ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

17 серпня 2018

Контрабанді лісу – бути? Кому це вигідно?


Олег Ляшко на меблевій фабриці на Житомирщині

Президент Петро Порошенко ветував закон, який мав перешкодити незаконній вирубці українських лісів. Радикальна партія Олега Ляшка переконана, що таким чином влада підігрує контрабандистам. Лідер РПЛ Олег Ляшко заявив, що його команда подолає вето президента.

Черкаські депутати від Радикальної партії звертаються до місцевих рад із проханням висловити підтримку законопроекту №5495 і подолати вето президента. Голова Черкаської територіальної організації РПЛ Іван Полудень пояснив, що законопроект, про який ідеться, має особливе значення для держави.

— Вето президента на закон про боротьбу з контрабандою лісу-кругляку №5495 викликало жваве обговорення на засіданні бюро Черкаської територіальної організації РПЛ, — розповідає Іван Полудень. — Так ми ніколи не припинимо вирубку українських лісів, та й надалі втридорога купуватимемо меблі іноземного виробництва, зроблені з української сировини. Деревину треба обробляти на Україні. До прикладу, працівники Руськополянського меблевого комбінату в Черкаському районі виготовляють такі красиві та якісні стільці, що їх продають за кордоном. Підприємство залучає іноземні інвестиції та дає робочі місця селянам. Оце приклад. І таких підприємств на Черкащині має бути в десятки разів більше.

Українські ліси вивозять як "дрова"

Україна перебуває у стані екологічної катастрофи через масове винищення лісів. Тільки за 2017 рік під виглядом дров у ЄС контрабандисти вивезли 1 мільйон кубометрів української деревини. Контрабандисти вимушені обходити 10-річний мораторій на експорт лісу-кругляка — якісної деревини, необхідної для виробництва меблів і будівництва. Тому за документами возять не кругляк, а нібито дрова.

Щоб перешкодити цим маніпуляціям, на початку липня цього року Верховна Рада підтримала ініційований фракцією Радикальної партії Олега Ляшка закон про боротьбу з контрабандою лісу-кругляка №5495. документ позитивно оцінили в уряді та рекомендували його президенту на підпис. Закон мав посилити відповідальність за нелегальний експорт деревини та вирубування лісу. Однак 23 липня Порошенко наклав своє вето на закон. Цим, на думку лідера РПЛ Олега Ляшка, підтвердив свою зацікавленість у незаконному вивезенні лісу.

— Вето президента на наш закон — шикарний подарунок контрабандистам, — каже Олег Ляшко. — Порошенко показав, що за контрабанду лісу вони відбудуться легким переляком або штрафом у 300 гривень. А могли б сісти в тюрму на п'ять або навіть 12 років за повторне скоєння злочину. Після вето президента ні в кого не залишилося сумнівів, що влада "кришує" контрабанду лісу-кругляка і хоче, щоб необроблену деревину вивозили й надалі з України.

Україна через контрабанду деревини втрачає $18 млрд щороку.

— Контрабанда українських лісів — це багатомільярдна діра в державному бюджеті, — розповідає депутат від РПЛ у Черкаській обласній раді Олег Баштан. Коментує ситуацію з деревообробкою на Черкащині.

— Давайте порахуємо: при однаковому обсязі лісу щорічно Україна продає матеріалів на 2 мільярди доларів, а Польща — на 20. Як мінімум 18 мільярдів ми втрачаємо, бо не перероблюємо деревину самі. От тому цей Закон необхідний.

Ми звернулися до обласної влади з проханням посилити контроль за вирубкою і відновленням лісів у Черкаській області, залучати до цієї справи громадські організації та місцеві ради. Також необхідно на регулярній основі заслуховувати звіти керівників лісових господарств про зроблене та заохочувати підприємців створювати деревообробні підприємства.

Депутатська група РПЛ у Черкаській облраді офіційно надіслала звернення до голови облради з проханням розглянути підготовлений проект рішення на підтримку закону №5495. Їхню ініціативу підтримали депутати від Радикальної партії в радах ОТГ, районах і містах області. Якщо на сесіях підтримають документ депутатів від Радикальної партії, то обласна влада зробить відповідне звернення до парламенту.

