра в 2015-2016 роках Сергій Курикін.
"І коли ми говоримо про обміління рік і невиправдану експансію гідроенергетики, то це повною мірою стосується і центральної України. У тій же програмі розвитку гідроенергетики до 2026 року передбачено будівництво нових гідроспоруд на Дніпрі, зарегулювання стоку всього Дністра. І марно сподіватися, що це ніяк не відіб’ється на рівні ґрунтових вод і не вплине на українські ліси. І ми дійсно сьогодні стоїмо на порозі наймасштабнішої екологічної катастрофи, яку ми могли б відвернути за наявності політичної волі. Перш за все, ми повинні вже сьогодні почати заліснення і звернути увагу на стан річок і інших водойм, тому що сьогодні їхній стан напряму пов’язаний зі станом лісів", - говорить він.
За словами експерта, самі по собі зазначені проблеми не вирішаться і тут найбільше турбує бездіяльність держави.
"Єдине, що мене турбує – держава, на превеликий жаль, є дуже інерційним механізмом. І від моменту прийняття рішення до моменту його впровадження як правило проходить дуже багато часу. Я вже не кажу за корупційні ризики і тому подібне. Це теж українські реалії. Ключова проблема в тому, що переважна більшість національних програм не виконується, оскільки вони не знаходять реальної підтримки і розуміння на місцях. А у такій справі як заліснення, наївно сподіватися на те, що буде дана певна команда, виділять гроші, а Держагентство лісового господарства почне висаджувати ліс. Питання не зрушить з місця без активної позиції місцевих рад, обласних адміністрацій. Тому тут потрібна реальна ефективна взаємодія центральних органів і місцевої влади на засадах спільної політичної волі, реального розуміння небезпеки і масштабності проблеми", - пояснив Курикін.
Детальніше про те, як боротися з проблемою масового всихання лісів читайте в матеріалі "Апострофа":
В Україні висохло 400 тисяч гектарів лісів. Це пов'язують із нашестям шкідливих жуків короїдів.
Короїди наступають. Шкідники, розміром два міліметри, просто під корінь знищують сторічні хвойні. Скільки дерев уражено саме короїдом - важко сказати. Але 400 тисяч гектарів лісів в Україні висохло. Короїд розмножується миттєво, інформує ТСН.
На Чернігівщині ще кілька тижнів тому лісопаркова зона впритул до міста вважалася легенями обласного центру, а тепер там з повітря видно величезні руді плями замість суцільного зеленого килиму – так виглядають уражені короїдом дерева. Сосни, котрі стояли понад сотню років, уже мертві та підлягають санітарній вирубці, хоча донедавна не мали ніяких ознак хвороби.
Лісники на місцях, де осіли вершинні короїди, розвісили пастки. Їх принцип простий – на запах, розрахований на конкретного шкідника, сповзаються короїди і в пастці гинуть. Упійманих малесеньких 2-міліметрових жуків сотні. "Деревина уражена грибком, який переноситься короїдами", - пояснює дивній синюватий колір стовбурів головний спеціаліст Чернігівського обласного управління лісового господарства Андрій Дудко.
Короїди різних видів були завжди, але останнім часом їхня популяція стала просто загрозливою для лісів. Нашестя пов'язують насамперед зі зміною клімату – через глобальне потепління та зменшення ґрунтових вод дерева слабшають і втрачають опір до заселення шкідниками. За приблизними підрахунками, короїди вже знищили близько 4% всіх лісових насаджень України. Найбільше потерпають ліси Волинської, Житомирської, Львівської, Черкаської та Рівненської областей.
Почти треть украинских лесов не учитывается. Об этом сообщил в ходе встречи с дипломатом экономического отдела посольства США в Украине Валерией Солано замглавы Гослесагентства Владимир Бондарь, передает пресс-служба ведомства.
Бондарь отметил, что электронный учет древесины действует в Украине только в лесных хозяйствах Государственного агентства лесных ресурсов, а в 27% других лесов древесина не учитывается.
"Электронный учет действует только в лесхозах Гослесагентства, а в 27% украинских лесов древесина не учитывается. Затем древесина продается, в частности, на электронных торгах", - говорится в сообщении агентства.
