Минулої п’ятниці керівники області – голова облдержадміністрації Олексій Муляренко та голова обласної ради Олександр Данильчук, а також уся верхівка лісової галузі області зустрілися в державних підприємствах «Соснівський лісгосп» та «Костопільський лісгосп» для того, щоб підбити підсумки роботи галузі в першому півріччі.
Виїзне засідання колегії Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства влаштували саме на території цих підприємств, бо вони за підсумками роботи в першому півріччі визнані кращими: Костопіль – перше місце, а Соснове – друге. Отже, саме тут шукали шляхи вирішення проблеми з реалізацією низькотоварної дров’яної деревини, якою нині завалені склади лісогосподарських підприємств. Вона вже є у надлишку, а тим часом кількість спиляного лісу, який годиться хіба на дрова через масове всихання соснових насаджень, збільшується так стрімко, що лісівники за цим процесом не встигають.
Масове всихання сосни в Україні вже сягнуло рівня екологічної катастрофи.
У Сосновому директори лісгоспів переймали досвід будівництва власних цехів для переробки низькотоварної деревини. У Соснівському лісництві Соснівського лісгоспу та Мидському Костопільського вони також побачили в натурі розвиток лісової інфраструктури, тобто будівництво лісових доріг та влаштування на них проміжних складів сировини. Робота робиться потрібна. Але… Сумне це видовище. На акуратних дорогах і таких же акуратних майданчиках проміжних складів обабіч лісових доріг рівними штабелями лежать соснові колоди без кори, бо їх зрізали на тих ділянках лісу, де зробив свою чорну справу короїд.
З цієї сосни вже нічого толкового не вийде, пояснили лісівники: ні дошки для підлоги з неї не зробиш, ні столярку. Дрова, та й усе. А стільки дров нам, виявляється, не треба. Тому й виникла у лісівників нагальна потреба зайнятися переробкою низькотоварної деревини. Сировини для такої переробки хоч відбавляй, а буде ще більше, бо площі вражених шкідниками лісів зростають.
Чим лісівники можуть похвалитися, то це зарплатами. Трійка лідерів з оплати праці виглядає так: у Сарненському лісгоспі середня зарплата працівників – 19 991 гривня, у Костопільському – 17 368, у Дубенському – 15 390 гривень.
В області короїд вже зіпсував 892 гектари соснових лісів, назвав сумний показник начальник обласного управління лісового та мисливського господарства Віталій Сухович. Він, взагалі, оперував багатьма числами, які свідчать про зростання виробничих показників лісгоспів. Але основна причина цього зростання, визнав начальник,– ріст вартості знеособленого кубометра деревини на 128 відсотків. Оскільки ж асортиментна структура лісу, який лісівники пропонують для реалізації, погіршилась через те, що доводиться різати тільки ліси, які всихають, то надалі можуть виникнути серйозні проблеми з виконанням плану. Якщо, звичайно, цілеспрямовано не зайнятись переробкою низькотоварної деревини, що спочатку потрапила в зуби короїдам, а потім через це – під пили лісорубів. На це лісівники Рівненщини і взяли курс. Будемо сподіватися, що він правильний.
Компетентно
Василь БОРОДАВКА, старший науковий співробітник Поліського філіалу Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації
ім. М. Г. Висоцького, кандидат сільськогосподарських наук;
Олена БОРОДАВКА, науковий співробітник НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. М. Г. Висоцького:
– В Україні швидко розвивається процес масової загибелі соснових лісів внаслідок дії короїдно-трахеомікозних комплексів. Лише в лісах Держлісагентства осередками короїдів і пов’язаних з ними хвороб вже охоплено 200 тисячі гектарів соснових лісів, а наявний патологічний відпад оцінюється в об’ємі 12 мільйонів кубометрів.
За останніми моніторинговими дослідженнями, формується черговий цикл активного росту популяцій шкідників, внаслідок якого восени (вересень-жовтень) відбудеться найсильніший у році цикл масового всихання. Приріст площ загиблих сосняків може сягнути 50% до їхніх обсягів на середину року. Ситуація ускладнюється і загострюється ще й тому, що по всій поліській зоні, крім верхівкового короїда, вже діагностується спалах масового розмноження шестизубчатого короїда. Внаслідок цього неминуче прискорюється термін відмирання сосни та перетворення ліквідної деревини у дров’яну.
Оскільки 60% популяцій короїдів зосереджено в пристигаючих і стиглих та перестійних сосняках, за умови неприйняття оперативних заходів зі зменшення чисельності шкідників (проведення яких стримується недосконалою нормативною базою) розрахунково за 5–7 років ці деревостани будуть винищені. Особливо слід наголосити: третина осередків масового всихання сосни міститься в лісах природно-заповідного фонду, і їхня заповідна цінність та екоресурсний потенціал надалі стрімко втрачатимуться. Масове всихання сосни в Україні вже сягнуло рівня екологічної катастрофи. Про це постійно інформуються органи державної влади та суспільство.
Що ж, цілком очевидно, що коли влада, яку науковці «постійно інформують», не дослухається до їхніх застережень, перспективи нас чекають невеселі: малесенький короїд перетворить на пустелі величезні лісові території. І тут важко сказати, чи влада думає про це бодай на 10% процентів від того, скільки вона думає про наступні вибори. Це очевидно. Адже проблема виникла не вчора, тим часом адекватної масштабної реакції на неї з боку влади досі нема.