"Потрібно боротися не за іноземні кредити, а за інвестиції в промисловість, робочі місця та доходи українців", — йдеться у проекті звернення до Верховної Ради.


Автор: Сергій РУДЕНКО
Автор: фото надане прес-службою Радикальної партії Олега Ляшка

Короїди роблять свою справу швидше, ніж лісівники


Минулої п’ятниці керівники області – голова облдержадміністрації Олексій Муляренко та голова обласної ради Олександр Данильчук, а також уся верхівка лісової галузі області зустрілися в державних підприємствах «Соснівський лісгосп» та «Костопільський лісгосп» для того, щоб підбити підсумки роботи галузі в першому півріччі.

Виїзне засідання колегії Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства влаштували саме на території цих підприємств, бо вони за підсумками роботи в першому півріччі визнані кращими: Костопіль – перше місце, а Соснове – друге. Отже, саме тут шукали шляхи вирішення проблеми з реалізацією низькотоварної дров’яної деревини, якою нині завалені склади лісогосподарських підприємств. Вона вже є у надлишку, а тим часом кількість спиляного лісу, який годиться хіба на дрова через масове всихання соснових насаджень, збільшується так стрімко, що лісівники за цим процесом не встигають.

Масове всихання сосни в Україні вже сягнуло рівня екологічної катастрофи.

У Сосновому директори лісгоспів переймали досвід будівництва власних цехів для переробки низькотоварної деревини. У Соснівському лісництві Соснівського лісгоспу та Мидському Костопільського вони також побачили в натурі розвиток лісової інфраструктури, тобто будівництво лісових доріг та влаштування на них проміжних складів сировини. Робота робиться потрібна. Але… Сумне це видовище. На акуратних дорогах і таких же акуратних майданчиках проміжних складів обабіч лісових доріг рівними штабелями лежать соснові колоди без кори, бо їх зрізали на тих ділянках лісу, де зробив свою чорну справу короїд.

З цієї сосни вже нічого толкового не вийде, пояснили лісівники: ні дошки для підлоги з неї не зробиш, ні столярку. Дрова, та й усе. А стільки дров нам, виявляється, не треба. Тому й виникла у лісівників нагальна потреба зайнятися переробкою низькотоварної деревини. Сировини для такої переробки хоч відбавляй, а буде ще більше, бо площі вражених шкідниками лісів зростають.

Чим лісівники можуть похвалитися, то це зарплатами. Трійка лідерів з оплати праці виглядає так: у Сарненському лісгоспі середня зарплата працівників – 19 991 гривня, у Костопільському – 17 368, у Дубенському – 15 390 гривень.

В області короїд вже зіпсував 892 гектари соснових лісів, назвав сумний показник начальник обласного управління лісового та мисливського господарства Віталій Сухович. Він, взагалі, оперував багатьма числами, які свідчать про зростання виробничих показників лісгоспів. Але основна причина цього зростання, визнав начальник,– ріст вартості знеособленого кубометра деревини на 128 відсотків. Оскільки ж асортиментна структура лісу, який лісівники пропонують для реалізації, погіршилась через те, що доводиться різати тільки ліси, які всихають, то надалі можуть виникнути серйозні проблеми з виконанням плану. Якщо, звичайно, цілеспрямовано не зайнятись переробкою низькотоварної деревини, що спочатку потрапила в зуби короїдам, а потім через це – під пили лісорубів. На це лісівники Рівненщини і взяли курс. Будемо сподіватися, що він правильний.

Компетентно

Василь БОРОДАВКА, старший науковий співробітник Поліського філіалу Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації

ім. М. Г. Висоцького, кандидат сільськогосподарських наук;

Олена БОРОДАВКА, науковий співробітник НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. М. Г. Висоцького:

– В Україні швидко розвивається процес масової загибелі соснових лісів внаслідок дії короїдно-трахеомікозних комплексів. Лише в лісах Держлісагентства осередками короїдів і пов’язаних з ними хвороб вже охоплено 200 тисячі гектарів соснових лісів, а наявний патологічний відпад оцінюється в об’ємі 12 мільйонів кубометрів.