Бондарь напомнил, что с 2017 года в Украине действует полный мораторий на экспорт делового леса. Он подчеркнул, что лесхозы, которые подчинены Гослесагентству, могут экспортировать только дровяную древесину, которую не реализовали на внутреннем рынке, и она осталась на складах предприятий.
Рыжеет и усыхает - именно такую?? картину время от времени приходится наблюдать всем, кто любит гулять в сосновом лесу.
Кто ест полтавские леса, рассказали изданию Коло в Полтавском областном управлении лесного и охотничьего хозяйства.
Среди вредителей лесоводы выделяют самых опасных, это: рыжий сосновый пилильщик, обычный сосновый пилильщик, пилильщик-ткач, сосновый шелкопряд.
Рыжий сосновый пилильщик - вредитель, который опасен для молодняка - насаждений в возрасте до 20 лет. Самка рыжего соснового пилильщика откладывает от 300 до 350 яиц, летает на расстояние до 5 километров. Но сейчас, утверждают лесоводы, большую опасность несет обычный сосновый пилильщик.
"Он опаснее рыжего соснового пилильщика, у которого только одна генерация в год, а самка обычного пилильщика дважды в год откладывает яйца. Кроме того, в коконах они могут находиться до 5-7 лет", - рассказал Ярослав Марченко, главный специалист отдела лесного и охотничьего хозяйства Полтавского управления.
В этом году большую опасность также представляет пилильщик-ткач. "Мы обработали более 500 гектаров молодых насаждений от этого вредителя. Но насекомое опасно тем, что питается, образуя в хвое паутинку, и ее не видно, поэтому бороться с ней очень трудно. Если эффективность в борьбе с ним составляет 60% - это очень большое счастье", - добавил специалист.
Еще один опасный вредитель - сосновый шелкопряд. Их гусеницы даже не поедают птицы, потому что они имеют ядовитые жала на кончике. Для человека он опасности не несет. "В 2005-2006 годах мы боролись с этим вредителем с помощью авиации. Больше всего тогда обработали леса в Кобелякском, Миргородскомрайонах. Затем площадь ячейки его снизилась и сейчас он находится на учете - 500 гектаров, но угрозы не представляет", - сказал Ярослав Марченко.
Всего в Полтавской области в начале года было повреждено болезнями и вредителями 56 тысяч 575 гектаров леса.
Міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак у програмі "Подія" на телеканалі " Прямий" розповів про лісову галузь в Україні, шахти та відновлювану енергетику.
– Ці ліси, про які всі говорять: Австрія щось таке каже, Євросоюз таке каже, а Україна пручається, частина політикуму не пручається… Моє питання просте: чи дійсно є катастрофічне зменшення лісів в Україні?
Я не буду втомлюватися, поки не зміниться ситуація, говорити про те, що в суспільній свідомості ліси не тільки в Україні, а взагалі в світі – це є частина природи і природоохоронної політики. І, як правило, за справи лісів відповідає Міністерство екології чи Міністерство природи, як то в різних країнах називається. На жаль, в Україні не так. І це треба пам’ятати. Але я настоюю і буду настоювати на тій позиції, що ми повинні це змінити.
Коли це сталося? За часів Януковича було передано з Мінприроди до Міністерства сільського господарства ліси – Державне агентство лісових ресурсів. І, в принципі, сподіватися, що люди, які до лісу ставляться як до ресурсу, будуть до нього ставитися як до частини екосистеми, яку треба зберігати, напевно, марно чи принаймні банально це очікувати. І саме тому я проти такої ситуації. Не тому, що там хтось бореться за якісь впливи чи не впливи.
Тим не менше, ліси є в Україні різні. Це теж важливо. І Державне агентство лісових ресурсів керує, якщо можна таке слово вжити, двома третинами лісів. А ще третина лісів десь знаходиться по інших господарях. Це є комунальні ліси. Уявіть собі, що обласні ради, якісь інші органи місцевого самоврядування мають ліси.
– Голосіївський ліс у нас тут в Києві є.