Людмила МОШНЯГА
Суспільство
16.08.2018 09:55
Виїзне засідання колегії Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства влаштували саме на території цих підприємств, бо вони за підсумками роботи в першому півріччі визнані кращими: Костопіль – перше місце, а Соснове – друге. Отже, саме тут шукали шляхи вирішення проблеми з реалізацією низькотоварної дров’яної деревини, якою нині завалені склади лісогосподарських підприємств. Вона вже є у надлишку, а тим часом кількість спиляного лісу, який годиться хіба на дрова через масове всихання соснових насаджень, збільшується так стрімко, що лісівники за цим процесом не встигають.
Масове всихання сосни в Україні вже сягнуло рівня екологічної катастрофи.
У Сосновому директори лісгоспів переймали досвід будівництва власних цехів для переробки низькотоварної деревини. У Соснівському лісництві Соснівського лісгоспу та Мидському Костопільського вони також побачили в натурі розвиток лісової інфраструктури, тобто будівництво лісових доріг та влаштування на них проміжних складів сировини. Робота робиться потрібна. Але… Сумне це видовище. На акуратних дорогах і таких же акуратних майданчиках проміжних складів обабіч лісових доріг рівними штабелями лежать соснові колоди без кори, бо їх зрізали на тих ділянках лісу, де зробив свою чорну справу короїд.
З цієї сосни вже нічого толкового не вийде, пояснили лісівники: ні дошки для підлоги з неї не зробиш, ні столярку. Дрова, та й усе. А стільки дров нам, виявляється, не треба. Тому й виникла у лісівників нагальна потреба зайнятися переробкою низькотоварної деревини. Сировини для такої переробки хоч відбавляй, а буде ще більше, бо площі вражених шкідниками лісів зростають.
Чим лісівники можуть похвалитися, то це зарплатами. Трійка лідерів з оплати праці виглядає так: у Сарненському лісгоспі середня зарплата працівників – 19 991 гривня, у Костопільському – 17 368, у Дубенському – 15 390 гривень.
В області короїд вже зіпсував 892 гектари соснових лісів, назвав сумний показник начальник обласного управління лісового та мисливського господарства Віталій Сухович. Він, взагалі, оперував багатьма числами, які свідчать про зростання виробничих показників лісгоспів. Але основна причина цього зростання, визнав начальник,– ріст вартості знеособленого кубометра деревини на 128 відсотків. Оскільки ж асортиментна структура лісу, який лісівники пропонують для реалізації, погіршилась через те, що доводиться різати тільки ліси, які всихають, то надалі можуть виникнути серйозні проблеми з виконанням плану. Якщо, звичайно, цілеспрямовано не зайнятись переробкою низькотоварної деревини, що спочатку потрапила в зуби короїдам, а потім через це – під пили лісорубів. На це лісівники Рівненщини і взяли курс. Будемо сподіватися, що він правильний.
Компетентно
Василь БОРОДАВКА, старший науковий співробітник Поліського філіалу Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації
ім. М. Г. Висоцького, кандидат сільськогосподарських наук;
Олена БОРОДАВКА, науковий співробітник НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. М. Г. Висоцького:
– В Україні швидко розвивається процес масової загибелі соснових лісів внаслідок дії короїдно-трахеомікозних комплексів. Лише в лісах Держлісагентства осередками короїдів і пов’язаних з ними хвороб вже охоплено 200 тисячі гектарів соснових лісів, а наявний патологічний відпад оцінюється в об’ємі 12 мільйонів кубометрів.
За останніми моніторинговими дослідженнями, формується черговий цикл активного росту популяцій шкідників, внаслідок якого восени (вересень-жовтень) відбудеться найсильніший у році цикл масового всихання. Приріст площ загиблих сосняків може сягнути 50% до їхніх обсягів на середину року. Ситуація ускладнюється і загострюється ще й тому, що по всій поліській зоні, крім верхівкового короїда, вже діагностується спалах масового розмноження шестизубчатого короїда. Внаслідок цього неминуче прискорюється термін відмирання сосни та перетворення ліквідної деревини у дров’яну.
Оскільки 60% популяцій короїдів зосереджено в пристигаючих і стиглих та перестійних сосняках, за умови неприйняття оперативних заходів зі зменшення чисельності шкідників (проведення яких стримується недосконалою нормативною базою) розрахунково за 5–7 років ці деревостани будуть винищені. Особливо слід наголосити: третина осередків масового всихання сосни міститься в лісах природно-заповідного фонду, і їхня заповідна цінність та екоресурсний потенціал надалі стрімко втрачатимуться. Масове всихання сосни в Україні вже сягнуло рівня екологічної катастрофи. Про це постійно інформуються органи державної влади та суспільство.
Що ж, цілком очевидно, що коли влада, яку науковці «постійно інформують», не дослухається до їхніх застережень, перспективи нас чекають невеселі: малесенький короїд перетворить на пустелі величезні лісові території. І тут важко сказати, чи влада думає про це бодай на 10% процентів від того, скільки вона думає про наступні вибори. Це очевидно. Адже проблема виникла не вчора, тим часом адекватної масштабної реакції на неї з боку влади досі нема.
Людмила МОШНЯГА
Суспільство
16.08.2018 09:55
0 коммент.:
Дописати коментар