За останніми моніторинговими дослідженнями, формується черговий цикл активного росту популяцій шкідників, внаслідок якого восени (вересень-жовтень) відбудеться найсильніший у році цикл масового всихання. Приріст площ загиблих сосняків може сягнути 50% до їхніх обсягів на середину року. Ситуація ускладнюється і загострюється ще й тому, що по всій поліській зоні, крім верхівкового короїда, вже діагностується спалах масового розмноження шестизубчатого короїда. Внаслідок цього неминуче прискорюється термін відмирання сосни та перетворення ліквідної деревини у дров’яну.

Оскільки 60% популяцій короїдів зосереджено в пристигаючих і стиглих та перестійних сосняках, за умови неприйняття оперативних заходів зі зменшення чисельності шкідників (проведення яких стримується недосконалою нормативною базою) розрахунково за 5–7 років ці деревостани будуть винищені. Особливо слід наголосити: третина осередків масового всихання сосни міститься в лісах природно-заповідного фонду, і їхня заповідна цінність та екоресурсний потенціал надалі стрімко втрачатимуться. Масове всихання сосни в Україні вже сягнуло рівня екологічної катастрофи. Про це постійно інформуються органи державної влади та суспільство.

Що ж, цілком очевидно, що коли влада, яку науковці «постійно інформують», не дослухається до їхніх застережень, перспективи нас чекають невеселі: малесенький короїд перетворить на пустелі величезні лісові території. І тут важко сказати, чи влада думає про це бодай на 10% процентів від того, скільки вона думає про наступні вибори. Це очевидно. Адже проблема виникла не вчора, тим часом адекватної масштабної реакції на неї з боку влади досі нема.

Людмила МОШНЯГА
Суспільство
16.08.2018 09:55

16 серпня 2018

Шкідник не визнає кордонів


А саме він нині неабиякої шкоди завдає лісам, як українським, так і білоруським. Спеціалісти лісозахисту, науковці та лісопатологи двох країн об’єднує пошук найефективніших шляхів боротьби з шкідником задля збереження лісу.

Таким був лейтмотив зустрічі українських та білоруських лісівників, яка пройшла на базі державного підприємства «Малинське лісове господарство».

«Аерозольний генератор ГАРД-МН, який базується в Малинському лісгоспі, підприємства нашого управління використовують в роботі з 2011 року – саме в ці роки спостерігалися спалахи рудого та звичайного соснового пильщика - зазначає перший заступник начальника Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства Роман Ільїн. – Однак, для боротьби з найбільшою сьогоднішньою бідою в наших лісах – короїдом він не використовується. По-перше, в Україні немає препарату, який би був помічний в боротьбі саме з цим шкідником. По-друге, обробка насаджень методом розбризкування в боротьбі з короїдом є взагалі неефективною, позаяк шкідник живе і живиться під корою дерева, на відміну від листо- та хвоєгризучих, і дістатися до нього важко».



Наші білоруські колеги нещодавно придбали таку ж аерозольну установку і приїхали до житомирських лісівників, аби ті поділилися досвідом використання її в роботі. 

Отож в ході навчального семінару з питань хімічної обробки осередків шкідників з використанням аерозольного генератора спеціалісти обласного управління лісового та мисливського господарства, Малинського держлісгоспу та Державної установи із захисту та моніторингу лісу «Беллесозащита» республіки Білорусь обговорювали проблемні питання, які виникають в ході боротьби з хворобами та шкідниками лісу, ділилися професійними секретами, обмінювалися досвідом.

Варто зазначити, що використання вищезазначеного генератора у боротьбі з шкідниками лісу є досить ефективним та значно дешевшим, ніж, скажімо, авіація. Для обприскування насаджень з гелікоптера чи літака необхідно 25-40 літрів робочої рідини на 1 гектар, а з використанням ГАРДа – 600 грамів. А ще ж потрібно додати вартість пального та обслуговування. 

Відтак колеги з сусідніх країн домовилися і надалі обмінюватися досвідом та напрацюваннями в питаннях та захисту лісу.






Наталія Горай, прес-служба Житомирського ОУЛМГ

Експортери лісу під прицілом: в ГФС відзвітували про новий успіх зі сплатою податків




Офіс великих платників податків Державної фікальної служби України за перше півріччя 2018-го задекларував 37,2 млрд грн, що на 5,7 млрд грн (18,6%) більше за аналогічний період минулого року (31,4 млрд грн).