І є військові ліси, де військові для військових потреб використовують ці ліси. Є національні природні парки. І "Голосіївський" – це національний природний парк, який знаходиться на території Києва. І, до речі, Києву дуже пощастило, що такий національний природний парк тут є, і його треба зберігати. І цей парк належить в управлінні Міністерства природи.
А коли ми говоримо про ліси, які є в національних парках, то в перший місяць моєї роботи на посаді міністра екології я заборонив будь-які санітарні рубки в лісах, які належать до національних парків. Більше того, Міністерство екології і я особисто проштовхували – бо інакше слово не знайдеш – нові санітарні правила рубок всіх лісів по всій території України. Вони були прийняті впродовж півроку штовханини цієї. Тепер що раз, то частіше звучать думки різних експертів – а експерти в Україні бувають дуже різні…
– Україна – країна експертів.
Так. Про те, що ліс сохне, і що його їсть жук-короїд, і треба той ліс нищівно рубати. В принципі, така практика не у всіх країнах Європейського Союзу чи Європи працює, чи світу. Я думаю, що відповідь на це запитання повинні були дати науковці. Очікую від них якогось результату.
Стосовно зменшення чи збільшення лісів. Я поділюся з вами статистикою. За минулий рік Україна посадила приблизно 41 тисячу гектарів лісу, що десь там в сто разів менше, ніж зрубала. Плюс-мінус. Я, на жаль, не маю кінцевої статистики.
– Нас цікавить порядок цифр.
Більше того, я проводив засідання, я є головою урядової комісії міжвідомчої по боротьбі з деградацією земель і опустеленням. І один із засобів цього інструменту – це є висаджування нових лісів. Я був вражений, чесно кажучи, заскочений. В минулому році в Україні було висаджено нових лісів на території 31 гектар. Всієї України – 31 гектар. Ну це якщо би висадило маленьке село 31 гектар – це був би "респект" і "зачот", як каже молодь. А для всієї країни це катастрофа. Тому крайньо нагальне питання – прийняття нової стратегії розвитку чи реформування лісового господарства, лісової галузі. Є такі проекти, уряд розробив такі проекти.
– Але це ж не критично. Тобто, умовно кажучи, в разі прийняття якогось спеціального закону, створення спеціальних структур просто почати висаджувати нові ліси, і через 10 років насадити їх стільки, скільки порубали, і все буде чудово та красиво.
І це є один із елементів адаптації до змін клімату. До речі, ми зараз в ці дні спостерігаємо не тільки в Україні, а й по всьому світу, висаджування лісів, бо вони поглинають парникові гази. І це правильне рішення. Є країни, де висаджування нових лісів – це є частина державної політики. Наприклад, Ізраїль. Коли українці їдуть на Святу землю подивитися і вклонитися – в кожного свої мотивації – то вони можуть побачити, як відрізняються ті території, які підпадають під ізраїльську програму, і ті, які не підпадають, лишаються на території Палестинської автономії. Там є суттєва різниця.
Я ініціюю таку програму. І у нас є дві постійно діючих акції. Одна – з українськими церквами, і це зараз дуже актуально. Ця акція називається "Паростки єднання" – коли ми разом з церквами, Міністерство екології разом з церквами бореться чи висловлює, швидше, свій протест проти пагубного впливу військового конфлікту на природу. І ми садимо дерева. Ми садимо дерева, починаючи з Києва і закінчуючи Донецькою областю, Львівська область… По всій території. І владики беруть в цьому участь – я їм за це дуже вдячний. Тому що це дуже глибокий зміст. Є інша акція теж з висаджування дерев, яка більше з нашими національними парками, зі школами.
Але з чим ми стикнулися? Ніби є посадковий матеріал, ніби є люди, які хочуть садити, а немає землі, тому що повинна бути земля, яка передбачена для висаджування. І це повинні бути рішення міських рад, рішення якихось інших органів місцевого самоврядування – що на цьому пустирі давайте посадимо. Це повинна бути державна програма, над цим ми працюємо. І як ми вийшли з ситуації? Ми просто звертаємося до шкіл – що давайте ми на ваших територіях щось посадимо. Ми звертаємося до міських парків, де всохли дерева, де є проблеми.
– Пане міністре, ви оптиміст чи песиміст? Цю ситуацію можна змінити, і чи буде вона змінена в ближчий час – рік, два, три, п’ять? Коли замість того, щоб кричали "припиніть нищити дерева", почнуть кричати "ти вже посадив дерево?" Такі речі.
Це правда. У кожного своя робота: хтось кричить "все пропало", а хтось тихенько садить дерева.
– Якщо ви кажете, що 1% відновлюють зі ста, навіть 5%, то якось це не складається.
Не складається, але ми повинні це робити. Я – оптиміст. Більше того, я знаю приклади, коли приватні компанії, і це дуже знані компанії, які продають якісь речі по всій Україні, – вони мають програму: якийсь відсоток від своєї виручки йде на висаджування дерев. Є банки, які продають такі продукти, свої якісь послуги, карточки, і частина коштів іде на висаджування дерев. Очевидно, це замало. Але це хороший тренд. І тому я є оптиміст, бо я бачу, що не тільки чиновники, які зобов’язані це робити, про це говорять, але є й приватний бізнес, який готовий на це потратити свій прибуток. Звичайно, вони з цього роблять маркетинг, тобто вони це продають. І окей, нехай продають. Але з цього є позитивний результат.
– Як корисна справа, то чому б і ні. І є ще одна тема. Ви нещодавно сказали, що 2035 року відновлених джерел електроенергії буде 11%.
Так.
– І ви зробили амбітну заяву. А чому так мало? Це принизлива кількість, а не амбітна. 11 – це просто нічого у порівнянні з рештою світу.
Світ є різний.
– Я не кажу про Індію.
Але говорити про те, скільки у нас сьогодні, а у нас сьогодні 1,2%... І в 10 раз за фактично 10 років, навіть чуть-чуть більше. Чому ми говоримо про 35 рік? Тому що урядом схвалена Національна енергетична стратегія – її розробляло в основному Міністерство енергетики. Очевидно, треба було би пана Ігоря Насалика, мого колегу, питати про більш детальні речі. Але я дуже вболіваю за цей документ і підтримую. Дай бог до 35 року нам виконати це завдання.
У нас є стимулюючі інструменти, які підтримують це, "зелений тариф" так званий. Зараз в парламенті і навколо парламенту йде така серйозна дискусія: чи треба, можливо, скасувати "зелений тариф", можливо, цей "зелений тариф" поширити на спалення сміття, і таке інше. В принципі, це живий організм, і він вариться. Я волію, щоб всі наші стратегії, плани і обіцянки, як ми даємо, ми б виконували.
Тому я хотів би сказати, що до 35 року виконати 11% є вкрай складно. Тому що росте споживання і таке інше. Більше того, це є частин нашої стратегії низьковуглецевого розвитку. До речі, Україна є однією з дев’яти країн світу, які мають затверджену і прийняту світом, а саме Організацією Об’єднаних Націй, стратегію низьковуглецевого розвитку. І це є частина цього документу. Ми, до речі, є серед Франції, Німеччини, Британії, Сполучених Штатів – таких серйозно розвинутих країн. І я вважаю, що розвиток відновлювальної енергетики і розвиток низьковуглецевої стратегії – це є ліфт для української промисловості і української індустрії і, в принципі, конкурентності нас.
Тому що, уявіть собі, сьогодні в світі є коаліція країн – не компаній, а країн – які борються зі споживанням викопного палива, вугілля в першу чергу. Тобто є країни, які сказали, що ми відмовляємося від вугілля, і його не споживають. А український парламент перед канікулами прийняв рішення – плюс 1,5 мільярди гривень на дотації галузі. Звичайно, ці кошти пішли на заробітні плати, на погашення заробітних плат. Але я думаю, що настав час серйозної дискусії і реформи не тільки енергетики, але й видобувної. Тому що це величезна кількість людей. Хоча сьогодні це і не така велика кількість шахт. Сьогодні 30 шахт є на підконтрольній території чи близько того. Якась є кількість шахт на непідконтрольній території.
До речі, вони, крім загрози через спалення, несуть й іншу загрозу – через затоплення. Це ще інша проблема, про яку треба сьогодні думати. Навіть не те, що думати, а вже вирішувати. І ми тратимо багато грошей на відкачування цієї води, і ми їх будемо далі витрачати.