Результати були оголошені в четвер, 16 серпня, на нараді ДФС, повідомив глава Офісу великих платників податків Євген Бамбізов в Facebook.

"Паралельно зросли й доходи великих платників податків – на 11% в порівнянні з відповідним періодом минулого року. Нагадаю, до речі, що платники Офісу ВПП забезпечують 80% нарахувань податку на прибуток від загальних нарахувань по країні", - зазначив він.

Бамбізов розповів, що на нараді також було обговорено питання експорту з України лісоматеріалів. "Незаконне вивезення лісу з внесенням недостовірних відомостей до сертифікату про походження лісоматеріалу - поки одна з найгостріших проблем", - підкреслив він.

Так, ГФС України включила в графік планових перевірок 235 суб'єктів господарювання, серед яких - експортери, а також підприємства, підпорядковані Держлісагентству. У плановому порядку поточного року перевірено вже 102 суб'єкта.

"До кінця 2018 го буде перевірено ще 133, з яких 60 - платники. Серед підприємств-експортерів, що перевірятимуться в рамках плану до кінця поточного року – 22 підприємства, які підпорядковані Держлісагентству. До складу всіх робочих груп, що будуть перевіряти лісгоспи (а це 76 суб'єктів господарювання), також включено працівників ДФС", - розповів Бамбизов.

"Протягом 2017-2018 років органами ДФС було проведено 3,7 тис. документальних перевірок. В результаті: донараховано 370 млн грн., зменшено від ємне значення об єкта оподаткування податком на прибуток на 109 млн грн., зменшено відшкодування ПДВ на суму 76 млн грн, від ємне значення ПДВ зменшено також на суму 32 млн грн", - повідомив він.



Як писав OBOZREVATEL, 5 липня у Верховній Раді був зареєстрований законопроект про заміну податку на прибуток податком на виведений капітал, який викликав серйозну стурбованість у Міжнародного валютного фонду, представники якого настійно рекомендували не вносити його на розгляд парламентом.

За словами колишнього міністра фінансів України, законопроект про податок на виведений капітал створить дірку в бюджеті України. Відзначимо, зараз частка податку на прибуток в доходах держбюджету становить близько 15% - це більше 100 млрд грн на рік.

16 серпня 2018, 20:54
https://www.obozrevatel.com/ukr/economics/velikij-krok-vpered-u-dfs-vidzvituvali-pro-novij-uspih-zi-splatoyu-podatkiv.htm

За якими трофеями їдуть мисливці у вінницькі ліси, та чому поменшало іноземців



Мисливці зі всієї Європи та навіть Америки полюбляють полювати в українських лісах, зокрема й на Вінниччині, де знаходиться одне з найкращих лісових господарств у державі. Вполювати благородного та плямистого оленя, козулю або дикого кабана туди приїжджали сотні іноземців. Але зараз закордонних мисливців поменшало. Чому? Про це – далі.

До годівничок у Дашівському дослідному лісо-мисливському господарсті тварини приходять не тільки взимку, а навіть влітку, бо знаходять і зерно, і підвішані віники та «лизунці», і сіно. В цих лісах - найбільші популяції благородного та плямистого оленя, козулі, муфлонів та лані в регіоні. Побачити парнокопитних легко, але відзняти на камеру - майже неможливо. Вони швидко ховаються в хащах. З радістю позують лише дикі кабани.

Ще кілька років тому вполювати трофей сюди приїздили мисливці з Європи та Америки, але зараз це трапляється рідко – іноземці бояться війни. Проте, ліцензію на відстріл тварин активно купують українські мисливці.

Валентин Кавуненко, директор Державного підприємства «Дашівське дослідне лісомисливське господарство», каже:


Ліцензія на косулю коштує 6,5 тис грн, це без вартості самого трофею. На оленя - від 15 тисяч гривень без трофейної вартості, і аж до вісімнадцяти або до двадцяти тисяч гривень в залежності від вартості трофея.

Щоправда, лісівники кажуть, що за іноземними мисливцями не сумують, бо ті відстрілювали лише найкращих тварин - для трофеїв. Українці ж полюють задля задоволення.

Анатолій Бондар, начальник вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства розповідає:


Ми побачили проблему, в тому, що іноземці полюють на найкращих тварин, бо таким чином у нас зменшилася кількість цінних трофейних кабанів і плямистих оленів. о Ми тоді зразу вирішили – стоп! Тепер обмежуємо іноземний мисливський туризм.

Окрім розведення диких тварин, у Дашівському господарсті відновлюють ліси. Нині підземних вод стало менше - дерева сохнуть. Аби ліси не зникли, пробують вирощувати інші породи.

В’ячеслав Криса, головний лісничий господарства пояснює:


Ми пробуємо вводити піхту, береку лікарську (горобина). Побачимо згодом, як природа себе покаже.

Нині в Дашівському господарсті тихо – пострілів не почуєш, полювання у цьому лісництві почнеться з середини листопада. Але відстрілювати муфлонів та ланей і восени поки буде заборонено, бо їх мало…







Схожі новини:
15 серпня 2018, 18:10

Більше читайте тут: http://vinnitsaok.com.ua/2018/08/15/242101

На западе Канады и США значительно ухудшилась ситуация с лесными пожарами

Из-за теплой и сухой погоды в канадской провинции Британская Колумбия, а также в американских штатах Вашингтон, Орегон, Калифорния, Айдахо и Монтана, значительно ухудшилась ситуация с лесными пожарами. По информации канадского межведомственного центра по лесным пожарам, общая площадь, пройденная лесными пожарами в Канаде с начала пожароопасного сезона 2018 года по 15 августа, составила 1,18 млн. га, в США - 2,31 млн. га (ссылка).

Мозаика снимков VIIRS за 15 августа 2018 года (очень раннее утро 16 августа по московскому времени) с наложенными термоточками за день на западные регионы Канады и США:


Министр Д.Н.Кобылкин предпринял вторую попытку сделать работу своего министерства более системной и осмысленной

Министр природных ресурсов и экологии РФ Д.Н.Кобылкин предпринял вторую за три месяца своей работы попытку сделать работу своего министерства, подведомственных ему служб и агентств более системной и осмысленной. Первая такая попытка провалилась: 4 июня министр создал специальную комиссию, которая должна была провести проверку по ранее выявленным нарушениям, и закончить всю свою работу к 1 августа - но ни к каким видимым последствиям работа этой комиссии не привела, и на работу системы Минприроды в целом практически не повлияла. Вторая попытка началась 14 августа: министр распорядился в двухнедельный срок представить актуальные стратегии по основным направлениям деятельности департаментов, а также предложения по формированию ведомственных приоритетных проектов. Ссылка:

Дмитрий Кобылкин поручил актуализировать задачи и результаты деятельности по приоритетным направлениям Минприроды России. Срок – 2 недели


Идея совершенно здравая, и решение министра в целом - правильное и своевременное. Однако, и эта попытка может кончиться так же и тем же, что и первая (то есть - ничем существенным). Дело в том, что многие руководители системы Минприроды (конечно, и не только Минприроды, но мы сейчас говорим конкретно об этом министерстве) умеют очень грамотно и профессионально гнать туфту - то есть представлять всякие малозначительные или даже вовсе несуществующие достижения как великие победы, а всякую несусветную чепуху, которой занимаются сами и заставляют заниматься своих подчиненных - как многообещающие инициативы, которые приведут в будущем к победам еще более великим. Кобылкин, как бывший геофизик и нефтяник, возможно, сможет в достаточной степени отделить туфту от реальности в знакомой ему области - то есть в сфере деятельности Роснедр; но вряд ли он сможет в такой же степени выделить реальность из того, что ему представит, например, Рослесхоз. Способность Валентика запутать ситуацию и представить ее самым выгодным для себя образом вряд ли уступит способности Кобылкина разобраться в этой ситуации.


Фактически у министра есть только один способ избежать такого развития ситуации, отделить в документах департаментов, служб и агентств туфту от реальности: сделать все документы, которые он распорядился представить в двухнедельный срок, полностью публичными, собрать и внимательно изучить по их поводу мнения заинтересованных сторон, а если потребуется - то и повстречаться с критиками, и только услышав всех, принять итоговые решения по стратегиям и проектам. Это, конечно, потребует дополнительной работы и дополнительных затрат времени самого министра - но в результате вторая попытка принципиально улучшить работу министерства, подведомственных ему служб и агентств может оказаться более удачной, чем первая.