– Ви кажете, що 11% – це в 10 разів більше, ніж зараз, відновлювальної енергетики. А в чому проблема? Взяв, побачив велике поле, яке, наприклад, не обробляється. Я думаю, таких полів достатньо багато можна знайти. Поставив там ці всі батареї чи як вони там називаються – і хай собі виробляють. Де проблема, чому не можна це зробити? Вітряки. Поставив ці вітряки – і хай собі дують, і все.
Насправді кожного тижня Національна комісія енергетики, НКРЕ, яка погоджує "зелений тариф", за моєю інформацією, плюс-мінус 5-6, до десяти компаніям дає "зелений тариф". Це означає, що зараз в Україні щотижня появляється до десяти компаній чи тих ділянок, де відновлювальна енергетика розвивається. Величина цих ділянок є плюс-мінус невеличка – 5 мегават, 2 мегавати… Українська мережа не готова до такого стрімкого розвитку.
– Тобто це мережі треба міняти, все збільшувати?
Треба балансувати і таке інше. Це одна проблема, над якою треба, щоб фахівці працювали. Друга проблема – це інвестиції. Це є коштовна інвестиція: чи це вітряки, чи це сонячна, чи біомасу спалювати. Це кошти, які потрібні. Витягувати з кишені й інвестувати.
Насправді українські банки кредитують, і у нас є великий інтерес іноземних компаній. Я декілька разів заявляв про те, що моя ініціатива щодо будівництва великого парку відновлювальної енергетики в Чорнобильській зоні, яка базується на використанні тих мереж, які залишилися після атомної електростанції, і тут не потрібно інвестувати в будівництва, знайшла серйозний відклик на Заході. Ми маємо заяву, яка була зроблена на Раді інвесторів при президентові України, про те, що французька державна компанія готова інвестувати в Україну, в будівництво таких сонячних станцій, величиною в 1 мільярд доларів.
Я нещодавно був з візитом в Японії, спілкувався з моїми японськими колегами. Як результат цього візиту – сьогодні японські інвестори вже цікавляться і приїжджають в Україну, готуються до можливих пропозицій. Є й інші, менші компанії. Насправді бізнес хоче йти, й інвестує, і буде інвестувати. І ця дискусія, про яку я говорив, в українському парламенті – що робити з "зеленим тарифом" – вона теж має певне підґрунтя. Тому що "зелений тариф" є суттєво вищий, ніж тариф на електроенергію з інших джерел. І цей тариф збалансовується – такий коктейль тарифний робиться. І держава повинна належним чином реагувати.
З іншого боку, за останніх два роки, експерти кажуть, технології сонячні подешевшали – питомо на один мегават – десь приблизно на 25%.
– І тенденція буде туди саме.
І тенденція буде йти туди далі. І я розмовляв з німецькими фахівцями з Fraunhofer-Institut – є такий серйозний інститут у Німеччині – вони зробили дослідження, що ці технології досягнуть доволі скоро… Просто у нас і в Німеччині різні ціни на один кіловат. Вони досягнуть ринково обґрунтованих цін, і його вже не треба буде дотувати.
Тому світ рухається в цьому напрямку.
Тому і українська стратегія енергетика, яка до 35 року, про яку ми сьогодні говорили, вона говорить про те, що Україна буде мати атомну енергетику, відновлювальну енергетику, і між ними буде балансуюча, яка буде використовувати вуглецеві джерела палива, але вони будуть мінімізуватися. Можливо, будуть вноситися зміни до цієї стратегії. Але би дуже хотілося, щоб ми до 35 року досягли цієї амбітної цілі – 11%.
І, звичайно, сказати, що Україна стовідсотково буде відновлювальною, очевидно, не можна. Тому що сонце вночі не світить, але, в принципі, вночі треба теж, щоб холодильник хоча би працював.
– Ми говорили про воду в копальнях на шахтах. І ви сказали, що відкачуємо, і треба цю воду відкачувати, і це величезні гроші. А можна собі уявити оптимальний варіант кількості шахт, а решту в якийсь спосіб закрити і забути? Тому що це якийсь тягар. Я з 1991 року чую, що треба щось робити – і нічого ніхто не робить. Може, закрити нарешті?