Официально опубликован список контрольных вопросов для плановых проверок в рамках федерального государственного лесного надзора



16 августа 2018 года официально опубликован приказ Рослесхоза от 7 мая 2018 года № 404, которым утверждена форма проверочного листа со списком контрольных вопросов для использования при плановых проверках в рамках федерального государственного лесного надзора. Форма и список обязательны не только для самого Рослесхоза и подведомственных ему учреждений, но и для органов управления лесами субъектов РФ и подведомственных им организаций. Приказ вступит в силу 27 августа 2018 года. Ссылка:

Приказ Федерального агентства лесного хозяйства от 07.05.2018 № 404 "Об утверждении формы проверочного листа (списка контрольных вопросов), используемой при проведении плановых проверок юридических лиц и индивидуальных предпринимателей в рамках осуществления федерального государственного лесного надзора (лесной охраны) и федерального государственного пожарного надзора в лесах при осуществлении федерального государственного лесного надзора (лесной охраны)"


Контрольные вопросы в большинстве своем очень формальны - видимо, их авторы просто собрали все конкретные требования, какие нашли в разнообразных действующих правилах и инструкциях, и сформулировали таким образом, чтобы на них можно было ответить "да", "нет", или "не применяется". Большинство вопросов касается поддержания документооборота (составления разнообразных планов, отчетов, проектов, представления информации) или соблюдения всевозможных запретов; вопросов, относящихся к оценке достигаемых результатов, в списке практически нет. Большинство вопросов подразумевает очень большую долю субъективизма в оценках - хотя бы потому, что без проведения специальных обследований, часто на очень больших территориях, однозначно ответить на них будет невозможно.


Очень показателен перечень контрольных вопросов, касающихся ухода за лесами (вторая часть блока вопросов, касающихся требований в сфере воспроизводства лесов). Всего этих вопросов 47; многие из них очень мелочны и почти неактуальны - например, соблюдаются ли требование о том, что "в лиственных лесных насаждениях отвод лесосек производится в течение вегетационного периода", или что "рубка кустарника должна производиться на высоте 5-10 см от земли осенью или ранней весной". Но вопросов, касающихся проведения важнейших видов рубок ухода за лесами - осветлений и прочисток - в перечне нет! Единственный вопрос, который имеет хотя бы косвенное отношение к этим рубкам - это вопрос 18.24 насчет соблюдения требований приложения 2 к Правилам ухода за лесами; но это приложение определяет только некоторые нормативы проведения осветлений и прочисток, не определяя, где и в каком количестве они обязательно должны проводиться. Таким образом, ни один из 47 контрольных вопросов, относящихся к уходу за лесами, не позволит определить, проводится ли вообще уход за молодняками, а если проводится - то в достаточном ли количестве, и к каким приводит результатам. А поскольку уход за молодняками является критически важным элементом лесного хозяйства в целом (от этого ухода в наибольшей степени зависят результаты лесовосстановления и сама возможность воспроизводства хозяйственно ценных лесов за установленный оборот рубки) - отсутствие вопросов, позволяющих оценить этот уход, обесценивает и весь остальной блок вопросов, относящихся к воспроизводству лесов).


Как уже не раз отмечалось раньше, Федеральное агентство лесного хозяйства у нас есть - а собственно лесного хозяйства практически нет; и приказ Рослесхоза от 7 мая 2018 года № 404 в очередной раз этот тезис подтверждает.

За поджог леса на Херсонщине дали срок и штраф



16/08/2018

В июле 2017 года в Херсонской области на территории Калиновского лесничества Великоалександровского лесохозяйства был пожар. Удалось не только найти виновного, но и наказать его.

Было установлено, что возле села Зелёный Гай сельчанин развёл костёр, чтобы сжечь мусор. Но огонь перебросился на лес и сожрал 2,9 га сосен.

Великоалександровский райсуд признал мужчину виновным. Тот получил один год условного срока.

Однако Бериславская районная прокуратура подала иск о возмещении виновником причинённых убытков. И теперь гражданин должен лесохозяйству выплатить 65,5 тысячи гривен.

Гривна № 33 (1232) 15 августа 2018 г.
http://strichka.com/item/81661471