Очевидно, є такий баланс оптимальний.
– Це цинічно. Але що робити?
На українській землі є три прибуткових шахти. Інші є дотовані. Звичайно, для цього треба мати серйозну політичну волю, і щоб не було виборів, і щоб була відповідь для тих сімей людей, які працюють на шахтах.
– Треба знайти спосіб.
І мати відповідь: а як буде почувати себе енергетика, як буде металургія себе почувати? Це повинно бути комплексне питання. Нас життя підштовхує, щоб ми дали відповідь на це запитання. Очевидно, воно не буде легке. І ми в історії бачили, як це в Британії відбувалося, як це відбувалося в інших країнах.
Але ми не рахуємо ще іншу цікаву цифру – видатки на використання шкідливих технологій. Спалювання вугілля є шкідливою технологією для людини. І для бюджету несе ще й інші видатки – на охорону здоров’я. Тобто ми розуміємо, що Дарницька ТЕЦ чи Дніпровська ТЕЦ – одна знаходиться в Києві, інша знаходиться в Дніпрі – вони, крім тепла та електроенергії для нас, ще й виробляють сажу, пил, сірку. І це все летить в повітря, і люди цим дихають, і люди починають хворіти.
Є статистика, скільки людей на 100 тисяч населення вмирає від цього. І Україна, до речі, там є серед негативних рекордсменів. І з бюджету ми платимо – чи з бюджету держави, чи з сімейного бюджету – на лікування. Зменшується довжина життя, продуктивні сили. Це теж впливає на економічні показники, як це не звучить цинічно…
– Це правда життя.
Але про це теж треба думати. І, скажімо, Канада порахувала ці показники і закрила в деяких провінціях використання вугілля. І показала на пальцях, як то кажуть, що це є економічно обґрунтовано перейти на якесь інше.
Тому коли я говорю про низьковуглецевий розвиток – це не тільки про здоров’я, це не тільки про охорону навколишнього середовища. А насправді це про конкуренцію, це про розвиток і достаток нашої країни. І чим швидше ми почнемо рухатися по цьому шляху – а ми почали вже рухатися і ми є серед дев’яти країн – і чим ми серйозніше будемо рухатися, тим ми крутішими будемо в найближчому часі.
МІНІСТР ЕКОЛОГІЇ ОСТАП СЕМЕРАК
9 Серпня 2018 23:49
Гослесагенство высадило 25,5 тыс. га. леса06.08.2018, 00:40
Лесохозяйственные предприятия, находящиеся в сфере управления Государственного агентства лесных ресурсов Украины, за январь-июнь 2018 году возобновили лес на площади 25,5 тыс. га.
Согласно сообщению на сайте Гослесагентства, для дальнейшего возобновления лесов в лесных питомниках посеяно семян деревьев на площади более 226 га, что позволит обеспечить потребности предприятий в посадочном материале осенью и весной следующего года.
По данным Гослесагентства, небольшое количество новых лесов объясняется сложной и ненормированный процедурой выделения дополнительных земель под высадку саженцев. Другая проблема заключается в отсутствии финансирования лесного хозяйства. Например, увеличение лесистости Украины возможно за счет высадки лесов в южных и восточных областях Украины. Однако лесхозы этих регионов уже третий год подряд лишены государственного финансирования.
В 2017 году лесхозы Гослесагентства возобновили лес на площади 53,8 тыс. га, что на 3,1% превышает площади сплошных рубок (52,2 тыс. га). За последние пять лет объем возобновления лесов составил 263 тыс. га, что на 15,8% больше площади сплошных рубок (227,2 тыс. га).
Предприятия Гослесагентсва контролируют 7,6 млн га, или 73% всего лесного фонда Украины.
детальна ілюстрована інструкція де можна знайти інформацію про плановані санітарні рубки, як визначити місце розташування конкретних призначених в рубку ділянок лісу, як з'ясувати їх додаткові характеристики, і як отримати відомості про стан цих ділянок за космічними знімками
